Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка13/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   58

СитуаційнІ задачІ

Задача 1


Результати дослідження проби житнього борошна: колір білий, запах звичайний, кислотність 7,3, вміст клейковини 22‰.

Зробіть висновок щодо якості борошна.

Задача 2


На хлібокомбінат поступила партія пшеничного борошна. Лабораторне дослідження показало наявність металевих домішок у кількості 12 мг/кг. Домішки мають різні розміри та форму.

Визначіть подальші дії керівництва хлібокомбінату відносно даної партії борошна.

Задача 3


На титрування 50 мл розчину, зробленого з 5 г пшеничного борошна витрачено 1,1 мл 0,1 Н розчину їдкого натрію.

Визначіть кислотність борошна.

Задача 4


Визначіть пористість житньо-пшеничного хліба та дайте заключення щодо його якості, якщо маса 4 виїмок складає 65,34 г.

Задача 5


Під час огляду хліба на складі НЗ начальник медичної служби виявив, що хліб житній, в поліетиленових пакетах зберігається протягом 5 місяців. Запах і смак відповідають властивостям доброякісного продукту. Слідів цвілі не виявлено. М’якушка черства, вологість 47, кислотність 14°, пористість 46‰.

Дайте оцінку якості хліба і висновок про можливість його подальшого використання та зберігання.

Задача 6


У реанімаційне відділення районної лікарні поступило 6 пацієнтів з симптомами: порушення зору (зіниці розширені, низька реакція на світло), тривожність, ядуха, ціаноз, головний біль, болі в області живота, судоми. Двоє хворих впали у колаптоїдний стан, один протягом дня помер. Пацієнти працювали у одній будівельній бригаді. На обід купили 2 пляшки горілки на стихійному ринку. Погіршення стану здоров’я почалось негайно після обіду.

Вкажіть речовину, що стала причиною даного харчового отруєння. Які лабораторні дослідження залишків обіду слід провести для підтвердження діагнозу?

Задача 7


Лабораторія СЕС, досліджуючи кислотність вибірки партії темного пива, встановила: об’єм гідроокису Nа, витрачений на титрування складає 1,9 мл.

Зробіть висновок відносно якості даної партії продукції.

Задача 8


Для санітарно-хімічного дослідження працівник СЕС відібрав 4 проби кави:

1) одну порцію готової кави зі столу споживача;

2) 2 порції кави на роздачі;

3) половину пачки кави, з якої готували напій;

4) 1 не розпаковану пачку розчинної кави.

В ході лабораторного дослідження при додаванні розчину Люголя рідина у пробах №1-3 зафарбувалась у фіолетовий колір, у пробі №4 – у жовтий.



Зробіть висновок про якість напою у кожній пробі.

ТЕМА №15. ВИВЧЕННЯ АДЕКВАТНОСТІ ТА ЗБАЛАНСОВАНОСТІ ХАРЧУВАННЯ. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЕНЕРГОВИТРАТ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ПОТРЕБ У ХАРЧОВИХ РЕЧОВИНАХ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні принципи раціонального харчування, ознайомитись з методами медичного контролю за енерговитратами різних соціально-професійних і статево-вікових груп населення та оволодіти методикою визначення енерговитрат людини за допомогою хронометражно-табличного методу, навчитись розраховувати потреби в основних харчових речовинах.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Харчування та здоров´я людини. Види та основні теорії харчування.

2. Поняття про раціональне харчування як основу енергетичного та пластичного обміну речовин в організмі. Гiгiєнiчнi принципи раціонального харчування.

3.Фізіологічні основи енергетичного та пластичного обміну речовин в організмі. Методи визначення енерговитрат людини.

4. Фізіологічні норми харчування для різних груп населення. Поняття про коефіцієнт фізичної активності.

5. Класифікація нутрієнтів (харчових речовин) та їх функції в організмі (енергетична, пластична, каталітична, захисна).

6. Фізіолого-гігієнічна характеристика основних харчових речовин (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів).

7. Методика розрахунку потреб людини в харчових речовинах.


ЗАВДАННЯ:
1. Провести хронометраж робочого дня студента (виконується напередодні практичного заняття).

2. За допомогою хронометражно-табличного методу визначити власні енерговитрати студента за добу.

3. Розрахувати відповідно до енерговитрат добову потребу в основних харчових речовинах (білках, жирах, вуглеводах, вітамінах А, С та групи В, мінеральних речовинах Са та Р).
література
1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С.434-458.

2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000. – С.512-538.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоровя, 1999. – С.313-353.

4. Габович Р.Д., Познанський С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С.134-155; 252-254.

5. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 276-278, 305-310.

6. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. /І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький /За ред. І.І.Даценко. – Львів,: Світ, 1992. – С.90-93.

7. Гігієна харчування з основами нутриціології. Підручник /В.І.Ципріян, Т.І.Аністратенко, Т.М.Білко та ін./ За ред. В.І.Ципріяна. – К.: Здоровя, 1999. - С.-51-57.

8. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. - К.: Здоровя, 1995. – С.59-65.

9. “Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” (Наказ МОЗ України № 272 від 18.11.1999 р.).
МЕТОДИКА ВИКОHАHHЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході підготовки до практичного заняття студенти у домашніх умовах складають та заповнюють “Хронометражний лист” за приведеною нижче схемою, послідовно занотовуючи впродовж дня всі види діяльності, що виконувались, та тривалість кожного з них (табл. 4).

Під час виконання самостійної роботи на практичному занятті студенти розраховують величину добових енерговитрат та визначають добову потребу організму в основних харчових речовинах, а саме: білках, вуглеводах, жирах, вітамінах та мінеральних речовинах.

Методика визначення енерговитрат людини

Найбільш точними, проте громіздкими, методами визначення енерговитрат є такі:

- прямої калориметрії (по виділенню тепла з організму в спеціальній калориметричній камері);

- метод непрямої калориметрії – по газообміну (кількості спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні тієї чи іншої роботи. Видихуване повітря для аналізу вмісту О2 і СО2 накопичують у спеціальних заплічних мішках Дугласа;

- метод пульсометрії, при якому за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра вимірюють частоту та наповнення пульсу при виконанні різних видів робіт та інших навантажень, результати яких у приладі автоматично переводяться у кілоджоулі;

- метод аліментарної енергометрії – лабораторне визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі. При цьому проводять контроль за масою тіла, якщо маса залишається незмінною, то можна вважати, що енергетична цінність харчового раціону дорівнює енерговитратам.

Крім названих вище методів оцінки енерговитрат, використовують розрахунковий (хронометражно-табличний) метод. При цьому враховують, що є три основних складових добових енерговитрат:


  1. основний обмін,

  2. енерговитрати, які пов'язані зі специфічно-динамічною дією їжі,

  3. енерговитрати, що зумовлені виконанням певної діяльності.

Основний обмін, перша складова добова енерговитрат, це показник інтенсивності енергетичного обміну, що зумовлений діяльністю внутрішніх органів і необхідністю забезпечення певного м'язового тонусу, визначається у стані абсолютного спокою, натще, не менш, ніж через 14 годин після останнього прийому їжі, в положенні лежачи, при кімнатній температурі. Слід підкреслити, що величина основного обміну знаходиться у тісній залежності від віку, статі, росту та маси тіла.

Основний обмін можна визначити за допомогою спеціальних таблиць Гарріса і Бенедикта (таб. 1 та 2) на підставі статі та маси тіла (перше число), а також статі, віку і зросту (друге число), сума цих чисел і складає величину основного обміну; або за допомогою формул (таб.3)



За величиною основного обміну визначають другу складову добових енерговитрат – енерговитрати, що пов'язані зі специфічно-динамічною дією їжі. При споживанні їжі з переважним вмістом вуглеводів енергія специфічно–динамічної дії складає 4–7% від величини основного обміну, при споживанні їжі з переважним вмістом жирів – 4–17%, при споживанні їжі з переважним вмістом білків – 30–40%. Проте під час використання традиційних змішаних раціонів харчування величина енерговитрат, що пов'язані зі специфічно-динамічною дією їжі, як правило, коливається у межах від 10 до 15%.

Енерговитрати, що зумовлені нервово-м'язовою діяльністю та руховою активністю, тобто третю складову добових енерговитрат, визначають за допомогою даних, що наведені в табл. 5. В ході визначення енерговитрат, що пов'язані з виконанням певної роботи, слід звернути увагу на те, в яких одиницях (ккал/хв, або кДж/хв на 1 кг маси тіла) виражена їх величина у таблиці, а також на те, чи включають вони у свою структуру основний обмін.

Таблиця 1
Розрахунок основного обміну чоловіків

Таблиця А. Перше число.

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

40

617

48

727

56

837

64

947

72

1057

80

1167

88

1277

96

1387

41

630

49

740

57

850

65

960

73

1070

81

1180

89

1290

97

1407

42

644

50

754

58

864

66

974

74

1084

82

1194

90

1304

98

1428

43

643

51

768

59

878

67

988

75

1098

83

1206

91

1318

99

1428

44

672

52

782

60

892

68

1002

76

1112

84

1222

92

1332

100

1442

45

685

53

785

61

905

69

1015

77

1125

85

1235

93

1345




46

699

54

809

62

919

70

1029

78

1139

86

1249

94

1359




47

713

55

823

63

933

71

1043

79

1153

87

1263

95

1373





Таблиця Б. Друге число.

Ріст,

см


Вік (в роках)

17

19

21

23

25

27

29

31

33

35

37

39

41

43

45

47

49

51

53

55

57

59

140

553

528





























































144

593

568





























































148

633

608





























































152

673

648

619

605

592

578

565

551

533

524

511

497

484

470

457

443

430

416

402

389

375

362

156

713

678

689

625

612

593

585

571

558

544

531

517

504

490

477

463

450

436

423

409

305

382

160

743

708

659

645

631

618

605

591

578

564

551

537

524

510

497

483

470

456

443

429

416

402

164

773

733

379

665

652

638

625

611

598

584

571

557

544

530

517

503

490

476

463

449

436

422

168

803

768

699

685

672

658

645

631

618

604

591

577

564

550

537

523

510

496

483

469

456

442

172

923

788

719

705

692

678

665

651

638

624

611

597

584

570

557

543

530

516

503

489

476

462

176

843

808

739

725

718

698

685

671

658

644

631

617

604

590

577

563

550

536

523

509

496

482

180

803

828

759

745

732

718

705

691

678

664

651

637

634

610

597

583

570

556

543

529

516

502


Таблиця 2

Розрахунок основного обміну жінок

Таблиця А. Перше число

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

40

1038

48

1114

56

1191

64

1267

72

1344

80

1420

88

1497

96

1573

41

1047

49

1124

57

1200

65

1277

73

1353

81

1430

89

1506

97

1583

42

1057

50

1133

58

1210

66

1286

74

1363

82

1439

90

1516

98

1592

43

1066

51

1143

59

1219

67

1296

75

1372

83

1449

91

1525

99

1602

44

1076

52

1152

60

1229

68

1305

76

1382

84

1458

92

1535

100

1611

45

1085

53

1162

61

1238

69

1310

77

1391

85

1468

93

1544




46

1095

54

1172

62

1248

70

1325

78

1401

86

1478

94

1554




47

1105

55

1181

63

1258

71

1334

79

1411

87

1487

95

1564






Таблиця Б. Друге число

Ріст

в см


Вік (в роках)

17

19

21

23

25

27

29

31

33

35

37

39

41

43

45

47

49

51

53

55

57

59

140

155

146





























































144

171

162





























































148

187

178





























































152

201

192

183

174

164

155

146

136

127

117

108

99

89

80

71

61

52

43

33

24

15

16

156

215

206

190

181

172

162

153

144

134

125

116

106

97

87

78

69

59

50

41

31

22

13

160

229

220

198

188

179

170

160

151

142

132

123

114

104

95

86

76

67

57

48

39

29

20

164

243

234

205

196

186

177

168

158

149

140

130

121

112

102

93

84

74

65

56

46

37

27

168

255

246

213

203

194

184

175

166

156

147

138

128

119

110

100

91

82

72

63

54

44

35

172

267

258

220

211

201

192

183

173

164

154

145

136

126

117

108

98

89

80

70

61

52

42

176

279

270

227

218

209

199

190

181

171

162

153

143

134

123

115

106

96

87

78

68

59

50

180

291

282

235

225

216

207

197

188

179

169

160

151

141

132

124

113

104

94

85

76

66

57

Таблиця 3

Рівняння для розрахунку основного обміну (на основі маси тіла і зросту)

Віковий діапазон (роки)

Основний обмін (ОО), ккал

10 – 18

Чоловіки 18 – 30

30 – 60

більше 60



16,6 х МТ + 77 х ЗР + 572

15,4 х МТ – 27 х ЗР + 717

11,3 х МТ + 16 х ЗР + 901

8,8 х МТ + 1128 х ЗР - 1071



10 – 18

Жінки 18 – 30

30 – 60

більше 60



7,4 х МТ + 482 х ЗР + 217

13,3 х МТ + 334 х ЗР + 35

8,7 х МТ - 25 х ЗР + 865

9,2 х МТ + 637 х ЗР – 302


1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка