Методичний посібник



Скачати 118.71 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір118.71 Kb.
Комунальний заклад

«Нікопольська спеціалізована школа I-III ступенів №5»



Методичний посібник
Технологія конструювання вчителем

рефлексії на різних етапах уроку


c:\documents and settings\teacher\local settings\temporary internet files\content.word\sdc12945.jpg

Вчитель фізики вищої категорії

Білоус Зінаїда Олександрівна

Нікополь


2014

Зміст



  1. Вступ…………………………………………………………………… 3 - 4

  2. Рефлексія змісту навчального матеріалу…………………………….. 5 - 8

  3. Рефлексія діяльності…………………………………………………… 9- 11

  4. Рефлексія настрою і емоційного стану………………………………. 12- 13

  5. Література ……………………………………………………………… 14

«Єдиний шлях,

який веде до знань, - це діяльність».

Бернард Шоу.


«Повноцінними є тільки ті знання,

які дитина здобула власною активністю».

Йоганн Песталоцці.

Педагогічна діяльність за своєю природою є рефлексивною. Об'єктом діяльності педагога, об'єктом його управління, організації є діяльність учнів. Мова йде про таке управління, при якому учень стає на позицію суб'єкта, також здатного до управління своєю діяльністю. Такого роду процеси в психології прийнято називати рефлексивними процесами. Учитель повинен не тільки мати власне уявлення про об'єкт, який вивчається, але і знати, які уявлення про цей об'єкт має учень.

Традиційно в психології розрізняють декілька видів рефлексії:


  1. Комунікативна — її об'єктом є уявлення про внутрішній світ іншої людини та причини її вчинків. Тут рефлексія виступає механізмом пізнання іншої людини.

  2. Особистісна — об'єктом пізнання стає сама особистість, що пізнає себе, свої властивості і якості, поведінкові характеристики, систему відношень з іншими.

  3. Інтелектуальна — проявляється у ході розв'язання різноманітних задач, у здатності аналізувати різні способи розв’язання, знаходити найбільш раціональні, неодноразово повертатися до умови задачі.

Питання рефлексії як педагогічної категорії постало у зв'язку із технологізацією навчального процесу, особливо при використанні інтерактивних технологій. Навчання у рамках традиційного уроку не потребує переосмислення ні від вчителя, ні від учнів, у ньому не має місця рефлексивним видам діяльності. Замість цього застосовується так зване закріплення й узагальнення отриманих знань, яке майже не передбачає наступного коригування вчителем мети та змісту навчання. Інтерактивні технології навчання переводять учня з об'єкта навчання до суб'єкта. Тому технологізація навчання передбачає обов'язкову рефлексію. При конструюванні уроку із залученням інтерактивних технологій висуваються такі вимоги до структури уроку: урок складається з п'яти елементів:

  • з мотивації (не більше 5% часу занять);

  • з оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (не більше 5% часу занять);

  • з надання необхідної інформації (10-15% часу занять);

  • з інтерактивної вправи — центральної частини заняття (45-60% часу на уроці);

  • з підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20% часу).

Слово «рефлексія» походить від пізньолатинського «reflexio», що буквально означає «повернення назад, відображення». Словник іншомовних слів визначає рефлексію як роздуми про свій внутрішній стан, самопізнання. В сучасній педагогіці під рефлексією розуміють самоаналіз діяльності та її результатів.

Рефлексія може здійснюватися не тільки в кінці уроку, але й на кожному його етапі. Рефлексія спрямована на усвідомлення пройденого шляху. Її мета не просто піти з уроку із зафіксованим результатом, а вибудувати ланцюжок розуміння, порівняти способи і методи, що застосували інші учні із своїми. Виходячи з функцій, розрізняють наступні види рефлексії:



  1. рефлексія настрою і емоційного стану;

  2. рефлексія діяльності;

  3. рефлексія змісту навчального матеріалу.



Рефлексія змісту навчального матеріалу

Рефлексія змісту навчального матеріалу застосовується з метою усвідомлення рівня засвоєння вивченого. Це можливо здійснити на різних етапах уроку.

На етапі актуалізації знань учнів, вчитель повинен провести своєрідний зріз, що дозволить учню побачити свій рівень підготовленості. На цьому етапі можна запропонувати такі засоби рефлексії: провести інтерактивну вправу “Так чи ні”, задаючи учням провокаційні питання з теми, що вивчалася, далі взаємо- або самоперевіркою здійснити аналіз рівня підготовленості, це дасть можливість учням визначитися з проблемами, над якими треба працювати далі.

Наприклад, на уроці природознавства у 5 класі за темою “Царства живої природи” можна було б задати такі питання:



  1. Ви обірвали всі листки на дереві. Чи буде тепер рослина рости і розвиватися?

  2. Корінь рослини потрібен для дихання.

  3. Спільна ознака всіх рослин — споживання готової органічної речовини.

  4. Поширення насіння сприяє розселенню рослин.

  5. Тварини орієнтуються у просторі, бо мають органи чуття.

  6. Тварини в своєму тілі виготовляють органічні речовини.

  7. Комахи запилюють квіти.

  8. Тваринам потрібні кінцівки для краси.

  9. Гриби — окреме царство живої природи.

  10. Гриби харчуються за рахунок фотосинтезу.

  11. Бактерії — це шкідливі маленькі живі організми.

  12. Бактерії живуть тільки у забруднених місцях.

Аналіз правильних і неправильних відповідей дозволяє кожному учню уяснити, яке з царств живої природи він вивчив найкраще, а яке засвоїв слабо, і вже на початку уроку сформувати індивідуальне домашнє завдання.

Інший варіант рефлексії через виконання інтерактивної вправи “Павучок” на етапі актуалізації.

Як на уроках фізики, так і на уроках природознавства ця вправа викликає активність і цікавість учнів. Наприклад, на початку вивчення теми “Сонячна система” у 5 класі на природознавстві та 11 класі на астрономії можна запропонувати учням заповнити схему:

Кожен учень має право заповнити одне коло. Протягом 5 хвилин вчитель визначає рівень сформованості знань, а кожен учень — свій рівень по відношенню до інших учнів.

Якщо цю ж вправу повторити в кінці уроку, то такий спосіб рефлексії дозволяє вже порівнювати, узагальнювати, класифікувати, побачити і оцінити своє зростання.

На етапі засвоєння нових знань і навичок на уроках фізики є можливість часто використовувати не тільки проблемні питання, а й демонструвати проблемні досліди, після яких рефлексія є обов'язковим етапом. Показовим в цьому плані є урок фізики в 11 класі за темою «Явище електромагнітної індукції», на якому можна за допомогою котушки, гальванометра і магніту продемонструвати виникнення електричного струму під дією магнітного поля. А проблема, яку повинні вирішити учні, така: «За яких умов струм виникає?» У ході спостережень за різними модифікаціями експерименту учні формулюють визначення самого явища, де і відображені умови виникнення електричного струму.

Рефлексію можна провести у вигляді опитування:


  1. У чому призначення фізичного експерименту?

  2. Що означає термін «спостережливість» і його роль у фізичному експерименті?

  3. У чому полягає метод виключення зайвого?

  4. Чи була у твоєму житті ситуація, коли твоя спостережливість стала тобі у пригоді?

Більш того, перед проблемним експериментом можна розглянути проблемне питання: Ерстед експериментально доказав, що навколо провідника зі струмом виникає магнітне поле, тобто електричний струм породжує магнітне поле. Яке питання повинно було виникнути у вчених-фізиків, які ознайомились із роботою Ерстеда?»

Після розв'язання цієї проблеми — а чи не може магнітне поле породити електричний струм?- рефлексія може бути проведена у вигляді обговорення питань:



  1. Як ви розумієте поняття «наукова інтуїція»?

  2. Які особливості мислення Фарадея дозволили йому поставити задачу отримати електричний струм через дію магнітного поля?

  3. Чи притаманні тобі такі риси? Як це проявляється у житті?

При викладанні фізики особливо важливим етапом уроку є етап формування вмінь і навичок розв'язання задач. Для більшості учнів він залишається складним, а для окремих і нездоланним, бо саме кожен етап у розв'язанні задачі потребує подальшої рефлексії у вигляді усвідомлення кожної своєї дії і прогнозування подальших кроків, reflexio — повернення назад.

В учнів 8 класів при вивченні теми «Кількість теплоти» завжди виникає багато складнощів при розв'язанні задач 2 і 3 рівнів саме через невміння рефлексувати.

Наприклад, розв'яжемо задачу.

На газовому пальнику в алюмінієвому чайнику масою 400г нагрівають 3л води. Скільки газу потрібно спалити, щоб вода нагрілася від 15° С до кипіння? ККД нагрівника становить 40%.



  1. При розв'язанні цієї задачі учень читає її мінімально 4 рази, бо перший раз аналізує, скільки тіл задіяні у процесах, другий — які процеси відбуваються з кожним тілом і якими формулами їх можна описати, третій - записує коротку умову, четвертий — щоб зрозуміти, якою була початкова температура чайника.

  2. Виходячи з головної формули ККД = Qk /Qп*100% приходить до висновку, що крім ККД він нічого не має, і тут читаємо умову п'ятий раз, щоб зрозуміти, що складає Qk , а що - Qп.

  3. Таким чином, постійно йде складний аналіз: що я знаю, що треба дізнатись, що додатково треба знайти — доволі складне планування роботи, і без постійного “повернення назад”, тобто до все більш глибокого аналізу умови задачі результату досягти неможливо.

Часто забуваємо, що при розв'язанні задач є ще дуже важливий етап, який теж можна віднести до рефлексії — аналіз достовірності результату (теж стосується і результатів, отриманих в ході виконання лабораторних робіт), тобто співставлення результату із відповідністю реаліям життя, навіть, іноді, законами будови нашого Всесвіту.

Важливо закінчити розв'язання задачі (виконання лабораторної роботи) рефлексією щодо самої рефлексії, спрямованою на вдосконалення процесу самопізнання. Можна провести усне обговорення за питаннями: з якою метою ми робили цю вправу (дослід)? Які думки вона у вас викликала? Чому особисто ви навчились? Чого б хотіли навчитися в майбутньому?




Рефлексія діяльності

Застосування цього виду рефлексії в кінці уроку дає можливість оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу, активність кожного на різних етапах уроку, свій внесок в досягнення мети уроку, ефективність роботи класу, цікавість і корисність форм роботи, що були використані на уроці. Доцільно використовувати таку форму, як “5 речень”, коли учні п'ятьма реченнями виголошують головну інформацію уроку. Наприклад, урок за темою “Місяць — супутник Землі” (5клас, природознавство).



  1. Місяць є природним супутником Землі, який спричиняє припливи і відливи, впливає на живі організми.

  2. Вирізняють чотири фази Місяця, які виникають унаслідок різного освітлення Місяця Сонцем.

  3. Місячне затемнення — коли місяць потрапляє у тінь Землі, сонячне затемнення — коли Місяць частково чи повністю закриває від нас сонячний диск.

  4. На Місяці відсутні вода, атмосфера, життя.

  5. Місяць — найкраще вивчене людиною космічне тіло, єдине, куди людина літала на космічному кораблі.

Цікавим для вчителя і учнів є прийом “Власні приклади”. При вивченні теми “Теплопровідність” у 8 класі, наприклад, учні розв'язують завдання: навести усі відомі вам пристрої та технології, розроблені на властивостях повітря. Наприклад, термос.

В основній та старшій школі учням подобається, а вчителям дає інформацію для роздумів

“Таблиця-фіксація”

поняття

знав

узнав

хочу узнати












Для старшокласників цікава така форма рефлексії: “Фразеологізм” або “Прислів'я”.

Треба вибрати фразеологізм або прислів'я, що характеризують вашу роботу сьогодні:

Шевелить мозгами

Краем уха

Хлопать ушами

Також це може бути:


  • “незакінчене речення” (може бути усним, письмовим). Наприклад, пропонуються підсумкові формули:

- мене зацікавило...

- для мене сьогодні важливим було...

- було важко...

- сьогодні я навчився...

- мені хотілось би у майбутньому навчитись...

- мені знадобиться у житті...

(можна за технологією “Мікрофон”).


  • коротке есе з чітким викладенням власної позиції для учнів 9-11 класів;

  • коротка дискусія, що відбиває тему уроку:

- що було найбільш корисним;

- чи задовольнило заняття ваші сподівання;

- що необхідно змінити у його проведенні;

- як ви плануєте використовувати стратегії в подальшому;

- ваша оцінка заняття (за вибраною шкалою).

Рефлексія учнями діяльності на уроці можлива у формі невеличкої анкети, де учням пропонується поставити знак + на лінії у тому місці, яке відображає їхнє відношення до уроку, ступінь участі в уроці:



  1. Я вважаю, що урок був

цікавим _______ не цікавим

  1. Я навчився

багато чого _________ мало чого

  1. Я приймав участь у дискусіях на уроці

часто _________ рідко

  1. Я вважаю, що слухав інших

уважно __________ неуважно

  1. Результатами своєї діяльності на уроці я

задоволений __________ незадоволений

Рефлексія настрою та емоціонального стану

Проведення рефлексії настрою та емоціонального стану доцільно для встановлення емоційного контакту з класом на початку і в кінці уроку для закріплення сприятливих наслідків діяльності. Інструментарієм вчителя у такому випадку є матеріали, що впливають на сферу відчуттів: різнокольорові картки, зображення, що відбивають спектр емоцій (наприклад, зелений колір буде відповідати гармонічному стану учнів на уроці, жовтий — спокійному, червоний — занепокоєнню). Учні можуть в кінці уроку сигналізувати про свій настрій відповідними картками.

Можна використати прийом рефлексії “Термометр”. Учням пропонується намалювати у зошиті шкалу від -12 до +12 і зробити відмітку про свій емоційний стан на початку і в кінці уроку. Про загальний емоційний стан можна дізнатися, коли піднімуть руки учні, у кого нижче 0, вище 0, дорівнює -12, +12 або 0.

Більш складною але більш наочною і цікавою є технологія рефлексії “Острови”, коли на великому аркуші паперу малюється карта із зображенням “емоційних островів”. Карту вивішують на дошці, і кожен учень має можливість намалювати свій корабель у відповідному районі карти, який відображає емоційний стан учасників навчального процесу.



a description...

Таким чином, рефлексія на уроці — це сумісна діяльність учнів та вчителя, що дозволяє удосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на особистість кожного учня. Рефлексійна діяльність на уроці — це підготовка для розвитку важливих якостей особистості: самостійності, креативності, тобто рефлексія спрямована конкурентоздатності, тобто рефлексія спрямована на формування особистості дитини, що готова до життя і самореалізації у сучасному світі.


Література:



  1. Е.В. Пискунова. Профессиональная педагогическая рефлексия в деятельности и подготовке педагога. - Вестник ТГПУ, 2005. Выпуск 1(45) (Серия «Психология»).

  2. О.Г. Марченко. Формування критичного мислення школярів. – Х.: «Основа», 2007 .

  3. О. Пометун. Інтерактивні методики та система навчання. – К.: «Шкільний світ», 2007.

  4. Н.М. Буриченкова. Електромагнітні хвилі та їхні властивості// Фізика в школі. – 2010. - №23-24.

  5. Рефлексия. Педагогическая рефлексия. Електронний ресурс.

  6. Л.О. Карнаухова. «Модне» слово “рефлексія” //Хімія. - 2012. - №6.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка