Методика предметизації документів



Скачати 121.69 Kb.
Дата конвертації27.04.2016
Розмір121.69 Kb.
Хмельницький державний університет

Бібліотека




Затверджено


Методичною радою №2

від 30.06.2004 р.


Методика предметизації документів.

Рекомендації.


I. Основні терміни та поняття.
Під інформаційно - пошуковим тезаурусом (ІПТ) розуміють словник лексичних одиниць інформаційно - пошукової мови, які пов’язані між собою парадигматичними смисловими відносинами.

Інформаційно - пошукова мова (ІПМ) АБІС - спеціально створена мова, що призначена для висловлення змісту документів та запитів з метою їх наступного пошуку в автоматизованій інформаційно - бібліотечній системі, в т.ч. в електронному каталозі. ІПМ- основа лінгвістичного забезпечення АІБС, від якої в значній мірі залежить ефективність пошуку.

Для ІПМ АБІС бібліотеки ХДУ використовують індекси класифікаційної системи УДК, а також словник предметних рубрик ( база даних “Тематичний каталог”).

Інформаційно-пошукова мова предметних рубрик створюється на основі природної мови (української, англійської, будь-якої), її абеткою є абетка відповідної природної мови.

Предметна рубрика (ПР) це коротке формулювання теми ( факту, події, аспекту) на природній мові, оформлена за певними правилами. ПР складається з набору лексичних одиниць(ЛО).

Лексична одиниця (ЛО)– це вибране для використання слово або словосполучення, абревіатури, символи, дати, загальноприйняті скорочення, лексичні компоненти складних слів, взяті із природної мови.

ПР, що складається з однієї ЛО, називається простою ПР. Складні ПР можуть бути багаточленні та описові.

В багаточленній ПР перший елемент (називається Заголовком ПР) відокремлюється від наступних розділовим символом ( покажчиком зв’язку). Другий та кожний наступний елемент багаточленної ПР, що відділяється розділовим символом, називається підзаголовком ПР. Підзаголовки в залежності від змісту можуть бути тематичні, географічні, хронологічні, формальні, а в залежності від межі спільності та меж застосування – загальними та специфічними.

Описова ПР – це єдине словосполучення, комбінація ЛО, відділених одна від одної прийменниками та сполучниками, що представлена у вигляді єдиного словосполучення.

Тип зв’язків лексичних одиниць в словнику предметних рубрик:


  • Рід-вид ( пов’язує два дескриптори, коли обсяг одного поняття входить в обсяг іншого, наприклад: вид документу – книга)

  • Синонімії ( коли пошук по одному умовному чи істинному синоніму дозволить знайти в базі даних також ті документи, яким приписані інші ПР, наприклад: бібліографічні ресурси = бібліографічні покажчики)

  • Асоціативні зв’язки встановлюються між поняттями, що належать до однієї або різних категорій та рівнів ієрархій. Наприклад, при пошуку по рубриці книгорозповсюдження можна запропонувати провести додатковий пошук по таким, як торгівля за видами товарів, види бізнесу, комплектування фонду тощо. Існують наступні види асоціацій : “ціле - частина”, “ причина – наслідок”, “ предмет - галузь застосування” , т.п.).

Інверсія в предметній рубриці – зміна прямого порядку слів для виведення слова, що несе максимальну смислове навантаження, в позицію провідного слова ПР або першого слова в підзаголовку багаточленної ПР.

Комплекс предметних рубрик – сукупність предметних рубрик, об’єднаних певною тематикою.
II. Мета та завдання предметизації документів.
Предметизація документів використовується при створенні традиційних предметних каталогів і різноманітних бібліографічних картотек. Особливо широко вона застосовується при створенні електронних каталогів. Крім того, її застосовують при складанні деяких допоміжних апаратів –абетково-предметних покажчиків до систематичних каталогів та до окремих друкованих видань.

Суттю предметизації є відображення ознак документа в формулюванні предметної

рубрики. Тому правильне її формулювання є найважливішим етапом предметизації.



Об’єктами предметизації в бібліотеці виступають документи, що містять відомості про предмети пізнання та предмети праці, а саме:

  • матеріальні об’єкти, природні та штучні, що сприймаються органами почуттів (планети, електрика, верстати);

  • суспільно-історичні явища, події, процеси (політичні партії, війни, держави);

  • явища і процеси духовного життя, мислення, свідомості (мистецтво, пам’ять, думка), окремі частини, властивості, риси, функції предметів (органи організму, теплопровідність рідини, дихання рослин), взаємодія предметів.

Ці відомості стають темами документів.

Одним із найважливіших завдань предметизації є виявлення типових категорій предметів для документів з окремих галузей знання, оскільки це дає змогу визначити поняття, які можуть виступати заголовками предметних рубрик. Процес виявлення типових категорій є безперервним, що зумовлюється безперервністю здобуття наукою нових знань. Неможливо з вичерпною повнотою назвати всі категорії, котрі можна визначити в межах різних галузей знання.

Основною вимогою до предметної рубрики є її лаконізм у поєднанні з повним і точним розкриттям змісту документа. Тому необхідно використовувати саме ті лексичні одиниці, які найточніше визначають зміст твору. Формулюючи предметну рубрику, необхідно використовувати сучасну наукову термінологію, поширені поняття, надаючи перевагу вітчизняним термінам перед зарубіжними.

Складений в результаті предметизації Словник предметних рубрик (в бібліотеці ХДУ – база даних “Тематичний каталог”) служить для перекладу природної мови на мову ІПС АБІС при індексуванні аналогічних документів та запитів користувачів при пошуку в АБІС.




III. Основні методики та етапи предметизації

Процес предметизації поділяється на декілька основних етапів:




  1. Аналіз документа як об’єкта предметизації; відбір основних лексичних одиниць у змісті документа і прийняття рішення щодо вираження їх у предметних рубриках;

  2. Оформлення відібраних лексичних одиниць у предметні рубрики; формування словника предметних рубрик; редагування словника предметних рубрик;

  3. Внесення змін у бібліографічний опис документа в ЕК шляхом присвоєння документу відповідної теми.




  1. Аналіз документа та вибір предметної рубрики

починають із титульної сторінки, яка дає уявлення про зміст документа, його форму. Важливим джерелом інформації про зміст документа є анотація, яка дає змогу зрозуміти, про що йдеться в документі в цілому, з’ясувати аспекти розгляду теми. Але головним джерелом предметизації є текст документу, ознайомлення з котрим забезпечує її повноту і точність.

Відбір основних лексичних одиниць для предметних рубрик.

В процесі аналізу документа предметизатор виявляє, відбирає поняття, що найкраще

відображають предмет документу та аспект його розгляду. Поряд із лексичними одиницями, що найбільш точно описують в тексті об’єкти (специфічні поняття) доцільно на стадії побудови ПР виписувати й відповідні родові поняття, що згадуються в тексті та синоніми.

Лексичні одиниці після вибору їх з конкретних документів включають в спеціальні списки ЛО.

Одне із правил предметизації – вживання нормативної лексики. У зв’язку з цим отримані шляхом аналізу документа поняття, терміни, абревіатури тощо предметизатор звіряє з довідковим апаратом:


  • Енциклопедичними, термінологічними та тлумачними словниками з даної галузі

  • Підручниками та керівництвами

  • Стандартами з даної галузі знань

  • Таблицями УДК тощо.

За необхідності він може отримати консультацію експертів – спеціалістів з вузького кола питань, пов’язаних із змістом документа чи мовою тексту документа (бібліотекарів галузевого відділу обслуговування, бібліографів, викладачів університету тощо).


  1. Формування та редагування словника предметних рубрик.

Лексикографічна обробка понять, що вибираються з тексту, полягає у виконанні наступних операцій:



  • Вирішення питання про розподіл виділеного словосполучення з двох слів або збереження його як цілісної лексичної одиниці. Якщо склад словосполучення та його синоніма відрізняється хоча б одним словом, то словосполучення вводиться в словник ПР цілком.

  • Вирішення питання про використання складного слова у формі предметної рубрики чи поділу його на дві чи більше рубрик.

  • Вирішення питання інверсії лексичних одиниць природньої мови у предметній рубриці. При формулюванні заголовка предметної рубрики, який складається з кількох слів, особливого значення набуває вибір першого слова, оскільки саме воно визначає місце предметної рубрики в рубрикаторі (тезаурусі) й істотно впливає на оперативність пошуку інформації по “Тематичному каталозі”. Перше (провідне) слово має розкривати найбільш суттєві ознаки предмета. Поставити найбільш інформативне слово на початку предметної рубрики допомагає такий методичний прийом, як інверсія, тобто перестановка слів у словосполученнях, яка порушує загальновживаний порядок слів, але не впливає на зміст поняття. Для контекстного пошуку у предметному каталозі даний прийом у формулюванні рубрики не має суттєвого значення.

  • Приведення слів та словосполучень до необхідної граматичної форми


До словника ПР включають наступні типи ЛО:

  • Іменники, прикметники, прийменники, деякі дієприкметники, дуже рідко дієслова, прислівники та займенники . Відміна лексичної одиниці, вибраної для ПР (в однині чи множині) вибирається виходячи із загальновживаного;

  • Особові словосполучення (наприклад: “Пластмасові вироби”, “Навколишнє середовище”, “Ринкова економіка” тощо). В обов’язковому порядку словосполучення використовуються, коли мова йде про явища омонімії та полісемії. Явище омонімії - коли слова мають однакове звучання, а зміст мають різний. Наприклад: “орган” - установа, “орган” - частина тіла. В цьому випадку при формулюванні ПР використовується словосполучення, яке визначає, про що іде мова. Наприклад: “органи внутрішніх справ”, “системні органи”, “внутрішні органи”.

При полісемії, що проявляє себе в різних значеннях одного і того ж слова (“крило літака”, “крило партії”) також потрібно використовувати словосполучення.

  • Лексично значимі компоненти складних слів.

  • Скорочення слів та словосполучень. При формулюванні предметних рубрик постає питання про використання повної або скороченої форми найменування предмета. Переважно використовується повна форма, але, якщо скорочена досить поширена, то може застосовуватись і вона (ООН, НАТО).

  • Синоніми. У такому випадку між поняттями ставиться знак “=” (Наприклад: “правове регулювання видавничої діяльності = правове регулювання книговидавничої діяльності).

  • Іноземні терміни та поняття приводять мовою оригіналу. Україномовний переклад іноземного терміну (поняття) застосовується за умови його прийнятого україномовного варіанту (Наприклад Інтернет замість Internet).


Доцільність включення ПР в словник слід оцінювати по кільком факторам :

  • По важливості даної ЛО для опису змісту документа

  • По його зв’язку із ЛО, відібраними попередньо

  • По його точності та доцільності з точки зору термінології галузі, що розглядається

  • За рішенням спеціалістів даної галузі знання.


Порядок введення нової ПР до словника ПР.

  • Перевірка новоствореної ПР на відсутність еквівалентної ПР.

  • Вибір комплексу ПР та прийняття рішення про доцільність віднесення даної ПР до обраного комплексу рубрик

  • Визначення місця ПР у ієрархічному дереві

  • За необхідності загальна корекція окремих ієрархічних гілок або побудова нових гілок ( заголовків, підзаголовків ПР)

  • Формування та завантаження в словник нового запису ПР в прийнятому форматі

  • Внесення необхідних виправлень та доповнень в словник ПР інших ПР, пов’язаних з введенням нової рубрики.


Особливості створення ПР в розділі “Навчальні дисципліни”.

  • Предметні рубрики комплексу “Навчальні дисципліни ХДУ” створюють та редагують на основі даних структури університету та дисциплін, які в ньому викладають.

  • Зміни до комплексу словника ПР вносять щорічно на основі списків, які подають деканати університету.

  • Об’єктом предметизації та відображення в комплексі є документи, бібліографічний опис яких має визначник УДК 075.8 або 073.

  • Кількість навчальних дисциплін, до яких віднести певний документ, не повинно перевищувати 2.


Особливості створення персоналій.
Документи, у яких висвітлюється життя і діяльність окремої особи, так звані персоналії, необхідно відтворити у пошукових масивах таким чином, щоб з максимальною повнотою задовольнити різнобічні запити на них користувачів інформації.

  • Якщо діяч, прізвище якого складає рубрику в розділі “Персоналії” мав при житті псевдонім, то потрібно це відзначити через знак =. Наприклад: “Карпенко-Карий І.= Тобілевич І.”

  • Якщо прізвище й ініціали персоналії співпадають з іншою, потрібно в дужках уточнити про кого іде мова. Наприклад: “Булгаков М.О.(лікар)”, “Булгаков М.О.(письменник)”.

  • Різні переклади з іноземних мов прізвищ також потрібно відобразити через знак =. Наприклад: “Семюелсон П. = Сємюєльсон П. = Самуельсон П.”


Формування предметних рубрик.

Наступний крок – формулювання предметизаційного рішення – лексичних одиниць, висловлених однією чи кількома предметними рубриками. В процесі оформлення ПР предмет та аспект розгляду позначаються з необхідною та достатньою для ЕК межею адекватності. При відсутності в словнику (списку - тезаурусі ) ПР необхідної ПР приймається рішення про включення до словника ПР ( тезауруса) нової ПР.


Методики предметизації.

В залежності від застосування при предметизації словника предметних рубрик ( тезауруса) розрізняють передкоординатне та посткоординатне індексування документів.

При передкоординатному індексуванні масив лексичних одиниць ПР створюється попередньо на основі розробленої системи класифікації наук (об’єктів предметизації ). Процес передкоординатного індексування полягає у виборі для документа, що проходить предметизацію рубрик із складеного завчасно переліку. Перевагою такого методу є гарне наповнення ПР з дотриманням усіх ієрархічних зв’язків. Одним із недоліків цього методу індексування є те, що не завжди кожна рубрика буде мати відповідний документ у фонді бібліотеки.

При посткоординатному індексуванні масив ПР створюється на основі аналізу та опрацювання фонду документів, формулюванні ПР та розміщення масиву вибраних ПР у певній системі ієрархії. За такого методу кожна предметна рубрика створеного рубрикатора буде мати відповідне підтвердження документами з фонду бібліотеки. Проте, недоліками цього методу є те, що: взяті із документа лексичні одиниці потребують додаткового часу на звірку з існуючими в даній галузі термінами та визначеннями, прийняття рішення про доцільність створення даної рубрики та визначення її місця в рубрикаторі. А це затримує процес предметизацї документа.

Відбір предметних рубрик покладається на індексатора, або заснований на попередньо складених списках. Метод використання попереднього списку предметних рубрик при індексуванні суперечить принципу вільного індексування, для його реалізації призначені рубрики, які тільки після вибору з конкретних документів включають в спеціальні словники лексичних одиниць - тезауруси.

Процес оформлення предметних рубрик передбачає грамотне формулювання та підпорядкованість рубрикам вищого класу.

Оптимальна побудова словника предметних рубрик ( тезауруса) вирішується на основі поєднання двох методів :


  • наукової розробки структури понять ( попереднього визначення комплексів предметних рубрик на основі представленого у бібліотеці фонду документів та побудови ієрархічного дерева понять) та

  • виявлення лексичного матеріалу з наявного фонду документів з наступним доповненням його термінами з додаткових джерел.


Редагування словника предметних рубрик

У ході редагування нова ПР займає своє місце у словнику ПР. Під час редагування перевіряється правильність затвердженої рубрики, її місцезнаходження у прийнятій ієрархії та інших рішень, прийнятих в процесі предметизації.



3. Останній етап предметизації – внесення даних про присвоєння певної ПР бібопису даного документу в ЕК.

Відносини працівників бібліотеки у процесі предметизації.
До предметизації документів долучаються працівники бібліотеки, зайняті науковим та аналітичним опрацюванням бібліотечного фонду –

  • відділу каталогізації документів,

  • відділів обслуговування, що займаються введенням нових записів у ЕК та аналітичним опрацюванням наявного фонду, працюють над задоволенням інформаційних потреб користувачів та фіксують нові тематичні запити,

  • ІБВ, які займаються аналітичним опрацюванням періодичних видань та збірників, фіксують читацькі запити та теми, що цікавлять користувачів,

  • методичного відділу, які в процесі обслуговування фіксують нові запити бібліотечних фахівців, вносять нові записи та редагують ЕК БД “Бібліотечна справа”.

Рішення про створення нових рубрик та редагування існуючого словника приймається колегіально.

Право відкрити нову ПР редагування словника предметних рубрик, облік виконаної роботи покладається на зав. відділом каталогізації документів.


Склали зав. відділом каталогізації документів Яковлева Л.В.

Зав. методичним відділом Чабан К.А.


23.06.2004р.

Затверджено методичною радою №2 30.06.2004 р.


Використана література :

  1. Гост 7.25-80. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Тезаурус информационно-поисковый одноязычный. Правила разработки, структура, состав и форма представления. Утвержден 12.1986.- М.: Изд-во стандартов, 1988.-19с.

  2. К96 Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів: Підручник/ Н.М.Кушнаренко, В.К.Удалова.- К.: Вікар, 2003.- 328с.- (Вища освіта XXI століття)

  3. 02 Л13 Лавренова О.А. Методика разработки информационно-поискового тезауруса.- М.: Пашков дом, 2001.- 56с.

  4. Общая характеристика предметного каталога и процесса предметизации = Глава 1 пособия// Предметный каталог. Общая методика предметизации. Организация и ведение каталога.- 1973.- С.6-22

  5. Пименов Е.Н. Нормативность и некоторые проблемы разработки тезаурусов и других лингвистических средств ИПС //Научно - техническая информация. Серия1. организация и методика информационной работы. Ежемес. Науч.-тех. Сб.-М, 2000.-№5.-С.7-16.

  6. Предметизация документов. Общая методика предметизации = Глава 4.3.2. пособия// Библиотечные каталоги. - 2001.- С.83-84.

  7. Суворова В. От манускрипта - к национальному файлу: Предметная обработка документов в контексте истории// Библиотечное дело. - 2003.- №9.- С.29-33.- [История создания классификационных систем, предметных каталогов в России. Проблемы обмена записями и унификации предметизации. Особенности национальной предметизации в разных странах. Основные положения ГОСТа “Предметизация документов. Общие требования”, принятого в начале 1980-х].

  8. Сукиасян Э.Р. Индексирование документов. Общие требования к систематизации и предметизации. Переиздание ГОСТ 7.59-90 с изменениями// Научные и технические библиотеки. - 2002.- №7.- С.43-48.- [Гост 7.59-2002 “Индексирование документов. Общие требования...” введен в качестве гос. стандарта России с 1 янв. 2003г.].


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка