Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка56/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58
ТЕМА №45. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ВОДОПОСТАЧАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА У ВОЄННИЙ ЧАС.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ РОЗВІДКИ ВОДОДЖЕРЕЛ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ ПОЛЬОВИМИ МЕТОДАМИ.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методиками проведення санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела, визначення якості питної води у польових умовах, складання донесення за результатами санітарної розвідки та оцінки якості води.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

  1. Особливості водопостачання на період надзвичайних ситуацій (катастроф) та у воєнний час.

  2. Перелічіть служби військових та цивільних формувань, які приймають участь в забезпеченні водою військових та цивільних формувань.

  3. Задачі медичної служби щодо проведення контролю за водопостачанням у воєнно-польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

  4. Норми водопостачання в польових умовах у залежності від особливостей клімато-географічних умов та бойової обстановки.

  5. Санітарно-епідеміологічна розвідка вододжерел у польових умовах. Мета та основні етапи розвідки. Склад розвідгрупи та її матеріальне забезпечення.

  6. Методика санітарного обстеження вододжерел у польових умовах.

  7. Зміст та порядок складання донесення про результати санітарної розвідки та оцінки якості води.


ЗАВДАННЯ:

1. Провести санітарно-епідеміологічну розвідку вододжерела по даним ситуаційної задачі.

2. Скласти донесення про результати розвідки та план заходів щодо розгортання пункту водопостачання.

3. Розв’язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.


ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

  1. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях. Підручник / За ред. Пашка К.О. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 109-152.

  2. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 47-50, 61-78.

  3. Гігієна та екологія / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 627-632.

  4. Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіайійної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. – К., 1999. – С. 86-91.

  5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 159-220.

  6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. С. 207-214.

  7. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

  8. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця., 1994. – С. 28-35.

  9. Матеріали лекції до теми.


Додаткова:

  1. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. – К.: Здоров'я. – 1993. С.16-20, 25-78.

  2. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – Київ., 1992. – С. 26-34.

  3. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М., 1991.

  4. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуаціях // Военно-медицинский журнал. – 1990. – №3. – С. 10-15.

  5. Організація медичного забезпечення військ: Підручник для студ. вищ. мед. закл. освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. Паська В.В. – К.: “МП Леся”, 2005. – С. 154-155, 175-181.


МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Заняття проводиться в навчальній лабораторії. В ході практичного заняття студенти вирішують ситуаційну задачу бойової обстановки, і, таким чином, оволодівають методиками проведення санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела, визначення якості питної води у воєнно-польових та екстремальних умовах, складання донесення за результатами санітарної розвідки. Дані щодо принципів організації та основних етапів розвідки вододжерела в воєнно-польових та екстремальних умовах представлені в таблиці 1.
СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА БОЙОВОЇ ОБСТАНОВКИ

Мотострілкова частина чисельністю 1200 чоловік рухається з населеного пункту Сабліно до населеного пункту Докучаєвськ для будівництва оборонного рубіжу. Командир частини дав завдання: здійснити санітарно-епідеміологічну розвідку водожерел у районі населеного пункту Докучаєвськ (див. топографічну карту) і скласти донесення за результатами розвідки.


Робота оформляється у вигляді протоколу, що передбачає послідовне виконання згідно з даними ситуаційної задачі головних етапів проведення санітарно-епідеміологічної розвідки, санітарного обстеження вододжерел та лабораторного аналізу води, а також складання донесення щодо результатів санітарно-епідеміологічної розвідки вододжерела за наступною схемою:

Схема

Попереднє вивчення маршруту та району розвідки

  1. Розробити маршрут розвідки за топографічною картою

  2. Вивчити місцевість у районі розвідки і дати її санітарно-топографічну характеристику.

Результати санітарного обстеження вододжерел

1. Дані санітарно-гігієнічного обстеження населеного пункту у районі розвідки вододжерела (див. відправні дані у додатку 1):

а) захворювання на гострі кишкові інфекції серед населення;

б) наявність епізоотій серед свійських тварин та гризунів;

в) характер водопостачання;

г) відстань від вододжерела до забруднюючих об’єктів;

д) особливості грунту та метеорних вод у районі розвідки;

е) інші відомості.

2. Схема розміщення вододжерела (схему студент повинен накреслити, використовуючи карту та результати санітарно-топографічного обстеження вододжерела).

3. Дані обстеження санітарно-технічного стану вододжерела (див. відправні дані у додатку 1):

а) обладнення вододжерела, його наповненість та санітарний стан;

б) розміри (габарити) вододжерела, кількість води;

в) дебіт вододжерела;

г) наявність та стан під’їздних доріг до вододжерел;

д) оцінка з урахуванням норм польового водопостачання, потреби у воді для контингенту військ, який передбачається розташувати у районі розвідки.

(Якщо кількість води у джерелі виявиться недостатньою, слід розрахувати кількість дрібнотрубчастих криниць «Голка», які слід розмістити у районі розвідки, враховуючи, що фактична продуктивність такої криниці складає до 50 л/год, а розрахунковий час їх використання за добу – 16 год).

4. Дані лабораторного аналізу води:

а) дані щодо зараження води радіоактивними речовинами: вода, взята з джерел №№ 1, 2, 3 (криниць та з річки), рівень радіоактивного забруднення визначають з використанням польового рентгенометра – радіометра ДП-5А, (інструкція до приладу наведена у додатку 2);

б) забруднення води бойовими отруйними речовинами: дані слід отримати у викладача);

в) дані санітарно-хімічного аналізу води: необхідно самостійно визначити органолептичні показники води та вміст у ній амонійного азоту та азоту нітратів (додаток 3).

5. Гігієнічні висновки щодо результатів санітарної розвідки і санітарного обстеження вододжерела та план заходів щодо ремонту, дообладнання, санації, вододжерела та ремонту під’їздних доріг (цю частину завдання кожний студент виконує самостійно на підставі аналізу даних санітарного обстеження вододжерел и даних радіометричного, токсикохімічного і органолептичного обстеження води з вододжерела).
ДОНЕСЕННЯ

про результати санітарно-епідеміологічної розвідки в районі населеного пункту Докучаєвськ

Розвідка виконана за завданням

Начальник розвідки

Представник хімічної служби

Представник медичної служби



Додаток 1

ВІДПРАВНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ РОЗВІДКИ ВОДОДЖЕРЕЛА (варіанти)
1. Одержано завдання обстежити вододжерела для організації водопостачання військової частини, яка буде перебувати у населеному пункті Докучаєвськ (див.топографічну карту).

2. Санітарно-епідеміологічні дані:

а) згідно з доступними відомостями, гострих кишкових інфекцій серед населення та епізоотій за останній час не зареєстровано;

б) дані щодо санітарного стану населеного пункту: водопостачання – криничне; туалети – дворові, з водопроникливими вигрібами; для збирання помиїв та сміття використовуються гнойові компости, які присипаються землею не шарами, а лише з боків, матеріал компосту кожної весни використовується як добриво для городів.

3. Санітарно-топографічні дані:

У населенному пункті Докучаєвськ 20 садиб та 3 криниці. Всі криниці розташовані на городах у долині річки Істра та умовно пронумеровані: №№1, 2, 3 – за течією річки. Відстань від річки до криниць становить 80-85 м. Під час паводку криниці не заливаються, але, за даними опитування населення, рівень води в них піднімається на 0,2-0,5 м. Вище за рельєфом розташовані господарські подвір’я садиб, хліви, компости та туалети. Відстань від криниць №2 та №3 до ближніх туалетів та компостів складае 46-50 м, від криниці №1 – 26м.

4. Санітарно-технічні дані:

Всі три криниці побудовані однотипно. Зруб – виготовлений із дерева (вільха), знаходиться в задовільному стані. Висота зрубу над поверхнею землі становить 0,7 м. Глиняний замок має ширину 0,5 м, глибина – невідома. Покрівля, навіс та огородження відсутні. Вода піднімається на поверхню журавлем. Криниці № 2 та № 3 мають громадські відра, криниця №1 не має.

Розміри криниць № 1, 2 та 3: глибина шару води у кожному колодязі – 2,0; 3,0 та 2,5; діаметри, відповідно – 1 ,5; 1,2 та 1,0 м.

Відстань від поверхні землі до дзеркала води – від 3,5 до 4,0 м. Дебіт при існуючому способі підняття води необмежений. Під’їздні дороги відсутні. Грунт – підзолисто-супіщаний.



Додаток 2

ІНСТРУКЦІЯ

щодо вимірювання радіоактивності води (прилади ДП-5А )

Спочатку проводять пiдготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрiлку гальванометра на чорний трикутник і прогрiвають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрiлка повинна самостiйно установитися у межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення -випромінювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або iнше, якщо стрiлка вiдхиляється до кiнця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см вiд поверхні води в солдатському казанку.

Перемiщуючи його уздовж поверхнi, знаходять найбiльше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і вiднявши природний фон приладу. Пiсля дослiдження прилад переводять у вихiдне положення.

З метою здійснення адекватної оцінки результатів слід виходити з того, що зараження води, яке становить 14 мР/год, понад 30 діб після вибуху вважається загрозливим і, отже, потребує проведення дезактивації.



Додаток 3

Інструкція

до визначення якості води при виборі джерел водопостачання у польових умовах

  1. Визначення наявності у воді радіоактивних речовин (РР) виконують згідно методики, вказаної в Додатку 2, а наявність ОР – за вказівкою викладача у воді всіх джерел відсутнє.

  2. Органолептичні та фізико-хімічні показники якості води визначають за допомогою гідрохімічного набору з комплектів гігієнічних лабораторій ЛГ-1, ЛГ-2.

Проби води для аналізу відбирають за допомогою батометра, пляшки з тягарем, солдатського казанка, відра.

Температуру води вимірюють хімічним термометром безпосередньо біля водоймища, колодязя. Резервуар термометра обгортають у кілька шарів бинтом. Підвищення температури води підземних джерел свідчить про проникнення до водоносного шару поверхневих, більш забруднених вод. Звичайно температура підземних вод коливається в межах 7-140С, поверхневих – у залежності від пори року.

Прозорість води визначають у циліндрі з плоским дном над шрифтом Снеллена №1 (яким частіше усього друкують книги) в сантиметрах, або виражають словами: прозора, опалесцююча, каламутна, з осадом.

Запах визначають, сколихнувши пробу води у склянці, накритій склом, при температурі 15-25°С і після підігрівання води до 60°С. Виражають якісно: болотний, землистий тощо і кількісно в балах за 5-бальною шкалою. Запах у 3 і більше балів свідчить про значне забруднення води.

Смак води визначають, лише пересвідчившись, що вона не заражена ОР, РР, БЗ і виражають словами: освіжаючий, кислий, солодкий, солоний, гіркий. Визначають також присмаки: в’яжучий, металевий, терпкий та інші. Кількісно смак і присмаки визначають також за 5-бальною шкалою.

Колірність (забарвлення) води визначають за допомогою польового колориметра ПК-56 М, що має дискові еталони з забарвленими скельцями, або компаратора з еталоном у вигляді планшеток. Для цього в компаратор вставляють дві пробірки висотою 15 см з досліджуваною і дистильованою водою, під пробірку з дистильованою водою підставляють планшетку з кольоровими скельцями, знаходять еталон, який співпадає з інтенсивністю забарвлення води, виражений у градусах. Колірність води не повинна перевищувати 36 градусів.

Реакцію (рН) води визначають за допомогою індикаторного папірця, обробленого універсальним індикатором, який змочують у досліджуваній воді та порівнюють зі стандартною шкалою. рН природних вод коливається в межах 7,0-9,5.

Азот амонійний можна визначити за спрощеною методикою (див. нижче) або за допомогою колориметра (компаратора) з еталонами на аміак. Для цього до 5 мл води у пробірці додають 5 крапель 50% розчину сегнетової солі та 5 крапель реактиву Несслера і колориметрирують. В чистій воді аміаку не більше 0,1 мг/л. (ГДК=2 мг/л).

Азот нітритів також можна визначити за спрощеною методикою, яка приводиться нижче, або ж за допомогою колориметра чи компаратора з еталонами на нітрити. Для цього до 5 мл води у пробірці додають 5 крапель розчину або кілька кристалів сухого реактиву Грісса, нагрівають на спиртівці. Колориметрирують з еталоном нітритів. В чистій воді нітритів – 0,005 мг/л (ГДК=3,3 мг/л).

Утворюване забарвлення наведено в табл. 2, 3.


ТАБЛИЧНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ АМОНІЙНОГО

У ПИТНІЙ ВОДІ (Держстандарт 1030-41)

У пробірку наливають 10 мл досліджуваної води, додають 7 крапель (0,3мл) 50% розчину сегнетової солі та 7 крапель (0,3мл) реактиву Неслера. Вміст пробірки перемішують і через 10 хвилин визначають кількість азоту амонійного за відтінком забарвлення, що одержане, з використанням даних таблиці:



Таблиця 2


Забарвлення при розгляді збоку (на білому фоні)

Забарвлення при розгляді зверху (на білому фоні)

Вміст азоту амонійного (мг/л)

відсутнє

відсутнє

менше 0,04

відсутнє

надзвичайно слабкожовте

0,008

надзвичайно слабкожовте

дуже слабкожовте

0,02

дуже слабкожовте

жовтувате

0,04

слабкожовтувате

світложовтувате

0,8

світложовтувате

жовтувате

2.0

жовте

інтенсивно жовте

4,0

дещо каламутне, різко жовте

буре, розчин каламутний

8,0

інтенсивно буре

буре, розчин каламутний

10,0


ТАБЛИЧНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ НІТРИТІВ

У ПИТНІЙ ВОДІ (Держстандарт 1030-41)

В пробірку наливають 10 мл досліджуваної води, додають 10 крапель (0,5мл) реактиву Гріса, нагрівають на полум’ї спиртівки протягом 5 хв. Вміст нітритів досліджують з використанням таблиці:



Таблиця 3


Забарвлення при розгляді збоку (на білому фоні)

Забарвлення при розгляді зверху (на білому фоні)

Вміст азоту нітритного (мг/л)

відсутнє

відсутнє

Менше 0,001

ледь помітно рожеве

надзвичайно слабкорожеве

0,002

дуже слабкорожеве

слабкорожеве

0,01

слабкорожеве

світлорожеве

0,02

світлорожеве

рожеве

0,04

рожеве

сильно рожеве

0,07

сильно рожеве

червоне

0,2

червоне

яскраво червоне

0,4


СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Окрема радіотехнічна рота використовує воду з шахтної криниці, що має глибину 15 м з дебітом 15 м3 за добу. Органолептичні показники води посередні, лабораторні обстеження не проводилися. Стіни криниці викладені цементними кільцями, зруб (оголовок) піднімається над рівнем землі на 10 см, глиняного замка та замощення навколо криниці немає, для підйому води використовують громадське відро; на відстані 50 м від криниці розташовагні убиральня та помийна яма, грунт піщаний, місцевість рівна. У липні серед особового складу роти зареєстровані групові захворювання на дизентерію.



Дайте гігієнічну оцінку санітарному стану криниці та визначте, чи існує зв’язок між захворюваннями на дизентерію та станом водопостачання.
Задача 2

На території військового містечка закладена глибока (163 м) свердловина із значним дебітом води. Дані лабораторного аналізу води: азот амонійний та нітратів відсутній, вміст хлоридів – 150 мг/л, заліза – 3,2 мг/л, нітритів – 10 мг/л, фтора – 0,7 мг/л, колі-індекс – 3. Після нетривалого відстоювання вода набуває жовтуватого забарвлення.



Дайте гігієнічну оцінку якості питної води та обгрунтуйте рекомендації щодо її покращання.
Задача 3

Підрозділ, який обслуговує пункт зв’язку, що розміщений на острові у гирлі річки, для забезпечення питних потреб використовує воду з артезіанського колодязя, віддаленого від ближнього берега на 120 м. Стіни колодязя зроблені з цементних кілець. Оголовок його піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка, замощення навколо криниці та навісу немає. У періоди паводку та зливових дощів колодязь заливає тала та дощова вода. Грунт острова піщаний. Знезараженню вода не підлягає.



Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обгрунтуйте пропозиції щодо його покращання.
Задача 4

Мотострілкова частина (2500 чоловік) для забезпечення питних потреб використовує воду з артезіанської cвердловини глибиною 90 м. Дебіт свердловини – 15 м3/год, потужність насоса першого підйому – 10 м3/год. При подачі води у водопроводну мережу бувають перерви. За даними лабораторних досліджень вода за фізичними та хімічними показниками повністю відповідає вимогам Державного стандарту, проте її колі-тітр періодично знижується до 25-50.



Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обгрунтуйте пропозиції щодо його покращання.
Задача 5

Розміри зрубу криниці – 1,0 х 1,0 м. Після відкачування води криниця наповнюється на висоту 1,6 м за 2 години.



Визначте дебіт (потужність) криниці.
Задача 6

Підрозділ,що обслуговує польовий табір біженців, який роміщений на острові біля гирла річки, для забезпечення питних потреб використовує воду з шахтної криниці, віддаленої від ближнього берега на 120 м. Стіни криниці виготовлені з цементних кілець, його верхня частина піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка та навісу немає. Забір води здійснюється із застосуванням індивідуальних відер. У період збільшення рівня води у річці (паводок, зливи тощо) криницю заливає. Грунт у місці розташування криниці піщаний. Вода знезараженню не підлягає.



Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обгрунтуйте пропозиції щодо його покращання.
Задача 7

Розміри зрубу (цямриння) криниці – 1,0х1,0 м. Після відкачування води криниця наповнюється на висоту 1,6 м за 2 години.



Визначте потужність криниці (дебіт).
Задача 8

Рота солдатів знаходиться в місцевості з жарким кліматом. Водозабезпеченя місцевості обмежене.



Розрахуйте кількість води, необхідної для роти в даних кліматичних умовах.

ТЕМА №46. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ВОДОПОСТАЧАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА НА ВОЄННИЙ ЧАС.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОЧИЩЕННЯМ, ЗНЕЗАРАЖЕННЯМ ТА ДЕЗАКТИВАЦІЕЮ ВОДИ В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методикою здійснення санітарно-гігієнічного контролю за очисткою, знезараженням та дезактивацією води в екстремальних ситуаціях та у воєнний час.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Організація польового водопостачання на період надзвичайних ситуацій, катастроф та у воєнний час.

2. Основні методи очистки, знезараження та дезактивації води, особливості їх використання у польових умовах.

3. Обов’язки медичної служби щодо організації і контролю за водопостачанням військ та цивільних формувань.

4. Пункт водопостачання: структура, табельні засоби видобутку, обробки, зберігання та транспортування води.

5. Табельні засоби щодо контролю за якістю обробки води у польових умовах.


ЗАВДАННЯ:

1. Визначити вміст хлору у хлорному вапні та оцінити його придатність для проведення знезараження води.

2. Визначити вміст активного хлору в таблетках «Пантоцид» та «Аквацид», оцінити їх придатність для проведення знезараження води.

3. Визначити дозу хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування.

4. Очистити і знезаразити воду за стандартним методом Клюканова на моделі ТУФ та дати оцінку ефективності проведеної очистки.
ЛІТЕРАТУРА:

Основна:


  1. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях. Підручник / За ред. Пашка К.О. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 109-152.

  2. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – 127-129.

  3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. – С. 679-687.

  4. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

  5. Беляков В. Д., Жук Е. Г. Военная гигиена и эпидемиология. – М, 1988. – С. 47-78.

  6. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 633-641.

  7. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. С. 207-214.

  8. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця., 1994. – С. 28-35.

  9. Матеріали лекції до теми.


Додаткова:

  1. Марзеев А.Н., Жаботинский В.М. Коммунальная гигиена. – М.: Медицина, 1979. – С. 194-219.

  2. Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И. Гончарука. – М.: Медицина, 1990. – С. 97-102.

  3. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. – К.: Здоров'я. – 1993. С.16-20, 25–78,

  4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – К. 1992. – С. 26-34.

  5. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М. 1991.

  6. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях. – Военно-медицинский журнал. – 1990. – №3. – С. 10-15.



1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка