Методика оцінки ефективності реалізації регіональних природоохоронних та державних (загальнодержавних) цільових екологічних програм



Скачати 295.11 Kb.
Дата конвертації27.04.2016
Розмір295.11 Kb.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства екології

та природних ресурсів України

«___»______2012 №_________




МЕТОДИКА

оцінки ефективності реалізації регіональних природоохоронних та

державних (загальнодержавних) цільових екологічних програм
1. Загальні положення

1.1. Методика оцінки ефективності реалізації регіональних природоохоронних та державних (загальнодержавних) цільових екологічних програм (далі – Методика) визначає основні засади та вимоги щодо оцінки ефективності реалізації завдань і заходів, що включені до програм, які містять завдання і заходи з охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, державним замовником яких є Мінприроди.

1.2. Методика розроблена з метою здійснення оцінки екологічної та економічної ефективності виконання завдань і заходів регіональних природоохоронних та державних цільових екологічних програм, визначення основних принципів та методологічних підходів щодо формування системи кількісних і якісних показників (індикаторів) оцінки ефективності окремих завдань і заходів та програм в цілому з урахуванням їх специфіки.

1.3. Інформаційною базою для визначення фактичних показників ефективності виконання програмних завдань і заходів є дані паспортів програм та щорічних звітів про хід реалізації програми, а також дані про стан навколишнього природного середовища в даному регіоні, статистична та інша звітність за відповідний період тощо.

1.4. Показники ефективності виконання програмних заходів враховуються при прийнятті управлінських рішень щодо планування наступних програм, уточнення та коригування завдань та заходів програм, визначення пріоритетності при плануванні їх виконання у відповідному році з використанням коштів державного і/або місцевого бюджету.

2. Терміни, що вживаються у цій Методиці, мають таке значення:

Екологічний показник – показник, якій відображає природоохоронний ефект від реалізації завдань та заходів програми та досягається в результаті її виконання.

Індекс оцінки виконання показників природоохоронного ефекту - відношення фактичного значення екологічного показника до його планового значення.

Індекс кількісної оцінки якості виконання показників природоохоронного ефекту - кількісна оцінка якості виконання робіт щодо досягнення екологічного показника.

Інтегрований показник фінансування програмних заходів – показник оцінки фактичного рівня фінансування програми за рахунок різних джерел упродовж усього періоду реалізації програми (або за попередній рік).

Показник співфінансування програми - показник співвідношення фактичного й планового показників залучення коштів з інших джерел (коштів місцевих бюджетів та позабюджетних) на 1 грн. бюджетних коштів.

Економічна ефективність реалізації природоохоронного заходу (завдання) – відношення значення екологічного показника до грошових витрат на його досягнення.

Інтегрований показник ефективності виконання природоохоронної програми – показник, якій відображає загальну оцінку реалізації усієї програми.
2. Аналіз цілей та структури програми
2.1. Оцінка ефективності реалізації регіональних природоохоронних та державних цільових екологічних програм має починатися з аналізу цілей і структури програми.

Кожна як регіональна, так і державна цільова програма, що розробляється на сучасному етапі, має ціль (цілі). Цілі та завдання програми спрямовуються на вирішення першопричин найбільш пріоритетних проблем, що має призвести


до ліквідації або запобігання негативним наслідкам для навколишнього природного середовища. Реалізація завдань, що встановлюються програмою, спрямовується на поетапне досягнення поставленої цілі (цілей).

Відповідно до Закону України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 № 1621-IV, мету природоохоронних екологічних програм визначають центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої


влади або органи місцевого самоврядування (ініціатор розроблення програми). Забезпечення реалізації природоохоронних програми здійснюється
відповідним виконавцем програми або головним розпорядником коштів. Фінансування заходів програми здійснюється на основі залучення коштів виробничих підприємств, місцевих, регіональних, державних коштів, а також позабюджетних коштів.

Структура програми включає комплекс завдань. Завдання – це зобов’язання, які можна виміряти і які повинні бути реалізовані в певний час. Вони


визначають вибір дій та ресурси для реалізації зазначених дій. До ресурсів відносяться засоби, що забезпечують досягнення цілей: фінансові,
інформаційні (наукові знання, технічні проекти, розробки технологій),
матеріальні, трудові. Завдання використовуються для кількісного та якісного виміру виконання програми.

Дії, що необхідні для реалізації завдань, визначаються у заходах. Критеріями визначення заходів служать їх роль і вклад у вирішення основних цілей і завдань програми, тривалість термінів реалізації цих заходів.

Перелік завдань і заходів формується відповідно до організаційно-правових, екологічних, соціально-економічних, технологічних та виробничо-господарських вимог. Під час визначення завдань і заходів мають бути враховані принципи:

зв’язку та повноти охоплення проблеми;

взаємозв'язку між завданнями;

відсутності суперечностей і повторів.

Врахування особливостей потенціалу регіону - одна з необхідних умов реалізації екологічної політики в регіоні через регіональні природоохоронні програми. Від того, наскільки правильно в програмі визначені перспективні напрями розвитку, залежить ефективність програми. Однією із умов ефективності регіональних природоохоронних програм є досягнення узгодженості загальнодержавних і територіальних інтересів.

2.2. Програми мають містити обов’язковий розділ «очікувані результати» відповідно до вимог Закону України «Про державні цільові програми», «Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2007  № 106.

У відповідних розділах програми повинні бути визначені показники, за якими можна здійснювати оцінку її виконання. Система показників має забезпечувати оцінку кількісних та якісних змін у навколишньому середовищі та / або відстеження динаміки процесів, які ці зміни викликають.

Показники, яких передбачається досягти в результаті виконання програми, можуть бути зокрема:



економічні (показники витрат, іншого ресурсного забезпечення програми);

екологічні (включаючи раціональне використання природних ресурсів, зниження рівня забруднення довкілля, в т.ч. соціальні показники, які залежать від екологічного стану);

організаційні, що також мають призвести до поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища.

2.3. Оцінюючи ефективність виконання програми, необхідно проаналізувати, наскільки та чи інша програма є збалансованою, зокрема, наскільки заходи програми відповідають цілі (цілям), завданням (етапам досягнення цілей).

Аналіз виконання програми має містити рівень виконання планованих результативних показників.

2.4. Для аналізу ефективності виконання програми та надання пропозицій щодо доцільності продовження її фінансування та виконання використовується інформація, яка повинна містити дані про заплановані та фактичні обсяги і джерела фінансування програми, виконання результативних показників у динаміці з початку дії програми. Такі дані можуть бути отримані з таких джерел:

офіційних статистичних звітів;

бухгалтерської та іншої звітності про використання бюджетних коштів на виконання програми;

звітів природоохоронних організацій за результатами екологічного моніторингу;

даних наукових досліджень;

інших (з посиланням на джерела інформації).

Виконання оцінки ефективності екологічних програм має включати оцінку ефективності за економічними та екологічними показниками, що включає розрахунки індексів оцінки за окремими завданнями та розрахунки інтегральних показників за обома напрямами оцінювання.



3. Екологічні показники та оцінка ефективності виконання програми за екологічними показниками

3.1. Екологічна ефективність виражається в обмеженні або усуненні негативного впливу господарської діяльності на людину та навколишнє природне середовище, а також у поліпшенні умов життя населення, в збереженні та відновленні природних ресурсів і елементів, необхідних для забезпечення життєдіяльності людини.

Для оцінки отриманого результату пропонується застосовувати показники природоохоронного ефекту реалізації завдань регіональних природоохоронних та державних цільових екологічних програм, що наведені у додатку 1 до Методики, які враховують та деталізують «Показники ефективності Стратегії», що надаються у додатку до Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року».

3.2. Розробник програми визначає показники, за якими можна здійснювати оцінку її виконання. Система вибраних показників використовується для відстеження динаміки процесів та оцінки кількісних змін.

Означені показники є механізмом оцінки досягнення тієї чи іншої цілі або етапного завдання. Показники природоохоронного ефекту реалізації екологічних завдань можна умовно розподілити на такі типи:

тип І – показники успішності процесу забезпечення (нормативно-правового, організаційного, наукового);

тип ІІ – показники навантаження на навколишнє середовище);

тип ІІІ – показники стану довкілля.

Показники успішності процесу забезпечення – це показники, які свідчать про прийняття закону, нормативно - правового акта, або ж проведення семінарів, конференцій, навчань та інших адміністративно - правових та організаційних заходів, що можуть бути включені в програми, а також проведення наукових досліджень. Показником є факт схвалення закону чи іншого нормативно - правового акта, проведення організаційного заходу, затвердження відповідних методик чи інструкцій.

Показники навантаження на навколишнє середовище – це показники, що стосуються кількісної оцінки викидів, скидів, розміщення відходів, біологічного (мікробіологічного), шумового та електромагнітного забруднення.

Показники стану довкілля – це загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні та інші показники, які демонструють стан якості компонентів навколишнього середовища (повітря, води, ґрунтів, донних відкладів, біоти тощо).

Для кожної конкретної програми встановлюється перелік специфічних кількісних показників екологічної ефективності.



Наприклад, екологічна ефективність програм, спрямованих на охорону атмосферного повітря може оцінюватись за такими індикаторами, як:

Показники навантаження на навколишнє середовище :

  • обсяг зменшення викидів, у тому числі по окремих речовинах [тис. тонн на рік, кг на рік];

  • частка скорочення обсягів викидів від загального обсягу, в тому числі по окремих речовинах [ % ];

  • зменшення щільності викидів в атмосферне повітря по відношенню до певної території [кг на км2 ];

  • зменшення кількості викидів в атмосферне повітря на одну особу, що проживає на певній території [кг];

  • зменшення відношення обсягу промислових викидів в атмосферне повітря до ВВП (для Україні в цілому), ВРП (для області/міста/району), обсягу промислового товарного виробництва (по окремих видах економічної діяльності) [кг на млн. грн.];

Показники стану довкілля :

  • зменшення кількості випадків перевищень ГДК (середньодобових/ максимально-разових) вмісту забруднюючих речовин у базовій мережі спостережень по Україні (області/місту/району), у тому числі по окремих забруднюючих речовинах [% загальної кількості визначень по області / місту/ району];

  • зменшення кількості днів, у які забруднення атмосферного повітря перевищувало ГДК [дні або % днів за рік по області / місту/ району];

  • покращення комплексного індексу забруднення атмосферного повітря (ІЗА) щодо певної території [одиниць ГДК];

  • зменшення обсягу використання озоноруйнівних речовин (далі ОРР) [тонн ОРР, у перерахунку на озоноруйнівну спроможність (ОРС)].

Як показники стану довкілля для оцінки реалізації програми можуть використовуватися екологічні та санітарно-гігієнічні нормативи, наприклад:

  • досягнення нормативів біохімічного споживання кисню (БСК) у річковій воді (нижче скиду зворотних вод) у результаті реалізації завдання щодо реконструкції очисних споруд;

  • досягнення ГДК середньодобового вмісту пилу в атмосферному повітрі міста в санітарно-захисній зоні підприємства, в результаті впровадження нової технології, що забезпечує зниження рівня впливу факторів забруднення атмосферного повітря;

  • інше.

Окремі компоненти екологічної ефективності реалізації програми можуть мати вартісну оцінку, наприклад:

  • обсяг інвестицій, зумовлений продажем (передачею) одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів;

  • обсяг коштів, що виділяються на розвиток сфери поводження з побутовими відходами;

  • обсяг коштів на удосконалення приладово-технічного оснащення та метрологічного забезпечення мережі спостережень системи моніторингу;

  • обсяг коштів на розроблення наукових і/або технічних пропозицій щодо нових напрямів в охороні навколишнього природного середовища;

  • інше.

3.3.Оцінка екологічної ефективності повинна передувати оцінці економічної ефективності, оскільки економічний ефект від реалізації екологічних програм порівнюється з екологічними наслідками реалізації завдань.

Для оцінки загальної екологічної ефективності реалізації програми можуть використовуватися індикаторні показники - показники зменшення навантаження на навколишнє середовище та поліпшення стану довкілля. Ці показники відображають зміни в навантаженні на стан довкілля у відсотках до існуючого. Вони повинні орієнтуватися на вимірювані, дійсні та достовірні результати, а не зусилля, спрямовані на вирішення часткової проблеми. Індикаторні показники служать для визначення того, чи досягаються екологічні цілі та завдання, чи покращують вони екологічну ситуацію.

3.4. Оцінка ефективності виконання програми за екологічними показниками (показники ІІ типу) за заходами та завданнями здійснюється за такими індексами (показниками):

індекс оцінки виконання показників природоохоронного ефекту від реалізації програми як відношення фактичних екологічних показників до планових. Фактичні екологічні показники у природоохоронній діяльності, пов’язаній з капітальним будівництвом, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням визначатимуться після введення об’єктів в експлуатацію та затвердження відповідного технологічного регламенту. На проміжних стадіях виконання таких природоохоронних заходів застосування цього індексу оцінки не вбачається можливим;

індекс кількісної оцінки якості виконання показників природоохоронного ефекту від реалізації програми. Цей індекс встановлюється за експертними оцінками та відображає кількісну оцінку якості виконання робіт щодо досягнення екологічного показника;

інтегрований показник оцінки виконання екологічних показників за програмою. Цей показник відображає оцінку виконання усіх екологічних показників за програмою;

інтегрований показник кількісної оцінки якості виконання екологічних показників від реалізації програми. Цей показник відображає кількісну оцінку якості усіх робіт за програмою щодо виконання екологічних показників;

інтегрований показник екологічної оцінки виконання усієї програми. Цей показник відображає кількість та якість робіт щодо досягнення екологічних показників за програмою. Визначається як добуток інтегрованого показника оцінки виконання екологічних показників на інтегрований показник кількісної оцінки якості виконання екологічних показників.

3.5. Визначення результативності виконання програми в цілому та за етапами, а також окремих завдань ґрунтується на використанні системи комплексних показників – індексів (індикаторів), які обчислюються як співвідношення фактичних і планових показників виконання програмних завдань і/або заходів. Розрахунок індексів (індикаторів) оцінки виконання показників природоохоронного ефекту від реалізації програми по окремих завданнях та інтегрованого показника оцінки виконання показників природоохоронного ефекту (екологічних показників) здійснюється за формулами:

а) за річний період

; (3.1)




(3.4)
де - індекс (індикатор) оцінки виконання екологічних показників за j заходом i-го завдання; - індекс (індикатор) оцінки виконання екологічних показників за і-тим завданням; - фактичне та планове значення екологічного показника за j-м заходом i-го завдання за річний період; р – кількість заходів у завданні; – вагові коефіцієнти, які визначаються за експертними оцінками; k – кількість завдань; - інтегрований показник (індикатор) оцінки виконання екологічних показників за програмою за рік; - інтегрований показник оцінки виконання екологічних показників за програмою за рік, визначений у відсотках; вагові коефіцієнти повинні задовольняти таку вимогу:

Вагові коефіцієнти у першому наближенні в припущенні їх пропорційності грошовим витратам можна розрахувати за формулою:



де - фактична вартість виконання і- го завдання; k– кількість завдань.

б) за період в цілому, включаючи l-рік



(3.8)

для l= 2,…,n.

3.6. Розрахунок індексів кількісної оцінки якості виконання показників природоохоронного ефекту від реалізації програми по окремих завданнях та інтегрованого показника оцінки якості виконання екологічних показників здійснюється за формулами:

а) за річний період



; (3.9)





(3.12)

де - індекс кількісної оцінки якості виконання екологічних показників за j заходом i-го завдання; - індекс кількісної оцінки якості виконання екологічних показників за і-тим завданням; інтегрований показник кількісної оцінки якості виконання програми; - фактична та планова кількісна оцінка якості виконання j-го заходу за i-м завданням за річний період; р – кількість заходів у завданні; k – кількість завдань; – вагові коефіцієнти, які визначаються за експертними оцінками; - інтегрований показник кількісної оцінки якості виконання програми за рік, визначений у відсотках; вагові коефіцієнти повинні задовольняти таку вимогу:



б) за період в цілому, включаючи l- рік




дляl=2,…,n.

3.6. Інтегрований показник екологічної оцінки виконання програми визначається за формулою:

а) за річний період



(3.16)

Інтегрований показник екологічної оцінки виконання програми, визначений у відсотках:



(3.17)

б) за період в цілому, включаючи l-рік





для l=2,…,n.

Числовим значенням індексів та інтегральних показників оцінки виконання програми відповідають якісні оцінки (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

Числове та якісне значення індексу та інтегрального індексу оцінки реалізації екологічних програм.


Числове значення індексу та інтегрального показника,%

Якісні оцінки значення індексу та

інтегрального показника



< 30 %

«незадовільне виконання»

> = 30 %< 75 %

«задовільне виконання»

> = 75 %< 100 %

«гарне виконання»

= 100 %

«повне виконання»


4. Економічні показники та оцінка ефективності виконання програми за економічними показниками

4.1. Економічний аналіз виконання програми має орієнтуватись на певне коло завдань та заходів, які необхідно виконувати у процесі реалізації програми.

4.2. Структуризація предметної сфери економічного аналізу повинна бути присутньою на всіх етапах управлінських завдань (планування, реалізація, моніторинг і оцінка). При цьому економічний аналіз, який входить як складова до більш широкого аналізу, має бути скоординованим з іншими складовими системної оцінки (екологічної, технологічної тощо).

У цілому об’єктом економічного аналізу програм має бути їх комплексна еколого-економічна ефективність, тобто:

- ефективність у досягненні цільових показників стану навколишнього природного середовища;

- ефективність використання бюджету програми;

- ефективність прийнятої моделі використання коштів з погляду досягнення цілей програми (ефективність обраного економічного механізму).

4.3. Порівняння фактичних показників витрат коштів із плановими (затвердженими програмою) здійснюється шляхом:

1) оцінки ступеня досягнення проміжних та кінцевих цілей реалізації програми з використанням екологічних показників виконання програмних заходів;

2) оцінки та аналізу звітів про витрати з державного бюджету та інших джерел на реалізацію програмних заходів (показників витрат).

У випадку, коли захід може бути впроваджений лише частково, доцільно скористатися таким показником, як обсяг фінансування і/або обсяг фінансових ресурсів, необхідних для повної реалізації заходу. Беручи до уваги обсяги освоєних коштів і загальну вартість заходу, можна оцінити результативність його виконання у відсотковому відношенні.

4.4. Враховуючи зазначене, система показників для економічної оцінки ефективності та результативності виконання програми містить такі індикаторні показники:



  • інтегрований показник фінансування програмних заходів;

  • показник співфінансування;

  • індекс оцінки економічного ефекту реалізації природоохоронних заходів та завдань;

  • інтегрований показник оцінки економічного ефекту від реалізації програми;

  • інтегрований показник економічної оцінки виконання програми.

Інтегрований показник фінансування програмних заходів обчислюється для оцінки фактичного рівня фінансування програми за рахунок різних джерел упродовж усього періоду реалізації програми (або за попередній рік), а також для проведення порівняльного аналізу фінансового забезпечення різних програм, що виконуються за рахунок коштів бюджету та інших джерел.

Показник співфінансування програми обчислюється через співвідношення фактичного й планового показників залучення коштів з інших джерел (коштів місцевих бюджетів та позабюджетних) на 1 грн. бюджетних коштів. Він має використовуватися для прийняття рішень для оцінки дії державного замовника в частині залучення коштів місцевих бюджетів та позабюджетних коштів як важливої складової організації програмного процесу.

Індекс оцінки економічного ефекту реалізації природоохоронних заходів та завдань обчислюється для оцінки економічної ефективності заходів та завдань програми. Він визначається як відношення фактичної ефективності до планової ефективності. Фактична та планова ефективність у свою чергу визначаються як відношення фактичних та планових екологічних показників до фактичних та планових витрат на їх досягнення.

Інтегрований показник оцінки економічного ефекту від реалізації програми обчислюється для оцінки економічної ефективності усієї програми. Він визначається як відношення фактичної ефективності завдань усієї програми до планової ефективності.

Інтегрований показник економічної оцінки виконання програми визначається як добуток інтегрованого показника фінансування програми на інтегрований показник оцінки економічного ефекту від реалізації програми. Він являє собою загальну економічну оцінку виконання програми.

4.5. Інтегрований показник фінансування програми обчислюється для оцінки фактичного рівня фінансування програми за рахунок різних джерел упродовж усього періоду реалізації програми (або за попередній рік), а також для проведення порівняльного аналізу фінансового забезпечення різних програм, що виконуються за рахунок коштів бюджету та інших джерел.

Інтегрований показник фінансування програми за t-й рік (К), або за період з початку реалізації (, включаючи -й рік), визначається як середньозважена величина індикаторів фактичного рівня фінансування за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел (місцевих бюджетів і позабюджетних коштів), обчислених окремо для кожного року:

за умов, коли сума вагових значень показників фактичного рівня фінансування з різних джерел упродовж періоду реалізації програми дорівнює 1, а вага індикатора фінансування з інших джерел перевищує відповідний коефіцієнт бюджетних коштів

а) за річний період

для t=1,…,l,…n;

H+q=1;

(4.1)

б) за період в цілому, включаючи l -й рік

дляl=2,…n; (4.2)



=1, q>h.

(4.3)

де – відповідно фактичний та плановий (згідно із затвердженою програмою) обсяги фінансування програми за рахунок коштів державного бюджету у t-му році виконання програми; - відповідно фактичний та плановий (згідно із затвердженою програмою) обсяги фінансування програми за рахунок інших джерел (місцевих бюджетів та позабюджетних коштів) в t-му році; n – кількість років періоду реалізації програми.

4.6. Індикатор (показник) співфінансування – обчислюється через співвідношення фактичного й планового показників залучення коштів з інших джерел (коштів місцевих бюджетів та позабюджетних) на 1 грн. бюджетних коштів і визначається за формулами:

а) за річний період

, (4.4)

для t=1,…,n,

б) за період реалізації програми (включаючи -й рік)

де – співвідношення фактичного та планового показників залучення коштів з інших джерел (місцевих бюджетів та позабюджетних джерел) на 1 грн. коштів державного бюджету в -му році;



– середньорічний показник залучення коштів з інших джерел на 1 грн. коштів державного бюджету за період реалізації програми (включаючи -й рік).

Індекс співфінансування програми має використовуватися для прийняття рішень для оцінки дії державного замовника в частині залучення коштів місцевих бюджетів та позабюджетних коштів як важливої складової організації програмного процесу.

4.7. Індекси оцінки економічного ефекту реалізації природоохоронних заходів та завдань, а також інтегрований показник оцінки економічного ефекту реалізації програми визначаються за формулами:

а) за річний період



(4.6)



де - фактичні та планові значення екологічних показників щодо виконання j-го заходу і-го завдання ; - фактичні та планові витрати на виконання j-го заходу і-го завдання ; p –кількість заходів у завданні і; k - кількість завдань; - вагові коефіцієнти.

Інтегрований показник оцінки економічного ефекту реалізації програми у відсотках визначається за формулою :

(4.9)

б) за період в цілому, включаючи l- рік





(4.11)
4.6. Інтегрований показник економічної оцінки виконання програми визначається:

а) за річний період



(4.12)

Інтегрований показник оцінки економічного ефекту реалізації програми за річний період у відсотках визначається :



. (4.13)

б) за період у цілому, включаючи l-рік





, для l=2,…,n. (4.15)
5. Інтегральна оцінка ефективності виконання програми

Інтегральна оцінка ефективності виконання програми за екологічними показниками ІІ типу з врахуванням екологічної та економічної оцінки ефективності реалізації програми визначається за допомогою інтегрованого показника результативності. Інтегрований показник результативності виконання програми обчислюється як добуток інтегрованого показника економічної оцінки на інтегрований показник екологічної оцінки:

а) за річний період

(5.1)

Інтегрований показник результативності виконання програми у відсотках:



(5.2)
б) за період у цілому, включаючи l-рік



(5.4)

для l=2,…,n.

Приклад оцінки ефективності реалізації природоохоронної програми наведено у додатку 2 до Методики.
6. Оцінка ефективності виконання програми за допомогою експертних методів

Експертна оцінка ефективності реалізації екологічної програми здійснюється з метою всебічного аналізу виконання програми.



Експертна оцінка по кожному з завдань.

Для визначення ефективності реалізації екологічної програми керівником структури, що проводить оцінку, призначається одна або кілька груп фахівців-експертів від наукових екологічних установ. До завдань експертів входить:



  1. інтуїтивний-логічний аналіз структури екологічної програми, результатів її реалізації та зовнішніх факторів, що сприяють або перешкоджають реалізації програми;

2) на основі зазначеного аналізу експертами визначаються кількісні характеристики значимості завдання.

Кількісні характеристики значущості призначаються за 4 - бальною системою згідно з табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Кількісні характеристики значущості показників ефективності реалізації екологічної програми.



Якісна характеристика значущості показника

Бал Z

найважливіший

4

дуже важливий

3

важливий

2

не дуже важливий

1

Для подальших розрахунків визначені експертами кількісні характеристики (бали) перераховуються у вагові коефіцієнти за формулою:



, (6.1)

де wi – ваговий коефіцієнт i-го завдання, Zj– середній бал, визначений для i-го показника усіма експертами; n – кількість завдань у рамках програми, що розглядається.

Інтегральні оцінки по показнику екологічної та економічної оцінки виконання заходів програми розраховуються за формулами:

, (6.2)

, (6.3)

де Nек, Nен – чисельність експертів при оцінці, відповідно, екологічній і економічній ефективності реалізації програми; Iiек, Iiен – відповідно, екологічні й економічні індекси (показники) реалізації програми; wiек, wiен – вагові коефіцієнти значущості заходів програми, що розраховані за формулою (6.1).

Оцінка вважається досить надійною тільки за умови гарної погодженості суджень окремих фахівців. Для перевірки ступеня погодженості вагові коефіцієнти, дані j-м експертом, записують у виді послідовності

w1j,…,wNj.

Погодженість між судженням двох експертів визначається за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.



, (6.4)

де n – кількість розглянутих критеріїв.

Думка двох експертів вважається узгодженою у тому випадку, якщо r>0.5.
Якщо необхідно визначити узгодженість думок більшої (більш двох) кількості експертів, розраховується коефіцієнт конкордації за формулою

, (6.5)

де m – кількість експертів, S – величина, що розраховується за формулою



Значення величини W перевіряється за c2-крітерієм. Для цього виконуються такі дії:



  • розраховується емпірична величина за даними спостережень (в даному разі – експертних оцінок):;

  • у табл. 1 вміщено значення , що дорівнює квантілю випадкової за законом
    c2 величини для значення a = 0,05 та ступеня свободи = n – 1;

  • порівнюються значення та ; якщо >, то коефіцієнт конкордації W вважається значним, а думка експертів узгодженою.

Таблиця 6.2.

Значення величин для перевірки значення коефіцієнта конкордації W



k

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12



5,9

7,8

9,5

11,1

12,6

14,1

15,5

16,9

18,3

19,7

21,0

У випадку, якщо думка експертів відповідно до наведених індексів виявляється неузгодженою, завдання щодо призначення вагових коефіцієнтів повторно ставиться перед експертами.

Загальна інтегральна оцінка ефективності виконання програми здійснюється за формулою (5.1).

7. Рейтингова оцінка ефективності програми

Для комплексної-рейтингової оцінки ефективності державної або регіональної екологічної програми використовується модифікація розробленого в США методу оцінки і рейтингування програм PART (Program Assessment Rating Tool). Метод PART ґрунтується на відповідях щодо низки запитань по смислових групах. Для комплексної оцінки ефективності екологічної програми задається низкуа запитань (додаток № 3 ).

Кожна група складається з запитань, кількість яких дорівнює, відповідно, кількості цілей програми, завдань та джерелам фінансування. Відповіді на запитання даються за трибальною шкалою: “так”, “ні” та “запитання не може бути застосовано”.

Рейтинг програми R розраховується за формулою:



(7.1)

де kі – ваговий коефіцієнт і-го критерію (∑kі=1);



N – число запитань (N = 10);

Ri – ефективність програми за і-м критерієм.

Відповідно до наведених запитань (додаток № 3) встановлюються такі вагові коефіцієнти: k1=0,01; k2=0,01; k3=0,02; k4=0,01; k5=0,01; k6=0,01; k7=0,01; k8=0,01; k9=0,005; k10=0,005.

У кожному конкретному випадку вагові коефіцієнти kі можуть призначатись індивідуально з погляду конкретних екологічних та економічних обставин.

Оцінка за критеріями вираховується за формулою:



(7.2)

де ai – кількість відповідей “так”;



Ni – кількість запитань в і-ї групі;

bi – кількість відповідей “запитання не може бути застосовано”.
Як виняток, відповіді на запитання можливі за багатобальною шкалою від 0 до 1 з розмірними інтервалами між балами. У цьому разі оцінка за критеріями визначається за формулою:

де - кількість відповідей з балом j для і-го критерію;



m - кількість балів.
Програма вважається:

«неефективною», якщо R < 50%,

«помірно ефективною», якщо ,

«ефективною», якщо .





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка