«Методика проведення практичних занять»




Скачати 199.69 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір199.69 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра освітнього менеджменту ДОІППО

Тема: « Методика проведення практичних занять»


Кваліфікаційна робота

Вчителя правознавства

Криворізької спеціалізованої школи № 70

Сіроштан Олени Анатоліївни

грудень 2015р



Зміст
Розділ 1. Мета проведення практичного заняття

Розділ 2. Структура практичного заняття та загальні методичні вимоги до організації і проведення практичних занять з циклу проф. орієнтованих дисциплін.

Розділ 3. Форми практичних завдань, що застосовуються в Криворізькій спеціалізованій школі № 70 з поглибленим вивченням економіки та права.

Розділ 1. Мета та основні функції проведення практичного заняття

Однією із найпоширеніших форм організації навчального процесу у середній школі з профільним навчанням є практичні заняття (практикуми).

Практичне (грец. prakticos - діяльний) заняття — форма навчального заняття, за якої вчитель організує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно до сформульованих завдань.

Основними функціями практичних занять, на думку Кобиляцького І, є:

- поглиблення та уточнення знань, здобутих на уроках і в процесі самостійної роботи;

- формування інтелектуальних умінь;

- накопичення первинного досвіду самостійної організації пізнавального процес та використання отриманихї знань на практиці;

- оволодіння початковими навичками вирішення правових проблем;

- формування вміння аналізувати і оцінювати правові ситуації;

- оволодіння науковим апаратом роботи з джерелами;

- формування вміння робити соціологічні оцінки тощо.

Практичні заняття з правознавства проводяться у середніх навчальних закладах (школах, ліцеях , коледжах) академічного або профільного рівня.

Особливо ефективним є проведення практичних занять в профільній школі, де учні проходять практику, і мають на меті навчити їх розв'язувати специфічні завдання за спеціальністю, а також в класі , або в навчальних класах, оснащених необхідними технічними засобами навчання (аудіовідеотехнікою, компютерним обладнанням, тощо). В молодших класах профільної школи уроки правознавства мають здебільшого практичний характер, дозволяючи формувати у дітей належний рівень правосвідомості, та готує учнів до сприйняття матеріалу досить складного теоретичного рівня. В середніх та старших класах, логічно продовжуючи почату в молодшій та середній школі роботу, учні поєднують теоретичне та практичне навчання, інтегруючи їх в повсякденне життя.

Однак на уроках теоретичного наповнення можливо лише в загальних рисах показати підхід до розв'язання правової ситуації, аналізу державно-правового життя, конструювання правових вчинків. Повне розкриття науково-теоретичних принципів здійснюється на практичних заняттях.

Практичні заняття в страших класах профільної школи звільняють навчальний процес, впроваджуючи форми навчальної роботи, які вимагають більшої самостійності (проектування, практикуми дослідницького характеру, творчі заліки, тощо).

Деякі вчителі вищої та середньої школи вважають, що практичні заняття не поповнюють знань учнів (учнів) , а зосереджують увагу насамперед на виробленні певних навичок, на оволодінні методикою роботи. Однак досвід переконує, що правильно сплановані практичні заняття мають важливе виховне та освітнє значення.

Якщо вчитель, вчитель володіє широким науковим світоглядом, чітко дотримується певних наукових принципів, здатний зацікавити аудитторію, розкрити наукове та практичне значення предмету, зокрема правознавства, показати завдання і перспективи розвитку, то саме на практичних заняттях відбувається процес формування юних громадян з високою правосвідомістю.

Планування практичних занять ґрунтується на навчальних планах і програмах, в яких передбачено графік навчального процесу (зокрема уроки, профільна практика), що забезпечує наступність, систематичність і послідовність навчання.

Практичні заняття значною мірою забезпечують відпрацювання умінь і навичок прийняття практичних рішень в реальних умовах суспільного життя, що ґрунтуються на теоретичній основі, розвивають логічне мислення, вміння аналізувати явища, узагальнювати факти, сприяють регулярній і планомірній самостійній роботі у процесі вивчення шкільного курсу правознавсва.

Також, формування навичок, здобутих під час підготовки та проведення практичних занять дозволяють активізувати інтеграційні процеси між школою та вищими навчальними закладами.

Значне місце займає підготовка до проведення практичного заняття. Практичне заняття спрямоване передусім на поглиблення і розширення знань, здобутих на уроках, або з першоджерел ( зокрема нормативно-правових актів, вміння користуватись офіційними інтернетресурсами, зокрема офіційних сайтів Верховнох Ради України, Кабінету Міністрів та інших) чи різних видів посібників, наукових журналів, а також на оволодіння методикою роботи з науковим матеріалом і найтиповішими для певної дисципліни практичними навичками, що вимагає чіткого, продуманого планування.


Розділ 2. Структура практичного заняття та загальні методичні вимоги до організації і проведення практичних занять з циклу проф. орієнтованих дисциплін.
Методика практичних занять може бути різною залежно від досвіду і методичних концепцій вчителя. Важливо, щоб вона активізувала навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяла формуванню навичок і умінь, поглибленню знань з курсу правозавства. Усе це передбачає продуману підготовку до практичної роботи вчителя. Йдеться про перегляд програми, підручника, посібників, інструкцій і методичних розробок з теми практичної роботи, що дає змогу вчителю внести в роботу елементи нового, уточнити зміст звіту і контрольних запитань, перевірити актуальність та чинність нормативних матеріалів, необхідних для практичної роботи.

Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння учнями теоретичними положеннями, завданнях різної складності для розв'язування їх учнями на занятті та необхідних дидактичних засобів. Підготовка до занять здійснюється за рахунок часу , відведеного для науководослідницької роботи.

Особливо важливо, щоб учень усвідомив тему і завдання роботи, від чого залежить ступінь зацікавленості нею.

Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома учнів. Учні згідно з планом уроку самостійно опрацьовують теоретичний матеріал, рекомендовану літературу. За потреби — готують необхідні дидактичні матеріали і виконують домашні завдання.

Важливою для успішного проведення практичних занять є підготовка вчителем інструкцій, методичних розробок. Інструкція, як правило, містить назву роботи, мету роботи, короткі теоретичні відомості; опис установки і методику виконаня, робоче завдання; контрольні запитання, список рекомендованої літератури. Слід зазначити, що необхідно розробляти такі інструкції, які б сприяли формуванню самостійності учня, звичайно під керівництвом вчителя.

Єдиної методики проведення практичних занять не існує, кожний вчитель шукає власні шляхи, використовуючи інтерактивні форми навчання. Основна роль вчителя на таких заняттях , на думку автора, є роль тьютера.

«Тьютерство» - це педагогічна позиція, яка пов’язана зі специфічно організованою системою освіти. Вчитель, виступаючи в ролі «тьютера», створює умови для ефективного здійснення навчально-виховної взаємодії, в процесі якої учень реалізує свої освітні потреби за раніше визначеною траєкторією.

На початку кожного практичного заняття доцільно декілька хвилин відводити для перевірки готовності учнів до роботи.

Для кожного заняття надзвичайно важливою є вступна частина. Чим вона динамічніша, тим швидше учні налаштуються на сприйняття навчальної дисципліни і будуть готові до творчої роботи. Повідомляючи учням мету і завдання заняття, вчитель визначає форми роботи на занятті, час на проведення окремих видів роботи, тобто надає заняттю конструктивно прагматичного характеру, зацікавлює аудиторію.

Іноді практичні заняття починають з короткого узагальнення найголовніших науково-теоретичних положень, які повинні слугувати висхідним моментом в роботі учнів.

Після узагальнення вчитель повинен дати відповіді на окремі теоретичні запитання, які виникли в учнів у процесі підготовки до заняття. Важливо, щоб цей процес не затягнувся. Вчитель у такому разі може також запропонувати учням звернутися до підручника, нормативно-правового акту, перенести пояснення на консультацію. Дії вчителя залежать від складності питання, наявності літератури.

Після висвітлення теорії питання переходять до власне практичного заняття. Зазвичай з кожної теми на практичні заняття виносять індивідуалізовані теми комплексного характеру, які, з одного боку, дають змогу учню ширше застосувати здобуті знання, а з іншого - підготуватися до самостійного виконання домашнього завдання. Для вчителя такі комплексні завдання слугують також способом перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу учнями.

Враховуючи, що на підведення підсумків заняття потрібно 3-5 хвилин, вчитель може заздалегідь спланувати час на розгляд кожного питання, проблемних завдань, вправ, ситуацій, тобто дотримуватися регламенту, що дисциплінує учнів, привчає до економії часу. Відсутність регламенту руйнує схему заняття, призводить до втрати логіки, взаємозв'язків.

Якщо учні зрозуміють, що всі їх навчальні можливості вичерпані, то різко знизиться рівень мотивації. Необхідно організовувати практичні заняття так, щоб учні відчували зростання складності завдань, що зумовлювало б позитивні емоції від власного успіху в навчанні, сприяло б творчості, пошукам.

Практичні заняття мають бути різноманітними.

Важливе значення для практичних занять має використання активних методів навчання: неімітаційних (дискусії, екскурсії, виїзні заняття), імітаційних неігрових (аналіз конкретних ситуацій, розбір документації), імітаційних ділових, рольових ігор, ігрового проектування.

Практичні роботи, які проводять у навчальному закладі, науковці (Б. Мокін, В. Пап'єв, О. Мокін) поділяють на такі групи ( адаптовано до уроків правознавства):

1. Ознайомчі практичні роботи. Передбачають формування вмінь і навичок користування правовим апаратом, необхідними для виконання різних видів практичних робіт.

2. Підтверджуючі практичні роботи, зокрема вирішення правових ситуацій. Виконуючи їх, учень отримує підтвердження правильності викладених на уроках теоретичних знань.

3. Частково-пошукові практичні заняття. На таких заняттях учні мають більше можливостей для творчої роботи. До таких завдань можна віднести аналіз державно-правових відносин та планування ії вдосконалення, виконання творчих залікових робіт різних форм ( складання учнями контрольних завдань для обміну між собою, підготовка спектаклів з правовим акцентом для молодшої школи, створення фільму, вікторини, завдань для правового Клубу веселих та винахідливих, тощо)

4. Дослідні практичні роботи. У методичних вказівках до такої роботи вказана лише мета, умови виконання, порядок взаємодії, а також план досліджень та орієнтовний перелік питань. Деталізацію плану дослідження і визначення повного переліку питань, які необхідно дослідити, виконує сам учень. Особливо важливим є такий вид практичної роботи для виявлення наукового потенціалу учнів та іх подальшої профоріентації. Хоча слід зазначити, що навчання в профільних класах не передбачає обовязкого вибору професій правового напрямку в подальшому .
Також, слід зазначити, що більше десяти років крім практичних занять безпосередньо на уроках правознавства, учні 10–го профільного класу Криворізької спеціалізованої школи № 70 знайомляться з особливостями правової професійної діяльності різних напрямків на базі Саксаганського районного сду м.Кривого Рогу. Зокрема , вивчають особливості професійної діяльності суддів, адвокатів, прокурорів, юрисконсультів підприємств та інших. Крім того, отримані в ході практики процесуальні документи використовують при виконанні практичних робіт підтверджуючого типу. Наприклад: складання позову про відшкодування моральної шкоди, складання позову про стягнення аліментів, складання шлюбного договору та інше.

Таким чином , через профільну практику в КСШ № 70 , методика проведення якої напрацьована автором даної курсової роботи, як одного з видів практичних робіт, «пронизує» за своїм змістом всі вищезазначені групи ( стор. 6-7), а саме :

1. Ознайомчі практичні роботи. Зокрема: вивченя змісту правоохоронної та правозахисної діяльності, формування понятійного апарату, необхідних для виконання різних видів практичних робіт.

2. Підтверджуючі практичні роботи. Зокрема: виконання завдань працівників суду ( участь у формуванні архіву суду, допомога в реєстраційній роботі канцелярії суду, складання опису справ, що знаходяться в провадженні судді, «підшивання» справ, пасивна участь в судових процесах ( з обовязковим нотуванням фабули справи та результату її розгляду), складання звіту практики.

3. Частково-пошукові практичні заняття. Зокрема : збір в ході практики процесуальнх документів, які будуть використані при виконанні практичних робіт підтверджуючого типу.

4. Дослідні практичні роботи. Наприклад: складання позову про відшкодування моральної шкоди, складання позову про стягнення аліментів, складання шлюбного договору та інше. Таким чином напрацьовується не просто практична сторона курсу «правознавства», а передусім формується модель правової поведінки учнів, що визначає їх рівень правосвідомості.

У методичних вказівках до такої роботи вказана лише мета, умови виконання, порядок взаємодії, а також план досліджень та орієнтовний перелік питань. Деталізацію плану дослідження і визначення повного переліку питань, які необхідно дослідити, виконує сам учень. Особливо важливим є такий вид практичної роботи для виявлення наукового потенціалу учнів та іх подальшої профоріентації .

Важливе значення в процесі практичних робіт мають індивідуальний підхід і продуктивне педагогічне спілкування. Учні повинні отримати можливість розкрити і виявити свої здібності, свій потенціал. Тому при розробленні завдань і плану практичного заняття слід враховувати рівень підготовки та інтереси кожного учня групи, виступаючи в ролі консультанта, не пригнічувати самостійності та ініціативи учнів.

Активність учнів на практичних заняттях зростає за умови, що їхня діяльність здійснюється в процесі пошуку шляхів додаткового засвоєння теоретичних знань. У них формуються практичні навички і уміння в галузі вирішення правових ситуацій, побудови схем, графіків, виконання прикладних завдань, закріплюються і вдосконалюються вже наявні уміння, розвивається здатність самостійно використовувати весь багаж знань для вдосконалення певних дій тощо.

На практичних заняттях учням слід дотримуватися принципу максимальної самостійності. Вони повинні самостійно виконати роботу, оформити роботу і дати інтерпретацію результатів. В ході роботи вчитель-тьютер , як зазначалось вище ( стор.5) , створює умови для ефективного здійснення навчально-виховної взаємодії, в процесі якої учень реалізує свої освітні потреби за раніше визначеною траєкторією. Таким чином, вчитель відслідковує і корегує напрямок виконання практичної роботи, відповідність результатів діючим нормам законодавства.

Також слід зазначити, що роль тьютера може виконвати не тільки вчитель, але й старшокласники по відношенню до учнів молодшої та середньої ланки.

В 10-11 профільних класах Криворізької спеціалізованої школи № 70 використовується така форма практичної роботи як проведення уроку правознавства в молодших класах (група - частково-пошукові практичні заняття).

Учні, під керівництвом вчителя правознавства готують план уроку, теоретичні та творчі завдання для «малечі» ( ребуси, задачі (засновані на мультфільмах, дитячих казках). Основним завданням є проведення уроку в ігровій формі.

Наприклад, під час вивчення теми «Права і обовязки людини і громадянина» із учнів 4 класу формуються фокус-групи, за якими закріплюються тьютери-модератори (учні 10 класу, які також у цей час вивчають розділ «Конституційне право України»). Я, як вчитель-тьютер, проводжу окремі інтерактивні заняття для учнів різних вікових груп, за потреби об’єдную учнів з різних вікових груп. Тьютери-модератори працюють зі своїми фокус-групами. Завдяки цій системі роботи здійснюється постійний динамічний зв'язок: «вчитель-тьютер» - «тьютер-модератор» - «фокус-група» - «вчитель-тьютер».

Система тьютерського навчання передбачає включення у цей процес учнів різних вікових груп, різних навчальних досягнень та здібностей. Для злагодженої співпраці всіх учасників важливо не лише раціонально розподілити обов’язки в системі тьютерства, а й так подати навчальний матеріал, щоб для кожної фокус-групи він був зрозумілим, мав достатній рівень складності для кожного її учасника. Розроблені міні-підручники мають таку структуру, що допомагає вільно зорієнтуватися учням різних рівнів досягнень.

Міні-підручники містять теоретичний матеріал, алгоритми розв’язування основних типів правових ситуацій , задачі для розв’язування за вибором, практичні роботи, завдання для самоперевірки, шкалу самооцінювання, різнорівневе домашнє завдання. Наприклад, при вивчені теми «Права і свободи людини і громадянина» в початковій школі базова задача наступна «Казка «Попелюшка»(«Буратіно», «Колобок», та ін). Визначити : Чим відрізняються поняття «людина» і «громадянин». Які права і свободи знають учні, які права і свободи були порушені. А при вивчені цієї ж теми але вже в 10 класі базова задача така «За тієї ж умови визначити: хто є субєктом зазначених правовідносин, якими номативно-правовим актами вони регламентуються, приписи яких нормативно-правових актів було порушено, який механізм захисту (відновлення) порушених прав і свобод людини і громадянина».

Завдання міні-підручника підбрано таким чином, щоб вони мали рівневий характер, чітко сформульовану мету, були цікавими для учня, охоплювали достатній обсяг навчального матеріалу, передбачили різноманітні форми роботи, можливість для співпраці з іншими, самоконтролю і контролю, припускали попереднє і наступне обговорення, передбачили досягнення якісних та кількісних показників.

Окремим прикладом може бути розробка учнем КСШ № 70 Альохіним М. зошиту з практичних робіт для молодших класів. Враховуючи важливість правового виховання молодших школярів як майбутнього громадянина, учень вирішив провести практичний експеримент та розробити робочий зошит «Правознавство. 4 клас».

Метою створення зошита стало ознайомлення молодших школярів із правами дитини, які гарантуються Конвенцією ООН та Конституцією України, сприяння переосмисленню ними найважливіших гарантованих державою законів на захист дітей, формування правового світогляду учнів, розуміння прав і свобод людини, розвитку ціннісних орієнтирів, ідеалів та переконань.

Робочий зошит розроблено згідно з навчальною програмою «Права дитини» під редакцією А.І.Мовчуна та Л.І.Харсіки, за якою викладається курс правознавства в початковій школі.

Робочий зошит за структурою є поєднанням уроків-розробок та інтегрованих уроків. Відповідно до навчальної програми з правознавства в робочому зошиті розглядаються такі теми: територіальний устрій України; влада, гілки влади, органи влади; структура виконавчої влади; кожна дитина має права; види прав, право на освіту; право на в’їзд в країну та виїзд з неї з метою возз’єднання сім`ї, отримання статусу біженця; право дитини на особисту свободу, на захист від незаконного переміщення; правовий захист дітей без сімей; право на працю; праця неповнолітніх .

У рамках роботи із робочим зошитом діти знайомляться із областями України, органами центральної виконавчої влади, представниками та функціями органів місцевого самоврядування, правами та свободами, обов’язками громадян України. Нормативно-правова база, яка пропонується школярам до вивченням даних тем, налічує 7 нормативно-правових актів, серед них – Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, Кодекс законів України про працю, Закони України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Кожен урок починається знайомством із окремою проблемою, що винесена на вивчення, нормативною базою, якою регулюється вирішення цього питання, та завданнями на закріплення. Використання вправ на ілюстрування ситуації або її пояснення спонукають дітей до абстрактного мислення, роблять освіту креативною, рівномірно розвивають навички дитини із правознавства, мовлення, малювання.

Особлива увага приділяється правам та обов’язкам дитини. Посилання на Конвенцію ООН про права дитини є істотно значущими, адже спонукають дитину до думки, що держава й вся міжнародна спільнота піклується про забезпечення її прав і свобод. Активне обговорення права на освіту та обов’язку отримати повну загальну середню освіту наштовхує школярів до обрання правильного шляху із отримання подальшої освіти, перегляду свого бачення навчання у школі (піднімається особиста свідомість щодо виконань домашніх завдань, активності роботи на уроках).

Зріз знань у вигляді тестування дає змогу молодшим школярам з дитинства звикати до тестів, що позитивно впливає на подальшу освіту. Крім того, слід зазначити високу ефективність засвоєння знань учнями, що використовують у своїй роботі дані робочі зошити. Так 46,6% учнів володіють матеріалом на високому рівні знань (в тому числі 13,3% мають 12 балів). Рівень знань 40% школярів оцінюється як достатній. Лише 13,3% учнів засвоюють матеріал на середньому рівні. Низького рівня знань у класі немає.

Використання методики «експрес-тестів», які були запропоновані учням, виявили градацію прав для кожної дитини: це дає можливість педагогічним працівникам проаналізувати особисті потреби кожної дитини та звернути увагу на місце дитини в суспільстві. Так по 15% учнів вважають найголовнішими правами право на життя та право на медичне обслуговування. 17% школярів віддають пальму першості праву на освіту. Для 7% опитаних право на відпочинок є найголовнішим. 13% вважають право на житло першочерговим для існування. 9% - право на сім`ю, а по 2% отримали права на працю, на соціальне забезпечення та особисту недоторканість. По 5% учнів вважають найголовнішими права, що надані їм Конституцією України та Конвенцією ООН про права дитини, право на громадянство та на висловлення власної думки (див. додаток Ж).

Важливим етапом роботи у цьому тестуванні було виконання завдань на встановлення відповідності між змістом та назвою основних прав дитини. 74,56% школярів вірно визначили відповідність, що свідчить про високий рівень орієнтації у своїх правах та документах, що їх гарантують. На жаль, виникають деякі труднощі із визначення виду прав, а особливо між фізичними та особистими. Проте дану проблему можна віднести скоріш до недоліків програми, що не врахувала вікових особливостей молодших школярів, аніж до недоліків робочого зошита.

В цілому, використання робочого зошита має позитивний результат, адже наочність створює додаткові умови для ефективного засвоєння навчального матеріалу, тим паче молодшими школярами. Впровадження цих матеріалів в загальнонаціональному масштабі дозволить переглянути концепцію правового виховання учнів початкових класів, доповнюючи її регулярними уроками з правознавства заради підготовки високосвідомого громадянина України.Доречі, зазначена робота отримала високу оцінку в рецензіях науковців-правознавців.


Окремо, на думку автора, слід звернути увагу на таку практичну роботу , як складання учнями контрольних завдань для обміну між собою.

Відповідно до методичної розробки такої форми практичного заняття, вчитель розробляє схему тематичної контрольної роботи. Наприклад: Контрольна робота за темою «Конституційне право України» . Завдання повинно містити наступні форми контрольних питань: 2 теоретичних питання, по 2 терміни і 2 складних тести на кожну підтему (параграф), 1 послідовність, 1 схему, 1 формулу ( за цифровими значеннями), 1 практичну ситуацію.

Також обумовлюється, що завдання повинно охоплювати всю тему.

Метою такої форми практичного завдання є:



  • ретельне вивчення та аналіз матеріалу з визначеної теми, адже в процесі підготовки учень «вимушений» відповідально поставитись до завдання;

  • можливість самостійно визначати (вільний вибір) ту чи іншу форму контрольного питання;

  • напрацювання вміння формулювати завдання різного рівня складності;

  • відповідальність за виконану роботу ( контролюється при вирішенні власного варіанту контрольної роботи);

  • самостійне формування та розвиток учнем логічного та понятійного апарату;

  • виявлення креативності учнів;

  • іноваційність.

Причому, оціновання такої роботи учня здійюєнюється тричі: за рівень самостійно складеного завдання, за виконання власного завдання ( як домашнє завдання), за виконання завдання, яке складене іншим учнем (на уроці).

Оцінки, отримані за окремі практичні заняття, вчитель враховує при виставленні підсумкової оцінки з теми. Оцінювання роботи учнів у процесі заняття сприяє контролю та активізації навчально-пізнавальної діяльності.

Кожне заняття доцільно закінчувати коротким висновком і рекомендаціями вчителя щодо подальшої роботи.

Ефективність практичного заняття значною мірою залежить від вміння вчителя володіти увагою учнів, впроваджувати елементи змагальності між ними, здійснювати диференційований підхід при підборі груп для спільної діяльності на практичних заняттях, забезпечувати пряме керівництво (планування, спеціальне конструювання завдань, контроль) і опосередковане (вплив на мотиви, установки, цілі учня).

Автором використовуються й інші форми практичних робіт. Однак, обумовлені вимогами до написання курсової роботи обмежень, в т.ч. і за обсягом роботи, не дозволять автору розглянути всі форми.

Результатом застосування різноманітних форм проведення практичних занять є якісні показники учнів КСШ № 70 : переможець ( 2 місце) третього туру Всекраїнського конкурсу наукових робіт (МАН), значна кількість переможців 2 туру МАН, переможці різноманітних конкурсів знавців права, велика кількість випускників школи, що обрали професію юриста і успішно практикують в виконавчій службі, поліції, органах державної влади, судах, провідними спеціалістами в юридичних фірмах.

Однак вважаю, що головним здобутком такої системи навчання є формування високого рівня правосвідомості активної молоді, де розуміння об’єктивного і суб’єктивного права співпадають за змістом.

Список використаних джерел:



  1. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001. – С. 324–351.

  2. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. – К.: А.С.К.,2003. – 192 с.

  3. Ломакіна Г. І. Проблема формування у старшокласників якостей суб’єктів громадянського суспільства у наукових дослідженнях [Текст] / Г. І. Ломакіна // «Теорія і практика освіти в сучасному світі» (м. Миколаїв, 12-13 грудня 2014 р.). — Херсон : Видавничий дім "Гельветика", 2014.

  4. Кордонська А. В. Впровадження інноваційних технологій під час проведення практичних занять в коледжі [Текст] / А. В. Кордонська, О. А. Дрючило, Г. М. Бережна // «Теорія і практика освіти в сучасному світі» (м. Миколаїв, 12-13 грудня 2014 р.). — Херсон : Видавничий дім "Гельветика", 2014.

  5. ЗАКОН УКРАЇНИ Про освіту/Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 34, ст. 451.

  6. ЗАКОН УКРАЇНИ Про загальну середню освіту /Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 28, ст.230.

  7. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про громадянство України / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 13, ст.65 .

  8. ЗАКОН УКРАЇНИ Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту/Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 16, ст.146

  9. ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства /Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.179.

  10. ЗАКОН УКРАЇНИ Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб/Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 1, ст.1


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка