Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка57/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Заняття лабораторне. В ході практичного заняття студенти оволодівають методикою здійснення санітарно-гігієнічного контролю за очисткою, знезараженням та дезактивацією води в екстремальних умовах та у воєнний час, проводять лабораторні дослідження та розв’язують ситуаційні задачі.


Додаток 1


ІНСТРУКЦІЯ

до визначення активного хлору в препаратах для знезараження

води польовим (крапельним) методом

1. Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні або ДТСГК та оцінка його придатності для проведення знезараження води.

Готують 1% розчин хлорного вапна, що підлягає перевірці. В колбу наливають 30 мл дистильованої води, 10 крапель 1% розчину хлорного вапна (окремою піпеткою), 5 крапель розчину НСl (1:2), 10 крапель 5% розчину КI та 10 крапель розчину крохмалю. Далі титрують краплями 0,7% розчину тіосульфату натрію до повного знебарвлення. Кількість крапель, витрачених на титрування, відповідає відсотку активного хлору у вапні. Вапно, що вміщує менше 20% активного хлору, непридатне для знезараження води.

Наприклад: на титрування пішло 22 краплі 0,7% тіосульфату натрію. Отже, досліджене хлорне вапно вміщує 22% активного хлору і, таким чином, є придатним для знезараження води.



2. Визначення вмісту активного хлору в таблетках «Пантоцид» («Аквацид») та оцінка їх придатності для проведення знезараження води.

Одну таблетку з контрольної партії «Пантоциду» розчиняють у колбочці, в якій знаходиться 50 мл дистильованої води. Після повного розчинення таблетки вносять 5 крапель розчину HCL (1:2), 10 крапель 20% розчину КI та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Далі титрують краплями 0,7% розчином тиосульфату натрію (1 крапля зв'язує 0,04 мг ). Таблетки, що вміщують менше 1,5 мг хлору є не придатними для проведення знезараження води. У свіжих таблетках вміст активного хлору в межах 3,0-3,5 мг. Таблетки з вмістом активного хлору менше 1,5 мг непридатні для знезараження води.

3. Визначення дози хлорного вапна (або ДТСГК) для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування.

У три колби або склянки вливають по 200 мл води, яка підлягає знезараженню. У кожну колбу піпеткою вносять відповідно по 2, 3 та 6 крапель 1% розчину хлорного вапна. Розмішують та залишають на 30 хвилин. Далі визначають вміст залишкового хлору, для чого в кожну колбу вносять по 2 краплі розчину HCl (1:2), 10 крапель 5% розчину KI та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Титрують краплями (слід збовтувати розчин після кожної краплі) 0,7% розчином гіпосульфату натрію (1 крапля зв'язує 0,04 мг хлору) до знебарвлення.

Залишковий хлор розраховують множенням кількості крапель, що витрачені для титрування на 0,04 і на 5 (для перерахунку на 1 літр води). За робочу для подальших розрахунків слід брати ту пробу, у якій залишковий хлор буде в межах 0,3-0,5 мг/л.

Наприклад, на титрування третьої проби, куди було внесено 6 крапель 1% розчину хлорного вапна, витрачено 2 краплі розчину гіпосульфіту. Залишковий хлор буде дорівнювати 2 х 0,04 х 5 = 0,4 мг/л, тобто знаходиться у межах норми 0,3-0,5 мг/л. Подальші розрахунки такі: 6 крапель 1% розчину вапна внесено в 200 мл води, а на літр треба у 5 разів більше, тобто 30 крапель, що в мілілітрах складає 30 / 25 = 1,2 мл. В 1 мл 1% розчину міститься 10мг вапна, а в 1,2 мл – 12 мг. Звідси для знезараження води в резервуарі РДВ-500 потрібно зважити 12 х 5000 = 60000 мг = 60 г такого вапна.


Очистка та знезараження води за стандартним методом Клюканова на моделі водоочисної установки з тканинно-вугільним фільтром

Очистка води проводиться за методом коагуляції (з використанням сірчано-кислого алюмінію), а знезараження – методом перехлорування (із застосуванням хлорного вапна). Підлягає обробці 5 т води. У бутиль з визначеною кількістю води, що підлягає покращанню якості, вносять необхідну кількість 1% розчину хлорного вапна (з розрахунку 10 мг активного хлору на 1 л води) та 1% розчину сірчанокислого алюмінію (з розрахунку 150 мг сірчаного алюмінію на 1 л води). Приклад розрахунку приведений у додатку 1.

Через 15 хвилин воду, що відстоялась проціджують через модель тканинно-вугільного приладу ТУФ-200 та оцінюють органолептичні якості одержаної води, визначають вміст залишкового хлору та складають гігієнічний висновок.

СИТУАЦIЙНI ЗАДАЧI


Задача 1

Для забезпечення евакуйованого населення питною водою використовують криницю, діаметр якої становить 80 см, висота водяного стовпа складає 2,5 м. Вода у криниці прозора. Для знезараження води використовують 35% хлорне вапно. Розрахуйте необхідну кількість хлорного вапна для знезараження води у криниці.


Задача 2

Необхідно знезаразити воду в ємності РДВ-100. Розрахуйте необхідну кількість 30% хлорного вапна, що необхідна для проведення знезараження даної кількості води.


Задача 3

Рота солдат виконує бойове завдання на місцевості з жарким кліматом. Водні ресурси місцевості обмежені.



Розрахуйте кількість води, що необхідна для забезпечення оптимального водопостачання військової частини у цих кліматичних умовах.
Задача 4

Взвод солдат використовує для питних потреб воду з криниці: розміри зрубу криниці 1,0 х 1,5 м, висота водяного стовпа становить 2,8 м. Вода в криниці має виражений присмак.



Розрахуйте необхідну кількість хлорного вапна для проведення знезараження води у криниці.
Задача 5

Вода знаходиться в РДВ-500. Необхідно знезаразити воду за методом перехлорування з використанням 25% хлорного вапна.



Розрахуйте його необхідну кількість.
Задача 6

Для забезпечення евакуйованого населення з сіл Закарпаття, де спостерігається повінь, вирішено використовувати воду із проточного ставка. Вода прозора, без сторонніх запаху та присмаку. Необхідно знезаразити воду методом перехлорування в ємності, довжина якої складає 2,5 м, а діаметр становить 1,4 м. Хлорне вапно вміщує 25% активного хлору.



Визначте необхідну кількість хлорного вапна для проведення знезараження води.
Задача 7

Підрозділ, що обслуговує польовий табір біженців, який розміщений на острові у гирлі річки, для забезпечення питних потреб використовує воду шахтної криниці, віддаленої від ближнього берега на 120 м. Стіни криниці виготовлені з цементних кілець, його верхня частина піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка та навісу немає. Забір води здійснюється із застосуванням індивідуальних відер. У період збільшення рівня води у річці (паводків, злив тощо) криницю заливає. Грунт у місці розташування криниці піщаний. Вода знезараженню не підлягає.



Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обґрунтуйте пропозиції щодо його покращання.
Задача 8

В ході лабораторного дослідження води, що відібрана з шахтної криниці в місці розміщення табору біженців, встановлено: прозорість – 35 см, колірність – 15, запах – 2 бала, твердість – 12 мг/екв, окислюваність – 3 мг/л, вміст амонійних сполук – 0,1 мг/л, вміст нітратів – 10 мг/л, вміст нітритів – 0,001 мг/л, вміст хлоридів – 80 мг/л, колі-титр – 100, колі-індекс – 10, залишковий хлор – 0,21 мг/л, рН – 5,6, сухий залишок – 1400 мг/л.

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

ТЕМА №47. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ХАРЧУВАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ВОДИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з основними засобами санітарно-гігієнічного забезпечення експертизи води та продовольства, правилами відбору проб води та готової їжі для лабораторного дослідження.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Гігієнічна характеристика основних харчових продуктів, консервів, харчових концентратів.

2. Показники, які характеризують свіжість та товарні якості харчових продуктів. Ознаки псування, епідеміологічної і токсикологічної небезпеки продуктів, що використовуються у період надзвичайних ситуацій та у воєнний час.

3. Джерела, фактори та механізми, що визначають забруднення та зараження продуктів отруйними, радіоактивними речовинам та збудниками харчових отруєнь, інфекційних хвороб та інших захворювань.

4. Табельні засоби (лабораторні комплекти та прилади), призначені для проведення медичної експертизи води і продовольства та можливі варіанти експертних висновків на різних етапах її проведення.
ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись з призначенням польових лабораторій ЛГ-1 та ЛГ-2.

2. Оволодіти методикою та закріпити навички роботи з приладами ДП-5 або ДП-5Б та ПХР-МВ.

3. Оволодіти методиками відбору проб та складання актів відбору проб води та готової їжі для подальшого лабораторного дослідження.


ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

  1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 3-18.

  2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 606-618.

  3. Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіайійної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. – К., 1999. – С. 69-73.

  4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 150-220, 354-360.

  5. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 218-219, 429-430.

  6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

  7. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця, 1994. – С. 6-27.

  8. Матеріали лекції по темі.


Додаткова:

  1. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф.–К.: Здоров'я, 1993.– С.16-20, 25-78.

  2. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – Київ, 1992. – С. 26-34.

  3. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М. 1991.

  4. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях // Военно-медицинский журнал. – 1990. – №3. – С. 10-15.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти знайомляться з призначенням польових лабораторій ЛГ-1 та ЛГ-2, оволодівають методикою та закріплюють навички роботи з приладами ДП-5А та ПХР-МВ, оволодівають методиками відбору проб та складання актів відбору проб води та готової їжі для подальшого лабораторного дослідження.


ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЛЬОВИХ ЛАБОРАТОРІЙ ЛГ-1 та ЛГ-2

Комплекти ЛГ-1 (лабораторія гігієнічна військова) та ЛГ-2 (лабораторія гігієнічна основна) призначені для проведення санітарно-гігієнічного обстеження об'єктів навколишнього середовища (води, харчових продуктів, повітря) у польових умовах.



За допомогою комплекту ЛГ-1 проводиться:

  • експрес-дослідження якості питної води (визначення температури, прозорості, забарвлення, запаху, кислотно-лужної реакції (рН), вмісту азоту амонійного, азоту нітратів, азоту нітритів, окислюваності, хлоридів, сульфатів, загальної жорсткості, заліза);

  • установлення зв'язку вододжерел з місцями забруднення грунту;

  • вибір дози хлорвміщуючих препаратів та коагулянтів для подальшого покращання якості питної води;

  • визначення кількості активного хлору у хлорвміщуючих препаратах;

  • дослідження хліба, сухарів, галет, муки, круп, макаронних виробів та харчових концентратів;

  • дослідження остудженого, охолодженого і замороженого м'яса; охолодженої, замороженої і просоленої риби (визначення органолептичних показників, пробна варка, проба Андрієвського, проба з сірчанокислою міддю, бульйонна проба на аміак і сірководень);

  • дослідження консервів;

  • дослідження молока і молочних продуктів (визначення органолептичних показників, кислотності, наявності домішків соди, оцінка ефективності пастерізації);

  • дослідження харчових жирів (визначення органолептичних показників, альдегідів, харчових домішок, кислотного числа);

  • визначення органолептичних показників ковбасних виробів;

  • експрес-дослідження сушених овочів та фруктів (визначення органолептичних показників, ураженості шкідниками);

  • визначення органолептичних показників просолених та квашених овочів;

  • визначення вмісту вітаміну C у овочах, овочевих стравах та настоях;

  • визначення міцності горілки, спирту, проведення проби на метиловий спирт та етиленгликоль;

  • визначення температури повітря.

За допомогою комплекту ЛГ-2, крім перерахованих вище досліджень, проводять:

  • визначення кількості екскреції аскорбінової кислоти з сечею;

  • дослідження яєчного порошка та яєць (оцінка зовнішнього вигляду, проведення овоскопії, визначення кислотності яєчного порошка);

  • дослідження м'яса сублімінаційної засушки і визначення аміно-аміачного азоту у остудженому, охолодженому та замороженому м'ясі;

  • визначення ураженості хлібних запасів шкідниками;

  • визначення вологості хліба;

  • дослідження риби в'яленої та холодного закопчення;

  • аналіз молочних концентратів;

  • дослідження фізичних якостей повітряного середовища у польовому шпиталі, фортифікаційних спорудах та пересувних об'єктах військової техніки;

  • визначення освітленності у польовому шпиталі, фортифікаційних спорудах і пересувних об'єктах військової техніки.

Вміст комплекту ЛГ-1 розрахований на забезпечення діяльності одного лаборанта-гігієніста протягом місяця, вміст комплекту ЛГ-2 – для забезпечення діяльності одного лікаря-гігієніста та одного-двох лаборантів протягом місяця.

Комплект ЛГ-1 розміщується у двох укладках і має вагу 100 кг, комплект ЛГ-2 – у шести укладках і має вагу 310 кг.

Польові гігієнічні лабораторії ЛГ-1 і ЛГ-2 можуть бути розгорнуті як в приміщеннях, так і в наметах або в спеціально обладнаних накриттях. Апаратура і необхідні реактиви укладки ЛГ-1 розміщуються поверх ящиків.
Методика відбору проб води для лабораторного дослідження

Проби води відбирають у будь-яку чисту посудину з корком (для бактеріологічного аналізу склянка або пляшка повинні бути простерілізована та мати притертий корок). З поверхневих водоймищ відбір проб здійснюється у місцях передбаченого водозабору, у криницях – з дна. Перед забором воду у криниці слід скаламутити, опускаючи декілька разів відро з водою на дно, потім необхідно підняти відро на поверхню, вилити воду знов у криницю та знов опустити відро у криницю і зачерпнути воду, яка вже попередньо перемішана та призначається для подальшого лабораторного дослідження.

З неглибоких свердловин і криниць відбір проб води здійснюють з використанням батометру або пляшки на мотузці з корком та прив'язаним до неї грузилом. До корку батометра або пляшки повинна бути прикріплена мотузка для висмикування корка на необхідній глибині. В разі необхідності забору проби з придонного шару воду слід скаламутити, піднімаючи батометр та опускаючи його на дно декілька разів, і лише потім відкрити корок. Перед тим, як закрити батометр, верхній шар води слід злити таким чином, щоб під корком залишався невеликий шар повітря.

Для аналізу необхідно відібрати 0,5 л води.

У супроводжуючому документі вказується:


  • назва джерела води і місце його розташування;

  • дата забору проби (рік, місяць, число, час);

  • місце і точка, де взята проба (для відкритих водоймищ – відстань від берегів та глибина, з якої взята проба, від поверхні);

  • дані органолептичної оцінки води (прозорість, колірність, запах);

  • для свердловин і криниць – відмітка гирла і дна, статичного і динамічного рівнів, тривалості та інтенсивності відкачки;

  • санітарно-технічне обладнання вододжерела;

  • особливі умови, які можуть вплинути на якість води у джерелі;

  • призвіще, ім'я та по-батькові. посада особи, яка здійснила відбір проби води.

  • відібрані проби води повинні бути терміново доставлені в лабораторію.


Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу

Відбирати зразки готових страв для дослідження слід під час їх роздачі людям, тобто перед прийомом їжі. Для більш досконального визначення середньої маси порцій, що відпускаються, зважують 10-15 порцій, які підготовлені для роздачі. Потім у посуд лабораторії санітарно-епідеміологічної станції для аналізу відбирають одну із порцій, що були зважені.

При цьому необхідно записати точну назву продуктів, необхідних за меню розкладкою для приготування конкретної страви. На пробу, що взята для аналізу, складається акт відбору проби, в якому вказуються: час відбору проби, назва установи, де вона взята; меню-розкладка страв і вихід готової страви; хто проводив відбір; вигляд упаковки; ким опечатана проба і хто з відповідальних осіб від установи громадського харчування була присутня при цьому (шеф-повар, завідувач виробництвом, директор їдальні). Акт є супроводжуючим документом для лабораторії і підписується особою, яка відбирає пробу та калькулятором виробництва. В акті вказується лабораторія, в яку направляється лабораторія проба на дослідження та мета дослідження, що буде проведене.
Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води

радіактивними речовинами.

Дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами проводиться за допомогою приладів ДП-5А або ДП-5Б.

Спочатку проводять пiдготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрiлку гальванометра на чорний трикутник і прогрiвають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрiлка повинна самостiйно установитися в межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення гама-випромiнювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або iнше, якщо стрiлка вiдхиляється до кiнця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами зонд з датчиком розташовують на вiдстанi 1 см вiд зразка дослiджуваної проби. Перемiщуючи його уздовж поверхнi знаходять найбiльше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і вiднявши природний фон приладу. Пiсля дослiдження прилад приводять у вихiдне положення.
Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води

отруйними речовинами.

Для індикації рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами використовують прилад ПХР-МВ, який дозволяє виявити у харчових продуктах зарiн, зоман, V-гази, iприт та люiзит, у водi – отруйні речовини, якi вмiщують миш’як, алкалоїди, солi важких металiв. Крім того, прилад дозволяє провести відбір проб продовольства та води для подальшого бактерiологiчного дослiдження.

Індикація проводиться пiсля вивчення даних хiмiчної розвiдки. Слід відмітити і те, що перед взяттям проб харчових продуктів або води, необхiдно дослiдити об’єкт з метою виявлення зовнiшнiх ознак забруднення.

Пробу продукту необхiдно брати з поверхнi у мiсцях передбачуваного найбiльшого забруднення з глибини 2-3 см, використовуючи пiнцет або лопатку. Пробу вмiщують у банку приладу (вона повинна заповнювати 2/3 її об’єму) з нагвинчуваною кришкою та трубками.

Пробу води уміщають в дрексельну пробiрку, наповнюючи її до позначки (1, 2 або 3 мл), в залежностi вiд виду отруйних речовин.

Iндикаторну пробiрку готують до дослiдження, надрiзаючи обидва її кінці. Маркiрованим кiнцем трубку приєднують до банки з пробою, а іншим – до насосу. Здійснюють певну кiлькiсть плавних качань насосом, що визначена для кожної отруйної речовини заздалегідь, і порiвнюють колiр реактивiв в iндикаторнiй трубцi з еталоном на касетi.


СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1

Проведено санітарну експертизу трофейного продовольства. Згідно з даними загальновійськової розвідки застосування ядерної зброї в даній місцевості мало місце 42 доби тому. Про використання ОР та БЗ відомостей немає.

Встановлена радіоактивна зараженість м’яса – 20 мр/год, хліба – 14 мр/год, наявність ОР типу “Зарін” в ящиках з крупою, консервні банки деформовані (здавлені).

Ваш висновок щодо можливості використання продовольства та профілактичні рекомендації.
Задача 2

Під час огляду хліба на складі начальник медичної служби виявив, що хліб житній формовий, спиртової стерилізації зберігається в поліетиленових пакетах на протязі 5-ти місяців. Запах і смак відповідають властивостям доброякісного продукту. Слідів цвілі не виявлено. М’якушка черства, вологість – 47%, кислотність – 15%, пористість – 45%.



Необхідно дати оцінку якості хліба і висновок щодо можливості його використання та подальшого зберігання.
Задача 3

В штабі полку стало відомо, що в районі, призначеному для розгорнення БПХ першого батальону, рівень зараженої території становить 7 р/год. За наказом командира частини Ви прибули в розміщення батальону і встановили: БПХ розгорнутий в табельному наметі. Закінчується приготування їжі з продуктів можливого запасу (пюре з картопляної крупи з м’ясними консервами). В зв’язку з затримкою підвозу хліба особистому складу видаються сухарі. Картопляна крупа транспортована в пакетах, дубльованих поліетиленом, сухарі в багатошарових паперових пакетах, цукор – в картонних ящиках.



Як Ви оцінюєте обстановку, що склалася? Ваші рекомендації командиру батальону.
Задача 4

В районі землетрусу, який стався 8 днів тому, при санітарній експертизі 50 м’ясних туш, взятих з холодильника продовольчого складу, виявлена ослизлість поверхні, сірий колір, неприємний запах. Проба на аміак позитивна, проба з CuSO4 – бульйон злегка мутнуватий, в мазках – поодинокі мікроби у полі зору.



Складіть обгрунтований експертний висновок щодо якості продукту, Ваші практичні рекомендації.
Задача 5

Необхідно провести санітарну експертизу концентратів, які знаходяться на складі військової частини. Назва концентрату: “Каша перлова”, дата виготовлення – травень минулого року, кількість обгорток – 2 шт. (одна – паперова, друга – пергаментна), на паперовій обгортці є жирні плями. Органолептичні властивості концентратів – без особливостей, кислотність – 5 градусів.



Які додаткові лабораторні дослідження необхідно провести для складання гігієнічного висновку? Як оцінити даний продукт?
Задача 6

При огляді партії армійських сухарів, що зберігаються на складі, Ви встановили, що сухарі розфасовані в паперові мішки. Слідів забруднення та промокання тари не виявлено. Смак властивий для сухарів, відмічається легкий запах затхлості. У швах мішків виявлені живі комахи коричневого кольору. Окремі скиби сухарів мають осередки цвілі.



Ваш висновок щодо якості сухарів та необхідні рекомендації начальнику служби продовольчого постачання.
Задача 7

При обстеженні запасів оселедців у дерев’яних бочках (20т) на продовольчому складі в районі бойових дій виявлено іржу, неприємний запах, ослизлість.



Складіть обгрунтований експертний висновок і дайте необхідні рекомендації.
Задача 8

Лабораторним аналізом партії пшеничного борошна (40т) виявлено борошняний кліщ, довгоносик.

Складіть обгрунтований експертний висновок ідайте необхідні рекомендації.

ТЕМА №48. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРОДОВОЛЬСТВА У ПОЛЬОВИХ УМОВАХ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ТАБЕЛЬНИХ ЗАСОБІВ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методиками проведення медичної експертизи води та продовольства і складання санітарно-гігієнічного висновку.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Завдання формувань та підрозділів медичної служби по забезпеченню санітарного контролю за організацією харчування в польових умовах.

2. Об'єкти, сили та засоби, необхідні для проведення санітарного нагляду за організацією харчування у польових умовах.

3. Джерела, шляхи і фактори, що визначають рівень забруднення продовольства у польових умовах.

4. Етапи медичної експертизи продовольства і їх гігієнічна характеристика.
ЗАВДАННЯ:

1. Провести санітарно-гігієнічну експертизу по даним ситуаційної задачі (бойова обстановка) по всім етапам:

а) визначити рівень зараження продовольства радіоактивними речовинами за допомогою приладів ДП-5А (ДП-5Б);

б) визначити рівень зараження продовольства токсичними речовинами за допомогою приладу ПХР-МВ;

в) визначити органолептичні та санітарно-хімічні показники якості консервів і концентратів обґрунтувати гігієнічний висновок;

2. Розв'язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.


ЛІТЕРАТУРА: основна:

  1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 47-50, 61-78.

  2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 619-626.

  3. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука – К.: Вища школа. 1995. – С.127-129.

  4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 159-220.

  5. Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. – К.: –1999. – С. 86-91.

  6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. С. 207-214.

  7. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

  8. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця, 1994. – С. 6-17.

  9. Матеріали лекції по темі заняття.

додаткова:

  1. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. – К.: Здоров'я. – 1993. С.16-20, 25-78.

  2. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – Київ. 1992. – С. 26-34.

  3. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М. 1991.

  4. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях. – Военно-медицинский журнал. – 1990. – №3. – С. 10-15.


МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти знайомляться з матеріалами ситуаційної задачі та отримують для виконання самостійної роботи зразки харчових продуктів, консервів, харчових концентратів, проводять відповідні аналізи продуктів, складають та обґрунтовують гігієнічні висновки та рекомендації щодо якості харчових продуктів, що представлені на санітарну експертизу.

При виконанні завдань слід користуватися інструкціями, що додаються.
СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА (бойова обстановка)

В результаті успішних бойових дій наших військ у противника захоплені продовольчі склади, на яких знаходяться різні крупи, макаронні вироби, м'ясо та м’ясні продукти, консерви та концентрати. За даними загальновійськової розвідки застосування ядерної зброї в даній місцевості відбулося 15 днів тому, відомості про застосування бойових отруйних речовин та бактеріальної зброї відсутні. Перед медичною службою полку поставлено завдання: дати експертний висновок щодо якості продовольства.

При санітарному обстежені складів встановлено, що приміщення частково зруйновані (вибиті вікна, подекуди зруйновано дах). Тара з продовольством дещо пошкоджена, продукти у своїй більшості розсипані по підлозі.

Потужність дози іонізуючого випромінювання на поверхні ґрунту в районі складів складає 70 мр/год.


МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛУ

Експертний висновок складається з урахуванням деяких основних етапів медичної експертизи продовольства у польових умовах.

Він повинен вміщувати відповіді на поставлені запитання, результати вимірювання та досліджень, їх гігієнічну оцінку та профілактичні рекомендації (Додаток 1).

Додаток 1

Етапи медичної експертизи продовольства у

польових умовах та варіанти експертних висновків

Ι етап:


  • збір інформації, санітарне обстеження продовольчого об’єкта на місці (продовольчого складу, пункту харчування, трофейних харчових продуктів, заготовок на місці);

  • індикація тари, продовольства на зараження отруйними речовинами (ОР) за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарного ПХР-МВ (мал.1), радіоактивними речовинами (РР) за допомогою польового рентгенометра-радіометра ДП-5А, ДП-5В (мал. 2);

  • оцінка органолептичних ознак якості чи псування продуктів (крім смаку);

  • обґрунтування і оформлення попереднього експертного висновку.



Мал. 1. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР-МВ

(за Н.І.Карачкієвим)

(1 – ручний насос; 2 – металева коробка; 3 – ремінь; 4 – склянка для сухо повітряної екстракції та аналізу продуктів; 5 – індикаторні трубки у паперових касетах; 6 – склянки для проби води; 7 – хімічні реактиви у матер’яній касеті; 8 – кришка)



Мал. 2. Рентгенометр-радіометр ДП-5А (за Н.І.Карачкієвим)

(1 – зонд; 2 – кабель; 3 – перемикач під діапазонів; 4 – тумблер підсвіту шкали; 5 - мікроамперметр; 6 – радіоактивний препарат стронцій-90; 7 – регулятор „режим”; 8 – кнопка; 9 – головні телефони)

Варіанти попереднього експертного висновку можуть бути:

а) Продукт придатний до вживання без обмежень;

б) Продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню;

в) Продукт сумнівної якості, потребує лабораторної експертизи.



ΙΙ етап:

  • відбір проб продуктів сумнівної якості (не менше 10 зразків з кожної партії продовольства) на бактеріологічний та санітарно-хімічний аналіз;

  • пакування проб, оформлення супроводжуючих документів;

  • транспортування проб до лабораторії.

ΙΙΙ етап:

  • лабораторні дослідження: - санітарно-токсикологічне, за допомогою медичної польової хімічної лабораторії МПХЛ-54; (в санепідлабораторії дивізії), токсикологічної лабораторії ЛТ (в СЕЗ армії);- санітарно-бактеріологічне та вірусологічне – за допомогою комплектів “Лабораторія бактеріологічна ЛБ” та “Лабораторія вірусологічна ЛВ”;

  • радіометричне, за допомогою радіометричної лабораторії в укладках РЛУ-2 (мал. 3);

  • санітарно-хімічне і органолептичне, за допомогою лабораторії гігієнічної військової ЛГ-1 чи основної ЛГ-2.

При надзвичайних ситуаціях мирного часу ці дослідження можуть бути виконані в лабораторії найближчої СЕС.



Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2 у розгорненому положенні

(1 – стіл з ящиків укладки та похідної меблі; 2 – дошка обробна; 3 – фарфорові ступки з товкачиками для приготування однорідної маси проби; 4 – ящик для розтирання проб (настільний бокс); 5 – прес для виготовлення кювет з фольги; 6 – перелічувальна установка ДП-100-М; 7 свинцевий будиночок; 8 – торцевий лічильник; 9 – стійка (етажерка) для препаратів торцевого лічильника)
ΙV етап:

Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку, варіанти якого можуть бути:



  1. продукт доброякісний, придатний до вживання без обмежень;

  2. продукт умовно придатний, може споживатися обмежений термін, або шляхом змішування з чистими продуктами у раціоні (з метою зниження рівнів забруднення до допустимих);

  3. продукт підлягає спеціальній обробці (дегазації, дезактивації, стерилізації) з повторною експертизою;

  4. продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню (при зараженні стійкими ОР, при перевищенні радіоактивного забруднення в 10 і більше разів від допустимих рівнів, при псуванні вище допустимих рівнів, загниванні);

  5. продукт непридатний до вживання, може бути використаний на корм тварин;

  6. продукт непридатний до вживання, може бути використаним для технічних цілей або перероблений у добриво.


Методика визначення рівня зараження продовольства та води отруйними речовинами за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарним (ПХР-МВ)

Для індикації рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами використовують прилад ПХР-МВ, який дозволяє виявити у харчових продуктах зарін, зоман, V-гази, іприт та люізит, у воді – отруйні речовини, які вміщують миш'як, алкалоріди, солі важких металів. Крім того, прилад дозволяє провести відбір проб продовольства та води для подальшого бактеріологічного дослідження.

Індикація проводиться після вивчення даних хімічної розвідки. Слід відмітити і те, що перед взяттям проб харчових продуктів або води, необхідно дослідити об’єкт з метою виявлення зовнішніх ознак забруднення.

Пробу продукту необхідно брати з поверхні у місцях передбачуваного найбільшого забруднення з глибини 2-3 см, використовуючи пінцет або лопатку. Пробу вміщують у банку приладу (вона повинна заповнювати 2/3 її об’єму) з нагвинчуваною кришкою та трубками.

Пробу води вміщують у дрексельну пробірку, наповнюючи її до позначки (1,2 чи 3 мл, в залежності від виду отруйної речовини).

Індикаторну трубку готують до дослідження, надрізуючи обидва її кінці. Маркованим кінцем трубку приєднують до банки з пробкою, а протилежним до насоса. Здійснюють певну кількість плавних качань насосом, що визначена для кожної отруйної речовини заздалегідь, і порівнюють колір реактивів в індикаторній трубці з еталоном на касеті.

Так, для визначення вмісту хлорціану та синильної кислоти необхідно зробити 30 качків, при позитивному результаті нижня частина реактиву в трубці забарвлюється в малиновий або червоно-фіолетовий колір, для визначення вмісту зарину, зоману та V-газів – 30-60 качків (після розбивання верхньої ампули, через 5 хвилин розбивається нижня ампула) при позитивному результаті нижня частина реактиву забарвлюється в червоний чи рожевий колір, при негативному – в жовтий
Методика визначення рівня радіоактивного забруднення харчових продуктів та води за допомогою радіометра ДП-5А (ДП-5б)

Дослідження рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами проводиться за допомогою приладів ДП-5А або ДП-5Б.

Спочатку проводять підготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і прогрівають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрілка повинна самостійно установитися у межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення -випромінювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або інше, якщо стрілка відхиляється до кінця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см від зразка досліджуваної проби.

Переміщуючи його уздовж поверхні знаходять найбільше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і віднявши природний фон приладу. Після дослідження прилад переводять у вихідне положення.

Слід підкреслити, що проби води, харчових продуктів у відвареному вигляді, рідких та сипучих харчових продуктів вміщують у стандартну ємкість – солдатський казанок; вміст якого 1,5 л, радіоактивне забруднення хліба вимірюють в буханці, харчові концентрати – в упаковці (якщо вона ціла) або також в казанку, якщо концентрати не розфасовані, сиру рибу та оселедці в кількості 1 кг складають у буртики 25 х 25 см, радіоактивне забруднення сирого м'яса вимірюють безпосередньо в туші або напівтуші.

Оцінку результатів вимірів здійснюють шляхом порівняння отриманих даних з нормальними величинами.

Рекомендації щодо оцінки наслідків впливу на особовий склад радіаційних факторів ядерного вибуху приведені в таблиці 1.
Таблиця 1

Рекомендації щодо наслідків впливу на особовий склад військ та формувань населення радіаційних факторів ядерного вибуху


Назва харчового продукту

Площа (об’єм) поверхні, що вимірюється

Термін вживання (після вибуху) та рівень

радіоактивного забруднення



1 доба

30 діб

Понад 30 діб

Вода, їжа у вареному вигляді

казанок

14

3

1,4

Макарони, сухофрукти

казанок

8

1,6

0,8

Хліб

буханка

14

3

1,4

Риба сира

буртик 2525

14

3

1,4

М’ясо сире

тушка

200

40

20

Молоко

казанок

0,5

-

-
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка