Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів на тему: " генетична небезпека забруднення середовища. Поняття про антимутагени та комутагени"



Сторінка13/13
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.26 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Затверджено”


на методичній нараді кафедри

медичної біології, генетики та гістології

“__”_________ 200_ р. (протокол № __)

Завідувач кафедри, чл.-кор. АПН України

професор В.П. Пішак

“__”_________ 200_ р


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для організації самостійної роботи студентів на тему:

СТАРІСТЬ ЯК ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП



ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ. ТЕОРІЇ СТАРІННЯ”
Модуль 2. Організмовий рівень організації життя.
Основи генетики людини
Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку

Навчальна дисципліна –

медична біологія

Курс І


Факультет – медичний

Спеціальність – лікувальна справа

Кількість годин – 1 год.

Методичні вказівки склав

доцент Р.Є.Булик

Чернівці, 2008

ТЕМА: Старість як завершальний етап онтогенезу людини.

Теорії старіння




  1. Актуальність теми:

Старіння – загальнобіологічна закономірність організму, властива всім живим істотам. Старість – це завершальний природний етап онтогенезу, що закінчується смертю. Геронтологія - наука про старість; вона вивчає основні закономірності старіння, що виявляються на всіх рівнях організації, – від молекулярного до організмового. Геріатрія з’ясовує особливості розвитку, перебігу, лікування і попередження захворювань у людей старечого віку. Завдання геронтології полягає не тільки продовженні життя людини, але і в уможливленні людям старших вікових гpyп активно брати участь в трудовій і суспільній діяльності.

У процесі старіння закономірно виявляються вікові зміни, які починають­ся задовго до старості і поступово призводять до обмеження функціональних пристосувальних можливостей організму. Виникнення старечих змін пов'яза­но не тільки з календарним віком, але і з соціальними чинниками (екологічна ситуація, спосіб життя, стреси і таке інше).





  1. Навчальна мета:

    1. Студент повинен знати:

Зміни, що відбуваються у процесі старіння на:

  • молекулярному;

  • клітинному;

  • тканинному;

  • органному;

  • системному рівнях.

Теорії старіння:


  • енергетична;

  • гормональна;

  • інтоксикації;

  • перенапруження центральної нервової системи

  • сполучнотканинна

  • зміни колоїдних властивостей цитоплазми клітин організму

  • адаптаційно-регуляторна

  • генетичні гіпотези старіння

  • гіпотеза теломерази та ін.

Механізми регулювання процесами старіння.

Прояви клінічної та біологічної смерті.


2.2. Студент повинен вміти:

  • охарактеризувати зміни, що відбуваються в організмі людини у процесі старіння;

  • інтерпретувати сучасні теорії та механізми старіння, а також проблеми довголіття людини;

  • обґрунтовувати значення генетичного регулювання процесу формуван­ня органів і програмування клітинної смерті;

  • розрізняти ознаки клінічної та біологічної смерті.

3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи



3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:


Дисципліни

Знати

Вміти

Біологія людини, шкільний курс


Старість як етап онтогенезу людини.

охарактеризувати зміни, що відбува­ються в організмі людини у процесі старіння

Смерть як завершення індивідуального розвитку.

навести ознаки клінічної та біологічної смерті

Медична біологія. Тема: Постнатальний період онтогенезу.
Біологічні механізми підтримання гомеостазу організму.

Сучасні теорії та механізми старіння.

Проблеми довголіття людини




інтерпретувати сучасні теорії та механізми старіння


3.2. Міждисциплінарна інтеграція

Знання сучасних теорій та механізмів старіння, а також проблеми дов­го­ліття людини допоможе студентові набувати знання з:



  • біологічної хімії;

  • нормальної та патологічної фізіології;

  • геронтології та геріатрії;

  • онкології.




    1. Зміст теми (план):

  • вивчення змін, що відбуваються в організмі людини у процесі старіння;

  • сучасні теорії та механізми старіння,

  • проблеми довголіття людини;

  • ознайомлення із значенням генетичного регулювання процесу форму­ван­­ня органів і програмування клітинної смерті;

  • ознаки клінічної та біологічної смерті




    1. Рекомендована література:

Основна:

1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – С. 547-557.

2. Биология. В 2-х кн.: Учеб. для мед. вузов / В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева и др. / Под ред. В.Н.Ярыгина. – М.: Высш. шк., 2001. – Кн. 1, С. 268-278.
Додаткова:


  1. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. – К.:Вища шк., 1992. – С. 352-359.

  2. Федченко С.Н. Молекулярно-генетические основі онтогенеза. – Луганск, 2003. – 336 с.

  3. Анисимов В.Н. Молекулярные и физиологические механизмы старения. – СПб: Наука, 2003. - 467 с.

  4. Анисимов В.Н. Мелатонин: перспективы применения для профилак­тики рака и преждевременного старения // Вестник восстановительной медицины. – №1 (19). – С.4-7.

  5. Губин Г.Д., Губин Д.Г., Комаров Ф.И. Старение е свете временной орга­низации биологичних систем // Успехи геронтол. – 1998. – Т.2. – С67-73.

  6. Коркушко О.В., Хавинсон В.Х. Геропротекторный эффект пептидного препарата эпифиза эпиталамина у пожилых людей с ускоренным старе­нием // Бюлл. эксперим. биол. и медицины.- 2006.- Т.142, №9.-С.328-332.

  7. Билич Г.Л., Крыжановский В.А. Биология / Полный курс. В 3-х т. – М. ООО Изд. дом “Оникс 21 век”, 2002. – 864 с.

    1. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою:

Основні завдання

Вказівки

Відповіді

Вивчити:

1) Зміни, що від­буваються в орга­нізмі людини у процесі старіння;

2). Сучасні теорії та механізми старіння

3) Програмо­вана клітинна смерть (апоптоз)


4). Клінічна та біологічна смерть.

- звернути увагу на послідовність появи ознак старіння на різних рівнях організму людини.

- звернути увагу на основні теорії старіння.


- звернути увагу на необхідність і важливість процесу


-звернути увагу на основні ознаки, якими супроводжується клінічна і біологічна смерть.

Старечі зміни, перш за все, виявляються в зовнішніх ознаках: змінюється постава і форма тіла, з'являється сивина, втрача­ється еластичність шкіри (утворюються зморшки), послаблюється зір і слух, по­гіршується пам'ять. На органному рівні у літніх людей зменшується життєва єм­кість легень, підвищується артеріальний тиск, розвивається атеросклероз. Спосте­рігаються інволюція статевих залоз, зниження продукції статевих гормонів і гормонів щитоподібної залози, знижуєть­ся основний обмін, погіршується робота органів травлення. У клітинах зменшу­ється кількість води, активний транспорт іонів, активність окиснювального фосфорилування і ферментних систем реплікації ДНК, синтезу і-РНК, репарації ДНК, унаслідок чого накопичуються генні і хромосомні мутації.

Геронтологами висунуто понад триста гіпотез старіння. Зокрема:

- енергетична;

- гормональна;

- інтоксикації;

- перенапруження центральної нервової системи;

- сполучнотканинна ;

- зміни колоїдних властивостей;

- цитоплазми клітин організму ;

- адаптаційно-регуляторна;

- генетичні гіпотези старіння;

- гіпотеза теломерази та ін.


Це природний і абсолютно необхідний для життя механізм. Він відіграє важливу роль в розвитку будь-якого організму, оскільки цей розвиток полягає не тільки в розмно­женні клітин, але і в їх загибелі. Апоптоз забезпечує відмирання старих, хворих або таких, що стали вже непотрібними клітин і супроводжує організм впродовж всього його життя.
Життя будь-якого організму закінчується смертю. У вищих організмів смерть - подія не одномоментна. У цьому процесі розріз­няють два етапи – клінічну і біологічну смерть. Ознаками клінічної смерті служить припинення найважливіших життєвих функцій: втрата свідомості, припинення дихання і серцебиття. Якийсь час після клінічної смерті ще зберігається впоряд­кований метаболізм клітин та органів і можливе повернення людини до життя. Поступово наступає біологічна смерть, пов'язана з припиненням процесів само­оновлення в клітинах і тканинах, пору­шеннями впорядкованості хімічних реак­цій, що призводять до аутолізу і про­цесів розкладання в організмі. Найбільш чутливі до нестачі кисню клітини кори головного мозку, некротичні зміни в яких почина­ються вже через 5-6 хвилин після припи­нення надходження кисню. У ці 5-6 хви­лин, коли ознаки життя не спостерігають­ся, але тканини ще живі, можливе повер­нен­ня організму до життя (реанімація). Повернути до життя із стану клінічної смерті можна лише в тих випадках, коли не пошкоджені важливі органи. Реанімація широко застосовується в різних галузях медицини.


3.6. Питання для самоконтролю.

  1. Які завдання ставлять перед собою геронтологія і геріатрія?

  2. Охарактеризуйте зміни, що відбуваються в організмі людини у процесі старіння

  3. Вкажіть сучасні теорії старіння.

  4. Поясніть можливі механізми старіння.

  5. У чому полягають проблеми довголіття людини?

  6. Перелічіть окремі сучасні геропротекторні засоби.

  7. Зазначте можливі результати генетичного регулювання процесу орга­но­генезу.

  8. Обґрунтуйте значення генетичного регулювання процесу формуван­ня органів і програмування клітинної смерті;

  9. Що таке апоптоз?

  10. Які ознаки клінічної та біологічної смерті.


Теми рефератів:

  1. Старість як завершальний етап онтогенезу людини. Теорії старіння.

  2. Молекулярні і фізіологічні механізми старіння.



1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка