Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка15/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   58

Таблиця 6


Фізіологічна потреба в основних харчових речовинах

Групи інтенсивності

праці


Потреби в основних харчових речовинах

Білки

Жири

Вуглеводи

1

13%

33%

54%

2 –3

12%

33%

55%

4

11%

33%

56%

Норми харчування дорослого працездатного населення залежно від статі диференційо-вані на чотири групи фізичної активності. При цьому враховується коефіцієнт фізичної актив-ності (КФА), тобто відношення загальних енерговитрат до величини основного обміну (табл.7).

Норми повинні також враховувати вплив клімату. Потреби в енергії населення північ-них районів повинні перевищувати на 10–15 % потреби жителів інших кліматичних зон.

Отже, в ході розрахунку добових потреб у конкретних харчових речовинах спочатку визначають енергетичну цінність харчового раціону, яка повинна дорівнювати величині добових енерговитрат. Потім з урахуванням процентного співвідношення основних харчових інгредієнтів визначають, яку частину калорійності добового раціону (в ккал або кДж) забезпечують відповідно білки, вуглеводи та жири. Зрештою, величину енергетичної цінності, що забезпечує окремий харчовий інгредієнт, ділять на відповідне значення так званих калориметричних коефіцієнтів: для білків – 4,1; для жирів – 9,3; для вуглеводів – 4,1 (можна приблизно взяти 4, 9 та 4 відповідно), і, таким чином, знаходять необхідну кількість цих речовин у добовому харчовому раціоні в грамах.

Наприклад, необхідно збалансувати раціон для студента 20 років. що не займається спортом, добові енерговитрати (за хронометражним листом) 2300 ккал. Так як студент, що немає спортивних навантажень, відноситься до 1-ої групи інтенсивності праці, отже фізіологічна потреба в білках складає 13%, в жирах – 33%, а у вуглеводах – 54% від загальної калорійності раціону.

Знаходимо 13% від 2300 ккал, це буде складати 299 ккал. Отже, за рахунок білків має надходити 299 ккал. Поділивши на калориметричний коефіцієнт для білків – 4,1 ккал, ми отримаємо необхідну кількість білків в грамах: 299 : 4,1 = 73 (г).

Жири мають складати 33% від загальної калорійності, це буде становити 759 ккал. Поділимо це число на 9,3 ккал (калориметричний коефіцієнт для жирів) і отримаємо приблизно 83 г.

Тепер знаходимо 54% від 2300 ккал. Це буде складати 1242 ккал – стільки має приходитись на вуглеводи. Поділивши на калориметричний коефіцієнт для вуглеводів – 4,1 ккал, отримаємо 303 г, це буде добова потреба у вуглеводах.

Потреби в вітамінах визначають також за енерговитратами, враховуючи, що на кожні 1000 ккал. повинно надходити: аскорбінової кислоти – 25 мг, тіаміну – 0,6 мг, рибофлавіну – 0,7 мг, піридоксину – 0,7 мг, нікотинової кислоти – 6,6 мг. Ретинолу – 1-1,5 мг на добу (з ураху-ванням ретинолового еквіваленту -каротину, який дорівнює 2), токоферолу – 15 мг/добу.

Потреби в мінеральних речовинах становлять: калій – 4000 мг/добу, кальцій – 1000-1200 мг/добу (з них 400-500 мг/добу за рахунок молочних продуктів), фосфор – 1200 мг/добу, залізо – 10-18 мг/добу, з них 1,0-1,5 мг за рахунок гемового заліза (мясні продукти).

Співвідношення б:ж:в повинно бути приблизно як 1:1:4 за їх масою.

Співвідношення Са:Р – 1:1,5.

Протокол заняття студенти закінчують оформленням гігієнічного висновку, в якому вказують величину власних енерговитрат за добу, КФА, групу фізичної активності, а також добову потребу в основних харчових інгредієнтах.
Таблиця 7

Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності


Групи фізичної активності

Коефіцієнт

фізичної


активності (КФА)

Орієнтовний перелік спеціальностей

І

Робітники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність, енерго-витрати 1800-2450 ккал

1,4

Науковці, студенти гуманітарного фаху, оператори ЕОМ, контролери, педагоги, диспетчери, робітники пультів управління тощо

ІІ

Робітники, зайняті легкою працею, легка фізична активність, енерговитрати 2100-2800 ккал

1,6


Водії трамваїв, тролейбусів, робітники конвеєрів, вантажники, швейники, пакувальники, робітники радіоелектронної промисловості, агрономи, медсестри, робітники зв’язку, сфери обслуговування, продавці промтоварів тощо

ІІІ

Робітники праці середньої важкості, середня фізична активність, енерговитрати 2500 -3300 ккал

1,9


Слюсарі, наладчики, верстатники, водії екскаваторів, бульдозерів, автобусів, лікарі-хірурги, текстильники, взуттьовики, залізничники, водії вугільних комбайнів, продавці продтоварів, водни-ки, апаратники, робітники хімічних заводів тощо

ІV

Робітники важкої і особливо важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність, енерговитрати 2850-3900 ккал

2,3

(чоловіки)

2,2

(жінки)


Будівельники, помічники буровиків, прохідники, основна маса робітників сільського господарства, механізатори, доярки, овочівники, деревообробники, металурги, ливарники, робітники сільського господарства в посівний та збиральний періоди, доменщики, вальники лісу, каменярі, землекопи, вантажники немеханізованої праці тощо

Додаток

Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії

Таблиця 1

Добова потреба дитячого населення в білках, жирах, вуглеводах та енергії

Вікові

групи


Енергія, кілокалорій

Білки, грамів

Жири,

грамів


Вуглеводи,

грамів


усього

тваринні

0-3 місяці

120

2,2

2,2

6,5 (0,7**)

13

4-6 місяців

115

2,6

2,5

6,0 (0,7**)

13

7-12 місяців

110

2,9

2,3

5,5 (0,7**)

13

1-3 роки

1540

53

37

53

212

4-6 роки

2000

65

33

58

305

6 років (учні)

2200

72

36

65

332

7-10 років

2400

78

39

70

365

11-13 років (хлопчики)

2800

91

46

82

425

11-13 років (дівчатка)

2550

83

42

75

386

14-17 років (юнаки)

3200

104

52

94

485

14-17 років (дівчата)

2650

86

43

77

403

* Для дітей 0-12 місяців життя потреба наведена з розрахунку на 1 кілограм маси тіла.

** 0,7 – добова потреба в олії (з розрахунку на 1 кілограм маси тіла).

Таблиця 2

Добова потреба дитячого населення у мінеральних речовинах


Вікова група

Са, міліграмів

Р,

міліграмів



Mg,

міліграмів



Fe, міліграмів

Se,

мікрограмів



Cu, міліграмів

Zn, міліграмів

J,

мікрограмів



0-3 місяці

400

300

50

4

10-15

0,3-0,5

3

40

4-6 місяців

500

400

60

7

10-15

0,3-0,5

4

50

7-12 місяців

600

500

70

10

10-15

0,3-0,5

7

60

1-3 роки

800

800

100

10

10-30

0,3-0,7

10

70

4-6 років

800

800

120

10

20

1,2

10

90

6 років (учні)

800

800

150

12

30

1,5

10

100

7-10 років

1000

1000

1700

12

30

1,5

10

120

11-13 років (хлопчики)

1200

1200

280

12

40

2,0

15

150

11-13 років (дівчатка)

1200

1200

270

15

40

1,5

12

150

14-17 років (юнаки)

1200

1200

400

12

50

2,5

15

200

14-17 років (дівчата)

1200

1200

300

15

50

2,0

13

200


Таблиця 3

Добова потреба дитячого населення у вітамінах

Вікова група

А, мікрограмів

D,

мікрограмів



Е,

міліграмів



К,

мікрограмів



В1,

міліграмів



В2,

міліграмів



В6,

міліграмів



Фолат,

мікрограмів



В12,

мікрограмів



РР,

міліграмів



С,

міліграмів



0-3 місяці

400

8

3

5

0,3

0,4

0,4

25

0,5

5

30

4-6 місяців

400

10

4

8

0,4

0,5

0,5

40

0,5

6

35

7-12 місяців

500

10

5

10

0,5

0,6

0,6

60

0,6

7

40

1-3 роки

600

10

6

15

0,8

0,9

0,9

70

0,7

10

45

4-6 роки

600

10

7

20

0,8

1,0

1,1

80

1,0

12

50

6 років (учні)

650

10

8

25

0,9

1,1

1,2

90

1,2

13

55

7-10 років

700

2,5

10

30

1,0

1,2

1,4

100

1,4

15

60

11-13 років (хлопчики)

1000

2,5

13

45

1,3

1,5

1,7

160

2,0

17

75

11-13 років (дівчатка)

800

2,5

10

45

1,1

1,3

1,6

150

2,0

15

70

14-17 років (юнаки)

1000

2,5

15

65

1,5

1,8

2,0

200

2,0

20

80

14-17 років (дівчата)

1000

2,5

13

55

1,2

1,5

1,5

180

2,0

17

75

Таблиця 4
Добова потреба дорослого населення в білках, жирах, вуглеводах та енергії (чоловіки)

Групи інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Вік,

років


Енергія, кілокалорій

Білки, грамів

Жири, грамів

Вуглеводи, грамів

усього

тваринні

І

1,4

18-29

2450

67

37

68

392







30-39

2300

63

35

64

368







40-59

2100

58

32

58

336

ІІ

1,6

18-29

2800

77

42

78

448







30-39

2650

73

40

74

424







40-59

2500

69

38

69

400

ІІІ

1,9

18-29

3300

91

50

92

528







30-39

3150

87

48

88

504







40-59

2950

81

45

82

472

ІУ

2,3

18-29

3900

107

59

108

624







30-39

3400

102

56

103

592







40-59

3500

96

53

97

560


Таблиця 5

Добова потреба дорослого населення у мінеральних речовинах (чоловіки)

Групи інтенсивності

праці


Коефіцієнт фізичної активності

Мінеральні речовини

Са,

мілі-грамів



Р,

мілі-грамів



Mg,

мілі-грамів



Fe,

мілі-грамів



F,

мілі-грамів



Zn,

мілі-грамів



J,

мілі-грамів



Se,

мікрограмів



І

1,4

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70







1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70







1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

ІІ

1,6

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70







1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70







1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

ІІІ

1,9

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70







1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70







1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

ІУ

2,3

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70







1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70







1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70


Таблиця 6

Добова потреба дорослого населення у вітамінах (чоловіки)

Групи інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Вітаміни

Е,

міліграмів



D,

мікрограмів



А,

мікрограмів



В1,

міліграмів



В2,

міліграмів



В6,

міліграмів



РР,

міліграмів



Фолат,

мікрограмів



В12,

мікрограмів



С,

міліграмів



І

1,4

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80







15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80







15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

ІІ

1,6

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80







15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80







15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

ІІІ

1,9

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80







15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80







15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

ІУ

2,3

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80







15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80







15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

Таблиця 7
Добова потреба дорослого населення в білках, жирах, вуглеводах та енергії (жінки)

Групи інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Вік,

років


Енергія,

кілокалорій



Білки, грамів

Жири, грамів

Вуглеводи, грамів

усього

тваринні

І

1,4

18-29

2000

55

30

56

320







30-39

1900

52

29

53

304







40-59

1800

50

28

51

288

ІІ

1,6

18-29

2200

61

34

62

352







30-39

2150

59

32

60

344







40-59

2100

58

32

59

336

ІІІ

1,9

18-29

2600

72

40

73

416







30-39

2550

70

39

71

408







40-59

2500

69

38

70

400

ІУ

2,2

18-29

3050

84

46

85

488







30-39

2950

81

45

82

472







40-59

2850

78

43

79

456


Таблиця 8

Добова потреба дорослого населення у мінеральних речовинах (жінки)

Групи інтенсивності

праці


Коефіцієнт фізичної

активності



Мінеральні речовини

Са,

міліграмів



Р,

міліграмів



Mg,

міліграмів



Fe,

міліграмів



F,

міліграмів



Zn,

міліграмів



J,

міліграмів



Se,

мікрограмів



І

1,4

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50







1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50







1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

ІІ

1,6

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50







1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50







1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

ІІІ

1,9

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50







1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50







1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

ІУ

2,3

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50







1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50







1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50


Таблиця 9

Добова потреба дорослого населенні у вітамінах (жінки)

Групи

інтенсивності

праці


Коефіцієнт

Фізичної


активності

Вітаміни

Е,

міліграмів



D,

мікрограмів



А,

мікрограмів



В1,

міліграмів



В2,

міліграмів



В6,

міліграмів



РР,

міліграмів



Фолат,

мікрограмів



В12,

мікрограмів



С,

міліграмів



І

1,4

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70







15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70







15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

ІІ

1,6

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70







15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70







15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

ІІІ

1,9

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70







15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70







15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

ІУ

2,2

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70







15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70







15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70


Таблиця 10

Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії для осіб похилого віку

Харчові речовини та енергія

Чоловіки

Жінки

60-74 роки

75 років і старші

55-75 роки

75 років і старіші

Білки, грамів

65

53

58

52

Жири, грамів

60

54

54

48

Вуглеводи, грамів

300

270

270

240

Енергія, кілокалорій

2000

1800

1800

1600

Мінеральні речовини:













Кальцій, міліграмів

800

800

1000

1000

Фосфор, міліграмів

1200

1200

1200

1200

Магній, міліграмів

400

400

400

400

Залізо, міліграмів

15

15

15

15

Цинк, міліграмів

15

15

15

15

Йод, міліграмів

0,15

0,15

0,15

0,15

Вітаміни:













С, міліграмів

100

90

100

90

А, мікрограмів

2,5

2,2

2,5

2,2

Е, міліграмів

25

20

20

20

В1, міліграмів

1,7

1,5

1,5

1,5

В2, міліграмів

1,7

1,5

1,5

1,5

В6, міліграмів

3,3

3,0

3,0

3,0

РР, міліграмів

15

13

13

13

Фолат, мікрограмів

250

230

230

230

В12, мікрограмів

3,0

3,0

3,0

3,0


Ситуаційні задачі
Задача 1

Учень 11 класу має довжину тіла – 176 см, масу тіла – 63 кг, практично здоровий, займається спортом. Енерговитрати за добу складають 65 ккал/кг.



Дайте гігієнічну оцінку адекватності харчування та розрахуйте, якими повинні бути калорійність добового раціону та кількість вмісту у ньому білків, жирів та вуглеводів.
Задача 2

Лікар-хірург, чоловік 23 років, добові енерговитрати складають 3600 ккал.



Визначте потреби в основних харчових речовинах та обґрунтуйте оптимальний режим харчування у даному випадку.

Задача 3

Добові енерговитрати каменяра (IV група інтенсивності праці) складають 4500 ккал. У добовому раціоні каменяра білків 120 г, жирів 95 г, вуглеводів 600 г.



Розрахуйте потребу каменяра в харчових речовинах та калорійність його раціону. Зробіть висновок про адекватність його харчування.
Задача 4

Жінка-будівельник, 36 років, маса тіла становить 60 кг.



Визначте добові енерговитрати, потребу в основних харчових речовинах та обґрунтуйте оптимальний режим харчування.
Задача 5

Збалансуйте харчовий раціон за якістю та кількістю харчових речовин:

вік – 50 років

стать – чоловіча

професія – кранівник

Загальна калорійність раціону становить 3500 ккал


Задача 6

Бригада робітників-токарів протягом тижня працює в нічну зміну з 2300 до 730 ранку з перервою 30 хвилин. Добові енерговитрати кожного з працівників складають 3300 ккал.



Обґрунтуйте оптимальний режим харчування працівників.
ТЕМА №16. ВИВЧЕННЯ АДЕКВАТНОСТІ ТА ЗБАЛАНСОВАНОСТІ ХАРЧУВАННЯ. МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ ТА ОРГАНІЗОВАНИХ КОЛЕКТИВІВ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методами визначення фактичного харчування людини та організованих колективів та його адекватності енерговитратам і потребам в харчових речовинах.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Методи оцінки адекватності та збалансованості харчування.

2. Методи балансових і бюджетних досліджень харчування, їх суть, переваги та недоліки при оцінці індивідуального і колективного харчування.

3. Анкетно-опитувальний, ваговий методи вивчення харчування, їх суть, переваги та недоліки при оцінці індивідуального і колективного харчування.

4. Лабораторні методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону. Правила відбору проб.

5. Розрахункові методи визначення та оцінки кількісного і якісного складу добового раціону.

6. Поняття про меню-розкладку. Принципи складання меню-розкладки.

7. Медичні, санітарно-гігієнічні заходи щодо оптимізації харчування організованих колективів чи окремих осіб.


ЗАВДАННЯ:

1. Скласти меню-розкладку добового раціону одного дня харчування студента (виконується напередодні практичного заняття), визначити вміст у добовому раціоні основних харчових речовин та його енергетичну цінність.

2. Провести аналіз адекватності та збалансованості харчування студента, обґрунтувати гігієнічний висновок та рекомендації щодо корекції встановлених недоліків.
література

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. - К.: Вища школа, 1995. - С.434-458.

2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. -К.: Вища школа, 2000. -С.512-538.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 1999. - С.313-353.

4. Бардов В.Г. Гігієна та екологія – Вінниця: Нова книга, 2006. – С.

5. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. /І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. /За ред І.І.Даценко. - Львів,: Світ, 1992. -С.90-93.

6. Габович Р.Д., Познанський С.С., Шахбазян Г.Х. та ін. Гігієна. - К.: Вища школа, 1983. - С.134-155; 252-254.

7. Гігієна харчування з основами нутриціології. Підручник /В.І.Ципріян, Т.І.Аністратенко, Т.М.Білко та ін., / За ред. В.І.Ципріяна. - К.: Здоров'я, 1999. - С.-51-57.

8. "Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії". (Наказ МОЗ України № 272 від 18.11.99 p.).
МЕТОДИКА ВИКОHАHHЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході підготовки до практичного заняття студенти у домашніх умовах складають та заповнюють власну меню-розкладку за один типовий день за приведеною нижче схемою (табл. 1). При користуванні громадським харчуванням важливо правильно записати меню з наступним заповненням рецептури блюд (див. додаток). При харчуванні вдома (у гуртожитку) необхідно провести точний облік використаних продуктів, зважуючи їх або використовуючи таблицю приблизної ваги продуктів, що найчастіше вживаються (табл.3)

На занятті студенти проводять оцінку свого добового раціону харчування.


Розрахункові методи

визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу харчового раціону
Методи балансових і бюджетних досліджень харчування, котрі ґрунтуються на оцінці асигнувань для харчування організованих колективів чи прибутків сім'ї, індивіда, дозволяють лише орієнтовно оцінювати харчування цих груп людей.

Анкетно-опитувальний, ваговий методи дозволяють більш точно визначати кількість вживаних харчових продуктів, проте також не дають можливості оцінювати якісний склад добового раціону.

Лабораторні методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону найбільш точні, але потребують складних, тривалих досліджень і значних матеріальних витрат, а тому не дозволяють їх систематично використовувати при медичному контролі харчування різних категорій населення. Лабораторний метод полягає у визначенні хімічного складу готової продукції, після чого можна розрахувати енергетичну цінність харчового раціону, помноживши кількість білків, жирів та вуглеводів на відповідні калориметричні коефіцієнти. Для цього проводять відбір страв безпосередньо зі столу споживача, а не з кухні. Проби відбирають в лотки чи банки, котрі попередньо зважують. В лабораторії лотки зважують повторно і по різниці у вазі визначають вагу кожної страви.

Розрахункові ж методи - досить точні, доступні при постійному, систематичному медичному контролі харчування названих категорій населення, не потребують додаткових матеріальних витрат, а при наявності обчислювальної техніки, і значних витрат часу на розрахунки.

Для оцінки фактичного харчування організованих колективів розрахунковими методами використовують:

- розкладки продуктів (меню-розкладки) - це план харчування колективу, як правило, на тиждень;

- таблиці хімічного складу харчових продуктів - довідкові матеріали про енергетичну цінність і нутрієнтний склад кожного харчового продукту.



Меню-розкладка – це перелік страв добового меню з ваговою розкладкою продуктів, необхідних для приготування кожної страви.

Енергетичну цінність і нутрієнтний склад кожного продукту згідно меню-розкладки розраховують за пропорцією, користуючись "Таблицями хімічного складу харчових продуктів", в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 100 г продукту.

Розподіл добового раціону по окремих прийомах їжі за його енергетичною цінністю визначається у відсотках. При цьому рекомендують 30% калорійності на сніданок, 40-45% - на обід, 20-25% - на вечерю. При чотирьохразовому харчуванні виділяють другий сніданок -10-12% за рахунок частково сніданку, частково - обіду.

Дані заносять в “Протокол оцінки адекватності харчування” у вигляді таблиці (табл.1).


1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка