Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка36/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   58

Основні розміри шкільної парти





Основні розміри шкільної парти

Величина,

см


Номер парти

Якому росту учнів відповідає

Примітка

Висота заднього краю кришки над підлогою













Диференція













Дистанція сидіння













Дистанція спинки













Ширина сидіння













Глибина сидіння












У гігієнічному висновку необхідно визначити до якого номера варто віднести парту, особливості її технічного стану, учням якого росту відповідає парта. Якщо парта є нестандартною необхідно вказати, що вона не відповідає ДСТ і може зумовлювати певні зрушення у стані здоров’я (вказати які) та що слід зробити, щоб парту можна було використовувати в ході навчального процесу (на скільки сантиметрів слід підняти або опустити кришку столу або сидіння, які ремонтні роботи провести, щоб привести парту в належний технічний стан тощо). При виконанні ситуаційних задач користуються даними приведеними у таблицях 3, 4, 5, 6.



Таблиця 3

Основні розміри парт, столів і стільців для школярів (ДСТ 5994–64)

Номер шкільної парти

Ріст учнів, см

Висота заднього краю кришки стола над підлогою, мм

Висота сидіння над підлогою, мм

6

110–119

520

320

7

120 –129

570

350

8

130 – 139

620

380

9

140–149

670

410

10

150–159

720

440

11

160– Д69

770

470

12

понад 170

790

470


Таблиця 4

Основні розміри парт, столів та стільців для школярів ( ДСТ 11015, 11016–77)

Номер шкільної

парти


Ріст учнів,

см


Висота заднього краю кришки стола над підлогою, мм

Висота сидіння над підлогою, мм

А

до 130

540

320

Б

130 – 145

600

360

В

145 – 160

660

400

Г

160 – 175

720

440

Д

понад 175

780

480


Таблиця 5

Розміри учнівських стільців (ДСТ 11016–64)

Номер шкільної

парти


Висота над підлогою, мм

Глибина, мм

Ширина, мм

Висота спинки, мм

Відстань від переднього краю сидіння до найбільш виступаючої частини спинки, мм

6

320

320

320

180

260

7

350

320

320

180

260

8

380

320

320

180

260

9

410

340

360

180

300

10

440

340

360

180

300

11

470

360

400

180

340


Таблиця 6

Розміри учнівських стільців (ДСТ 11015, 11016–77)

Розміри

Номер шкільної парти

А

Б

В

Г

Д

Висота переднього краю сидіння над підлогою, мм

320

360

400

440

480

Глибина сидіння, мм

280

310

340

370

400

Висота сидіння, мм

60–120

70–135

80–150

90–165

100–180

Ширина спинки, мм

240

270

300

330

360

Відстань по горизонталі від переднього краю сидіння до опору спинки, мм

200

225

250

275

300

Ширина сидіння, мм

280

310

340

370

400

Ширина спинки, мм

240

270

300

330

360


Методика виготовлення універсального парто-ростоміра

(лінійки Нікітіна–Флерова)
Для виготовлення лінійки Нікітіна-Флерова необхідно використовувати дані таблиці розмірів основних елементів шкільних меблів, дерев’яну або металеву планку довжиною не менше 100 см та сантиметрову стрічку.

На одному боці лінійки, що використовують для визначення номера парти, відкладаються відрізки, довжина яких відповідає стандартній висоті заднього краю кришки стола (парти) над підлогою та відстані від кришки сидіння до підлоги для меблів різних номерів.

Зворотна сторона лінійки, призначена для визначення номера парти, поділяється на 6 відрізків по 15 см (для ДСТ – 11015, 11016–86) або на 7 відрізків по 10 см (для ДСТ – 5994–64) або на 5 відрізків по 15 см (для ДСТ – 11015, 11016–77), що відповідають літерам або номерам столів та парт.

Лінійку, виготовлену за означеними правилами, слід повісити на стіну або класну дошку (як зручніше) так, щоб перша поділка лінійки відповідала 117 см (для ДСТ 11015, 11016–86), 122 см (для ДСТ 5994–64) або 132 см (для ДСТ 11015, 11016–77), тобто нижній кінець лінійки знаходився на рівні 102 см, 112 см або 117 см від підлоги.


СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

У п'ятому класі середньої загальноосвітньої школи навчається 30 учнів: 12 дівчинок і 18 хлопчиків.

Ріст дівчаток коливається в межах від 135 до 150 см, ріст хлопчиків – від 137 до 155 см (12 хлопчиків) та 155 – 170 (4 хлопчика). Клас обладнаний 15 партами: 10 парт відповідає номеру Б, 5 парт – номеру В.

Оцініть чи правильно підібрані парти для учнів, у випадку необхідності дайте відповідні гігієнічні рекомендації .


Задача 2

У шостому класі навчається 31 учень. Серед них ріст 147 см спостерігається у 10 чоловік, 149 см – у 14 чоловік, 143 см – у 2 чоловік, 155 см – у 2 чоловік, 157 см – у 3 чоловік. Парти, призначені для цих учнів мають наступні розміри: у 9 парт висота стола – 66 см, висота сидіння – 36 см; у 3 парт – висота стола – 72 см, висота сидіння – 44 см.

Визначте чи правильно підібрані парти для учнів, у разі необхідності обґрунтуйте відповідні гігієнічні рекомендації.
Задача 3

Визначте номер парти та укажіть найбільше оптимальне місце для 3 учнів сьомого класу. Перший з них має ріст 170 см та страждає міопією середнього ступеня, другий – ріст 168 см та відноситься до категорії осіб, часто і тривало хворіють, третій – ріст 172 см та страждає на пониження слуху в діапазоні середніх та високих частот.



Задача 4

Визначте номер навчальних меблів, їх основні розміри та місце у структурі шкільного класу, що мають бути рекомендовані для хлопчика 11 років який має довжину тіла 157 см, маса – 40,4 кг, обвід грудної клітини – 75,2 см, впродовж останніх 3-х років лікарі відмічають зниження гостроти зору на лівому та правому оці до 0,7 Д.


Задача 5

В ході медичного обстеження учениці школи-ліцею, що перебуває у віці 9 років, виявлено після перенесеного гострого отиту – зниження слуху на 40%. Довжина тіла учениці 138 см, маса – 30,5 кг, обвід грудної клітини – 56,0 см. Визначте номер навчальних меблів, їх основні розміри та групу здоров’я для учениці.


Задача 6

В середній школі м. Жмеринки проведення вивчення відповідності номерів парт росту учнів. В трьох кабінетах школи розташовані наступні парти:

№8 – 6 шт. – 130 – 139 = 12 учнів;

№9 – 5 шт. – 140 – 149 = 10 учнів;

№10 – 8 шт. – 150 – 159 = 16 учнів;

№11 – 12 шт. – 160 – 169 = 24 учнів;

№12– 7 шт. – 170 – 179 = 14 учнів;

В класах навчається 15 учнів ростом 170-179 см, 6 учнів ростом більше 182 см, 20 учнів ростом 160-169 см, 18 учнів ростом 140-149 см, 23 учня ростом 130-139 см.



Визначте, чи можна підібрати парти відповідно росту учнів?
Задача 7

Визначте номер парти та укажіть найбільш оптимальне місце для двох учнів 9 класу: один має ріст 168 см та страждає міопією середнього ступеня; другий має ріст 176 см та страждає міопією тяжкого ступеня.



ТЕМА №31. ЛІКАРСЬКО-САНІТАРНИЙ НАГЛЯД ЗА УМОВАМИ ВИХОВАННЯ ТА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ У ШКОЛІ
МЕТА ЗАНЯТТЯ:

  1. Закріпити теоритичні знання про значення забезпечення оптимальних гігієнічних умов організації навчально-виховного процесу для збереження та зміцнення здоров’я учнів.

  2. Засвоїти методики гігієнічної оцінки земельної ділянки навчального закладу, будівлі та його основних приміщень (шкільний клас), обстеження умов перебування учнів у середній школі, розробки та обгрунтування гігієнічних рекомендацій щодо покращання умов організації навчально-виховного процесу.


ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Чинники та умови навколишнього середовища і навчально-виховного процесу, що впливають на здоров’я дітей та підлітків.

2. Основні профілактичні заходи щодо покращання санітарно-гігієнічних умов перебування учнів у сучасних навчальних закладах.

3. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки та будівлі середньої школи. Принципи гігієнічного зонування земельної ділянки.

4. Гігієнічні вимоги до планування та санітарно-технічного обладнання шкільного класу (освітлення, вентиляція, водопостачання тощо).

5. Методика оцінки умов перебування та навчання учнів у середній школі.


ЗАВДАННЯ:

1. Обстежити земельну ділянку, будівлю та шкільний клас середньої школи.

2. Дати гігієнічну оцінку навколишньому і внутрішньому середовищу, організації навчально-виховного процесу та розробити рекомендації щодо покращання умов виховання та навчання учнів у середній школі.
ЛІТЕРАТУРА:


  1. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа. 1983. – С. 252–259.

  2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 413-426.

  3. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. – С. 528–529, 533–537, 542–545.

  4. Гигиена детей и подростков // Под ред. В. Н. Кардашенко. – М.: Медицина, 1988. – С. 155–262, 345–365.

  5. Белоусова А. Руководство к практическим занятиям по гигиене детей и подростков. 1972, – С. 77–79, 202–208.

  6. Санитарные правила устройства и содержания детских школьных учреждений. – М., 1987. – 24 с.

  7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 543-555.


МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття студенти оволодівають методиками гігієнічної оцінки земельної ділянки, будівлі школи та шкільного класу, обстежують умови перебування учнів та розробляють гігієнічні рекомендації щодо покращання умов організації навчально-виховного процесу.

Самостійна робота оформляється у вигляді протоколу, який складається з чотирьох частин:



  1. Паспортні дані навчального закладу.

2. Дані санітарного обстеження земельної ділянки ,будівлі школи та шкільного класу.

3. Гігінічний висновок на підставі аналізу отриманих результатів та їх порівняння з нормативними вимогами.

4. Рекомендації щодо покращання умов перебування дітей у середній школі.

У разі неможливості проведення заняття на базі діючого навчального закладу, його проводять в навчальній лабораторії з використанням навчального проекту будівнитва подібного закладу.

Земельні ділянки під забудову загальноосвітних навчавльних закладів повинні розміщуватися у межах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо забезпечення належної відстані від джерел викидів шкідливих речовин,шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається розміщення освітних закладів у санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об’єктів, які є потенційними джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами.

Ширина захисної зони між межою земельної ділянки школи та об’єктами, що її оточують, повинна бути не меншою 50 м. Будівля загальноосвітнього навчального закладу має розміщуватися на відстані 100-170 м від проїжджої частини дороги.



Радіус обслуговування від місця проживання учнів до загальноосвітнього навчального закладу повинен складати не більше 0,5 км пішохідної доступності. Отже, цілком слушним слід вважати розміщення шкіл на відстані транспортної доступності, яка складає 15 хвилин для учнів шкіл І ступеня (початкова школа) та 30 хвилин - для учнів шкіл II–III ступенів (основна або неповна середня і середня або старша школа).

Радіус пішохідної доступності щодо розміщення шкіл І ступеня у сільській місцевості має становити не більше 2 км та не більше 15 хвилин в один бік. Максимальний радіус об­слуговування учнів шкіл ІІ-ІІІ ступенів не повинен бути більше ніж 15 км.

Підвезення учнів до навчального закладу у сільській місцевості має здійснюватися спеці­альним транспортом. Причому транспортним обслуговуванням повинні забезпечуватися учні, які проживають на відстані від школи понад 3 км, з обов'язковим попереднім визначенням зупинок відповідного транспорту. Відстань від місця проживання до місця збирання школярів на зупинці не має бути більшою за 500 м.

Будівлі загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче, ніж за 25 м від червоної лінії земельної ділянки. Відстань від межі ділянок шкіл до стін житлових будинків із входами та вікнами має становити понад 10 м.

По периметру земельної ділянки закладу слід передбачити розташування захисної зеленої смуги (дерева, кущі, газон) завширшки не менше 1,5 м (з боку вулиць - не менше 3 м).

Огорожа території закладу повинна бути заввишки не менше 1,2 м. Лише у разі розмі­щення шкіл всередині житлових кварталів допускається застосування між ними огорожі, що складається із зелених насаджень заввишки 1 м.

Площа озеленення земельної ділянки загальноосвітнього навчального закладу має складати 45-50% від її загальної площі. Тільки в тому випадку, якщо земельна ділянка прилягає безпосередньо до зелених масивів (парки, сади, сквери), а також у разі розміщення шкіл у сільській місцевості ступінь озеленення може бути зменшений до 30 %.

Характер розташування та орієнтації основних функціональних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинен забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на день. Тому високорослі дерева належить висаджувати на відстані не менше ніж 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, кущі - на відстані не менше ніж 5 м. Забороняється біля школи висаджувати колючі дерева, кущі та рослини з отруйними ягодами, вирощувати гриби тощо.

Земельна ділянка загальноосвітнього навчального закладу має поділятися на наступні функціональні зони: навчальна зона, навчально-виробнича зона, навчально-дослідна зона, фізкультурно-спортивна зона, зона відпочинку, господарська зона, житлова зона, а також сільськогосподарська зона (для шкіл, що розташовані у сільській місцевості).


Дані щодо складу та площі окремих функціональних зон земельної ділянки загальноосвітньої школи наведені в таблиці 1.
Таблиця 1

Склад та площі окремих функціональних зон земельної ділянки загальноосвітньої школи, м2

Зона

Початкова школа

Основна

(неповна середня)



Середня

(старша)


1. Навчально-дослідна зона:

майданчик для початкових класів

200

200

400

метеорологічний та географічний майданчики




50

100

класи для занять на повітрі (з накриттям)

-

20

30

майданчик для польових та овочевих культур

-

800

1200

плодовий сад і розсадник квітково-декоративних рослин

40

100

400

теплиця з зоомайданчиком

-

170

170

зоотваринна ділянка




100

100

відділ колекції рослин




70

350

зона для початкової допризовної підготовки







1000

в тому числі:










навчальне містечко з тактичної підготовки та цивільної оборони







500

ділянка для метання гранат

-




500

2. Фізкультурно-спортивна зона;

шкільний стадіон з біговою доріжкою 250 м і прямою біговою доріжкою 100 м, комбінованім полем (60 м х 28 м) для гри у футбол, майданчиком для гри у ручний м'яч з двома секторами для стрибків у висоту та довжину тощо

-

4200

4200

майданчики для спортивних ігор:










волейбольний та баскетбольний

162

364

526

майданчик для гімнастики (1-4 класи)

200

200

200

майданчик для гімнастики (5-12 класи)

-

200

200

майданчик комбінований для спортивних ігор, метання м'яча та стрибків у висоту і довжину

480

480

480

3. Зона відпочинку:

майданчики для рухливих ігор учнів 1 класу

100

100

100

майданчики для рухливих ігор учнів 2-А класів

300

300

300

майданчики для рухливих ігор учнів 5-12 класів

-

-

125

майданчики для тихого відпочинку учнів 5-12 класів




-

160|


Фізкультурно-спортивну зону (табл.. 1) слід розташовувати по довжині земельної ділянки з півночі на південь поруч з навчальною, але не з боку вікон приміщень для початкових класів.

Майданчики для рухливих ігор з м'ячем та метання спортивних знарядь розмішуються на відстані не менше ніж 25 м від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень будівлі школи, майданчики для інших видів занять з фізичного виховання - на відстані не менше ніж 10 м. Спортивні майданчики повинні мати тверде і обов'язково рівне, з метою попередження виникнення травм, покриття. Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля, пряма доріжка довжиною 100 м для занять спринтерським бігом має входити до складу бігової.



Ями для стрибків у висоту і довжину мають заповнюватися піском, що змішаний з тирсою, їх бортики, крім переднього, оббиваються гумою. Під час будівництва бігових доріжок і спортивних (волейбольних, баскетбольних, для гри у ручний м'яч) майданчиків необхідно використовувати дренажні системи.

Комбінований майданчик (у разі його улаштування) можна асфальтувати або бетонувати, проте футбольне поле обов'язково повинне мати трав'яне покриття. Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках.

Діти повинні бути ознайомлені з правилами користування спортивним інвентарем і облад-нанням. Займатися на спортивних майданчиках дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті.

Майданчики для занять фізичною культурою необхідно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями. ігрові майданчики, розмішені біля будівлі школи, засівають невисокою травою.

Зони відпочинку для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані тіньовими навісами, гірками для спуску, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м'ячем, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плавальним басейном тощо (табл.. 1).

Господарська зона повинна мати окремий в'їзд і розташовуватися поблизу від навчальної (навчально-виробничої) зони та приміщень їдальні. У цій зоні розміщуються ремонтні майстерні, склади, гаражі, сміттєзбірники та підсобно-виробничі приміщення. Сміттєзбірники повинні щільно закриватися кришками і встановлюватися на відстані не менше ніж 25 м від вікон та входу до їдальні на асфальтованому або бетонованому майданчику під навісом.

Підходи до будівель школи (на відстані не менше ніж 100 м), проїжджа частина, пішо­хідний прохід до господарських будівель, а в сільських школах, які не мають каналізації, - до надвірних туалетів, повинні мати асфальтоване або бетоноване покриття.

У житловій зоні земельної ділянки, яка повинна мати окремий вхід з боку вулиць і проїздів та ізолюватися від господарської зони на відстані не менше ніж 100 м, розміщуються гуртожитки для учнів та, у разі потреби, житлові будинки для викладачів і обслуговуючого персоналу.

Санітарні розриви між спальними корпусами та межею житлової зони мають становити не менше 50 м. Відстань від спальних корпусів до автомагістралей повинна бути не меншою 150 м, до господарської зони - не меншою 100 м.

Майданчики для рухливих ігор у зоні відпочинку (для максимального використання їх під час перерв) мають розташовуватися біля виходів з приміщень і повинні бути розділені для учнів кожної вікової групи.

Використання внутрішнього двору навчальних закладів для задоволення господарських потреб (стоянка автотранспорту, розміщення меблів, обладнання, макулатури, металобрухту та будівельних матеріалів) забороняється.



Навчально-дослідна зона повинна складати не більше ніж 25% від загальної площі земель­ної ділянки. У міських школах вона може бути зменшена за рахунок будівництва на ділянці парників, теплиць і оранжерей, які органічно пов'язані з комплексом навчальних кабінетів природничого (біологія, хімія) напрямку.

Земельні ділянки сільських шкіл можуть бути розширені за рахунок будівництва парників, теплиць, оранжерей, приміщень для зберігання сільськогосподарської техніки та садово-городнього інвентарю.



Будівля загальноосвітнього навчального закладу має забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку та харчування учнів. Тому на території земельної ділянки її слід розташовувати таким чином, щоб рівень освітлення та інсоляції навчальних приміщень був оптимальним, а взаємозв'язок між ділянкою і будівлею – найбільш раціональним.

Розрізняють компактну, блочну (блочно-секційну) та павільйонну системи архітектурно-композиційних рішень щодо улаштування навчальних будівель. Дві останніх слід вважати найбільш доцільними для використання у сучасних умовах. При цьому в одній секції мають розміщуватися максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів для двох суміжних (1 та 2 класи, 3 та 4 класи тощо) вікових груп.




Основні варіанти архітектурно–планувальних композицій будівель дошкільних установ та навчальних закладів

(А – компактна; Б – блочна; В – павільйонна)

Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати не більше трьох поверхів. Тому у разі розміщення загальноосвітніх навчальних закладів у попередньо збудованих чотирьох-п'ятиповерхових будівлях, четвертий і п'ятий поверхи відводять під кабінети, які мають найменше навчальне навантаження.

Кількість учнів, що перебувають в умовах сучасних закладів освіти, не має перевищувати їх проектну місткість.

У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачається розміщення наступних функціональних груп навчальних приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, блоки (кабінети) трудового навчання та професійної орієнтації, класи продовженого дня, фізкультурно-спортивні приміщення, приміщення харчоблоку, медичний блок, актова зала, бібліотека, адміністративні та допоміжні приміщення тощо.

Дані щодо складу та рекомендованої площі основних приміщень загальноосвітнього навчального закладу наведені в таблиці 2. Слід зазначити, що площі приміщень наведені виходячи із розрахунку наповнюваності класу 25 учнями. При наповнюваності класів загальноосвітніх шкіл у кількості 30 учнів дозволяється приймати площу класних приміщень, універсальних навчальних та спеціалізованих кабінетів загальноосвітнього циклу, виходячи із розрахунку 2,0 м2, а лабораторій з природничих наук - виходячи із розрахунку 2,4 м3 на 1 учня.

Таблиця 2

Склад та рекомендована площа основних приміщень загальноосвітньої школи


Назва приміщень

Площа на одного

учня, м2



Примітка

Приміщення для учнів 1 класу:

класна кімната

2,4




спальна кімната

2,0




ігрова кімната

2,0




рекреації

1,0




туалети

0,2




гардероб

0,2




Приміщення для учнів 2-4 класів:

класні приміщення

2,4




приміщення для чергових учнів (при кожному класі)




шафа для одягу 3 м2, шафа для технічних засобів

спальня для учнів з порушеннями у стані здоров'я

2,0




майстерня для трудового навчання молодших школярів (на 25 місць з інвентарною)

3,6

6 м2

універсальний зал (для фізичної культури, ритміки та хореографії з інвентарною)




144 м2+6

роздягальні для дівчаток і хлопчиків (по 12-13 місць)




18м:2 х 2

душові з туалетом




7 м2 х 2 (по дві душові сітки, 1 унітазу та 1 умивальнику)

рекреація

2,0




гардероб

0,2




туалети для дівчаток і хлопчиків

0.2




універсальні приміщення для груп продовжено­го дня

2,4




Навчальні кабінети для предметів загальноосвітнього циклу для 5-12 класів:

кабінет української мови та літератури

2,4

1 кабінет на 5 класів

кабінет російської мови та літератури

2,2




кабінет іноземної мови (на 12-13 місць)

2,4

На 50% класів

кабінет історії та суспільствознавства

2,4

1 кабінет на 8 класів

кабінет географії

2,4

1 кабінет на 15 класів

кабінет математики

2,4

1 кабінет на 8 класів

лаборантські на групи однойменних кабінетів

-

16 м2 на 1 групу

кабінет інформатики та обчислювальної техніки (з лаборантською для ремонту техніки)

6,0

на 1 робоче місце біля ЕОМ і (лаборантська - 9 м2)

Лабораторії з природничих наук:

з фізики та астрономії

2,8

1 лабораторія на 8 класів

3 ХІМІЇ

2,8

1 лабораторія на 15 класів

з біології

2,8

1 лабораторія на 15 класів

лаборантські з хімії, фізики, біології, астрономії

0,75

16 м2 на кожне приміщення

Приміщення для фізкультурно-оздоровчої роботи:

фізкультурно-спортивні зали

12 х 24 м, 9 х 18м




роздягальні з душовими та туалетами для дівчаток та хлопчиків




(21 м2+7м2) х 2

інвентарні




16 м2 та 33 м2

Приміщення для занять з допризовної підготовки:

кабінет допризовної підготовки з препаратор­ською і кімнатою для зберігання зброї




6 м2 + 6 м2 + 6 м2

Навчальний тир з дистанцією стрільби 25 м:

зона для стрільби




180 м2

кімната для підготовки




24 м2

гардероб




9 м2

кімната інструктора




6 м2

кімната для зберігання та чищення зброї




2 + 9м2

туалет




4 м2

Загальношкільні приміщення для проведення колективних позаурочних заходів та відпочинку:

естрадна




36 м2

інвентарна для естрадного інвентарю




12 м2

артистична роздягальна




12 м2 х 12 м2

кіноапарата




24 м2

радіовузол, директорська, кімната для ремонту апаратури




21 м2(12м2+9м2)

кімната психофізіологічного розвантаження




6 м2 на 25 % викладацького складу

зала-дискотека з інвентарною




108м2+6м2

Приміщення для трудового навчання та професійної орієнтації учнів 5-9 класів:

майстерня з обробки металу, деревини з приміщенням для теоретичних занять і креслення




9 м2 х 2

гардероб







інструментальні кімнати майстрів




18 м2 х 2

складські приміщення для сировини та виробів




18 м2 *2

розпилювальна




18 м2

майстерня (кабінет обслуговуючої праці) з обробки тканин та кулінарії з інвентарною і гардеробом




90м2+54м2+9м2+12м2

Адміністративно-господарські приміщення:

кабінет директора




32 м2

кабінет заступників директора з навчальної роботи




12 м2, 2 робочих місця

кабінет заступників директора з виховної роботи




12 м2, 2 робочих місця

кабінет заступника директора з господарської роботи




9 м2

методичний кабінет-учительська з роздягальнею




8 м2 на 1 робоче місце; 0,25 м2 на 1 місце

кабінет психолога




12 м2

канцелярія




16 м2

аудиторія для студентів середніх і вищих педагогічних та медичних навчальних закладів з роздягальнею




2,5 м2 на 1 місце

Необхідно зазначити, що кількість класів, навчальних приміщень, лабораторій та спортив­них залів розраховують, виходячи із кількості годин занять в одну зміну і зайнятості останніх не менше ніж на 75 % від загальної тривалості навчального часу.

Стіни навчальних приміщень повинні бути гладенькими щоб було можливе їх прибирання вологим способом.

Підлога приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинна бути виготовлена з деревини або лінолеуму на теплій основі, не мати щілин, підлога туалетних та умивальних кімнат мас вистилатися керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою. Забороняється ви­користовувати цементні та мармурові матеріали для настилу підлоги усіх приміщень.



Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів 1-4 класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому блоці, який ізольований від приміщень для учнів інших вікових груп.

Якщо в школі функціонує кабінетна система навчання, то вона потребує розміщення кабінетів у межах одного-двох поверхів таким чином, щоб перехід з кабінету в кабінет за­ймав не більше 2 хвилин. Кабінети з предметів, які найчастіше вивчаються у школах, для 5-9 класів розміщуються на першому поверсі, для 10-12 класів - на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів залежно від місткості школи становить 2-4 кабінети на один навчальний предмет.

Навчальні приміщення не повинні бути прохідними і мають бути ізольовані від примі­щень, які є потенційними джерелами шуму і сторонніх запахів (майстерні, спортивна і актова зали, харчоблок тощо).

Приміщення для трудового навчання (майстерні з обробки деревини, майстерні з обробки металу, комбіновані майстерні з обробки металу та деревини, кабінет обслуговуючої праці тощо) повинні бути ізольованими від інших основних приміщень і мають розташовуватися в окремих блоках на першому поверсі школи або в окремих будівлях з гардеробом і туалетом. Для трудового навчання і професійної підготовки учнів 10-12 класів додатково передбачається улаштування навчально-виробничих майстерень або запроваджується організація їх навчання на базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів та навчальних цехів промислових і сільськогосподарських підприємств.

Спортивна зала розміщується на першому поверсі. її розміри мають передбачати можливість забезпечення оптимального виконання програм з фізичного виховання та організації позаурочних спортивних занять.

Вхід у спортивну залу повинен передбачати прохід або безпосередньо через роздягальню, або через відокремлений коридор. Інвентарна для спортивного обладнання повинна з'єднувати­ся із спортивним залом через двері або відкритий отвір розмірами (2 х 2,2 м). Підлога у цьому приміщенні має знаходитися на одному рівні з підлогою спортивного залу. З інвентарної або спортивного залу слід передбачити додатковий вихід на земельну ділянку. Висота спортивних залів повинна бути не меншою 6 м.



Актова зала має бути розташована на другому поверсі. Використовувати актову залу як спортивну не рекомендується.

Виробничі приміщення харчоблоку проектуються з урахуванням особливостей розміщення технологічного устаткування. Кухонні плити, які працюють на твердому паливі, можна розміщувати тільки у сільських школах з наповнюваністю не більше 80 учнів. Кухні в школах повинні бути розраховані на розміщення в них устаткування для приготування їжі як Із сировини, так і з напівфабрикатів.

Площу обіднього залу слід приймати виходячи з розрахунку не менше ніж 0,85 м-на одного учня. Максимальна наповнюваність обідніх залів становить 350-490 місць. Слід передбачити наявність окремого виходу на територію подвір'я із виробничих приміщень харчоблоку.

Обідні зали слід обладнувати столами на 4-6-10 місць та стільцями або табуретами. Відстань між столами і вікном (дверима) для роздачі їжі та прийому брудного посуду пови­нна становити 150-200 см, між рядами столів - 100-150 см, між столами і стіною - 40-60 см. Столи повинні мати покриття, що відповідає гігієнічним вимогам, легко миється, стійке до впливу гарячої води та дезінфікуючих засобів. Умивальники слід улаштовувати, виходячи з розрахунку 1 умивальник на 20 місць, електрорушники - виходячи з розрахунку 1 електро­рушник на 40 місць.

Приміщення для організації занять за програмою продовженого дня для учнів загальноосвітніх навчальних закладів слід розміщувати, орієнтуючись на необхідність забезпечення такою формою навчальної роботи до 20% школярів від загальної кількості учнів 1-4 класів та до 10% школярів - від загальної кількості учнів 5-9 класів.

Ширина рекреаційних приміщень у разі однобічного розміщення навчальних приміщень повинна становити не менше ніж 2,8 м. Площа рекреаційних приміщень розраховується для кожного поверху І повинна бути не меншою 2,0 м2 на одного учня. Під час будівництва або реконструкції загальноосвітнього навчального закладу слід віддавати перевагу розміщенню рекреаційних приміщень зального типу.



Медичний блок, що складається із таких приміщень, як кабінет лікаря площею не менше 18 м2 та завдовжки 5 м (для визначення гостроти слуху та зору учнів), кабінет лікаря-стоматолога площею не менше 15 м2, обладнаний витяжною шафою, процедурний кабінет площею 10 + 8 м2 та кабінет психофізіологічного розвантаження площею не менше 18 м2 слід розміщувати на першому поверсі.

Гардероб розміщується на перших поверхах навчального закладу з обов'язковим облад­нанням секцій для кожного класу. У вестибулях слід проектувати подвійні тамбури з трьома дверима для забезпечення надійної теплоізоляції внутрішніх приміщень.

Для учнів 1-4, 5-7 та 8-9 класів у разі використання блочної системи забудови слід передбачити наявність самостійних входів у школу, у всіх інших випадках необхідно влаштувати не менше 2 виходів для постійної експлуатації.

Міжповерхові сходи обов'язково повинні мати природне освітлення. Висота приступця має становити 15 см, ширина - 30-35 см, кут нахилу сходів - не більше 30°. Не допускається горизонтальне розміщення елементів огорожі сходів. Висота огорожі сходів повинна складати 1,5 м з поручнем заввишки 0,8 м. Ширина маршу сходів має становити 1,8 м.



Результати гігієнічної оцінки земельної ділянки, будівлі, навчального приміщення (шкільного класу) та умов перебування учнів у навчальному закладі оформляються у протокольному зошиті за такою схемою:
Схема

гігієнічної оцінки умов виховання та навчання дітей та підлітків

у загальноосвітній школі №______________
1. Паспортні дані об’єкта: повна назва середньої школи, адреса, проектна наповнюваність, кількість дітей, що фактично навчається у школі, кількість класів та змін, наявність у школі групи подовженого дня.

2. Дані санітарного обстеження земельної ділянки, будівлі школи, навчального приміщення, (шкільного класу) та умов перебування учнів в навчальних закладах:
Розміщення земельної ділянки у плані міста та мікрорайону: тип (внутрішньоквартальний, суміжний з кількома кварталами, на міжквартальних проїздах тощо), радіус обслуговування, доступність та безпека переміщення дітей на шляху до школи (наявність магістральних шляхів, перехресть), відстань між спорудою школи та будинками, які її оточують, огородження земельної ділянки, відсоток забудови, питома вага озеленення та характер зелених насаджень (фруктові, хвойні дерева тощо).

Функціональне зонування ділянки, площа окремих зон, та особливості їх розташування, кількість під’їздних шляхів. Площа, обладнання та санітарний стан окремих зон: навчально-дослідної, спортивної, господарської зон та зони відпочинку.

Будівля школи: тип забудови (компактний, блочний, блочно-секційний, павільйонний), розташування будівлі відносно елементів земельної ділянки, особливості збереження мікрокліматичних та ізоляційних розривів, світлового клімату, наявність та відстань від об’єктів, що затіняють (будинки, дерева тощо).

Санітарно-технічний благоустрій земельної ділянки: водопостачання (місцеве, централізоване, наявність крана для поливання у господарчій, спортивній та навчально-дослідній зонах, особливості видалення рідких та твердих відходів, наявність штучного освітлення зон та підходів до будівлі. Покриття підходів до школи, стежок та інших елементів земельної ділянки.

Обстеження будівлі школи: кількість поверхів, набір кімнат та їх взаєморозташування (навчальні, навчально-методичні, адміністративно-побутові приміщення) місце розташування окремих кабінетів (хімії, фізики, біології), особливості розташування та оснащення актового та спортивного залів, блоку для трудового навчання, кількість входів у школу та їх зв’язок з роздягальнями та їдальнею.

Санітарне обстеження шкільного класу: план-схема класу, площа класу (загальна та питома), об’єм класу, фактичний повітряний куб, відстань першої та останньої парт від дошки, відстань парт від стіни та між рядами, характеристика природного та штучного освітлення: світловий коефіцієнт, коефіцієнт закладення, проекція небосхилу, величина кутів падіння та отвору, рівномірність та достатність освітлення, справність освітлювальної арматури), характеристика вентиляції (коефіцієнт аєрації, кратність обміну повітря, концентрація СО2 у повітрі), особливості мікрокліматичних умов (середня температура повітря, перепади температури по горизонталі та вертикалі, добовий перепад, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря). Розрахунок кількості СО2 у повітрі проводиться з використанням поглинача Петрі, визначення вологості повітря за допомогою аспіраційного психрометра Асмана, швидкості руху повітря – за данними кататермометрії.

Оцінка організації навчально–виховного процесу: визначення відповідності номера парт росту учнів та їх стандартності, оцінка розкладу уроків та особливостей побудови уроку.
Ситуаційні задачі
Задача 1

До медичного пункту школи звернувся учень 10 класу загальнососвітньої школи зі скаргами на головний біль, поганий сон, втому. В ході обстеженя підлітка шкільний лікар патології не виявив. Під час опитування установлено, що учень сидить на останній парті внутрішнього ряду, на відстані 20 см розташована батерея водяного опалення. Для зниження температури повітря постійно відкрита кватирка. Середня температура класного приміщення 24°С, швидкість руху повітря 0,5 м/см, відносна волгість 30%, охолоджуюча дія повітря 0,2 млкал см2 г/сек.

Дайте гігієнічну оцінку умовам навчання та у разі необхідності запропонуйте рекомендації щодо його оптимізації.
Задача 2

Дівчинка 6 років часто (понад 5 разів на рік) хворіє на застудні захворювання, фізичний розвиток середній, пропорційний, має тільки молочні зуби, мигдалики гіпертрофовані, вміє читати та рахувати. Батьки віддали дитину у перший клас загальноосвітньої школи. У школі комплексна система архітектурно-композиційних рішень. Секції роздягалень для учнів шестирічного віку розташовані разом з п’ятьма паралелями двох суміжних груп. Шкільна столова доготовчого типу. Площа на одного учня у класі 1,7 м2, спальної та ігрової кімнати немає. Гардероб загальний для всіх класів.



Дайте гігієнічну оцінку умовам навчання дітей 6-ти річного віку та у разі необхідності обргунтуйте відповідні рекомендації.
Задача 3

Визначте чи відповідає гігієнічним вимогам шкільний клас на 40 учнів, що має розміри: довжина – 8 м, ширина – 6 м, висота – 3,2 м. Природна вентиляція забезпечується 3 витяжними каналами, розташованими у верхній частині внутрішньої стіни, та кватирками у вікнах. Кратність обміну повітря 2 рази на годину. Природне освітлення забезпечується 3 вікнами розміром 2 х 1,5 м кожне, штучне – лампами розжарювання потужністью 15 вт.


Задача 4

У восьмому класі навчається 35 учнів. Площа класу 48 м2. Навчально-дослідна зона має майданчик для початкових класів площею 150 м2. Теплиця, зоотваринна ділянка та відділ колекції рослин відсутні. Зона для початкової допризивної підготовки площею 200 м2 знаходиться поряд з зоною відпочинку, загальна площа якої 60 м2.

Фізкультурно-спортивна зона складається з: шкільного стадіону – 1200 м2, майданчиків для спортивних ігор, гімнастики, метання м’яча та стрибків у висоту (S пола 150 м2 кожна).

Визначте, чи відповідає планування земельної ділянки середньої загальноосвітньої школи гігієнічним вимогам. У разі необхідності обгрунтуйте відповідні гігієнічні рекомендації.
Задача 5

У ході поглибленого медичного обстеження школяра 11 років виявлено, що він майже щомісяця хворіє на ГРВЗ, страждає міопією слабкого ступеня та карієсом. Фізкультурою займається в основній групі. Об’єктивно: з боку внутрішніх органів ніяких патологічних змін не виявлено.



Визначте, до якої групи здоров’я відноситься школяр, та оптимальне місце розташування при розсажуванні дітей за парти.
Задача 6

Вивчаючи проект будівництва школи лікар знайшов наступні дані: школа має 5 поверхів, 1 та 4 класи розташовані на четвертому поверсі. Довжина класних приміщень 8 м, ширина – 6 м, висота – 3 м. В класі навчаються 42 учні. Площа рекреацій на 1 учня – 0,8 м2, у гардеробі – 0,1м2. Приміщення для груп подовженого дня відсутні.



Дайте заключення відносно відповідності вказаних умов навчання гігієнічним нормативам.
Задача 7

Спортивний зал середньої загальноосвітньої школи розміром 10 х 20 х 4 м облаштований витяжною вентиляцією яка виключається в перервах між уроками фізичного виховання на 20 хв. Спортивний зал розташований на другому поверсі. Душової та інвентарної кімнат немає. Додатковий вихід на земельну ділянку відсутній. Шкільний стадіон бігової доріжки немає. Майданчики для спортивних ігор та занять гімнастикою не перевищують площу 120 м2.



Зробіть висновок про відповідність умов навчання гігієнічним нормам, перерахуйте невідповідності умов навчання гігієнічним вимогам.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка