Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів на тему: " генетична небезпека забруднення середовища. Поняття про антимутагени та комутагени"



Сторінка6/13
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.26 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Затверджено”


на методичній нараді кафедри

медичної біології, генетики та гістології

“__”_________ 200_ р. (протокол № __)

Завідувач кафедри, чл.-кор. АПН України

професор В.П. Пішак

“__”_________ 200_ р


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для організації самостійної роботи студентів на тему:

КЛІЩІ – МЕШКАНЦІ ЖИТЛА ТА ЇХ МЕДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ”


Модуль 3 «Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя»

Змістовий модуль7 «Медична арахноентомологія»

Навчальна дисципліна –

медична біологія

Курс І


Факультет – медичний

Спеціальність – лікувальна справа

Кількість годин – 0,5 год.

Методичні вказівки склала,



аспірант Ю.В. Ломакіна

Чернівці, 2008

ТЕМА: Кліщі – мешканці житла та їх медичне значення





    1. Актуальність теми:

Членистоногих налічується понад 1,5 млн. видів, які поширені на Землі всюди, де існує життя. Вони не мають собі рівних за різноманітністю способів живлення, поведінки, пристосувань до умов довкілля. Багато з них становлять медичний інтерес, такі як ряд Кліщів (Acarina) – це паразити людини, проміжні та остаточні хазяїни паразитів, переносники збудників хвороб та отруйні тварини. Цьому сприяла поява ряду прогресивних ознак – ароморфозів та ідіоадаптацій. Вивчення особливостей життєдіяльності та будови різних родин кліщів, особливо мешканців приміщень та харчових продуктів, що викликають різноманітні захворювання ШКТ та алергічні прояви, розширить світогляд майбутніх медиків, що стане підґрунтям для ефективного вивчення клінічних дисциплін, а в майбутньому – для об’єктивної діагностики та ефективного лікування хворих.
2.Навчальна мета:

    1. 2.1.Студент повинен знати:

Вивчити риси прогресивної організації типу Членистоногі: значення та особливості представників групи Кліщі (Acarina), ряду Акариформні, підряду Саркоптиформні: Акаридійові (кліщі комірно-зернового комплексу) та Пірогліфоїдні (алергогенні кліщі):

  • морфофізіологічні особливості наведених представників, які є діагностичними при диференційній діагностиці;

  • цикли розвитку представників наведених родин;

  • патогенний вплив та медичне значення кожного з вищевказаних кліщів;

  • заходи профілактики та боротьби з кліщами

2.2. Студент повинен вміти:

  • Правильно розрізняти стадії розвитку кліщів і визначати видову належність саркоптиформних кліщів;

  • Професійно обґрунтовувати заходи профілактики уражень укусів кліщів та їхнього патогенного впливу.

  1. Матеріали до аудиторної самостійної роботи



    1. 3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:




Дисципліни

Знати

Вміти

Зоологія, шкільний курс


Представників членистоногих

Диференціювати види за морфологічними ознаками

Загальна біологія, шкільний курс


Організм як середовище існування

За морфологічними ознаками та нанесеній шкоді розпізнавати вивчаємих представників

Медична біологія. Теми: Вступ до арахноентомології, основні поняття та терміни.

Морфологія, екологія мед. значення кліщів помешкань та харчових продуктів



Класифікацію саркоптиформних кліщів; особливості будови, життєві цикли, локалізацію, профілактику уражень

Диференціювати представників ряду Акариформні кліщі (кліщів помешкань та харчових продуктів)


3.2. Міждисциплінарна інтеграція

Знання морфофізіологічних особливостей наведених представників, їхніх циклів розвитку, патогенний вплив та медичне значення групи Acarina допоможе студентові набувати знання з:



  • нормальної та патологічної фізіології, вивчаючи функції органів та їхніх систем у нормі та при патології;

  • у гастроентерології, вивчаючи захворювання шлунково-кишкового тракту, обумовлені вживанням недоброякісних зернових продуктів, сухофруктів тощо; та у пульмонології, вивчаючи такі алергічні захворювання, як бронхіт та бронхіальна астма;

  • у дерматології – при диференційному підході у лікуванні захворювань, відповідно до етіологічного чинника.

  • в епідеміології, вивчаючи заходи щодо правильного режиму зберігання продуктів масового використання (зерна, борошна, сиру, сухофруктів, тощо), для уникнення інтенсивного поширення запальних та алергічних захворювань.

    1. Зміст теми (план):

  • вивчення фаз життєвого циклу кліщів;

  • класифікація кліщів помешкань та продуктів;

  • вивчення окремих представників;

  • ознайомлення з медичним значенням акариформних кліщів;

  • профілактичні заходи та методи боротьби з кліщами помешкань та деяких продуктів.



    1. Рекомендована література:

Основна:

1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – С. 547-557.

2. В.П.Пішак, О.І.Захарчук. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – С. 447-458.

3. В.П.Пішак, Т.М.Бойчук, Т.Є.Дьякова та ін. Медична паразитологія. – Чернівці, 2003. – С. 176-179.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. – К.:Вища шк., 1992. – С. 352-359.

5. Слюсарєв А.А., Жукова С.В. Биология. – К.:Вища шк., 1987. – С. 363-370.

6. Биология. В 2-х кн.: Учеб. для мед. вузов / В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева и др. / Под ред. В.Н.Ярыгина. – М.: Высш. шк., 2001. – Кн. 1, С. 268-278.
Додаткова:


  1. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.– М.: Медицина, 1991.

  2. Пішак В.П. Паразитарні хвороби. Чернівці: Медакадемія, 2000.

  3. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Вид во БДМА, 2003. – 344 с.

  4. Бажора Ю.И., Кириченко Л.Г., Шевеленкова А.В. и др. Основы медицинской паразитологии / Учебн. пособие к практ. занятиям для студентов 1 курса. Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. – 175 с.

  5. Пішак В.П. Паразитарні хвороби. – Чернівці, Вид-во „Прут”, 1998. – 339 с.

  6. Билич Г.Л, Крыжановский В.А. Биология / Полный курс. В 3-х т. – М. ООО Изд. дом “Оникс 21 век”, 2002. – 864 с.

    1. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою:

Основні завдання

Вказівки

Відповіді

Вивчити:

1). Морфофізіологічні особливості та життєвий цикл кліщів.

2). Класифікацію групи Кліщі.

3). Представників саркоптиформних кліщів – кліщів комірно-зернового комплексу (акаридійових).

4). Медичне значення кліщів, як перебувають у пилових частках на підлогах, килимах, доріж-ках (пірогліфоїд-них).

5). Основні заходи профілактики та боротьби з кліщами помешкань та деяких продуктів.



- звернути увагу на від-мінності у будові та стадіях роз-витку акари-формних кліщів.

- звернути увагу на те, що класи-фікація клі-щів є штуч-ною.

- звернути увагу на місця по-мешкання та продуктів, які вони ура-жують, ви-кликаючи тим самим захворювання у людей.

-звернути увагу на місця помеш-кання цих кліщів та па-тологічних проявів, які вони викли-кають.


- знати сучасні мето-ди знеза-раження клі-щів



У кліщів головогруди та черевце повністю злиті між собою. Тіло овальної або кулястої форми. У передній частині тіла розташований хоботок, утворений ногощупальцями та хеліцерами. Ротовий апарат колюче-сисного та гризучого типів. Кліщі мають непрямий розвиток. Із яйця виходить шестинога личинка. У неї відсутні стигми, трахеї і статевий отвір. Після линяння личинка перетворюється у восьминогу нестатевозрілу німфу. Залежно від виду кліщів може бути одна або декілька німфальних стадій. З останнім линянням німфа перетворюється в імаго – статевозрілу форму. Серед кліщів трапляються постійні і тимчасові паразити людини.

Акариформні кліщі більш стародавні, ніж паразитоформні. Ротовий апарат у них гризучого типу, живляться шкірою, виділеннями шкірних залоз, волоссям, пір’ям, зерном тощо.

Раніше всіх кліщів об’єднували в один група Acarina. А.А. Захваткін (1952) довів, що кліщі різні за походженням і це об’єднання є штучним. Ним обґрунтовано поділ кліщів на три ряди: акариформні кліщі (Acariformes), паразитиформні кліщі (Parasitiformes) і кліщі-сінокосці (Opilioacarina). Більшість кліщів належать до перших двох рядів, третій ряд нечисленний. Ряд акариформних кліщів поділяється на два підряди: тромбидиформні (Trombidiformes) і саркоптиформні (Sarcoptiformes). Ряд паразитиформних кліщів поділяється на три родини: Іксодові (Ixodidae), Аргасові (Argasidae) і Гамазові (Gamasidae).

Дорослі кліщі комірно-зернового комплексу потребують високої вологості, переносять коливання температури в достатньо широких межах. Вони віддають перевагу підвищеному вмісту вуглекислоти, що спостерігається за умов гниття і бродіння. Ці кліщі уражують зерно, муку, сир, сухофрукти тощо. При споживанні цих продуктів у ШКТ можливі запальні явища. При цьому у фекаліях, шлунковому і дуоденальному вмісті людини можна знайти навіть живих кліщів. У зерні й продуктах його переробки трапляються мучний кліщ молочно-білого кольору, молочно-білого кольору (0,35-0,67мм) та волохатий кліщ, спинна поверхня якого вкрита довгими, злегка опушеними щетинками, тіло безбарвне, ніжки довгі, шипуваті.

При порушенні режиму зберігання продуктів на складах накопичується маса цих кліщів, які забруднюють екскрементами та залишками загиблих кліщів ці продукти. Тим самим викликаючи катаральні та астматичні явища у людей.

Значної шкоди здоров’ю завдають кліщі, що містяться у пилових частках на підлогах, килимах, доріжках. Вони належать до родини пірогліфоїдних і нараховують понад 130 видів. Найбільш розповсюджений «постільний кліщ» (Dermatophagoides pteronissinus), розміром 0,2-0,6мм. Цю групу іноді іменують алергогенними кліщами, так як залишені залишки мертвих кліщів або покриви тіла личинок можуть потрапляти разом із пилом у дихальні шляхи і травний тракт, спричиняючи алергічні захворювання – бронхіт, бронхіальну астму тощо.


Для профілактики та для знищення кліщів застосовують охолодження, аерацію і висушування зерна.

Обробка спеціальними хімічними засобами килимів та доріжок.



3.6. Питання для самоконтролю.

1. Які особливості типу членистоногі?

2. Вкажіть фази життєвого циклу кліща:


3. Перерахуйте морфофізіологічні особливості та життєвий цикл кліщів.

4. Хто вперше штучно розподілив кліщів на три ряди? Назвіть їх.

5. Перерахуйте основних представників саркоптиформних кліщів (комірно-зернового комплексу).

6. Які патологічні реакції людського організму спричинюють кліщі комірно-зернового комплексу?

7. Де найчастіше мешкають кліщі комірно-зернового комплексу (акаридійових)?

8. Назвіть основних представників пірогліфоїдних кліщів та особливості їхньої будови.

9. Де найчастіше мешкають представники пірогліфоїдних кліщів?

10. Які ви знаєте основні заходи профілактики та боротьби з кліщами помешкань та деяких продуктів?


Теми рефератів:

    1. Різноманітність типу членистоногих.

    2. Профілактика кліщів помешкань житла та деяких продуктів.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка