Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка9/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   58

КАРТА САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ КВАРТИРИ


  1. 1. Адреса: вул. __________________________, буд. № ________, кв. № ______

  2. Прізвище квартиронаймача _________________________________________________________________________

  3. Поверх _______, кількість житлових кімнат _______, із них з орієнтацією на вулицю _______, на подвір’я _______, затінення сусідніми будинками (є, немає) __________, орієнтація приміщень по сторонах світу ______________, наявність відкритих приміщень квартири ______________, загальна площа квартири ___________ м2, висота приміщень __________ м.

  4. Кількість мешканців ____, з них дітей ______, житлова площа на 1 особу _________ м2, повітряний куб ____________ м3.

  5. Зовнішні стіни ___________________, внутрішнє оздоблення стін _________, підлоги _______________, вікон _________________, дверей _____________.

  6. Опалення: централізоване, місцеве, водяне, парове (достатнє, ні); температура повітря_____________________ ____________________________________________________________________________________________________

  7. Вентиляція: природна (наявність кватирок, фрамуг, наскрізне провітрювання – можливе, ні); штучна (місцева, припливна, витяжна, працює безшумно, з шумом, з вібрацією); центральна (припливна, витяжна, припливно-витяжна, розташування вентиляційних отворів)_____________________________________________________________________

  8. Природне освітлення (кількість і розташування вікон, тип засклення, якість скла), ступінь забруднення скла (незначне, помірне, значне), затінення (є, немає), освітлення прямим сонячним випромінюванням (можливе, ні) __________________________________________________________________________________________________________

  9. Штучне освітлення: електричне (лампи розжарювання, люмінесцентні лампи), система освітлення (загальна, місцева, комбінована), тип світильників (їх кількість, розміщення, висота підвісу, потужність ламп), освітленість (рівномірна, ні; достатня, ні) __________________ ____________________________________________________________________________

  10. Водопостачання (центральне, місцеве).

  11. Каналізація (є, немає), вбиральня (розташована в будинку, у дворі, тепла, холодна, вигріби водонепроникні, поглинальні) _________________ _____________________________________________________________________________

  12. Кухня – плита (газова, електрична), площа ________ м2, кубатура _______ м3 ____________________________________________________________________________.

  13. Наявність підсобних приміщень (яких)_ ___________________________________________________________________

  14. Домашні тварини (є, немає, які) ____________________________________________________________________

  15. Комахи у квартирі (є, немає, які) __________, пацюки, миші (є, немає) ______________

  16. Вологість у житлових кімнатах (є, немає, причина виникнення) __________________________________________

  17. Шум, вібрація (є, немає, причини виникнення) ________________________________________________________

  18. Скарги мешканців ________________________________________________________________________________

  19. Додаткові дані: ____________________________________________________________ ______________________

Загальний висновок про санітарний стан об’єкта.____________________________________________________________________________________________________

Рекомендації ______________________________________________________________________________________________


Дата обстеження Підпис

“_____”______________ 200_ р. _____________________



Ситуаційні задачі

Задача 1

Планується забудова житлового мікрорайону малого міста, де має проживати 1700 чоловік:



  • розмір земельної ділянки – 6 га;

  • рівень залягання ґрунтових вод – 0,9 м;

  • щільність радіоактивного забруднення ізотопами цезію – 9 Кі/км2;

  • кількість кишкових паличок – 18 в 1 г ґрунту.

Викладіть можливий варіант узгодження на використання цієї земельної ділянки під забудову.

Задача 2


Дайте оцінку правомірності запропонованого взаєморозташування зон міського середовища, де селітебна (житлова) зона знаходиться на південній, а виробнича та ландшафтно рекреаційна – на північній сторонах.

Повторюваність вітрів у даній місцевості: Пн –140, ПнСх – 80, Сх – 10, ПдСх – 9, Пд – 10, ПдЗх – 14, Зх – 4, ПнЗх – 62.


Задача 3

При вивченні макету майбутнього житлового мікрорайону площею 6 га на 2500 чоловік отримані наступні дані:



  • озеленення – 10%;

  • відстань між 9-ти поверховими спорудами – 20 м;

  • середньоденна інсоляція житлових кімнат (влітку) – 1 год.;

  • середня інсоляція гральних майданчиків садочків та спортивних зон (влітку) – 2 год.;

  • відстань від гральних майданчиків до вікон будинків – 6м; до контейнерного майданчика – 9 м; до смітника – 9 м.

Викладіть висновок щодо узгодження проекту будівництва мікрорайону та, при необхідності, внесіть свої пропозиції оптимізації макету.
Задача 4

При розробці проектної документації на реконструкцію дворових територій житлового мікрорайону міста передбачено наступні площі та відстані:



  • для ігор дітей дошкільного віку – 0,4 м2 на 1 дитину;

  • для занять фізкультурою і спортом – 4,0 м2 на 1 людину;

  • для відпочинку дорослих – 0,3 м2 на 1 людину;

  • майданчик для вивішування білизни та чистки речей – передбачено на відстані 12 м від житлових будинків.

  • відстань від контейнерного майданчика для сміття до вікон житлового будинку – 13 м.

Викладіть можливість узгодження проекту реконструкції мікрорайону та власні пропозиції, відносно планування території.
Задача 5

Власник земельної ділянки площею 65 га отримав дозвіл на створення фермерського господарства та забудову житла. Його вимоги до розробників проектної документації наступні:



  • відстань від житлового двоповерхового будинку до компостного майданчика – 9 м, гноєсховища – 14 м, до корівника – 30, до вигрібного туалету – 9 м;

  • всі споруди мають розташовуватись на схилі у такому порядку: зверху – тваринницький комплекс, нижче – колодязь, внизу житловий будинок.

Чи погодиться проектна організація з такими побажаннями замовника. Які можливі корективи?
Задача 6

При вивченні існуючого стану забудови та взаєморозташування споруд і об’єктів житлових та виробничих площ села санітарним лікарем до констатуючої частини Припису занесені наступні відомості:



  • відстань від школи до тваринницького комплексу на 3000 голів великої рогатої худоби – 300 м;

  • відстань від лікарні до гноєсховища тваринницького комплексу – 200 м, до скотобази на 1000 голів – 300 м;

  • склади сильнодіючих отруйних речовин знаходяться на відстані 500 м від житлової зони.

Яким має бути зміст висновку та вимог з боку санітарного лікаря?
Задача 7

Згідно розпорядження головного лікаря було створено комісію із санітарного обстеження поліклініки родинної медицини. За цим комісією було оформлено Акт обстеження із висвітленням таких питань: паспортні дані; характеристика земельної ділянки; питань водопостачання та водовідведення.



Чи є такий акт завершеним?

Якщо ні, то на які питання ще необхідно отримати відповідь.
Задача 8

При проходженні виробничої практики з гігієни студент отримав завдання провести санітарне обстеження гуртожитку медичного університету.

При заповненні Карти-схеми (Акту) студент надав відповіді на наступні запитання: адреса; загальна характеристика споруди; природне освітлення; опалення.

З якої причини керівник практики повернув Акт на доопрацювання?
ТЕМА №10. МЕТОДИКА САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВІДБОРУ ПРОБ ВОДИ ДЛЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ТА САНІТАРНО-ХІМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Оволодіти методикою санітарно-гігієнічного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріального та санітарно-хімічного аналізу.


ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Функції води.

2. Джерела водопостачання, їх класифікація та порівняльна гігієнічна характеристика.

3. Методика проведення санітарної експертизи води

4. Загальні вимоги до обладнання джерел місцевого водопостачання. Особливості будови та обладнання шахтної криниці, трубчастого колодязя (свердловини), каптажу, бювету.

5. Правила відбору проб води для проведення хімічних та бактеріологічних досліджень.


ЗАВДАННЯ:

1. Засвоїти методику санітарно-гігієнічного обстеження джерела місцевого водопостачання.

2. Провести санітарне обстеження криниці та скласти санітарний паспорт вододжерела.
ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 178-191.

2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко – Львів, 2001. – С. 104-128.

3. Общая гигиена: пропедевтика гигиены // Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища шк., 1999 – С. 142–144.

4. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999 – С. 150-190.

5. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена- К.: Высшая школа, 1983. - С. 67-73.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – Г., Медицина, 1971. - С. 129-136.

7. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Я.І. Гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2001 – С. 59-82.

8. І.В.Сергета. Практические навыки по общей гигиене. - Винница, 1997. - С. 9-12.
МЕТОДИКА виконання самостійної роботи
Протягом першої години практичного заняття, після контролю вихідного рівня знань та визначення загальної готовності до його проведення, студенти знайомляться зі схемою санітарного обстеження шахтної криниці та даними щодо санітарно-епідеміологічного стану району, в якому вона розташована.

Впродовж другої години студенти проводять санітарне обстеження криниці відповідно до схеми санітарного обстеження, складають санітарний паспорт вододжерела та обґрунтовують гігієнічний висновок щодо якості питної води.


Функції води

  • фізіологічна (пластична, участь речовин і енергії, роль у підтриманні осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги, участь у теплообміні і терморегуляції, транспортна функція та ін.);

  • санітарна (умивання, приймання ванн);

  • господарсько-побутова (прибирання, прання, зрошування зелених насаджень);

  • промислова (у харчовій, хімічній, металургійній та ін. галузях);

  • фізкультурно-оздоровча (купання, плавання, обтирання, лікувальні ванни, споживання мінеральних вод);


Джерела водопостачання

Класифікація джерел водопостачання:

1. Підземні джерела:


  • міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води, які залягають у водоносних горизонтах між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні. Відрізняються стабільною невисокою температурою (5-12°С), постійним фізико-хімічним складом, значною мінералізацією, відсутністю патогенних мікроорганізмів, сталим рівнем і значним дебітом. Недоліком може виступати наявність токсичних мікроелементів або надлишкова кількість нетоксичних;

  • ґрунтові води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні. Характеризуються сезонними коливаннями рівня стояння, дебіту, хімічного і бактеріального складу, що залежить від частоти і кількості опадів, наявності відкритих водойм, глибини залягання, характеру грунту. Фільтруючись через шар чистого дрібнозернистого ґрунту завтовшки 5-6 м і більше грунтові води стають прозорими, безбарвними, не містять патогенних мікроорганізмів;

  • верховодка – залягають на глибині до 1 м, характеристики майже відповідні грунтовим водам, однак можуть зустрічатись патогенні мікроорганізми;

  • джерельна вода, яка витікає з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу.

2. Поверхневі води:

- проточні (ріки, водоспади льодовиків);

- непроточні (озера, ставки, штучні відкриті водосховища).

Склад їх води багато в чому залежить від характеру ґрунтів на території водозбору, гідрометеорологічних умов та суттєво коливається протягом року залежно від сезону і навіть погоди. Порівняно з підземними водами, для поверхневих характерні велика кількість завислих речовин, низька прозорість, підвищена кольоровість за рахунок гумінових речовин, що вимиваються з ґрунту, більш високий вміст органічних сполук, наявність мікрофлори, присутність у воді розчиненого кисню, поверхневі води менш мінералізовані. Відкриті водойми легко забруднюються ззовні, тому з епідеміологічної точки зору є потенційно небезпечними.

3. Атмосферні води (дощова, снігова). Використовують в ряді маловодних, безводних місцевостей. Характеризуються незначною мінералізацією, однак можуть містити розчинні хімічні речовини, що забруднюють атмосферу, наприклад, внаслідок промисловості.
Основні етапи проведення санітарної експертизи води

Основними етапами санітарної експертизи води є санітарно-топографічне і санітарно-технічне обстеження вододжерел, вивчення епідеміологічної обстановки, відбір проб та лабораторне дослідження води.



І. Санітарно-топографічне обстеження передбачає визначення санітарного стану території, де розташоване вододжерело, загальна геоологічна та топографічна будова місцевості, характер ґрунту, рослинності, вид вододжерела (відкрите, закрите), наявність та розташування можливих джерел забруднення води.

ІІ. Санітарно технічне обстеження пов’язане з визначенням санітарного стану вододжерела та наявності умов, що можуть сприяти забрудненню води і зумовлені порушенням його конструкційних елементів.

ІІІ. Вивчення епідеміологічної обстановки передбачає дослідження та оцінку захворюваності населення, яке використовує для питних потреб воду конкретного вододжерела. В першу чергу, звертають увагу на наявність хвороб, що можуть передаватися через воду, виникнення та реєстрацію епідемічних спалахів інфекційних хвороб серед населення та епізоотій серед свійських тварин.

ІV. Лабораторне дослідження – на основі ряду лабораторних аналізів визначають показники санітарно-епідеміологічної та санітарно-хімічної безпеки води.

Повний контроль безпечності та якості питної води здійснюється за показниками згідно з Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.


Основні джерела місцевого (децентралізованого) водопостачання

Виділяють дві системи водопостачання – централізовану та децентралізовану. До основних джерел місцевого (децентралізованого) водопостачання відносять:



  1. Шахтний колодязь - інженерна споруда, що є вертикальною виробкою з великим розміром поперечного перерізу, круглої, квадратної, прямокутної або шестигранної форми, що призначена для забору ґрунтових вод.

  2. Трубчастий колодязь (свердловина) - інженерна споруда, що є вертикальною виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу круглої форми, що призначена для забору підземних вод, розташованих на різній глибині.

  3. Бювет - інженерна водозабірна споруда для забезпечення споживачів необробленими (крім знезараження води методом ультрафіолетового опромінення) міжшаровими напірними (артезіанськими) або безнапірними підземними водами, до складу якої входять свердловина, розподільна колонка та спеціальне приміщення або павільйон.

  4. Каптаж – бетонований резервуар, побудований біля витоку джерела у підніжжі пагорба, гори, з вивідною трубою, через яку постійно витікає вода. Резервуар поділений стінкою певної висоти на дві камери. Перша камера слугує відстійником для піску, що вимивається джерелом, а в другій камері накопичується відстояна вода, яка постійно витікає через вивідну трубу. Місце витікання обладнане водовідвідним бетонованим лотком з нахилом в сторону струмка, річки.


Особливості будови та обладнання шахтної криниці:

1. Відстань від колодязя до споживача води не повинна перевищувати 150 м.

2. Місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод (при умові розташування колодязя нижче за рельєфом по відношенню до джерела забруднення – відстань збільшується до 100 м).

У радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.

Забороняється влаштовувати бювети, колодязі та каптажі джерел у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.

3. Бокові стінки шахти закріплюють водонепроникним матеріалом (бетон, залізобетон, цегла, дерево і ін.). У разі використання дерев'яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком.

4. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води.

5. На дно криниці насипають шар гравію, влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр товщиною 40-50 см або фільтр з пінобетону.

6. Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шаховому порядку на відстані 0,3 м одна від одної.

7. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 0,8 м.

8. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.

9. Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим "журавлем" з відром для загального користування.

10. Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м).

11. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити "замок" із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15 - 20 см та з ухилом від колодязя.


Вимоги до облаштування трубчастих колодязів (свердловин)

1. За своєю будовою трубчастий колодязь є свердловиною, яка обладнана водяним фільтром, водопіднімальною трубою і насосом. Якщо ґрунт, в якому будують колодязь, дуже слабкий або глибина колодязя велика, свердловину необхідно укріпити обсадними трубами. Трубчасті колодязі бувають неглибокі та глибокі. Підйом води з трубчастого колодязя здійснюється за допомогою ручного або електричного насоса.

2. Оголовок трубчастого колодязя повинен бути вище поверхні землі на 0,8 - 1,0 м та герметично закритим, мати кожух та зливну трубу з гаком для відра. Навколо оголовка колодязя влаштовують відмостки, водовідведення та глиняний “замок”, а також підставку для відер, як і для шахтного колодязя.

3. Неглибокі трубчасті колодязі (абіссінські) можуть бути індивідуального та громадського користування. Їх необхідно влаштовувати на ділянках, де рівень залягання ґрунтових вод не дуже глибокий - до 7 - 9 м. Такий колодязь є більш захищеним, ніж шахтний.

Глибокі трубчасті колодязі зазвичай слід використовувати, якщо глибина залягання водоносного шару перевищує 9 м.
Методика відбору проб води

Відбір проб води проводять у бутиль об’ємом 5 л (на повний аналіз) або на 2 л (на скорочений). Перед відбором проби бутиль не менше 2-х разів ополіскують водою, яка підлягає обстеженню. Бутиль заповнюється водою доверху. Перед його закриванням верхній шар води виливається для того, щоб під пробкою залишався невеликий шар повітря. При відборі проби складають супровідний документ, який вміщує дані про назву вододжерела, його місцезнаходження, дату та місце взяття проби, метеорологічні умови, температуру води, мету дослідження, посаду особи, що проводила відбір.


Визначення кількості води та дебіту шахтної криниці

Об’єм води у криниці визначають шляхом помноження площі перетину зрубу на висоту стовпа води. Виміри проводяться за допомогою рулетки.

Дебіт криниці визначають в ході проведення швидкого відкачування води насосом або вичерпування її відрами на основі підрахунку часу наповнення криниці до вихідного рівня.
Схема санітарного обстеження джерел місцевого водопостачання

1. Назва населеного пункту: область, район, місто, селище.

2. Місце розташування криниці:

а) за межами населеного пункту, у межах населеного пункту;

б) на рівному місці, на підвищеному місці, на схилі, в яру;

в) на березі водоймища;

г) чи не заливає криницю під час паводку.

3. Тип криниці:

а) шахтний, трубчастий, бювет, каптаж;

б) матеріал, з якого вона виготовлена: дерево, бетон, цегла, вапняк, граніт тощо;

в) діаметр, довжина, ширина, площа;

г) глибина до поверхні води, глибина до дна, висота стовпа води;

д) висота зрубу над рівнем землі;

є) улаштування глиняного замку;

ж) наявність ремонтних скоб, їх облаштування;

з) улаштування оголовка (для трубчастого колодязя)

і) стан внутрішньої поверхні стінок: наявність тріщин, щілин, плям, розростання грибків тощо.

4. З якого водоносного горизонту здійснюється забір води.

5. Рік побудови криниці, рік останнього ремонту, коли в останній раз проводилась санація.

6. Стан поверхні ґрунту біля криниці, наявність замощення (на якій відстані), водовідвідної канави, огородження (на якій відстані).

7. Спосіб підйому води з криниці: електричним чи ручним насосом (наявність перебоїв у його роботі), відром (воротом, журавлем), наявність загального відра та підставки для відра, стан пристроїв, що використовуються для підйому.

8. Наявність кришки, навісу або будки над криницею та їх технічний стан.

9. На якій відстані знаходиться криниця від найближчих будинків, будівель, помийних ям та інших ймовірних джерел забруднення ґрунту та води, санітарний стан оточуючої території навколо криниці (засміченість).

10. Число будинків та приблизна кількість мешканців, які використовують воду з криниці.

11. Дані про наявність інфекційних та інших захворювань, що можуть бути пов’язанні з вживанням недоброякісної води.

12. Дані щодо наявності епізоотій серед домашніх тварин у районі, де розташована криниця.

13. Відомості про наявність санітарного паспорту та посадової особи, відповідальної за санітарний нагляд, дата останнього контролю.

14. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, їх оцінка.

15. Загальний висновок щодо санітарного стану об’єкта обстеження та придатності води для використання з метою забезпечення питних потреб населення.

16. Заходи щодо покращання санітарного стану криниці та якості води в ньому.

17. Дата обстеження, посада, підпис особи, яка проводила обстеження.
Дані санітарно-епідеміологічного обстеження району, де розташована криниця


Вулиця

№ будинку

Інфекційні захворювання

Литвиненко

44, 46, 48

Ентероколіт

Пирогова

116, 117, 118, 126

Черевний тиф, дизентерія

Соборна

16, 17

Вірусний гепатит

Свердлова

110, 116

Дизентерія

Дачна

7, 9, 11

Паратиф

Санітарно-технічні дані на вододжерело



Адреса

Тип криниці (шахтний, трубчастий)

Глиняний замок

Рік побудови

Глибина криниці, м

Висота стовпа

води, м


Об’єм води, м3

Час проведення останньої санації

Час проведення останнього хлорування

1.

вул. Соборна, 23

шахтний



1973

12

3

2,34

Х.2010 р.

Х.2012 р.

2.

вул. Л.Толстого, 32

трубчастий

+

1979

10

2,5

0,175

Х.2009 р.

1Х.2012 р.

3.

вул. Дачна, 9

шахтний

+

1981

8

2

1,56

III.2012

VIII.2012

4.

вул. Стуса, 32

шахтний



1965

11

2,3

1.8

IV.2012

V.2012

5.

вул. Блока, 22

трубчастий

+

1881

!5

2,5

0,175

III.2011

XI.2012

6.

Хм. шосе, 5

шахтний

+

1978

10

3

2,34

XI.2010

III.2012

7.

вул. Литвиненко 42

трубчастий



1981

15

4

0.28

III.2009

X.2012

8.

вул. Пирогова, 100

шахтний

+

1979

14

2,5

1,95

IV.2011

VIII.2012

9.

вул. Пирогова, 125

трубчастий



1981

13

2,5

0,175

V.2010

VII.2012

10.

вул. Келецька, 97 б

шахтний

+

1975

10

2

1,56

III.2011

VIII.2012

11.

вул. Свердлова, 116

трубчастий

+

1978

11

2

0,14

IV.2009

VIII.2012

12.

пр. Комунальний, 3

трубчастий

+

1980

10

2

0,14

IV.2011

VI.2012

13.

вул. Л.Толстого, 7

шахтний

+

1972

15

3

2,34

III.2012

VIII.2012

14.

вул. Ф.Кона, 5

трубчастий

+

1981

10

2

0.14

IV 2012

VII 2012


Результати лабораторних досліджень води шахтних криниць



Місце відбору проб (адреса)

Запах, бали при відповідній температурі

Присмак, бали при 20°С

Забарвле-ність, градуси

Каламутність, НОК

Окислю-ваність, мг /дм3

Вміст

аміаку (амонію), мг/дм3



Вміст

нітритів, мг/дм3



Вміст

нітратів, мг/дм3



Загальна

твердість,



мгекв/дм3

Вміст хлоридів,мг/дм3

Мікробне число при t 37°С, КУО/см3







20° С

60° С































1

вул. Соборна, 23

0

1

0

30,0

4,5

3,2

4,25

4,2

80,0

11,5

138,0

90

2

вул. Л.Толстого, 32

2

4

2

42,0

6,4

7,0

3,2

3,5

58,6

15,3

430,0

220

3

вул. Дачна, 9

3

3

3

35,0

3,5

5,0

2,6

3,3

50,0

10,0

350,0

100

4

вул. Стуса, 32

0

1

1

28,0

1,6

6,2

0,15

1,1

55,0

7,0

100,0

130

5

вул. Блока, 22

0

0

0

35,0

1,6

6,1

2,85

4,3

16,4

6,1

225,0

105

6

Хмельницьке шосе, 5

4

1

1

28,0

2,64

1,2

0,18

1,3

44,3

12,0

135,0

67

7

вул. Литвиненко 42

0

1

0

36,0

4,1

3,2

0,5

2,2

65,0

9,0

290,0

108

8

вул. Пирогова, 100

0

1

1

30,0

3,2

4,5

1,2

3,1

47,0

7,0

110,0

44

9

вул. Пирогова, 125

0

3

3

30,0

4,34

5,6

4,3

2,5

41,2

7,8

339,0

118

10

вул. Келецька, 97 б

0

1

1

28,0

2,8

4,2

3,4

4,15

55,9

15,2

397,0

186

11

вул. Свердлова, 116

0

0

0

30,0

6,2

6,4

1,6

3,12

83,2

10,5

171,0

101

12

пр. Комунальний, 3

0

0

1

38,0

6,1

1,6

3,45

3,18

62,0

9,2

291,0

89

13

вул. Л.Толстого, 7

0

0

0

39,0

1,2

2,64

1,1

2,3

17,0

7,0

132,0

58

14

вул. Ф.Кона, 5

0

0

0

40,0

3,2

6,1

2,2

4,13

73,4

10,7

174,0

111

На кожне вододжерело у санітарно-епідеміологічній станції заведений санітарний паспорт.
СХЕМА САНІтарнОГО паспортУ

________________________________________________

(назва інженерної споруди нецентралізованого питного

водопостачання населення (бювет, колодязь або каптаж джерела))

від “___” ____________ 20__ року № ___

Місцезнаходження споруди:

вулиця ________________________________________________; населений пункт ____________________________________;

район ______________________________________; область _______________________________________________________.

1. Загальні відомості:

1.1 власник ________________________________________________________________________________________________;

1.2 кількість водокористувачів ________________________________________________________________________________;

1.3 дата введення в експлуатацію ______________________________________________________________________________;

1.4 дата останнього ремонту __________________________________________________________________________________.

2. Технічні характеристики

2.1. Місце розташування водозабору: глибина (м) ________________________________________________________________;

водоносний горизонт _________; ємність чи об’єм камери накопичення (м3) ____; дебіт (м3/добу)_______________________.

2.2. Влаштування бювету:

глибина статичного рівня води в свердловині ___________________________________________________________________;

зміна рівня води в свердловині протягом часу її експлуатації, характер, величина та можлива причина ___________________;

улаштування оголовка свердловини ___________________________________________________________________________;

тип розподільної колонки, наявність павільйону тощо ____________________________________________________________;

перелік обладнання та пристроїв, що використовуються, їх характеристика __________________________________________.

2.3. Влаштування шахтного колодязя:

наявність глиняного “замка” навколо колодязя, його розмір_______________________________________________________;

відведення стоку від колодязя ____; огорожа ___; навіс над колодязем __; зруб колодязя, його висота ___________________;

матеріал стінок колодязя _______________________________; ремонтні скоби _______________________________________;

ємність для забору води _________________________; утеплення колодязя (матеріал) _________________________________.

2.4. Влаштування трубчастого колодязя (свердловини): глибина постійного рівня води від поверхні _____________________;

зміна рівня води протягом часу експлуатації, характер, величина та можлива причина _________________________________;

матеріал стінок трубчастого колодязя, наявність фільтрів,матеріал фільтра __________________________________________;

улаштування оголовка __________; спосіб підйому води (електричним чи ручним насосом) ____________________________;

наявність глиняного “замка”, водовідведення, підставки під ємність тощо ___________________________________________.

2.5. Влаштування каптажу джерела:

наявність глиняного “замка” навколо каптажу, його радіус_________________________________________________________;

відведення стоку від каптажу _______________; огорожа каптажу __________________________________________________;

піддонник, кришка (люк) ___________________; висота горловини каптажної споруди ________________________________;

матеріал стінок, дна камери накопичення _____________; технічний стан водорозбірної труби __________________________;

переливна стіна у каптажній споруді ___________________________________________________________________________;

технічний стан переливної труби, водовідведення _______________________________________________________________;

ремонтні скоби, східці _______________________________________________________________________________________.

3. Санітарно-гігієнічна характеристика (на момент оформлення Санітарного паспорта):

3.1. Проведення дезінфекції споруди та знезараження води (дата, реагенти тощо) _____________________________________.

3.2. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби (дата виконання, оцінка, П.І.Б. виконавця, назва лабораторії)________________________________ ________________________________________________________________.

3.3. Рекомендації щодо утримання споруди, термін наступної дезінфекції, досліджень води_____________________________.

4. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за утриманням бювета, колодязя чи каптажу джерела заповнюється щороку) 20__ рік

4.1. Загальні дані (внести зміни по кожному пункту) _____________________________________________________________.

4.2. Технічна характеристика (внести зміни по кожному пункту)__ _________________________________________________.

4.3. Санітарно-гігієнічна характеристика інженерної споруди:

4.3.1. Проведення ремонтних робіт, чистки (обсяг, дата)_________ _________________________________________________.

4.3.2. Проведення дезінфекції споруди та знезараження води (дата,реагенти тощо) ___________________________________ .

4.3.3. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби (дата виконання, оцінка, П.І.Б. виконавця, назва лабораторії)_____.

4.3.4. Рекомендації щодо утримання споруди, термін наступної дезінфекції, досліджень води_________________________.
Власник споруди _______________________________ ____________

(П.І.Б.) (підпис)

Посадова особа державної

санітарно-епідеміологічної

служби відповідної адміністративної території

(найменування закладу, П.І.Б. посадової особи) ______________

(підпис)

М.П.


Деякі гігієнічні вимоги до якості питної води місцевих джерел водопостачання згідно Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Показники

Нормативи

Загальне мікробне число при t 37°С

Загальні колі форми (колі-індекс)

E. coli

Коліфаги


Патогенні кишкові найпростіші

Кишкові гельмінти

Запах (при температурі 20° та 60°)

Смак та присмак

Забарвленість

Каламутність

Водневий показник (рН)

Загальна жорсткість (твердість)

Сухий залишок

Залізо загальне

Сульфати

Хлориди


Фториди

Амоній


Нітрити

Нітрати (NO3)

Хлор залишковий вільний

Хлор залишковий зв’язаний

Окислюваність

Відстань до можливих джерел забруднення



не більше 100 КУО/см3

не більше 1 КУО/100см3 або 10 КУО/дм3

відсутність КУО/100 см3

відсутність КУО/100 см3

відсутність клітин, цист у 50 дм3

відсутність клітин, яєць, личинок в 50 дм3

не більше 3 балів

не більше 3 балів

не більше 35°

не більше 3,5 НОК

6,5-8,5

не більше 10,0 моль/дм3



не більше 1500 мг/дм3

не більше 1,0 мг/дм3

не більше 500 мг/дм3

не більше 350 мг/дм3

0,5-1,5 мг/дм3

не більше 2,6 мг/дм3

не більше 3,3 мг/ дм3

не більше 50 мг/ дм3

не більше 0,5 мг/дм3

не більше 1,2 мг/дм3

не більше 5 мг/дм3

не менше 50 м



Примітка: КУО - Колонієутворювальні одиниці, НОК – нефелометричні одиниці каламутності.
Ситуаційні задачі

Задача 1

Колодязь, що побудований з цементних кілець, має діаметр 1,2 м. Глибина колодязя до поверхні води становить 20 м, до дна – 25 м. При контрольному викачуванні на протязі 15 хвилин рівень води в колодязі знизився на 0,5 м від початкового рівня, відновився протягом 20 хвилин після припинення викачування. Визначити дебіт колодязя.


Задача 2

Вода відібрана з шахтного колодязя, глибина якого від поверхні землі до поверхні води становить 14 м. Цябрини колодязя зроблені з дерева. Колодязь має навіс, кришку, обладнаний коловоротом з відром громадського призначення. Оточуюча колодязь ділянка не забруднена, огороджена. Проба води надіслана в лабораторію 20 червня поточного року, відібрана у дві склянки для санітарно-хімічного та бактеріологічного дослідження. Проби води опечатані, до них додається супровідний лист, в якому наводяться дані про стан колодязя та умови, при яких відібрана проба води. Результати лабораторного аналізу проб води такі: забарвленість – 400; запах при температурі води 20 і 600 С – відсутній (1 бал); інтенсивність присмаку – 0 балів; осад – відсутній; сухий залишок – 400 мг/л; рН – 7,5; загальна твердість – 9 моль/л; залізо загальне – 0,25 мг/л; сульфати – 80 мг/ л; фтор – 1,2 мг/ л; хлориди – 82 мг/ л; азот амонію – 1,1 мг/ л; азот нітритів – 0,02 мг/ л; азот нітратів – 20 мг/ л; мікробне число – 200 КУО/см3; Загальні колі форми – 4 КУО/100см3. Дати гігієнічну оцінку якості води у колодязі і вирішити питання про придатність її для господарсько-питного використання.


Задача 3

Дані санітарно-топографічного опису: проба води доставлена з шахтної криниці, що розташована на околиці села П. Криниця розміщена біля ґрунтової дороги, на відстані 50м від молочно-товарної ферми, місцевість рівна. Криниця має добре обладнані зруб та глиняний замок, кришку, відра немає, глибина криниці становить 6 м. Серед населення, яке використовує воду з криниці, зареєстровані випадки лептоспірозу.


Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні показники:

Хімічні показники:

Мікробіологічні показники:

Забарвленість – 30

Запах – 2

Смак – 3


Окислюваність – 12 мг / дм3

Нітрати – 60 мг / дм3

Хлориди – 100 мг / дм3

Твердість – 7 моль / дм3

Фтор – 1 мг / дм3


Загальні колі форми (колі-індекс) – 2 КУО/100см3

Загальне мікробне число – 600 КУО/см3




Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка