Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка26/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   58

Класифікація пилу

1. За механізмом утворення:

    • аерозолі дезінтеграції (при подрібнюванні, розмальовуванні, шліфуванні, свердлінні тощо);

    • аерозолі конденсації (твердіння у повітрі пари розплавлених металів та інші речовини).

2. За походженням:

    • неорганічний (мінеральний, металевий);

    • органічний (рослинний, тваринний);

    • змішаний.

3. За дисперсністю:

    • видимий (понад 10 мкм);

    • мікроскопічний (від 0,25 до 10 мкм);

    • ультрамікроскопічний (менше 0,25 мкм).

Залежно від розмірів частинок, фізичних властивостей і хімічного складу пил чинить різноманітну дію на організм:



      • фіброгенну на легені

      • подразнювальну та запальну на дихальні шляхи, очі, шкіру;

      • алергенну;

      • канцерогенну;

      • мутагенну;

      • токсичну;

      • фотосенсибілізуючу;

      • радіоактивну.

Патогенний вплив пилу залежить від кількості (маси) частинок пилу в одиниці об’єму повітря, дисперсного складу, розчинності, хімічного складу, зокрема вмісту вільного діоксиду кремнію, який визначає агресивність пилу. Пил зі значним вмістом SiO2 здатний викликати специфічні професійні захворювання легенів – пневмоконіози та пилові бронхіти.



Пневмоконіоз – хронічне професійне пилове захворювання легень, яке характеризується розвитком фіброгенних змін у результаті тривалої інгаляційної дії фіброгенних промислових аерозолів.

Виділяють наступні види пневмоконіозів:



    • силікоз – пневмоконіоз, обумовлений вдиханням кварцового пилу, який містить вільний діоксан кремнію: кварц, крістобаліт, трідиліт.

    • силікатоз –пневмоконіози, які виникають у результаті вдихання пилу мінералів, які містять діоксид кремнію у зв’язаному стані з різними елементами: Al, Mg, Ca, Fe (антракоз, асбестоз, талькоз).

    • металоконіози – пневмоконіози, які виникають від дії пилу металів: Fe, Al, Mn та ін. (сидероз, барітоз, алюміноз, бериліоз, мангоконіоз);

    • пневмоконіози, які обумовлені дією органічного пилу:

  • рослинний (бісікоз – пил хлопка і льону), богасоз (пил цукрової тростини), фермерська легеня (сільськогосподарський пил, який вміщує мікроскопічні грибки);

  • синтетичний (пил пластмас).


Пневмоконіози від змішаного пилу

Найагресивнішим видом пневмоконіозу є силікоз ( лат. silex, silisis – кремінь). В основі захворювання є розвиток вузликового фіброзу у легеневій тканині, а також розростання фіброзної тканини вздовж бронхів, судин, біля альвеол. Захворювання може мати 3 форми: вузликову, інтерстиціальну, вузлову.



Вузликова форма силікозу характеризується виникненням у легенях дрібних круглих, чітко окреслених однотипних тіней, інтенсивність яких змінюється залежно від фази розвитку вузликів.

Інтерстиціальна форма характеризується посиленням і деформацією легеневого малюнка, що зумовлено периваскулярним і перибронхіальним фіброзом.

Вузловій формі притаманне виникнення різних за формою та чіткістю контурів дрібновузлових, велико вузлових та масивних фіброзних утворень.

Хворі на силікоз скаржаться на задишку, кашель, біль у грудях. Клінічна картина силікозу характерна тим, що відносно швидко розвивається емфізема легень, ушкоджуються та деформуються бронхи, які втрачають еластичність, утворюються бронхоектази. Згодом задишка стає вираженішою, посилюється кашель з виділенням значної кількості мокротиння. Спостерігається порушення змін легеневої тканини. Гіпертрофія правого шлуночка зумовлює зміни ЕКГ. Згодом на тлі легеневого серця і мускатної печінки розвивається серцево-легенева недостатність. Таким чином, силікоз уражує весь організм.
Методика ДОслІдЖЕНня ВМІСТУ пИлУ в ПоВІТРІ
При дослідженні запиленості проби повітря забирають на робочому місці в зоні дихання робітника. За відсутності фіксованих робочих місць проби повітря забирають у місцях періодичного перебування працюючих з урахуванням маршрутів їх пересування. Проби слід забирати у момент найбільшого пилоутворення. З метою вивчення ефективності пилоочисників проби забирають у момент їх роботи та після вимкнення.

Гігієнічна оцінка включає кількісну оцінку ваговим методом та якісну оцінку дисперсного та хімічного складу.

Кількісний вміст пилу в повітрі визначається або на основі визначення ваги пилу в одиниці об’єму повітря (мг/м3), або шляхом підрахунку кількості пилинок в 1 см3 повітря, тобто за допомогою, відповідно, вагового або розрахункового методів.

У випадку використання вагового методу вміст частинок пилу в повітрі робочої зони визначають шляхом зважування фільтра до і після протягування через нього повітря на аналітичній або електричній вазі. Аналітичні аерозольні фільтри, що застосовуються у даному випадку затримують до 98% пилових частинок та дозволяють протягувати повітря зі швидкістю – до 100 л/хв.

Перед відбором проб фільтр закріпляють в алонжі воронкоподібної форми та приєднують до електричного або пневматичного аспіратора. Тривалість відбору повітря (Т, хв.) залежить від ступеня запиленості (С, мг/м3), швидкості протягування (V, л/хв.) і необхідної мінімальної наважки на фільтрі (а, мг) та визначається з використанням формули (1):

а · 1000


T = ––––– ; (1)

C · V


Розрахунок концентрації пилу (мг/м3 ) проводиться за допомогою формули (2):
(q2–q1) · 1000

П = ––––––– ; (2)

V

де q1 – маса чистого фільтру (мг);



q2 – маса фільтру з пилом (мг);

V – об’єм повітря (л), що протягується, приведеного до нормальних умов з використанням формули (3):

Vt · 273 · P

V = ––––––––– ; (3)

(273+t) · 101,325

де Vt – об’єм повітря (л), взятий для аналізу при температурі (t, °) та атмосферному тиску (P, гПА), безпосередньо під час дослідження.

У випадку використання розрахункового методу розрахунок кількості пилинок проводиться за допомогою:

а) приладу Оуенса (досліджуване повітря осаджується на поверхні скла за рахунок удару його направленого потоку по вологій скляній поверхні, або в результаті прилипання пилинок до конденсуючої пари);

б) термопреципітаторів (у нагрітому стані пилинки, що знаходяться в повітряному середовищі осідають на охолоджену поверхню);

в) седиментаторів (осідання пилу, що міститься в певному об’ємі досліджуваного повітря за допомогою седиментаторів різних конструкцій, наприклад, седиментатора Гріна). Після проведеного дослідження скло з прилиплими до нього пилинками розміщують під мікроскопом та підраховують число пилинок. Кількість пилинок, що виявлена, на склі, ділять на об’єм досліджуваного повітря, приведеного до стандартних умов і визначають загальний вміст пилу в повітрі робочої зони.

ГДК різних аерозолів переважно фіброгенної дії наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

ГДК аерозолів переважно фіброгенної дії

Речовини

ГДК,

мг/м3



Клас небезпеки

Окис алюмінію у вигляді аерозолю конденсації

2

4

Окис алюмінію у вигляді аерозолю дезінтеграції (глинозем, електрокорунд)

6

4

Двоокис кремнію кристалічного при вмісті його в пилу: вище 70%

від 10 до 70%

від 2 до 10%


1

2

4



3

4

4



Двоокис кремнію аморфного у вигляді аерозолю конденсації

1

3

Пил рослинного та тваринного походження з домішками двоокису кремнію понад 10%

2

4

Силікати та силікатовміщуючий пил:

азбест


асбесто цемент, цемент, апатит, глина

тальк, слюда, мусковіт


2

6



4

4

4



4

Чавун

6

4

Шамото-графітові вогнеопірні сполуки

2

4

Електрокорунд у суміші з легованою сталлю

6

4

Электрокорунд хромистий

6

4


Профілактичні заходи щодо запобігання несприятливого впливу пилу та токсичних хімічних речовин:


      • гігієнічне нормування – враховуючи, що серед аерозолів фіброгенної дії найбільшу агресивність має пил, який містить вільний діоксид кремнію, ГДК такого пилу (в залежності від % вмісту SiO2) складає від 1 до 2 мг/м3. Для інших видів пилу встановлена ГДК від 3 до10 мг/м3;

      • технологічні заходи – направлені на зменшення і навіть повне виключення того або іншого шкідливого фактору, за рахунок зміни технології виробництва (це самі радикальні, найбільш істотні заходи). До числа таких заходів відносяться: впровадження безперервних технологій, автоматизацію і механізацію виробничих процесів, дистанційне управління, використання нових технологій (заміна сухих процесів свердління вологими);

      • санітарно-технічні заходи – направлені на зниження рівня впливу шкідливого фактору за рахунок використання спеціальних технічних пристосувань на відміну від технічних заходів більш паліативні. До них можна віднести – герметизація робочих зон, використання місцевої витяжної вентиляції (витяжні шафи, кожухи, зонти);

      • архітектурно-планувальні заходи – направлені на зниження ступеня дії шкідливого фактору за рахунок раціональних планувальних рішень підприємств;

      • організаційні заходи – організація раціонального режиму праці і відпочинку, обмеження часу контакту працюючого з шкідливою речовиною, проведення професійної консультації, професійного відбору, недопущення на шкідливі підприємства підлітків і жінок;

      • використання індивідуальних засобів захисту: спецодяг і спецвзуття, засоби захисту рук, засоби індивідуального захисту органів дихання (фільтруючі респіратори, протигази при застосуванні яких, повітря, яке вдихає людина, очищається від шкідливих домішок за допомогою фільтрів і абсорбентів; ізолюючі шлангові і автономні дихальні апарати, за допомогою яких органи дихання людини повністю ізолюються від оточуючої атмосфери і повітря для дихання поступає з чистої зони), засоби захисту голови, засоби захисту очей і обличчя (захисні окулярів закритого або відкритого типу);

      • лікувально-профілактичні заходипроведення попереджувальних і періодичних медичних оглядів, організація лікувально-профілактичного харчування, заходи направлені на підвищення реактивності організму (УФ-опромінення у фотаріях, дихальна гімнастика).


Додаток 1

Гігієнічна класифікація праці (за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості виробничого процесу). Затверджена Міністерством Охорони Здоров'я СРСР 12.08.1986 № 4137-86 (витяг)




п/п

Фактори


Класи умов і характери праці

Оптимальні

Допустимі



Шкідливі і небезпечні

I ступінь

ІІ ступінь

ІІІ ступінь




Перевищення ГДК




1.

Шкідливі хімічні речовини



















І клас небезпеки

-

 ГДК

до 2-х разів

2,1-4 рази

> 4 разів

ІІ клас небезпеки

-

 ГДК

до 3-х разів

3,1-5 разів

> 5 разів

ІІІ-ІV клас небезпеки

-

 ГДК

до 4-х разів

4,1-6 разів

> 6 разів










Перевищення ГДК







2.

Пил переважно фіброгенної дії

-

 ГДК

в 2 рази

2,1-5 разів

> 5 разів

3

Вібрація (загальна і локальна)

-

 ГДР

до 3 дБ

3,1 - 6 дБ

> 6 дБ













Перевищення ГДУ







4.

Шум

-

 ГДР

до 10 дБА

11-15 дБА

>15 дБА

5

Інфразвук

-

 ГДР

вище ГДР

-

-

6.

Ультразвук

-

 ГДР

вище ГДР

-

-

7.

Неіонізуюче випромінювання

-
















- радіочастотний діапазон

-

 ГДР

вище ГДР

-

-




- діапазон промислової частоти

-

 ГДР

вище ГДР

-

-




- оптичний діапазон (лазерне випромінювання)

-

 ГДР

вище ГДР

-

-

8.

Мікроклімат в приміщенні:

Температура повітря, °С



Оптимальні за санітарними нормами

Допустимі за

санітарними нормам



Вище максимальних допустимих величин в теплий період, або нижче мінімально допустимих величин в холодний період

до 4°С

4,1-8°С

вище 8°С




Швидкість руху повітря, м/с

--”--

--”--

Вище рівня допустимих величин в холодний і теплий періоди року, або нижче мінімально допустимих в теплий період року

до 3 разів

більше 3 разів







Відносна вологість повітря в %

--”--

--”--

перевищення рівня, допустимого санітарними нормативами

до 25 %

більше 25 %







Інфрачервоне випромінювання, Вт/м2

--”--

--”--

141-350 Вт/м2

351-2800 Вт/м2

вище 2800 Вт/м2




температура зовнішнього повітря (при роботі на відкритому повітрі) °С



















- влітку

--”--

--”--

до 32

32,1-40

вище 40




- взимку

--”--

--”--

- (10-14)

- (15-20)

нижче -20

9.

Атмосферний тиск (атм) підвищений (атм)

природний фон

до 1,2

1,3-1,8

1,9-3,0

більше 3




знижений (м над рівнем моря)

-

600-1000

1100-2000

2100-4000

вище 4000

* При вітрі нижчі границі температури повітря повинні бути зміщені в бік більш високих температур з розрахунку 2°С на 1 м/с збільшення швидкості руху повітря.

10.

Біохімічні

Мікроорганізми*









Перевищення ГДК










1 класу небезпеки

-

 ГДР

до 2 разів

2,1-4

> 4




2 класу небезпеки

-

 ГДР

до 3 разів

3,1-6

> 6




3-4 клас небезпеки

-

 ГДР

до 5 разів

5,1-10

> 10




Білкові препарати







Перевищення ГДК










1 клас небезпеки

-

 ГДР

до 5 разів

5,1-10

> 10




2 клас небезпеки

-

 ГДР

до 7 разів

7,1-15

> 15




3-4 клас небезпеки

-

 ГДР

до 10 разів

10,1-20

> 20

11

Важкість праці



















Динамічна праця



















Потужність зовнішньої роботи (в ватах)** при роботі з участю м’язів нижніх кінцівок та тулуба

чоловіки

до 40


жінки

до 36


41-90
37-63

> 90
> 63

-

-




Те ж, при роботі з переважною участю м’язів плечового поясу

Чоловіки

до 22


жінки

до 17,5


23-45
18-30,5

> 45
> 30,5

-

-

* Включаючи патогенні мікроорганізми

** Підняття і переміщення вантажів жінками за 1 раз не повинно перевищувати:

При чергуванні з іншою роботою - 15 кг, постійно на протязі зміни - 10 кг.





Маса вантажу, що необхідно підняти і перенести, кг.

чоловіки

жінки


до 30

до 10


31-35

11-15


> 35

> 15


-

-





Дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук (кількість за зміну)

до 20000

20001-40000

40001-6000

60001-80000

> 80000




Статистичне навантаження:
















Величина навантаження за зміну (кг.сек) при утриманні вантажу:




однією рукою

до 18000

18001-43000

43001-97000

вище 97000

-





двома руками

до 4300

43001-97000

97001-208000

вище 208000

-




за участю м’язів корпусу і ніг

до 61000

61001-130000

130001-260000

вище 260000

-




Робоча поза

вільна

Знаходження в нахиленому стані до 30° 25 % часу за зміну

Знаходження в нахиленому стані 30° 26-50 % часу за зміну.

Перебування в вимушеній позі (на колінах, навпочіпки) до 25 % часу за зміну.



Знаходження в нахиленому стані

30° більше 50 % часу за зміну



Перебування в вимушеній позі (на колінах, навпочіпки) більше 25% часу за зміну







Нахили корпусу

Відсутні

Вимушений нахил більше 30° 50-100 разів за зміну

Вимушений нахил більше 30° 101-300 разів за зміну

Вимушу-ний нахил більше 30° і більше 300 разів за зміну

-




Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом)

до 4 км за зміну

4,1-10 кілометрів за зміну

10,1-17 кілометрів за зміну

вище 17 кілометрів за зміну

-

12

Напруженість праці



















Увага




а) тривалість зосередженості (% часу зміни)

до 50

51-75

вище 75

-

-




б)щільність сигналів, в середньому за годину

до 175

176-300

вище 300

-

-




Напруженість аналізаторних функцій:




а) зір (категорія зорових робіт за СПП 11-4 -79)

груба і малоточна

точна

високоточна

особливо точна з застосуванням оптичних приладів

-




б)слух (при виробничий необхідності сприйняття мови або диференційованих сигналів

чіткість слів і сигналів від 100 до 90 %

чіткість слів і сигналів від 90 до 70%

чіткість слів і сигналів менше 70%

-

-




Емоційна і інтелектуальна напруга

Робота за індивідуальним планом

Робота згідно встановленого графіка із змогою його коректування в процесі діяльності

Розв’язання важких задач в умовах дефіциту часу і підвищеною відповідальністю

Особистий ризик, небезпечність, відповідальність за безпеку інших осіб

-




Монотонність










а)кількість елементів в багаторазово повторюваній операції

> 10

10-4

2-3

-

-




б)тривалість виконання повторюваних операцій, в сек.

> 100

100-20

19-20

-

-




в) в час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій (% до тривалості зміни)

до 80

81-95

96 і більше

-

-




Змінність

однозмінна робота (без змін)

трьох-двохзмінна робота з нічною зміною

нерегулярна змінність з роботою в нічну зміну

-

-


СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1


В ході дослідження повітря виробничих приміщень Ладижинської ГРЕС лабораторією відділу гігієни праці Вінницької обласної СЕС встановлені такі дані:


№ п/п

Найменування

Час та умови взяття проб

Т°, max

Т°,

min


Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, м/с

Найменування забруднювань повітря

Виявлено, м/м3

ГДК,

мг/м3



Шум,

дбА


1.

Електроцех,

формовочна

майстерня


В зоні

дихання на

висоті

1 м


15

7

27

0,3

ртуть

0,03

0,01

69

ртуть

0,031

0,01

ртуть

0,1

0,01

ртуть

0,11

0,01

ртуть

0,13

0,01

2.

Електроцех,

блок №1


В зоні

дихання на

висоті

1 м


17

7

17

0,2

ртуть

0,12

0,01

74

ртуть

0,1

0,01

ртуть

0,11

0,01

ртуть

0,05

0,01

ртуть

0,03

0,01

3.

Електроцех,

блок №2


В зоні

дихання на

висоті

1 м


23

11

65

0,2

ртуть

0,012

0,01

73

ртуть

0,033

0,01

ртуть

0,013

0,01

ртуть

0,032

0,01

ртуть

0,031

0,01

Дайте гігієнічну оцінку вмісту ртуті у повітрі робочої зони та обгрунтуйте необхідні профілактичні заходи на підставі приведених в таблиці даних вивчення метеорологічних умов, рівня шуму та запиленості повітря виробничих приміщень.


Задача 2

В ході дослідження повітря виробничих приміщень Вінницької швейної фабрики лабораторією відділу гігієни праці Вінницької обласної СЕС установлено наступні дані:




№ п/п

Найменування

Час та умови взяття проб

Т°, max

Т°,

min


Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, м/с

Найменування забруднень повітря

Виявлено, м/м3

ГДКмг/

м3



Шум

дбА


1.

Цех для

пошиття


№1

В зоні

дихання


на висоті 1 м

25

20

27

0,3

пил

1,1

6

74-76

пил

1,2

6

2.

Цех для

пошиття


№2

В зоні

дихання


на висоті 1 м

25

20

17

0,2

пил

2,7

6

75-77

пил

2,9

6

3.

Цех

розкрою


В зоні

дихання


на висоті 1 м

25

20

65

0,2

пил

3,8

6

74-75

пил

3,7

6

Дайте гігієнічну оцінку вмісту пилу в повітрі робочої зони та обгрунтуйте необхідні профілактичні заходи на підставі наведених в таблиці даних вивчення метеорологічних умов, рівня шуму, запиленості та загазованості повітря виробничих приміщень.


Задача 3

Ливарник, 35 років, звернувся до лікаря зі скаргами на кашель з мокротою, задишку, що поступово посилився впродовж останніх 4–х місяців, біль у підлопаточній області. Об’єктивно: перкуторний звук над нижніми відділами легень коробковий, екскурсія легеневих країв зменшена, дихання жорстке, реєструються поодинокі сухі хрипи. Рентгенологічно відзначається підвищена повітряність легеневого малюнка. Міждолева плевра справа потовщена.

Характеристика умов праці: робота проводиться у приміщенні, що відокремлене від ливарного цеху перегородкою. Робочі операції не механізовані, формувальна земля насипана на підлогу, вентиляції немає. За даними СЕС, кількість пилу в повітрі коливається від 1,5 мг/м3 до 3,5 мг/м3, вміст двоокису кремнію – 90–95%.


  1. Дайте гігієнічну оцінку умовам праці і поставте попередній діагноз.

  2. Які зрушення в стані здоров’я будуть спостерігатись у працюючих в даному приміщені?

  3. Складіть план санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів на підприємстві.


1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка