Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка2/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   58

Основні показники оцінки мікробного забруднення повітря деяких приміщень

Вид приміщення



Мікробне число

Загальне мікробне число

В т.ч. гемолітичний стрептокок

Характеристика повітря

Житлові приміщення

Громадські приміщення

Дитячі заклади

Дитячі заклади



до 2000

2000–4000

4000–7000

7000


до 10

11–40


40–120

120


дуже чисте

досить чисте

помірно забруднене

забруднене



Операційна

а) до операції

б) після операції



до 500

до 1000


не повинно бути

не більше 3



чисте

чисте


Перев’язочна

а) на початку перев’язки

б) пясля перев’язки



до 500

до 2000


не повинно бути

не більше 3



чисте

чисте


Маніпуляційна

Маніпуляційна



до 1000

до 2000


до 16

до 16


дуже чисте

досить чисте



Лікарняна палата

до 3500

до 100

чисте


Визначення реакції організму у відповідь

на опромiнення інфрачервоним випромiнюванням

До початку опромiнення у трьох дослiджуваних визначають частоту серцевих скорочень, дихання, температуру шкіри, ступінь потовидiлення, теплове самопочуття i заносять у таблицю в графу “До опромiнення” (табл 2). Потiм дослiджуваних розміщують обличчям до електрокамiна: першого – на вiдстанi 0,5 м від нього (1 ккал/хв2), другого на відстані 0,3 м (2 ккал/хв2), третього на відстані 0,2 м (3 ккал/хв2). Час опромiнення становить 5 хвилин. Пiсля опромiнення повторно визначають показники, що були перераховані, i заносять у таблицю в графу “Після опромiнення”.


Таблиця 2

Реакцiя органiзму на опромiнення рiзними кiлькостями iнфрачервоної радiацiї


Показники

1 ккал/см2

2 ккал/см2

3 ккал/см2

до

після

до

після

до

після

Частота серцевих скорочень



















Частота дихання



















Температура шкіри



















Ступінь потовиділення



















Теплове самопочуття


















Дані щодо вивчення джерел випромінювання та приладів для їх вимірювання, визначення біологічної дози та реакцій організму у відповідь на вплив інфрачервоного випромінювання заносять у протокол, аналізують отримані результати, обгрунтовують гігієнічний висновок і профілактичні рекомендації (гігієнічний висновок та профілактичні рекомендації пишуть в кінці кожного протоколу).


СИТУАЦIЙHІ ЗАДАЧІ
Задача 1

У дитячому санаторії організовано проводиться приймання дітьми сонячних ванн. Щоб отримати максимальну загальнозміцнюючу дію ультрафіолетової радіації лікарю необхідно визначити у школярів біодозу.

Біодозиметр був закріплений в області нижньої третини живота. Тривалість опромінення шкіри в першому віконці – 2 хв, в другому – 3 хв, в третьому – 4 хв, в четвертому – 5 хв, в п’ятому – 6 хв, в шостому – 7 хв. Через 6 годин після опромінення сестра виявила на шкірі дві червоні смуги.

1. Визначіть біодозу (в хв), а також максимальну, фізіологічну та профілактичну дози (в сек ).

2. Перерахуйте зрушення в стані здоров'я та захворювання дітей характерні для переопромінення їх ультрафіолетовою радіацією.
Задача 2

Робітник склодувної майстерні скаржиться на головний біль, роздратованість, послаблення зору – він бачить оточуючі предмети ніби крізь сітку.

Об’єктивно : гіперемія склери, потовщення рогівки. Гострота зору обох очей – 0,7, зниження прозорості кришталика. Індивідуальними захисними засобами не користується.

1. Поставте діагноз захворювання, вкажіть оздоровчі та профілактичні заходи, необхідні в даному випадку.

2. Дайте гігієнічну характеристику етіологічного фактора.
Задача 3

Медична сестра працює в фізіотерапевтичному кабінеті, обслуговує електроапаратуру, яка випромінює радіацію всіх ділянок електромагнітного спектра. Засобами захисту сестра не користується. Скаржиться на біль та відчуття “піску” в очах, неможливість дивитись на яскраве світло. Об’єктивно спостерігається гіперимія та набряк кон’юнктиви очей.



1. Поставте діагноз захворювання, вкажіть який фактор викликав дане захворювання. Дайте відповідні гігієнічні рекомендації.

2. Перерахуйте ділянки спектра електромагнітного випромінювання.
Задача 4

При посіві повітря операційної аспіраційно-седиментаційним методом Ю.Кротова на чашці Петрі з м’ясо-пептонним агаром, через добу експозиції в термостаті проросло 98 колоній мікробних тіл. Після санації повітря, яку здійснювали чотирма лампами БУВ–30 впродовж 6 годин, зробили повторний посів. Умови посіву в обох випадках тотожні – швидкість посіву 10 л/хв протягом 5 хвилин. При повторному посіві виросло 6 колоній.



1. Дайте оцінку чистоті повітря операційної до і після санації.

2. Оцініть ефективність санації за походженням ступеня і коефіцієнта ефективності.
Задача 5

Для санації повітря в шкільному класі (площа 50 м2, висота 3,5 м), в період епідемії грипу використовували опромінювач лампи БУВ–30, який працював впродовж години. Посів повітря до і після опромінення здійснювали аспіраційно-седиментаційним методом Ю.Кротова (швидкість посіву 20 л/хв, час – 5 хв).



1. Дати гігієнічну оцінку ефективності санації, якщо до опромінення виросло 86 колоній, а після – 64.
Задача 6

Для санації повітря в лікарняній палаті (площа 28 м2, висота 3 м) використовували опромінювач з лампою БУВ-30 протягом години. Посів повітря до і після опромінення здійснювали аспіраційно-седиментаційним методом Ю.Кротова (швидкість посіву 10 л/хв, час – 5 хв).



Дати гігієнічну характеристику проведеній санації, якщо до опромінення виросло 78 колоній, а після – 13.
Задача 7

Еритемна доза у дітей дитячого садка на стандартній відстані 0,5 м від маячного опромінювача з 10 лампами ЛЕ-30 виникла в середньому за 1 хвилину.



Розрахуйте профілактичну дозу на відстані 2,5 м – найближчої відстані, на якій навколо опромінювача можна розмістити групу дітей у 25 осіб.
Задача 8

Як лікар медико-санітарної частини шахти, розрахуйте для чергової медичної сестри фотарію термін профілактичного УФ опромінення шахтарів. Фотарій обладнано двохсторонніми рядами еритемних ламп ЛЕ-30, встановлених на відстані 1,5 м від шеренги розміщення шахтарів. Еритемна доза, визначена у кількох шахтарів на відстані 0,5 м від одного з рядів ламп, склала 1,5 хв.


Задача 9

На якій відстані від маячного опромінювача з прямою ртутно-кварцовою лампою (ПРК) слід розмістити для профілактичного опромінення групу хворих кардіологічного відділення, якщо еритемна доза на стандартній відстані 0,5 м у більшості з них склала 0,5 хв.


Задача 10

Розрахуйте тривалість санації повітря операційної однією лампою ЛБ-30, якщо до пробної санації з повітря апаратом Кротова висіяно 8 000 мікроорганізмів/м2, а після санації – 3 800 мікроорганізмів/м2.



ТЕМА №3. МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНОГО ТА ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ
МЕТА ЗАHЯТТЯ:

Оволодіти методикою гігієнічної оцінки природного та штучного освітлення у приміщенні та навчитися розробляти гігієнічні рекомендації щодо його покращання.


ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Фізичні основи освітлення.

2. Зорові функції та їх залежність від освітлення.

3. Гігієнічні вимоги до освітлення житлових та виробничих приміщень, лікарень, шкіл.

4. Методи гігієнічної оцінки природного та штучного освітлення.

5. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають внаслідок впливу недостатньої та надлишкової освітленості.


ЗАВДАННЯ:

1. Оволодіти методикою визначення освітленості робочого місця за допомогою люксметра.

2. Дати гігієнічну оцінку природному освітленню навчальної лабораторії з використанням описового, геометричного та світлотехнічного методів.

3. Дати гігієнічну оцінку штучному освітленню навчальної лабораторії з використанням описового , розрахункового та світлотехнічного методів.

4. Розв’язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.
ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 51-71.

2. І.І. Даценко, Р.Д. Габович. Профілактична медицина. ― К.: Здоров’я, 2004. – С. 278–281 .

3. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 197–207.

4. Р.Д.Габович, Г.Х.Шахбазян, С.С.Познанский. Гигиена – К.: Вища школа, 1983. – С.129–134.

5. Общая гигиена // Г.И.Румянцев, М.П.Воронцов, Е.И.Гончарук и др. – М.: Медицина, 1985.– С. 271–276.

6. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 298–301.

7. В.А.Покровский Гигиена. – М., Медицина, 1979. – С. 191–194.

8. А.А.Минх. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. – С. 278–293.

9. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 3–5.

10. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред. В.Г.Бардова, І.І.Швайко – К.; 1994. – ч. 1. – С. 26–29.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття студенти знайомляться з будовою люксметра та методикою роботи з ним, проводять дослідження стану природного та штучного освітлення у навчальній лабораторії.
Гігієнічна оцінка природного освітлення

Гігієнічна оцінка природного освітлення проводиться за допомогою описового, геометричного та світлотехнічного методів.



Описовий метод передбачає визначення поверху, на якому знаходиться приміщення, кількості вікон та їх орієнтації і розмірів, типу скла, ступеня
його забруднення, ширини простінків, наявності на вікнах та за ними предметів, що затiнюють, характеру і кольору пофарбування стiн, стелi та меблiв.


Геометричний метод заснований на визначенні величин свiтлового коефiцiєнта, коефiцiєнта заглиблення, проекцiї небосхилу, кутів падіння та отвору.

Свiтловий коефiцiєнт – це вiдношення площі поверхнi всiх вiкон, що засклена, до площi пiдлоги. Для навчальних примiщень світловий коефіцієнт повинен дорівнювати 1:4 – 1:5; для лiкарняних палат – 1:5 – 1:6; для житлових примiщень – 1:6 –1:8.

Коефiцiєнт заглиблення – це вiдношення вiдстані вiд вiкна до протилежної стiни до вiдстані вiд верхнього краю вiкна до пiдлоги. Величина коефіцієнта заглиблення повинна бути не більш ніж 2.

Проекцiя небосхилу – частина небосхилу, яку можна побачити через вiкно з робочого мiсця, найбiльш вiддаленого вiд вiкна. Проекція небосхилу повинна бути не менш ніж 30 см.

Кут падіння та кут отвору визначають для найбільш віддаленої від вікон робочої поверхні. Кут падіння указує на те, під яким кутом промені світла падають на робочу поверхню, кут отвору надає уявлення про величину небосхилу, який безпосередньо освітлює робоче місце. Відповідно до гігієнічних вимог, величина кута падіння повинна перевищувати 27°, кута отвору – перевищувати 5°.

Визначення кута падіння (кут АВС на найбільш віддаленому від вікон робочому місці, утвореного горизонтальною лінією чи площиною АВ від робочого місця до нижнього краю вікна (підвіконня) та лінією (площиною) від робочого місця до верхнього краю вікна АС) (див. мал.).

Мал. Схема визначення кута падіння та кута отвору


У зв’язку з тим, що цей кут утворює з лінією засклення вікна прямокутний трикутник, то його визначають за тангенсом – відношенням висоти вікна ВС над рівнем робочого місця (протилежний катет) до відстані від вікна до робочого місця АВ (прилеглий катет). За значенням тангенсу в таблиці 3 знаходять кут падіння .

tg  = ВС/АВ



Визначення кута отвору (кута САD, під яким з робочої точки видно ділянку неба). Цей кут визначають як різницю між кутом падіння  та кутом затінення -кутом DАВ на робочому ж місці між горизонталлю та площиною від робочого місця до вершини затінюючого об’єкта – будівлі, дерев, гір (див. мал.) .

Для визначення кута затінення знаходять на вікні точку перетину лінії (чи площини) від робочого місця до вершини затінюючого об’єкту Д, ділять величину катета ВД на АВ (тангенс кута затінення), а в таблиці знаходять кут затінення .

tg  = ВД/АВ

кут отвору –  =  



Таблиця 1

Таблиця натуральних тригонометричних величин

Тангенс

Кут, град.

Тангенс

Кут, град.

Тангенс

Кут, град.

0

0

0,287

16

0,601

31

0,020

1

0,306

17

0,625

32

0,030

2

0,325

18

0,649

33

0,050

3

0,344

19

0,675

34

0,090

5

0,364

20

0,700

35

0,105

6

0,384

21

0,727

36

0,123

7

0,404

22

0,754

37

0,141

8

0,424

23

0,781

38

0,158

9

0,445

24

0,810

39

0,176

10

0,466

25

0,839

40

0,194

11

0,488

26

0,869

41

0,213

12

0,510

27

0,900

42

0,231

13

0,532

28

0,933

43

0,249

14

0,555

29

0,966

44

0,268

15

0,577

30

1,000

45


Свiтлотехнiчний метод пов’язаний з необхідністю визначення та гігієнічної оцінки величини коефiцiєнта природної освiтленості.

Коефіцієнт природної освітленості – це процентне вiдношення освiтленостi горизонтальної поверхнi всерединi примiщення до освiтленості розсіяним світлом подібної горизонтальної поверхнi пiд вiдкритим небом.

Освiтленiсть вимiрюється люксметром, а потiм за допомогою формули (1) визначається коефіцієнт природної освітленості:


Е прим.

КПО = –––– · 100 % ; (1)

Е від.
де КПО – коефіцієнт природної освітленості (%);

Е прим. – освітленість всередені приміщення (лк);

Е від. – освітленість під відкритим небом (лк).

Для навчальних приміщень коефіцієнт природної освітленості повинен перевищувати 1,25–1,5%; для житлових i допомiжних примiщень – перевищувати 1,0%; для лікарняних палат – перевищувати 0,5%; для операційних – перевищувати 2,0%.


Методика роботи з люксметром
Люксметр Ю-116 чи Ю-16 складається з двох основних частин – фотоелемента та дзеркального гальванометра. Фотоелемент закритий матовим склом і приєднується до клем гальванометра, він спрацьовує під впливом світла, виробляючи електричний струм, силу якого вимірюють гальванометром. Стрілка його вказує число люксів, що відповідає досліджувальній освітленості.

На панелі вимірювального приладу типу Ю-116 встановлено кнопки перемикача і табличку зі схемою, яка зв’язує дію кнопок та насадки з різними діапазонами вимірювань. Прилад має дві шкали: 0 – 100 і 0 – 30. На кожній шкалі точками зазначено початок діапазону вимірювань: на шкалі 0 – 100 точка знаходиться над позначкою 20, на шкалі 0 – 30 над позначкою 5. Також є коректор для встановлення стрілки на нульове положення, який регулюється викруткою.

Селеновий фотоелемент, що приєднується до приладу за допомогою вилки, знаходиться в пластмасовому корпусі. З метою зменшення похибки використовують сферичну насадку на фотоелемент, виготовлену з білої світлорозсіюючої пластмаси та непрозорого кільця. Ця насадка застосовується паралельно з однією із трьох інших насадок-фільтрів, які мають коефіцієнти ослаблення 10, 100, 1000, що розширює діапазони вимірювань.

У процесі вимірювання стрілку приладу встановлюють на нульовій поділці шкали, потім напроти натисненої кнопки визначають вибране за допомогою насадок найбільше значення діапазону вимірювання. При натискуванні кнопки, напроти якої написано найбільше значення діапазону вимірювань, кратне 10, слід користуватися для відліку показів шкалою 0 – 100, при натиснутій кнопці, проти якої нанесено значення діапазону, кратне 3, шкалою 0 – 30. Показання приладу в поділках за відповідною шкалою множать на коефіцієнт ослаблення, що позначений на відповідній насадці.

Прилад відградуйовано для вимірювання освітленості, яку створюють лампи розжарювання. Для природного світла вводять поправочний коефіцієнт 0,8; для люмінесцентних ламп денного світла (ЛД) – 0,9; для ламп білого кольору (ЛБ) – 1,1.

На гальванометрi люксметра Ю-16 знаходяться три шкали: верхня – вiд 0 до 25 лк, середня – від 0 до 100 лк та нижня – від 0 до 500 лк. Цiна подiлки верхньої шкали – 0,5 лк, середньої – 2 лк, нижньої – 10 лк. Для вимiрювання освiтленостi перемикач установлюють на певний дiапазон (25, 100, 500) таким чином, щоб стрiлка вiдхилялась вправо вiд нульової точки, і здійснюють розрахунки, які надають інформацію про характер освітленості робочої поверхні у люксах. Якщо вимiрювання проводиться зі свiтлопоглинаючою насадкою, показники множать на 100.


Гігієнічна оцінка штучного освітлення

Гігієнічна оцінка штучного освiтлення проводиться за допомогою описового, розрахункового та свiтлотехнiчного методів.



Описовий метод передбачає визначення виду освiтлення, кількості світлоточок, типу ламп (лампи розжарювання або люмiнiсцентнi лампи) та їх кiлькості, типу освiтлювальної арматури, її стану, висоти пiдвiшування ламп тощо.

Розрахунковий метод заснований на оцінці показників рiвномiрності та достатності освiтлення.

Рiвномiрнiсть освітлення визначається за величиною площi примiщення, що припадає на одну свiтлоточку. Освiтлення вважається рiвномiрним, якщо на кожну свiтлоточку припадає не більш ніж 8–9 м2­.

Достатнiсть освiтлення визначається за величиною питомої потужностi, тобто за показниками кількості Вт, що припадають на 1 м2 приміщення. Для ламп розжарювання достатня питома потужність складає 36 Вт/м2, для люмiнiсцентних ламп24 Вт/м2.

Свiтлотехнiчний метод передбачає визначення освітленості робочих місць приміщення з використанням люксметра.

Інтенсивність штучного освiтлення у випадку застосування в навчальному приміщенні ламп розжарювання повинна бути не меншою ніж 150 лк, у випадку застосування люмінісцентних ламп не меншою ніж 300 лк.

Таблиця 2

Норми природного освітлення деяких приміщень різного призначення

Вид приміщення

Коефіцієнт природної освітленості (КПО)

Світловий коефіцієнт (СК)

Кут падіння ()

Кут отвору

()


Коефіцієнт заглиблення приміщення

не менше

не менше

не менше

не більше

1. Учбові приміщення (класи)

1,25-1,5 %

1:4 – 1:5

27

5

2

2. Житлові кімнати

1,0 %

1:5 – 1:6

27

5

2

3. Лікарняні палати

0,5 %

1:6 – 1:8

27

5

2

4. Операційні

2,0 %

1:2 – 1:3

27

5

2

Таблиця 3
Показники оптимальної овітленості робочих місць різних приміщень




Назва приміщень

Освітленість робочих місць, лк

1.

Читальні зали

300

2.

Конферецзали

200

3.

Лабораторії аналітичні

500

4.

Класи, аудиторії, навчальні кабінети та лабораторії

500

5.

Кабінети та кімнати викладачів

400

6.

Дитячі дошкільні приміщення

200

7.

Обідні зали, буфети

200

8.

Житлові кімнати

100

9.

Приміщення лікувально-профілактичних закладів:

лікарняні палати

вестибюль

реєстратура

кімната чергового лікаря

ординаторська

перев’язочна

процедурна


200


50

200


300

300


150

150



СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1

Розрахуйте світловий коефіцієнт та дайте йому гігієнічну оцінку, якщо житлова кімната розміром 3,5 х 5 м, має одне вікно прямокутної форми з розмірами 2,5 х 1,8 м. Укажіть які додаткові фактори будуть впливати на умови освітлення в приміщенні.


Задача 2

Глибина шкільного класу становить 5 м, висота вікна – 2 м, висота від підлоги до підвіконня – 0,8 м, проекція видимої частини небосхилу 0,5 м. Розрахуйте кут падіння та кут отвору для найбільш віддаленої точки за допомогою таблиць натуральних значень тригонометричних величин та дайте їм гігієнічну оцінку.


Задача 3

Розрахуйте коефіцієнт природного освітлення навчального приміщення, якщо освітленість на робочому місці становить 200 лк, а зовні – 20000 лк, укажіть чи відповідає цей результат гігієнічним вимогам.


Задача 4

Навчальна лабораторія розмірами 9 х 7 м, має 3 вікна прямокутної форми, розміри яких становлять 2,5 х 1,7 м. Площа віконних рам складає 20% від площі вікон, висота верхнього краю вікна над підлогою – 3,3 м. Проекція небосхилу дорівнює 40 см. Освітленість у приміщенні становить 170 лк, на вулиці – 4200 лк.

Дайте гігієнічну оцінку природному освітленню в навчальній лабораторії.
Задача 5

Проведено обстеження штучного освітлення у середній загальноосвітній школі, де є десять класів з різними типами ламп. У п’яти класах використовуються люмінісцентні лампи, в інших – лампи розжарювання. Розміри класів: висота – 3,2 м, глибина – 6,0 м, довжина – 9,0. Кількість світильників – 6, потужність кожного становить – 40 Вт. Лампи обладнані освітлювальною арматурою розсіяного світла. Дайте гігієнічну оцінку штучному освітленню класів. Назвіть можливі захворювання при недостатньому освітленні.

Приведіть класифікацію освітлювальної арматури.
Задача 6

В ході вивчення працездатності учнів 5-б класу, лікар встановив наявність явищ передчасної втоми. Під час гігієнічної оцінки умов навчання встановлено: в класі з розмірами 8 х 8 х 3 м для штучного освітлення використовуються 5 ламп розжарювання, розташованих на стелі, 2 з яких не функціонують. Потужність кожної лампи – 40 вт. Освітлювальна арматура типу СК–300. Обгрунтуйте гігієнічний висновок щодо стану штучного освітлення класу. Перерахуйте можливі зміни в організмі та захворювання при недостатньому штучному освітленні.



Задача 7

Дайте гігієнічну оцінку штучному освітленню навчальної лабораторії площею 64 м2, в якій використовуються лампи денного освітлення потужністю по 20 вт кожна, що розташовані на стелі у 6 світлоточках по 2 лампи.


Задача 8

Маніпуляційна кардіологічного відділення площею 20 м2 освітлюється шістьма світильниками прямого світла, потужність кожного з яких складає 40 Вт. Дайте гігієнічну оцінку освітленості маніпуляційної.



ТЕМА №4. МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ І ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕМПЕРАТУРНО-ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ПРИМІЩЕНЬ ТА НАПРЯМКУ І ШВИДКОСТІ РУХУ ПОВІТРЯ
МЕТА ЗАНЯТТЯ.

1. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки температурно-вологісного режиму приміщень.

2. Засвоїти методику визначення та гігієнічної оцінки швидкості та напрямку руху повітря у навчальній лабораторії, приміщеннях житлового, громадського та виробничого призначення.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ.

1. Основи фізіології теплообміну людини та його зв'язок з мікрокліматичним режимом навколишнього середовища. Шляхи тепловіддачі.

2. Визначення поняття “мікроклімат”. Фактори, що характеризують мікроклімат та їх гігієнічне значення.

3. Види мікроклімату. Поняття про комфортний та дискомфортний мікроклімат.

4. Показники, що характеризують рух та напрямок руху повітря.

5. Поняття про «розу вітрів» її практичне використання у запобіжному санітарному нагляді при проектуванні будівництва.

6. Методика роботи з приладами, що призначені для визначення температури повітря.

7. Методика роботи з приладами, що призначені для визначення вологості повітря.

8. Методика роботи з приладами для визначення швидкості та напрямку руху повітря.

9. Системи підсилення руху повітря у приміщеннях. Природна і штучна вентиляція.

10. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають внаслідок впливу на організм людини дискомфортного мікроклімату. Заходи профілактики.

11. Гігієнічна оцінка температурно-вологісного режиму та швидкості руху повітря в приміщеннях житлових і громадських будівель.


ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з приладами для визначення температури та вологості повітря (термометр, термограф, гігрометр, гігрограф, психрометр) та швидкості руху і охолоджуючої здатності повітря.

2. Оволодіти методикою визначення температурно-вологісного режиму приміщень та методикою кататермометрії.

3. Дати гігієнічну оцінку температурно-вологісного режиму та швидкості руху повітря приміщення навчальної лабораторії.

4. Розв’язати ситуаційні задачі за темою заняття.
ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 259-276.

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін./ За ред. Є.Г.Гончарука.- К.: Вища школа, 1995.-С. 118-137.

3. Общая гигиена. Пропедевитика гигиены. Гончарук Е.И., Кундиев Ю.И., Бардов В.Г. и др. – К.: Вища школа, 2000. – С. 217-237.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. /І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький /За ред. І.І.Даценко. –Львів: Світ, 1992. – С. 13-17.

5. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С. 36-40, 121-123, 203-207, 270-, 284-285.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 11-18.

7. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 5–6.

8. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред.В.Г.Бардова, І.І.Швайко –К., 1994.– ч.1. – С. 38–42.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка