Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів на тему: " генетична небезпека забруднення середовища. Поняття про антимутагени та комутагени"



Сторінка11/13
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.26 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Затверджено”


на методичній нараді кафедри

медичної біології, генетики та гістології

“__”_________ 200_ р. (протокол № __)

Завідувач кафедри, чл.-кор. АПН України

професор В.П. Пішак

“__”_________ 200_ р



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для організації самостійної роботи студентів на тему:


Збудники нанофієтозу, метагоніомозу. Кров’яні сисуни – збудники паразитарних хвороб людини”

Модуль 3 «Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя»

Змістовий модуль 6 «Медична гельмінтологія»

Навчальна дисципліна –

медична біологія

Курс І


Факультет – медичний

Спеціальність – лікувальна справа, педіатрія

Кількість годин – 1 год.

Методичні вказівки склала,

асистент Висоцька В.Г.


Чернівці, 2008
Тема: Збудники нанофієтозу, метагоніомозу. Кров’яні сисуни – збудники паразитарних хвороб людини.



  1. Актуальність теми:

Вивчення особливостей життєдіяльності та будови кров’яних сисунів, а саме Metagonimus yokogawai та Nanophyetus salmincola - збудника метагонімозу та нанофієтозу.


  1. Навчальна мета:

    1. Студент повинен знати:

Вивчити риси прогресивної організації типу Плоскі черви – Рlathelminthes,значення та особливості представників класу Сисуни – Тrematoda (Metagonimus yokogawai та Nanophyetus salmincola):

  • морфофізіологічні особливості наведених представників, які є діагностичними при диференційній діагностиці;

  • цикли розвитку представників класу Сисуни – Тrematoda;

  • патогенний вплив та медичне значення Metagonimus yokogawai та Nanophyetus salmincola;

  • заходи профілактики та боротьби з метагонімумом та нанофієтусом.

2.2. Студент повинен вміти:

  • Правильно розрізняти стадії розвитку і визначати видову належність саркоптиформних кліщів;

  • Професійно обґрунтовувати заходи профілактики уражень укусів кліщів та їхнього патогенного впливу.



  1. Матеріали до аудиторної самостійної роботи



    1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:




Дисципліни

Знати

Вміти

Зоологія, шкільний курс


Представників

сисунів


Диференціювати види за морфологічними ознаками

Загальна біологія, шкільний курс


Організм як середовище існування

За морфологічними ознаками та нанесеній шкоді розпізнавати вивчаємих представників

Медична біологія. Теми: Основи гельмінтології. Екологія типу Плоскі черви. Сисуни – паразити людини


Класифікацію кров’яних сисунів; особливості будови, життєві цикли, локалізацію, профілактику уражень

Диференціювати представників класу Сисунів – Тrematoda: Metagonimus yokogawai та Nanophyetus salmincola




3.2. Міждисциплінарна інтеграція

Знання морфофізіологічних особливостей представників кров’яних сисунів, їхніх циклів розвитку, патогенний вплив та медичне значення Metagonimus yokogawai та Nanophyetus salmincola допоможе студентові набувати знання з:



  • нормальної та патологічної фізіології, вивчаючи функції органів та їхніх систем у нормі та при патології;

  • у гастроентерології, вивчаючи захворювання шлунково-кишкового тракту, обумовлені вживанням недоброякісних зернових продуктів, сухофруктів тощо; та у пульмонології, вивчаючи такі алергічні захворювання, як бронхіт та бронхіальна астма;

  • у дерматології – при диференційному підході у лікуванні захворювань, відповідно до етіологічного чинника.

  • в епідеміології, вивчаючи заходи щодо правильного режиму зберігання продуктів масового використання (зерна, борошна, сиру, сухофруктів, тощо), для уникнення інтенсивного поширення запальних та алергічних захворювань.



    1. Зміст теми (план):




  • вивчення фаз життєвого циклу метагонімумом та нанофієтусом;

  • класифікація типу Плоскі черви – Рlathelminthe;

  • вивчення окремих представників класу Сисуни – Тrematoda: ;

  • ознайомлення з медичним значенням Metagonimus yokogawai та Nanophyetus salmincola;

  • профілактичні заходи та методи боротьби з метагонімумом та нанофієтусом.



    1. Рекомендована література:

Основна:

1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – С. 547-557.

2. В.П.Пішак, О.І.Захарчук. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – С. 447-458.

3. В.П.Пішак, Т.М.Бойчук, Т.Є.Дьякова та ін. Медична паразитологія. – Чернівці, 2003. – С. 176-179.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. – К.:Вища шк., 1992. – С. 352-359.

5. Слюсарєв А.А., Жукова С.В. Биология. – К.:Вища шк., 1987. – С. 363-370.

6. Биология. В 2-х кн.: Учеб. для мед. вузов / В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева и др. / Под ред. В.Н.Ярыгина. – М.: Высш. шк., 2001. – Кн. 1, С. 268-278.
Додаткова:


  1. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.– М.: Медицина, 1991.

  2. Пішак В.П. Паразитарні хвороби. Чернівці: Медакадемія, 2000.

  3. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Вид во БДМА, 2003. – 344 с.

  4. Бажора Ю.И., Кириченко Л.Г., Шевеленкова А.В. и др. Основы медицинской паразитологии / Учебн. пособие к практ. занятиям для студентов 1 курса. Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. – 175 с.

  5. Пішак В.П. Паразитарні хвороби. – Чернівці, Вид-во „Прут”, 1998. – 339 с.

  6. Билич Г.Л, Крыжановский В.А. Биология / Полный курс. В 3-х т. – М. ООО Изд. дом “Оникс 21 век”, 2002. – 864 с.

    1. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою:

Основні завдання

Вказівки

Відповіді

Вивчити:

1). Морфофізіологічні особливості та життєвий цикл метагонімумом та нанофієтусом.

2). Класифікацію кровних сисунів.

3). Інвазійну стадію та хазяїна метагонімума та нанофієтусом

4). Медичне значення

метагонімозу та нанофієтозу

5). Діагностику, лікування та профілактику метагонімозу та нанофієтозу

.


- звернути увагу на від-мінності у будові та стадіях роз-витку між метагонімумом та нанофієтусом.

- звернути увагу на поширеність класу Сисуни

- звернути увагу на остаточного та проміжного хазяїна метагонімума та нанофієтуса

- звернути увагу патогенну дію, клініку збудників Metagonimus yokogawai та Nanophyetus salmincola

- знати сучасні методи знезараження збудниками кров’яних сисунів


Метагонім. Статевозріла особина довжиною 1-2,5 мм, шириною 0,4-0,7 мм. Тіло вкри­те дрібними шпичками, спереду звужене, ззаду за­округлене. Ротовий присосок значно менших розмірів, ніж черевний. Сім'яники овальної форми, знаходяться в кінці тіла. Сім'явипорскувальний ка­нал разом із маткою відкривається на передньому краї черевного присоска. Жовтівники розташовані з боків тіла в задній третині сисуна. Яйця світло-коричневого кольору, ли­моноподібної форми, з розвинутим мірацидієм. На одному полюсі міститься кришечка, на протилежному - горбок. Розміри яйця: 26-28 х 15-17 мкм.

Нанофієтус. Статевозріла особина розміром 1,1 х 0,8 мм, жовтувато-сірого кольору, майже округлої форми, з кутикулою, озброєною шпичками. Стравохід відсутній. Глотка переходить в кишківник, гілки якого доходять до передньої тре­тини сім'яників. Подовжено-овальні великі сім'яни­ки розташовуються симетрично в задній половині тіла. Чисельні дрібні жовтівники розкидані по всьому тілу, починаючи від глотки. Яєчник розташова­ний у правій половині тіла, попереду від сім'яників, між черевним присоском і петлями кишок. Стате­вий отвір відкривається позаду черевного присоска. Яйця розміром 0,07 х 0,04 мм, овальні, світло-коричневого кольору з золотавим відтінком; у середині є одна зародкова клітина, оточена вели­кими жовтівниковими клітинами.

Метагонім (Metagonimus yokogawai) - збудник метагонімозу та нанофієтус (Nanophyetus salmincola) - збудник нанофієтозу належать до типу Плоскі черви – Рlathelminthes, класу Сисуни – Тrematoda. Осередки метагонімо­зу спостерігаються в Японії, Китаї, Південній Кореї, Індонезії, Приамур'ї, у басейні річки Уссурі. В Україні ареал поширення метагонімозу - басейни річок Дніпра, Дністра, Дунаю. Нанофієтус поширений в Північній Америці, Далекому Сходу.


Метагонім: остаточний хазяїн - людина, собака, кішка, лисиця, пелікан, баклан та ін. Проміжний хазяїн: перший — молюск Меіапіа libertina, другий - різні види коропових і лососевих риб. Інвазійна стадія - метацеркарій. Людина й інші остаточні хазяї заражаються при вживанні в їжу риби.

Нанофієтус: остаточний хазяїн - людина, собаки, кішки, норки і борсуки. Проміжний хазяїн: черевоногі молюски. Додатковий хазяїн: прісноводні риби (кета, кунджа, амурський сиг, таймень, ленок і амурський харіус). Інвазійна стадія - метацеркарії.
Metagonimus yokogawai - збудник метагонімозу. Патогенна дія: пошкодження слизової оболон­ки тонкої кишки має виняткове значення в розвитку хвороби. Личинки мігрують у товщу слизової обо­лонки, прокладаючи в ній ходи. У стінці кишки роз­виваються запальні зміни, можливі поверхневі ерозії. В окремих випадках яйця метагонімусів заносять­ся в інші органи й тканини, зокрема в головний і спин­ний мозок, серце, де і розвиваються гранульоми. Клініка. Інкубаційний період триває 7-10 діб. На ранній стадії інвазії клінічні прояви зумовлені алер­гічною дією гельмінта. З досягненням паразитами статевозрілої стадії та їх виходом у просвіт кишки у хворих з'являються нудота, болі в животі, пронос (до 5-6 разів за добу). Поступово ознаки ураження кишківника стихають, але можливі рецидиви. Загальна тривалість захворювання - близько одного року.
Nanophyetus salmincola – збудник нанофієтозу. Патогенна дія: пошкоджують слизову оболон­ку тонкої кишки. Клініка. Клінічні прояви спостерігаються тільки при інтенсивній інвазії - не менше 500 особин у кишківнику однієї людини. Хворі скаржаться на біль у ділянці живота, частіше проноси, рідше запори, а також не­приємні відчуття в епігастральній ділянці натще.

Метагонімоз. Діагностика. Клінічна: грунтується на епідеміологічному анамнезі, виражених проявах уражен­ні кишківника. Лабораторна: виявлення яєць метагонімусів у випороджненнях хворого. Лікування. Застосовують антипаразитарні препарати. Профілактика. Особиста: не вживати в їжу погано термічно оброблену або погано просолену рибу. Громадська: виявлення і лікування хворих, захист водойм від фекального забруднення, санітарно-просвітня робота.

Нанофієтоз. Діагностика. Клінічна: ґрунтується на епідемі­ологічному анамнезі, проявах ураження кишківника. Лабораторна: виявлення яєць нанофієтусів у фекаліях. Лікування. Застосовують антипаразитарні пре­парати. Профілактика, не вживати в їжу погано термічно оброблену або погано просолену рибу. Громадська: виявлення і лікування хворих, захист водойм від фе­кального забруднення, санітарно-просвітня робота.


3.6. Питання для самоконтролю.

1. Хто такі кров’яні сисуни?

2. Чи свідчить виявлення яєць метагонімума у тонкій кишці людини про захворювання на матагонімоз?

3. Як яйце метагонімума потрапляє у воду і в яку стадію розвитку воно переходить?

4. В тіло яких проміжних хазяїнів потрапляють метагонім та нанофієтус?

5. Де формується метацеркарії метагонімума?

6. Де розвивається яйце нанофієтуса? Які житеві форми розвитку Metagonimus yokogawai та Nanophyetus salmincola ви знаєте?

7. Чим відрізняється за будовою представники кров’яних сисунів, а саме метагонім і нанофієтус?



Теми рефератів:

    1. Особливості зараження людини на метагонімоз.

    2. Діагностика, лікування та профілактика нанофієтозу.


1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка