Методика проведення профорієнтаційного уроку Підготовка до проведення профорієнтаційного уроку



Сторінка1/3
Дата конвертації11.09.2017
Розмір0.84 Mb.
  1   2   3
Методика проведення профорієнтаційного уроку
Підготовка до проведення профорієнтаційного уроку.
Від того, яку професію обирає сьогоднішній школяр залежить і його власне майбутнє, і майбутнє всієї країни. А тому велика увага спеціалістів з профорієнтації приділяється саме учням, які потребують допомоги у визначенні професійних нахилів та здібностей і побудові професійного плану. Часто молоді люди не приділяють належної уваги професіям, які реально потрібні на ринку праці, що приводить до перевиробництва деяких фахівців та нестачі інших, тобто до дисбалансу робочої сили. Щоб попередити таку ситуацію слід інформувати молодь про зміни, які відбуваються на ринку праці, професії та спеціальності, які користуються попитом, вимоги, які висуваються роботодавцями до знань, умінь та навичок фахівців. Основний акцент профорієнтаційних заходів – формування позитивного ставлення до професій, що користуються попитом на ринку праці.

Для популяризації робітничих професій та формування позитивного ставлення до них молоді, відродження соціального статусу робітника в суспільстві доцільно проводити профорієнтаційні уроки.



Мета уроку – формування професійних інтересів молодих людей, надання докладної інформації про професії, які користуються попитом на ринку праці шляхом безпосереднього спілкування з кваліфікованим фахівцем, формування уявлення про реалії трудового життя, побудову професійного плану.

Відповідальним за такий захід є спеціаліст з профорієнтаційної роботи під керівництвом начальника відділу активної підтримки безробітних або начальника відділу надання соціальних послуг. Відповідальним за запрошення висококваліфікованого фахівця (майстра виробництва, ветерана праці тощо) є спеціаліст по роботі з роботодавцями.

На профорієнтаційний урок рекомендовано запрошувати учнівську молодь. Для презентації професії доцільно запрошувати висококваліфікованих працівників ПОУ, фахівців, які мають державні нагороди, ветеранів праці тощо. Під час заходу рекомендовано презентувати одну-дві або декілька споріднених професій.

Профорієнтаційний урок може проводитися як самостійний захід (але його не можна відокремлювати від інших профорієнтаційних заходів) або бути включена до сценарію проведення масового заходу.

При підготовці до профорієнтаційного уроку, перш за все, необхідно:


  • призначити дату проведення та час початку уроку;

  • обрати приміщення для проведення заходу;

  • визначити склад аудиторії (учнівська молодь) та кількість присутніх (не більше 20 осіб);

  • визначити професії, які будуть презентуватися, та ПОУ, фахівці якого будуть запрошені на захід;

  • призначити відповідальних осіб за організацію уроку (за запрошення учнівської, за запрошення висококваліфікованих фахівців – представників підприємств, за організацію та підготовку приміщення тощо);

  • підготувати роздатковий матеріал (інформаційні листівки, буклети і т.п.);

  • підготувати приміщення для проведення заходу (столи бажано поставити колом або літерою "П");

  • підготувати обладнання та матеріали для виконання вправ.

Для проведення уроку необхідне обладнання: фліпчарт, відеоапаратура, паспорти підприємств, папки з описом професій, відеокасети з описом професій, папір для запису.

Рекомендується провести попередню співбесіду з представником ПОУ, запрошеним на профорієнтаційний урок, під час якої:



    • розкрити ціль та конкретні завдання заходу;

    • обговорити план розповіді про професію, виділити основні питання;

    • допомогти відібрати необхідний інформаційний матеріал, наочні посібники, ілюстрації, довідкову літературу.

Орієнтовна тривалість заходу – 45 хв.
"Реальне трудове життя" – серія уроків для учнів 11 класів загальноосвітніх шкіл. Дані уроки рекомендується проводити на класних годинах у визначеній послідовності:

  1. Знайомство з реаліями та перспективами ринку праці.

  2. Світ професій.

  3. Я у світі професій.

  4. Шляхи оволодіння професією.

  5. Сьогодні та завтра робітничих професій.


Мета уроків – сформувати у учнів реальний погляд на вибір професії з урахуванням їх бажань, можливостей та потреб ринку праці; психологічну готовність учнів до професійної кар’єри; підвищити інтерес до робітничих професій; надати допомогу у професійному виборі.
Основне завдання уроків – формування адекватного уявлення учнів про свій професійний потенціал на основі самодіагностики та знань про світ професій; ознайомити зі специфікою сучасного ринку праці, правилами вибору та шляхами отримання професії.

Урок 2. Тема: "Знайомство з реаліями та перспективами ринку праці"
Мета: забезпечити молодь певним обсягом систематизованих профінформаційних знань, активізувати інтерес до вивчення і вибору професії, сформувати у підлітків відповідальне й активне ставлення до свідомого вибору професії; сформувати інтерес до тих видів професійної діяльності, які користуються попитом на ринку праці; стимулювати учнів до самопізнання, самовиховання професійно-важливих якостей з метою професійного самовизначення і становлення особистості.


Тема

Тривалість

1. Вступ.

Ознайомлення учасників з метою та програмою уроку. Знайомство з учнями шляхом самопрезентації:

- ім’я; ким хочеш бути?


10 хв.

2. Вибір професії та ринок праці.

Поняття "ринок праці". Вправа "Вдалий та невдалий вибір професії". Формула вибору професії.



12 хв.

3. Сучасний ринок праці нашого регіону.

Вправа "Професії, яких потребує моє місто".



20 хв.

4. Закриття.

Підведення підсумків заняття. Зворотній зв’язок.



3 хв.


Конспект уроку

1. Вступ.

Ознайомлення учасників з метою та програмою уроку.

Знайомство з запрошеними.

- Назвіть своє ім’я та ким мрієте бути?

Відповіді (професії) учасників записуються на фліп-чарті (дошці). Таким чином здійснюється первинне дослідження професійних інтересів групи. У подальшому професійні плани можна обговорити.
2. Вибір професії та ринок праці.

Учасникам пропонується обговорити питання: Чи схожі між собою ринок праці та ринок товарів?

Підводячи підсумки необхідно наголосити на тому, що ринок праці нічим не відрізняється від ринку товарів та послуг. Тут також є продавець, покупець, товар, ціна.

Ринок праці, або ринок робочої сили, – це система соціально-економічних взаємовідносин між роботодавцем і тими хто шукає роботу. У цьому розумінні людина, яка шукає роботу, вважається продавцем (вона пропонує свої вміння, знання, навички), а роботодавець – покупець (готовий платити за працю, обравши підходящого спеціаліста для ведення виробничої або комерційної діяльності). Ці відносини рівноправні, хоча кожна зі сторін переслідує свою мету, якщо мета співпадає, тобто робота влаштовує спеціаліста, а спеціаліст роботодавця в результаті – виграють дві сторони.

Ринок праці розвивається за тими ж законами, що і ринок товарів та послуг. Тут діє закон попиту та пропозиції, формуючи ціни на особливий товар – робочу силу. Ця ціна називається заробітною платою.




  • Давайте визначимо фактори, які впливають на рівень заробітної плати.

(відповіді записуються на фліп-чарті або на дошці).

Приклади правильних відповідей:



  • займана посада;

  • кваліфікація;

  • наявність необхідних професійно-важливих якостей;

  • рівень професійної підготовки;

  • досвід роботи;

  • інтенсивність праці;

  • тривалість робочого дня;

  • умови праці;

  • унікальність професії або професійних вмінь (чим більше спеціалістів конкретної кваліфікації на ринку робочої сили, тим нижча їх ціна, адже є вибір, а тому можна зекономити на оплаті).

Але дефіцит спеціалістів певного профілю негативно відобразиться на економіці в цілому, оскільки через відсутність необхідних фахівців не буде працювати виробництво і зменшаться обсяги. Ідеальний варіант: кількість спеціалістів, які пропонують свої вимоги, дорівнює попиту роботодавців – всі мають роботу. Така ситуація називається ринковою рівновагою, але в реальному житті її майже ніколи не буває.

При перевищенні пропозиції над попитом виникає безробіття.

- Як Ви гадаєте, безробіття це негативне явище чи позитивне?

Для окремої людини, звичайно, безробіття має негативні наслідки (відсутність заробітної плати, втрата професійних вмінь, знань та навичок, відчуття непотрібності і т. д.). Але досвід розвинених країн світу доводить, що ринкова економіка може бути ефективною у тому разі, коли суспільство має у своєму розпорядженні певний резерв незайнятої робочої сили – безробітних. Наявність такого резерву дозволяє оперативно реагувати на ті зміни, що сталися у виробництві товарів та послуг, і швидко здійснити перерозподіл робочої сили, відповідно до реального попиту на неї. Отже, безробіття – обов’язковий елемент господарчого механізму кожної з економічно розвинених країн. Тож до цього необхідно пристосовуватись.

Наявність конкуренції між претендентами на вільні робочі місця постійно загострюється, а перемогу у цій боротьбі одержують саме ті, хто найбільш підготовлені до неї.
- Давайте подумаємо, що ви можете зробити вже сьогодні для того, щоб у майбутньому уникнути безробіття та отримувати гідну заробітну плату?

При обговоренні орієнтуватися на фактори, які впливають на заробітну плату.

Приклади правильних відповідей:



  • обрати професію, яка потрібна на ринку праці;

  • здобути необхідний рівень кваліфікації;

  • добре вивчити професію;

  • визначити професійно-важливі якості для професії, яка цікавить, і працювати над їх розвитком та вдосконаленням тощо.

Під час обговорення можна привести такий приклад:

Припустимо, місту потрібні 99 сантехніків і 1 юрист. Але якщо вибрати із 100 випускників, то навпаки, 99 з них планують бути юристами і 1 – сантехніком. У такому випадку, щоб отримати роботу "зайвим" юристам необхідно буде перекваліфікуватися в сантехніків, або виїжджати в інші міста, де є потреба в їх послугах. Вибираючи професію слід думати не лише про її престиж, а й про потребу на ринку праці.


Вправа "Вдалий та невдалий вибір професії"
І етап: Давайте визначимо наслідки вдалого для вас вибору професії?

Відповіді записуються на фліп-чарті у ліву колонку таблиці

ІІ етап: Давайте визначимо наслідки невдалого для вас вибору професії?

Відповіді записуються на фліп-чарті у праву колонку таблиці

Приклади правильних відповідей:



Вдалий вибір професії

Невдалий вибір професії

  • інтерес та зацікавленість у роботі;

  • моральне задоволення

професійною діяльністю;

  • фізичне та психологічне здоров’я;

  • вдосконалення професійних знань;

  • кар’єрне зростання;

  • висока заробітна плата;

  • авторитет.

  • втрачається інтерес;

  • незадоволеність професійною діяльністю;

  • перенапруження;

  • пасивна адаптація в колективі;

  • безробіття;

  • витрати коштів на здобуття нової професії;

  • стрес;

  • депресія;

  • занижена самооцінка;

  • людина не може себе реалізувати як особистість на ринку праці.


ІІІ етап: Що потрібно знати для того, щоб "вдало" вибрати професію?

При всій складності вирішення проблеми сформулювати правило вибору професії дуже просто: необхідно, щоб ця професія відповідала схильностям, можливостям людини і була потрібна людям та суспільству.



Під час виступу на фліп-чарті послідовно малюється формула правильного вибору професії: Хочу -Можу-Треба.

"Хочу" – інтереси і нахили, які часто визначають вибір професії. Інтерес – це прагнення до пізнання, бажання ознайомитися з яким-небудь предметом, явищем, вивчити його. Вибрати професію за інтересом – означає вибрати те, що подобається та приваблює. Слід врахувати, що людина може зацікавитися і тими професіями, до яких найменш здібна, наприклад наслідуючи товаришів, вступаючи до одного навчального закладу "за компанію"; захоплюючись модними професіями. У такому випадку вибір не можна назвати правильним.

"Можу" – здібності, індивідуально-психологічні особливості, стан здоров’я. Здібності – сукупність індивідуально-психологічних особливостей людини, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці). Розрізняють загальні і спеціальні здібності. Загальні здібності необхідні для широкого кола занять. До них належать такі якості, як працьовитість, кмітливість, уважність, цілеспрямованість. Спеціальні здібності – це якості, які забезпечують успіх у вузькому колі видів діяльності. До таких, наприклад, відноситься зорова пам’ять, розуміння людей, добре розвинена чутливість рук і т. д. Основними з них є: мислення, пам’ять, увага, темперамент, характер та інші.

Обираючи професію, слід відповісти не тільки на питання "що я хочу?" і "що я можу", але й "що потрібно?". Адже ми говорили, що правильний вибір професії – не тільки особиста справа, тому необхідно враховувати потреби ринку праці.



"Треба" – потреби на ринку праці, тобто професія повинна бути актуальною.

3. Сучасний ринок праці нашого регіону.

Сучасний ринок праці набагато важчий, ніж декілька років назад, а вимоги до професіоналів суворіші. Так, наприклад, професія менеджера зараз має масу різновидів: менеджер по закупівлі товару, менеджер з продажу, менеджер зі збуту товарів, менеджер з персоналу, бренд-менеджер, менеджер з маркетингу, менеджер з реклами. І часто людина, яка говорить: "хочу бути менеджером" має поверхневі знання про професію і ситуацію на ринку праці. Динамічний та непередбачуваний сучасний ринок праці вимагає від молодого спеціаліста не тільки професіоналізму, але й уміння орієнтуватись у різних сферах діяльності та адаптуватися до умов, які часто змінюються.

За даними соціологічних опитувань, українські випускники з року в рік вибирають одні й ті ж професії: програміст, юрист, менеджер, економіст, бухгалтер, автослюсар, дизайнер, перукар, повар-кондитер, психолог.
Вправа "Професії, яких потребує місто (наш регіон)"

Учням пропонується визначити професії:


  • які відсутні на ринку праці регіону;

  • які користуються обмеженим попитом на ринку праці регіону;

  • які є актуальними на ринку праці регіону.

Під час обговорення заповнюється таблиця (зі слів учнів):

Професії, які відсутні на ринку праці регіону

Професії, які користуються обмеженим попитом на ринку праці регіону

Професії, які актуальні на ринку праці регіону














































Після заповнення даної таблиці учням пропонується порівняти визначені ними професії з реальним "Барометром професій" та зробити висновки щодо власних уявлень про ринок праці.

Попит на професії постійно змінюється, його важко передбачити. Вік деяких професій недовгий – 5-15 років, потім вони або зникають, або видозмінюються. Через це цінність спеціаліста зростає, якщо він володіє деякими суміжними професіями. Роботодавці віддають перевагу тій людині, яка пройшла декілька ступенів кар’єрного росту, маючи не тільки знання, але і практичні навички, які можна отримати тільки в роботі.


4. Закриття.

- Давайте пригадаємо наше знайомство і професії, які ви мрієте обрати (повертаємося до професій, записаних на початку уроку).

  • Чи користується обрана Вами професія попитом на ринку праці?

  • Чи змінилось Ваше уявлення про актуальні професії?

Таким чином, на сьогоднішньому уроці ми визначили поняття "ринок праці", розглянули умови, в яких доводиться обирати професію; і, головне, визначили професії, які необхідні на ринку праці, тобто, заповнили складову формули вибору професії "Треба".

На наступних уроках ми ознайомимось з методами дослідження інтересів та здібностей, пов’язаних з двома іншими складовими "Хочу" та "Можу" і підійдемо до вибору конкретної професії.

Професія це визначений вид трудової діяльності, що виник в результаті суспільного розподілу праці і вимагає від людини прикладення фізичних і духовних сил та дає їй можливість існувати та розвиватися (заробітну плату).
Спеціальність – це конкретний, історично установлений вид трудової діяльності, що систематично виконується в межах певної професії.
Наприклад:

професія - токар

спеціальність - токар-розточник,

- токар-карусельщик,

- токар-напівавтоматник.

професія - лікар

спеціальність - терапевт,

- стоматолог,

- хірург,

- окуліст…



Види класифікацій професій:


  1. За першою літерою їх назви;

  2. За характером праці (дві групи):

а) переважно розумові;

б) переважно фізичні.



3) За галузями народного господарства;

4) За ознакою матеріального виробництва (дві групи):

а) професії виробничої сфери;

б) професії невиробничої сфери.

5) За рівнем і характером потрібної кваліфікації:

а) висококваліфіковані (наладчик, оператор, інші);

б) кваліфіковані (масові професії: токар, слюсар, інші);

с) низькокваліфіковані (підсобні працівники).



6) За ознаками, які йдуть від людини (Є. О. Клімов).
Типи професій


  1. Техніка – “Л” – “Т”.

Професії, які пов’язані з обслуговуванням техніки, її ремонтом, встановленням і налагодженням, управлінням, в тому числі й управлінням підйомних та транспортних засобів (слюсар-ремонтник, наладчик технічного обладнання, водій, технік-механік).

  1. Людина – “Л” – “Л”.

Праця цих людей направлена на виховання і навчання, інформування, побутове, торгове і медичне обслуговування. Вона пов’язана з управлінням, керівництвом. У цих видах діяльності люди взаємодіють між собою (екскурсовод, учитель, продавець).

  1. Природа – “Л” – “П”.

Мається на увазі жива і нежива природа. До живої природи відносяться, насамперед, рослинні і тваринні організми, мікроорганізми (мікробіолог, рибовод, ветеринарний фельдшер, оператор тваринницьких комплексів і механізованих ферм, квітникар). Представники таких професій, як тракторист-машиніст, агроном, гідромеліоратор, метеоролог, працюють з неживою природою: ґрунтами, мінералами, погодними явищами тощо.

  1. Знакова система (різні знаки) – “Л” – “З”.

Букви, цифри, хімічні і фізичні символи, ноти, схеми, карти, малюнки, графіки, шляхові знаки і т. ін. (коректор, економіст, стенографістка, друкарка, кресляр, топограф).

  1. Художній образ – “Л” – “Х”.

Праця за цими професіями пов’язана з образотворчою, музичною, літературною, художньою та акторською діяльністю (конструктор-модельєр одягу, візажист, фотограф-художник, музикант, актор, настроювач музичних інструментів, журналіст, килимниця).

Класи професій


  1. Гностичні “Г”.

Мета: дізнатися, розпізнати, проконтролювати, класифікувати чи сортувати, перевіряти по заздалегідь відомим ознакам, оцінювати, досліджувати.

Зустрічаються всюди, можуть відноситися до будь-якого з п’яти типів професій (контролер-приймальник готових виробів (Т), коректор (З), критик (Х), санітарний лікар (Л), лаборант хіміко-бактеріологічних аналізів (П)).


  1. Перетворювальні “Пр”.

Мета: активна зміна властивостей, стану предмету праці.

Це будь-який вплив на предмет праці з метою зміни його властивостей в просторі, а також з метою активного збереження його властивостей, стану в певних межах (столяр (Т), учитель (Л), рільник (П), кресляр (З), реставратор (Х).


  1. Дослідницькі “Д”.

Мета: щось винаходити, придумувати, знаходити новий варіант рішення (закрійник в ательє).














Моя майбутня професія























Групи професій


















Відділи професій












Класи професій






Типи професій

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка