Методичні вказівки для студентів навчальна дисципліна Гігієна та екологія. Модуль №




Сторінка1/3
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ





“Затверджено”

на методичній нараді кафедри гігієни та екології.






Завідувач кафедри член-кореспондент НАМН України,

професор В.Г.Бардов


________________________

(ПІП, підпис)
“______” _____________ 20 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ



Навчальна дисципліна

Гігієна та екологія.

Модуль №

1

Змістовний модуль №

1

Тема заняття

„Гігієнічні аспекти проживання населення на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Концепція безпечного проживання населення на забруднених територіях внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”.

Курс

VI, семестр 11-12

Факультет

Медико-профілактична справа






Укладачі: доцент І.М Пельо,

асистент В.В. Карпенко



Київ 2011

1. Конкретні цілі :

1. Визначати й оцінювати рівень впливу іонізуючої радіації на населення, яке проживає на територіях забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

2. Визначати основні компоненти радіаційного впливу на населення (медичні, техногенно-підсилені, природні, тощо).

3. Застосовувати заходи щодо зниження опромінення населення, яке проживає на територіях забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, від джерел іонізуючих випромінювань.

4. Трактувати концепцію проживання населення України на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення.


Для реалізації перерахованих цілей необхідні початкові знання-уміння, отримані студентами на попередніх заняттях з розділу «Радіаційна гігієна».

2. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Медична і біологічна фізика.

Пояснювати будову атома та його ядра.

Пояснювати сутність радіоактивності та природу цього явища. Пояснювати види ядерних перетворень.

Пояснювати види іонізуючого випромінювання їх якісні та кількісні характеристики, одиниці вимірювання.


Медична біологія.

Пояснювати основи біологічної дії іонізуючого випромінювання.

Пояснювати первинні процеси при дії іонізуючого випромінювання.

Пояснювати дію іонізуючого випромінювання на клітину та багатоклітинні організми.

Пояснювати дію іонізуючого випромінювання на організм теплокровних.

Пояснювати реакції організму людини на дію іонізуючого випромінювання.


Гігієна та екологія.

Пояснювати поняття про дозові ліміти та принципи радіаційного захисту.

Пояснювати дозові ліміти зовнішнього опромінення.

Пояснювати допустимі рівні внутрішнього опромінення.

Класифікувати ситуації діяльності людини, пов’язані з джерелами іонізуючого випромінювання.

Використовувати групи регламентів і нормативні показники (ліміти доз, рівні дії, допустимі рівні надходження радіонуклідів через органи дихання і травлення ті ін.) при визначенні можливого радіаційного впливу на організм людини.


Радіологія

Класифікувати та пояснювати види променевих уражень організму людини.

3. Організація змісту навчального матеріалу
Зміст теми заняття подано графом логічної структури, який включає об’єм інформації яку повинен засвоїти студент.

В результаті вивчення теми студент повинен:


Знати:

1. Джерела і шляхи забруднення навколишнього середовища радіонуклідами.

2. Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань та радіонуклідів.

3. Радіаційно-гігієнічні регламенти.

4. Концепцію проживання населення України на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення.

5. Основні дозостворюючі радіонукліди.

6. Сутність концепції безпечного проживання населення на забруднених територіях внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

7. Юридичне та виконавче забезпечення положень Концепції безпечного проживання населення на забруднених територіях внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

8. Основні положення Закону України «Про правовий режим території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

9. Принципи та критерії зонування території України, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС.


Вміти:

1. Оцінювати забруднення радіонуклідами об’єктів навколишнього середовища.

2. Давати оцінку територіям, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3. Застосовувати критерії для визначення зон радіоактивного забруднення території України, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС

4. Обґрунтовувати протирадіаційні заходи, спрямовані на мінімізацію опромінення організму людини.

4. План і організаційна структура навчального заняття



з гігієни та екології.

з/п




Етапи заняття


Роз-поділ часу

(хвилин)



Види контролю

Засоби

навчання


1.

Підготовчий етап

15

Перевірка протокольних зошитів

  • методичні вказівки;

  • законодавчі документи;

  • формули для розрахунків;

  • тестові завдання;

  • ситуаційні задачі.

1.1

Організаційні питання.




1.2

Формування мотивації.

2.

Основний етап.

90

Усне опитування за стандарти зо-ваними переліка-ми питань, прак-тичні завдання, ситуаційні задачі, тестові завдання.

2.1

Обговорення та розбір теоретичного матеріалу.




2.2

Вирішення завдань і ситуаційних задач

3.

Заключний етап

30

Підсумковий контроль рівня знань (письмове тестування), перевірка протокольних зошитів

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки.

20

3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента.

5

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття.

5

5. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.

5.1. Підготовчий етап.

На початку заняття викладач проводить перевірку і корекцію початкового рівня знань, формування мотивації студентів за темою заняття.

5.2. Основний етап.

Після засвоєння теоретичних питань студенти знайомляться з тактичним алгоритмом.

Відповідно до алгоритму, на підставі приведених даних проводять класифікацію ситуації діяльності, пов'язаної з опроміненням іонізуючим випромінюванням, шляхом віднесення її до практичної діяльності або втручання.

Обирають групу радіаційно-гігієнічних регламентів, у відповідності до якої надалі здійснюється оцінка радіаційного впливу на людину.

Визначають категорію осіб, що опромінюються, до якої відноситься даний контингент.

Враховуючи групи радіаційно-гігієнічних регламентів і категорії осіб, що опромінюються, вибираються показники, за якими проводиться оцінка радіаційного впливу на людину.

5.3. Заключний етап.

Викладач оцінює поточну діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводить аналіз успішності студентів, оголошує оцінку діяльності кожного студента і виставляє в журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Інформування студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.
6. Додатки. Засоби для контролю:

6.1. Контрольні питання:

1. Джерела і шляхи забруднення навколишнього середовища радіонуклідами.

2. Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань та радіонуклідів.

3. Радіаційно-гігієнічні регламенти.

4. Концепцію проживання населення України на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення.

5. Основні дозостворюючі радіонукліди.

6. Сутність концепції безпечного проживання населення на забруднених територіях внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

7. Юридичне та виконавче забезпечення положень Концепції безпечного проживання населення на забруднених територіях внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

8. Основні положення Закону України «Про правовий режим території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

9. Принципи та критерії зонування території України, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС.


6.2. Ситуаційні завдання.

Завдання 1

Спеціалістами відділу радіаційної гігієни проводиться моніторинг радіаційного стану території району.

Необхідно скласти програму обстеження. При складанні програми дослідження слід враховувати наступні запитання.

1. Які види санітарно-гігієнічних досліджень необхідно провести на території?

2. Які об’єкти навколишнього середовища необхідно досліджувати?

3. Які прилади слід використовувати?

4. Вкажіть нормативні документи згідно з якими проводиться дослідження та оцінка радіаційного стану територій.

Завдання 2

Встановлено, що на ядерному об'єкті відбулася аварія. В ході вивчення радіаційної ситуації в населеному пункті, де розташований об'єкт, встановлено, що радіонукліди потрапили в навколишнє середовище (за територію підприємства). Розрахунок показав, що за умови продовження проживання населення на даній території дози його опромінення за перші два тижні складуть:

-доза опромінення на все тіло – 20 мЗв;

-доза опромінення щитоподібної залози у дітей – 70 мГр;

- доза опромінення щитоподібної залози у дорослих – 120 мГр.

Дайте гігієнічну оцінку даній ситуації з точки зору радіаційної безпеки. При складанні висновку необхідно:

1.Вказати основні нормативно-методичні документи, якими потрібно керуватися в даному випадку.

2.Класифікувати дану ситуацію з точки зору радіаційної безпеки ("практична діяльність" або "втручання").

3.Вказати групу регламентів, якою потрібно керуватися в даному випадку (обґрунтуйте).

4.Вказати категорію осіб, до якої відноситься населення в даному випадку.

5.Визначити і обґрунтувати вид аварії (промислова або комунальна).

6.Визначити показники, якими необхідно користуватися при оцінці радіаційного впливу на населення в даній ситуації.

7.Обгрунтувати контрзаходи, які доцільно використовувати в даній ситуації (характер контрзаходів, їх мета).
7. Рекомендована література.

Основна:


1.Гігієна та екологія. Підручник. / За ред. В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006.-720 с.

2. Радіаційна гігієна: Підручник / за редакцією проф. В.Я. Уманського та проф. С.Т. Омельчука. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – 143 с.

3. Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – Харків: Ін-т монокристалів, 1999. – С.121-135, 145-160, 220-232, 244-250, 251-266, 294-370.

4.Ильин Л.А., Кириллов В.Ф., Коренков И.П. Радиационная гигиена. – М.: "Медицина", 1999. – С.196-350.

5.Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" від 14 січня 1998 року №15/98-ВР.

6.Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97; Державні гігієнічні нормативи. – Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1997. – 121с.

7. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України. – Київ, 2005. – 83 с.

8.Лекції за темою.

9. Граф логічної структури теми.
Додаткова:

1. Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. – К.: "Здоров'я", 1999. – С.12-23, 40-41, 42-62.

2.Лось І.П., Павленко Т.О. Природна радіоактивність: рівні опромінення, розвиток концептуальних основ їх зменшення // НРБУ-97. Відповіді на запитання практики. Тлумачний та методичний посібник / Під ред. чл.-кор. АМН України, проф. А.М. Сердюка. – К.: Фірма Деркул, 2004. – С.76 - 103.

3.Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді; Гігієнічний норматив ГН 6.6.1.1.-30-2006.-Київ: ДП „Центр інформаційних технологій”, 2006. – 22.

4.Система норм и правил снижения уровня ионизирующих излучений естественных радионуклидов в строительстве (ДБН В.1.4.-0.01-97; ДБН В.1.4-0.02-97; ДБН В.1.4-1.01-97; ДБН В.1.4-2.01-97). – Киев, 1997.

5.Положение о радиационном контроле картонно-бумажной продукции, 1995.

6.Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів 137Cs і 90Sr у деревині та продукції з деревини; Гігієнічний норматив ГН 6.6.1-120-2005.

7.ICRP Publication 60. Radiation protection 1990: Recommendations of the International Commission on Radiological Protection (ICRP) – New York: Pergamon Press, 1991. - 197 p. (Публикация 60 МКРЗ - Рекомендации Международной комиссии по радиологической защите 1990 г.).

8.ICRP Publication 63. Principles for Intervention for Protection of the Public in a Radiological Emergency. - New York: Pergamon Press, 1991. (Публикация 63 МКРЗ, Принципы вмешательств для защиты населения при радиологических чрезвычайных ситуациях).

9.Публикация 65 МКРЗ. Защита от радона-222 в жилых помещениях и на рабочих местах. - М.: Энергоатомиздат, 1995 - 78 с.

10.Nuclear Power: Accidental releases - practical guidance for public health action // WHO Regional Publication, European Series № 21. - Copenhagen, 1987. - 47 p. (Ядерная энергия: Аварийные выбросы – практическое руководство для действий по охране здоровья).

11.US National Academy of Sciences (1989). Report by the Committee on the Biological Effects of Ionizing Radiation («BEIR V»). National Academy of Sciences/ National Research Council, Washington, DC. (Доклад Комитета по биологическим эффектам ионизирующего излучения «БЭИР V ». Национальная Академия наук США).

12.Критерии для принятия решений о мероприятиях защиты населения в случае аварии ядерного реактора (Утв. МЗ СССР от 16.05.1990 г.). – М., 1990. - 16 с.

13.UNSCEAR 1993, Report to the General Assembly, with Scientific Annexes. Sources and Effects of Ionizing Radiation. New York, 1993. (НКДАР. Доклад Генеральной Ассамблее ООН с научными приложениями. Источники и эффекты ионизирующего излучения).

14.Intervention Criteria in a Nuclear or Radiation Emergency: Safety Series № 109 - Vienna: IAEA, 1994. - 119 p. (Критерии для вмешательств при ядерных и радиационных чрезвычайных обстоятельствах).

8. Додатки

Додаток 1

Граф логічної структури теми:

"ОСНОВИ РАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ"

(Загальна схема моніторингу опромінення населення)

Додаток 2

"Основи радіаційного захисту населення"

(Орієнтовний перелік досліджень необхідних для радіаційно-гігієнічної оцінки радіоактивного забруднення навколишнього середовища)




Об'єкти

Радіонукліди

природні

штучні

1.Відкрита місцевість і споруди (вимірювання потужності експозиційної дози (повітряної керми) зовнішнього випромінювання)

-

-

2.Газоподібні, рідкі і тверді радіонуклідні відходи, що викидаються в навколишнє середовище (визначення вмісту радіонуклідів)

Усі присутні радіонукліди

Усі присутні радіонукліди

3.Атмосферне повітря (визначення радіоактивності газів, аерозолей і опадів)

- // -

- // -

4.Вода природних і штучних водойм, включаючи планктон, періфітон і бентос; вода підземних джерел (визначення концентрації радіонуклідів)

- // -

- // -

5.Ґрунт (визначення вмісту радіонуклідів у поверхневих і глибоких шарах різних типів ґрунтів)

Калій-40

Радій-226

Торій-232

і деякі інші



Цезій-137

Цезій-134

Йод-131

Стронцій-89



Стронцій-90 і деякі інші

6.Рослинність (визначення вмісту радіонуклідів в однорічних і багаторічних травах)

- // -

- // -

7.Продукти харчування (визначення концентрації радіонуклідів у зернових продуктах, овочах, ягодах, фруктах, молоці, м'ясі й інших)

- // -

- // -

8.Будівельні матеріали (визначення концентрації радіонуклідів)

- // -

Цезій-137

і деякі інші


Додаток 3

Тактичний алгоритм

"ОСНОВИ РАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ"

(оцінка радіаційного навантаження на населення)

Додаток 4

"Основи радіаційного захисту населення"

Потенційні шляхи опромінення, фази аварії та контрзаходи, для яких можуть бути встановлені рівні втручання (нрбу-97)



Потенційні шляхи опромінення

Фаза аварії

Контрзахід*













1.

Зовнішнє опромінення від радіоактивної хмари аварійного джерела (установки)

Рання

Укриття

Евакуація

Обмеження режиму поведінки


2.

Зовнішнє опромінення від шлейфу випадінь з радіоактивної хмари

Рання

Укриття

Евакуація

Обмеження режиму поведінки


3.

Вдихання радіонуклідів, які містяться у шлейфі

Рання

Укриття, герметизація приміщень, відключення зовнішньої вентиляції

4.

Надходження радіоізотопів йоду з продуктами харчування та питною водою

Рання

Укриття

Обмеження режимів поведінки та харчування

Профілактика надходження радіоізотопів йоду за допомогою препаратів стабільного йоду


5.

Поверхневе забруднення радіонуклідами шкіри, одягу, інших поверхонь

Рання

Середня


Евакуація

Укриття


Обмеження режимів поведінки та харчування

Дезактивація



6.

Зовнішнє опромінення від випадінь радіонуклідів на грунт та інші поверхні

Середня

Пізня


Евакуація

Тимчасове відселення

Переселення

Обмеження режимів поведінки та харчування

Дезактивація територій, будівель та споруд


7.

Інгаляційне надходження радіонуклідів за рахунок їх вторинного підняття з вітром

Середня

Пізня


Тимчасове відселення

Переселення

Дезактивація територій, будівель та споруд


8.

Споживання радіоактивно забруднених продуктів харчування та води

Пізня

Сільськогосподарські та гідротехнічні контрзаходи Дезактивація харчових продуктів і води

* Радіаційний контроль об’єктів навколишнього середовища, продуктів харчування та питної води проводиться на всіх фазах аварії, але об’єм та структура цього контролю може бути різною. Це визначається спеціальним методично-регламентуючим документом.

Додаток 5

"Основи радіаційного захисту населення"

Рівні безумовно виправданого термінового втручання при гострому опроміненні (НРБУ-97)



Орган або тканина

Прогнозована поглинена доза в органі чи тканині за період, менший 2-х діб

(Гр)


Все тіло (кістковий мозок)1

1

Легені

6

Шкіра

3

Щитоподібна залоза

5

Кришталик ока

2

Гонади

2

Плід

0.1

1. Як правило, застосовується до зовнішнього опромінювання.

Рівні відвернутої річної еквівалентної дози хронічного опромінення органів та тканин, при яких термінове втручання безумовно виправдане (НРБУ-97)




Орган або тканина

Річна еквівалента доза,

Зв·рік-1



Гонади

0.2

Кришталик ока

0.1

Кістковий мозок

0.4

Найнижчі межі виправданості та рівні безумовної виправданості для невідкладних контрзаходів (НРБУ-97)







Відвернута доза за перші 2 тижні після аварії




Межі виправданості

Рівні безумовної виправданості

Контрзахід

мЗв

мГр

мЗв

мГр




На все тіло

На щитоподібну

залозу


На шкіру


На все тіло

На щитоподібну

залозу


На шкіру






















Укриття

5

50

100

50

300

500

Евакуація

50

300

500

500

1000

3000

Йодна профілактика

Діти

-

50*

-

-

200*

-


Дорослі

-

200*

-

-

500*

-

Обмеження перебування

на відкритому повітрі

Діти

1

20

50

10

100



300

Дорослі


2

100

200

20

300

1000

* Очікувана доза при внутрішньому опроміненні радіоізотопами йоду, що надходять до організму протягом перших двох тижнів після початку аварії
Нижні межі виправданості, безумовно виправдані рівні втручання і рівні дії для прийняття рішення про переселення (НРБУ-97)


Критерії для прийняття рішення

Нижні межі виправданості

Безумовно виправдані рівні втручання і рівні дії

Доза, відвернута за період переселення, Зв

0,2

1

Доза, відвернута за перші 12 місяців після аварії, Зв

0,05

0,5

Щільність радіоактивного забруднення території довгоживучими радіонуклідами, кБкм-2:







  • 137Сs

400

4000

  • 90Sr

80

400

  • -випромінювачі (238,239,240Pu, 241Am та ін.)

0,5

4

Потужність дози гамма-випромінювання в повітрі на відкритій радіоактивно забрудненій місцевості, нГрсек-1:







  • мононуклідне забруднення 137Сs

0,3

3

  • забруднення свіжою осколочною сумішшю







(на 15-день після початку аварійних випадінь)

5

50









Найнижчі межі виправданості і безумовно виправдані рівні втручання і дії для прийняття рішення про тимчасове відселення (НРБУ-97)




Критерії для прийняття рішення

Найнижчі межі виправданості

Безумовно виправдані рівні втручання і рівні дії

Сумарна відвернута доза за період тимчасового відселення *, Зв

0,1

1

Середньомісячна доза протягом періоду тимчасового відселення *, мЗвмісяць-1

5

30

Потужність дози гамма-випромінювання в повітрі на відкритій радіоактивно забрудненій місцевості, нГрсек-1

3

30

* При виконанні умов пункту Д.8.7 (а) (НРБУ-97)

Найнижчі межі виправданості та безумовно виправдані рівні втручання і дії для прийняття рішення про вилучення, заміну та обмеження* вживання радіоактивно забруднених продуктів харчування (НРБУ-97)



Критерії для прийняття рішення

Найнижчі межі виправданості

Безумовно виправдані рівні втручання і рівні дії

Відвернута доза внутрішнього опромінення за рахунок вживання радіоактивно забруднених продуктів харчування, мЗв

5

30

  • за перший післяаварійний рік

1

30

  • за другий і наступні роки після аварії

1

5










Радіоактиве забруднення молока**, кБкл-1







  • 131I Для дорослих

0,4

1

Для дітей

0,1

0,2

  • 134,137Сs

0,1

0,4

  • 90Sr







Для дорослих

0,02

0,2

Для дітей

0,005

0,05










* Рішення про обмеження, чи про повне вилучення (або заміну) окремих продуктів харчування є об’єктом оптимізації

** Для інших, немолочних продуктів харчування, рівні дії вдвоє вищі

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка