Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів на тему: " генетична небезпека забруднення середовища. Поняття про антимутагени та комутагени"



Сторінка1/13
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.26 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Затверджено”


на методичній нараді кафедри

медичної біології, генетики та гістології

“__”_________ 200_ р. (протокол № __)

Завідувач кафедри, чл.-кор. АПН України

професор В.П. Пішак

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для організації самостійної роботи студентів на тему:

ГЕНЕТИЧНА НЕБЕЗПЕКА ЗАБРУДНЕННЯ СЕРЕДОВИЩА. ПОНЯТТЯ ПРО АНТИМУТАГЕНИ ТА КОМУТАГЕНИ”


Модуль 2 «Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини»

Змістовий модуль 2 «Закономірності спадковості та мінливості»

Навчальна дисципліна –

медична біологія

Курс І


Факультет – медичний

Спеціальність – лікувальна справа, педіатрія

Кількість годин – 1 год.

Методичні вказівки склав,

Асист. Гуралюк В.М.

Чернівці, 2008

Тема: ГЕНЕТИЧНА НЕБЕЗПЕКА ЗАБРУДНЕННЯ СЕРЕДОВИЩА. ПОНЯТТЯ ПРО АНТИМУТАГЕНИ ТА КОМУТАГЕНИ
1. Актуальність теми:

Забруднення середовища мутагенами зумовлює зростання числа уражених генів, збільшується генетичний тягар у популяції людей. Це велика ймовірність росту частини людей із спадковими захворюваннями і ризиком до хвороб екзогенного походження. Звідси стає актуальною проблема не тільки екологічної, але і генетичної катастрофи.

У повсякденній роботі медичні спеціалісти спостерігають захворювання, викликані зміною довкілля. Нинішня екологічна ситуація в Україні може характеризуватися як кризова: забруднення навколишнього природного середовища досягло рівня, коли воно негативно може вплинути на здоров’я людини. Без знання біологічних зв’язків між організмом людини і довкіллям та розуміння взаємодій, неможливо розкрити поліетіологічні синдроми захворювань, застосовувати ефективні заходи щодо їх запобігання і лікування.
2. Навчальні цілі:

Знати:


  • негативні наслідки забруднення довкілля на здоров’я людини для генетичного матеріалу, зачення збереження повноцінної спадковості людини;

Вміти:

  • пояснити та розрізнити поняття «антимутагени» та «комутагени», обґрунтувати вплив антимутагенів на підвищення стійкості організму до факторів середовища.


3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи:

3.1. Міждисциплінарна інтеграція.

Знання генетичної небезпеки забруднення середовища в сучасних умовах допоможе студентові набувати знання з:


  • генетики, вивчаючи мутаційну мінливість людини;

  • фармакології, вивчаючи препарати що володіють антимутагенним впливом;

  • організації охорони здоров’я та гігієни, вивчаючи вплив шкідливих факторів середовища на організм людини.

3.2. Зміст теми (план):

  • поняття генетичний моніторинг та його значення для виявлення нових мутацій у популяціях;

  • положення про важливість сучасних заходів, спрямованих на запобігання розвитку індукованих мутацій;

  • комутагени, та їх вплив на спонтанний та індукований мутагенез;

  • характеристика речовин, що володіють анти мутагенною дією.

3.3. Рекомендована література:



    • основна:

1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004.  – С. 201-203.

2. В.П.Пішак, О.І.Захарчук. Навчальний посібник з медичної біології, паразито-логії та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – С. 155-157.

3. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. – К.:Вища шк., 1992. – С. 91-104.

5. Биология. В 2-х кн.: Учеб. для мед. вузов / В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева и др. / Под ред. В.Н.Ярыгина. – М.: Высш. шк., 2001. – Кн. 1, С. 61-64, 177-181, 211-212.




    • додаткова:

  1. Бердышев Г.Д., Криворучко И.Ф. Медицинская генетика.– К.: Вища шк., 1990.

  2. Бужієвська Т.І. Основи медичної генетики. – К.: Здоров’я, 2001

  3. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека. В 3-х т. – М.: Мир, 1990.

  4. Билич Г.Л., Крыжановский В.А. Биология / Полный курс. В 3-х т. – М. ООО Изд. дом “Оникс 21 век”, 2002. – 864 с.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою:



Основні завдання

Вказівки

Відповіді

Вивчити:

1). Порядок та правила прове-дення генетик-ного монітори-нгу;

2). Поняття про мутаційний процес, його різновиди;

3). Визначення та механізми дії антимутагенних речовин;

4). Комутагени та їх власти-вості;


- звернути увагу на об’ємність заходів, на мету з якою вони проводяться.

Звернути увагу на заходи, спрямовані на запобігання розвитку індукованих мутацій.

Звернути увагу на можливість та доцільність внутрішньоутроб-ного лікування цими препаратами.

Відмітити наявність у деяких фармакологічних препаратів комутагенної дії.



Генетичний моніторинг – це заходи, спрямованих на відслідковування виникнення та поширення спадкової патології. Це комплексне обстеження певних груп населення , спрямованих на реєстрацію подій генетичного характеру, виявлення нових мутацій, успадкованих від попередніх поколінь, виявлення тимчасових тенденцій або відмінностей у просторовому розподілі хвороб із спадковою схильністю, пошук можливих причин зв’язку між збільшенням частот цих подій з факторами довкілля.

Можна проводити моніторинг великих популяцій для пошуку нових мутацій. У процесі такого обстеження застосовують скринінг на домінантні мутації, які дають специфічні фенотипи.


Мутаційний процес – явище, властиве всій живій природі. Людина не є винятком. Цей процес проходить постійно і інтенсивно на генному, хромосомному та геномному рівнях. Відомо, що індукований мутагенез, зокрема вплив радіації і хімічних мутагенів завдає тільки шкоди, викликають спадкові дефекти.

До заходів, спрямованих на запобігання розвитку індукованих мутацій, належить тестування на мутагенність фармацевтичних препаратів, які вже використовуються або плануються до впровадження в клініку. Існують мікробні тест-системи з використанням мікросом печінки ссавців. Дослідженню на мутагенність підлягають пестициди, які застосовуються або плануються до впровадження в сільське господарство.


Антимутагени – це речовини, що володіють здатністю захищати геном від дії мутагенів. Відомо понад 500 сполук, які мають антимутагенні властивості. До них належать вітаміни С, Е, А, інтерферон та ін. механізми дії цих речовин дуже складні і передбачають залучення їх у ферментативнозалежний антирадікальний ланцюг і здатність до зв’язування супероксидного аніон-радикалу кисню.

За умов наявності мутацій (фенілкетонурія, галактоземія) з метою зменшення негативного впливу на плід призначають внутрішньоутробне лікування . Так, вагітним з ризиком народження дитини з уродженою гіперплазією кори наднирників до 10-20 тижня вагітності призначають дексаметазон незалежно від стану плоду. З виникненням аритмії у плоду вагітні отримують кардіологічні препарати. Якщо провести лікування жінок протягом 3-6 міс до запліднення та впродовж перших місяців вагітності вітамінами (С, Е, фолієва кислота), то імовірність розвитку в дитини аномалій нервової трубки істотно зменшується.


Комутагени – це речовини, які підвищують ефекти середовищ них мутагенів, хоча самі по собі не здатні до мутагенної активності. Такий ефект мають сполуки природного та штучного походження, неорганічної та органічної природи. Комутагенез – зростання пошкоджувального ефекту мутагенів під дією немутагенних сполук. Так, аскорбінова кислота підсилює цитогенетичні ефекти мутагенів, зокрема циклофосаміду в культурі лімфоцитів людини: збільшує пошкодження ДНК і т.п. Комутагенну дію мають деякі фармакологічні засоби. Так, верапаміл та фендилін підсилюють бластогенну дію блеоміцину, пепломіцину. Таким же ефектом володіють не стероїдні протизапальні препарати (лорноксикам, теноксикам). Присутність у середовищі комутагенів може підвищувати негативні ефекти фізичних, хімічних, біологічних, лікарських та інших мутагенів, з якими контактує людина.



3.5. Питання для самоконтролю:

1. Що таке генетичний моніторинг?

2. В чому полягає суть скринінг-програм?

3. Які заходи проводяться для запобігання розвитку індукованих мутацій?

4. Які групи речовин підлягають дослідженню на мутагенність?

5. Які речовини володіють антимутагенною дією?

6. В чому полягає механізм дії антимутагенів?

7. Дайте визначення поняття «комутагени»?

8. Яким фармакологічним препаратам властива комутагенна дія?
Теми рефератів:


  1. Засоби зниження ризику виникнення мутацій.

  2. Комутагени та антимутагени – механізми дії та основні властивості.



“Затверджено”

на методичній нараді кафедри медичної біології, генетики та гістології

____ ”_____ 2008 р.

(протокол № )

завідувач кафедри

професор В.П. Пішак



Методична ВКАЗІВКА


для організації самостійної роботи студентів на тему:

ГЕННА ІНЖЕНЕРІЯ. БІОТЕХНОЛОГІЯ. ПОНЯТТЯ ПРО ГЕННУ ТЕРАПІЮ.ЖИТТЯ КЛІТИН ПОЗА ОРГАНІЗМОМ. КЛОНУВАННЯ КЛІТИН.



Модуль 2 «Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини»

Змістовний модуль 3 «Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби»

Навчальний дисципліна:


Медична біологія

Курс I


Факультет - медичний

Спеціальність- лікувальна

справа

Кількість годин 2


Методичні вказівки склав

асист. Ю.М. Вепрюк




Чернівці, 2008

ТЕМА: ГЕННА ІНЖЕНЕРІЯ. БІОТЕХНОЛОГІЯ. ПОНЯТТЯ ПРО ГЕННУ ТЕРАПІЮ.ЖИТТЯ КЛІТИН ПОЗА ОРГАНІЗМОМ. КЛОНУВАННЯ КЛІТИН.


  1. Актуальність теми:

З найдавніших часів людина використовувала біотехнологічні процеси у різноманітних галузях виробництвах і народного господарства. У 60-70-і роки XX ст. почала бурхливо розвиватися клітинна інженерія, що відкрила шлях до свідомої зміни генетичної структури організмів таким чином, щоб ці організми могли робити необхідні людині продукти і здійснювати необхідні процеси. Ці два напрямки визначили образ нової біотехнології, що мало загального з тією примітивною біотехнологією, що людина використовувала протягом тисячоліть.


  1. Навчальна мета:

    1. Студент повинен знати:

Вивчити вплив біотехнологій на організм людини:

  • використання біотехнологічних процесів у виробництві;

  • генетично модифіковані організми – біобезпека їх вживання;

  • харчові добавки як одне із досягнень біотехнології;

  • поняття про генну терапію;

  • клонування – крок у майбутнє медицини: здобутки та перспективи;

2.2. Студент повинен вміти:

  • Професійно обґрунтовувати сучасні досягнення біотехнології та здоров’я людини.

  • Правильно розуміти, що людство проти клонування, але підримує наукові дослідження, що стосується клонування заради виведення тканин та організмів, які зможуть бути використані для трансплантації.



3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи

2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:


Дисципліни

Знати

Вміти

Загальна біологія, шкільний курс


Біотехнології. Життя клітини поза ор­га­ніз­мом. Клонування.

Диференціювати генетично модифі­ковані організми та харчові добавки. Враховувати етико – релігійний аспект клонування.

Медична біологія. Тема:

Мінливість, її форми та прояви: фенотипові, генетипова



Поняття про біотехнології, генну інженерію, клонування та генну терапію

Професійно обґру-нт­овувати сучасні досягнення біотех-нологій та техно-логічні труднощі і обмеження при кло-нуванні.



3.2. Міждисциплінарна інтеграція

Знання про використання біотехнологічних процесів у виробництві,

генетично модифіковані організми, харчові добавки як одне із досягнень біотехнології, поняття про генну терапію, клонування – крок у майбутнє медицини: здобутки та перспективи, допоможе студентові набувати знання з:


  • у біохімії – при ферментативному синтезі генів;

  • у мікробіології – при використанні особливих бактеріальних ферментів, які зупиняють репродукцію вірусу, вирізаючи вірусну ДНК із геному бактерії;

  • у медичній генетиці – отримання генетичного матеріалу. Включення отриманого гена у вектор. Умонтування в геном реципієнта.



    1. Зміст теми (план):

  • використання біотехнологічних процесів у виробництві;

  • генетично модифіковані організми – біобезпека їх вживання;

  • харчові добавки як одне із досягнень біотехнології;

  • поняття про генну терапію;

  • клонуваняя – крок у майбутнє медицини;




    1. Рекомендована література:

Основна:

1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – С. 82 - 292.

2. В.П.Пішак, О.І.Захарчук. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – С. 155 - 175.

3. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. – К.:Вища шк., 1992. – С. 91 - 94.

4. Слюсарєв А.А., Жукова С.В. Биология. – К.:Вища шк., 1987. – С. 94 - 106.

5. Биология. В 2-х кн.: Учеб. для мед. вузов / В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева и др. / Под ред. В.Н.Ярыгина. – М.: Высш. шк., 2001. – Кн. 1, С. 61 – 64, 177 – 181.


Додаткова

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С.. Основи екологічних знань, 2002

2. Земна Н.П.. Спеціалізоване видання “Зелена планета” № 1-4, 2004

3. Кондратюк В.А., Сергета В.М., та ін.. Загальна гігієна з основами екології, 2003



Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою:

Основні завдання

Вказівки

Відповіді

Вивчити:

1). Вплив біо­тех­нологій на орга­нізм людини.

2). Генетично мо­дифіковані орга-нізми.

3). Харчові добавки як одне із до­сяг­нень бі­о­тех­нології.

4).Клонування – крок у май-бутнє меди-цини.


- звернути увагу на за­сто­­сування біотехнологій у багатьох пред­метах щоденного вжитку.

- звернути увагу на те, що проблема за­провадження ге­­нетично модифікованих організмів має два аспекти.

- звернути ува-гу на класи­фі-кацію харчо-вих добавок.

-звернути ува-гу на накові дослід­ження, що стосують-ся клонування заради виведе-ння тканин та орга­нів.




Біотехнологія застосовується навколо нас у багатьох предметах щоденного вжитку. Внесок біотехнології в сільськогосподарське виробництво полягає в полегшенні традиційних методів селекції рослин та тварин та розробці нових технологій, що дозволять підвищити ефективність сільського господарства, створюючи сорти, захищені від хвороб. Хвороби рослин, включаючи грибкові та вірусні, можуть знищити врожай та суттєво знизити якість продукції Щоб Зменшити втрати від хвороб, збільшують площі для отримання потрібного врожаю.
Під генетично модифікованими організмами розуміють організми, синтезовані шляхом біотехнічних операцій, що включають ген чужорідного походження. Одні фахівці фахівці стверджують, що фактів негативного впливу трансгенних культур на здоров’я людини не зафіксовано, другі переконують, що у віддаленій перспективі людство від генетично модифікованих організмів серйозно постраждає. Тиражування невеликої кількості генотипів, а саме тих, що ха­рак-теризуються максимальною продук-тивністю, а саме по собі веде до втрати генетичної різноманітності. Всі роботи з поліпшення генетичної структури сортів необхідно вести на генетичній основі місцевих представників виду, тому що у них протягом довгого шляху еволюції в умовах природного добору сформувався комплекс генів, який найкращим чином пристосовує вид для існування в кон-кретних умовах зовнішнього середовища.

Харчові добавки можна поділити на чотири групи: 1) харчові добавки, які покращують консистенцію й органолептичні якості харчових продуктів; 2)добавки, що підвищують стійкість продуктів і збільшують терміни їх зберігання;3) добавки, які покращують технологію виробництва; 4) інші харчові добавки.


Більшість аналітиків сходяться у тому, що клонування в тій чи іншій формі стало частиною нашого життя. Але прогнози відносно клонування людини висловлюються достатньо обережно. З погляду деяких релігій клонування людини є або проблематичним актом або актом, що виходить за рамки віровивчення і вимагає у богословів чіткого обґрунтування тієї або іншої позиції церковних ієрархів. Терапевтичне клонування дюдини – припускає, розвиток ембріона зупиняється впродовж 14 днів, а сам ембріон використовується як продукт для отримання клітин. Законодавчі органи багатьох країн побоюються, що легалізація терапевтичного клонування призведе до його переходу в репродуктивне. Проте , в деяких країнах терапевтичне клонування дозволене, наприклад Великобританії


3.6. Питання для самоконтролю.

1. Який внесок біотехнологій у розвиток сільськогосподарського виробництва?

2. Вкажіть трансгенні форми рослин, які виробляють лікарські речовини білкової природи?

3. Які існують аспекти запровадження генетично модифікованих організмів?

4. Перерахуйте основні харчові барвники, ароматизатори, штучні солодкі речовини та оживлювачі?

5. Назвіть консерванти та прискорювачі технологічного процесу.

6. Де і коли з’явилися генетично модифіковані організми?

7. Яка практична користь клонування?

8. У якому році вперше відбулося клонування ембріонів хребетних?

9. Чи існують нормативні документи про клонування людини?

10. В якому році була клонована вівця Доллі?
Теми рефератів:


    1. Значення методу культури тканин для біології та медицини.

    2. Проблеми генної інженерії.

]

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка