Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка58/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1


На БПХ полковим лікарем встановлено часті заміни харчових продуктів продовольчою службою без погодження з медичною службою полку, наприклад: картоплі – капустою; капусти – солоними огірками; овочі – концентратами. При огляді кухні лікар встановив наступне: очищена картопля закладається в холодну воду та ставиться на плиту для варіння, перші страви готуються в каструлі без кришки, квашена капуста вийнята з розсолу та розложена в великі відкриті ємності.

Які заходи повинен прийняти лікар у даній ситуації?
Задача 2

В кінці квітня при обстеженні роти солдатів, які знаходилися на протязі місяця на спецзавданні в гірській місцевості, виявлено у частини обстежених блідість та сухість шкіри. У декого відмічається фолікулярний гіперкератоз, цианотичний відтінок шкіри в ділянках сідниць і гомілок. Солдати відзначають швидку втому, в’ялість, сонливість. При визначенні резистентності капілярів шкіри було виявлено не менше 25-40 петехій. Вміст аскорбінової кислоти в плазмі крові складав 0,1-0,2мг/100мл.



Який Ваш діагноз та практичні рекомендації?
Задача 3

Підрозділ військовослужбовців впродовж місяця виконував спеціальне бойове завдання у безлюдній місцевості з кам’янистим ландшафтом. Організація харчування здійснювалась за рахунок запасів сухої загальновійськової пайки. Під час медичного обстеження військовослужбовці пред’являли скарги на болі в епігастральній області, проноси, швидку втому, млявість і сонливість. Об’єктивно: у більшості з них при пальпації відмічаються больові відчуття в епігастральній області черевної порожнини, фолікулярний гіперкератоз, ціанотичний набряк шкіри в ділянках сідниць та гомілок. Практично у кожного з обстежених у ході дослідження резистентності капілярів виявлено від 26 до 40 петехій.



Поставте діагноз захворювання та обґрунтуйте гігієнічні рекомендації.
Задача 4

Екіпаж танку став помічати, що водій танку в вечірній час погано орієнтується в швидкості сприймання показників шкали приладів, під час нічних операцій відсутня маневреність при водінні танка. Була проведена заміна водія, однак поліпшення не відмічалося. З цими скаргами команда танка звернулась у полковий медичний пункт. Об’єктивно не було виявлено ніяких особливих змін в організмі за виключенням вираженої сухості шкіри. З боку органу зору ні в кого із досліджуваних не було виявлено відхилень.



Поставте діагноз та вкажіть, які необхідно провести дослідження для його уточнення? Ваші практичні рекомендації.
Задача 5

На черговому амбулаторному прийомі 14 липня до Вас звернулися рядові Сьомушкін та Бабейко зі скаргами на підвищену втомлюваність, головний біль, запаморочення, які з’являються при фізичному навантаженні, болі в м’язах стегон, кровотечу ясен (сліди крові при чищенні зубів, при відкушуванні скоринки хліба). Опитуванням встановлено, що рядовий Сьомушкін 5 місяців тому переніс ангіну, а рядовий Бабейко в квітні знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу фурункульозу. Обидва солдати відзначають на протязі останніх тижнів слабкість, розбитість в кінці дня, які вони пов’язують з перевтомою, оскільки їх підрозділ на протязі останнього місяця був зайнятий на будівництві оборонної споруди і повинен був виконувати великі земляні роботи на відкритій місцевості при температурі +30, +34С. При огляді солдатів звертає увагу на себе блідість видимих слизових оболонок, сухість та кострубатість шкіри.



Який Ваш діагноз та подальші дії?
Задача 6

По даним розвідгрупи ворогом використана зброя масового знищення. Для визначення наявності отруйних речовин необхідно використати прилад. Назвіть його та вкажіть на методику визначення наявності ОР в продовольчих продуктах.


Задача 7

При наявності забруднення продовольства РР використовують механічні методи дезактивації. Назвіть методику контролю ефективності дезактивації продовольчих продуктів.


Задача 8

Узагальнюючи результати медичного огляду, Ви виявили, що у 10% особового складу формувань відзначається зменшення ваги тіла від 100 до 500г, порівнюючи з даними попереднього зважування.



Які Ваші дії?

ТЕМА №49. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ПОЛЬОВИМ РОЗМІЩЕННЯМ ВІЙСЬКОВИХ І ЦИВІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні вимоги щодо розміщення військ, формувань та населення, обов’язки посадових осіб формувань по їх санітарно-гігієнічному забезпеченню та оволодіти методами медичного контролю за розміщенням особового складу формувань і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях.

Ознайомитись з особливостями умов праці та методами контролю за станом здоров’я і працездатності цивільних аварійно-рятувальних формувань при ліквідації наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.


ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Польове розміщення особового складу цивільних та військових формувань.

2. Укриття населення в захисних (фортифікаційних) спорудах. Основні види захисних споруд, гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації при надзвичайних ситуаціях.

3. Закриті фортифікаційні споруди (сховища): основні елементи планування, нормативи площі, об’єму та санітарного благоустрою. Загальні правила перебування у захисній споруді.

4. Основні шкідливості закритих захисних споруд. Розрахунок умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах. Характерні особливості умов праці при надзвичайних ситуаціях у залежності від їх походження.

5. Шкідливі і небезпечні фактори, які супроводжують катастрофи та інші надзвичайні стани, їх вплив на здоров’я і працездатність ліквідаторів наслідків катастроф та потерпілого населення.

6. Клінічні та психофізіологічні методи оцінки працездатності, стомленості, стану здоров’я ліквідаторів.

7. Гігієнічна характеристика індивідуальних засобів захисту, які використовуються при надзвичайних ситуаціях ліквідаторами, військовими та цивільними формуваннями.


ЗАВДАННЯ:

1. Дати гігієнічну оцінку проекту військового табору та захисної закритої фортифікаційної споруди.

2. Розв'язати ситуаційні задачі щодо умов перебування в фортифікаційних спорудах.

3. Оволодіти методами визначення фізіологічних показників стомленості та перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

4. Ознайомитися з індивідуальними засобами захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.
ЛІТЕРАТУРА:

основна:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни. (За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 118–137.

2. Общая гигиена (пропедевтика гигиены) Под ред. Е.И.Гончарука. – К.: Вища школа, 1991. – С. 98–118.

3. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 27–47.

4. Кошелев Н.Ф., Логаткин М.Н., Михайлов В.П. Санитарно-гигиенический контроль за питанием, водоснабжением и размещением войск. – Л., 1983. – С. 303–416.

5. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять // За ред. проф. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 1992. – С. 4–47; 51–55; 253–255.

6. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. – М.: Медицина, 1983. – С. 59–64; 93–101; 107–110; 210–213.

7. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни – Вінниця, 1994, С. 50-64.

8. Матеріали лекції.

додаткова:

1. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України; т.1 – К., 1998. – 544 с.

2. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України; т. 2 – К., 1998 – 496 с.

3. Медицина катастроф. – М., 1996. – С. 76–104.

4. Петров Н.Н. Человек в чрезвычайных ситуациях. – Челябинск, 1995. – С. 60, 81-88.

5. Медицина катастроф. (Учбовий посібник для студентів медичних вузів). Дубицький А.Є., Семенов І.О., Чепкий А.П. – К.: Здоров'я, 1993. – 462 с.

6. Гигиеническая диагностика в экстремальных ситуациях. Захарченко М.П., Лопаткин С.А., Новожилов Г.Н., Захаров В.И. – С. – Петербург: Наука, 1995. – 222 с.

7. Стихійні лиха та ліквідація стихійних лих. – Львів, 2003.


МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході перших 45 хв. практичного заняття після перевірки вихідного рівня теоретичних питань до теми, студенти вивчають проекти військового табору, захисної закритої фортифікаційної споруди та обґрунтовують гігієнічні висновки, розв’язують ситуаційні задачі.

В ході других 45 хв. практичного заняття студенти оволодівають методиками дослідження фізіологічних показників важкості, інтенсивності та напруженості праці у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій, проводять окремі дослідження, знайомляться з засобами захисту тіла, органів слуху, дихання, зору та результати роботи оформляють протоколом.



Додаток 1

Ситуаційна задача

Учбовий проект військового табору

ПН



Сх

Зх

ПД



Ситуаційний план. (Масштаб 1:5000)

Для спорудження начального військового табору була відведена окрема земельна ділянка на північно-західному узбережжі річки Безіменної. Ділянка суха, з незабрудненим супіщаним ґрунтом, низьким стоянням ґрунтових вод, похилим схилом рельєфу в південно-східний бік, що вкритий рідким лісом та чагарником.

Територія ділянки межує на північному заході – зі змішаним лісом, на південному сході – з обривистим невисоким берегом р. Безіменної. За рікою, на відстані 1,2 км від неї розташована залізниця.

Напрямок вітрів у даній місцевості, що домінує – північно-західний. Об’єктів, які забруднюють атмосферне повітря у радіусі 3,5 км, немає (додаток 1).


план табору

Пояснювальна записка

(див. додаток 2)
Військовий табір включає наступні зони та смуги розташування об’єктів:

1. Смуга стройових підрозділів, що відмежовується передньою та середньою лінійками.

2. Смуга адміністративно-господарських споруд, що розміщується між середньою та задньою лінійками.

3. Смуга розміщення бойової (автотракторної) техніки, складів та інших допоміжних споруд, що розташовується за задньою лінійкою та відмежовується тиловою дорогою.

4. Спортивна зона.

5. Зона штурмових містечок та тирів, яка розміщується перед передньою лінійкою.

6. Танкодром та артилерійський полігон, який розміщується на окремій ділянці. Смуга стройових підрозділів обладнується табірними наметами, що розташовуються окремими ділянками побатальйонно та поротно. Намети встановлюються над гніздами, вкопаними в землю на глибину 0,7 м та обладнаними дощатими нарами.

Смуга адміністративно-господарських споруд включає класи (намети зі столами та лавками для проведення занять, вивчення та чистки особистої зброї).

Для збирання нечистот обладнується вигрібний туалет з вигребом всмоктувального типу, для збирання помиїв – помийна яма по типу поглинального колодязя на відстані 25 м від кухні. Знезараження нечистот та помиїв відбувається шляхом їх закопування.
Додаток 2




Генеральний план військового табору

ЕКСПЛІКАЦІЯ


  1. Передня лінійка

  2. Середня лінійка

  3. Задня лінійка

  4. Табірні намети

  5. Намети для занять та чищення зброї

  6. Медпункт

  7. Караульне приміщення

  8. Штаб

  9. Столова

  1. Кухня

  2. Клуб

  3. Спортмайданчики

  4. Намети для бойової та автотранспортної техніки

  5. Технічні склади

  6. Майстерні

  7. Гаражі

  8. Речовий склад

  9. Продовольчий склад

  10. Овочесховище

  11. Склад ГММ

  12. Склад боєприпасів

  13. Тилова дорога

  14. Зона штурмових містечок та тирів

  15. Лазня, пральня

  1. Вбиральня

  2. Стадіон

  3. Артезіанська свердловина з водонапірною вежею

  4. Житлова зона офіцерського складу

  5. Помийна яма

Лазня та пральня розташовуються на окремій ділянці обривистого берега річки на відстані 80,0 м від межі ділянки табору нижче за течією. Для виведення лазнево-пральних вод планується обладнання фільтрувальної канави зі спуском очищених стічних вод у річку. Річка Безіменна за санітарними характеристиками придатна для купання.


СХЕМА

складання санітарного висновку за навчальним проектом військового табору
У висновку необхідно визначити наступні питання:

1. Гігієнічна характеристика земельної ділянки, що відведена під будівництво навчального військового табору: форма та розміри, їх відповідність гігієнічним вимогам; характер ґрунту; території, що межують з табором, лісовий покрив, водоймища тощо.

2. Характеристика планування табору: зонування території, правильність розміщення об’єктів санітарного забезпечення тощо.

3. Гігієнічна характеристика елементів санітарного упорядкування табору: оцінка організації водопостачання, збирання, вивезення та знезараження рідких відходів, оцінка лазнево-прального комплексу тощо.



  1. Обґрунтування гігієнічного висновку та рекомендацій.


Додаток 3

Учбовий проект захисної споруди

(Пояснювальна записка)

Захисна споруда улоговинного типу, що передбачає використання стандартних залізобетонних блоків.

Клас споруди – III-й (розрахований на ударний тиск 3 кг/см2). Герметизація споруди досягається шляхом застосування комплектів стандартних захисно-герметичних дверей (ЗГД).

Приміщення для розташування людей обладнується нарами в два яруси: перший на висоти 0,4 м від підлоги, другий – на висоті 0,9 м над першим. Загальна висота приміщення становить 2,0 м. Опалення проектується від автономного табельного польового опалювального комплексу (ПОК), що складається з металевої опалювальної польової печі (ОПП), набору труб для відведення диму та протидимного обладнання (ДЗО).

Освітлення автономне, від акумулятора. Вентиляція забезпечується за допомогою фільтровентиляційного комплексу ФВК–ПМ 2 з трьома фільтрами-всмоктувачами, при використанні електроприводу – 150м3/год, ручного приводу – 75–100 м3/год.

Тиск повітря, що створюється при її режимі, складає 15 мм водяного стовпа.



Водопостачання – автономне, за рахунок запасу води в спеціальних ємкостях.

План захисної структури (масштаб 1:100)
Умовні позначки

  1. Основний та запасний вихід з захисними дверима (ЗД).

  2. Потерня.

  3. Тамбур з двома захисно-герметичними дверима (ЗГД).

  4. Аварійний лаз з захисними герметичними люками.

  5. Приміщення для розміщення людей, обладнане нарами.

  6. Приміщення для розміщення фільтровентиляційного агрегату.

  7. Фільтровентиляційний агрегат (ФВА).

  8. Приміщення для запасів води та продовольства.

  9. Санітарний вузол з ємкостями, що виносяться.

  10. Повітрязабірне приміщення.

  11. Повітропроводи.

  12. Акумулятори.

  13. Польова обігрівна піч.

Додаток 4
Система повітрозабезпечення закритих фортифікаційних споруд. Герметичні сховища можуть бути вентильовані і невентильовані. Вентильовані сховища забезпечуються різними типами фільтрів і системами активної припливної вентиляції.

Фільтри поділяють на:

  • фільтри грубої очистки від пилу;

  • фільтри тонкої очистки від пилу;

  • фільтри масляної самоочитстки;

  • фільтри-поглиначі з адсорбентами для РР, ОР, БЗ.

Системи активної вентиляції:

  • фільтровентиляційні комплекси ФВК-ПМ-1, ФВК-ПМ-2 з двома і трьома, відповідно, фільтрами-поглиначами продуктивністю також відповідно 100 и 150 м3/годину ;

  • установки для регенерації повітря.

Режими вентиляції сховища:

  • режим 1 – чиста вентиляція – подача повітря у сховище без фільтрації фільтрами-поглиначами, коли атмосферне повітря не забруднене (заселення сховища по сигналу тривоги);

  • режим ΙΙ – фільтровентиляція – коли повітря фільтрується через ФВК, тобто повністю очищується;

  • режим ΙΙΙ – повна ізоляція – коли вентиляція вимикається і використовується запас повітря сховища, або повітря регенерується хімічним способом чи з запасів у балонах. Цей третій режим вентиляції вводиться при великому задимленні (пожежі), при напливі радіоактивної, газової, бактерійної “хмари” після застосування зброї масового ураження, при виході з ладу ФВК. Норми площі, кубатури, ГДК СО2 у сховищах та санітарні норми мікроклімату сховищ надані в таблицях 1 та 2.

Таблиця 1

Норми площі, кубатури, ГДК СО2 у сховищах

Тип сховища

Площа, м2

Кубатура,

м3



ГДК СО2 при різних режимах вентиляції, %

Ι

ΙΙ

ΙΙΙ

Довготривалі спеціальні сховища

4

10

0,5

1

2

Військові сховища польового типу

0,8-2

1,5-4

1

2

3

Сховища цивільної оборони

0,5-1

1-2

1

2

3


Таблиця 2

Санітарні норми мікроклімату сховищ

Показники мікроклімату

режим Ι

режим ΙΙ

режим ΙΙΙ

Максимальна температура повітря

28С

30С

32С

Допустима вологість повітря

75%

80%

80%

Еквівалентно-ефективна температура

190ЕТ

200ЕТ

21,50ЕТ


Формули для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах (кубатури, об’єму вентиляції та ін.)


  1. Розрахунки по накопиченню вуглекислого газу:

,

де: V - об’єм сховища, м3 або необхідний об’єм вентиляції, м3/год;

K – кількість СО2, що виділяється однією особою за годину (під час сну 16 л/год, сидіння – 20 л/год, фізичної роботи – до 50 л/год);

n – кількість людей, на яку розраховане сховище, чи об’єм вентиляції

t – термін перебування людей у сховищі, годин. При розрахунку об’єму вентиляції t = Ι

p – ГДК СО2 у сховищі в промілях (0/00)

q – концентрація СО2 в атмосферному повітрі в промілях (0/00).


  1. Розрахунки по накопиченню тепла:


,
де: W – кількість тепла, яку виділяє людина (80-120 ккал/год);

n – кількість людей, на яку розраховане сховище;

α - коефіцієнт температурного розширення газів = 0,00367;

T – гранично допустима температура повітря у сховищі = 32°С;

T1 – початкова температура повітря у сховищі, °С;

0,0306 – теплоємкість повітря, ккал/градус;


СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1

У містечку склалася надзвичайна ситуація внаслідок аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин в атмосферне повітря.



  • Визначте максимально можливу кількість цивільного населення для перебування протягом 6 годин у військовому сховищі (режим повної ізоляції), якщо об’єм сховища становить 300 м3.


Задача 2

У спеціалізованому сховищі знаходиться 20 поранених.



    • Розрахуйте необхідну кількість повітря, яке повинно має подаватися фільтровентиляційними агрегатами.


Задача 3

20 осіб мотострілкового підрозділу перебувають у сховищі об’ємом 100 м3 при третьому режимі вентиляції (повна ізоляція, ГДК СО2 дорівнює 3%).



  • Розрахуйте максимальний термін перебування підрозділу у сховищі.


Задача 4

В спеціальному сховищі для тривалого перебування з ІІ режимом вентиляції знаходяться 120 осіб цивільного населення.



  • Розрахуйте необхідний об’єм вентиляції по накопиченню вуглекислого газу для забезпечення оптимальних гігієнічних умов перебування.


Задача 5.

Під час аварії на хімічному об’єкті з викидом небезпечних хімічних речовин в атмосферу в сховище цивільної оборони з ІІ режимом вентиляції (фільтровентиляція) було евакуйоване 100 осіб цивільного населення. Площа сховища складає 120 м2, об’єм - 250 м3. Показники мікроклімату: температура – 29° С, вологість – 78 %. Концентрація СО2 – 1,7 %.



  • Дайте гігієнічні оцінку умов перебування населення у сховищі.


Задача 6

При умові можливого застосування ядерної зброї необхідно захистити 50 осіб особового складу військового формування у сховищі польового типу з ІІІ режимом вентиляції на протязі 5 годин.



  • Розрахуйте мінімальний необхідний об’єм сховища по накопиченню тепла (початкова температура повітря – 17°С).



Додаток 5
Учбова інструкція до визначення фізіологічних показників стомленості та перевтоми

у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій
1. Показники функції дихання.

1.1. Частота дихання (за 1 хв.) визначається з метою оцінки ступеню стомленості організму при виконанні фізичної роботи, її інтенсивності, важкості, тривалості, психоемоційних навантажень.

Без фізичного навантаження у дорослої людини частота дихання складає 16-20 за хвилину. При фізичних навантаженнях і при психоемоційних напруженнях частота дихання істотно зростає. У тренованих осіб у першу чергу зростає глибина дихання, тобто дихальний об’єм легень, який у стані спокою складає 0,4-0,6 л.

1.2. Інші показники функції дихання можна визначити за допомогою портативного спірометра з манометром. Крім дихального об’єму цим приладом можна визначити:



  • резервний об’єм вдоху (у стані спокою дорівнює 1,5-2,0 л);

  • резервний об’єм видоху (1,0-1,5 л);

  • життєву ємкість легень (ЖЄЛ) – сума дихального об’єму, резервного об’єму вдоху та резервного об’єму видоху. У здорової, не стомленої людини, ЖЄЛ дорівнює біля 4,8 л.

1.3. Хвилинний об’єм дихання (ХОД) визначається множенням дихального об’єму на кількість вдихів за хвилину. У стані спокою дорівнює 6-10 л/хв, при роботі збільшується до 50-100 л/хв.
2. Показники функції серцево-судинної системи.

2.1. Частоту пульсу визначають на променевій артерії передпліччя. У стані спокою у дорослої людини частота пульсу (частота серцевих скорочень, ЧСС) знаходиться в межах 60-90 с/хв. При фізичних навантаженнях істотно збільшується, але у тренованих до таких навантажень осіб спочатку збільшується систолічний об’єм серця (СО), і лише у подальшому зростає частота серцевих скорочень.

2.2. За даними нормальної фізіології систолічний об’єм серця (СО, мл) в стані спокою знаходиться в межах 65-70 мл.

2.3. Хвилинний об’єм крові (ХОК) визначається множенням систолічного об’єму на частоту серцевих скорочень і в нормі, без фізичних навантажень, коливається у межах 2,5-5,0 л/хв. При мускульній роботі збільшується до 25-30 л/хв за рахунок збільшення СО (у тренованих осіб) та частоти серцевих скорочень у залежності від важкості та інтенсивності праці у часі.

Для визначення показників функцій серцево-судинної системи кров’яний тиск визначається портативним тонометром з стрілочним манометром.

2.4. Для практичного засвоєння навичок по визначенню показників дихальної і серцево-судинної систем з метою оцінки ступеню стомленості організму студенти один на одному визначають перераховані вище показники у стані спокою, а потім після 20 присідань з вантажем 10 кг – через 5, 10, 20 хвилин в період відновлення. Зіставляють отримані результати з вихідними.

2.5. На підставі визначених показників розраховують вегетативний індекс Керде та індекс Хільдебранта, які характеризують активність симпатичної, парасимпатичної вегетативної нервової системи у залежності від фізичних навантажень чи психоемоційного перенапруження.

2.5.1. Вегетативний індекс Керде розраховується за формулою (1):



(1)

де: ДАТ – діастолічний артеріальний тиск;

ЧСС – частота серцевих скорочень.

При відсутності втоми значення індексу знаходяться в межах 0 – 1 %. При стомленості він збільшується, а коли наближається до 20 % – можна говорити про перевтому.

2.5.2. Індекс Хільдебранта – відношення частоти серцевих скорочень (Р) до частоти дихальних рухів (R) за хвилину, формула (2):

(2)

В нормі у здорової людини цей індекс знаходиться в межах 2,8 – 4,9. При його зниженні можна говорити про розлад вегетативної регуляції у бік парасимпатикотонії, а при його збільшенні – у бік симпатикотонії, що свідчить про стомлення від фізичних навантажень.

3. При оцінці результатів досліджень враховують також суб’єктивне відчуття стомленості та перевтоми, наявність і ступінь випрівання (потовиділення).
Додаток 6
Індивідуальні засоби захисту при ліквідації наслідків катастроф

та інших надзвичайних станів.
1. Засоби захисту тіла:


  • загальновійськовий захисний комплект (прогумований плащ з капюшоном, прогумовані бахіли, рукавиці);

  • захисний комбінезон для роботи з ракетним пальним;

  • захисний комбінезон бронетанкових військ;

  • плівкові захисні комбінезони, бахіли, гумові чоботи, рукавиці та інше формувань цивільної оборони;

  • захисний спецодяг та спецвзуття, призначені для використання в різних галузях промислового виробництва;

  • захисні комплекти пожежників, рятувальних шахтних команд, аквалангістів.

При проведенні гігієнічного нагляду за використанням ізолюючих індивідуальних засобів захисту медична служба і керівники рятувальних та відповідних робіт повинні орієнту-ватися на допустимі терміни перебування людини у ізолюючому захисному одязі (табл. 3).
Таблиця 3
Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі

Мікроклімат

(температура повітря, С)



Термін перебування в ізолюючому одязі

без вологого екрануючого комбінезону

у вологому екрануючому комбінезоні

+30 і 

до 20 хвилин

1,0-1,5 годин

(+25) – (+29)

до 30 хвилин

1,5-2,0 години

(+20) – (+24)

до 50 хвилин

2,0-2,5 години

(+15) – (+19)

до 2 годин

більше 3 годин

15 – (+15)

до 5 годин

більше 5 годин


2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.

До таких засобів відносять респіратори різних конструкцій, захисні окуляри, протигази.



Протигази поділяються на:

  • ізолюючі, з запасом кисню у заплічних балонах типу аквалангів, дихальних апаратів гірничих рятівників, КІП-5, КІП-7, КІП-8, або з генерацією кисню хімічними реагентами (військові ізолюючі протигази типу ІП-4, ІП-5, ІП-46, ІП-46М);

  • шлангові промислового призначення ПШ-1, ПШ-2-57, ДПА-5;

  • фільтруючі: військові, цивільної оборони, розраховані на захист від бойових отруйних речовин (ГП-5, ГП-5М, ГП-7); промислові, розраховані на захист від окремих груп виробничих отрут (див. таблицю 1 до теми № 49).



ТЕМА №50. МОДУЛЬ 2. Спеціальні питання гігієни та екології.
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка