Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка6/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   58

Методика оцінки теплового балансу людини шляхом розрахунку тепловиділення
Оцінка теплового самопочуття людини виконується шляхом порівняння величини теплоутворення при виконанні роботи і тепловиділення, визначених шляхом розрахунку – кількості тепла, яке виділяється людиною випромінюванням, проведенням, випаровуванням вологи.

Вихідні показники:

а) теплопродукція організму у спокої складає 0,8 – 1,5 ккал (3,34 – 6,27 кДж) на 1 кг маси тіла за 1 годину, при виконанні важкої роботи – 7-9 ккал/кг год;

б) поверхня тіла “середньої” людини зі зростом 170 см та масою тіла 65 кг складає приблизно 1,8 м2 (див. табл. 7);

в) у виділенні тепла проведенням та випаровуванням поту приймає участь 100 % поверхні тіла;

г) у виділенні тепла випромінюванням бере участь 80 % поверхні тіла (див. дані табл. 6).

Якщо є однобічне джерело теплової радіації, то по відношенню до нього у теплообміні випромінюванням бере участь 40 % поверхні тіла.

Таблиця 7

Залежність поверхні тіла людини від її маси


Маса тіла, кг

Поверхня тіла, м2

100 %

80 %

40

1,323

1,058

45

1,482

1,186

50

1,535

1,228

55

1,635

1,308

60

1,729

1,383

65

1,830

1,464

70

1,922

1,538

75

2,008

1,606

80

2,098

1,678

85

2,188

1,750

90

2,263

1,810

95

2,338

1,870

100

2,413

1,930

1. Формула для розрахунку тепловиділення випромінюванням (радіацією):



Qрад. = 4,5 (Т1 – Т2) S

(1)

де: Q – кількість тепла, що виділяється випромінюванням, ккал/год;

Т1 – температура тіла, С;

Т2 – температура внутрішньої поверхні стін С;

S –площа поверхні тіла, кв. м.


2. Формули для розрахунку тепловиділення проведенням:

Qпр = 6(Т1 – Т2)  (0,5 + ) S

(2.1)

Qпр = 7,2 (Т1 – Т2)  (0,27 + )S

(2.2)

де : Q – кількість тепла, виділеного проведенням, ккал/год;

6; 0,5 – постійні коефіцієнти при швидкості руху повітря менше 0,6 м/с;

Т1 – температура тіла, С;

Т2 – температура повітря,С;

7,2; 0,27 – постійні коефіцієнти при швидкості руху повітря більше 0,6 м/с;

V – швидкість руху повітря, м/с;

S –площа поверхні тіла, кв. м.
3. Формула для розрахунку максимальної кількості води, яка може випаровуватися з поверхні тіла:

Рвип = 15(Fmax – Fабс)  (0,5 +)S

(3.1)

де: Рвип – кількість води, яка може випаровуватися з поверхні тіла при даних умовах, мл/год;

15 – постійний коефіцієнт;

Fmax – максимальна вологість при температурі шкіри тіла;

Fабс – абсолютна вологість при даній температурі повітря.

“Fабс” – можна визначити за формулою:



(3.2)

де: F max– максимальна вологість при температурі шкіри тіла, мм рт.ст. ;

Fвідн.– відносна вологість при даній температурі повітря, %;

(Fmax – Fабс) – фізіологічний дефіцит насичення, мм рт.ст.;

V – швидкість руху повітря, м/с;

S – площа поверхні тіла, м2.

Кількість тепла, що виділяється при цьому, можна розраховувати,помноживши результат на 0,6 (калорійний коефіцієнт випаровування 1 г води), або замість коефіцієнта “15” у формулі (3.1) поставити цифру “9” (0,6  15 = 9). При цьому необхідно врахувати, що нормальне теплове самопочуття зберігається, якщо величина випаровування поту не перевищує 250 мл, на що витрачається 150 ккал.

Приклад розрахунку:

Оцінити теплове самопочуття “стандартної людини” (поверхня тіла 1,8 м2, зріст 170 см, маса 65 кг) у легкому одязі при температурі поверхні тіла 36 С, яка виконує важку роботу (570 ккал/год) у приміщенні, де температура повітря 32 С, середня радіаційна температура 22 С, швидкість руху повітря 0,7 м/с, відносна вологість 70 %.

За спрощеною формулою (1) визначаємо тепловіддачу за рахунок випромінювання (віддачі тепла з 80 % поверхні тіла) та проведення:

Qрад = 4,5(36-22)  1,8  0,8 = 90,72 ккал/год

Qпров = 7,2  (36-22)  (0,27 + 0,83)  1,46 = 160 ккал/год

Для розрахунку максимальної кількості води, яка може випаровуватись з поверхні тіла, за таблицею “Максимальна напруга водяних парів при різних температурах” визначаємо величину максимальної вологості при температурі 36 С. Вона складає, згідно таблиці, 42,2 мм рт. ст.

Абсолютну вологість при температурі повітря 32 С визначимо за спрощеною формулою (3.2):

Fабс. = = 29,5 мм рт.ст.

Підставимо знайдені результати у формулу (3.1):

Рвип =15  (42,2 – 29,5)  (0,5 = 0,83)  1,8 = 456 мл/год.

Кількість тепла відданого випаровуванням при цьому складає:

456  0,6 = 273,6 ккал/год.

Розраховуємо сумарне тепловиділення:

Q = 90, 72 + 160,0 + 273,6 = 524,32 ккал.

Зіставляючи розрахункове тепловиділення і теплопродукцію (570 ккал/год) для оцінки теплового самопочуття людини можна прийти до висновку, що в умовах даного приміщення теплопродукція людини перевищує величину тепловиділення. Мікроклімат приміщення викликає нагріваючий ефект.
Примітка: Приведені розрахунки не враховують виділення тепла диханням: на нагрівання вдихаємого повітря та на випаровування вологи з поверхні легень, що складає в комфортних умовах біля 15% загальної кількості тепловиділення. Ми вдихаємо повітря певної температури і вологості, а видихаємо повітря, нагріте до температури тіла і на 100% насичене вологою.

Додаток 4
Методи комплексної оцінки впливу мікрокліматичних факторів на організм


Показники

Методи

Кататермометрії

Еквівалентно-ефективної

температури (ЕЕТ)



Результуючої

температури (РТ)



Чинники, які враховуються даним методом.

Температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура.

Температура повітря, вологість повітря, швидкість руху повітря.

Температура повітря, вологість повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура.

Показники, що використовуються для оцінки реакції організму.

Охолоджуюча здатність середовища (охолодження резервуару кататермометра – Н).

Теплове відчуття людини.

Теплове відчуття людини.

Одиниці вимірювання

мкал/см2

Умовні одиниці

(град. ЕЕТ).



Умовні одиниці (град. РТ).

Зона теплового комфорту при роботі різної важкості:

- легка;


- середньої важкості;

- важка.


5,5 – 7,0

8,4 – 10,0

15,4 – 18,4



17,2 – 21,7

16,2 – 20,7

14,7 – 19,2



16 – 18


13 – 16

10 – 13


Недоліки методу:

1. Охолодження приладу прирівнюється до реакції людини.

2. Не враховується вплив вологості повітря.



Не враховуються втрати тепла випромінюванням.

Не враховуються індивідуальні особливості стану організму (здоровий, хворий та інше).


СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

В аудиторії об'ємом 400 м3 є один вентилятор, який вмикається протягом перерви між лекціями, тривалість якої 10 хв. Вентиляційний отвір круглий з радіусом 0,2 м.

1. Визначіть кратність обміну повітря, якщо швидкість руху повітря у вентиляційному отворі становить 6 м/сек.

2. Перерахуйте засоби, що використовують для організації місцевої вентиляції.


Задача 2

При санітарному обстеженні цукрового заводу встановлено, що приміщення випарювальної станції має розміри 12 х 10 х 6 м, 4 вікна (розміри – 4 х 2,2 м), у кожному вікні по одній фрамузі (розміри – 1,7 х 4 м). В цеху є штучна вентиляція. Вентиляційних отворів – 4, розмір кожного отвору – 40 х 60 м. Швидкість руху повітря становить 1,2 м/сек.

1. Обгрунтуйте гігієнічний висновок щодо ефективності вентиляції у даному приміщенні (необхідна кратність обміну повітря складає 7).

2. Перерахуйте методи та показники оцінки ефективності природної та штучної вентиляції.



Задача 3

Розміри навчальної лабораторії: довжина – 7 м, ширина – 6 м, висота – 3,5 м. Є 4 вікна (висота – 2.2 м, ширина – 1.8 м), та 8 кватирок розміром 60 х 50 см. В лабораторії працює 13 чоловік. В ході навчального процесу проводяться регламентовані перерви: малі – тривалістю 10 хв через кожні 45 хв, та великі тривалістю 30 хв через кожні 2 години. Під час малої перерви для провітрювання приміщення відчиняються кватирки. Дослідили склад вуглекислоти шляхом пропускання повітря через поглинач Петрі та урахування кількості повітря, що було витрачено на знебарвлення розчину. Установлено, що перед малою перервою на знебарвлення розчину було витрачено 5 балончиків, після перерви – 15. На знебарвлення розчину при пропусканні атмосферного повітря було витрачено 36 балончиків.

1. Визначіть вміст вуглекислоти у повітрі навчальної лабораторії.

2. Обгрунтуйте гігієнічний висновок щодо ефективності провітрювання приміщення та шляхів його покращання в подальшому.


Задача 4

Аудиторія розміром 15 х 20 х 5 обладнана витяжною вентиляцією, яка вмикається протягом перерв перерв між лекціями на 30 хв. Вентиляційних отворів – 2, діаметр кожного з них становить 25 см. Швидкість руху повітря у вентиляційному отворі дорівнює 3 м/сек.

1. Обгрунтуйте гігієнічний висновок щодо ефективності вентиляції аудиторії.

2. Укажіть за допомогою яких лабораторних досліджень можна б підтвердити висновок, що був визначений?


Задача 5

В аудиторії розміром 10 х 20 х 4 м є один витяжний вентиляційний отвір, який вмикається впродовж перерви між лекціями на 10 хв. Вентиляційний отвір круглий, з діаметром 0,6 м.

1. Визначіть кратність обміну повітря, якщо швидкість руху повітря у вентиляційному отворі дорівнює 3 м/сек.

2. Перерахуйте та охарактеризуйте основні методи оцінки якості повітря.



Задача 6

Розрахуйте необхідний об'єм і кратність вентиляції палати на 6 ліжок, якщо її площа становить 24 м2, висота – 3 м. Укажіть на скільки потрібно збільшити об'єм і кратність вентиляції, якщо концентрація СО2 у палаті складає до 0,14%?


Задача 7

Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату лікарняної палати, якщо температура повітря у приміщенні становить +28°С, відносна вологість повітря – 90%, радіаційна температура +35°С, швидкість руху повітря – 0,1 м/с. Укажіть чи потрібна у цих умовах оптимізація мікроклімату та обгрунтуйте конкретні рекомендації щодо її проведення.


Задача 8

У двох палатах лікувально–профілактичного закладу зареєстровані такі показники мікрокліматичних умов:

Палата № 1: температура повітря – +18°С, радіаційна температура – +25°С, відносна вологість повітря – 40%, швидкість руху повітря – 0,2 м/с.

Палата № 2: температура повітря – 26°С, радіаційна температура – +10°С, відносна вологість повітря – 40%, швидкість руху повітря – 0,2 м/с.

Проведіть порівняльну гігієнічну оцінку мікроклімату обох палат.
Задача 9

На робочому місці металурга, який виконує важку фізичну роботу, температура повітря становить – +24°С, відносна вологість повітря – 70%, швидкість руху повітря – 0,5 м/с, середня радіаційна температура – 68°С.

Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату та у разі необхідності запропонуйте заходи щодо його покращання.
Задача 10

Оцініть мікроклімат приміщення, якщо температура повітря становить – +18°С, відносна вологість повітря – 60%, швидкість руху повітря – 0,5 м/с, температура внутрішньої поверхні зовнішньої стіни – 13°С.

Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату та у разі необхідності запропонуйте заходи щодо його покращання.
Задача 11

Визначіть еквівалентно–ефективну температуру в приміщенні, у якому температура повітря за сухим термометром аспіраційного психрометра Ассмана становить +25°С, за вологим – +23°С, швидкість руху повітря складає – 2 м/с.


Задача 12

Визначіть результуючу температуру в приміщенні, температура повітря у якому за сухим термометром аспіраційного психрометра Ассмана становить – +24°С, за вологим – +22°С, швидкість руху повітря – 2,5 м/с, абсолютна вологість повітря – 30%, середня радіаційна температура – 18°С.



Задача 13

Розрахуйте та оцініть тепловий баланс “стандартної людини”, що перебуває в легкому одязі при температурі поверхні тіла 35°С, та виконує роботу середньої важкості (енерговитрати 180 ккал/год) у приміщенні, температура повітря в якому складає 12 ° С, середня температура оточуючих поверхонь становить +10°С, швидкість руху повітря – 0,8 м/с, відносна вологість – 85%.



Задача 14

Показники мікроклімату приміщення: температура повітря – 17°С, радіаційна температура – 16°С, відносна вологість – 60%, швидкість руху повітря – 2 м/с.

Визначіть результуючу температуру та дайте гігієнічну оцінку мікроклімату приміщення.
ТЕМА №6. МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ВПЛИВУ КЛІМАТО-ПОГОДНИХ УМОВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методикою гігієнічної оцінки клімато-погодних умов місцевості на здоров’я людини і розробки гігієнічних рекомендацій щодо профілактики геліометеотропних реакцій.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Клімат та здоров’я людини. Кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори.

2. Акліматизація (види, фактори, які впливають на акліматизацію, гігієнічні рекомендації). Особливості акліматизації у північних та південних широтах.

3. Гігієнічні основи кліматотерапії та кліматопрофілактики.

4. Погода та здоров’я людини. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори.

5. Вплив погоди на здоров’я. Гелеометеотропні реакції та їх профілактика.

6. Медичні класифікації погоди, гігієнічне значення показників, які знаходяться в їх основі.
ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з медичними класифікаціями погоди.

2. Дати медичну оцінку клімато-погодним умовам місцевості, указати тип погоди та визначення особливості його впливу на здоров’я населення за даними ситуаційної задачі.

3. Оволодіти методикою розрахунку індексу мінливості погоди.


ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія. Підручник / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова книга. 2006. – С. 106 – 121.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – 2-ге вид.: К.: Здоров’я, 2004. – С. 124 – 140.

3. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.: За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 157–192.

4. І.В. Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 28- 30.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Клімат – багаторічний режим погоди в даній місцевості;


  • середній стан погоди в даній місцевості, що повторюється протягом

багатьох років.
Кліматоформуючі чинники:

1. Географічна широта, довгота

2. Ландшафт

3. Циркуляція повітряних мас

4. Близькість до морів, океанів
Кліматохарактеризуючі чинники:

1. Метеорологічні чинники: температура, вологість, атмосферний тиск, рух повітря

2. Інсоляція

3. Роза вітрів

4. Індекс мінливості погоди

5. Глибина промерзання грунту


Акліматизація – адаптація організму людини до незвичних кліматичних умов

Фази акліматизації:

І Початкова

ІІ Перебудови динамічного стереотипу

ІІІ Стійкої акліматизації



Види акліматизації:

1. Повна – супроводжується лише фізіологічними змінами в функціональному стані організму

2. Часткова – супроводжується деякими патологічними змінами в функціональному стані організму

Погода – комплекс фізичних властивостей повітря в даній точці земної кулі (температура, вологість, швидкість руху повітря, атмосферний тиск, радіаційна температура).

* Примітка: Радіаційна температура повітря у приміщеннісередня інтенсивність інфрачервоного випромінювання всіх оточуючих людину предметів і поверхонь.


Погодоформуючі фактори


Природні


Антропогенні





Меліорація

Штучні водойми

Забруднення атмосферного повітря

Вирубка лісів

Іригація

Сонячна радіація

Ландшафт


Особливості циркуляції

повітряних мас




Погодохарактеризуючі фактори:

  1. Хімічний склад атмосфери

  2. Геофізичні показники

  3. Метеорологічні чинники (температура, вологість, швидкість руху повітря, атмосферний тиск)

  4. Електричний стан атмосфери: газові розряди, грози

  5. Синоптичні чинники: опади, хмарність, мряка

*Примітка: Метеорологія – наука про атмосферу, її властивості.
Механізм формування погоди
Причина змін погоди – рух повітряних мас (із різними властивостями).

* Примітка: Синоптична метеорологіярозділ метеорології, що присвячений вивченню великомасштабних атмосферних процесів (виникнення та переміщення циклонів та антициклонів, повітряних мас та атмосферних фронтів) та прогнозуванню погоди.

Фронт атмосфернний:

– перехідна зона між двома повітряними масами з різними фізичними властивостями;

– причина швидкої зміни погоди (за 1 добу).

Види атмосферних фронтів:

Теплий атмосферний фронт

Холодний атмосферний фронт

Погода оклюзії – результат нашарування холодного фронту на теплий, результатом якого є зникнення атмосферного фронту.

Фронтальна погода – погода, що формується в даній місцевості в момент проходження атмосферного фронту.

Погодопереніс – явища формування певних погодних умов в момент проходження над даною територією повітряної маси із певними властивостями.
Два основні синоптичні стани:

Циклон – ділянка пониженого атмосферного тиску із зниженням від перфіферії до центру

– в зоні циклону погода нестійка:

значний перепад тиску,

значний перепад температури,

підвищена вологість,

опади


Антициклон – ділянка підвищеного атмосферного тиску із підвищенням від перфіферії до центру

– в зоні циклону погода стійка:

незначний перепад тиску,

незначний перепад температури,

без опадів

Геліометеотропні реакції = фронто-синдром – реакції організму людини на швидку зміну погодних умов.
Фази геліометеотропних реакцій:

І Фаза клініко-фізіологічної адаптації – настає за 2 доби до зміни погоди

Причина: атмосферики – електричні імпульси з зони грозових розрядів.

ІІ Фаза підвищеної чутливості до погоди - настає за 6 годин до зміни погоди

Причина: атмосферики – електричні імпульси з зони грозових розрядів + зміна електромагнітного поля Землі, потенціалу “Земля-повітря” зміна іонного складу повітря

ІІІ Фаза дезадаптації – в момент гострої погоди (безпосередньої зміни погоди)


Метеотропний синдром – симпотомокомплекс, що пов’язаний з певним типом погоди.
Категорії найбільш чутливих до зміни метеоумов хворих:

1. Із кардіоваскулярним синдромом

2. Із церебральним синдромом

3. Із суглобним (ревматоїдним) синдромом

4. Із катаральним синдромом

Метеопати – люди із підвищеною чутливістю до змін погодних умов.
Всі люди – метеопати, тільки ступінь чутливості до метеоумов в кожного – свій, індивідуальний.
Категорії людей за метеолабільністю:

1. Метеолабільні.

2. Віднсно метеостабільні
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ПОГОДИ ЗА РІЗНИМИ КЛАСИФІКАЦІЯМИ

В ході заняття студенти знайомляться з медичними класифікаціями погоди за І.І.Григор’євим (табл.1), за Г.П.Федоровим (табл.3) та за В.Ф.Овчаровою (табл. 4), орієнтованою схемою медичної оцінки погодних умов за І.І.Нікбергом (табл. 2).


МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСУ МІНЛИВОСТІ ПОГОДИ

Далі, за даними ситуаційних задач, визначають тип погоди за кожною з наведених класифікацій, указують особливість впливу погодних умов на здоров’я людини та найбільш доцільні проведення профілактики загострень серцево–судинної патології (табл.5), визначають індекс та ступінь мінливості погоди (табл.6).

Індекс мінливості визначається за формулою (1):
N

К = ––– . 100; (1)

n
де, К – індекс мінливості погоди;

N – кількість днів з різкою зміною погоди;



n – загальна кількість днів протягом періоду спостереження.
Таблиця 1

Медична класифікація погоди за І.І.Григор’євим

Типи погоди

Характеристика погоди

Вельми сприятлива погода

Стійка, частіше зумовлена антициклоном, істотна хмарність та опади відсутні. Атмосферний тиск – вище 760 мм рт ст., швидкість руху повітря – 0,3 м/с, перепад тиску – не більше 5 мм рт ст. вміст кисню – більше 315 г/м3.

Сприятлива погода

Незначні зміни погоди місцевого характеру, короткочасні нерясні опади та мінлива хмарність. Атмосферний тиск – 760–755 мм рт ст., швидкість руху повітря – 47 м/с, перепад атмосферного тиску – 68 мм рт ст., перепад температури  не більше 5С, вміст кисню – більше 315 г/м3.

Погода посиленого медичного контролю

Хмарна, нестійка погода, опади, зумовлені помірним циклоном, грози місцевого походження. Атмосферний тиск – 745754 мм рт ст., швидкість руху повітря – 810 м/с, перепад атмосферного тиску – 914 мм рт ст., перепад температури – 69 С, вміст кисню – 289260 г/м3.

Погода суворого медичного контролю

Погода, зумовлена глибоким циклоном. Грози, інтенсивні опади. Атмосферний тиск – нижче 745 мм рт ст., добовий перепад температури – 10С і більше, вміст кисню– менше 260 г/м3.


Таблиця 2

Орієнтовна схема медичної оцінки погодних умов за І.І.Нікбергом

Показники погоди

I тип – сприятливий

II тип  помірно несприятливий

III тип  несприятливий

Добовий перепад атмосферного тиску, гПа

до 5

5–10

понад 10

Градієнт падіння атмосферного тиску за 3 години, гПа

01

24

понад 4

Міждобовий перепад середньої добової температури повітря, С

до 3

до 5

понад 5

Відносна вологість повітря, %

4570

7585

понад 85

Швидкість руху повітря, м

5

510

понад 10

Хмарність, бали

безхмарно, малохмарно (0–4)

мінлива, низька хмарність

(5–8)


щільна, низька хмарність

(8–10)


Опади, мм на добу

опадів немає або короткочасні, незначні (5–6)

опади значні

(8–20)


сильні опади – 20

Зниження середньодобової концентрації О2, г/м3

до 5

5–10

понад 10


Таблиця 3

Медична класифікація погод за Г.П.Федоровим

Типи погод

Оптимальний

Подразнюючий

Гострий

Перепад температури повітря (добова), С

2

4

понад 4

Швидкість руху повітря (V), м/сек

до 3

до 9

понад 9

Перепад атмосферного тиску, гПа

до 4

до 8

понад 8

Відносна вологість, %

40–70

90

понад 90


Таблиця 4

Медична класифікація погоди за В.Ф.Овчаровою і спіавт.

Характеристика погоди з медичної точки зору

Характеристика синоптичної ситуації

Стійка індиферентна

Малорухомий антициклон, без атмосферних фронтів

Нестійка з переходом індиферентної у “спастичний” тип

Руйнування антициклону. Наближення відрогу, гребня, безградієнтної області підвищеного тиску.


“Спастичного” типу

Встановлення відрогу, гребня, безградієнтної області підвищеного тиску. Проходження холодного фронту або фронту окклюзії по типу холодного.

Нестійка “спастичного” типу з елементами погоди “гіпоксичног” типу

Віддалення холодного фронту або фронту окклюзії по типу холодного. Наближення циклону, сідловини, улоговини, безградієнтної області зниженого тиску.

Наближення теплого фронту або фронту окклюзії по типу теплого.



“Гіпоксичного типу”

Віддалення циклону, сідловини, улоговини, безградієнтної області зниженого тиску, проходження теплого фронту або фронту акклюзії по типу теплого.

Нестійка “гіпоксичного” типу з елементами погоди “спастичного” типу

Встановлення циклону, улоговини, сідловини, безградієнтної області зниженого тиску. Віддалення теплого фронту окклюзії по типу теплого. Приближення відрогу, гребня, безградієнтної області підвищеного тиску.

Перехід погоди “спастич-ного” типу у стійку індиферентну

Стаціонування антициклону слідом за холодним фронтом.

Формування місцевого антициклону.




Таблиця 5

Ступінь мінливості погоди (за В.І.Русаковою)

Погода

Індекс мінливості

Дуже стійка

до 25

Стійка

2530

Мінлива

3050

Дуже мінлива

понад 50


Таблиця 6

Періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань в різних регіонах України (за В.Г.Бардовим)


Регіони України

Найбільш несприятливі місяці за достовірним підвищенням частоти

ГК

ПС

ІМ

ПМК

Північна частина (Житомирська, Київська, Чернігівська та Сумська області)

I, II, III, V, XI, XII

I, II, III, IV, V

I, II, V, X, XI,

XII


I, III, IV, X, XI, XII

Південно–західна частина (Волинська та Рівненська області)

I, II, III, V, XII

I, II, III, IV, XII

I, II, V, VII, VIII, XI, XII

I, II, III, IV, V, XI

Західна частина (Львівська, Закарпатська, Івано–Франківська, Тернопільська, Хмельницька та Чернігівська області)

I, II, III, V, XI

I, II, III, IV, V, VI, XII

I, II, III, VI, XI

I, II, III, IV, V, V, VIII, XI, XII

Центральна частина (Вінницька, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська та Дніпропетровська області)

I, II, III, V, VI, XII

I, II, III, IV, VIII

I, II, III, V, V, XI, XII

I, III, V, VI, XII

Східна частина (Харківська, Луганська та Донецька області)

I, II, III, XII

I, II, III, IV, V, X, XII

I, II, III, IV, V, X

I, III, V, X, XI, XII

Південна частина (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька та Кримська області)

II, III, IV, V, XII

I, II, III, IV, V, XI

I, II, III, IV, V, VII, VIII

I, III, IV, V, VI, XII

ГК – гіпертонічний криз; ПС – приступ стенокардії; ІМ – інфаркт міокарда; ПМК – порушення мозкового кровопостачання.


Ситуаційні задачі:
Задача 1

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація в населеному пункті К. Вінницької області характеризувалась такими даними: протягом 15 діб з 10 по 25 листопада спостерігалась малохмарна (2 бали), антициклонічна погода, без опадів. Антициклон малорухомий, без атмосферних фронтів. Число днів з різкою зміною погоди – 3. Атмосферний тиск – 785 мм рт. ст. Міждобовий перепад атмосферного тиску – 3 мм рт. ст. Градієн падіння атмосферного тиску за 3 години – 0,5 мм рт. ст. Температура повітря – 12С. Добовий перепад температури повітря – 1С. Відносна вологість повітря – 60%. Місткість кисню у повітрі – 325 г/м3. Швидкість вітру – 2 м/с.



1. Визначіть типи погоди відповідно до вище зазначених медичних класифікацій.

2. Визначіть ступінь мінливості погоди.

3. Укажіть найбільш оптимальні періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань.
Задача 2

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація в населеному пункті С. Хмельницької області характеризувалась такими даними: протягом 15 діб з 1 по 15 липня спостерігалась змінна хмарність (6 балів), короткочасні опади (9 мм/добу). Число днів з різкою зміною погоди – 4. Атмосферний тиск – 757 мм рт. ст. градієнт падіння атмосферного тиску – 2 мм рт. ст. Температура повітря – 18С. Добовий перепад температури повітря – 4С. Відносна вологість повітря – 80% . Місткість кисню – 300 г/м3. Зниження середньодобової кисню – 7 г/м3. Швидкість вітру – 6 м/с. За прогнозами метеостанції наближається холодний фронт і погода має змінитися.



1. Визначіть типи погоди відповідно до вище зазначених медичних класифікацій.

2. Визначіть ступінь мінливості погоди.

3. Укажіть найбільш оптимальні періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань.
Задача 3

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація у населеному пункті Д. Житомирської області характеризувалась такими даними: протягом 20 діб з 5 по 25 вересня спостерігалась хмарна (8 балів) погода, зумовлена глибоким циклоном з грозами та інтенсивними опадами (25 мм/добу). За цей час спостерігалось 8 діб з різкою зміною погоди. Атмосферний тиск – 740 мм рт. ст. Міждобовий перепад атмосферного тиску – 15 мм рт. ст. Градієнт падіння атмосферного тиску за 3 години – 4 мм рт. ст. Температура повітря – 14С. Добовий перепад температури повітря – 6С. Відносна вологість повітря – 90%. Місткість кисню у повітрі –256 г/м3. Зниження середньодобової концентрації кисню – 11 г/м3. Швидкість вітру – 11 м/с.

Синоптична ситуація: встановлення циклону, сідловини. улоговини, без градієнтної області зниженого тиску.

1. Визначіть типи погоди відповідно до вище зазначених медичних класифікацій.

2. Визначіть ступінь мінливості погоди.

3. Укажіть найбільш оптимальні періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань.
Задача 4

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація в населеному пункті К. Миколаївської області характеризувалась такими даними: на протязі 15 діб з 15 по 30 жовтня спостерігалась малохмарна (4 бали), антициклонна погода, з короткочасними опадами – 5 мм/добу. Число днів з різкою зміною погоди – 4. Атмосферний тиск – 760 мм рт. ст. Міждобовий перепад атмосферного тиску – 7 мм рт. ст. Градієнт падіння атмосферного тиску за 3 години – 0,7 мм рт. ст. Температура повітря – 15С. Добовий перепад температури повітря – 4С. Відносна вологість повітря – 65%. Місткість кисню у повітрі – 325 г/м3. Швидкість вітру – 3 м/с. За показниками метеостанції антициклон малорухомий, без атмосферних фронтів. Зміни погоди не передбачається.



1. Визначіть типи погоди відповідно до вище зазначених медичних класифікацій.

2. Визначіть ступінь мінливості погоди.

3. Укажіть найбільш оптимальні періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань.
Задача 5

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація в населеному пункті М. Миколаївської області характеризувалась такими даними: протягом 15 діб з 1 по 15 лютого спостерігалась хмарна (7 балів), погода з проходженням холодного фронту. Опади – 15 мм/добу. Число днів з різкою зміною погоди – 7. Атмосферний тиск – 750 мм рт. ст. Міждобовий перепад атмосферного тиску – 12 мм рт. ст. Градієнт падіння атмосферного тиску за 3 години – 2,5 мм рт. ст. Температура повітря – 12С. Добовий перепад температури повітря – 8С. Відносна вологість повітря – 60%. Місткість кисню у повітрі – 280 г/м3. Швидкість вітру – 8 м/с.



1. Визначіть типи погоди відповідно до вище зазначених медичних класифікацій.

2. Визначіть ступінь мінливості погоди.

3. Укажіть найбільш оптимальні періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань.

Задача 6

Клімато-погодні умови місцевості характеризуються такими даними: протягом 10 діб з 3 по 13 липня над Вінницькою областю повільно просувався руйнуючий циклон. Оцінка погодних умов проводилась впродовж 30 діб. Число днів з різкою зміною погоди – 10. Середньодобова температура – +16–23С. Середньомісячна температура – +17–20С. Відносна мінімальна вологість – 41–45%. Відносна максимальна вологість – 75–87%. Кількість днів з опадами  7. Атмосферний тиск мінімальний – 734 мм рт. ст, максимальний – 768 мм рт. ст. Вміст кисню у повітрі – 270 мг/л. Мінімальна швидкість руху вітру – 0,5 м/с. Максимальна швидкість руху вітру – 23,8 м/с.



1. Визначіть типи погоди відповідно до вище зазначених медичних класифікацій.

2. Визначіть ступінь мінливості погоди.

3. Укажіть найбільш оптимальні періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань.
Задача 7

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація у населеному пінкті В. Київської області характеризувалась такими даними: з 10 по 20 листопада спостерігалась антициклонічна, малохмарна погода, без опадів. Оцінка погодних умов проводилась впродовж 25 діб. Атмосферний тиск – 760 мм рт.ст. Температура повітря – 12С. Добовий перепад температури – 3С. Добовий перепад атмосферного тиску – 4 гПа. Відносна вологість повітря – 60%. Вміст кисню в повітрі – 325 мг/л. Швидкість вітру – 1,5 м/с.

За синоптичним прогнозом така погода буде тривати ще 3–4 дні, після чого станеться переміщення циклону та проходження теплого фронту.

1. Визначіть типи погоди відповідно до вище зазначених медичних класифікацій.

2. Визначіть ступінь мінливості погоди.

3. Укажіть найбільш оптимальні періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань.
Задача 8

Протягом 8 діб з 15 по 22 травня над м. Львовом знаходився малорухомий антициклон без атмосферних фронтів, який забезпечував стійку погоду.

Основні метеорологічні показники у цей період були такі: атмосферний тиск – 732–744 мм рт. ст. Температура повітря – +22–24С. Абсолютна вологість повітря – 12,4 мм рт. ст. Відносна вологість повітря – 40–50%. Вміст кисню у повітрі – 293 г/м3 . Швидкість руху повітря – 2 м/с.

З 22 травня з Західної Європи наблизився циклон з теплим фронтом. Швидкість руху повітря – до 30 км/год. Гідрометеостанція зареєструвала такі метеорологічні показники: атмосферний тиск – 740–746 мм рт. ст, температура повітря – +11С. Абсолютна вологість повітря – 16,6 мм рт. ст. Відносна вологість повітря – 98%. Вміст кисню у повітрі – 270 г/м3. Швидкість руху повітря – 6 м/с. Оцінка погодних умов проводилась впродовж 20 діб. Кількість днів з різкою зміною погоди – 5.



1. Визначіть типи погоди відповідно до вище зазначених медичних класифікацій.

2. Визначіть ступінь мінливості погоди.

3. Укажіть найбільш оптимальні періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка