Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка22/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   58

СХЕМА


складання акта розслiдувння харчового отруєння

1. Вказати прiзвище, посаду, мiсце роботи лiкаря, дату складання акту, прiзвище та посаду осiб, якi брали участь у розслiдуваннi спалаху харчового отруєння.

2. Докладно описати початок захворювання, його дату, число захворiвших протягом перших 3–4 годин, і потiм у наступніi години i днi. Описати клiничний стан: температура, наявність розладів шлунково-кишкового тракту (тошнота, блювання, понос, бiль у животi), головний бiль, озноб, судоми, загальна слабiсть, бiль у м'язах та суглобах, цiаноз, падiння серцевої дiяльностi, розлади з боку ЦHС (втрата свiдомостi та iн.). Зазначити ступінь важкості захворювання та попереднiй дiагноз. Указати загальну кiлькiсть осiб, якi вживали пiдозрiлу їжу (продукт) i кiлькiсть потерпiлих з додаванням поiменного списку захворiвших, госпiталiзованих та померлих (вказати вiк), а також описати обставини, що пов’язанi з виникненням харчового отруєння. Перерахувати, який матерiал було взято у хворих для лабораторного дослiдження.

3. Указати мiсце вживання їжi або харчового продукту, меню людей, які не є потерпiлими, але харчувались одночасно з потерпiлими на тому ж харчоблоцi (в їдальні, буфетi та iн.). Визначити через який час пiсля вживання пiдозрiлої їжi з’явились перші симптоми захворювання, який харчовий продукт мiг стати причиною отруєння i, на підставi цих даних, вiдобразити оцiнку захворiвшими органолiптичних якостей їжi (або харчового продукту), яка стала причиною захворювання (запах, смак, температура та iнш.) i приблизну кiлькiсть їжi.

4. Указати коли i звiдки був одержаний пiдозрiлий продукт та сировина для його виготовлення, його санiтарну характеристику у момент розслiдування, наявнiсть сертифiкатiв, ветеринарного посвiдчення.

5. Зробити короткий опис санiтарного стану харчового пiдприємства, яке виготовило пiдозрiлий продукт (їжу). Докладно описати технологiчний процес i санiтарнi умови виготовлення, зберiгання та реалiзацiї продукту (їжi). Описати умови перевезення та зберiгання сировини.

6. Указати, якi продукти або їжа затриманi або знищенi, якi продукти та iншi об'єкти (змиви з приладiв та iн.) направленi для проведення лабораторного дослiдження.

7. Указати результати хiмiчного, бактерiологiчного, бiологiчного i патологiчного дослiджень всiх матерiалiв.

8. Скласти обґрунтований висновок випадку розслiдування харчового отруєння вiдповiдно схеми, що запропонована нижче.
СХЕМА

висновку за актом розслідування спалаху харчового отруєння

В ході вивчення акту розслiдування гострого шлунково-кишкового захворювання установлено, що захворювання виникло:

1. Де (в селi, мiстi, колективi, їдальнi та iн.).

2. Коли (достатньо вказати лише мiсяць).

3. Одночасно, протягом одного, двох днiв захворіло ... осіб.

4. Потерпiлий контингент (дiти, дорослi, з одного колективу або з рiзних).

5. Захворювання розпочалось пiсля (обiду, снiданку, вечерi) i пов'язано (очевидно, мабудь, природно) з прийомом їжi (продукту або страви).

6. Iнкубацiйний перiод у основної маси потерпiлих складав ... .

7. Клiнiчний стан: у бiльшостi потерпiлих постiйними симптомами були ... .

8. При обстеженi харчового об’єкту виявлено:

а) у вiдношенi пiдозрiлого продукту... .

б) у вiдношенi обслуговуючого персоналу... .

в) у вiдношенi санiтарного стану об’єкта... .

9. Попереднiй дiагноз: одночаснiсть, масовiсть, раптовiсть початку захворювання, чіткий його зв’язок з прийомом їжi вказує на те, що захворювання є харчовим отруєнням, iнкубацiйний перiод, клiнiка, характер харчового продукту i результати епiдобстеження надають можливiсть стверджувати, що в даному випадку має мiсце харчове отруєння бактерiальної (небактерiльної) природи.

10. Результати лабораторного дослiдження (коротко викласти) пiдтверджують попереднiй дiагноз.

11. Остаточний дiагноз.

12. Профiлактичнi заходи, санкцiї.
СХЕМА

опитування потерпілих при харчовому отруєнні

1 .Прізвище, ім’я та по-батькові.

2. Вік.

3. Місце роботи.

4. Чим i коли харчувався потерпілий впродовж останніх двох днів.

5. Чи були подібні захворювання зареєстровані серед членів сім’ї, що i де вони вживали.

6. Дата i час захворювання.

7. Клiнiчнi симптоми захворювання (підвищення температури, озноб, судоми, головний біль, біль у кiнцiвках, животі, його характер, наявність нудоти, блювання, поносу, їх повторюваннiсть, стан серцевої дiяльностi та iн.).

8. Який продукт або страва підозрюється.

9. Місце i час вживання пiдозрiлого продукту (їжі).

10. Тривалість інкубаційного періоду від прийому їжі (пiдозрiлого продукту) до початку захворювання.
ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ ЛІКАРЯ,

який першим встановив діагноз харчового отруєння

– Надати невідкладну допомогу всім захворiвшим.

– В ході надання допомоги відібрати для лабораторних досліджень блювотні маси (промивні води), кал, сечу, кров i поставити їх на холод.

– Усіх захворiвших госпіталізувати.

– Оглянути всіх здорових, що вживали підозрілу їжу.

– Установити медичний нагляд за здоровими.

– Відвідати кухню, перевірити виконання санітарно-гiгiєнiчних вимог.

– Вилучити підозрілу їжу (харчовий продукт), заборонити їх використання.

– Вияснити, звідки поступив підозрілий продукт.

– Написати екстрене повідомлення на ім’я головного лікаря СЕС (району, міста, області).



– Направити повідомлення в СЕС з медичною сестрою та продублювати його по телефону або телеграфу.
Заходи щодо профілактики харчових отруєнь

  1. Організація та дотримання санітарних правил заготівлі харчових продуктів від їх виробників, переробки на харчових підприємствах, інших продовольчих об’єктах.

  2. Дотримання санітарних правил вантаження, транспортування харчових продуктів, зберігання на складах, у торговій мережі, боротьба з гризунами, шкідливими комахами, безперебійне використання холодильних установок.

  3. Дотримання санітарних правил кулінарної обробки харчових продуктів, термінів зберігання і реалізації готової їжі

  4. Утримання у належному санітарному стані продовольчої техніки, кухонь, посуду, інвентарю, тощо.

  5. Систематичний санітарний нагляд за продовольчими об’єктами, а ветеринарної служби – за тваринництвом та отриманням м’ясопродуктів.

  6. Медичні огляди і обстеження на бацило-, гельмінтоносійство персоналу продовольчих об’єктів (промислових, складських, харчоблоків, торгової мережі та ін.), нагляд за дотриманням ними правил особистої гігієни та ін.


Таблиця 1

Клінічні симптоми деяких харчових отруєнь бактеріального походження

Симптоми

Сальмонельоз

Колі- інфекція

Стафілококова інтоксикація

Ботулізм

Температура тіла

підвищена або висока

підвищена або висока

нормальна або підвищена

нормальна або субнормальна

Озноб

+

+ –

+ –



Головний біль

+++

+ –

+

+

Загальна слабкість, запаморочення

++

+

++

+++

Втрата свідомості

+ –

+ –

+ –



Судоми

+ –

+

+



Послаблення серцевої діяльності

+ –

+ –

++

++

Ціаноз

+ –



+ –



Холодний піт

+ –

+ –

+



Розлади зору

+ –

+ –

+ –

+++

Сухість в ротовій порожнині







+++

Нудота, блювання

+

++

+++

+++

Біль в епігастральній області

+

+

+++

+ –

Біль в черевній порожнині

++

++

+ –

+ –

Запори







++

Ентерит

++

+

++



Ентероколіт



+

++



Кров у калі

+ –



+ –



Слиз

+ –



+ –



Тривалість лікування

3–5 днів

1–3 дні

1–3 дні

5–20 днів

Симптоми

Сальмонельоз

Коліінфекція

Стафілококова інтоксикація

Ботулізм

Температура тіла



підвищена або висока

підвищена або висока

нормальна або підвищена

нормальна або субнормальна

Озноб

+

+ –

+ –



Головний біль

+++

+ –

+

+

Загальна слабкість, запаморочення

++

+

++

+++

Втрата свідомості

+ –

+ –

+ –



Судоми

+ –

+

+



Послаблення серцевої діяльності

+ –

+ –

++

++

Ціаноз

+ –



+ –



Холодний піт

+ –

+ –

+



Розлади зору

+ –

+ –

+ –

+++

Сухість в ротовій порожнині







+++

Тошнота, блювання

+

++

+++

+++

Біль в епігастральній області

+

+

+++

+ –

Біль в черевній порожнині

++

++

+ –

+ –

Запори







++

Ентерит

++

+

++



Ентероколіт



+

++



Кров у калі

+ –



+ –



Слиз

+ –



+ –



Тривалість лікування

3–5 днів

1–3 дні

1–3 дні

5–20 днів


Примітка:

+++ – симптоми різко виражені;

++ – симптоми сильно виражені;

+ – симптоми помірно виражені;

+ – – симптоми, що спостерігаються дуже рідко;

– – симптоми, що не спостерігаються.


Акт про результати розслідування харчового отруєння
1. Найменування колективу, чи адреса сімї ______________________________________________________________________

2. Дата харчового отруєння __________________________________________________________________________________

3. Місце споживання їжі (їдальня, групове, індивідуальне харчування) ______________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

4. Загальна кількість постраждалих ____________________________________________________________________________

з них госпіталізовано _______________________, померло ________________________________________________________

5. Важкість захворювання ____________________________________________________________________________________

6. Клінічні симптоми ________________________________________________________________________________________

7. Підозрюваний продукт (звідки отриманий) ___________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

8. Вірогідна (чи точна) причина харчового отруєння _____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

9. Результати лабораторного дослідження цих матеріалів _________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

10. Прийняті заходи для ліквідації харчового отруєння та профілактики таких отруєнь у подальшому ________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________
Підписи осіб,

що прийняли участь у розслідуванні __________________________


Дата _____________________________ ___________________________

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

До лікарні швидкої допомоги привезли хворого батька і дочку. Під час обстеження дівчинки встановлено: температура тіла 36,5С, шкіра і слизові оболонки бліді, відмічається адинамічність, на запитання відповідає в'яло. Зіниці розширені, реакція на світло знижена, голос сиплий, слизова ротової порожнини суха, під час ковтання вода виливається через ніс, тверду їжу ковтати відмовляється, живіт м'який, спостерігається помірний метеоризм, протягом двох днів дефекації не було.

При опитуванні батька встановлено: за медичною допомогою звернувся на другий день захворювання. Перед цим у суботу та неділю разом з дочкою вдома споживали їжу, що була залишена дружиною перед від’їздом у відрядження (каша гречана, борщ, пельмені, яєчня, копчена ковбаса, картопля смажена, огірки домашнього консервування).

Обстеження батька показало: шкіра бліда, живіт м´який, при пальпації больових відчуттів не реєструється. Температура тіла - 36,7С, хворий скаржиться на слабкість, туман в очах, сухість у роті.



Поставте діагноз, укажіть який продукт або страва викликала захворювання. Перерахуйте, які лікувально-профілактичні заходи необхідно вжити у даному випадку. Напишіть термінове повідомлення про харчове отруєння.
Задача 2

25 січня цього року до приймального відділення міської лікарні о 16.30 було доставлено хворого К. Першими клінічними ознаками захворювання були підвищення температури тіла до 38С, болі в животі, головний біль. Хворого госпіталізовано. За словами К. причиною захворювання могло стати кисле молоко, яке він придбав напередодні не в магазині, а поряд з ним на стихійному ринку. Зберігалося молоко на кухонному столі у банці впродовж вечора і ночі. Кислотність молока, за даними лабораторного дослідження, складає 54Т. З блювотних мас, калу і крові хворого, залишку молока виділено культуру Cl. perfringens типу А, яка аглютинувалась специфічною сироваткою з титром 1 : 2000.



Складіть гігієнічний висновок щодо оцінки умов зберігання та якості молока.

Поставте діагноз, укажіть який продукт або страва викликала захворювання.

Перерахуйте, які лікувально-профілактичні заходи необхідно вжити у даному випадку.

Напишіть термінове повідомлення про харчове отруєння.
Задача 3

17 січня цього року до дитячої лікарні госпіталізовано хлопчика В., у віці 5-ти років. Стан хворого на момент госпіталізації: температура тіла 37,7, нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, загальна слабкість, запаморочення, головний біль.

За словами батьків, дитина 4 години тому обідала у бабусі: їла салат з квашеної капусти, картопляний суп з м'ясом, гречану кашу з молоком, а також на десерт – морозиво домашнього приготування. Батьки дитини та старший син їли ту ж саму їжу, проте від домашнього морозива відмовилися. Почувають себе добре. Бабуся три дні скаржилась на нежить, чихання, відчуття дряпання у горлі, почуття жару, підвищену пітливість.

Поставте та обґрунтуйте діагноз хлопчика.

Укажіть який продукт або страва викликала захворювання.

Перерахуйте, які лікувально-профілактичні заходи необхідно вжити у даному випадку.

Напишіть термінове повідомлення про харчове отруєння.

Задача 4

30 серпня минулого року починаючи з 21.00 в медичний пункт звернулися мешканці села (всього 91 чоловік) зі скаргами на високу температуру (38 і вище): головний біль, біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання, пронос.

Всі потерпілі були на весіллі, яке почалося об 11.00. Їжа була приготовлена напередодні. У зв'язку з тим, що було тільки 2 холодильники, м'ясні рулети, окорок, котлети та ковбаси знаходились на кухні та у підвалі, на вулиці стояла спека, температура повітря протягом дня становила 25–29 С. У залишках їжі, блювотних та калових масах було висіяно культуру Salmonella enteritidis.

Поставте діагноз, укажіть який продукт або страва викликала захворювання.

Зазначте правила відбору їжі для лабораторних досліджень.

Перерахуйте, які лікувально-профілактичні заходи необхідно вжити у даному випадку. Напишіть термінове повідомлення про харчове отруєння.
Задача 5

29 грудня минулого року в медичний пункт школи-інтернату міста Т. з 21.00 (під час дискотеки) почали звертатись діти віком від 14 до 16 років зі скаргами на головний біль, біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання, підвищення температури до 37,3-37,5.

Лікар інтернату виявив, що вранці діти снідали манною кашею з маслом, кип'яченим молоком з булкою. Обід складався із борщу, картопляного пюре з відвареним м'ясом, компоту. У вечері діти мали святкову вечерю. Місцевий кондитерський цех привітав їх з Новим роком подарувавши 9 тортів. Святковий вечір мав відбутися 28 грудня, але був перенесений на 29 грудня.

Сніданок, обід, вечеря були приготовлені на харчоблоці школи–інтернату, санітарних порушень у його діяльності не виявлено. Їжі не залишилось, на коробках з під тортів є дата виготовлення 27.12. Потерпілим надана необхідна медична допомога.



Поставте діагноз, укажіть який продукт або страва викликала захворювання. Перерахуйте основні заходи профілактики харчових отруєнь у дитячих колективах.

Напишіть термінове повідомлення про харчове отруєння.
Задача 6

12 червня минулого року в приймальне відділення дільничної лікарні звернулось 9 мешканців села К. Захворювання почалось з 7.00 – 9.00 ранку. Хворі скаржилися на головний біль, нудоту, блювання, біль в епігастральній області, пронос, підвищення температури тіла до 38–39. Всі хворі напередодні були на проводах в армію, під час яких споживали м'ясні страви, кондитерські вироби. Всі продукти протягом 24 годин зберігалися на кухонному столі, у зв’язку з відсутністю холодильника. Хворим була надана необхідна медична допомога, четверо з них госпіталізовані.

У промивних водах, блювотних та калових масах виявлено Salmonella typhi murium.

Поставте та обґрунтуйте діагноз, укажіть який продукт або страва викликала захворювання. Вкажіть правила відбору проб їжі для лабораторних досліджень. Перерахуйте, які лікувально-профілактичні заходи необхідно вжити у даному випадку. Перерахуйте всі необхідні документи, які потрібно заповнити при встановленні діагнозу харчового отруєння.
Задача 7

5 травня минулого року був зареєстрований випадок харчового отруєння. Постраждало четверо осіб: мати – 33 р. і троє дітей – дівчатка 5 та 7 років та хлопчик 2,5 років.

20 квітня ввечері у дітей з'явилася такі клінічні симптоми, як загальна слабкість, сонливість, головний біль, нудота, блювання (до 20 разів), підвищення температури тіла до 39С, пронос. Вранці, коли мати ще спала, діти піднялись з ліжка і з´їли ковбасу що залишилась після вечері і зберігалась на кухонному столі. Через 12 годин після прийому вказаної їжі з´ясувалася картина отруєння. Мати пред'являла скарги на загальну слабкість і біль у ділянці серця, яка спостерігалась в неї і раніше. Був викликаний фельдшер, котрий призначив дітям пенталгін і дав пити крушину, у зв’язку з тим, що діти раніше хворіли аскаридозом. Фельдшер викликав швидку допомогу, проте вона з невідомих причин не приїхала. Тільки 30 квітня потерпілі були госпіталізовані. Незважаючи на надану медичну допомогу дівчинка 5 років 1 травня о 9.00 померла; мати, дівчинка 7 років і хлопчик знаходились в лікарні до одужання протягом 2 тижнів.

Поставте та обґрунтуйте діагноз, укажіть який продукт або страва викликала захворювання. Перерахуйте обов’язки лікаря, який перший установив діагноз харчового отруєння. Перерахуйте, які лікувальні заходи необхідно вжити у даному випадку. Визначте правила відбору проб їжі для лабораторних досліджень.
Задача 8

20 серпня минулого року починаючи з 24.00 у медичний пункт військової частини почали поступати бійці зі скаргами на гострий біль у животі, нудоту, блювання, сильний головний біль.

В день отруєння меню у військовій частині складалось: сніданок – суп картопляний з м'ясом, чай; обід – борщ, котлети з кашею, компот; вечеря – хліб з вареною ковбасою і чай. Всі продукти були одержані на дивізійному продовольчому складі і мали посвідчення про їх якість. Лише ковбаса і м'ясо були придбані у найближчому селі, причому, м'ясо – у колгоспі, де зарізали декілька корів, які хворіли протягом 3-х діб, після того як у їх корм потрапило зерно, протравлене препаратами, що у своєму складі містять миш’як.

М’ясо і ковбаса зберігались в льодовику військової частини впродовж 4-х діб. Лікар частини, оглядаючи м'ясо і ковбасу, перед тим як віддати на кухню, розпорядився піддати ковбасу термічній обробці, проте не перевірив виконання свого розпорядження. М’ясо, перед тим як з нього був виготовлений фарш, а потім котлети, мало задовільну якість. Проте об 11.00 робота була перервана на 1,5 години у зв’язку з поломкою газової плити.

Харчоблок знаходиться у задовільному санітарному стані, його працівники систематично оглядаються лікарями, обстежені на бацилоносіння, заняття з питань вивчення особливостей кулінарної обробки продуктів, що швидко псуються серед працівників кухні не проводились.

Поставте та обґрунтуйте діагноз, проведіть диференційну діагностику між отруєннями різної етіології. Перерахуйте, які лікувально-профілактичні заходи необхідно вжити у даному випадку. Напишіть термінове повідомлення про харчове отруєння.
ТЕМА №21 МОДУЛЬ 1. Загальні питання гігієни та екології
ТЕМА №22. МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ВАЖКОСТІ ТА НАПРУЖЕНОСТІ ПРАЦІ
МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Оволодіти методикою гігієнічної оцінки праці за ступенем важкості та напруженості з використанням даних ергономічних показників та психофізіологічних досліджень


ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Види праці та їх фізіолого-гігієнічна характеристика.

2. Втома та перевтома. Крива працездатності. Фактори що сприяють виникненню передчасної втоми та заходи щодо її профілактики.

3. Критерії гігієнічної оцінки роботи за ступенем важкості та ступеня напруженості.

4. Методи дослідження функціонального стану організму в ході виконання фізичної та розумової праці.

5. Загальна система профілактичних заходів щодо раціональної організації трудового процесу.


ЗАВДАННЯ:

1. Навчитись визначати і оцінювати показники важкості, напруженості праці та ознаки стомлення і перевтоми.

2. Рекомендувати раціональний режим праці та відпочинку при фізичній і розумовій праці, в залежності від ступеню їх важкості та напруженості
ЛІТЕРАТУРА:


  1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 341-351.

  2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко – Львів, 2001. – С. 406-429

  3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К: Здоров’я, 1995. – с. 383–392; 403–405.

  4. Мізюк М.І. Гігієна: Підручник. – К.: Здоров’я, 2002. – с.163–164; 167–172, 182–183.

  5. Мізюк М.І. Гігієна: Посібник для практичних занять. – К.: Здоров’я, 2002. – с.216–218; 221–222.

  6. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни/ За ред. проф. В.Г. Бардова. – К.: Вища школа. – 1994. – ч. ІІ. – с. 27–35.



1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка