Методичні вказівки до вивчення курсів 2954 «Основи психології»



Дата конвертації02.04.2016
Розмір0.55 Mb.
Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


Методичні вказівки до вивчення курсів



2954 «Основи психології» та
«Соціальна психологія»

для студентів 2-го курсу спеціальності
6.030301 «Журналістика»

денної форми навчання

Суми

«Видавництво СумДУ»



2010

Методичні вказівки до вивчення курсів «Основи психології» та «Соціальна психологія» для студентів 2-го курсу спеціальності 6.030301 «Журналістика» денної форми навчання /укладач доцент Л.М. Кудояр. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. - 40с.


Кафедра політології, соціології та психології

Вступ

Життя людини у суспільстві, динамічність суспільства та багатоманітність соціальних контактів людей у соціумі вимагають такої підготовки спеціаліста, щоб він був спроможним керувати системою взаємовідносин людей, організовувати найближчий соціум, аналізувати соціальні явища як на мікро -, так і на макросоціальному рівнях, бачити прояви особистості людини, обумовлених як особистісними психічними утвореннями, так і впливами найближчого соціального оточення, вміти організовувати процес спілкування таким чином, щоб одержати від нього найбільший ефект та уникнути конфліктної взаємодії. Уміння бачити систему соціальної взаємодії людей обумовлюється системою знань про різноманітні соціальні утворення: малими та великими групами. Підготовка спеціаліста до соціальної взаємодії починається з вивчення курсів «Основи психології» та «Соціальна психологія».

Курси «Основи психології» та «Соціальна психологія» передбачають початкове ознайомлення студентів з елементами загальної та соціальної психології: предмет, структура, історичний розвиток; особистість, її структура, розвиток, свідомість та самосвідомість особистості, теорії особистості, прояви особистості у групі та вплив особистості на групу, інтелект та когнітивна сфера людини, темперамент та характер, великі та малі соціальні групи, агресія та альтруїзм як психологічні феномени, спілкування, функції та форми, комунікативний, інтерактивний, перцептивний аспекти спілкування, сприймання людини людиною у процесі спілкування.

Програма курсу «Основи психології» складається з 5 тем, що передбачають вивчення предмета, методів, історії розвитку науки, особистості людини, її структури, теорій особистості, інтелекту та когнітивної сфери людини, темпераменту та характеру.

Програма курсу «Соціальна психологія» складається з 5 тем, що передбачають вивчення, предмета, історії та методів дослідження, великих та малих соціальних груп, прояви особистості у групі (соціальна фасилітація, соціальна інгібіція, деіндивідуалізація, агресія та альтруїзм).

Теоретичним підґрунтям курсів «Основи психології» та «Соціальна психологія» є принцип єдності свідомості та діяльності. Процес формування особистості, її соціалізація, розвиток особистості та формування високоморального ставлення до світу, людей, самої себе відбувається у активній діяльності. Тому важливого значення набуває у процесі вивчення цих курсів активна діяльність кожного студента. Суттєвим моментом у цій діяльності є практичне використання набутих теоретичних знань у практиці соціальної взаємодії, аналізу власної психіки, психічних проявів інших людей, соціальних груп. Практичне використання набутих знань свідчить про високий рівень оволодіння теоретичними знаннями, сформованості навичок як складової частини громадянської зрілості особистості людини та її професіоналізм.

Вимоги до знань та умінь студентів.
Студент повинен знати:

- сутність основних понять основ психології та соціальної психології;

- характерні ознаки та риси особистості людини;

- особливості психічного розвитку людини на різних вікових етапах;

- теорії особистості людини;

- інтелект та когнітивну сферу людини, особливості їх прояву та функціонування;

- великі та малі соціальні групи;

- прояви особистості у групі;

- сутність, функції та форми спілкування;

- аспекти спілкування.


Студент повинен уміти

- застосовувати знання, навички та уміння для аналізу конкретних ситуацій взаємодії та проявів особистості людини;

- аналізувати різноманітні явища та процеси, пов’язані з особистістю людини та її взаємодією у системі великих та малих соціальних груп, з’ясовувати її причини та передбачати їх наслідки;

- встановлювати систему соціальної взаємодії з іншими людьми (зокрема організовувати спілкування);

- аргументовано відстоювати свої світоглядні та громадські позиції, грамотно вести суперечки, уміти не тільки переконувати у своїй правоті, але й визнавати право на існування іншої точки зору;

- обережно, враховуючи моральні та етичні норми, застосовувати прийоми, що мають маніпулятивний характер,


справляють прихований вплив на партнерів по взаємодії.

Курс «Основи психології» та курс «Соціальна психологія» вивчаються у четвертому семестрі. Загальний обсяг годин для курсу «Основи психології» - 54 години, для курсу «Соціальна психологія» - 54 години. З них аудиторних по 20 годин ( 10 годин лекцій, 10 годин практичних та 34 години - самостійна робота студентів). Формою контролю для обох курсів є диференційований залік.

Структура навчального курсу «Основи психології»

семестр

Загальний обсяг

У тому числі

аудиторних, год

СРС

ІРС

Індивідуальні завдання

Підсумковий контроль

годин

кредитів

усього

лекц.

практ.







4

54

1,5

20

10

10

34







Диф.

залік

Розподіл навчальної роботи студента за модульними циклами

І мод. цикл (5 тижнів)

ІІ мод. цикл (5 тижнів)

ІІІ мод. цикл
(5 тижнів)

Всього, кред.

Ауд. г/т

Лк.

г/т

Пр. г/т

ІДЗ год.

Всього, кред.

Ауд. г/т

Лк. г/т

Пр. год

ІДЗ год.

Всього, кред.

Ауд. г/т

Лк. г/т

Пр. г/т

ІДЗ год.

15

20

10

10

34






























Структура навчального курсу «Соціальна психологія»



Семестр

Загальний обсяг

У тому числі аудиторних, год

СРС

ІРС

Індивідуальні завдання

Підсумковий контроль

годин

кредитів

усього

лекц.

практ.




4

54

1,5

20

10

10

34







Диф.залік

Розподіл навчальної роботи студента за модульними циклами



І мод. цикл (5 тижнів)

ІІ мод. цикл (5 тижнів)

ІІІ мод. цикл (5 тижнів)

Усього, кред.

Ауд. г/т

Лк.

г/т

Пр. г/т

ІДЗ год.

Усього, кред.

Ауд. г/т

Лк. г/т

Пр. год

ІДЗ год.

Усього, кред.

Ауд. г/т

Лк. г/т

Пр. г/т

ІДЗ год.
















1,5

20

10

10




















Поради студентам
Успішність вивчення навчального курсу залежить від наполегливості та активності самого студента. Відомо, що навчити нікого не можна. Можна лише навчитися. Бажаючому навчитись допомагають. Завдання викладача у тому й полягає, щоб допомогти студентові зорієнтуватись у безмежному морі інформації навчального курсу, організувати так свою психічну діяльність, щоб вона була спрямована на оволодіння програмовим матеріалом навчального курсу. Формами такої організації є лекції та практичні заняття.

На сьогодні існує величезна кількість підручників та навчальних посібників як з основ психології, так і з соціальної психології (українською та російською мовами). Зорієнтуватись у них непідготовленій людині ( а таким є студент другого курсу) дуже важко, тому відвідування лекцій є обов’язковим. Саме на лекції розглядається напрямок роботи над кожною темою. Крім того, однією з форм контролю на практичних заняттях є тестування студентів. Зміст тестів розроблений на підґрунті того матеріалу, що читається на лекції. Отже, відвідування лекцій та опрацювання конспекту лекції є необхідною умовою оволодіння навчальним курсом.

Крім конспекту лекції, студент має опрацювати 1-2 літературні джерела. Список літератури до кожної теми практичних занять додається.

Показником підготовки студента до практичного заняття є детальний або розгорнутий план до кожного із зазначених запитань практичного заняття. Доцільними можуть бути лише короткі тези до планових запитань ( а не переписаний той чи інший підручник).

Відсутність плану свідчить про непідготовленість студента до практичного заняття.

До кожної теми подаються теоретичні поняття, зміст яких має знати студент.


Плани практичних занять з курсу

«Основи психології»
Тема 1. Розвиток та сучасне становище психології
Теоретичні поняття: психологія, психіка, душа, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості, анімізм, гілозоїзм, атомізм, матеріалізм, ідеалізм, закон Вебера-Фехнера, структуралістичний підхід до вивчення психіки, функціоналістський підхід до вивчення психіки, експериментальний підхід до вивчення психіки, культурно-історична теорія, метод спостереження, експеримент, тестування, опитування, анкетування, бесіда, інтерв’ю.
План

1. Психологія античності. Основні тенденції у вивченні феномену душі.

2. Розвиток психології у XVII-XVIII століттях. Основні підходи до вивчення природи психіки.

3. Предмет та структура психології.

4. Основні психологічні категорії.

5. Методи психологічних досліджень.

Список літератури:

1. Дубровина И.В. и др. Психология. – М.: Академия, 2002.-


464 с.

2. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реал – бук, 1999.-528 с.

3. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002.-
592 с.

4. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000.-480 с.

5. Немов Р.С. Психология: в 3 кн. – М.:ВЛАДОС, 2001. Кн.1. -688с.; кн.2 - 608с.; кн.3 – 640 с.

6. Основи загальної психології /за ред. С.Д. Максименка. – К.: Перспектива, 1998. – 256 с.

7. Основи психології /за ред. О.В. Киричука, В.А.Роменця. – К.: Либідь, 1996. – 632 с.

8. Общая психология /под ред. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – 464 с.

9. Общая психология /под ред. В.В. Богословского.–М.: Просвещение, 1981. – 384 с.

10. Психологія /за ред. Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 560 с.

11. Психология /под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер,
2000. – 672 с.

12. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов н/Д.: Феникс, 2003. – 672 с.

13. Роменець В.А. Історія психології ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Вища школа, 1995. – 614 с.

14. Історія психології ХХ ст./ Роменець В.А., Маноха І.П. – К.: Либідь, 1998.– 992 с.

15. Ярошевский М.Г. История психологи. – М.: Мысль, 1985. – 576 с.

Зразок тесту для контролю знань

1. Психологія як наука вивчає:
а) факти, закономірності та механізми психіки;
б) психічні стани, психічні процеси, психічні властивості;
в) душу;
г) можливості досягнень людини;
д) причини переживань людини.

2. Уявлення про загальну одухотвореність – це:

а) дуалізм;

б) гілозоїзм;

в) анімізм;

г) стоїцизм;

д) атомізм.

3. Думку про безсмертя душі вперше висловив:

а) Аристотель;

б) Демокріт;

в) Анаксімандр;

г) Гіпократ;

д) Платон.

4. Перший в історії психології закон Вебера-Фехнера відображає:

а) поріг домагання;

б) поріг досягнення;

в) поріг розрізнення відчуттів;

г) поріг розвитку емоцій;

д) поріг інтелекту.

5. Предметом психології, на думку функціоналістів, є:

а) функції мислення у житті людини;

б) функції свідомості у процесі пристосування;

в) функції душі людини;

г) функції почуттів і відчуттів;

д) функції нервової системи.

Тема 2. Особистість у психології

Теоретичні поняття: особистість, структура особистості, спрямованість, мотиви, досвід, розвиток, провідний тип діяльності, предметні провідні типи діяльності, соціальні провідні типи діяльності, типологія особистості, криза новонародженості, період немовляти, раннє дитинство, дошкільний вік, молодший шкільний вік, підлітковий вік, рання юність, свідомість, самосвідомість, самооцінка.



План

1. Поняття про особистість.

2. Вплив культурно-історичних факторів на формування особистості.

3. Структура особистості.

4. Розвиток особистості в онтогенезі.

5. Підходи до типології особистості.

6. Біологічне та соціальне у людині.

Список літератури:

1. Дубровина И.В. и др. Психология. – М.: Академия, 2002. - 464 с.

2. Кулагина И.Ю., Возрастная психология / И.Ю. Кулагина,


В.А. Колюцкий. - М.: Сфера, 2003. – 464 с.

3. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: МГУ, 1981.- 584 с.

4. Максименко С.Д. Общая психология. – М.:Реал – бук, 1999. –
528 с.

5. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.

6. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000.- 480 с.

7. Немов Р.С. Психология: в 3 кн. – М.: ВЛАДОС, 2001. Кн. 1 –


688 с.; кн. 2 – 608 с.; кн. 3 - 640 с.

8. Основи загальної психології /за ред.. С.Д. Максименка. –К: Перспектива, 1998. – 256 с.

9. Общая психология /под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – 464 с.

10. Общая психология /под ред. В.В. Богословского. –М.: Просвещение, 1981. – 384 с.

11. Общая психология /сост. Е.И. Рогов. – М.: ВЛАДОС, 2002. –
448 с.

12. Психологія /за ред. Г.С.Костюка. – К.: Рад. Школа, 1961. – 584 с.

13. Психологія /за ред. Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 560 с.

14. Психология /под ред. А.А. Крылова. – М.: Проспект., 1999. -


584 с.

15. Психология /под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000.-


672 с.

16. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов н/Д.: Феникс, 2003. – 672 с.

17. Шаграева О.А. Детская психология. – М.: ВЛАДОС, 2001. –
368 с.

18. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. –М.: Педагогика, 1989. – 560 с.



Зразок тесту для контролю знань

1. Особистість людини вивчають науки:

а) філософія;

б) соціологія;

в) психологія;

г) педагогіка;

д) психіатрія.

2. Для становлення особистості індивід має засвоїти такі відносини суспільства:

а) економічні, політичні, ділові;

б) економічні, політичні, ідеологічні;

в) економічні, культурні, політичні;

г) економічні, ділові, релігійні;

д) релігійні, культурні, духовні.

3. Кількісні та якісні зміни у людини – це:

а) ріст;

б) дозрівання;

в) навчання;

г) розвиток;

д) виховання.

4. Соціальні типи діяльності забезпечують засвоєння способів дій:

а) з власними органами тіла;

б) у соціальному середовищі;

в) з предметами матеріальної та духовної культури;

г) з науковими поняттями;

д) з власним інтелектом.

5. Відображення людиною самої себе, свого ставлення до об’єктивної дійсності і самої себе, пов’язане з мовою, називається:

а) свідомістю;

б) самосвідомістю;

в) надсвідомістю;

г) підсвідомістю;

д) передсвідомістю.

Тема 3. Школи та напрямки у психології

Теоретичні поняття: біхевіоризм, стимул, реакція, необіхевіоризм, оперантний біхевіоризм; внутрішні зміни, що втручаються; оперантна поведінка, навички, підкріплення, фрейдизм, лібідо, танатос, катарсис, підсвідомість, неофрейдизм, гуманістична психологія, метод вільних асоціацій, плато, «Воно», «Я», «Над-Я».


План

  1. Біхевіоризм, передумови виникнення та подальше еволюціонування.

  2. Необіхевіоризм. Оперантний біхевіоризм.

  3. Психоаналіз і його вплив на розвиток психології та інших наук.

  4. Неофрейдизм.

  5. Поняття про неусвідомлене. Вплив неусвідомленого на пове-
    дінку людини в цілому.

  6. Гуманістична психологія.

Список літератури:

1 Психология И.В. Дубровина. и др. –М.: Академия, 2002. - 464 с.

2. Майерс Д. Психология. – Мн.: Попури, 2001. – 848 с

3. Психологія / за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. - 560 с.

4. Психология /под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000. -
672 с.

5. Столяренко Л.Д. Основы психологи. – Ростов н/Д.: Феникс, 2003. – 672 с.

6. Роменець В.А. Історія психології ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Вища школа., 1995 – 614 с.

7. Роменець В.А. Історія психології ХХ ст./ В.А. Роменець,


І.П. Маноха. - К.: Либідь, 1998. – 992 с.

8. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – СПб.: Питер, 2002. – 608 с.

9. Ярошевский М.Г. История психологи. – М.: Мысль,1985. – 576 с.

Зразок тесту для контролю знань

1. Біхевіоризм заснував

а) К. Роджерс;

б) Л. Виготський;

в) Р. Декарт;

г) Д. Уотсон;

д) З. Фрейд.

2. Е. Толмен виділив 3 групи детермінант поведінки:

а) подразники з середовища, здібності, відчуття;

б) почуття, мотиви, домагання;

в) незалежні змінні, мотиви, почуття;

г) здібності, емоції, внутрішні зміни, що втручаються;

д) незалежні зміни, здібності, внутрішні зміни, що

втручаються.

3. Б. Скіннер вивчав поведінку на тваринах і переніс ці результат на людину, тому його вчення:

а) біологізаторське;

б) діалектичне;

в) соціалогізаторське;

г) матеріалістичне;

д) ідеалістичне.

4. Яка з підструктур особистості людини З.Фрейда є соціальною

а) підсвідомість;

б) свідомість;

в) «Его» або «Я»;

г) «Супер-Его» або «Над-Я»;

д) «Ід» або «Воно».

5. Поведінку людини за К. Хорні визначають:

а) соціальне оточення;

б) потреба у любові й належності;

в) почуття залежності;

г) почуття тривоги;

д) потреба у безпеці і свобода від страху.



Тема 4. Інтелект та когнітивна сфера людини

Теоретичні поняття: інтелект, генеральний фактор інтелекту, фактор спеціальних здібностей, факторні моделі інтелекту, ієрархічні моделі інтелекту; теоретичний інтелект, практичний інтелект, вербальний інтелект, невербальний інтелект, інтелектуальний вік, коефіцієнт інтелектуальності; увага; мимовільна увага, довільна увага, післядовільна увага, внутрішня увага, зовнішня увага; домінанта, пам'ять, образна пам'ять, рухова пам'ять, емоційна пам'ять, словесно-логічна пам'ять, мимовільна пам'ять, довільна пам'ять, оперативна пам'ять, короткочасна пам'ять, довготривала пам'ять; мислення, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічне мислення.



План

1. Загальне поняття про інтелект.

2. Динаміка інтелекту.

3. Теорії інтелекту.

4. Вимірювання інтелекту.

5. Увага як умова розгортання когнітивних процесів. Неуважність і її причини.

6. Поняття, види та індивідуальні особливості пам'яті.

7. Мислення.

Список літератури:

1. Психология /И.В. Дубровина и др. – М.: Академия, 2002. – 464 с.

2. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. –СПб.: Свет, 1997. -608с.

3. Дружинин В.Н. Психология общих способностей – СПб.: Питер, 2000. – 368 с.

4. Майерс Д. Психология. – Мн.: Попури, 2001. – 848 с.

5. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реал – бук, 1999. – 528 с.

6. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.

7. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. –


480 с.

8. Немов Р.С. Психология: в 3кн. – М.: ВЛАДОС, 2001. Кн.1 -


688 с.; кн.2. – 608 с.; кн. 3. - 640 с.

9. Психологія /за ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. – 560 с.

10. Психология /под ред. А.А. Крылова. – М.: Проспект., 1999. – 584 с.

11. Психология /под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000. – 672 с.

12. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов н/Д.: Феникс, 2003. – 672 с.
Зразок тесту для контролю знань


  1. Інтелект людини забезпечує:

а) правильне мислення;

б) розвиток людини;

в) досягнення у праці;

г) аналіз фактів;

д) пристосування до середовища.


  1. Виділяють такі види інтелекту:

а) науковий;

б) теоретичний;

в) практичний;

г) вербальний;

д) невербальний.


  1. Найбільш інтенсивно інтелект розвивається:

а) протягом усього життя;

б) від народження до 2 років;

в) від 2 до 12 років;

г) від 12 до 20 років;

д) від 20 до 30 років.


  1. Спрямованість і зосередженість психічної діяльності на певних об’єктах називається:

а) інтелектуальністю;

б) наполегливістю;

в) увагою;

г) спостережливістю;

д) дотепністю.


  1. Залежності від аналізаторів образну пам'ять поділяють на:

а) зорову;

б) слухову;

в) дотикову;

г) нюхову;

д) смакову.

Тема 5. Темперамент та характер

Теоретичні поняття: темперамент, гуморальна теорія, конституційна теорія, фізіологічна теорія, тип вищої нервової діяльності, гальмування, збудження, холеричний темперамент, сангвістичний темперамент, флегматичний темперамент, меланхолічний темперамент, «сильні та слабкі» типи темпераменту, характер, риси характеру, структура характеру, характер і система відносин до праці, до інших людей, до самої себе, до речей, акцентуації характеру, стереотипи.



План

  1. Поняття та обумовленість темпераменту

  2. Типи темпераменту

  3. Темперамент та індивідуальний стиль діяльності

  4. Загальне розуміння та природа характеру.

  5. Структура характеру.

  6. Національний характер.

Список літератури:

  1. Естественнонаучные основы психологии / Под ред.
    А.А.Смирнова, А.Р.Лурия, В.Д. Небылицына. – М.: Педагогика,
    1978. – 368 с.

  2. Корнєв М.Н. Соціальна психологія / М.Н. Корнєв,
    А.Б. Коваленко. - К.: 1995. – 304 с.

  3. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реал-бук, 1999. – 528 с.

  4. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.

  5. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. - К.: Вища школа, 2000. – 480 с.

  6. Основи загальної психології /за ред. С.Д.Максименка. – К.: Перспектива, 1998. – 256 с.

  7. Основи психології /за ред. О.В. Киричука, В.А, Роменця. – К.: Либідь, 1996. – 632 с.

  8. Психологія /за ред. Г.С.Костюка. - К.: Рад. школа, 1961. – 584 с.

  9. Психологія /за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 560 с.

  10. Романовська Л.І. Диференційна психологія / Л.І. Романовська, Л.О. Подкоритова. – Львів: «Новий світ - 2000», 2008. – 236 с.

  11. Роменець В.А. Історія психології ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Вища школа., 1995. – 614 с.

  12. Роменець В.А. Історія психології ХХ ст./ В.А. Роменець,
    Маноха І.П. – К.: Либідь, 1998. – 992 с.

  13. Теплов Б.М. Избранные труды в 2 т. – М.: Педагогика, 1985.
    т.1. - 328 с., т.2. – 330 с.

Зразок тесту для контролю знань:

  1. Індивідуально своєрідна, природно-обумовлена сукупність динамічних проявів психіки називається:

а) індивідуальністю;

б) характером;

в) типом нервової системи;

г) темпераментом;

д) здібностями.


  1. І.П. Павлов виділив 3 властивості нервової системи:

а) сила;

б) урівноваженість;

в) мобільність;

г) лабільність;

д) рухомість.


  1. Меланхолічному типу темпераменту відповідає тип ВНД:

а) сильна урівноважена рухлива;

б) сильна неурівноважена малорухлива;

в) сильна урівноважена малорухлива;

г) сильна неурівноважена;

д) слабка.


  1. Якому етапу діяльності більше уваги приділяють представники сильних типів темпераменту:

а) підготовчому;

б) виконавчому;

в) аналізуючому;

г) контрольному;

д) підсумковому?


  1. Особливості типового характеру виявляються відносно чого:

а) праці;

б) інших людей;

в) самого себе;

г) речей;

д) діяльності.

Запитання для самостійного вивчення студентами:

1. Фактори психічного розвитку людини. Генні та хромосомні мута­­ції, їх зв'язок із психікою людини.

2. Будова нервової системи людини.

3. Мозок – матеріальний субстрат психіки. Функціональні блоки мозку.

4. Міжкульова асиметрія мозку.

5. Загальне поняття про здібності. Здібності та задатки.

6. Обдарованість, талант, геніальність.

7. Творчість.

8. Особистість творчої людини та її життя.

9. Формування креативності.

10. Сутність та фізіологічні механізми емоцій та почуттів.

11. Класифікація емоцій та почуттів.

12. Форми прояву емоцій та почуттів.

13. Кохання як вище моральне почуття.

14. Поняття про психічний розвиток та його рушійні сили.

15. Теорії психічного розвитку.

16. Роль біологічного та соціального факторів у психічному розвитку.

17. Показники психічного розвитку.

18. Психічний розвиток як привласнення суспільно-історичного досвіду.

19. Індивідуальні особливості розвитку: акселерація та ретардація.



Запитання для рейтингового контролю:

1. Дайте характеристику анімізму та гілозоїзму у розумінні феномену душі.

2. Аристотель про душу.

3. Платон про ідеалістичне розуміння душі.

4. Атомізм Демокріта про душу людини.

5. Розуміння душі і свідомості у середні віки (Плотін, Августін).

6. Емпіризм Д. Локка у психології.

7. Сенсуалізм Ж. Ламетрі у психології.

8. Дуалізм у психології. Р.Декарт про рефлекси.

9. Галузі сучасної психологічної науки.

10. Психіка людини. ЇЇ складові.

11. Психічні процеси як складова предмета сучасної психології.

12. Назвіть основні психологічні категорії.

13. Дайте характеристику методу спостереження.

14. Дайте характеристику методу опитування.

15. Дайте характеристику методу експерименту.

16. Дайте характеристику методу тестування.

17. Соціальна сутність особистості.

18. Родова належність людини у понятті «людина»

19. Індивідуальність особистості людини.

20. Історичне у психіці особистості.

21. Сутність соціально-символічної діяльності.

22. Інтеріоризація зовнішнього фізичної діяльності

23. Екстеріоризація внутрішньої психічної діяльності

24. Поняття про структуру особистості.

25. Охарактеризувати чотири основні і дві накладені підструктури особистості за К.К. Платоновим.

26. Спрямованість особистості як підструктура особистості.

27. Досвід та психічні процеси як підструктура особистості людини.

28. Психофізіологічні особливості структури особистості людини.

29. Діяльнісна концепція періодизації психічного розвитку за


Д. Ельконіним.

30. Сутність провідного типу діяльності.

31. Предметні типи провідного типу діяльності.

32. Соціальні типи провідного типу діяльності.

33. Провідні типи діяльності та вікові періоди розвитку.

34. Літичні та критичні періоди розвитку психіки людини.

35. Психологічний підхід до типології особистості людини
(К.Г. Юнг).

36. Соціальний підхід до типології особистості людини (Е. Фромм).

37. Акцентуальний підхід до типології особистості людини
(К. Леонгард).

38. Конституційний підхід до типології особистості людини


(Кречмер).

39. Біологічне у особливості людини.

40. Соціальне у особистості людини.

41. Свідомість людини, її складові.

42. Самосвідомість людини, її складові.

43. Самооцінка особистості, її види.

44. Сутність класичного біхевіоризму Д. Уотсона.

45. Основна формула біхевіоризму, її сутність.

46. Проблеми класичного біхевіоризму.

47. Формування навичок у класичному біхевіоризму Д. Уотсона.

48. Біологізаторський характер класичного біхевіоризму Д.Уотсона.

49.Сутність необіхевіоризму Е.Толмена.

50. Детермінанти поведінки Е. Толмена.

51. Біологізаторський характер необіхевіоризму Е. Толмена.

52. Сутність оперантного біхевіоризму Б. Скіннера.


  1. Три види поведінки або дій за Б. Скіннером.

  2. Особливості оперантних дій за Б. Скіннером.

  3. Особливості програмованого навчання за Б. Скіннером.

  4. Сутність психоаналізу.

  5. Сутність катарсису за З. Фрейдом.

  6. Сутність методу вільних асоціацій.

  7. Структура особистості людини за З. Фрейдом.

  8. Гуманістична психологія.

  9. Сутність інтелекту.

  10. Факторні теорії інтелекту.

  11. Ієрархічні теорії інтелекту.

  12. Динаміка інтелекту.

  13. Фактори розвитку інтелекту.

  14. Вимірювання інтелекту.

  15. Увага як умова діяльності людини.

  16. Біологічна (фізіологічна) обумовленість уваги.

  17. Види уваги.

  18. Уважність людини.

  19. Неуважність і її причини.

  20. Пам'ять як пізнавальний процес.

  21. Види пам'яті за змістом.

  22. Види пам'яті за тривалістю збереження.

  23. Види пам'яті за метою.

  24. Індивідуальні особливості пам'яті.

  25. Мислення як вищий процес пізнання дійсності.

  26. Опосередкований характер мислення.

  27. Узагальнений характер милення.

  28. Види мислення.

  29. Сутність темпераменту.

  30. Гуморальна теорія темпераменту.

  31. Нейрофізіологічна теорія темпераменту І.П.Павлова.

  32. Характеристика холеричного темпераменту.

  33. Характеристика сангвінічного темпераменту.

  34. Характеристика флегматичного темпераменту.

  35. Характеристика меланхолічного темпераменту.

  36. Умовний поділ темпераментів на дві групи.

  37. Три складові діяльності людини і темперамент.

  38. Особливості діяльності представників сильних типів темпераментів.

  39. Особливості діяльності представників слабких типів темпераменту.

  40. Сутність характеру.

  41. Система відносин і характер людини

  42. Риси характеру.

  43. Стереотипи і характер.

Плани практичних занять з курсу «Соціальна психологія»

Тема 1. Соціальна психологія як наука

Теоретичні поняття: соціальна психологія, соціальна фасилітація, соціальна інгібіція, когнітивізм, інтеракціонізм, методи дослідження, референтна група, когнітивний дисонанс.



План

  1. Предмет соціальної психології.

  2. Вихідні концепції для соціальної психології.

  3. Перші експериментальні дослідження у соціальній психології.

  4. Сучасні теоретичні концепції соціальної психології.

  5. Методи дослідження у соціальній психології.

Список літератури:

  1. Еникеев М.И. Общая и социальная психология. – М.: НОРМА -ИНФА., 2000. – 624 с.

  2. Корнєв М.Н. Соціальна психологія / М.Н. Корнєв,
    А.Б. Коваленко. – К., 1995. – 304 с.

  3. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 1999. –
    688 с.

  4. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: у двох книгах. Кн.1.- К.: Либідь, 2004. – 576 с.: кн. 2. – К.: Либідь, 2006. –
    560 с.

  5. Чорнобай В.А. Социальная психология. – Ростов н/Д.: Феникс, 2004. – 256 с.

Зразок тесту для контролю знань

  1. Першопричиною психічного життя людини є:

а) соціальне;

б) моральне;

в) ідеальне;

г) раціональне;

д) емоційне.


  1. Конкретні механізми взаємозв’язку, взаємодії та взаємозалежності соціального та психологічного вивчає:

а) філософія;

б) психодіагностика;

в) психофізіологія;

г) соціологія;

д) соціальна психологія.


  1. На думку В.Вундта, націю складає:

а) рідна мова;

б) індивідуальність особистості;

в) обряди і традиції;

г) надіндивідуальність душі;

д) територіальний простір.


  1. Експериментальні дослідження з підвищення ефективності виробництва вперше провів:

а) С.Сігеле;

б) В.Вундт;

в) С.Московічі;

г) М.Лацарус;

д) Е. Мейо.


  1. Експериментальне дослідження соціально-психологічних явищ започаткували:

а) Е.Фромм, К.Хорні, У.Росс;

б) В.Мак-Дугалл, З.Фрейд, С.Сігеле;

в) Д.Уотсон, Е.Толмен, В.Вундт;

г) Ф.Олпорт, В.Бехтєрєв, В.Меде;

д) А.Маслоу, Ш.Бюллер, К.Роджерс.

Тема 2. Групи у соціальній психології. Великі соціальні групи

Теоретичні поняття: група, умовна група, реальна група, мала група, велика група, організовані групи, неорганізовані групи, тимчасові групи, постійні групи, дифузна група, асоціація, просоціальні асоціації, асоціальні асоціації, корпорація, колектив, психічний склад групи, емоційна сфера групи, етнічні групи, соціальні класи, політичні партії, етнос, нація, національний характер, класові потреби, класові інтереси.



План

  1. Загальна характеристика та класифікація груп.

  2. Загальна характеристика великих соціальних груп.

  3. Етнічні групи.

  4. Національний характер українців.

  5. Психологічна характеристика соціальних класів.

Список літератури:

  1. Баронин А.С. Этнопсихология. – К.: МАУП, 2000. – 116 с.

  2. Еникеев М.И. Общая и социальная психология. – М.: НОРМА -ИНФА., 2000. – 624 с.

  3. Корнєв М.Н. Соціальна психологія / М.Н. Корнєв,
    А.Б. Коваленко – К., 1995. – 304 с.

  4. Майерс Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 1999. – 688 с.

  5. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: у двох книгах.
    Кн.1. - К.: Либідь, 2004.-576; кн. 2 - К.: Либідь, 2006. – 560 с.

  6. Романовська Л.І. Диференційна психологія / Л.І. Романовська, Л.О. Подкоритова. - Львів.: «Новий світ – 2000», 2008. – 236 с.

  7. Москаленко В.В. Соціальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.

  8. Чорнобай В.А. Социальная психология. – Ростов н/Д.: Феникс, 2004. – 256 с.

Зразок тесту для контролю знань

  1. Обмежена у кількості спільність людей, що виділяється за певною ознакою, називається:

а) об’єднанням;

б) символічністю;

в) групою;

г) чисельністю;

д) умовністю.


  1. Безпосередньо спілкування відбувається у групах:

а) умовних;

б) реальних;

в) малих;

г) великих;

д) моральних.


  1. Асоціації поділяють на дві групи:

а) просоціальні;

б) асоціальні;

в) десоціальні;

г) моносоціальні;

д) полісоціальні.


  1. До психічного складу нації входять:

а) соціальні гарантії;

б) національні спільності;

в) національний характер;

г) національні досягнення;

д) національна територія.


  1. Схильність українців до непокори є наслідком:

а) демократичності;

б) волелюбства;

в) емоційності;

г) діловитості;

д) індивідуалізму.

Тема 3. Групи у соціальній психології. Малі соціальні групи

Теоретичні поняття: мала соціальна група, ділові групи, формальні групи, неформальні групи, корисні групи, небезпечні групи, первинні-вторинні групи, основні-неосновні групи, референтні групи, відкриті групи, закриті групи, згуртовані групи, довготривалі групи, офіційні відносини, формальна структура групи, неформальна структура групи, колективістичне самовизначення, підставна група, стилі управління, авторитарний стиль управління, демократичний стиль управління, ліберальний стиль управління, умовна концепція стилів управління.



План

  1. Характеристика та класифікація малих груп.

  2. Кількісний склад малої групи.

  3. Структура взаємин у малій групі.

  4. Колективістське самовизначення.

Список літератури:

  1. Еникеев М.И. Общая и социальная психология. – М.: НОРМА-ИНФА., 2000. – 624 с.

  2. Корнєв М.Н. Соціальна психологія /М.Н. Корнєв, А.Б Коваленко. – К., 1995. – 304 с.

  3. Москаленко В.В. Соціальна психологія. –К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.

  4. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: у двох книгах. Кн.1.-К.: Либідь, 2004.-576; кн. 2 - К.: Либідь, 2006. – 560 с.

  5. Чорнобай В.А. Социальная психология. – Ростов н/Д.: Феникс, 2004. – 256 с.

Зразок тесту для контролю знань

  1. Обмежена у кількості спільність людей, що виділяється на підставі певних ознак, називається:

а) соціальністю;

б) належністю;

в) меншістю;

г) більшістю;

д) групою.


  1. Зміна темпу виконання завдань пов’язана з тим, що люди думають, що їх:

а) оцінюють;

б) сприймають;

в) спостерігають;

г) відволікають;

д) спонукають.


  1. У психології виділяють два типи агресії:

а) активну;

б) конструктивну;

в) ворожу;

г) позитивну;

д) інструментальну.


  1. Мотив надання кому-небудь допомоги, що свідомо не пов'язаний з власними інтересами, називається:

а) індивідуалізмом;

б) агресією;

в) альтруїзмом;

г) катарсисом;

д) егоїзмом.


  1. Альтруїстичні вчинки посилюють почуття:

а) задоволення;

б) власної гідності;

в) любові;

г) переваги;

д) патріотизму.

Тема 4. Особистість у групі

Теоретичні поняття: група, соціальна фасилітація, соціальна інгібіція, деіндивідуалізація, домінантна реакція, соціальні лінощі, фізична анонімність, агресія, ворожа агресія, інструментальна агресія, катарсис, соціальне научіння, альтруїзм, соціальний обмін, замаскований егоїзм, емпатія.



План

  1. Вплив групи на особистість. Меншість та більшість у групі, їх психологічна характеристика.

  2. Соціальна фасилітація та інгібіція.

  3. Деіндивідуалізація.

  4. Агресія та соціально-психологічні фактори, що її обумовлюють.

  5. Психологічна характеристика та умови виникнення альтруїзму.

Список літератури:

  1. Еникеев М.И. Общая и социальная психология. –М.: НОРМА-ИНФА., 2000. – 624 с.

  2. Майерс Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 1999. –
    688 с.

  3. Москаленко В.В. Соціальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.

  4. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: у двох книгах.
    Кн.1. - К.: Либідь, 2004. – 576; кн.2 - К.: Либідь, 2006. – 560 с.

  5. Чорнобай В.А. Социальная психология. – Ростов н/Д.: Феникс, 2004. – 256 с.

Зразок тесту для контролю знань

  1. У малих соціальних групах домінує спілкування:

а) опосередковане;

б) ділове;

в) емоційне;

г) безпосереднє;

д) партнерське.


  1. За мірою відкритості виділяють групи:

а) основні;

б) неосновні;

в) референтні;

г) відкриті;

д) закриті.


  1. Групи, у яких відносини будують за адміністративними принципами, називаються:

а) діловими, або офіційними;

б) дружніми;

в) емоційними;

г) аматорськими;

д) професійними.


  1. Допомогу краще одержати від:

а) адміністратора;

б) офіційним шляхом;

в) неофіційно, від колег;

г) родичів;

д) близьких людей.


  1. Психологічним феноменом взаємодії у колективі є:

а) асоціація;

б) диференціація;

в) колективістичне самовизначення;

г) конформізм;

д) підпорядкування.

Тема 5. Психологія спілкування

Теоретичні поняття: спілкування, комунікативний аспект спілкування, інтерактивний аспект спілкування, перцептивний аспект спілкування, діти – «мауглі», явище госпіталізації, комунікатор, реципієнт, бар’єри спілкування, вербальне спілкування, невербальне спілкування, кінесика, паралінгвістика, екстралінгвістика, проксеміка, візуальне спілкування, жестикуляція, міміка, пантоміміка, такесика, ефект ореола, ефект первинності, ефект стереотипізації, ефект поблажливості, ефект перцептивного захисту.



План

  1. Поняття про спілкування. Значення спілкування.

  2. Види та функції спілкування.

  3. Вербальне та невербальне спілкування..

  4. Феномени перцепції.

Список літератури:

  1. Гримак Л.П. Общение с собой. – М.: Политиздат, 1991. – 320 с.

  2. Еникеев М.И. Общая и социальная психология. –М.: НОРМА-ИНФА., 2000. – 624 с.

  3. Каган М.С. Мир общения. –М.: Политиздат, 1988. – 320 с.

  4. Корнєв М.Н. Соціальна психологія / М.Н. Корнєв, А.Б. Коваленко. – К., 1995. – 304 с.

  5. Москаленко В.В. Соціальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.

  6. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: у двох книгах. Кн.1.- К.: Либідь, 2004. – 576; кн.2 - К.: Либідь, 2006. – 560 с.

  7. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування. – К.: ВД Професіонал, 2004. – 304 с.

Зразок тесту для контролю знань

  1. Система контактів муж людьми, що виникає у процесі спільної діяльності, називається:

а) взаємодія;

б) спілкування;

в) взаємовідносини;

г) регулювання;

д) сприймання.


  1. Спілкування відіграє провідну роль у:

а) діяльності;

б) сприйманні;

в) мисленні;

г) коханні;

д) психічному розвитку дитини.


  1. Крайні межі розвитку рис характеру називаються:

а) досягненнями характеру;

б) рівнем характеру;

в) акцентуаціями характеру;

г) індивідуалізацією характеру;

д) особливостями характеру.


  1. Невербальна система передачі інформації – це:

а) використання інтонації;

б) використання мови;

в) використання рухів тіла;

г) використання жестів;

д) використання музики.


  1. Проксеміка – це:

а) поза і рухи тіла людини;

б) просторова і часова організація спілкування;

в) рухи руками;

г) рухи м’язів обличчя;



д) сила і тембр голосу.

Запитання для самостійного вивчення студентами:

  1. Соціально-психологічні теорії особистості.

  2. Соціально-психологічна природа особистості.

  3. Сутність соціалізації особистості.

  4. Вікові кризи і процес соціалізації особистості.

  5. Статусно-рольові характеристики особистості.

  6. Статево-рольові характеристики особистості.

  7. Труднощі спілкування.

  8. Деформація спілкування.

  9. Бар’єри спілкування.

  10. Групова динаміка.

  11. Керівництво і лідерство у малій групі.

  12. Групова згуртованість.

  13. Груповий риск. Конформізм.

  14. Сутність соціальної установки.

  15. Соціальна установка і реальна поведінка.

  16. Психологічні особливості прийняття групового рішення.

  17. Особливості міжгрупової взаємодії і міжгрупового сприймання.

Запитання для рейтингового контролю:

  1. Соціальна психологія як інтердисциплінарна наука.

  2. Перші експерименти про вплив інших людей на результат діяльності індивіда.

  3. Соціально-психологічна реальність як якісно нове утворення.

  4. Провідні ідеї розвитку соціальної психології.

  5. Соціальна психологія як наука.

  6. Теоретичні концепції виникнення соціальної психології.

  7. Концепція «психології народів».

  8. Концепція «психології мас».

  9. Концепція «соціальної взаємодії».

  10. Початок експериментального етапу дослідження соціально-психологічних явищ.

  11. Підґрунтя сучасної західної соціальної психології.

  12. Необіхевіоризм у соціальній психології.

  13. Психоаналіз з соціальній психології.

  14. Когнітивізм у соціальній психології.

  15. Інтеракціонізм у соціальній психології.

  16. Методи соціальної психології.

  17. Методи збору фактів.

  18. Методи обробки фактів.

  19. Група. Включення людини до групи.

  20. Ознаки групи.

  21. Умовні та реальні групи.

  22. Малі та великі групи.

  23. Організовані та неорганізовані групи.

  24. Групи за рівнем розвитку.

  25. Психологічна структура великих соціальних груп.

  26. Етнопсихологія як соціально-психологічна наука.

  27. Національний характер.

  28. Егоцентризм у сприйманні націй.

  29. Принцип рівності націй.

  30. Психологічна характеристика українського національного характеру.

  31. Напрямки вивчення психології соціальних класів.

  32. Класові потреби та класові інтереси.

  33. Сутність малих соціальних груп.

  34. Ознаки класифікації малих груп.

  35. Класифікація малих груп за типом діяльності, соціальною спрямованість, мірою організації.

  36. Класифікація малих груп за структурою, впливом, відкритістю, внутрішніми зв’язками, тривалістю існування.

  37. Кількісний склад групи.

  38. Офіційні групи та їх формальна структура.

  39. Неформальні групи та неофіційна структура.

  40. Неформальна структура та задоволення потреб людиною

  41. Офіційно-ділове спілкування у малих групах.

  42. Колективістичне самовизначення у колективі.

  43. Стилі управління групою.

  44. Авторитарний стиль управління групою.

  45. Демократичний стиль управління групою.

  46. Ліберальний стиль управління групою.

  47. Умовна концепція стилів управління групою.

  48. Вплив широких соціальних умов на стиль управління групою.

  49. Вплив галузевих умов на стиль управління групою.

  50. Вплив місцевих умов на стиль управління групою.

  51. Соціальна фасилітація.

  52. Причини соціальної фасилітації.

  53. Причини соціальної інгибіції.

  54. Сутність та види агресії.

  55. Фактори агресії.

  56. Умови послаблення агресії.

  57. Сутність альтруїзму.

  58. Умови виникнення альтруїзму.

  59. Дружба як психологічний феномен.

  60. Любов як психологічний феномен.

  61. Сутність та функції спілкування.

  62. Комунікативний аспект спілкування.

  63. Інтерактивний аспект спілкування.

  64. Перцептивний аспект спілкування.

  65. Роль спілкування у психічному розвитку людини.

  66. Характеристика дітей-мауглі на прикладі Амали та Камали.

  67. Явище госпіталізму та спілкування.

  68. М.І. Лісіна про роль спілкування у психічному розвитку людини.

  69. Спілкування як комунікація. Роль мови у спілкуванні.

  70. Невербальні засоби спілкування.

  71. Кінесика як невербальний засіб спілкування.

  72. Жестикуляція у спілкуванні.

  73. Просторова організація спілкування.

  74. Види відстаней у процесі спілкування.

  75. Пара – та екстралінгвістика у спілкування.

  76. Часова організація спілкування.

  77. Візуальна форма спілкування.

  78. Види поглядів у спілкуванні.

  79. Діловий погляд у спілкуванні.

  80. Соціальний погляд у спілкуванні.

  81. Інтимний погляд у спілкуванні.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка