Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка7/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   58
ТЕМА №7. МЕТОДИКА ГІГІЕНІЧНОЇ ОЦІНКИ ГРУНТУ ЗА ДАНИМИ САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЛАБОРАТОРНОГО АНАЛІЗУ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Закріпити та систематизувати знання про гігієнічне, епідеміологічне та екологічне значення грунту, оволодіти методикою обстеження земельної ділянки відбору проб грунту та його гігієнічної оцінки.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Грунт та його гігієнічне значення.

2. Види ґрунтів. Походження, формування, механічна структура, фізичні властивості та природний хімічний склад ґрунтів. Процеси самоочищення грунту.

3. Захворювання, виникнення яких пов’язане із забрудненням грунту.

4. Методи санітарного обстеження території та відбору проб грунту для фізико-хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного, радіометричного та токсикоз-хімічного досліджень.

5. Схема санітарної оцінки та показники санітарного стану грунту.

6. Основні етапи нормування екзогенних хімічних речовин у ґрунті. Показники шкідливості грунту.

7. Заходи щодо санітарної охорони грунту.


ЗАВДАННЯ:

Оволодіти методикою обстеження земельної ділянки та відбору проб грунту, методикою санітарно-гігієнічного дослідження грунту та скласти гігієнічний висновок щодо якості грунту за даними ситуаційних задач.


ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія. За ред.. В.Г.Бардова – Вінниця: Нова Книга, 2006, 720 с.

2. Загальна гігієна. Пропедевтики гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 129-130; 316-324.

3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 1999. – С.144-145; 382-391.

4. Комунальна гігієна / Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий, О.П. Яворівський та ін.; За ред. Є.Г. Гонча рука. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 332-384.

5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 220-236.

6. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. / За ред. І.І.Даценко. – Львів.: “Світ”, 1992. – С. 79-89.

7. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1990. – С. 203-215.

8. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 28- 30.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
У ході заняття студенти під керівництвом викладача проводять визначення фізичних властивостей грунту, оволодівають методикою гігієнічної оцінки грунту за результатами лабораторного аналізу, використовуючи, при цьому, шкалу його санітарної оцінки, самостійно розв’язують задачі за темою практичного заняття.
Методика санітарного обстеження ділянки та відбору проб ґрунту

Санітарне обстеження земельної ділянки включає:

– визначення призначення ділянки (територія лікарні, дитячих закладів, шкіл, промислових підприємств, об'єктів знешкодження відходів комунально-побутового, виробничого, будівельного походження тощо);

– візуальне обстеження території ділянки, визначення характеру, розміщення (віддаленості) джерел забруднення ґрунту, рельєфу місцевості, напряму стоку метеорних вод по відношенню до цих джерел, напрямку руху ґрунтових вод;

– визначення механічного складу ґрунту (пісок, супісь, суглинок, чорнозем);

– визначення місць відбору проб ґрунту для аналізу: ділянки біля джерела забруднення і контрольної ділянки завідомо чистого ґрунту (на віддаленні від цього джерела).


Показники санітарного стану ґрунту

Група показників

Показники

Санітарно-фізичні

Механічний склад, коефіцієнт фільтрації, повітропроникність, вологопроникність, капілярність, вологоємність, загальна та гігроскопічна вологість

Фізико-хімічні

Активна реакція (рН), ємність поглинання, сума поглинутих основ

Показники хімічної безпеки:

- хімічні речовини природного походження

Фоновий вміст валових та рухомих форм макро- та мікроелементів незабрудненого ґрунту

- хімічні речовини антропогенного походження (показники забруднення ґрунту ЕХР)

Залишкові кількості пестицидів, валовий вміст важких металів та миш’яку, вміст рухомих форм важких металів, вміст нафти та нафтопродуктів, вміст сірчаних сполук, вміст канцерогенних речовин (бенз(а)пірену) тощо

Показники епідемічної безпеки:

- санітарно-хімічні

Загальний органічний азот, санітарне число Хлєбнікова, азот аміаку, азот нітритів, азот нітратів, органічний вуглець, хлориди, окисність ґрунту

- санітарно-мікробіологічні

Загальне число ґрунтових мікроорганізмів, мікробне число, титр бактерій групи кишкової палички (колі-титр), титр анаеробів (перфрингенс-титр), патогенні бактерії та віруси

- санітарно-гельмінтологічні

Число яєць гельмінтів

- санітарно-ентомологічні

Число личинок та лялечок мух

Показники радіаційної безпеки

Активність ґрунту

Показники самоочищення ґрунту

Титр та індекс термофільних бактерій

Проби відбираються “методом конверту” на прямокутних чи квадратних ділянках розміром 10х20 чи більше метрів. У кожній з п’яти точок “конверта” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см. З відібраних зразків готують середню пробу масою 1 кг.

До відібраної проби заповнюють супровідний бланк, у якому вказують: місце, адресу і призначення земельної ділянки, тип ґрунту, рельєф, рівень стояння ґрунтових вод, мету і об’єм аналізу, результати досліджень, виконаних на місці, дату і час відбору, погодні умови попередніх 4-5 днів, ким відібрана проба, його підпис. Проби упаковують у скляний закритий посуд, поліетиленові мішечки.

Усі показники поділяються на прямі (дозволяють безпосередньо за результатами лабораторного дослідження проби ґрунту оцінити рівень його забруднення та ступінь небезпечності для здоров'я населення (Додаток 1) та непрямі (дозволяють зробити висновки про факт існування забруднення, його давність та тривалість шляхом порівняння результатів лабораторного аналізу досліджуваного ґрунту і контрольного чистого ґрунту того ж типу, відібраного з незабруднених територій).



Санітарне число Хлєбнікова – співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють). Якщо ґрунт чистий, то санітарне число Хлєбнікова дорівнює 0,98-1.

Колі-титр ґрунту – мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички.

Титр анаеробів (перфрінгенс-титр) ґрунту – мінімальна кількість відходів у грамах, в якій міститься одна анаеробна клостридія.

Мікробне число ґрунту – це кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години.

Крім того, як показники санітарного стану грунту можна використовувати дані про вміст СО2.та сполук азоту.

Оцінка санітарного стану грунту за вмістом СО2 (у об.%) проводиться на підставі наступних критеріїв:


  • 0,38 – 0,80 – чистий грунт;

  • 1,20 – 2,80 – мало забруднений грунт;

  • 4,10 – 6,50 – забруднений грунт;

  • 14,50 – 18,00 – сильно забруднений грунт.

Оцінка санітарного стану грунту за вмістом сполук азоту проводиться на підставі таких критеріїв (показники незабрудненого грунту): загальний вміст азоту – 68 мг/100 г; аміак – 57мг/100 г; азотна кислота – 126 мг/100 г.
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ
Визначення механічного складу грунту

Визначення механічного складу грунту проводиться за допомогою набору сит Кнопа з отворами 0,3; 1,0; 2,0; 4,0 та 7,0 мм. Повітряно–сухий грунт у кількості 200–300 г просіюють через кожне сито, отримані при цьому порції зважують і розраховують їх відсотки у зіставленні до загальної маси грунту, що була взята для просіювання


Визначення об’єму пор грунту (пористості)

В циліндр на 50 мл наливають 25 мл води. В інший сухий циліндр насипають 25 см3 сухого грунту, який потім пересипають у циліндр з водою. Різниця між загальною сумою взятих об’ємів води та грунту і отриманим об’ємом суміші складає об’єм пор, який виражають у відсотках.


Визначення водопроникності грунту.

У скляну трубку заввишки 35 см, діаметром 3–4 см, що має дві мітки на висоті 20 і 24 см, насипають грунт до мітки 20 см. Зверху наливають 4 см води і підтримують її

рівень до появи першої краплі, що пройшла крізь шар ґрунту.

Водопроникність визначають як час проходження води через шар грунту.



Визначення капілярності грунту.

Скляну трубку висотою 40 см, діаметром 2 см, дно якої закрите полотном, наповнюють повітряно–сухим грунтом, занурюють нижній край у воду на 0,5 см. Фіксують час і відмічають рівень піднімання води у трубці у см. через кожні 30 хвилин.

Швидкість, з якою вода піднімається в грунті характеризує його капілярність
ЕТАПИ НОРМУВАННЯ ЕКЗОГЕННИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН У ГРУНТ

1 етап – вивчення фізико–хімічних властивостей екзогенної хімічної речовини (ЕХР) та її стабільності у ґрунті, тобто часу, за який руйнуються 50%(Т50) та 99% (Т99) речовини, речовини, що розглядаються;

2 етап – обгрунтування обсягу експериментальних досліджень та орієнтовних порогових концентрацій з кожного показника шкідливості за допомогою математичного моделювання;

3 етап – лабораторний експеримент з обгрунтування порогових концентрацій за органолептичним, загальносанітарним, фітоакумуляційним, міграційно-водним, міграційно–повітряним таоксикологічним показниками шкідливості;

4 етап – визначення величин гранично допустимого рівня внесення (ГДРВ) та безпечної залишкової кількості (БЗК) для хімічних речовин конкретних грунтово–кліматичних умов;

5 етап – вивчення впливу грунту, що забруднений ЕХР, на стан здоров’я населення з метою здійснення корекції гігієнічних нормативів, що існують.

Показники шкідливості ґрунту

Органолептичний показник шкідливості грунту характеризує ступінь зміни харчової цінності продуктів рослинного походження, а також запаху атмосферного повітря, смаку, кольору та запаху води і харчових продуктів в екстремальних умовах експерименту.

Загальносанітарний показник шкідливості грунту визначає вплив ЕХР на процес самоочищення грунту та його біологічну активність.

Фітоакумуляційний або транслокаційний показник шкідливості грунту характеризує здатність ЕХР, що нормують, переходити з грунту через кореневу систему у рослини та накопичуватися у зеленій масі та плодах.

Міграційно–водний показник шкідливості грунту визначає процес міграції ЕХР, що вивчають, з грунту в поверхневі та підземні води.

Міграційно–повітряний показник шкідливості грунту визначає процес міграції ЕХР, що вивчають, з грунту в атмосферне повітря.

Токсикологічний показник шкідливості грунту характеризує ступінь токсичності ЕХР, що вивчають, для організмів теплокровних експериментальних при комплексному або поєднаному її надходженні з водою, їжею, повітрям, через шкіру, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів тощо.

Додаток 1



Класифікація ґрунтів за механічним складом (за М.А.Качинським)

Назва ґрунтів за

механічним складом



Вміст частинок, %

Глинистих частинок діаметром менше 0,01 мм

Пісчаних частинок діаметром більше 0,01 мм

Важко глинисті

більше 80

менше 20

Глинисті

від 80 до 50

від 20 до 50

важко суглинисті

від 50 до 40

від 50 до 60

середньо суглинисті

від 40 до 30

від 60 до 70

легко суглинисті

від 30 до 20

від 70 до 80

Супіщані

від 20 до 10

від 80 до 90

Піщані

від 10 до 5

від 90 до 95

Пухко піщані

менше 5

більше 95


Фільтраційна здатність ґрунтів різного механічного складу

Фільтраційна здатність

Час всмоктування, с*

Вид ґрунту

Велика

<18

Велико- та середньозернистий пісок

Середня

18––30

Дрібнозернистий пісок, легка супсь

Мала, але достатня для активного перебігу процесів самоочищення від органічних забруднень

30––180

Легкий суглинок

Незначна та недостатня для перебігу процесів самоочищення від органічних забруднень

>180

Важкі та середні супісі

та суглинки, глини


Викопують яму розміром 0,3 х 0,3 м та глибиною 0,15 м, швидко заповнюють її водою (12,5 дм3) та секундоміром вимірюють час всмоктування.


Додаток 2



Шкала оцінки санітарного стану ґрунту *


Ступінь небезпечності

Ступінь

забруднення



Показники епідемічної безпеки

Показник

забруднення ЕХР –– кратність перевищення ГДК



Показник

радіаційної

безпеки ––

активність ґрунту



Показник

самоочи-


щення –– титр термофілів

Колі-титр

Титр

анаеробів



Число яєць гельмінтів

в 1 кг


Число личинок і лялечок мух на 0,25 м2

Санітарне число Хлєбнікова

Безпечний

Чистий

1,0

і вище


0,1

і вище


0

0

0,98-1,0

<1

Природній рівень

0,01-0,001

Відносно безпечний

Слабо

забруднений



1,0-0,01

0,1-0,01

До 10

Одиничні

екземпляри



0,86-0,98

1-10

Перевищення

природного

рівня в 1,5 рази


0,001-0,00002

Небезпечний

Забруднений

0,01-0,001

0,01-0,0001

11-100

10-25

0,70-0,86

11-100

Перевищення природного рівня в 2 рази

0,00002 -0,00001

Надзвичайно небезпечний

Сильно забруднений

0,001

і нижче


0,0001

і нижче


Більше

100


25

і більше


<0,70

>100

Перевищення природного рівня в 3 рази

<0,00001

*За умов відбору проб ґрунту з глибини 0-20 см.

Додаток 3

Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічним складом ґрунтового повітря

Санітарний стан ґрунту

Вміст О2 та СО2 в ґрунтовому повітрі, %

О2

СО2

Чистий

19,75-20,3

0,38-0,8

Мало забруднений

17,7-19,9

1,2-2,8

Помірно забруднений

14,2-16,5

4,1-6,5

Сильно забруднений

1,7-5,5

14,5-18

Додаток 4



Орієнтовна шкала оцінки стану здоров'я населення в залежності від рівнів забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами (ЕХР)

Зміни в стані здоров'я населення

Рівень перевищення ГДК ЕХР в ґрунті

Мінімальні фізіологічні порушення

< 4

Суттєві фізіологічні порушення

4––10

Підвищення частоти захворюваності по окремих нозологічних формах і групах захворювань

11––119

Хронічні отруєння

120––199

Гострі отруєння

200––999

Смертельні отруєння

> 1000

Додаток 5



Схема гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту

При складанні висновку з санітарної оцінки ґрунту доцільно користуватися схемою (алгоритмом), яка передбачає 6 наступних етапів:

І - визначають мету та завдання. Так, при відведенні земельних ділянок під нові населені пункти, необхідно дати гігієнічну оцінку санітарного стану природного ґрунту. При поточному санітарному нагляді необхідно оцінювати санітарний стан штучно створеного ґрунту на земельних ділянках житлових та громадських будівель, дитячих та спортивних майданчиках. При несприятливій епідемічній ситуації необхідно визначитись, чи не є ґрунт фактором розповсюдження патогенних мікроорганізмів. Інколи при розслідуванні випадків гострих та хронічних отруєнь необхідно визначити ступінь забруднення ґрунту токсичними хімічними речовинами (пестицидами, важкими металами тощо). Санітарний стан ґрунту може вивчатися з метою оцінки ефективності санітарної очистки території міста, під час поточного санітарного нагляду за очисними спорудами каналізації та спорудами з утилізації та знешкодження ТПВ з метою оцінки ефективності їх роботи.

II - в залежності від визначених задач встановлюють необхідний обсяг досліджень. Так, при гігієнічній оцінці природного ґрунту земельних ділянок, які відводяться під нові населені пункти, необхідним є повний санітарний аналіз за всіма показниками санітарного стану. При гігієнічній оцінці штучно створеного ґрунту населених пунктів за умов сприятливої епідемічної ситуації доцільно проводити дослідження за схемою скороченого санітарного аналізу: визначення загальної та гігроскопічної вологості, санітарного числа Хлєбнікова, хлоридів, окисності ґрунту, мікробного числа, титру бактерій групи кишкової палички, титру анаеробів, числа яєць гельмінтів, числа личинок та лялечок мух. При несприятливій епідемічній ситуації в схему скороченого санітарного аналізу обов'язково необхідно включити дослідження на наявність патогенних бактерій та вірусів. При розслідуванні випадків гострих та хронічних отруєнь для визначення ступеню забруднення ґрунту токсичними хімічними речовинами достатньо визначити механічний склад, загальну та гігроскопічну вологість та вміст шкідливих речовин: пестицидів, важких металів, миш'яку та інших (додатки 3, 4).

III - проводять перевірку повноти представлених матеріалів, контролюють наявність даних санітарного обстеження, оцінюють схеми відбору проб ґрунту, способи їх підготовки до аналізу, строки виконання аналізів, умови зберігання проб, контролюють наявність результатів лабораторного аналізу ґрунту згідно з необхідною програмою досліджень.

IV - аналізують дані санітарного обстеження: а) санітарно-топографічну характеристику ділянки; б) санітарно-технічну характеристику об'єктів, що впливають на стан ділянки; в) санітарно-епідемічну ситуацію. Роблять попередній висновок щодо існування підстав підозрювати, що ґрунт може бути забрудненим екзогенними хімічними речовинами або виявитись фактором розповсюдження інфекційних захворювань.

V - проводять оцінку результатів лабораторного аналізу ґрунту за всіма показниками, що передбачені програмою досліджень. За непрямими показниками на підставі порівняння досліджуваної ділянки з контрольною ("чистою") роблять висновки про факт існування забруднення, його давність та тривалість. За прямими показниками, керуючись шкалою оцінки санітарного стану ґрунту (додатки 2, 3), оцінюють рівень забруднення ґрунту та ступінь його небезпечності для здоров'я населення.

VI – формулюють загальний висновок про санітарний стан ґрунту, ступінь його забруднення та небезпечності для здоров'я населення, прогнозують можливий вплив забруднення ґрунту на здоров'я населення в залежності від його рівнів (Додаток 4), пропонують заходи з попередження подальшого погіршення санітарного стану ґрунту та шляхи його поліпшення.


СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Дані санітарного обстеження: Земельна ділянка загальною площею 5 га розташована на північній околиці міста. Раніше належала колгоспу „Прометей” та використовувалась для вирощування сільськогосподарських рослин, а згодом у якості пасовища. В останні 2 роки зазначена територія відійшла до міста N. Рельєф місцевості спокійний, рівень стояння ґрунтових вод 2,5 м. З північного боку ділянка межує з лісосмугою, яка відокремлює сільськогосподарські угіддя, з східного – з автомагістраллю, з південного – з міським парком, з західного – з житловою забудовою. На відстані 1,5 км на схід від земельної ділянки розташовані промислові підприємства. Переважний вітер –південно-західний. За даними міської лікарні протягом 10 останніх років суттєвих змін загальної захворюваності дорослого населення не спостерігалось. Захворюваність дітей першого року життя дещо збільшилась.

Протокол відбору проб: Проби відібрані методом „конверта” з 2 пробовідбірних площадок розміром 5х5 м2 кожна, які закладені на досліджуваній земельній ділянці та території міського парку. Проби для хімічного і бактеріологічного аналізів відібрані пошарово з глибини 0-5 і 5-20 см, для гельмінтологічного – 0-5 і 5-10 см. Об’єднані проби для хімічного (вагою 1,5 кг) і гельмінтологічного (вагою 1,0 кг) дослідження вміщені у паперові пакети, для бактеріологічного аналізу – відібрані з дотриманням вимог стерильності та вміщені у стерильні склянки. Відбір проб здійснений 17 серпня 2003 року з 1000 до 1100. В той же день о 1200 проби доставлені в лабораторію.

ГДК у ґрунті (мг/кг): свинець (валові форми) – 30,0, ГХЦГ – 0,1, ДДТ – 0,1.


Результати лабораторного дослідження:

Показники

Дослідна ділянка

Контрольна ділянка

0-5 см

5-20 см

0-5 см

5-10 см

Показники, що характеризують фізичні властивості

Вміст фізичної глини, %

Вміст фізичного піску, %



15

85


17

83


20

80


18

82


Показники забруднення екзогенними хімічними речовинами

Свинець (валові форми), мг/кг

ГХЦГ, мг/кг

ДДТ, мг/кг


30,0

0,04


0,1

27,0

0,05


0,08

28,0

0,03


0,08

26,0

0,04


0,09

Показники епідемічної безпеки:

Санітарно-хімічні

Санітарне число Хлєбнікова

Хлориди, мг/100 г

Азот амонійний, мг/100 г

Азот нітритів, мг/100 г

Азот нітратів, мг/100 г


0,99

57

3,7



0,2

1,9


0,98

53

3,5



0,1

1,7


0,98

54

3,4



0,1

1,8


0,99

51

3,5



0,2

1,6


Санітарно-мікробіологічні

Колі-титр

Титр анаеробів



1,0

0,1


1,0

0,1


1,0

0,1


1,0

0,1


Санітарно-гельмінтологічні

Число яєць геогельмінтів у 1 кг ґрунту

0

0

0

0

Санітарно-ентомологічні

Число личинок і ляльок мух на 0,25 м2

0

0

0

0


Необхідно оцінити санітарний стан ґрунту земельної ділянки, спрогнозувати його можливий вплив на здоров’я населення та вирішити питання про можливість відведення території під будівництво багатопрофільної лікарні.
Задача 2

На околиці населеного пункту для будівництва нової школи-інтернату відводиться ділянка площею 3 га колишнього орного поля. На самій ділянці при санітарному обстеженні не виявлено джерел забруднення. Проте ґрунт міг бути забруднений хімічними добривами та пестицидами при використанні ділянки для сільськогосподарських потреб. Рельєф місцевості з ухилом в південний бік. На відстані 20 м від північної межі ділянки виявлено неупорядковане звалище побутових відходів, на відстані 100-130 м знаходяться садиби населення. В центрі ділянки проба ґрунту була відібрана методом “конверта” розміром 40 х 20 м2. У кожній точці відібрано по 1 кг ґрунту.

Дані лабораторного дослідження:

Фізичні властивості ґрунту: фізичного піску (часток розміром більше 0,01 мм) – 85%, сторонніх домішок – до 9%.

Показники забруднення екзогенними хімічними речовинами: ДДТ (сума ізомерів) – 0,05 мг/кг (ГДК – 0,1 мг/кг), гексахлорциклогексан (ГХЦГ) – 0,01 мг/кг (ГДК – 0,1 мг/кг).

Санітарно-хімічні показники епідемічної безпеки: азоту аміаку – 4,5 мг/100 г, органічного азоту – 0,6 мг/100 г, нітритів – 0,5 мг/100 г, нітратів – 3,3 мг/100 г, хлоридів – 75 мг/100 г, санітарне число Хлєбнікова – 0,78.

Санітарно-мікробіологічні показники епідемічної безпеки: мікробне число – 5 х 105, колі-титр – 0,01, титр анаеробів – 0,001, яйця гельмінтів – 7 в 1 кг ґрунту, число личинок і ляльок мух – 5 на 0,25 м2.

Складіть обґрунтований висновок про санітарний стан ґрунту та дайте рекомендації щодо відведення ділянки під будівництво школи.


Задача 3

У населеному пункті для будівництва нової школи-інтернату відведена ділянка площею 3 га колишнього орного поля. В центрі ділянки була відібрана проба орного шару ґрунту розміром 40,0х20,0 м. В кожній точці відібрано по 1 кг ґрунту. Під час санітарного обстеження як на самій ділянці, так на її околицях не виявлено джерел забруднення. На відстані 100,0-130,0 м знаходяться лише садиби населення. Проте грунт міг бути забрудненим органічними, хімічними добривами, пестицидами внаслідок їх використання для сільськогосподарських потреб.

Дані лабораторного дослідження показали, що грунт ділянки, що відведена, за механічним складом відноситься до суглинків, є достатньо повітря – і водопроникним, частка піску розміром більше 0,01 мм становить 65% (важкосуглинистий грунт), частка сторонніх домішок – 9%.

За хімічним складом грунт характеризується наступними показниками: вміст азоту аміаку – 4,5 мг/100 г, вміст органічного азоту – 0,6%, вміст нітритів – 0,5 мг/100 г, вміст нітратів – 3,3 мг/100 г, вміст хлоридів – 75 мг/100 г, санітарне число – 0,68. Показники санітарно–епідеміологічної безпеки: мікробне число – 3·10 /г, колі-титр – 0,01 г, титр анаеробів 0,001 г, кількість яєць гельмінтів – 7/кг, концентрація пестицидів – 12,5 мг/кг, вміст цезію-137 – 3 Кю/км кв.

Складіть обґрунтовані висновки щодо можливості використання відведеної ділянки для будівництва школи-інтернату.
Задача 4

Для будівництва дільничної лікарні на околиці населеного пункту Н. відведена ділянка землі. В минулому означена територія використовувалась як пасовисько для домашньої худоби. Рельєф ділянки рівнинний з невеликим нахилом у південно-східному напрямку. Як на ділянці, так і навкруги неї спалахів забруднення ґрунту не виявлено. Проби ґрунту взяті на глибину орного шару (20 см), з використанням методики конверту розміром 100х60 м. Дані санітарно-хімічного аналізу ґрунту: окислюваність 13,7 мг кисню на 100 мл ґрунтової витяжки; санітарне число Хлєбнікова – 0,91; загальний вміст азоту 187,0 мг на 100 г ґрунту; вміст аміаку 64,0 мг на 100 г ґрунту; вміст азотної кислоти – 103,0; вміст вуглецю – 3,44%. Дані бактеріологічних і гельмінтологічних досліджень: мікробне число 7·104 мікробних тіл в 1 г ґрунту, титр анаеробів – 0,001 г, колі-титр – 0,02; число яєць гельмінтів і лялечок мух – 5 на 25 м2 площі.

Сформулюйте обґрунтовані висновки та визначте рекомендації щодо придатності земельної ділянки для будівництва лікарні.
Задача 5

Аналіз супіщаного ґрунту в сільській місцевості виявив наявність у ньому стійких хлорорганічних пестицидів: ГХЦГ – 18 мг/кг (ГДК – 1,0 мг/кг орного шару), ПХК – 10 мг/кг (ГДК – 0,5 мг/кг).

Вміст пестицидів у воді шахтних колодязів, що розташовані поблизу від місця відбору проб ґрунту, складає: ГХЦГ – 2,5 мг/л (ГДК – 0,02 мг/л), ПХК – 5 мг/л (ГДК – 0,02 мг/л).

У продуктах харчування, отриманих з рослин, які вирощувались на досліджуваній ділянці, вміст перелічених пестицидів у 8-12 разів перевищує значення їх ГДК.

Дайте гігієнічний висновок щодо ступеня забруднення ґрунту пестицидами та визначте можливий вплив його на стан здоров'я населення.
Задача 6

Під час лабораторного дослідження ґрунту встановлено: вміст азоту гумусу становить 19,4 мг, вміст органічного азоту – 19,6 мг, мікробне число ґрунту – 900 бактерій в 1 кг ґрунту; колі-титр – 2,7; титр анаеробів – 0,8; число яєць аскарид – 1 в 1 кг ґрунту; число личинок мух – 1 на 0,25 м2.

Стан радіаційного забруднення перевищує природний фон в 2,5 рази; концентрація шкідливих хімічних речовин не перевищує ГДК; вміст канцерогенних речовин становить 3 мг/кг; титр термофілів – 0,06.

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості ґрунту.


Задача 7

Дайте санітарну оцінку грунту за результатами лабораторного аналізу:



Вміст азоту гумусу – 18 мг

Вміст органічного азоту – 20 мг

Мікробне число – 6800 бактерій у 1 г грунту

Колі-титр – 1,9 г

Титр анаеробів – 1,0 г

Число яєць аскарид – 0 у 1 кг грунту

Число личинок мух – 0 на 0,25 м2 грунту

Ступінь радіаційного забруднення – природний фон

Шкідливі хімічні речовини – не перевищує ГДК

Вміст канцерогенних речовин – 4 мг/кг бензопірена

Титр термофілів – 0,07 г


Задача 8

Дайте санітарну оцінку грунту за результатами лабораторного аналізу:



Вміст азоту гумусу – 19,8 мг

Вміст органічного азоту – 20 мг

Мікробне число – 700 бактерій у 1 г грунту

Колі-титр – 2,5 г

Титр анаеробів – 0,3 г

Число яєць аскарид – 0 у 1 кг грунту

Число личинок мух – 0 на 0,25 м2 грунту

Ступінь радіаційного забруднення – природний фон

Шкідливі хімічні речовини – перевищує ГДК у 2 рази

Вміст канцерогенних речовин – 6 мг/кг бензопірена

Титр термофілів – 0,0072 г



Задача 9

Дайте санітарну оцінку грунту за результатами лабораторного аналізу:



Вміст азоту гумусу – 19,4 мг

Вміст органічного азоту – 19,6 мг

Мікробне число – 900 бактерій у 1 г грунту

Колі-титр – 2,7 г

Титр анаеробів – 0,8 г

Число яєць аскарид – 0 у 1 кг грунту

Число личинок мух – 0 на 0,25 м2 грунту

Стан радіаційного забруднення – перевищує природний фон у 2,5 рази

Шкідливі хімічні речовини – не перевищує ГДК

Вміст канцерогенних речовин – 3 мг/кг бензопірена

Титр термофілів – 0,06 г



Задача 10

Дайте санітарну оцінку грунту за результатами лабораторного аналізу:



Вміст азоту гумусу – 17 мг

Вміст органічного азоту – 21 мг

Мікробне число – 42000 бактерій у 1 г грунту

Колі-титр – 0,04 г

Титр анаеробів – 0,06 г

Число яєць аскарид – 3 у 1 кг грунту

Число личинок мух – 4 на 0,25 м2 грунту

Ступінь радіаційного забруднення – природний фон

Шкідливі хімічні речовини – перевищує ГДК у 7 разів

Вміст канцерогенних речовин – 8 мг/кг бензопірена

Титр термофілів – 0,0009 г



ТЕМА №8. САНІТАРНА ОЧИСТКА НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з технологією проведення та методиками контролю якості санітарної очистки стічних вод.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Санітарна очистка населених місць та здоровя населення.

2. Основні системи, методи та способи збирання, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих відходів.

3. Основні системи, методи та способи збирання, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації рідких відходів промислових та лікарняних стічних вод.

4. Заходи щодо санітарної охорони води, відкритих водоймищ та грунту. Методика контролю якості проведення санітарної очистки стічних вод.
ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з методами, способами та засобами збирання, транспортування, знезараження, знешкодження та утилізації стічних вод, що застосовуються на станції біологічної очистки м. Вінниці

2. Занести у протокольний зошит схему станції біологічної очистки стічних вод, а також перелік заходів щодо організації контролю за якістю очистки та знезараження рідких відходів.
ЛІТЕРАТУРА:


  1. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 223, 224.

  2. Комунальна гігієна. Підручник /За редакцією Гончарука Є.Г. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 218 – 316.

  3. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 213, 214.

  4. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука – К.: Вища школа. 1995. – С.127–130.

  5. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа. 1983. – С. 93–106.

  6. Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.И. и др. – М.: Медицина, 1990. – С.130–140.

  7. Покровский В.А. Гигиена. – М., Медицина, 1979. – С.132–154.

  8. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина. – 1971. – С. 215–232.

  9. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.


МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Заняття проводиться на базі міської станції біологічної очистки стічних вод під керівництвом викладача.

В ході його проведення студенти знайомляться з історичними даними про роботу станції, її характеристиками на сучасному етапі, основними методиками і способами збирання, транспортування, знезараження, знешкодження та утилізації стічних вод, що використовуються у практиці її діяльності.

Основні теоретичні та практичні положення заняття студенти заносять у протокол.

Щорічно у міську каналізаційну мережу надходить в середньому 80–85 тис.м3 стічної води. Станція біологічної очистки стічних вод м. Вінниці може щоденно очистити 55 тис. м3. У зв’язку з цим, в теперішній час будується нова черга станції потужністю 35 тис. м3.

Особливості улаштування станції біологічної очистки представлені на схемі 1.

Технологічний процес покращання якості стічних вод на станції передбачає:

1) Приймання стічних вод (1 етап);

2) Механічну очистку (2 етап);

3) Біологічну очистку (3 етап);

Знезараження (4 етап).


Для приймання стічної води споруджені приймальний колодязь та гасник швидкості.

Далі стічні води поступають на станцію решіток, обладнану залізними решітчастими фільтрами, які дозволяють очистити воду від великих завислих та зважених предметів (гілля, листя, папір та ін.) та пісколовки, тобто бетонні резервуари в яких різко уповільнюється швидкість переливання стічних вод, в результаті чого великі та мілкодисперсні речовини адсорбуються та осідають на дно. Первинні радіальні відстійники, являють собою великі бетонні ємності, в які вноситься певна кількість мулу для здійснення відповідних біологічних реакцій. Стічна вода, повільно проходячи через ємності, вивільняється від завислих та зважених частинок, що осідають на дно резервуара і внаслідок вплив живих організмів, перетворюються на мул, який періодично забирають та вивозять на спеціальні мулові майданчики. Потім стічна вода надходить в аеротенки, де змішується з повітрям, що нагнітається насосною станцією. Кисень повітря окислює органічні речовини, що знаходяться у воді. Наступний етап очистки – відстоювання стічних вод у вторинних радіальних відстійниках. Принцип їх улаштування такий, як і первинних радіальних відстійників. Після проходження вторинних відстійників стічна вода поступає в хлораторну, де знезаражується з використанням газоподібного хлору з розрахунку 4–10 мг/л. Колі-титр стічної води після проведення хлорування повинен дорівнювати 1 мл.

Після здійснення санітарної очистки знезараження стічна вода поступає у спеціальний тунель і стікає у річку Південний Буг.

СИТУАЦІЙНІ задачі

Задача 1

На станції очистки стічних вод із-за дефіциту електроенергії був вимкнений компресор, що подає повітря в аеротенки. Через дві доби робота компресора була відновлена, але стічні води, що поступали в вторинні радіальні відстійники були надто забруднені за мікробними показниками і хімічним складом, мали виражений гнилісний запах. Виникла небезпека забруднення річки в яку скидались води після очистки і небезпека спалаху інфекційних захворювань серед населення, що використовувало воду нижче течії.



  • Поясніть причину погіршення якості очистки на даних етапах.

Задача 2

Під час аналізу проб річкової води в межах населеного пункту Н. Було виявлено надмірне мікробне забруднення, в т.ч. E.coli. Напередодні дослідження пройшли сильні дощі. Місто обладнане загальносплавною системою каналізації.



  • Вкажіть імовірну причину мікробного забруднення водойми.

Задача 3

Що необхідно розуміти під поняттям „мала каналізація”, в яких випадках такий вид каналізації використовується? Які очисні споруди належать до споруд малої каналізації?



Задача 4

Видалення твердих відходів і сміття у населеному пункті А. здійснюється за вивізною системою, знешкодження – шляхом спалювання сміття у спеціальних печах за межами населеного пункту на відстані 10 км. Поточний контроль технічного стану печей показав, що для спалювання сміття створюється температура +500оС. Аналіз складу газоподібного викиду в наслідок роботи печі має наступний вигляд: середньодобові концентрації пилу становлять 0,25 мг/м3, оксиду вуглецю (СО) – 5 мг/м3, двооксиду азоту (NO2) – 0,09 мг/м3.



      • Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості роботи сміттєспалювальної печі та дайте гігієнічні рекомендації щодо покращання якості знешкодження твердих відходів.

Задача 5

В населеному пункті Н. для видалення рідких відходів використовується міська каналізація. Щоденно у каналізаційну мережу надходить в середньому 80-90 тис.м3 стічної (побутова, промислова, атмосферна) води, яка поступає на станцію біологічної очистки стічних вод потужністю 75 тис м3 за добу.



    • Дайте гігієнічну оцінку роботи станції біологічної очистки стічних вод.


Задача 6

В місті N на станції очистки стічних вод після проходження всіх етапів механічної і біологічної очистки був проведений бактеріологічний аналіз проби води. Виявлено надмірне мікробне забруднення з показниками колі-титру, колі-індексу. Який метод покращення якості стічних вод можна застосувати? Яка мінімальна концентрація залишкового хлору має бути в знезараженій воді після контакту протягом 30 хвилин.


Задача 7

У населеному пункті Н. проведено вивчення характеру забруднення навколишнього середовища викидами м’ясокомбінату. Вміст бензопірену в атмосферному повітрі селітебної зони становить 0,0000015 мг/ м3 (ГДК = 0,000001 мг/м3), у воді водоймищ в селітебній зоні – 0,0000052 мг/ м3 (ГДК = 0,000005 мг/м3), у ґрунті – 0,04 мг/м3 (ГДК = 0,02 мг/м3).



    • Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо впливу викидів м’ясокомбінату на стан довкілля.




Схема

станції біологічної очистки

стічних вод

Місто




Аеротенки

Пісколовки

Повітря

Хлораторна

Тунель

Сl2

р. Південний Буг


Приймальний колодязь




Гасник швидкості

Станція решіток


Первинні радіальні відстійники


Насосна станція

Вторинні радіальні відстійники



ТЕМА №9. ГІГІЄНА ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВИ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ І ОПИСАННЯ ОБ’ЄКТА
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти основні гігієнічні принципи планування та забудови населених місць, міського і сільського середовища, загальну методику санітарного обстеження об’єкта. Оволодіти методикою складання акта санітарного описання об’єкта.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

  1. Гігієнічне значення та загальні основи планування населених місць.

  2. Вимоги до розміщення і проектування міських поселень.

  3. Вимоги до розміщення і проектування сільських поселень.

  4. Основні види та методика санітарного обстеження і описання об’єктів.

  5. Екологічний паспорт об’єкта.

  6. Основні критерії оцінки результатів санітарного обстеження об’єкта.


ЗАВДАННЯ:

За матеріалами актів та ситуаційних задач скласти висновки та надати пропозиції відносно:

а) правомірності обрання території під забудову населеного пункту;

б) функціонального зонування міських та сільських поселень;

в) урбоекологічного стану і умов функціонування сільських поселень;

г) даних санітарного обстеження і описання об’єкта.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка