Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка10/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   58

Задача 4


На вулиці Н. Знаходиться шахтна криниця. Місцевість рівна. Санітарний стан задовільний. Кришки немає. Відро спільне. Територія навколо криниці не забруднена, глиняного замка немає. Глибина криниці становить 24м.
Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні показники:

Хімічні показники:

Мікробіологічні показники:

Забарвленість– 30

Запах – 2

Смак – 3


Окислюваність – 12 мг/дм3

Нітрати – 50 мг/дм3

Хлориди – 100 мг/дм3

Твердість – 10 мг-екв/дм3

Фтор – 1 мг/дм3


Загальні колі форми – 10 КУО/100см3

Загальне мікробне число – 600 КУО/см3




Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

Задача 5


Дані санітарно-топографічного описання: криниця знаходиться на відстані 40м від складу пестицидів, її глибина становить 5м, є спільне відро. Кришки та глиняного замка немає.
Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні показники:

Хімічні показники:

Мікробіологічні показники:

Забарвленість – 30

Запах – 3

Смак – 4


Окислюваність – 5 мг / дм3

Нітрати – 140 мг / дм3

Хлориди –470 мг / дм3

Твердість – 8 мг-екв / дм3

Сульфати – 40 мг / дм3


Загальні колі форми – 5 КУО/дм3

Загальне мікробне число – 80




Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

Задача 6


Вода застосовується для задоволення питних та господарських потреб. Серед населення спостерігаються кишково-шлункові захворювання. Криниця розташована в 10м від річки, вище за течією знаходиться пляж. Грунт місцевості піщаний. Забір води здійснюється з першого водоносного горизонту. Зруб криниці дерев’яний, місцями прогнилий, глиняного замка немає, настил навколо криниці знаходиться у задовільному стані. Є кришка. Відро загального користування.

Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні показники:

Хімічні показники:

Мікробіологічні показники:

Забарвленість – 30

Запах – 4

Смак – 4


Окислюваність – 8 мг / дм3

Нітрати – 70 мг / дм3

Хлориди – 251 мг / дм3

Твердість – 7 мг-екв / дм3



Загальні колі форми – 5 КУО/100см3

Загальне мікробне число – 1000 КУО/см3



Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.
Задача 7

Дані санітарно-топографічне описання. Вода взята з шахтної криниці, яка розташована на на околиці села В. Криниця має зруб та кришку, загального відра немає. Глиняний замок є. На відстані 90 м від криниці розташована машинно-тракторна станція. Місцевість рівна. Глибина криниці становить 6 м.


Органолептичні властивості:

Хімічні властивості:

Бактеріологічні дані:

Каламутність – 5,0 НОК

Забарвленість – 40

Запах – 2 бала

Смак – 3 бала



Окислюваність –12 мг/л

Аміак – 0,1 мг/л

Нітрити – 0,01 мг/л

Нітрати – 50 мг/л

Хлориди – 100 мг/л

Твердість – 10 мг екв/л

Фтор – 1 мг/л


E. coli – відсутність

Колі-індекс – 10 КУО/ дм3

Мікробне число – 600 КУО/см3



Задача 8

Дані санітарно-топографічного описання: криниця знаходиться на відстані 40 м від складу ядохімікатів, її глибина становить 5 м, є загальне відро. Кришки та глиняного замка немає.


Органолептичні властивості:

Хімічні властивості:

Бактеріологічні дані:

Каламутність – 4,2 НОК

Забарвленість – 50

Запах – 3 бала

Смак – 4 бала




Окислюваність –5 мг/л 02

Аміак – 0,2 мг/л

Нітрити – 8,2 мг/л

Нітрати – 200 мг/л

Хлориди – 670 мг/л

Твердість – 8 мг екв/л

Сульфати – 840 мг/л


Патогенні кишкові найпростіші – відсутні

Мікробне число – 50 КУО/см3





ТЕМА №11. МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ПИТНОЇ ВОДИ ЗА ДАНИМИ САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЛАБОРАТОРНОГО АНАЛІЗУ ПРОБ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти загальні вимоги до якості питної води та гігієнічного значення окремих її показників. Оволодіти методиками обґрунтування гігієнічних висновків щодо якості питної води.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

  1. Гігієнічне значення води.

  2. Гігієнічні вимоги до якості питної води.

  3. Епідеміологічне значення води та її роль у поширенні інфекційних захворювань.

  4. Ендемічне значення води та її роль в поширенні захворювань неінфекційної природи. Профілактика біогеохімічних ендемій.

  5. Гігієнічні показники та нормативи якості питної води (фізичні, органолептичні, хімічний склад) та показники забруднення (бактеріологічні, органолептичні, хімічні; прямі та опосередковані).

  6. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

  7. Методика читання лабораторних аналізів води.

  8. Санація джерела місцевого водопостачання.


ЗАВДАННЯ: Розв’язати задачі та надати гігієнічну оцінку якості питної води за даними лабораторного аналізу води.
ЛІТЕРАТУРА:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 255 – 258.

2. Комунальна гігієна. / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Здоров’я 2006. - С. 45–351.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров’я, 2004. – С. 141–205.

4. А.А.Минх. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1990. – С.109-164.

5. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 9-12 .


Методика виконання самостійної роботи

В ході практичного заняття після оцінки рівня вихідних знань кожний студент одержує у викладача ситуацiйну задачу, в якiй приведенi данi щодоепiдемiологiчної обстановки мiсцевостi, санiтарно–топографiчного і санiтарно-технiчного стану криницi та лабораторного дослiдження води. Пiсля ретельного вивчення матерiалiв запропонованої задачi, студент вiдповiдно до приведеного нижче зразка оформлює у протокольному зошитi “Протокол читання лаболаторного аналiзу питної води”.


Гігієнічне значення води

Визначається насамперед фізіологічною потребою в ній людини. Вода, як повітря і їжа, є одним із найважливіших елементів зовнішнього середовища, без якого неможливе життя. Людина без води здатна прожити лише 5-6 діб, адже її тіло в середньому на 65% складається з цієї речовини. Без води не відбувається жоден біохімічний, фізіологічний та фізико-хімічний процес обміну речовин та енергії: неможливі травлення, дихання, анаболізм (асиміляція) та катаболізм (дисиміляція), синтез білків, жирів, вуглеводів із чужорідних білків, жирів, вуглеводів харчових продуктів.

За допомогою води в клітини організму надходять пластичні, біологічно вкрай потрібні компоненти та енергетичні матеріали, виводяться з нього продукти обміну (транспортна функція). Вода сприяє збереженню колоїдального стану живої плазми. Вода і розчинені у ній мінеральні солі підтримують найважливішу біологічну константу організму – осмотичний тиск крові й тканин. У водному середовищі створюються належні рівні лужності, кислотності, гідроксильних та водневих іонів. Вода забезпечує кислотно-лужний баланс в організмі, а це впливає на швидкість та напрямок біохімічних реакцій. Бере участь у процесах гідролізу жирів, вуглеводів, гідролітичного й окисного дезамінування амінокислот та в інших реакціях.

Вода є основним акумулятором тепла, яке утворюється в організмі в процесі екзотермічних біохімічних реакцій обміну речовин. Крім того, випаровуючись із поверхні шкіри й слизових оболонок органів дихання, вода бере участь у процесах тепловіддачі, тобто у підтриманні температурного гомеостазу.

Потреба організму у воді задовольняється головним чином за рахунок питної води, напоїв та продуктів харчування, особливо рослинного походження. Фізіологічна добова потреба дорослої людини у воді (за відсутності фізичних навантажень) у регіонах з помірним кліматом орієнтовно становить 1,5-З.
Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води:


  • Вода повинна мати бездоганні органолептичні та фізичні якості;

  • Вода повинна мати оптимальний хімічний склад;

  • Вода не повинна погіршувати біологічну цінність їжі;

  • Вода не повинна бути твердою;

  • Вода не повинна вміщувати радіоактивні та токсичні хімічні речовини (не більше ГДК та ГДР);

  • Вода не повинна вміщувати патогенні мікроорганізми.

Епідеміологічне значення води

Роль води у механізмі передачі збудників кишкових інфекцій, виникненні епідемій та пандемії людство усвідомило значно раніше, ніж відкрили патогенні мікроорганізми. Із водою можуть поширюватись бактерії, віруси, найпростіші, гельмінти, грибки, викликаючи відповідні захворювання.

Найбільш масові водні епідемії з найтяжчими наслідками порушення громадського здоров'я пов'язані з можли-вістю поширення з водою збудників кишкових інфекцій, яким притаманний фекально-оральний механізм передачі.
Класифікація інфекційних хвороб,запропонована експертами ВООЗ:

І. Хвороби, які виникають унаслідок використання забрудненої води для питних потреб:

1. Кишкові інфекції (провідний механізм передачі фекально-оральний):

а) бактеріальної природи: холера, черевний тиф, паратифи А і В, дизентерія, коліентерит, сальмонельоз;

б) вірусної етіології: вірусний епідемічний гепатит А, або хвороба Боткіна, вірусний гепатит Е, поліомієліт та інші ентеровірусні інфекції, зокрема Коксакі та ЕСНО (епідемічна міалгія, ангіна, грипоподібні і диспептичні розлади, серозний менінгоенцефаліт), ротавірусні хвороби (гастроентерит, інфекційний пронос);

в) протозойної етіології: амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз.



2. Інфекції дихальних шляхів, збудники яких інколи можуть поширюватися фекально-оральним шляхом:

а) бактеріальної природи (туберкульоз);

б) вірусної етіології (аденовірусн. інфекції, зокрема ринофарингіт, фарингокон'юнктивальна гарячка, кон'юнктивіт, ринофаринготонзиліт, риніт).

3. Інфекції шкіри та слизових оболонок, які можуть мати фекально-оральний механізм передачі (сибірка).

4. Кров'яні інфекції, які можуть мати фекально-оральний механізм передачі (Ку-гарячка).

5. Зооантропонози, які можуть мати фекально-оральний механізм передачі (туляремія, лептоспіроз та бруцельоз).

6. Гельмінтози:

а) геогельмінтози (трихоцефальоз, аскаридоз, анкілостомідоз);

б) біогельмінтози (ехінококоз, гіменолепідоз).

ІІ. Хвороби шкіри і слизових оболонок, які виникають унаслідок контакту із забрудненою водою: трахома, проказа, сибірка, контагіозний молюск, грибкові захворювання (епідермофітія мікози та ін.).

Ш. Захворювання, які зумовлюють гельмінти, що живуть у воді: (шистосомоз, дракункульоз, або решта).

IV. Трансмісивні інфекції, які поширюють комахи-переносники, що розмножуються у воді (малярія, жовта гарячка).
Ендемічне значення води

Масові захворювання населення інфекційної природи – найбільш загрозливий, але не єдиний негативний наслідок уживання неякісної води. Масові ураження можуть мати неінфекційну природу, тобто спричинюватися наявністю у воді хімічних – як мінеральних, так і органічних домішок.


Захворювання, що зумовлені хімічним складом води:

а)Захворювання, що виникають внаслідок споживання води, яка має високу жорсткість(сечокам’яна, нирковокам’яна, жовчокам’яна хвороби, подагра)або, навпаки, низьку твердість (сердцево-судинні захворювання, остеопоротичнізмiни у кiстковійсистемi).

б) Захворювання, зумовлені високим вмістом у воді речовин азотного походження (нітратів-водно-нітратна метгемоглобінемія, нітрозамінів – злоякісні новоутворення).

в)Біогеохімічні ендемії – захворювання, які пов’язані із недостатнім або надлишковим вмістом у грунті, а отже і у воді та продуктах харчування певної території того чи іншого мікроелементу. Такі території називаються біогеохімічними (ендемічними) провінціями. Найрозповсюджинішими ендеміями є ендемічний флюороз (надлишок F), ендемічний карієс (недостатність F),ендемічний зоб (недостатність I), уровська хвороба (надлишок Sr), молiбденовий артрит (надлишок Mo) або ендемiчна подагра, борний ентерит (надлишок B).
Профілактика біогеохімічних ендемій:

  1. збагачення мікроелементами продуктів харчування (йодування солі, фторування води тощо);

  2. використання фарм. препаратів, що містять необхідний набір мікроелементів у своєму складі;

  3. збагачення мікроелементами добрив;

  4. використання в харчовому раціоні морських продуктів.

г) Захворювання, що пов’язані з наявністю у питній воді токсичних хімічних речовин (“копитна хвороба” (Аs),отруєння свинцем (Pb), хвороба ітай-ітай (Сd), хвороба Міномата (Hg), хвороба Юшо (поліхлорбіфеноли та радіонуклідів – злоякісні новоутворення).
Гігієнічні показники та нормативи якості питної води

Водопостачання населення з метою забезпечення питних та інших потреб здійснюються за допомогою централізованої (з водоочисної станції міста вода по системі труб водопровідної мережі потрапляє до будівель) та децентралізованої (колодязі, каптажі) систем. Контроль безпечності та якості питної води водопровідної станції здійснюється комунальним відділом СЕС 1 раз на 4 місяці, джерела місцевого водопостачання – один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також у разі погіршення епідемічної ситуації за показниками згідно "Гігієнічних вимог до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Для визначення якості питної води та встановлення епідемічної, токсичної, радіаційної безпеки проводять ряд бактеріологічних, фізичних, хімічних, органолептичних, санітарно-токсикологічних, радіологічних досліджень та визначають ряд показників (див. додатки 1, 2).


Гігієнічні показники забруднення води органічними речовинами

Розрізняють прямі та непрямі показники забруднення питної води органічними речовинами. До прямих відносять:



  • бактеріологічні показники – загальне мікробне число, кількість загальних колі-форм (колі-індекс), патогенних ентеробактерій, Е. Соli тощо.

  • паразитологічні показники – клітини, яйця, лічинки кишкових гельмінтів (ооцистикриптоспоридій, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового тощо)

До непрямих відносять:

  • органолептичні показники – смак, запах, забарвленість, каламутність тощо.

  • хімічні показники – хлориди, сульфати, амонійні сполуки, нітрити, нітрати, перманганатна окислюваність тощо.

Отже, про фекальне забруднення води свідчить не лише наявність у воді групи кишкових паличок, але й збільшення порівняно з вихідним вмісту амонійного азоту, азоту нітритів і нітратів, хлоридів і окислюваності, що може використовуватись як непрямий хімічний показник забруднення води фекаліями. Беручи до уваги, що під час розпаду білків у кишках утворюються солі амонію, збільшення вмісту цього хімічного інгрідієнта у воді при забруднені її фекаліями свідчить про свіже забруднення, яке є одним із найбільш небезпечних у епідеміологічному плані.

У процесі мінералізації амонійні солі окислюються послідовно до нітритів та нітратів. Це дає змогу використовувати значення вмісту азотовмісних речовин для визначення ступеня і термінів забруднення води відкритих водойм фекаліями. Наприклад, ізольоване підвищення вмісту нітритів у воді свідчить про недавнє забруднення води, а збільшення солей азотної кислоти – про давнє забруднення. Якщо вода містить підвищені порівняно з характерними для даної водойми кількості всього комплексу азотовмісних речовин (солей аміаку, нітритів, нітратів та окиснюваності), то це необхідно трактувати як показник постійного фекального забруднення води.



Однак не слід виключати і можливість вимивання азотовмісних речовин рослинного походження у воді. Підвищений вміст амонійних сполук, нітратів, сульфатів може мати і неорганічне походження (добрива). Як правило, така їх природа підтверджується низькою твердістю, низькою окиснюваністю та низьким мікробним числом.
Визначення деяких показників якості питної води:

1. Мікробіологічні показники – показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини:

  • Мікробне число – число мікроорганізімів, що міститься в 1 мл води (не більше, ніж 100).

  • Кількість загальних колі-форм (колі-індекс)– число бактерій групи Е.соli в 1 л води – не більше, ніж 10 КУО (або не більше 1 КУО у 100 мл води).

2. Паразитологічні показники –показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини.

3. Органолептичні показники (запах, смак і присмак, забарвленість, каламутність) – фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття:

  • Запах – показник, що характеризує властивість води подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних пазух, зумовлюючи відповідне відчуття (табл.1).

  • Смак і присмак – показники, що характеризують здатність наявних у воді хімічних речовин після взаємодії зі слиною подразнювати смакові рецептори язика і зумовлювати відповідне відчуття (табл..1).

  • Забарвленість – показник, що характеризує інтенсивність забарвлення води, яке зумовлене вмістом забарвлених органічних речовин.

  • Каламутність – показник, що характеризує природну властивість води, зумовлену наявністю у воді завислих речовин органічного і неорганічного походження (глини, мулу, органічних колоїдів, планктону тощо).

4. Фізико-хімічні показники – фізичні чи хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості:

    • Загальна жорсткість – показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній розчинених солей кальцію та магнію (сульфатів, хлоридів, карбонатів, гідрокарбонатів тощо).

    • Сухий залишок –показник, що характеризує кількість розчинених речовин, передусім мінеральних солей, в 1дм3 води.

Таблиця 1

Оцінка запаху, смаку або присмаку питної води

Характер запаху, смаку або присмаку

Описове визначення запаху, смаку або присмаку

Інтенсивність, бали

Немає

Не відчувається

0

Дуже слабкий

Не відчувається споживачем, проте, виявляється під час лабораторного дослідження

1

Слабкий

Помічається споживачем, якщо звернути на це його увагу

2

Помітний

Легко відчувається і викликає несхвальний відгук про воду

3

Сильний

Змушує втримуватися від пиття

4

Дуже сильний

Настільки сильний, що робить воду непридатною до вживання

5


Протокол читання аналізів питної води (приклад)

Hа підставі санiтарно-топографiчних i санiтарно-технiчних даних щодо стану криниці (знаходиться в яру, деревяний зруб мiсцями прогнивший, глиняний замок зруйнований, немає пiдставки для вiдра) можна припустити, що вода у ньому забруднюється вiдрами, внаслідок відсутності стаціонарного спільного відра і використання відер населення(з прилипшою до вiдер землею в воду криницi можуть попадати патогеннi мiкроорганiзми i яйця гельмінтів).

Зроблене нами припущення пiдтверджується даними лабораторного аналiзу:

Органолептичнi якостi води не можуть бути визнанi бездоганними, так як реєструється болотистий запах, рiвний 4 балам (при нормi – 3 бала) та забарвленість води, що складає 50(при нормi – 35°).

Дані аналізу хiмiчних показників, також указують на недоброякiснiсть води. Зокрема про забруднення води органiчними речовинами свiдчать пiдвищений вмiст амонійних сполук 3,0 мг/дм3(при нормi – 2,6 мг/дм3), нiтритiв 5,3 мг/дм3 (при нормi – 3,3 мг/дм3),а також висока загальна жорсткість води 15 моль/дм3, при нормі –10.

Припущення про те, що вода забруднена органiчними речовинами тваринного походження пiдтверджується даними дослідження мікробіологічних показників, а саме: Загальні колі форми – 3 КУО/100см3 (при нормі <=1), E.coli – 3 КУО/100см3 (в нормі відсутність).



Гігієнічний висновок: Отже, вода, що досліджується, не вiдповiдає гiгiєнiчним вимогам i не може бути використана для забезпечення питних потреб.

Пропоную провести санацiю криницi: оздоровити територiю бiля криниці, привести її у належний санітарно-технiчний стан, знезаразити воду з використанням методу перехлорування з розрахунку не менш, ніж 10 мг активного хлору на 1 лiтр води.

До проведення санацiї криницi i одержання даних лабораторних дослiджень, що пiдтверджують доброякiснiсть води, використовувати її для питних нужд можна лише в окремих випадках пiсля тривалого кип’ятiння.
Додаток 1

Показники епідемічної безпеки питної води

п/п

Найменування показників

Одиниці виміру

Нормативи для питної води

Водопровід-ної з пунктів розливу

З колодязів та каптажів джерел

Фасованої

1. Мікробіологічні показники

1.

Загальне мікробне число при t 37°С – 24 год*

Колонієутворю-вальні одиниці

КУО/см3



<=100

(<=50)


<=100

<=20*****

2.

Загальне мікробне число при t 22°С – 72 год

КУО/см3

не визначається

не визначається

<=100*****

3.

Загальні колі форми***

КУО/100 см3

відсутність

<=1

Відсутність

4.

E. coli***

КУО/100 см3

відсутність

відсутність

Відсутність

5.

Ентерококи***

КУО/100 см3

відсутність

не визначається

Відсутність

6.

Синьо гнійна паличка (Pseudomonasaeruginosa)

КУО/100см3

не визначається

не визначається

Відсутність

7.

Патогенні ентеробактерії

Наявність в 1 дм3

відсутність

відсутність

Відсутність

8.

Коліфаги****

КУО/дм3

відсутність

відсутність

Відсутність

9.

Ентеровіруси, аденовіруси, антигени рота вірусів, рота вірусів, вірусу гепатиту А та інші

Наявність в

10 дм3



відсутність

відсутність

Відсутність

2. Паразитологічні показники

10.

Патогенні кишкові найпростіші:ооцистикриптоспоридій, із оспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші

клітини, цисти в

50 дм3



відсутність

відсутність

Відсутність

11.

Кишкові гельмінти

клітини, яйця, личинки в 50 дм3

відсутність

відсутність

Відсутність


Примітка:

* Для 95% проб води, відібраних з водопровідної мережі, що досліджувались протягом року.

** Через 10 років з часу набрання чинності Санітарними нормами.

*** Для 98% проб води, відібраних з водопровідної мережі, що досліджувались протягом року.

**** Визначають додатково у питній воді з поверхневих вододжерел у місцях її надходження з очисних споруд в розподільну мережу, а також в ґрунтових водах.

***** Визначають під час виробничого контролю перед розливом питної води у тару.


Додаток 2

Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води

п/п

Найменування показників

Одиниці виміру

Нормативи для питної води

Водопровідної

З колодязів та каптажів джерел

Фасованої, з пунктів розливу та бюветів

1. Органолептичні показники

1.

Запах при t 20°С

при t 60°С



бали

<=2

<=2

<=3

<=3

<=0 (2)4

<=1 (2)4

2.

Забарвленість

градуси

<=20 (35)1

<=35

<=10 (20)4

3.

Каламутність

Нефелометрична одиниця каламут-ності (1 НОК = 0,58мг/дм3)

<=1,0 (3,5)1

<=3,5

<=0,5 (1,0)4

4.

Смак та присмак

бали

<=2

<=3

<=0 (2)4

2. Фізико-хімічні показники

а) неорганічні компоненти

5.

Водневий показник

одиниці рН

6,5 –8,5

6,5 –8,5

6,5 –8,5

(>=4,5)5



6.

Діоксид вуглецю

%

не визначається

не визначається

0,2-0,3 – для слабо газованої ,

0,31-0,4 – для середньо газованої, 0,41-0,6 – для сильногазованої



7.

Залізо загальне

мг/дм3

<=0,2 (1,0)1

<=1,0

<=0,2

8.

Загальна жорсткість

моль/дм3

<=7,0 (10,0)1

<=10,0

<=7,0

9.

Загальна лужність

моль/дм3

не визначається

не визначається

<=6,5

10.

Йод

мкг/дм3

не визначається

не визначається

<=50

11.

Кальцій

мг/дм3

не визначається

не визначається

<=130

12.

Магній

мг/дм3

не визначається

не визначається

<=80

13.

Марганець

мг/дм3

<=0,05 (0,5)1

<=0,5

<=0,05

14.

Мідь

мг/дм3

<=1,0

не визначається

<=1,0

15.

Полі фосфати (за РО43–)

мг/дм3

<=3,5

не визначається

<=0,6 (3,5)4

16.

Сульфати

мг/дм3

<=250 (500)

<=500

<=250

17.

Сухий залишок

мг/дм3

<=1000 (1500)1

<=1500

<=1000

18.

Хлор залишковий вільний

мг/дм3

<=0,5

<=0,5

<=0,05

19.

Хлориди

мг/дм3

<=250 (350)1

<=350

<=250

20.

Цинк

мг/дм3

<=1,0

не визначається

<=1,0

б) органічні компоненти

21.

Хлор залишковий зв’язаний

мг/дм3

<=1,2

<=1,2

<=0,05

3. Санітарно-токсикологічні показники

а) неорганічні показники

22.

Алюміній**

мг/дм3

<=0,20 (0,50)2

не визначається

<=1,0

23.

Амоній

мг/дм3

<=0,5 (2,6)2

<=2,6

<=0,1 (0,5)4

24.

Діоксид хлору

мг/дм3

>=0,1

не визначається

не визначається

25.

Кадмій*

мг/дм3

<=0,001

не визначається

<=0,001

26.

Кремній**

мг/дм3

<=10

не визначається

<=10

27.

Миш’як**

мг/дм3

<=0,01

не визначається

<=0,01

28.

Молібден**

мг/дм3

<=0,07

не визначається

<=0,07

29.

Натрій**

мг/дм3

<=200

не визначається

<=200

30.

Нітрати (по NO3)

мг/дм3

<=50,0

<=50,0

<=10 (50)4

31.

Нітрити**

мг/дм3

<=0,5 (0,1)3

<=3,3

<=0,5 (0,1)7

32.

Озон залишковий

мг/дм3

0,1–0,3

не визначається

не визначається

33.

Ртуть *

мг/дм3

<=0,0005

не визначається

<=0,0005

34.

Свинець**

мг/дм3

<=0,010

не визначається

<=0,010

35.

Срібло**

мг/дм3

не визначається

не визначається

<=0,025

36.

Фториди**

мг/дм3

для кліматичних зон:

IV<=0,7


III<=1,2

II<=1,5


<=1,5

<=1,5

для кліматичних зон:

IV<=0,7

III<=1,2


II<=1,5

37.

Хлориди

мг/дм3

<=0,2

не визначається

не визначається

б) органічні компоненти

38.

Поліакриламід** залишковий

мг/дм3

<=0,2

не визначається

<=0,2

39.

Формальдегід**

мг/дм3

<=0,05

не визначається

<=0,05

40.

Хлороформ**

мг/дм3

<=60

не визначається

<=60

в) інтегральний показник

41.

Перманганатна окислюваність

мг/дм3

<=0,5

<=5,0

<=2,0 (5,0)4


Примітка:

1 – норматив, зазначений у дужках, установлюється в окремих випадках за погодженням з головним державним санітарним лікарем відповідної адміністративної території.

2 – норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води, обробленої реагентами, що містять алюміній.

3 – норматив, зазначений у дужках, установлюється для обробленої питної води.

4 – норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води фасованої газованої, питної води з пунктів розливу та бюветів.

5 – pH для газованої питної води.

6 – норматив встановлюється виключно для питної води фасованої. Для питної води з пунктів розливу та бюветів норматив встановлюється за кліматичними зонами.

7 – норматив, зазначений у дужках, установлюється для негазованої питної води.

* – речовини I класу небезпеки.

** – речовини II класу небезпеки.



Примітка:

1. У водопровідній питній воді визначаються:

хлороформ – якщо питна вода з поверхневих вододжерел;

хлор залишковий вільний та зв’язаний, озон, поліакриламід – у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів;

формальдегід – у разі озонування води в процесі водопідготовки;

діоксид хлору та хлорити – у разі обробки води діоксидом хлору в процесі водопідготовки.

2. У питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів визначаються:

хлороформ – якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода;

формальдегід – у разі озонування води в процесі водопідготовки або якщо використовується озонована вихідна вода;

срібло та діоксид вуглецю – у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів чи речовин;

поліакриламід – у разі використання в процесі водопідготовки водопровідної питної води з поверхневого джерела питного водопостачання.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Дані санітарно-топографічного описання:проба води доставлена з шахтної криниці, що розташована на околиці села П. Криниця розміщена біля грунтової дороги, на відстані 25 м від молочно–товарної ферми, місцевість рівна. Криниця має добре обладнані зруб та глиняний замок, кришку, відра немає, глибина криниці становить 6 м.

Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні властивості :

Хімічні властивості:

Бактеріологічні дані:

Забарвленість –40°

Запах при t° 20° С – 2 бала

Смак – 3 бала


Нітрити – 4,0 мг/дм3

Нітрати – 55 мг/дм3

РН = 9,0

Перманганатна окислюваність – 6 мг/дм3



Загальне мікробне число

При t° 37°С – 200 КУО /см3

Загальні колі форми –

3 КУО /100см3




Задача 2

В 40 метрах від криниці розташований смітник. Криниця має деревяний зруб, який місцями прогнив. Зруб виступає над поверхнею грунту на 1 метр. Вода з криниці подаєтся насосом. Захворювань серед населення, яке користується криницею, не спостерігається.



Дані лабораторного аналізу води:

Забарвленість – 30°

Запах – 3 бала

Каламутність – 4,0

Смак – 4 бала



Перманганатна окислюваність – 6мг/дм3

Загальна жорсткість – 10,0 моль/дм3

Патогенні ентеробактерії – 10 в 1 дм3

Загальні колі форми – 2 КУО /100см3




Задача 3

В населеному пункті В. знаходиться шахтна криниця, проба води з якої доставлена на лабораторне дослідження.В 10 м від криниці знаходиться автозаправочна станція, глиняного замка немає. Криниця має добре обладнаний зруб, кришку, відра немає, глибина криниці становить12 м. Вода використовується для задоволення питних та господарських потреб.



Органолептичні властивості:

Хімічні властивості:

Бактеріологічні дані:

Запах – 4 бала

Смак та присмак – 4 бала



Сульфати – 400 мг/дм3

Нітрити – 5 мг/дм3

Нітрати – 60 мг/дм3

Загальна жорсткість – 11 моль/дм3

Перманганатна окислюваність – 7 мг/л


Загальні колі форми –

3 КУО /100см3

Е. Соli – 2 КУО /100см3

Патогенні ентеробактерії –

6 в 1 дм3



Задача 4

Дані санітарно-топографічного описання. Проба води доставлена з шахтної криниці, розташованої на околиці населеного пункту К. Кришки немає. Відро спільне. Територія навколо криниці не забруднена. Вище за рельєфом, на відстані 100 м, знаходиться вигрібна помийна яма.Глиняного замка не має. Глибина криниці становить 12 м.


Органолептичні властивості:

Хімічні властивості:

Бактеріологічні дані

Каламутність – 3,5

Запах – 3 бала

Смак – 2 бала


Сухий залишок – 1500 мг/дм3

Амонійні сполуки – 3,0 мг/дм3

Нітрити – 3,3 мг/дм3

Нітрати – 50 мг/дм3

Загальна жорсткість – 14моль/дм3

Перманганатна окислюваність – 8 мг/дм3



Загальні колі форми – 5 КУО/100см3

Патогенні ентеробактерії –

10 в 1 дм3

Е. Соli – 3 КУО /100см3




Задача 5

Дані санітарно-топографічного описання:проба води доставлена з шахтної криниці, що розташована на околиці села П. Криниця розміщена біля грунтової дороги, на відстані 50 м від молочно–товарної ферми, місцевість рівна. Криниця має добре обладнані зруб та глиняний замок, кришку, відра немає, глибина криниці становить 6 м.

Дані лабораторного аналізу води:

Органолептичні властивості:

Хімічні властивості:

Бактеріологічні дані:

Каламутність – 4 НОК

Забарвленість–30

Запах – 2 бала

Смак – 3 бала



Перманганатна окислюваність – 12 мг/л О2

Аміак – 0,1 мг/л

Нітрити – 2,1 мг/л

Нітрати – 70 мг/л

Хлориди – 100 мг/л

Твердість – 7 мгекв/л

Фтор – 1 мг/л


Кишкові гельмінти –

1 клітина в 50 дм3

Мікробне число –596 КУО/см3



Задача 6

В населеному пункті В. знаходиться шахтна криниця, проба води з якої доставлена на лабораторне дослідження.В 10 м від криниці знаходиться автозаправочна станція, глиняного замка немає. Криниця має добре обладнаний зруб, кришку, відра немає, глибина криниці становить12 м. Вода використовується для задоволення питних та господарських потреб.



Органолептичні властивості:

Хімічні властивості:

Бактеріологічні дані:

Забарвленість–38

Запах – 5 балів

Смак – 3 бала

Сухий залишок – 1700 мг/дм3



Перманганатна окислюваність – 5,2 мг/л О2

Аміак – 2,6 мг/л

Нітрити – 3,7 мг/л

Нітрати – 140 мг/л

Хлориди – 70 мг/л

Твердість– 14 мгекв/л



Патогенні кишкові найпростіші – відсутні

Загальні колі форми –

0 КУО/100см3

Мікробне число – 100 КУО/см3




Задача 7

На вулиці Н. знаходиться шахтна криниця. Місцевість рівна. Санітарнийстан задовільний. Кришки немає. Відро загальне. Територія навколо криниці не забруднена, глиняного замка немає. Глибина криниці становить 24 м.



Органолептичні властивості:

Хімічні властивості:

Бактеріологічні дані:

Каламутність –4,5 НОК

Забарвленість–40

Запах – 2 бала

Смак – 3 бала



Перманганатна окислюваність –1,5 мг/л О2

Амонійні сполуки – 3,1 мг/л

Нітрити – 4,1 мг/л

Нітрати – 80 мг/л

Хлориди – 170 мг/л

Твердість– 10 мгекв/л



Коліфаги – відсутні

Загальні колі форми –

2 КУО/100см3

Мікробне число – 500 КУО/см3




Задача 8

Дані санитарного паспорта вододжерела.Криниця розташована у населеному пункті К. Місцевість рівна, глибина криниці –17 м, відстань до поверхні води–15 м.

Санітарно-технічний стан. Зруб складається з бетонних кілець. Є кришка. Воду піднімають на поверхню воротом з використанням спільного відра. В 70 м від криниці вище за рельєфом знаходиться туалет та помийна яма індивідуального користування. Санітарний стан криниці –задовільний.

Хімічні властивості:

Бактеріологічні дані:

Аміак – 1,5мг/л

Нітрити – 3,2мг/л

Нітрати – 75 мг/л

Хлориди – 145 мг/л

Перманганатна окислюваність – 6,6 мг/ О2

Твердість– 10 мг екв/л



Кишкові гельмінти – 2 в 50 дм3

Загальні колі форми – 15 КУО/100см3

Мікробне число – 400 КУО/см3



Задача 9

Скласти санітарне заключення на пробу води, що відібрана з водопровідної мережі. Результати її лабораторного дослідження такі: каламутність – більше 2 НОК; забарвленість – 20°; запах та присмак – не перевищують 2 бали; осад – відсутній; сухий залишок 200 мг/л; залізо загальне – 0,7 мг/л; сульфати – 96 мг/л; хлориди – 34 мг/л; фтор – 0,8 мг/л; азот амонійний – 0,28 мг/л; азот нітратів 10 мг/ л; азот нітритів – 0,01 мг/л; загальна твердість 6,3 моль/л; мікробне число – 92 КУО/см3; загальні колі форми, ентерококи та кишкові гельмінти – відсутні.



ТЕМА №12. гігієнічна оцінка водопостачання. МЕТОДИКА ПОКРАЩАННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ
Мета заняття:

1. Ознайомитися з основними видами та засобами покращання якості питної води. Оволодіти методиками очистки і знезараження води та гігієнічної оцінки її якості.

2. Ознайомитися з основними етапами технологічного процесу покращання якості води на водопровідній станції.
питання теорЕтичної підготовки:


  1. Покращання якості питної води. Види, методи та засоби.

  2. Методи очистки води: фільтрація, відстоювання, коагуляція, флокуляція.

  3. Гігієнічне значення жорсткості води. Пом’якшення води. Домінералізація води.

  4. Методи знезараження води (фізичні та хімічні). Методи хлорування води. Методика розрахунку кількості хлорного вапна для знезараження води за хлорпотребою та методом перехлорування.

  5. Дезактивація та знешкодження питної води.

  6. Будова та обладнання водопроводу. Основнi етапи та послiдовнiсть очистки і знезараження води.

  7. Контроль за якістю проведення очистки та знезараження води.

  8. Зони санітарної охорони вододжерел.

  9. Санація джерела місцевого водопостачання.


Завдання:

1. Провести пробну коагуляцію води, вибрати і розрахувати дозу коагулянта для очистки води.

2. Визначити вміст хлору у хлорному вапні та оцінити його придатність для проведення знезараження води.

3. Визначити дозу хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування.

4. Ознайомитися з будовою та обладнанням Вінницької міської водопровідної станції, технологічними особливостями процесу покращання якостей питної води, з органiзацiєю контролю за якістю води, що подається у міську водопровідну мережу.
Література:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 178-191.

2. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. // І.В.Даценко, Р.Д.Габович.– К.: Здоров’я. 1999.– С.150–175, 190–209.

3. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології.– К.: Здоров’я, 2001. – С.59–82.

4. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. 1971. – С.207–215.

5. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. 1984. – С.73–83.

6. Общая гигиена: пропедевтика гигиены // Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др.; Вища школа, 2000 – С.518–532.



МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході виконання практичного заняття студенти знайомляться з основними видами, методом та засобом покращання якості питної води, оволодівають методиками очистки і знезараження води, гігієнічної оцінки її якості, визначають активність хлорного вапна, знайомляться з основними етапами технологічного процесу покращання якостей води на водопровідній станції та організацією контролю за її якістю, розв’язують ситуаційні задачі за темою заняття.


Вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода) - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Найкращою є ситуація, коли вода у джерелі водопостачання за своєю якістю повністю відповідає сучасним уявленням про доброякісну питну воду. Така вода не потребує ніякої обробки і необхідно лише не погіршити її якість на етапах забору з джерела та подачі споживачам. Але знезаражування такої води передбачається санітарними вимогами. Такими джерелами можуть бути лише деякі підземні міжпластові води, найчастіше – артезіанські (напірні). В усіх інших випадках вода в джерелі, особливо поверхневому, потребує поліпшення якості.


Покращання якості питної води – комплекс заходів, направлених на приведення показників якості води до Держстандарту.

До провідних видів покращання якості питної води відносяться:



  • очистка;

  • знезараження;

  • дезактивація;

  • знешкодження.

Очистка являє собою комплекс технічних заходів, що спрямовані на покращання органолептичних, фізичних та хімічних властивостей води, а також її підігрів або охолодження.

Основними методами очистки питної води є:

  • освітлення (відстоювання, фільтрація, коагуляція, флокуляція)

  • знебарвлення (відстоювання та фільтрація)

  • дезодорація (фільтрація води через активоване вугілля, аерування, оброблення окислювачами);

  • пом’якшення (фізичний, хімічний та іонообмінний способи)

  • опріснення (дистиляція, іонообмінний спосіб, електроліз, гіперфільтрація, випаровування під вакуумом, діаліз, екстракція, виморожування).

  • спеціальні методи очистки (доміералізація, фторування, дефторування, знезалізювання, та ін.).

Відстоювання – завислі речовини під своєю вагою осідають на дно відстійника, де вода перебуває на протязі 1-2 діб. Розрізняють горизонтальні та вертикальні відстійники.

Фільтрація – воду пропускають через спеціальні фільтри, на яких затримуються завислі речовини. Фільтруючим шаром найчастіше виступах пісок. Розрізняють фільтри повільні (найефективніше затримують забруднюючі речовини, однак потужність всього 0,1-0,3 м3 за годину), швидкі (потужність 5-10 м3 за годину), надшвідкі (36 та більше м3 за годину)

Коагуляція – хімічна обробка води сірчанокислим алюмінієм за реакцією:
Al2(SO4)3 + 3Ca(HCO3)2 = 2Al(OH)3 + 3CaSO 4 + 6CO2
Гідрооксид алюмінію у вигляді досить великих пластівців абсорбує на собі завислі у воді забруднюючі частинки та гумінові колоїдні речовини, внаслідок чого вода освітлюється і знебарвлюється. Доза коагулянту залежить від ступеню лужності води, наявності в ній бікарбонатів, кількості завислих речовин і температури води. При малій карбонатній твердості (менше 4) добавляють 0,5-1,0 % розчин соди або гашеного вапна. З метою прискорення коагуляції у воду додають флокулянти (наприклад, поліакриламід).
Якщо хімічний склад води не є оптимальним (см. додаток 1), проводять додаткові методи очистки, такі як пом’якшення, опріснення, домінералізацію, фторування, дефторування, знезалізування тощо.

Пом’якшання – зниження жорсткості води. В нормі жорсткість води складає від 7 до 10 моль/дм3. Обумовлена жорсткість вмістом солей Cа та Mg.

В практичному аспекті розрізняють три види жорсткості:

- усувну – можна усунути за допомогою кип’ятіння внаслідок розпаду бікарбонатів Cа та Mg;

- постійну – не усувається після годинного кип’ятіння внаслідок наявності сірчанокислих, хлористих та азотнокислих солей;

- загальну.

Для усунення високої жорсткості використовують:

1) додавання вапновміщуючих розчинів, внаслідок чого утворюються нерозчинні сольові розчини, що осідають в осад.

2) кип’ятіння.

3) використання іонообмінних смол.

Домінералізація - збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- та мікроелементів (штучна мінералізація або розведення).

Фторуваннянасичення води фтором. Використовується в регіонах, де концентрація фтору в питній воді сладає менше 0,7 мг/л (Південний Буг – 0,19 мг/л). Для фторування використовується фторид амонію, біфторид амонію фторид натрію, біфторид натрію, кремніфториста кислота. Фторування є ефективним засобом зниження захворюваності карієсом.

Дефторування – видалення надлишкової кількості фтору, якщо концентрація його в воді регіону, яку використовують для пиття, становить більше 1,5мг/л. Застосовують хімічні методи (воду пропускають крізь шар гідроксиду алюмінію або магнію) та фільтраційні (фільтрація проводиться через шар окису алюмінію).
Знезараження являє собою комплекс технічних заходів, що спрямовані на покращання мікробного складу води та знищення патогенних мікроорганізмів.

Основними методами знезараження питної води є:


  • хімічні або реагентні методи (використання препаратів хлору, перекисних сполук, препаратів срібла та проведення озонування);

  • фізичні або безреагентні (використання ультрафіолетового випромінювання, швидких електронів, високочастотного струму, імпульсного струму низької напруги, ультразвуку та кип’ятіння) методи.

До провідних методів хлорування відносять:

  • хлорування нормальними дозами хлору ( хлорування за хлорпотребою);

  • перехлорування;

  • подвійне хлорування;

  • хлорування з преамонізацією.

Для хлорування використовують газоподібний хлор, хлорне вапно, хлорид кальцію та натрію, хлорамін тощо.

Хлорування за хлор потребою – до води додається препарат хлору, що містить необхідну для окислення органічних речовин у даному об’ємі води кількість активного хлору + залишковий хлор (0,3-0,5 мл/л).

Перехлорування – використання заздалегідь високих доз хлору. Додають від 10 до 30 мг/л активного хлору. Застосовують в екстрених випадках, за епідпоказаннями.

Подвійне хлорування – хлорують перед відстоюванням води та після.

Хлорування з преамонізацією – проводиться тоді, коли у воді поверхневих джерел знаходяться фенольні сполуки, які потрапили з промисловими стічними водами. При взаємодії Cl з фенолом утворюється стійкі хлорфенольні сполуки з вираженим, так званим “аптечним” запахом. Для запобігання перед додаванням хлору у воду додають аміак, який утворює аміни, а потім із хлором, що додали пізніше, аміни утворюють хлораміни, що з фенолами не взаємодіють.

Слід підкреслити, що як показники надійності проведеного знезараження води визначають показники вмісту залишкового хлору (0,3-0,5 мг/л) та бактеріологічні показники.



Розрахунок необхідної кількості хлорного вапна для проведення знезараження води у криниці здійснюється таким чином.

Наприклад, є шахтна криниця, розміром 2 м х 2 м, висота водного стовпа в який становить – 2,9 м. Слід розрахувати, скільки необхідно 25% хлорного вапна для проведення знезараження води в криниці.

Об’єм води в криниці складає 2 м 2 м 2,9 м = 11,6 м3 = 11,600 л води.

У випадку використання методу перехлорування для знезараження 1 л води необхідно 10 мг активного хлору

Отже, складаємо пропорцію:

1 л – 10 мг активного хлору;

11600 л – х мг активного хлору.

11600 · 10

х = –––––– = 116000 мг або 116 г активного хлору.

1

Якщо, 100 г 25% хлорного вапна вміщує 25 г активного хлору, то



в Х г хлорного вапна вміщується 116 г активного хлору.

116 х 100

Х = –––––– = 464 г 25 % хлорного вапна.

25


Для проведення знезараження хлорне вапно розтирають з невеликою кількістю води у відрі, доводячи її до стану емульсії, заливають повне відро води, ретельно розмішують і відстояний розчин виливають у криницю.
Дезактивація являє собою комплекс технічних заходів, що забезпечують доведення кількості радіоактивних речовин у питній воді до гранично-допустимого рівня.

Найбільш поширеними методами дезактивації є:

  • коагуляція;

  • відстоювання;

  • фільтрація через спеціальну шихту;

  • хлорування.

Знешкодження являє собою комплекс технічних заходів, що забезпечують усунення з питної води токсичних хімічних речовин.

Найбільш доцільними методами знешкодження питної води є:

  • перехлорування (передусім, суперхлорування);

  • кип’ятіння.


Будова та обладнання водопроводу. Основнi етапи та послiдовнiсть очистки і знезараження води

В ході знайомства з обладнанням i роботою Вiнницької мiської водопровідної станції та методами покращання якості води слід відмітити, що у місті Вінниці перший міський водопровід був споруджений в 1912 році, причому, його принципова схема була достатньо простою – 2 самостійні самотичні галереї та резервуар для відстоювання води. Профільтрована та частково знезаражена вода з річки Південний Буг у кількості 60 м3 на добу через водонапірні башти подавались у міську мережу на якій були встановлені водопостачальні будки. Вода відпускалась населенню за платню у відра. Централізовано водою забезпечувались лише 3 будинки: Міська Дума, Управління приватного домовласництва та готель. Нині міська водоочисна станція має дві нові сучасні черги споруд. Їх сукупна потужність перевищує 220 тис м3 води на добу, загальна довжина водопровідної мережі складає 490 км, довжина водоводів 60 км. Кожен день м. Вінниця використовує біля 90 тис м3.

Hа річці Південний Буг в районi водоочисної станції знаходяться такі зони санiтарної охорони:

а) зона посиленого режиму, де розташована водопровiдна станцiя, яка огороджена i охороняється цiлодобово;

б) зона обмежень, що розмiщена вище по течiї рiчки;

в) зона спостережень.

Мiський водопровiд складається з 10 вузлiв технологiчного процесу. Для покращання якостi води на водопроводi застосовують такi методи, як вiдстоювання, фiльтрацiя, коагулювання (глинозем AL2(SO4)3), поліфосфат алюмінію), флокуляція (флокулянт французького виробництва) хлорування (газоподiбний Cl). Контроль за якiстю обробки води проводиться вiдомчою лабораторiєю на всiх етапах обробки.

Забiр води здійснюється через кожну годину, при цьому дослiджуються органолептичнi (прозорiсть, запах, колiр), хiмiчнi (окислюванiсть, залишковий вільний та зв’язаний Cl, алюміній). Раз на добу здійснюється бактеріологічний контроль (мікробне число, загальні колі-форми, Е-колі тощо). Перiодично 1 раз на 4 мiсяцi якiсть обробки води контролюється відділом комунальної гігієни міської СЕС.

Обслуговуючий персонал 1 раз на 30 дiб проходить перiодичний медичний огляд.
Санація (оздоровлення) джерела місцевого водопостачання (криниці)

Санація шахтного колодязя ― це комплекс заходів, який полягає у ремонті, очищенні та дезинфекції колодязя як споруди з метою запобігання забруднення води у ньому.

Санація бувае:

– профілактична (перед введенням в експлуатацію)

– планова (проводиться кожну весну пiсля перiоду таяння снiгiв);

– позапланова (здiйснюеться за епiдемiологiчними показниками).

Основні етапи санації:


  • оздоровлення прилеглої території;

  • покращання технічного стану криниці (видалення з дна мулу та насипання піску або гравію на дно криниці);

  • обливання внутрішньої поверхні стінок колодязя 3% розчином кальцію гіпохлориту або 5% розчином хлорного вапна з гідропульту;

  • визначення необхідної кількості хлорного вапна для проведення знезараження води;

  • знезараження води безпосередньо у криниці;

  • видалення надлишкового хлору;

  • відбір проб води для проведення лабораторного дослідження та контроль якості знезараження, що проведене.


МЕТОДИКИ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ВОДОПРОВІДНОЇ ВОДИ

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка