Методичні вказівки до лабораторних робіт по курсу "Юстування та випробування оптичних приладів" для студентів оптичних спеціальностей



Сторінка1/6
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.86 Mb.
  1   2   3   4   5   6
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України 
Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»



Методичні вказівки
до лабораторних робіт
по курсу "Юстування та випробування
оптичних приладів"

для студентів оптичних спеціальностей

Київ КПІ 2012

Методичні вказівки до лабораторних робіт по курсу " Випробування оптичних приладів" для студентів оптичних спеціальностей / Укл.: О. К. Кучеренко. - Київ: КПІ, 2012. - 104с. 

Укладач O. K. Кучеренко 

Відповідальній редактор В.Г. Колобродов

Рецензент С.П.Вислоух

Київ-2012

Мета лабораторних робіт - поглибити і конкретизувати основні положення лекційного матеріалу, а також привити студентам практичні навички юстування і випробування оптичних вузлів і приладів.

У методичні вказівки увійшли сім лабораторні роботи, що охоплюють всі розділи курсу " Випробування оптичних приладів".

На початку кожної лабораторної роботи вказують мету роботи, завдання і коротко викладають теорію, описують лабораторні установки і дають рекомендації щодо порядку виконання роботи та оформлення звіту.

Для захисту роботи студент повинен представити правильно оформлений звіт і відповісти письмово або усно на всі контрольні запитання, які наведені в кінці кожної лабораторної роботи.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № I

ВИПРОБУВАННЯ І ЮСТУВАННЯ КОЛІМАТОРІВ

Навчальний час - 2 години



МЕТА РОБОТИ - вивчити методи усунення паралакса в оптичних приладах.

ЗАВДАННЯ. 

При виконанні роботи необхідно усунути паралакс установки сітки випробуваного коліматора.

  КОРОТКА ТЕОРІЯ

В оптичних вимірювальних приладах площина шкали або сітки повинна співпадати з площиною різкого зображення вимірюваного або спостережуваного предмета. Ця вимога із заданою точністю виконується при складанні і юстуванні приладів. Однак часто при відсутності помітної нерізкості зображення спостерігається паралакс неприпустимої величини, що викликає в вимірювальних оптичних приладах помилки вимірювання першого порядку.

Паралаксом в оптичних приладах називають зсув зображення предмета щодо шкали, сітки або будь якої фіксованої точки поля зору, що спостерігається при поперечному зміщенні зіниці ока в межах вихідної зіниці системи в тому випадку, коли зображення предмета не збігається з площиною шкали або сітки.

На рис.1.1 показаний найпростіший випадок - паралакс між шкалою та індексом, які розділені проміжком величиною .



c:\docume~1\9335~1\locals~1\temp\finereader10\media\image3.jpeg

Рис.1.1


Якщо при знятті відліку око спостерігача зрушиться в поперечному напрямку на відстань t, то виникає помилка відліку p, причому

. (1.1)

З формули (1.1) випливає, що помилку відліку за рахунок паралакса можна зменшити, скорочуючи проміжок між індексом і шкалою або обмежуючи величину t поперечного зсуву ока, помістивши, наприклад, перед оком діафрагму невеликого розміру.

Чутливість ока до паралаксу виражається кутом , укладеним між головними променями, один з яких спрямований на індекс, а інший - на нульову поділку шкали, з якою порівнюється положення індексу.  Величина р поперечного зсуву в площині шкали є мірою лінійного паралакса, а кут - мірою кутового паралакса.

В оптичних приладах під паралаксом розуміють неспівпадіння площині шкали /сітки/ з площиною зображення. Як приклад розглянемо телескопічну систему, оптична схема якої зображена на рис. 1.2.



c:\docume~1\9335~1\locals~1\temp\finereader10\media\image4.jpeg

Рис. 1.2


Нескінченно віддалений предмет зображується об'єктивом 1 зорової труби в площині Р де суміщуються задній фокус об'єктива і передній фокус окуляра 3  . За окуляром зображення предмета будується в нескінченності. Площина М сітки 2 віддалена від площини Р на величину в сторону окуляра. Це явище розбіжності двох одночасно спостережуваних площин прийнято називати подовжнім паралаксом.

При поперечному зсуві ока в межах вихідної зіниці, діаметр якої більше діаметра зіниці ока, спостерігатиметься поперечне зміщення центру C сітки 2 як більш близького предмету щодо зображення нескінченно віддаленого предмета на величину Y. Удаваний зсув зображення розглянутого об'єкта, викликаний зміною точки спостереження, прийнято називати поперечним паралаксом.

Поперечний зсув сітки 2 щодо зображення предмета на величину Y спостерігатиметься за окуляром під кутом , що служить мірою кутового паралакса. Перед об'єктивом в просторі предметів величині , буде відповідати кутовий паралакс

, (1.2)

де Г - кутове збільшення відлікової труби.

Поздовжня установка шкал та сіток в приладах повинна відповідати таким вимогам.

1. Сітка /або шкала/ і зображення предмета, яке на неї проектується, повинні бути видні однаково різко. Цю вимогу слід пред'явити до всіх приладів, особливо до візуальних, і її можна назвати обов'язковою, мінімальною або загальною вимогою.

2. Друга вимога випливає з точності вимірювання і може бути регламентована допустимим кутовим паралаксом (телескопічні системи) або допустимим лінійним паралаксом (відлікові мікроскопи, проектори).

Може виявитися, що цілком достатньо виконати лише одну першу вимогу про одночасну різкість зображень предмета й сітки при спостереженні оком через окуляр, якщо залишковий паралакс не перевищить величини, допустимої за вимогами до точності вимірювань. В іншому випадку слід уточнити подовжню установку сітки.

Відповідно до цього в першому випадку допуск на установку сітки задається в діоптріях (А дптр), а в другому випадку - величиною допустимого паралакса.

Допуск на не суміщення сітки з площиною зображення, виходячи з допустимого залишкового паралакса, розраховується за такими формулами:

а) для відлікової труби

; (1.3)

б ) для відлікового мікроскопа



, (1.4)

де , - залишковий допустимий відповідно кутовий або лінійний паралакс; – максимальна величина поперечного зміщення ока спостерігача з оптичної осі вздовж вихідної зіниці прилада; Г, - збільшення систем.

Існує ряд способів, які забезпечують установку сітки в оптичній системі без паралакса (установка в нульове положення ). Основні з них наступні:

1) по нескінченно віддаленій точці;

2) по довгофокусному добре вивіреному коліматору або зоровій трубі;

3) за допомогою автоколімаційних окулярів;

4) за допомогою зорової труби і пентапризми;

5) за допомогою зорової труби і плоскопаралельної пластини;

6) методом трьох коліматорів.

Установка сітки за допомогою зорової труби - основний цеховий спосіб установки сітки в фокальній площині об'єктива.

Якщо сітка приладу що перевіряється встановлена ​​ в фокальній площині, її різко видно в зорову трубу при її налаштуванні на нескінченність. Якщо для отримання чіткого зображення сітки коліматора тубус зорової труби необхідно пересунути з положення нескінченності до об'єктиву труби, сітка системи що перевіряється знаходиться за фокальною площиною об'єктива, і для правильної її установки необхідно підрізати компенсаційну деталь або зменшити кількість компенсаційних кілець.

Помилка установки сітки  може бути знайдена з формули Ньютона: 



, (1.5)

де  - величина зміщення тубуса зорової труби; , - задні фокусні відстані об'єктивів відповідно коліматора і зорової труби.

Установка сітки коліматора в "нульове положення" за допомогою зорової труби і пентапризми - метод точний, застосовуваний для юстування систем з великим отвором об'єктиву коліматора.

Перед об'єктивом 1 випробуваного приладу (рис. 1.3) перпендикулярно до його вісі (по стрілці) переміщують пентапризму 2. Зображення сітки приладу розглядають через зорову трубу 3, що має сітку зі шкалою, за допомогою якої можна відрахувати зсув y зображення сітки контрольованого приладу. Якщо з випробуваного приладу виходить паралельний пучок променів (сітка встановлена ​​точно в фокальній площині об'єктива), то при переміщенні пентапризми з положення I в положення II зображення сітки приладу залишається нерухомим щодо сітки зорової труби.

c:\docume~1\9335~1\locals~1\temp\finereader10\media\image5.jpeg

Рис.1.3


У тому випадку, якщо сітка випробуваного приладу зміщена щодо фокальної площини коліматорного об'єктива, з об'єктива виходитиме пучок променів з деяким кутом збіжності. Припустимо, що сітка зміщена від фокальної площини в бік об'єктива на величину . Тоді з об'єктиву виходитиме розбіжний пучок променів. При установці пентапризми в положення I зображення центру сітки А буде проектуватися на сітку зорової труби в точці . При установці пентапризми в положення II зображення центру сітки буде проектуватися в точку  .

Переміщення випробуваного об'єктива вздовж осі, необхідне для юстування і отримання паралельного пучка променів на виході коліматорного об'єктива, визначають по формулі:



, (1.6)

де  - фокусна відстань коліматорного об'єктива випробуваного приладу; - кутовий паралакс в кутових хвилинах;



, (1.7)

де - зміщення зображення центру сітки випробуваного приладу в площині сітки зорової труби; - фокусна відстань об'єктива зорової труби; - лінійне переміщення пентапризми.

ОПИС ЛАБОРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ

Загальний вигляд лабораторної установки зображений на рис. 1.4.  Рис.1.4. Установка зібрана на оптичній лаві I і включає випробуваний коліматор 4 із сіткою, закріпленою на рухомій частині 2, підсвічування сітки 3, зорову трубу 7, пентапризму 5, встановлену на столику 6.

Фокусні відстані випробуваного коліматора = 1600 мм, об'єктиву зорової , = 380 мм і окуляра зорової труби = 25 мм. Усунення паралакса сітки випробуваного коліматора виконують переміщенням рухомої частини сітки 2 уздовж оптичної осі коліматора.

Для контролю точності установки сітки за допомогою зорової труби необхідно трубу встановити безпосередньо перед об'єктивом коліматора, як це показано на рис. 1.5.

Для контролю точності установки сітки за допомогою зорової труби і пентапризми необхідно зібрати установку, як це показано на рис. 1.6.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ



  1. Встановити на оптичну лаву випробуваний коліматор, зорову трубу і підсвічування сітки коліматора, як це показано на рис.1.5.

Рис. 1.5



  1. Відцентрувати установку.

  2. Визначити величину зміщення тубуса зорової труби  від положення нескінченності, при якому сітка випробуваного коліматора буде видна різко в полі зору окуляра зорової труби.

  3. За співвідношенням / 1.5 / розрахувати похибку установки сітки .

Рис. 1.6


  1. Врахувати в який бік перемістили окулярний тубус зорової труби і залежно від цього змістити рухому частину, на якій закріплена сітка коліматора.

  2. Встановити на оптичну лаву пентапризму і змінити положення зорової труби, як це показано на рис. 1.6.

  3. Відцентрувати установку.

  4. Збити отриману раніше установку сітки.

  5. Переміщуючи пентапризму по направляючим перпендикулярно до об'єктива випробуваної коліматорної системи, визначити по поділкам лави найбільше її переміщення без зрізання зіниць. Середину отриманого відрізка прийняти за нуль, крайні точки +1 і -1.

  6. По кожній зоні провести не менше п'яти вимірювань величини
    зсуву зображення перехрестя сітки випробуваного коліматора щодо центру сітки зорової труби. Результати занести в таблицю.



Номер вимірювання

Значення

в зоні "0"

в зоні "-І"

в зоні "+ І"

1










2










3










4










5










 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ

Обсяг обробки регламентує викладач у залежності від обсягу вимірювань і складу бригади студентів.



  1. Обчислити середнє арифметичне значення зсуву зображення перехрестя сітки в кожній зоні по формулі:

. (1.8)

  1. За формулою Бесселя визначити середню квадратичну помилку, яка характеризує точність даного ряд а вимірів:

. (1.9)

  1. Визначити середню квадратичну похибку оцінки за вимірюваннями

. (1.10)

  1. Обчислити різниці

;

, (1.11)

де , , - середні значення зміщення перехрестя випробуваної


сітки відповідно в зонах "I", "-I"  і "0", розраховані за формулою ( 1.8 ).

  1. Визначити середнє значення зміщення

. (1.12)

Підставивши в формулу ( 1.7), де , обчислити величину кутового паралакса , а потім за формулою (1.6) оцінити величину зсуву сітки щодо фокальної площини об'єктива випробуваного коліматора.

ЗМІСТ ЗВІТУ

У звіті повинні бути наведені такі дані:

мета і завдання роботи;

основні теоретичні положення і формули;

методи усунення паралакса сіток;

опис лабораторної установки з пояснювальними схемами;

результати проведених вимірювань.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ



  1. Сутність паралакса.

  2. Методи зменшення паралакса в оптичному приладі.

  3. Вимоги до точності установки шкал та сіток.

  4. Перерахувати методи контролю точності установки сіток в оптичних приладах.

  5. Сутність застосовуваних в лабораторній роботі методів контролю паралакса.


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
ВИПРОБУВАННЯ І ЮСТУВАННЯ ВУЗЛА ОБЕРТАЮЧОЇ ПРИЗМИ ДОВЕ
Навчальний час - 2 години
МЕТА РОБОТИ - вивчити будову та принцип роботи вузла обертаючої призми Дове; дослідити методи контроля похибок базування призми Дове; набуття навичок збірки і юстування призмених вузлів на коліматорній установці.
ЗАВДАННЯ

1. Ознайомитися по методичних вказівках з пристроєм обертального вузла призми Дове, призначенням вузла, теорією його юстування, а також коліматорною установкою на базі гоніометра ГС-5.

2. Встановити коліматор на нескінченність за допомогою плоскопаралельної пластинки і записати нульовий відлік по сітці зорової труби (координати зображення центру перехрестя коліматора ).

3. Змалювати на міліметровому папері по точкам траєкторію, описувану зображенням центру перехрестя коліматора, при повороті призми Дове від деякого початкового положення на кут 360 °. Координати точок визначати через кожні 45°.

4. Визначити за отриманою кривою величини колімаційної помилки і величину кута нахилу осі обертання призми відносно візирної вісі коліматора.

5. Провести юстування призми Дове, користуючись отриманою кривою.


КОРОТКА ТЕОРІЯ
Для виключення повороту зображення, що виникає при панорамуванні ( огляді по горизонту) як компенсаційну призму застосовують обертаючу призму Дове. Приклади її застосування показані на рис. 2.1, де представлені оптико-кінематична схема артилерійської панорами ПГ (рис. 2.1,а) та схема колінчатої труби ПО-І для зенітної гармати (рис. 2.1,б).

d:\extraordinary\univercity\рікоп\методички сборка и юстировка\методичка 1985\исправленные и отсутствующие рисунки м1\методичка10015.tif

а б


Рис. 2.1
В артилерійській панорамі призма Дове 2 (рис. 2.1, а) розташована перед нерухомою візирною частиною (поз. 3-6) і кінематично пов'язана з головною призмою 1. При її обертанні навколо вертикальної осі за допомогою черв'ячної пари 7, 8, що необхідно для огляду по горизонту (панорамування), призма Дове обертається в ту ж сторону, але на кут вдвічі менший. Це досягається за допомогою диференціала, що складається з великої конічної шестерні 9, жорстко скріпленої з черв'ячною шестернею 8, і двох маленьких конічних шестерень (сателітів), вільно сидячих на осях оправи призми Дове що обкатуються по нерухомій конічній шестірні 10. При цьому відбувається повна компенсація повороту зображення, що виникає при панорамуванні по горизонту. У колінчатій трубі ПО-1 (рис. 2.1,б) призма Дове 2 стоїть за призмою, що обертається, 1 перед об'єктивом 3 та також компенсує поворот зображення в площині сітки 4.

Робота призми Дове спільно з головною призмою в артелерійській панорамі зображена на рис. 2.2. Тут на рис. 2.2 а зображений поворот площини зображення щодо сітки приладу при обертанні головної призми і відсутності призми Дове. Із рис.2.2 б видно, як обертанням призми Дове на кут, удвічі менший кута повороту головної призми, компенсується поворот площини зображення.




c:\docume~1\9335~1\locals~1\temp\finereader10\media\image10.jpeg
а б

Рис. 2.2
При установці призми Дове у вузол для обертання відбиваюча грань призми, що діє аналогічно плоскому дзеркалу, внаслідок похибок установки виявляється непаралельною по відношенню до власної осі обертання. Позначимо кутову величину цієї непаралельності . На рис. 2.3,а призма Дове встановлена ​​у юстувальному стенді між коліматором 2 і зоровою трубою 3. Там же показана нерухома система координатних осей , орієнтована таким чином, що вісь направлена ​​по осі обертання призми, вісь - вгору, вісь - перпендикулярно до площини рисунка. Внаслідок наявності зазначеної похибки нормаль до відбиваючої грані призми (орт ) відхиляється від перпендикуляра до оптичної осі зорової труби на малий кут . Крім того, вісь обертання призми Дове, в свою чергу, може бути не паралельна до візирної осі коліматора (орту А) на малий кут . Знайдемо вид траєкторії, описуваної зображенням центру сітки коліматора в площині сітки зорової труби, суміщеною з фокальною площиною її об'єктива. Вирішимо цю задачу матричним методом.



d:\extraordinary\univercity\рікоп\методички сборка и юстировка\методичка 1985\исправленные и отсутствующие рисунки м1\методичка10017.tif

Рис .2.3
За умовами задачі (рис. 2.3, а) для орта А падаючого променя (напрям візирної осі коліматора) і для орта напряму нормалі відбиваючої грані призми напишемо:


;

. (2.1)
Вважаючи, що юстувальні пхибки - кути - малі за величиною, напишемо наближений вираз:
;

.
Для визначення напряму орта відбитого променя скористаємося матрицею плоского дзеркала:
; (2.2)

де - проекції нормалі плоского дзеркала на вісі нерухомої системи координат.

За допомогою матриці для орта напряму відбитого променя знайдемо:
. (2.3)

Підставляючи в (2.3) вирази для елементів матриці і для проекцій орта падаючого променя з формули (2.1а), після перетворень отримуємо:


. (2.4)
В (2.4) в другому рядку нехтуємо малими величинами другого порядку по відношенню до одиниці. З (2.4) випливає, що відбитий промінь у площині описує траєкторію, рівняння якої в параметричній формі має вигляд:

;

. (2.5)
Це рівняння кривої що має назву равлика Паскаля, яка виходить в результаті складання двох кругових обертань з відрізняючимися в два рази кутовими швидкостями.

Запишемо рівняння кривої в системі координатних осей, пов'язаних з площиною сітки зорової труби. Осі цієї системи паралельні осям координат , а її початок збігається з центром перехрестя сітки , тому



;

, (2.6)

де - задня фокусна відстань об'єктива зорової труби.


Побудуємо дві окружності з центром, що співпадає з началом системи координат (рис. 2.3,б). Перше коло діаметром представляє собою траєкторію переміщення зображення перехрестя сітки коліматора при наявності лише однієї похибки ; друге - діаметром зображує траєкторію переміщення того ж центру при наявності лише однієї похибки . На першій окружності точками через кожні 45 ° відзначимо положення зображення центру перехрестя при повороті призми Дове на такі ж кути. Ці точки на малюнку відзначимо цифрами від 0 до 7 в напрямку обертання призми. Відповідно точки на другій окружності відзначимо тими самими цифрами, але через кожні 90 °, так як швидкість обертання зображення центру перехрестя під впливом похибки в два рази більше кутової швидкості обертання призми.

Коли є обидві похибки, положення точок траєкторії центру сітки , знайдемо складанням радіусів-векторів тих точок обох кіл, які відмічені однаковими цифрами. Отримана крива (равлик Паскаля) має дві петлі, що є характерною ознакою наявності одразу обох помилок і .

Отримані рівняння і крива дозволяють намітити раціональну методику юстування вузла призми Дове.

Повернувши призму на 180 ° з рівняння (2.6), отримаємо нове значення проекцій:


;

. (2.7)
Для різниці проекцій з формул ( 2.6 ) і ( 2.7 ) знайдемо:
; . (2.8)
Відстань між зображеннями центру перехрестя сітки при двох взаємно протилежних положеннях призми дорівнює:
. (2.9)
Таким чином, непаралельність відбиваючої грані призми Дове по відношенню до своєї осі обертання виявилася в чистому вигляді і в чьотирьохкратному масштабі. Нахилами призми в її оправі слід привести зображення центру сітки колліматора в точку, що лежить посередині між зазначеними точками траєкторії, що відповідають двом взаємно протилежним положенням призми. Ця середня точка лежить на колі для похибки . Тепер зображення центру сітки буде обертатися по колу з подвоєною кутовою швидкістю. Для виявлення похибки призму слід повертати через кут 90 °. Биття сітки коліматора можна усунути або нахилами столика коліматора, на який встановлюється призма Дове, або нахилами візирної осі коліматора за допомогою пари зустрічних гвинтів. Після закінчення юстування призми і регулювання столика коліматора зображення його сіткі буде обертатися навколо свого центру.
ОПИС ЛАБОРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ
Лабораторна установка зібрана на базі гоніометра ГС-5 і включає коліматор 1 (рис. 2.4), зорову трубу 4 і вузол обертаємої призми Дове 9. Оптична схема юстувального стенду повністю відповідає схемі, показаній на рис. 2.3, а. Повний опис оптичної схеми і конструкції гоніометра ГС-5 можна знайти в паспорті на прилад. Коліматор будує зображення сітки в нескінченності. Між коліматором і зоровою трубою на столику гоніометра встановлено вузол обертаючої призми Дове. Столик гоніометра нахиляється в двох взаємно перпендикулярних площинах за допомогою гвинтів 2, 6. Нахил відбиваючої грані призми Дове можна змінювати в поворотному вузлі за допомогою гвинтів 7, 8. Зображення сітки коліматора отримуємо в площині сітки зорової труби 4. Для фокусування коліматора і зорової труби служать гвинти внутрішнього фокусування 5, 3.
c:\docume~1\9335~1\locals~1\temp\finereader10\media\image12.jpeg

Рис. 2.4
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ


1.Ознайомитися по методичним вказівкам з пристроєм вузла призми Дове, його призначенням та теорією юстування.

2.Ознайомитися з юстувальним стендом на базі гоніометра ГС-5. Встановити коліматор та зорову трубу гоніометра на нескінченність з допомогою плоскопаралельної пластинки і гвинтів 5, 3. При обертанні гвинтів зусилля не застосовувати.

3.Зареєструвати нульовий відлік по сітці зорової труби (координати зображення центру перехрестя коллиматора).

4.Встановити призму Дове відбиваючою гранню до столика гоніометра.

5.Повертаючи призму на 360 °, визначаємо в полі зору зорової труби положення точок траєкторії переміщення зображення центру сітки коліматора. Положення точок траєкторії фіксувати через кожні 45 ° повороту призми.

6.Замалювати криву, що характеризує положення зображення перехрестя сітки коліматора в полі зору сітки зорової труби до звіту лабораторної роботи.

7.Визначити за отриманою кривою величини колімаційної похибки і нахилу осі обертання призми щодо візірної осі коліматора.

8.Помітити положення точок траєкторії, що відповідають двом протилежним (поверненим на 180 °) положенням призми.

9.Нахилами призми в оправі за допомогою гвинтів 7, 8 привести зображення центру сітки коліматора в точку, що лежить посередині між зазначеними точками траєкторії.

10.Обертаючи призму Дове, переконатися в тому, що зображення центру сітки коліматора в полі зору сітки зорової труби буде описувати коло з подвоєною кутовою швидкістю.

11.Повернувши призму на кут 90 °, помітити положення двох точок траєкторії, що відповідають вихідному і поверненому положенням призми.

12.Привести зображення центру сітки коліматора в точку, що лежить посередині між зазначеними точками траєкторії, нахилами столика гоніометра.

13.Переконатися в тому, що після закінчення юстування зображення сітки коліматора при обертанні призми Дове буде обертатися навколо свого центру.
ЗМІСТ ЗВІТУ
У звіті повинні бути наведені такі дані:

мета і завдання роботи;

схеми та короткий опис приладів, в яких встановлюється призма Дове;

основні теоретичні формули;

схема і короткий опис юстувального стенду;

траєкторія переміщення зображення центру сітки коліматора при розюстованному вузлі обертаємої призми Дове;

виміряні значення похибок юстування і ;

методика юстування вузла обертаючої призми Дове;

висновки по роботі.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ


  1. Пояснити призначення призми Дове.

  2. Постановка задачі при юстуванні призми Дове.

  3. Методика отримання траєкторії переміщення зображення центра сітки коліматора.

  4. Принцип роботи юстувального стенда.

  5. Послідовність юстування вузла обертаючої призми Дове.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка