Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка21/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   58

У хворого М. діагностовано порушення пуринового обміну, що проявилось гострим артритом першого метатарзофалангового суглобу.


Обгрунтуйте найбільш доцільні рекомендації для хворого щодо його раціону харчування.
Задача 2

Добовий раціон харчування хлопчика 10-ти років містить: вітамін В1 – 1,0 мг, вітамін В2 – 1,2 мг, вітамін В6 – 1,5 мг, вітамін В12 – 1,4 мг, вітамін С – 20 мг. Хлопчик скаржиться на загальну слабкість, швидку втомлюваність, дратівливість, кровоточивість з ясен, петехії на ногах.

 Визначте гіповітаміноз з найбільшою вірогідністю має місце у хлопчика? Дайте рекомендації щодо корекції харчування.
Задача 3

У хворого виявлено порушення зору у вечірні часи доби. Лікар встановив діагноз – “куряча сліпота”.

Укажіть з недостатністю якого вітаміну пов’язана дана хвороба? Дайте рекомендації щодо корекції харчування.
Задача 4

Жінка, 55 років, скаржиться на багаторазовий пронос, лущення та пігментацію шкіри на відкритих ділянках тіла (шиї, кистей та стоп), дратівливість і неспокій.

Укажіть, про яку вітамінну недостатність іде мова? Дайте рекомендації щодо корекції харчування.
Задача 5

У чоловіка 50 років виявлено блідість шкіри, кровоточивість ясен, поодинокі петехії на стегнах. У крові: гемоглобін 110 г/л, ер. – 3,8 х 1012 / л, КП – 0,9. Кількість вітаміну С у сироватці крові та добовій сечі знижена. Енергетична цінність добового раціону харчування, добова кількість білків, жирів, вуглеводів – достатня. Вміст аскорбінової кислоти в раціоні – 30 мг.

Поставте діагноз та укажіть, що потрібно включити до раціону для корекції харчування чоловіка?
Задача 6

У хворої 45 років діагноз: гіпомоторна дискінезія товстої кишки.

Укажіть, як модернізувати харчовий раціон з метою підвищення моторики кишок?
Задача 7

У ході проведення медичного огляду студентів лікар звернув увагу на студента 24 років зі зростом 176 см та масою тіла 68 кг, у якого спостерігається сухість шкіри та гіперкератоз. Під час спеціального обстеження виявлено суттєве зниження гостроти сутінкового зору. У харчуванні студента практично немає молока та молочних продуктів, мало овочів та фруктів.

Обгрунтуйте діагноз. Надайте рекомендації щодо корекції харчового раціону.
Задача 8

Хворий М., 58 років, діагноз: Ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження, атеросклероз, недостатність кровообігу І ступеня.



  • Призначте необхідну лікувальну дієту. Перерахуйте продукти, які б Ви порадили включити до харчового раціону та продукти, що необхідно обмежити або повністю виключити з раціону.


Задача 9

Хворий Г., 44 роки, діагноз: Подагра, ожиріння ІІ ступеня.



  • Призначте необхідну лікувальну дієту. Перерахуйте продукти, які б Ви порадили включити до харчового раціону. Вкажіть продукти (з числа перерахованих), які заборонено вживати хворому: молоко, сир, відварена яловичина, шпинат, гриби, вівсяна крупа, картопля, сардини, бобові, грецькі горіхи, яблука, груші, абрикоси, тушкована гуска.


Задача 10

Хвора В., 23 роки, діагноз: Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом.



  • Призначте необхідну лікувальну дієту та охарактеризуйте її.


Задача 11

Хворий Д., 56 років, діагноз: Хронічний гепатит у стадії ремісії.



  • Призначте необхідну лікувальну дієту та обґрунтуйте заходи щодо аліментарної профілактики подальших загострень захворювання.



Задача 12

Хвора К., 14 років, діагноз: Цукровий діабет у стадії компенсації, ожиріння I ступеня.



  • Призначте лікувальну дієту та охарактеризуйте її. Обґрунтуйте висновок щодо можливих причини виникнення захворювання та перерахуйте заходи, спрямовані на забезпечення аліментарної профілактики захворювання.



Задача 13

В цеху з виробництва пластмаси використовуються як сировина та утворюються як проміжні продукти технологічного циклу наступні шкідливі хімічні сполуки: фенол, хлорфеноли, амінофеноли.



  • Укажіть, який раціон лікувально-профілактичного харчування слід призначити в даному випадку та перерахуйте складові продукти цього раціону, які виявляють специфічну захисну дію.


Задача 14

Чоловік, 42 роки, працює оператором АЕС.



  • Призначте раціон лікувально-профілактичного харчування, визначте його характерні властивості та перелічіть продукти, які виявляють ліпотропну дію.


Задача 15

Працівники цеху з виробництва пластмас щоденно отримують молоко та вітамінні препарати.



  • Визначте раціон лікувально-профілактичного харчування, яке слід призначити в даному випадку та назвіть продукти, які мають специфічну лікувально-профілактичну дію.


Задача 16

Робочий ливарного виробництва, який контактує з аерозолями берилію, марганцю та хрому в умовах інтенсивного тепловипромінювання щоденно отримує молоко та молочні продукти.



  • Визначте раціон лікувально-профілактичного харчування, який слід призначати в даному випадку та назвіть продукти, що мають специфічну лікувально-профілактичну дію.


Задача 17

Цеховий ординатор як різновид лікувально-профілактичного харчування призначив працівнику цеху з виробництва ціанистих сполук раціон № 4.



  • Дайте оцінку діям цехового ординатора та. у разі. необхідності викладіть необхідні рекомендації.


ТЕМА №19. ЛІКАРСЬКО-САНІТАРНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ХАРЧУВАННЯ В ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні принципи органiзацiї харчування хворих в лікувальних установах та закладах.
ПИТАHHЯ ТЕОРЕТИЧHОЇ ПIДГОТОВКИ:

1. Гiгiєнiчнi принципи органiзацiї харчування хворих в лікувальних закладах.

2. Основні типи харчоблокiв та гiгiєнiчнi вимоги до організації їх діяльності.

3. Попереджувальний та поточний санітарний нагляд за органiзацiєю харчування в лiкарнi.

4. Задачi та обов'язки лiкаря-дiєтолога.

5. Гігієнічні основи організації лiкувально-дiєтичного харчування. Перелiк основних столів та їх коротка характеристика.


ЗАВДАHHЯ:

1. Познайомитися з роботою лiкаря-дiєтолога i дієтсестри.

2. Провести санітарне обстеження харчового блоку лiкарнi (набір приміщень, планування та обладнання цехів, санітарний режим їх утримання) та занести в протокольний зошит план–схему харчоблоку.

3. Ознайомитися з документацією, умовами приготування дiєтичних страв та організацією доставки їжi з харчоблоку у відділення лікарні.


ЛIТЕРАТУРА:

  1. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 223, 224.

  2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 213, 214.

  3. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука – К.: Вища школа, 1995. – С. 440–458.

  4. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа, 1984. – С. 183–188.

  5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 163 –175.

  6. Румянцева Г.И., Вишневская Е.П., Козлова Т.И. Общая гигиена – М.: Медицина, 1985. – С. 95 – 105.

  7. Гурова А. И., Горлова О.Е. Практикум по общей гигиене. – М.: Изд. Университета Дружбы Народов. 1991. – С. 74–80.

  8. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене // Под ред. Ю.П. Пивоварова. – М.: Медицина, 1983. – С. 135 –140.

  9. Ванханен В.Д., Лебедева Е.А. Руководство к практическим занятиям по гигиене питания. – М.: Медицина, 1987. – С. 228–234.

  10. Дунаєвський Г.А., Котов О.І. Харчовий блок лікарні. – К.; 1977. – 112 с.


МЕТОДИКА ВИКОHАHHЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття студенти знайомляться з роботою харчового блоку лiкарнi, проводять його обстеження та заносять отриманi данi до протокольного зошиту (набiр примiщень, обладнання цехiв, санiтарний режим їх утримання, виконання посадових обов'язкiв лікарем-дiєтологом, дiєтсестрою та працiвниками харчоблоку тощо).
ОСНОВНІ ПРИМIЩЕHНЯ ХАРЧОВОГО БЛОКУ ЛIКАРHI
I. Виробничі приміщення:

1. Заготовчі цехи:

– овочевий;

– м'ясний;

– рибний.



2. Приміщення для приготування їжі:

– варильний зал;

– холодний цех;

– кондитерський цех;

– мийний цех;

– роздавальня;

– приміщення для тари.

3. Допомiжнi приміщення (зберігання iнвентаря та iн.)
II. Адміністративно-побутовi приміщення:

– кабінет завідуючого виробництвом;

– кабінети дієт-лікаря та дієтсестри;

– гардеробна;

– душова;

– вбиральня;

– кімната відпочинку та вживання їжi.
III. Складські приміщення:

– холодильна камера для зберігання м'яса та риби;

– комора для зберігання хліба, овочів та картоплі;

– комора для зберігання добових запасів їжі;

– кімната комірника;


    • кімната для зберігання харчових вiдходiв.


Додаток

ІНСТРУКЦІЯ
Схема обстеження харчоблоку.

  1. Загальні відомості (назва, адреса).

  2. Санітарна характеристика території. Розміри ділянки. Озеленення та його стан. Наявність забруднюючих сусідніх об'єктів.

  3. Оцінка планування харчоблоку. Складські приміщення, їх перелік, доцільність розташування, санітарне обладнання, умови зберігання різних груп продуктів. Наявність і стан холодильних установок. Додержання термінів реалізації продуктів, особливо тих, що швидко псуються.

4. Підготовчі цехи. Забезпечення потоковості технологічного процесу обробки .продуктів та приготування їжі, стан підлоги, стін, обладнання. Освітлення, опалення, вентиляція, гаряча і холодна вода, каналізація.

Овочевий цех. Обладнання, його маркування, використання за призначенням; порядок обробки овочів, заходи по зменшенню втрат вітаміну С та інших поживних речовин.

М'ясо-рибний цех. Порядок обробки м'яса, риби. Манкіровка і додержання правил використання дощок, ножів. Колода для рубки м'яса – матеріал, наявність тріщин, обробка сіллю після використання, наявність чохла, встановлена на підлозі чи підставці для зручності прибирання.

Холодна заготівельна (цех закусок). Наявність холодильників, їх місткість, температура в момент обстеження. Дотримання термінів зберігання продуктів, що швидко псуються. Інвентар для обробки продуктів і (столи, дошки, ножі) їх маркування, стан, умо­ви зберігання.

Варочний і кондитерський цехи. Типи плит, печей. Технічна забезпеченість, наявність універсальних приводів, протирочних машин, збивалень, тістомішалок, збивалень і машин тонкого подрібнення вареного м'яса, овочів, прилади для збивання яєчних білків, вершків тощо.

5. Гігієна технологічного процесу приготування їжі. Дотримання термінів підготовки та правил термічної обробки овочів і фруктів з метою збереження їх вітамінної цінності.

Оцінка якості готової їжі. Порядок зняття проб. Зміст записів у бракеражному журналі. Результати лабораторних аналізів готових страв на енергоцінність, хімічний склад, норми вкладень. До­держання правил щодобової вітамінізації готових страв, записи в журналі вітамінізації, наявність накладних на відпуск вітамінів; оцінка правильності розрахунку закладення вітамінів, способи вітамінізації, порядок зберігання вітамінів. Фактичний вміст вітаміну С у готових стравах за результатами лабораторних аналізів.


  1. Мийка кухонного посуду. Функціональний зв'язок з варочним цехом, лінією роздачі їжі. Наявність засобів та дотримання правил миття кухонного посуду. Якість миття, умови зберігання кухонного посуду.

  2. Технологічна лінія роздачі їжі у громадських їдальнях. Мийна столового посуду, збір і використання харчових відходів. Обідній зал, буфет, гардероб, санітарний вузол для відвідувачів.

  3. Організація видачі і транспортування їжі з кухні до відділень лікарні. Достатність приміщень і раціональність розміщення пунктів роздачі. Тара і посуд, які використовуються для транспортування їжі у відділення (термоконтейнери, мармітні возики, термоси, відра та ін.), їх технічний і санітарний стан. Наявність графіків послідовності отримання їжі відділеннями. Особливості видачі їжі до інфекційного відділення.

Обладнання і санітарний режим буфетних у відділеннях лікарні. Організація миття столового посуду, збір харчових відходів, його особливості в інфекційних відділеннях.

9. Побутові приміщення. Місце прийому їжі персоналом. Умови зберігання верхнього і санітарного спецодягу. Санітарний вузол для персоналу, наявність умов для миття і знезараження рук при ньому, душова, її обладнання, санітарний стан. Умови для зберігання і стан інвентаря для прибирання.



  1. Оцінка заходів по боротьбі з комахами, тарганами, амбарними шкідниками в складських, технологічних приміщеннях харчоблоку. Дезінфекційний режим у харчоблоці. Наявність і умови користування дезінфікуючими розчинами хлораміну, хлорного вапна.

  2. Медична документація. Наявність санітарного паспорта їдальні, харчоблоку, розгорнутого листа по обліку медичних обстежень. Наявність санітарних книжок персоналу, порядок їх ведення. Щодобовий огляд рук на наявність гнійничкових захворювань, наявність і зміст записів у журналі «Огляд на гнійничкові захворювання». Санітарна грамотність персоналу за результатами відбіркової перевірки. Зміст записів в журналі обліку проходження санітарного мінімуму персоналом.


ДОКУМЕHТАЦIЯ ХАРЧОБЛОКУ
I. Провiднi директивні документи:

1. Санiтарнi правила для підприємств громадського харчування.

2. Умови i терміни зберігання продуктів, що швидко псуються.

3. Таблиці хiмiчного складу та харчової цiнностi продуктів.

4. Hорми вiдходiв.

5. Таблиці заміни харчових продуктів за бiологiчною цiннiстю.


II. Документи, якi необхiднi для контролю за санiтарним станом харчоблоку:

1. Особисті медичні книжки працiвникiв.

2. Журнал облiку проходження медичних оглядiв.

3. Журнал облiку наявностi глисних захворювань, ангiни та ГРВI.

4. Журнал облiку проб готової їжi.

III. Документи, якi необхiдни для приготування їжi та її роздачi:

1. Картотека страв, що складається з карток-розкладок, на кожній з яких зазначені назва блюда, рецептура, хiмiчний склад, калорiйнiсть, вихiд готової страви, цiна, перелiк i кiлькiсть продуктiв; на зворотному боцi – спосiб приготування) .

2. Порцiйники.

3. Зведені порцiйники.

4. Меню.

5. Вiдомостi про рух хворих.

6. Тижневе меню.

7. Накладна на отримання харчових продуктів.

8. Журнал вiтамiнiзацiї їжi.

9. Роздавальні вiдомостi.



IV. Документи для контролю за якістю харчових продуктів:

1. Журнал перевірки харчових продуктів на якість.

2. Виробничий журнал.

3. Бракеражний журнал.

4. Журнал реєстрацiї аналiзiв лабораторних досліджень.

5. Журнал вiтамiнiзацї готової їжі.


ОБОВ'ЯЗКИ ЛІКАРЯ-ДІЄТОЛОГА
– надавати допомогу лікарям з питань організації харчування хворих;

– здійснювати обходи вiддiлень з метою перевiрки правильностi призначення лiкарями лікувально-дієтичного харчування, умов для прийому їжі у відділеннях;

– проводити роботу щодо пiдвищення рівня знань лiкарiв, медичних сестер, та працiвникiв харчоблоку з питань організації лікувального харчування;

– приймати участь у складаннi тижневого меню;

– перiодично перевiряти якiсть харчових продуктiв;

– здійснювати контроль за використанням фiнансових ресурсiв, що виділяються на придбання харчових продуктів;

– здійснювати контроль за станом обладнання харчоблоку;

– приймати участь у роботі Ради з органiзацiї харчування в лікувальному закладі.


ЧЛЕНИ РАДИ

З ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ В ЛІКУВАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

1. Головний лікар – Голова Ради.

2. Лікар-дієтолог – заступник голови Ради.

3. Завідувач адміністративно-господарською частиною.

4. Завідувачі вiддiленнями.

5. Завідувач виробництвом.

6. Дієтсестра.

7. Медсестри вiддiлень.


Ситуаційні задачі

Задача 1

Перебуваючи на стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі пацієнт відмовляється від харчування, що готується в лікарні, споживаючи їжу принесену родичами. Які принципи раціонального харчування можуть при цьому порушуватись?



Задача 2

Який вид харчування призначається в ЛПЗ? Які інші види харчування вам відомі?


Задача 3

Харчоблок лікарні має наступні виробничі приміщення: овочевий, м’ясний заготовчі цехи, варильний цех, холодний цех, мийний цех, роздавальня, приміщення для зберігання інвентаря.



Які ще приміщення необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя під час приготування і зберігання їжі в харчоблоку лікарні?
Задача 4

Харчоблок обласної лікарні отримав молоко та борошно. Результати проведеного лабораторного дослідження молока: колір – білуватий, запах – без особливостей, смак – кислуватий, проба з реактивом Неслера – позитивна, проба на крохмаль – негативна, кислотність – 23° Тернера, густина – 1,022г/см3, жирність – 1,2%. Результати лабораторного дослідження пшеничного борошна 1 сорту: колір – білий, запах – характерний для борошна, кислотність – 2,0°, виявлені одиничні металеві скалки розмірами від 0,4 до 0,6 мм.



Дайте гігієнічну оцінку щодо якості молока та борошна.
Задача 5

До харчоблоку лікарні надійшла партія риби. Лабораторне дослідження виявило наступне: поверхня риби покрита слизом, луска матова, зябра брудно-червоного кольору з неприємним гнилісним запахом, очі впалі, консистенція м'язової тканини в'яла, проба Ебера позитивна.



Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості риби та вирішіть питання щодо можливості подальшого використання продукту.
Задача 6

Після вітамінізації киселю концентрація вітаміну С у напої складає 100 мг/л.



Якою повинна бути концентрація вітаміну С в даному випадку для того, щоб відповідати вимогам інструкції про проведення С-вітамінізації в лікувально-профілактичних закладах.
Задача 7

Хворий М., 58 років, діагноз: Ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження, атеросклероз, недостатність кровообігу І ступеня.



Призначте необхідну лікувальну дієту. Перерахуйте продукти, які б Ви порадили включити до харчового раціону та продукти, що необхідно обмежити або повністю виключити з раціону.
Задача 8

Хворий Г., 44 роки, діагноз: Подагра, ожиріння ІІ ступеня.



Призначте необхідну лікувальну дієту. Перерахуйте продукти, які б Ви порадили включити до харчового раціону. Вкажіть продукти (з числа перерахованих), які заборонено вживати хворому: молоко, сир, відварена яловичина, шпинат, гриби, вівсяна крупа, картопля, сардини, бобові, грецькі горіхи, яблука, груші, абрикоси, тушкована гуска.
Задача 9

Харчоблок багатопрофільної лікарні розміщений в окремому будинку на території лікарні і з’єднаний з корпусом теплими переходами. Набір приміщень та характер їх взаєморозташування відповідають гігієнічним вимогам. В ході обстеження санітарного стану харчоблоку лікар СЕС в акті перевірки відмітив наступне: м’ясо і риба зберігаються в одній холодильній камері на окремих стелажах при температурі 0°С, молочні продукти – в охолоджувальній камері при температурі +2°С, поруч знаходяться ящики з курячими яйцями. В м’ясо-рибному цеху проводиться розморожування та подальша обробка тушок курей, є дві м’ясорубки для сирого та вареного м’яса. Столи, дошки, ножі промарковані. В холодильній шафі, крім проб їжі, взятих для добового зберігання, розміщений посуд з харчовими відходами.



    Проведіть гігієнічну оцінку санітарного стану харчоблоку та дайте відповідні рекомендації.


Задача 10

Комплексне дослідження лікарняного харчоблоку показало: набір приміщень та характер їх взаєморозташування в повній мірі відповідає гігієнічним вимогам. Під час оцінки санітарного стану харчоблоку лікар СЕС відмітив в акті перевірки наступне: м’ясо і риба зберігаються в одній холодильній камері на окремих стелажах при температурі – -2°С, молочні продукти зберігаються в охолоджувальній камері при температурі – +6°С. В м’ясо-рибному цеху проводиться розморожування та подальша обробка тушок риби і м’яса, є одна м’ясорубка для сирого м’яса. Столи, дошки та ножі промарковані, на столі “М’ясо сире” – виявлено ніж з маркуванням “М’ясо варене”. У мийній для знежирення посуду використовують синтетичний миючий засіб “Лотос”. Згідно з біркою на ємності з хлораміном – розчин виготовлено 4 дні тому. В холодильній шафі, крім проб їжі, взятих для добового зберігання, розміщений посуд з харчовими відходами.



Проведіть гігієнічну оцінку санітарного стану харчоблоку та обґрунтуйте відповідні рекомендації.



Задача 11

Земельна ділянка молочної кухні у вигляді прямокутника щільно прилягає до господарських будівель приватного сектора. В ході проведення її санітарного обстеження встановлено, що у виробничій частині молочної кухні із числа необхідних побутових приміщень відсутні роздягальня з двома шафами та кімната для збирання грудного молока. У цеху пастеризації молока розташований термостат для скляної тари. Температура у виробничих приміщеннях складає +24°С, вологість – 83%. Для миття посуду як знежирюючий засіб використовується каустична сода. Посуд надходить з лікувально–профілактичних закладів міста та від індивідуальних споживачів. Час виготовлення продукції становить 930–1000, проте її видача здійснюється з 1200 до 1400. Від моменту розливу до видачі кисломолочні продукти (сир, молоко, тощо) і каші зберігаються без холодильної камери. Під час обстеження в санітарно–бактеріологічній лабораторії проби сиру установлені наступні дані: колі-титр – 0,01, мікробне число – 15.



Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо відповідності молочної кухні гігієнічним вимогам.



Задача 12

У ході проведення санітарного обстеження молочної кухні встановлено, що у виробничій частині молочної кухні видача готової продукції із приміщення для охолодження продукції проводиться прямо в коридорі. Кімната очікування для експедиторів відсутня. Миття пляшечок та бідонів для молока проводиться у мийній з площею 8,0 м2. Температура виробничих приміщень становить +24оС, вологість – 83%. Для знежирення посуду використовується рідкий синтетичний миючий засіб “Gala”. Час виготовлення продукції – 630–700 годин. Час видачі – 900-1100 год. Від моменту приготування до видачі готової продукції кисломолочні продукти (сир, кефір тощо) та каші зберігаються у холодильній камері при температурі +7°С. Результати бактеріологічного аналізу дитячого кальцинованого сиру: Е. coli визначається у 6 г продукту, загальна кількість мікробних колоній в 1 г – 120.



Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо відповідності молочної кухні гігієнічним вимогам.

ТЕМА №20. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВИПАДКІВ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти знаннями про харчові отруєння, їх етіологію, клініку та методикою розслідування випадків харчових отруєнь та їх профілактики.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Поняття про харчове отруєння. Характерні ознаки харчового отруєння. Умови, що сприяють його виникненню

2. Сучасна класифікація харчових отруєнь.

3. Харчові токсикоінфенкції та бактерійні токсикози. Визначення, етіологія, клініка профілактика.

4. Харчові отруєння мікробної етіології. Диференційна діагностика сальмонельозу, ботулізму та стафілококової інтоксикації.

5. Мікотоксикози та харчові продукти, які можуть їх викликати.

6. Харчові отруєння немікробного походження.

7. Обов’язки лікаря, який перший установив діагноз харчового отруєння.

8. Правила відбору проб їжі для лабораторних досліджень.

9. Основні заходи щодо профілактики харчових отруєнь у дитячих колективах на підприємствах громадського харчування та в побуті.


ЗАВДАННЯ :

1. Ознайомитися з документацією, яку необхідно оформляти у випадку виникнення харчового отруєння (акт розслідування харчового отруєння, екстрене повідомлення, акт виїмки проби їжі, що була відібрана, направлення в лабораторію СЕС для дослідження проби їжі).

2. Скласти гігієнічний висновок та запропоновувати комплекс заходів щодо профілактики подальшого поширення випадків харчових отруєнь (за даними ситуаційної задачі).
ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. В.Г. Бардов. Гігієна та екологія – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 321-329.

2. И.А. Карплюк. Пищевые отравления микробной природы и их профилактика. – М., 1982. – 44 с.

3. Гігієна харчування з основами нутриціології. / В.І. Ципріян та ін. Навч. посібник – К.: Здоров’я, 1999. – 568 с.



Додаткова:

1. Петровский К.С., Ванханен В.Д. Гигиена питания. – М.: Медицина, 1982. – С. 294-330.

2. Ванханен В.Д., Лебедева Е.А. Руководство к практическим занятиям по гигиене питания. –М.: Медицина, 1987. – С. 68–79.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

У ході практичного заняття студенти знайомляться із документацією, яку необхідно оформляти у випадку виникнення харчового отруєння (акт розслідування харчового отруєння, екстрене повідомлення, акт виїмки проби їжі, направлення у лабораторію СЕС для дослідження проби їжі, і т.д.), відповідно до даних ситуаційного завдання роблять гігієнічний висновок і обґрунтовують профілактичні заходи.


Харчові отруєння – це гостре, неконтагіозне захворювання, яке виникає внаслідок вживання їжі, яка масивно уражена окремими видами мікроорганізмів або що вміщує токсичні для організму речовини мікробної або немікробної етіології.

Симптоми, що характерні для харчових отруєнь:



  • Гострий початок

  • Одночасний початок захворювання у групи людей (нерідко масовість захворювань)

  • Короткий інкубаційний проміжок

  • Зв’язок із вживанням однієї і тієї ж страви

  • Територіальна обмеженість захворювання місцем де вживався або був придбаний певний харчовий продукт

  • Зникнення випадків нових захворювань після вилучення продукту, який спричинив харчове отруєння

  • Мікробні харчові отруєння не передаються від хворого до здорового


Харчові отруєння поділяють на:

  1. Мікробні

  • Бактеріальні харчові токсикоінфекції

  • Бактеріальні харчові інтоксикації

  • Грибкові та харчові отруєння

  • Інфекції з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь

  • Скромботоксикози

  1. Немікробні

  • Отруєння домішками хімічних речовин

  • Отруєння отруйними речовинами тваринного походження

  • Отруєння отруйними речовинами рослинного походження

  1. Змішані (міксти)

  • Міксти мікробної природи

  • Міксти немікробної природи

  • Міксти мікробного і немікробного походження

  1. Невідомої етіології

  • Аліментарна пароксизмально-токсична міоглобінурія


Токсикоінфекція – гострі, нерідко масові захворювання, що виникають у разі вживання їжі, котра містить велику кількість живих збудників та їхніх токсинів, виділених під час розмноження і загибелі мікроорганізмів (E.coli, proteus, enterococcus, streptococcus, Cl. Perfringens та ін.).

Бактеріальний токсикоз – гостре захворювання, спричинене вживанням їжі, що містить токсин, який накопичився внаслідок розвитку специфічного збудника. Самого збудника у їжі може не бути або його виявляють у невеликій кількості. До бактеріальних токсикозів відносять ботулізм і стафілококовий токсикоз.
Харчовий мікотоксикоз – переважно хронічне захворювання, яке виникає внаслідок уживання продуктів харчування, що містять токсичні метаболіти життєдіяльності мікроскопічних грибів.
МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВИПАДКІВ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ

Всi випадки харчових отруєнь пiдлягають обов’язковому ретельному розслiдуванню та облiку з метою встановлення причин отруєнь, запровадження заходiв щодо їх лiквiдацii та профiлактики виникнення.

Лікар, якому доручено розслiдувати випадок харчового отруєння, повинен провести розслідування у такій послідовності.


  1. Надавши невідкладну медичну допомогу захворiвшим установити зв’язок з медпрацівниками, вияснити час та обставини початку спалаху, кiлькiсть захворiвших, тривалiсть iнкубацiйного перiоду, основнi симптоми захворювання, заходи, що були прийняті.

  2. Особисто опитати хворих (при масовому отруєннi вибiрково), проаналiзувати клiнiчну картину захворювання з урахуванням перших симптомiв та подальшого перебiгу хвороби (табл. 1). При цьому необхідновиключити можливість виникнення захворювань іншої етиології, що можуть нагадувати деякі ознаки харчового отруєння (гастрит, виразкова хвороба шлунку, запалення жовчного міхура, ниркові та печінкові коліки, загострення хронічного ентероколіту тощо.).Далі слід вияснити характер харчування потерпiлих впродовж останнiх двох днiв, наявнiсть захворiвших серед членiв сiмей потерпiлих та особливості їх харчування, визначити якi продукти можуть бути пiдозрiлими у виникненнi отруєння.

3. Встановити зв’язок з лабораторiєю СЕС та перевiрити правильнiсть вiдбору проб для лабораторного дослiдження, що був здійснений. Якщо проби пiдозрiлої їжi i пiдозрiлих харчових продуктiв, видiлень хворих, промивних вод, змивiв з обладнання та iнвентаря, кровi захворiвших не були вiдправленнi в лабораторiю, термiново це зробити. Для вiдбору проб слiд використувати лиши стерильний посуд. Продукти, якi швидко псуються в теплу пору року повиннi бути доставленi охолодженими (на льоду).

4. Перевiрити товарну документацiю (сертифiкати) на пiдозрiлi продукти, умови перевезення, термiни зберiгання та реалiзацiї сировини, напiвфабрикатiв та готової їжi, можливiсть забруднення продуктiв бактерiоносiями, хворими гнiйничковими або кишковими захворюваннями. Якщо харчове отруєння виникло внаслідок вживання консервiв, слiд уточнити маркiровку (позначення на кришцi i днi жестяноi банки або паперовiй етикетцi скляної тари), назву заводу i його мiсцезнаходження.

5. Обстежити санiтарний стан харчового об’єкта де виникло отруєння, продовольчої бази, з якої поступив пiдозрiлий продукт, та харчового пiдприємства, на якому вiн був виготовлений. Якщо цi об’єкти знаходяться в iншому адмiнiстративному районi, то про це слiд проiнформувати вiдповiдну СЕС, що розташоване за мiсцем виникнення харчового отруєння.

6. В процесi разслiдування харчового отруєння лiкар повинен здійснити необхiднi оперативнi заходи:

а) заборонити використання або, у необхiдних випадках, встановити умови реалізацiї харчових продуктiв, якi стали причиною отруєння;

б) звiльнити з роботи осiб, якi могли б бути джерелом забруднення харчових продуктiв або їжi;

в) запропоновати проведення необхiдних санiтарних заходiв (тимчасова або постiйна заборона експлуатацiї харчового об’єкту, загальне прибирання, ремонт

харчового пiдприємства, лiквiдацiя санiтарних порушень, якi сприяють виникненню отруєння);

г) притягати до адмiнiстративної вiдповiдальностi або передавати матерiал розслiдування в прокуратуру для притягання до кримiнальної вiдповiдальностi осiб, що є винними у виготовленнi та реалiзацiї продукту, який став причиною виникнення харчового отруєння.

7. Скласти акт розслiдування спалаху харчового отруєння за приведеною нижче схемою.



1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка