Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка20/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   58

Навантажувальні дієти передбачають включення до раціону харчових речовин, вміст яких різко обмежений, або вони зовсім виключені з основної дієти. Такі дні справедливо називають ще “святковими”. Застосування навантажувальних дієт:


  • сприяє поштовхоподібному стимулюванню ослаблених функцій;

  • забезпечує включення до раціону дефіцитних харчових речовин;

  • викликає підвищення апетиту і полегшує ступінь переносимості довгострокових суворих дієтичних режимів;

  • є своєрідною функціональною пробою, що має важливе психопрофілактичне значення, зміцнюючи впевненість хворого у сприятливому перебігу захворювання.

Розвантажувальні дієти /дні/ передбачають обмеження енергетичної цінності або пов’язані з цілеспрямованою перебудовою хімічного складу раціону, що забезпечує щадіння зіпсованих функціональних механізмів, а також корегування обмінних зрушень.

Періодичність призначення навантажувальних та розвантажувальних дієт приблизно однакова – 1 раз на 7–10 днів.

В ході призначення лікувально-дієтичного харчування прийнято використовувати 2 системи: елементну і дієтну.

Елементна система передбачає розробку для кожного хворого індивідуальної системи з конкретним перерахуванням показників кожного з елементів добового харчового раціону.

Дієтна система характеризується призначенням в індивідуальному порядку певної дієти з числа раніше розроблених та випробуваних.

В лікувально-профілактичних закладах використовується переважно дієтна система, що передбачає запровадження 15 основних лікувальних дієт (столів) та групу контрастних або розвантажувальних дієт.

Крім того, частина основних дієт (1, 4, 5, 7 ,9, 10 тощо) мають декілька варіантів, що позначені прописними літерами алфавіту та додаються до номеру основної дієти (наприклад 1а, 1б,5а тощо).

Кожна дієта та її варіанти характеризується:



  • показанням до застосування;

  • цільовим лікувальним призначенням;

  • енергетичною цінністю та хімічним складом;

  • особливостями кулінарної обробки їжі;

  • режимом харчування;

  • переліком дозволених, рекомендованих та заборонених страв.

Дані щодо переліку основних столів лікувально-дієтичного харчування наведені в таблиці 1.

Таблиця1
Перелік основних столів лікувально-дієтичного харчування


Номер дієти (столу)

Показання

Особливості дієти

0

Після операцій (перші 3–6 днів)

Рідка протерта їжа низької калорійності (до 1000 ккал на добу)

1

Виразкова хвороба шлунка і 12–палої кишки у фазі згасаючого загострення, гіпер- і нормацидний гастрит, третя декада лікування

Несуворе механічне та хімічне щадіння (протерта, відварена їжа). Забороняються м'ясні бульйони, гострі приправи, консерви



Загострення виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки, загострення хронічного гастриту з підвищеною секрецією, перша декада лікування

Механічне, хімічне та термічне щадіння. Роздрібнене харчування кожні 2 – 3 години, склянка молока на ніч



Згасаюче загострення виразкової хвороби шлунка або гіперацидного гастриту, друга декада лікування

Те ж саме, що і при дієті № 1а, але із додаванням білих сухарів, протертих каш із білих круп на молоці з олією

2

Гіпоацидний гастрит, хронічні ентерити та ентероколіти після стихання загострення

Повноцінна, помірно щадна їжа у варено-му та тушкованому вигляді. Механічне щадіння у поєднанні з хімічними стимуляторами шлункової секреції

3

Хронічні закрепи аліментарного та нейрогенного походження

Різноманітне харчування з підвищеним вмістом продуктів, що посилюють мотори-ку кишок

4

Коліти та ентероколіти у стадії загострення

Обмеження механічних та хімічних подразників



Коліти та ентероколіти з переважан-ням процесів бродіння

Білкова дієта



Коліти і ентероколіти без різко вира-жених явищ запалення

Подальше розширення дієти № 4а

5

Хвороби печінки та жовчних шляхів поза стадією загострення

Повноцінна їжа з обмеженням смажених та м’ясних страв, а також гострих приправ, введення в раціон ліпотропних речовин



Загострення хвороб печінки та жовч-них шляхів

Те ж саме, що і при дієті № 5, але з меха-нічним щадінням та обмеженням м'ясних страв

6

Подагра

Обмеження загальної калорійності білка (до 1 г на 1 кг маси), кухонної солі (до 6 г), виключення продуктів, що багаті на пурини (печінка, нирки, мозок, смажене м'ясо, м'ясні і рибні супи, шпроти, квасоля, шпинат, гриби, бобові)

7

Хвороби нирок та сечостатевих шляхів без явищ ниркової недостатності

Певне обмеження білків та вільної рідини (до 1 л на добу), їжу готують без солі (3–6 грамів солі видають на руки)



Гострі та хронічні нефрити у стадії загострення

Сувора дієта, обмеження білка до 25 г на добу, без солі



Перехідна дієта від № 7а до № 7

Містить 40 г білків, 400 г вуглеводів, 80 г жирів та 2,5 г кухонної солі

8

Ожиріння

Обмеження калорійності за рахунок виключення солодощів та борошняних виробів до 1300–1800 ккал, обмеження солі. Небажані смажені і рафіновані продукти, копчені продукти і маринади, алкоголь

9

Цукровий діабет, алергічні захворю-вання

Помірне обмеження вуглеводів, індивідуальна побудова дієти у залежності від ступеня компенсації захворювання

10

Захворювання серцево-судинної системи

Обмеження калорійності, тваринних жирів, солі (до 5–6 г) та вільної рідини (до 1,2 л)

10і

Гострий інфаркт міокарда

Перші 2 дні хворий одержує тільки пиття, до 8 разів на добу, з 3 дня захворювання призначають раціон, що відповідає столу № 1а

11

Туберкульоз, анемії, хронічні інфекції, що виснажують

Дієта підвищеної калорійності (3000–4000 ккал), високий вміст білків, жирів, вітамінів та мікроелементів, максимальне розмаїття харчових продуктів

12

Захворювання нервової системи

Різноманітне харчування, але з обмежен-ням м'ясних супів, гострих приправ, міц-ного чаю, кави та алкоголю. Призначення вітамінів В1, В2, С

13

Гострі інфекційні захворювання

Дієта з механічним щадінням, дрібний режим харчування. Багато рідини, міне-ральних солей та вітамінів

14

Сечокам'яна хвороба

Багато рідини, обмеження кухонної та інших солей залежно від наявності фос-фатурії, оксалатурії, або сечо-кислого діате-зу. Призначення вітамінів А, В1, С і РР

15

(загальна)



Період реконвалесценції

Повноцінна дієта з підвищеним вмістом вітамінів


ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ

ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ
Для ефективного запобігання виникненню професійних захворювань, поряд із оздоровленням умов праці зовнішнього середовища, важливе значення мають заходи, що спрямовані на підвищення стійкості організму до дії несприятливих виробничих чинників. Серед таких заходів провідну роль відіграє лікувально-профілактичне харчування.

Мета лікувально-профілактичного харчування – підвищити опірність організму до впливу певної професійної шкідливості, а також обмежити накопичення в організмі шкідливих речовин та прискорити їх виведення.



Основні принципи організації лікувально-профілактичного харчування:

1. Затримка надходження токсичних речовин із травного каналу в організм, тобто зв’язування їх у шлунку.

2. Прискорення виведення токсичних речовин із організму.

3. Підвищення загальної резистентності організму.

4. Захист окремих органів і систем від шкідливого впливу токсичних речовин.

5. Прискорення метаболізму токсичних речовин або, навпаки, його уповільнення.

Дані щодо показань для призначення основних раціонів лікувально-профілактичного харчування та особливостей добового набору продуктів у його основних раціонах наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Показання для призначення лікувально-профілактичного харчування


Раціони лікувально-профілактичного харчування та окремі продукти і препарати

Особливості раціону та профілактичної дії

Показання

Раціони

№ 1


Багатий на ліпотропні речовини, які підвищують антитоксичну функцію печінки

Робота з радіонуклідами і джерелами іонізуючих випромінювань

№ 2

Багатий на повноцінні білки, поліненасичені жирні кислоти і кальцій, які зменшують накопичення в організмі токсичних хімічних речовин

Виробництво неорганічних кислот, лужних металів, сполук хлору, фтору та ціаністих сполук

№ 2а


Багатий на незамінні амінокислоти і вітамінами, що виявляють де сенсибілізуючі властивості

Контакт з хромом та іншими хромовмісними речовинами

№ 3

Багатий на повноцінні білки, пектини, вітаміни, лужні елементи, перешкод-жає всмоктуванню та накопиченню свинцю

Контакт зі сполуками свинцю в особ-ливо шкідливих умовах праці

№ 4

Багатий на ліпотропні речовини і вітамін С, містить мало жирів, жарених та тушкованих страв

Виробництво аміно- і нітросполук, бензолу, фенолу, хлорованих вуглеводів, сполук миш’яку та ртуті, плас-тичних мас

№ 5

Багатий на ліпотропні речовини, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни С і В1, що покращують функціональний стан нервової системи та печінки

Виробництво вуглеводнів, сірковуглеводів, тетраетилсвинцю, барію, марганцю, фосфорорганічних пестицидів

Молоко

Повноцінні білки, кальцій, які сповільнюють накопичування шкідливих речовин

Робота з різноманітними вуглеводня-ми, спиртами, ефірами, органічними кислотами, металами, антибіотиками, сажею.

Кисло-молочні продукти та джеми

Повноцінні білки, кальцій, пектин, які зв’язують та виводять свинець

Робота з неорганічними сполуками свинцю

Вітамінні препарати

Підтримують функцію ЦНС та інших органів і систематично покращують терморегуляцію

Робота в умовах високої температури і тепловипромінювання

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ



Задача 1
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка