Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка40/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   58

Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря

1. Забруднення атмосферного повітря здійснюється однією речовиною. В цьому випадку порівняння ступеня забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження проводять за середньомісячними концентраціями з ймовірністю 98%.

Для цього спочатку вираховують середньомісячну концентрацію забруднювача за формулою:


де С1, С2, Сn концентрації за даними аналізу;

n - кількість аналізів за місяць.
Для розрахунку слід використовувати максимально разові або середньодобові концентрації, виключаючи з розрахунків «крайні» значення результатів аналізу.

Далі розраховують середньо квадратичне відхилення



та коефіцієнт варіації (Сv)



.

Знаючи коефіцієнт варіації (Сv) за графіком визначають значення коефіцієнту (а), який необхідний для розрахунку середньомісячної концентрації См з ймовірністю 98% за формулою:

См= а  С
Саме по значенню середньомісячної концентрації См і співставляють рівні забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження.

2. При наявності в атмосферному повітрі кількох речовин, які не мають ефекту біологічної сумації, розраховують сумарний показник забруднення атмосферного повітря (Ксум) за формулою:




де: См1, Смn - концентрації окремих забруднювачів, мг/м3;

Смі – інтегрована (узагальнена) середньомісячна концентрація усіх забруднювачів, мг/м3;

ГДК1, ГДКn - гранично допустимі концентрації забруднювачів, мг/м3;

М - коефіцієнт, величина якого залежить від класу небезпеки забруднювача:

І клас (А) – надзвичайно небезпечні, М = 1,0;

ІІ клас (Б) – високонебезпечні, М = 1,5;

ІІІ клас (В) – помірно небезпечі, М = 2,0;

ІV клас (Г) – малонебезпечні, М = 4,0.


3. При наявності в атмосферному повітрі кількох речовин, які мають ефект біологічної сумації, розраховують приведену концентрацію (Смприв) за формулою:

де См1 - концентрація речовини, на яку проводиться сумація, мг/м3;

См2, Смn - концентрація забруднювачів, мг/м3;

ГДК1 - гранично допустима концентрація речовини, на яку проводиться сумація, мг/м3;

ГДК2, ГДКn - гранично допустимі концентрації інших забруднювачів, мг/м3.
4. При наявності в атмосферному повітрі речовин, які мають ефект біологічної сумації та речовин, які не мають ефекту біологічної сумації, розраховують сумарний показник забруднення (Ксум) за формулою:

де Смприв приведена концентрація, мг/м3;

ГДКприв – гранично допустима концентрація речовини, на яку проводять сумацію, мг/м3.


5. Ступінь забруднення атмосферного повітря в балах розраховують за формулою:

де А,Б,В,Г – класи небезпеки речовин;

1,2…n – кількість речовин одного класу небезпеки;

Сі – середньомісячна концентрація і-го забруднювача;

ГДКі - гранично допустима концентрація і-го забруднювача;

bі – ваговий коефіцієнт даної речовини в залежності від класу небезпеки;

y - пріоритетний індекс середовища (для повітря = 3).
6. Оцінка рівнів шуму в балах здійснюється за формулою:

де Lекв – фактичний середньоеквівалентний рівнь шуму, дБА;

ГДР – гранично допустимий рівень шуму, дБА;

b – ваговий коефіцієнт;

y – пріоритетний індекс (для шуму = 2).


7. Методика оцінки рівнів забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами базується на розрахунку середньорічного індексу територіального навантаження. Спочатку розраховують індекс для кожної речовини окремо:


де Мi – кількість технічного препарату, використаного для обробки ґрунту в зоні спостереження за кілька років, кг/га;

Zi - % вмісту діючої речовини в технічному препараті;

n – кількість років внесення;

Kiсередній оцінний бал препарату, що враховує такі його властивості, як токсичність, стійкість, летючість і кумуляція.

Далі всі індекси, розраховані по кожній речовині, підсумовують і ділять на їхню кількість (m):

8. Стан навколишнього середовища в зоні спостереження, виражений у балах, оцінюють як суму балів окремих середовищ біосфери та оремих факторів:

Р = Ратм + Ргрунт + Рвода + Ршум + Рхарч.прод.


9. Оцінку житлово-побутових умов населення в балах проводять, використовуючи формулу:


де К1,2,3 – груповий ваговий коефіцієнт (К1 = 1,0; К2 = 1,0; К3 = 2,0);

Ф1,2,3 – фактичне число балів по групі показників;

М1,2,3 – максимальне число балів для даного показника (М1 = 10,0; М2 = 12,0; М3 = 10,0);

у – пріоритетний індекс фактору.


1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка