Методичні рекомендаціїї щодо вивчення теми «іменник» в 2 класі з досвіду роботи учителя початкових класів



Скачати 365.74 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір365.74 Kb.





Відділ освіти Вишгородської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Димерська гімназія



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ

ТЕМИ «ІМЕННИК» В 2 КЛАСІ

З досвіду роботи

учителя початкових класів

Димерської гімназії

Пєстєрєвої Ніни Іванівни

2012 рік

Для кожного народу рідна мова – це скарб. У ній відбиваються історія, яку творив народ, природа, яка його оточує, праця, його радощі й уболівання, думи й сподівання, духовний світ, сила, мудрість його життя. Мова закріплює в словах результати людського пізнання. У ній переданий віковий досвід народу, досягнення його культури, науки, мистецтва.

Мова – засіб засвоєння і передачі сучасному і наступним поколінням усіх тих духовних скарбів, що їх надбав народ.

Мова є засобом психологічної цілості, історичної єдності нації, це духовний ареал кожного народу, без неї нація розчиняється у просторі, зникає.

В системі початкового навчання мова має особливо важливе значення. За допомогою рідної мови діти збагачуються знаннями про природу, життя людей, їх виробничу діяльність, вивчають інші навчальні предмети: математику, історію, географію, природознавство тощо. Оволодіваючи мовою, діти розвивають мислення і навпаки – в роботі над розвитком мислення учні збагачують і вдосконалюють свою мову.

Велике значення при навчанні рідної мови молодших школярів має вивчення частин мови, зокрема іменника.

Іменник – одна з найчисельніших частин мови, одна з найбільш вживаних, це одна з перших частин мови, з якою знайомляться діти.

Знайомство з частинами мови починається з вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів. Вивчення іменників в початкових класах передбачає формування граматичного поняття іменник, навичок правопису відмінкових закінчень іменників, збагачення словника учнів іменниками і розвиток навичок точного використання їх у мові. Ці завдання розв’язуються у взаємозв’язку. Лексичні і граматичні ознаки іменника досить складні, а тому вивчення цієї частини мови вимагає поступового накопичення конкретного матеріалу для узагальнення знань про іменник як частину мови.

Формування у молодших школярів граматичного поняття “іменник” складається з кількох етапів:


  • підготовчий етап - збігається з періодом навчання грамоти. Підготовка учнів до усвідомлення поняття “ іменник ” передбачає навчання розрізнити предмет і його назву, розвиток умінь класифікувати слова за певною смисловою ознакою (назви овочів, фруктів, транспорту тощо);

  • формування поняття “іменник” передбачає ознайомлення учнів із граматичним ознаками слів у єдності з їх смисловими значеннями (відповідають на питання хто? що?, називають предмети) й закріплення їх у терміні “іменник”. Ця робота потребує від учня більше високого ступеня узагальнення, ніж це було на підготовчому стані;

  • поглиблення знань про смислове значення іменників, засвоєння форми роду, числа, підготовці до усвідомлення відмінків, розширене знання про власні і загальні назви;

  • формування уміння відмінювати іменники, свідомо вживати відмінкові форми для висвітлення своїх думок і правильно писати відмінкові закінчення.

Загальне поняття про іменник потрібно формувати у дитини ще у добукварний період. Саме тут учитель навчає дітей розрізняти предмет і слово, що його називає. Подальше формування поняття “іменник” передбачає роботу над лексичними значеннями іменника і його граматичною ознакою – відповідає на питання хто? що?.

Лексичні і граматичні ознаки іменника досить складні, а тому вивчення цієї частини мови вимагає поступового накопичення конкретного матеріалу для узагальнення знань про іменник як частину мови.

Система роботи над вивченням теми “Іменник” має бути цілеспрямованим процесом, який передбачає певну послідовність ознайомлення учнів із смисловим значенням і граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення вправ, спрямованих на формування навичок точного вживання іменників у мовленні і правильне їх написання.

Знайомство з частинами мови починається з вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів.

У 2 класі формується уявлення учнів про такі лексико-граматичні категорії іменника, як назви істот і неістот, власні й загальні назви, формується граматичне поняття однини/множини. Учні вперше знайомляться з такою граматичною категорією, як рід іменника, навчаються розрізняти іменники за родами з допомогою підстановки слів він, вона, воно чи мій, моя, моє. Другокласники ще не знають відмінків іменників, однак практично вчаться ставити питання до слів – назв предметів кого? чого? кому? чому? і под., будувати речення і словосполучення з іменниками в непрямих відмінках і тим самим готуються до усвідомлення поняття відмінювання іменників, що є основним у програмі 3 класу. У 2 класі діти дізнаються про те, що слова, які означають назви людей і тварин, відповідають на питання хто?, а слова, які означають назви інших предметів - на питання що? З цією метою учитель здійснює систематизацію слів предметів, тобто виділяє, групи слів на позначення людей, тварин, рослин, предметів побуту. Внаслідок такої роботи у дітей формується уявлення про іменники – назви істот і неістот.

Поняття “число” засвоюються дітьми на реальній, предметній основі: у житті вони зустрічають один або декілька предметів. У зв’язку з цим уявленням про число сформоване ще в дошкільному віці, адже практично діти вміють користуватися формами однини і множини іменників (лялька - ляльки). Поняття про однину і множину іменників формується послідовно. У 1-2 класах діти дістають уявлення про один і багато предметів, вчаться добирати слова за зразком (герой – герої, мишенята - мишеня) або змінювати форму слова, керуючись настановою один – багато.

Учні вперше знайомляться з такою граматичною категорією, як рід іменника, навчаються розрізняти іменники за родами з допомогою підстановки слів він, вона, воно чи мій, моя, моє. Другокласники ще не знають відмінків іменників, однак практично вчаться ставити питання до слів – назв предметів кого? чого? кому? чому? і под., буду­вати речення і словосполучення з іменниками в непрямих відмінках і тим самим готуються до усвідомлення поняття відмінювання іменників, що є основним у програмі 3 класу.

Подальше формування поняття “іменник” передбачає роботу над лексичним значенням іменника і його граматичною ознакою – відповідає на питання хто? що?. Уміння ставити до слів – назв предметів запитання хто? чи що? прищеплюється дітям ще в період навчання грамоти.

У 2 класі діти дізнаються про те, що слова, які означають назви людей і тварин, відповідають на питання хто?, а слова, які означають назви інших предметів, - на питання що?. З цією метою учитель здійснює систематизацію слів – назв предметів, тобто виділяє групи слів на позначення людей, тварин, рослин, предметів побуту. Демонструється, наприклад, таблиця із зображенням лікаря, робітника, вчителя (перший ряд), собаки, кота, їжака (другий ряд), дерева, портфеля, чайника (третій ряд). У ході евристичної бесіди учитель з'ясовує:

– Хто зображений на малюнку першого ряду?

– Яке питання можна поставити до кожного з зображених предметів? (Хто це? – Лікар і под.).

– Кого називають слова лікар, робітник, вчитель? (Людей.)

– Отже, які слова відповідають на питання хто? (Слова – назви людей.)

Аналогічна робота проводиться з малюнками другого, а потім третього ряду. Внаслідок такої роботи у дітей формується уявлення про іменники – назви істот і неістот.

Поняття «число» засвоюється учнями на реальній, предметній основі: у житті вони зустрічають один або декілька предметів. У зв'язку з цим уявлення про число сформоване ще в дошкільному віці, адже, практично діти вміють користуватися формами однини і множини іменників (лялька–ляльки, яблуко – яблука). Усвідомлення числа іменників як граматичної категорії починається в школі. Поняття про однину і множину іменників формується послідовно. Спочатку діти дістають уявлення про один і багато предметів, учаться добирати слова за зразком (герой – герої, мишенята – мишеня) або змінювати форму слова, керуючись настановою один – багато. Потім вводяться терміни однина/множина. Під час вивчення числа іменників діти повинні зрозуміти:


  • якщо іменник означає назву одного предмета, він уживається в однині (книга, олівець, стіл);

  • якщо іменник означає назву двох або більшої кількості предметів, він уживається в множині (книги, олівці, столи);

  • не всякий іменник, що має форму множини, називає кілька предметів (окуляри, ножиці, двері);

  • не всякий іменник, що має форму однини, становить собою назву одного предмета (коріння, кіннота).

У процесі роботи над числом іменників учитель має сформувати уміння: 1) розрізняти іменники в однині і множині за значенням і закінченням; 2) утворювати форму множини від найбільш уживаних форм однини і навпаки; 3) правильно вживати числові форми іменників у мовленні.

Робота над вивченням числа іменників проходить у такій послідовності. Спочатку вчитель організовує спостереження за словами, які називають один і кілька предметів, і порівняння цих слів. Пропонує, наприклад, такі слова: парта – парти, хлопець – хлопці, лінія – лінії, море – моря. Учитель допомагає дітям з'ясувати, скільки предметів називають іменники першої колонки, а скільки – другої. Внаслідок узагальнення діти неодмінно зроблять висновок про те, що, коли іменник називає один предмет, він уживається в однині, а коли більше предметів – у множині. Оскільки учні при визначенні числа звертають увагу лише на смисловий бік поняття (один – багато), слід зорієнтувати їх на врахування формального показника однини і множини – закінчення (книга – книги, ліс – ліси). Визначаючи число іменників, учні повинні дотримуватися певної послідовності дій:



  1. Встановити, один чи більше предметів називає слово.

  2. Визначити закінчення іменників у множині.

Це полегшує роботу вчителя над розширенням у дітей уявлення про число, зокрема, в іменників, які мають форму множини, але називають один предмет, або, маючи форму однини, називають сукупність предметів. Як можливі варіанти організації спостереження за такими іменниками можна виконати будь-яку з наведених нижче вправ:

– учитель демонструє малюнок із зображенням одних окулярів і кількох і просить назвати, що зображено на малюнках. В учнів руйнується стереотип визначення числа за принципом один – багато, не допомагає їм у даному випадку і закінчення. Діти неодмінно приходять до висновку про існування в мові іменників, які вживаються тільки у формі множини, незалежно від того, яку кількість предметів вони позначають;

– учитель пропонує учням записати подані слова у два стовпчики “Однина” і “Множина”. Серед слів, якими оперуватимуть діти (наприклад, вікно, море. вікна, моря), зустрінуться і слова типу ножиці, окуляри. Природно, що перед дітьми виникає проблемна ситуація: до якого стовпчика віднести останні іменники? Можна очікувати, що учні, враховуючи відомі їм критерії один – багато і закінчення, віднесуть ці іменники до множини. Учитель пропонує школярам утворити від цих іменників форми однини. Коли діти переконаються в неможливості такої операції, він приводить їх до висновку, що деякі іменники мають тільки форму множини, хоч і позначають один предмет.

Аналогічно учитель знайомить учнів і з тими іменниками, що мають тільки форму однини. Збірні іменники типу каміння, коріння, в уявленні молодших школярів можуть асоціюватися з множиною. Тому слід дати дітям допоміжний орієнтир для множини – слова мої, вони. Користуючись цим орієнтиром, учні прийдуть до висновку, що слово коріння має форму однини – коріння (воно, моє), а слово корені (вони, мої), є формою множини від корінь (він, мій).

Граматичне поняття роду іменників формується в 2 класі переважно на основі використання пояснювально-ілюстративного методу. Опрацьовуючи тему “Рід іменників”, учитель має показати дітям, що: іменники бувають трьох родів: чоловічого, жіночого і середнього; для того щоб визначити рід іменників, слід поставити їх у формі однини; рід деяких іменників слід запам’ятати (собака – ч. р., путь – ж. р.). У шкільній практиці традиційно розпізнавання роду іменників здійснюється підстановкою особових займенників – він, вона, воно чи присвійних мій, моя, моє. Це має повідомити учитель дітям перед виконанням вправ на розрізнення роду. Важливо під час формування поняття роду показати учням, що визначити рід іменників можна тільки тоді, коли вони вжиті в однині. З цією метою учитель може запропонувати дітям визначити рід іменників у такому, наприклад, реченні: До годівниці прилітають горобці і синиці. Учні переконуються, що відомий їм прийом визначення роду (підстановка слів він, вона. воно) до слів горобці і синиці не допомагає. Тоді учитель пропонує інший варіант речення: До годівниці прилетіли горобець і синиця. Так учні повинні дійти висновку, що визначити рід іменника можна тільки за формою однини.

Уже в 2 класі, на початковому етапі вивчення відмінювання іменників, діти, ще не знаючи відмінків, знайомляться з різними формами слова. Спостереження за зміною закінчень у словах у залежності від інших слів дає змогу учням усвідомити роль закінчення в мовленні. Починати вивчення відмінювання іменників доцільно з аналізу записаного на дошці чи кодокарті тексту, в якому слово хліб уживається в усіх відмінках. Учитель керує спостереженням учнів у ході такої, наприклад, бесіди:

Хліб – усьому голова,– так віддавна в народі казали, Не раз без хліба люди вмирали. Хлібові шану, як рідним батькам, віддавали, Пісню про хліб на весіллі й обжинках співали, З хлібом і сіллю гостей дорогих зустрічали, В хлібові силу й могутність народу вбачали.


  • Прочитайте текст. Скажіть, яке слово повторюється в кожному реченні (Слово хліб).

  • На яке питання це слово відповідає? (Що ?) Що сказано про хліб у другому реченні? (Без хліба вмирали).

  • На яке питання відповідає це слово? (Без чого?)

  • Випишіть форми слова хліб з першого й другого речення і скажіть, чим вони відрізняються? (У другому слові з'явилось закінчення -а.)

  • Чому не можна, щоб у другому реченні слово хліб було вжите в одній і тій самій формі, що й у першому? (Не буде зв'язку між словами.)

Аналогічно проводиться робота з наступними реченнями. Після такої підготовчої роботи цілком логічним буде питання: для чого потрібна зміна закінчень в іменниках? (Для зв'язку з іншими словами.) Що відповідає кожній зміні закінчення? (Запитання до іменника.) Зміна запитання, як правило, приводить до зміни закінчень у словах. Подальше усвідомлення цієї закономірності відбувається при роботі над деформованими текстами. Побудова речень із безсистемно поданих слів неодмінно змусить дітей поставити логічні запитання, а мовленнєвий досвід підкаже вибір правильної форми. Отже, ще до вивчення теми “Відмінки іменників” учні мають змогу зрозуміти взаємозв'язок питання і форми слова-відповіді.

Вивчення іменника в 2 класі сприяє розвиткові логічного мислення дітей, забезпечує розуміння функції цієї частини мови, усвідомлення ряду граматичних категорій. Вивчений іменник в початковий класах сприяє розвиткові логічного мислення дітей, мови, усвідомлення роду граматичних категорій (роду, числа, відмінка), свідоме вживання різних граматичних форм в усному і пасивному мовленні школярів. Під час вивчення іменника для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення можна використовувати дидактичні ігри, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмисленого засвоєння, формування графічних умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Під час ігор діти спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз й синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати своє думку в зв’язній і зрозумілій формі, використовуючи термінологію. Найефективнішими є ті уроки української мови, на яких використовують різноманітні форми роботи, збагачують їх знахідками своїх творчих шукань. Використання дидактичних ігор під час вивчення іменника, як і інших тем, є необхідною умовою для заохочення та стимуляції у навчанні молодших школярів. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися. самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.


Тема. Уявлення про слова – назви предметів. Вимова і написання слова портфель.

Мета. Вчити учнів розрізняти поняття «предмет» і «слово» як його назву; формувати вміння ставити запитання до слів – назв предметів, визначати назви істот і неістот; дати поняття «іменник» на перспективу; розвивати спостережливість, вміння аналізувати, робити висновки, узагальнювати; збагачувати активний словник учнів; виховувати охайність, бережливе ставлення до речей.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Предметні картки, таблиця “План проведення уроку”, таблиця для “Гронування”.

Хід уроку



І. Організаційна частина

Давайте усмішки всім дарувати:

І друзям, і гостям, і мамі, і татові.

Хай радість злітає у небо, як птах,

І добрі слова у всіх нас на устах.

- Доброго дня! Я дарую всім усмішку, гарний настрій, тепле слово.

Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну чудову, в країну казкову,

Що так нас чарує й збагачує мову.

Тою сядьмо рівненько, будьте уважні,

Щоб працювати було вам неважко.



ІІ. Перевірка домашнього завдання

Учитель робить оглядову перевірку виконання домашнього завдання, проходячи між партами.



ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань

Учитель показує дітям предметні картки із зображенням предметів і просить назвати їх (стіл, зошит, пенал, книга, дім тощо). Діти по черзі їх називають.



  • Діти, а як ми можемо назвати їх одним словом? (Предмети)

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Діти, все, що ви тільки що назвали – стіл, пенал, машина, книжка, м’яч – все це предмети. Подивіться навколо і ви побачите, що нас з вами оточують предмети. Їх дуже багато і кожен з них має свою назву.

На сьогоднішньому уроці ви познайомитеся зі словами, які є назвами предметів (іменниками), будете вчитися правильно ставити до них запитання та відрізняти їх від інших слів.

Працювати ви будете за таким планом:



- привітання;

А…В?

- повторення раніше вивченого;




! - будьте уважні! ? – невідоме, цікаве


- читання правила;



  • робота з книжкою;

V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

  1. Гра «Дзвоники» .

Учитель. Діти, приготуйте свої дзвоники. Зараз я називатиму слова, а ви дзвоніть у свої дзвоники тоді, коли чуєте слова – предмети, які ще називають іменниками.

(Проходить гра “Дзвоники”).

  • Які слова, що означають назви предметів, ви почули?

  • Запишемо іменники на дошці.

  • А тепер спробуйте поставити запитання до слів – назв предметів. (Учні вчаться ставити питання до іменників).

  • Запишіть слова з дошки, які відповідають на питання хто? (мама, дівчинка, ластівка, товариш, собака) та що? (зошит, парта, вікно, школа).

  1. Постановка проблеми.

  • До яких слів треба ставити запитання хто?, а до яких що?

(Діти розв’язують проблему).

  1. Робота з правилом, підручник, с. 87

  2. Відтворення рефлексії.

Діти, покажіть, як ви зрозуміли новий матеріал: повністю зафарбований кружечок – все зрозуміло, половинка зафарбованого кружечка – ще є неясність, кружечок зовсім не зафарбований – не зрозуміло.

(Відтворення рефлексії дає змогу визначити, кому з дітей потрібна індивідуальна допомога учителя та для використання диференціації).

ФІЗХВИЛИНКА

Раз – підняти руки вгору,

Два –нагнутися додолу,

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги,

Три, чотири – прямо стати,

Будем знову починати.

Хто зуміє присідати

І ногам роботу дати?

Раз – піднялись, два – присіли,

Хай мужніє наше тіло.

Хто втомився присідати,

Може вже відпочивати.

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.



  1. Виконання вправи 87, аналіз слова “портфель”.

VІ. Узагальнення і систематизація знань

  1. Вправа “Гронування”

  • Посередині дошки записано слово “істота (хто?)”.

  • Діти називають слова, які відносяться до назв істот.

  • Записувати слова, названі учнями, довкола центрального слова.

  • Коли всі ідеї записано на дошці, почати встановлювати зв’язки між поняттями.



VІІ. Підсумки уроку

  1. Бліц - опитування:

Учитель.

  • Діти, що ви сьогодні на уроці вчили? (Іменник)

  • Які іменники ви знаєте? (Назви істот та неістот?)

  • На які питання відповідають іменники – назви істот? (хто?)

  1. На які питання відповідають іменники – назви неістот? (що?)

  2. Оцінювання.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

Виконати вправу 189, с. 89



Тема. Розпізнавання слів–назв предметів за питаннями хто? що?

Мета. Вчити учнів спостерігати за лексичним значенням слова; закріплювати уміння розпізнавати слова, які відповідають на питання хто? що?; розвивати словниковий запас учнів, мислення, уміння аналізувати; виховувати любов до хліба.

Обладнання. Предметні картки, картки із записаними словами із прислів’їв, конверт із словами для роботи в парах, таблиця “Правила під час роботи в парах”.

Тип уроку. Комбінований урок

Хід уроку

І. Організаційна частина

Перевірка наявності учнів на уроці та готовності до уроку.

Сіли, діти, всі рівненько,

Усміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли,

Працювати почали.



ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Усна перевірка виконання учнями домашнього завдання:



  • Зачитайте слова – назви предметів, які відповідають на питання хто? (комбайнер, льотчик, футболіст, селянин, корова, мурашка).

  • Зачитайте слова – назви предметів, які відповідають на питання що? (комбайн, літак, футбол, село, корівник, мурашник).

2. Вербальне оцінювання відповідей учнів.

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь

1. Повторення правила, вивченого на минулому уроці.

Учитель:


  • Згадайте минулий урок. Які ж слова - назви предметів відповідають на питання хто?

  • Які слова - назви предметів відповідають на питання що?

2. Діти на дошці записують слова – назви предметів, які зображені на предметних картках.

Кошик, дятел, скрипка, портфель.

Учитель: Яке із записаних слів відповідає на питання хто? Зробіть його звуко - буквений аналіз.



ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми і завдань уроку

Учитель. Діти, ви повинні вирости справжніми патріотами своєї країни, добре володіти рідною мовою, а для цього нам ще потрібно багато і багато учитися. Хоча ви на минулому уроці і познайомилися із словами – назвами предметів, але ще не можете швидко й вільно визначати їх та розпізнавати слова – назви предметів за питаннями хто? що? Тому ми сьогодні продовжимо знайомство зі словами – назвами предметів. Потренуємося ставити запитання до слів, будувати речення, знаходити слова – назви предметів серед інших слів.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

  1. Робота із загадкою.

Вправа 190, с. 89 (усно):

  • прочитайте і відгадайте загадку;

  • за першими літерами вірша перевірте, чи правильно ви відгадали загадку;

  • запишіть слово-відгадку в зошит;

  • доберіть до слова-відгадки слова – “родичі” (хлібина, хлібець, хлібний, хлібороб, хлібчик) та запишіть в зошит;

  • на які запитання відповідають ці слова? Надпишіть їх олівцем над записаними словами;

  • зачитайте слова, що означають назви предметів.

2. Розповідь учителя про хліб з елементами бесіди.

- Діти, із розкиданих слів кожного рядочка, які записані на дошці, складіть прислів’я.

погано і хліба без жити Без води (Без хліба і без води погано жити).

хліба Без і гине любов (Без хліба і любов гине).

обіда солі Без хліба немає без (Без солі, без хліба немає обіда).

Учитель:



  • Про що згадується в кожному прислів’ї?

  • Що для нас з вами є хліб?

Якби вам, мої любі діти, раптом спало на думку запитати у дорослих: "Що таке хліб?" Ви почули б у відповідь таке: "Хліб – це наша щоденна їжа. Це найдавніша і найпотрібніша їжа на землі".

– Сьогодні ми говоритимемо на уроці про хліб наш насущний.

З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб як найбільшу святість. Борони, Боже, щоб хтось поклав його сподом догори. Змести крихти хліба на землю вважають великим гріхом.

Для нашого народу хліб був не просто стравою – це була основа його життя і найдорожча святиня. Українці з давніх-давен були великими працелюбами, вміли гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Було таке повір'я: "Хліб на столі – Бог у домі".

В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей. Берегти хліб, діти, повинні і ви. Завжди ставтеся до нього як до святині, не кидайте хліб і не кидайтеся хлібом. Нехай і для вас хліб стане святим!

VІ. Осмислення, узагальнення й систематизація знань


    1. Робота в парах.

Учитель кожній парі дає конверт.

Учитель. Діти, в цих конвертиках знаходяться слова, які ви повинні відділити в дві групи. В першій – слова – назви предметів, що відповідають на питання хто? В другій групі – слова – назви предметів, які відповідають на питання що? Для роботи в парах існують правила. Ось вони перед вами:



(Діти працюють в парах. По закінченні роботи дають відповіді та аналізують їх).

  1. Робота з підручником.

  1. Робота за малюнком вправи 191, с. 89

  • Розгляньте малюнки і скажіть, що можна виробити з борошна?

  • Яке запитання можна поставити до предметів, зображених на малюнку?

  • Прочитайте слова з другого завдання вправи і випишіть назви виробів із борошна.

  • Назвіть назви кулінарних виробів, які печуть, а які варять.

б) Усна робота над текстом вправи 192, с. 90

  • Прочитайте самостійно текст.

  • Прочитайте текст хором.

  • Розкажіть, про що розповідається в тексті.

  • Спишіть заголовок. Визначте вид цього речення (спонукальне).

  • До чого воно вас спонукає? (Відповіді дітей).

  • Перебудуйте це речення спочатку в розповідне, а потім в питальне.

ФІЗХВИЛИНКА

Гойда-гойда, хить та хить –

Щось на вітрі шелестить.

Гей, на вітрі над водою

Щось тріпоче бородою.

Та зелена борода

Синє небо підміта!

Підмітає, шелестить.

Гойда-гойда, хить та хить!

М.Петренко

в) Фронтальна робота. Виконання вправи 193, с. 90

Читання завдання вправи хором, її аналіз та самостійне письмове виконання.



  • Зачитайте записані речення (Учні зачитують).

  • Чому в усіх реченнях ви виставили питання хто?

  • На які запитання ще можуть відповідати слова, які означають назви предметів?

г) Робота з правилом на с. 91

д) Каліграфічна хвилинка.



  • Діти, про кого ви писали речення, виконуючи вправу 193? (Про тварин)

  • Так, ви писали про тварин, а конкретніше можна сказати про домашніх тварин. Виконуючи хвилинку каліграфії ми з вами теж згадаємо тваринку, але ту, яка живе в лісі – лисицю. Скажіть, як ми назвемо її дитинча? (Лисеня)

  • Напишіть красиво та правильно з’єднання букв за зразком, даному вам у підручнику.

5. Вибірковий диктант.

- Виписати із тексту слова, що означають назву предметів.

Спить зимовий ліс. Застигли могутні дуби. Липи розкинули тонкі гілки. Дрімають шумливі сосни.

VІІ. Підсумки уроку


  1. Бліц - опитування:

Учитель.

  • Діти, що ви сьогодні закріплювали на уроці?

  • Що ви вмієте тепер розрізняти?

  • Яке правило ви вивчили?

  1. Вербальне оцінювання.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Виконати вправу 195, с. 91 підручника.

Наголосити, що питання до виділених слів потрібно поставити зверху олівцем.

Тема. Змінювання іменників (без уживання терміна) за зразком: один – багато.

Мета. Дати уявлення про зміну іменників за числами; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, знаходити спільне та відмінне; збагачувати активний словник учнів; виховувати любов до мови, учити бережно поводитися з електроприладами.

Тип уроку. Комбінований урок

Обладнання. Картки із загадками, картки з малюнками електроприладів, ватман для написання пам’ятки, роздатковий матеріал у вигляді сніжинок.

Хід уроку



І. Організаційна частина

Привітання:



  • Добрий день вам!

  • Добрий день вам!

  • Добрий день всім!

  • Кому ж першому дозволимо сісти?

Звичайно ж першою сідає краса, потім сила.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Учитель:


  • Яку ж пору року описано в вірші, з яким ви працювали вдома? (Осінь)

  • Які питання ви поставили до виділених слів?

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь

Відгадайте загадки, запишіть слова - відгадки, усно поставте до них питання, скажіть, кого або що вони називають.



Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає,

Хоч сама мала на зріст,

Та великий має хвіст,

Як намисто, оченята.

Хто це? Спробуйте вгадати (білка).


Я труд поважаю:

Все літо літаю

У поле, до гаю,

Збираю медок

Із різних квіток.

Кого не злюблю,

Того жалом колю (бджола).


Поясок ясний зіткала,

Небеса оперезала,

Після дощику з’явилася –

Ніжнобарвно заіскрилася (веселка).

Літом наїдається,

А зимою висипається (ведмідь).

Кругле озерце ніколи не замерзає (око).

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Сьогодні ми продовжимо розмову про слова, що є назвами предметів, та будемо вчитися їх групувати за спільними ознаками. Ви впевнитеся, яка наша мова багата, як багато в ній іменників.

V. Сприймання та усвідомлення знань

1. Спостереження за словами, які називають один і кілька предметів, і порівняння цих слів (наприклад: парта – парти, хлопець – хлопці, лінія – лінії, море – моря).

На дошці дано дві колонки слів: у першій – іменники в однині, в другій – у множині.

2. Постановка проблеми.

Діти, порівняйте колонки слів і скажіть, що ви помітили?

Під час розв’язання проблеми учні встановлюють, що в першій колонці слова, яких є по одному предмету, а в другій – два предмети або більше. Учитель допомагає дітям з'ясувати, скільки предметів називають іменники першої колонки, а скільки – другої. Внаслідок узагальнення діти неодмінно зроблять висновок про те, що, коли іменник називає один предмет, він уживається в однині, а коли більше предметів – у множині.



VІ. Осмислення, узагальнення й систематизація знань.

  1. Бесіда про обережне поводження з електроприладами.

Фронтальна робота з підручником.

а) Поділ учнів на групи.

Дітям роздали картки з малюнками електроприладів: телевізора, праски, чайника, холодильника, пилососа. Запропонували поділитися по групах.

б) Виконання вправи 196, с. 91 колективно – усно, самостійно – письмово.



  • Розгляньте малюнки. Назвіть предмети, зображені на цих малюнках.

  • Запишіть назви цих предметів.

  • Як можна назвати всі ці предмети? (Електроприлади)

  • Які прилади у вашому домі працюють за допомогою електрики?

  • Які правила користування електроприладами ви знаєте?

в) Складання пам’ятки про обережне користування електричними приладами.

Учитель. Обговоріть це в групах та складіть пам’ятку про користування електроприладами. (Першими зачитує свою пам’ятку та група, яка першою її склала, а інші групи аналізують та при потребі доповнюють).

г) Робота з текстом вправи 198, с. 93.



Учитель:

  • Прочитайте текст про електрику.

  • Перечитайте другий абзац тексту і порахуйте, скільки в ньому речень?

  • Назвіть види цих речень.

  • До чого вони спонукають?

ФІЗХВИЛИНКА

Сірий зайчик сів і жде, (Присідають)

Спритно вушками пряде. (Приклавши руки до вух розгинають, то згинають їх)

Зимно зайчику стоять,

Треба трошки пострибать. (Стрибають)

Пострибавши – відпочить. (Сідають за парти)



  1. Словникова робота.

Учитель:

    • Прочитайте завдання 4, вправи 198.

    • Відгадайте загадку.

    • Уважно перегляньте, чи є слово-відгадка у словничку підручника? (Вимикач) Запишіть його.

    • А тепер каліграфічно спишіть і інші слова із словничка.

  1. Робота з роздатковим матеріалом.

Учитель: Діти, сьогодні до вас на урок завітали зимові гості – сніжинки, які хочуть з вами погратися. Подивіться, на кожну парту опустилася сніжиночка з написаними на ній словами. Сніжинки хочуть, щоб ви знайшли зайве слово.


Стіл

Веселка

Олівці

Ромашка



  1. Самостійна робота.

Записати назви багатьох предметів.

Один: дуб, вовк, голуб, дощ, сніжинка.

Багато: … .


  1. Пояснювальний диктант.

Звірі – в хащах лісових,

Риби – в водах річкових,

Птиці поміж віток

Учать своїх діток.



(В. Фетисов)

Додаткове завдання: підкреслити простим олівцем слова, назви звірів «у множині».



VІІ. Підсумки уроку

  1. Бліц - опитування:

Учитель:

  • Діти, що ви сьогодні на уроці вчилися робити? (групувати слова за ознаками «один - багато»).

  • Що вам на сьогоднішньому уроці сподобалося найбільше?

  1. Оцінювання.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

Виконати вправу 200, с. 94 (за зразком), підкреслити простим олівцем слова – назви предметів у множині.



Тема. Змінювання іменників (без уживання терміна) за зразком: один – багато.

Мета. Закріпити вивчений матеріал про слова, що означають назви предметів; розвивати творчі здібності й мову учнів, спостережливість, мислення, увагу; розширювати словниковий запас; виховувати любов до мови, бажання вчитися.

Тип уроку. Урок формування навичок і умінь.

Обладнання. Малюнок із зображенням казкового героя Колобка, схема “Число іменника”, перфокарти, таблички із деформованими реченнями для гри “Плутанка”.

Хід уроку



І. Організаційна частина

Встали всі рівненько,

Усміхнулися гарненько.

Не дрімати, не лежати,

Лише думати й міркувати.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Учитель перевіряє виконання домашнього завдання, задає додаткові запитання.



  • Зачитайте речення, які ви записали та підкреслені слова.

  • Чому ви підкреслили слово звірі?

  • Чому не підкреслили слів літак, посуд?

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь

1. Бліц - опитування:

а) Яку тему ми з вами вивчали минулого уроку?

б) Скільки є предметів, коли ви чуєте слово “однина”?

в) А скільки предметів є, коли ви чуєте слово “множина”?

2. Гра «Дзвіночки» (Учитель називає слова, а учні дзвонять в дзвіночки, якщо вони відносяться до однини)



ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми і мети уроку

Учитель:

Так, ви вже познайомилися з поняттями “один предмет” та “багато”. Але все ж таки, перевіряючи домашнє завдання, я помітила, що більшість з вас ще задумуються і не швидко визначають, які ж слова відносяться до понять “один” та “багато”. Ось тому саме сьогодні ми будемо закріплювати вивчений матеріал та змінюватимемо слова – назви предметів за зразком “один – багато”. А, крім того, ми ще познайомимося з деякими цікавинками та загадками, які є в українській мові.



V. Вивчення нового матеріалу

  1. Робота зі схемою.

На дошці учитель вивішує схему.

- Повторимо слова – назви предметів і змінимо їх за зразком «один - багато». Учні виходять до дошки і записують до таблиці іменники у множині і в однині.





  1. Постановка проблеми.

Учитель:

    • Діти, а зараз ми розберемося із тими цікавинками, які я вам обіцяла. Ось вам табличка на якій записано слово ножиці. Куди ж ми його запишемо? А окуляри? Двері?

(Діти з допомогою вчителя роблять висновок, що не всякий іменник, що має форму множини, називає кілька предметів).

    • А до якої ж колонки, лівої чи правої, ми запишемо слова коріння, кіннота?

(Висновок: не всякий іменник, що має форму однини, становить собою назву одного предмета).

  1. Пояснення вчителя про незмінювані іменники.

- Є в українській мові такі слова, які не змінюються. Давайте запишемо деякі них.

  1. Словниковий диктант.

    • Запишіть групи слів.

Шосе, молоко, чорнило, телебачення, доброта, радіо, кіно.

Ножиці, окуляри, шорти, штани, двері, канікули, вила, граблі, санки.



    • Чим вони відрізняються? Про один чи багато предметів ідеться?

Таких слів у мові небагато, але вони є, і ви повинні знати про них.

ФІЗХВИЛИНКА

У країні казочок

Жив веселий Колобок.

Разом з ним усі звірятка

Вийшли вранці на зарядку.

Похитали головою,

Раз притупнули ногою, руки вгору піднесли.

Трішки ними потрясли.

Нахилились вліво, вправо, та цього іще замало.

Руки вгору, руки вниз.

Раз присіли, піднялись,

Головою похитали

Й працювати знов почали.

VІ. Формування вмінь та навичок

Учитель: Діти, як бачите під час фізкультхвилинки так було весело, що почув Колобок і прибіг до вас у гості. Давайте попрацюємо дружно, зібрано, щоб Колобку сподобалося з вами не тільки відпочивати, а й працювати.


  1. Робота з підручником. Творчий диктант (вправа 206, с. 96 підручника).

    • Прочитайте й запишіть відповіді на запитання хто ти? (Син (донька), онук (онучка), брат (сестра), учень (учениця), пасажир, читач, покупець).

    • Прочитай записані слова. На які запитання вони відповідають?

    • Складіть і запишіть з одним із них речення.

  2. Гра “Плутанка”.

    • Колобок приніс вам гру “Плутанка”. Давайте ж пограємося.


ліс зима У прийшла.


одягли сукні Дерева білі.

у Звірі нори поховалися.


  1. Гра “Тренувальна галявина”.

    • В зимовому лісі Колобок зустрів лисичку, яка попросила виконати завдання на перфокартках, що лежать у вас на партах.

На картках завдання: записати іменники у множині.

машина - місто –


чайник – пташка -


син - яблуко -

книжка – батько –

VІІ. Підсумки уроку
Учитель. Поділіться з Колобком своїми знаннями. Що ви тепер знаєте про слова – назви предметів? Що ви тепер умієте?
VІІІ. Повідомлення домашнього завдання
Виконати вправу 205, с. 96 підручника.

VІІ. Підсумки уроку
Учитель. Поділіться з Колобком своїми знаннями. Що ви тепер знаєте про слова – назви предметів? Що ви тепер умієте?
VІІІ. Повідомлення домашнього завдання
Виконати вправу 205, с. 96 підручника.

VІІ. Підсумки уроку
Учитель. Поділіться з Колобком своїми знаннями. Що ви тепер знаєте про слова – назви предметів? Що ви тепер умієте?
VІІІ. Повідомлення домашнього завдання
Виконати вправу 205, с. 96 підручника.





VІІ. Підсумки уроку

Учитель: Поділіться з Колобком своїми знаннями. Що ви тепер знаєте про слова – назви предметів? Що ви тепер умієте?

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

Виконати вправу 205, с. 96 підручника



Тема. Узагальнюючий урок про слова – назви предметів.

Мета. Закріпити та узагальнити вивчений матеріал про слова, що означають назви предметів; учити дітей свідомо сприймати текст; формувати навички каліграфічного письма; розвивати спостережливість, мислення, увагу; виховувати інтерес до навчання.

Обладнання. Розрізний словничок, малюнок виконаної Колобком домашньої роботи, іграшковий журавель, “Скринька народної мудрості” з розрізними словами прислів’їв, конвертики з незакінченими реченнями.

Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Перевірка наявності учнів на уроці та готовності до уроку.

Всі сідайте тихо, діти,

Домовляймось не шуміти,

Руку гарно піднімати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати.

Щоб нам не було мороки –

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаймо

І урок розпочинаймо.

Н. Березіцька

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Усна перевірка виконання учнями домашнього завдання:



  • Зачитайте виписані вами пари слів.

  • Скільки назв предметів вжито у вірші.

  • Подивіться на дошку. Колобок, який був у вас на уроці минулого разу, теж виконав домашню роботу. Перевірте його роботу.


Відра – відеро,

Вікна – вікно,

Колеса – колісо,

Ложки – ложка,

Ґудзики – ґудзік

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь

Ще один гість завітає до нас сьогодні на урок. А хто саме прийде в гості здогадайтеся з вірша.

1. Робота з віршем

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали в журавля:

- Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

- Краще рідної немає!

(П. Воронько)

- Так хто ж прийде до вас у гості? (Журавель)

2. Хвилинка каліграфії.

Дітям дається завдання каліграфічно написати з’єднання букв жу аве та слово журавель.

3. Поточне оцінювання учителем каліграфічного написання та охайності виконаної хвилинки каліграфії.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми і завдань уроку


  1. Бесіда про любов до рідної землі.

  • Діти, скажіть де найкраще людині жити, на які землі?

  • Чому?

  • Як ця земля називається? (Батьківщина)

  • А як називається наша з вами Батьківщина? (Україна)

  • Як бачите журавлик з вами теж згодний, адже він каже, що краще рідної землі немає. Любіть і ви свою рідну землю, свою Батьківщину, свою Україну, будьте справжніми людьми, оберігайте її, примножуйте її багатства. А так як ви ще маленькі, то як ви можете прославляти свою землю, примножувати її багатства? (Гарно вчитися).

2. Повідомлення теми та завдань уроку.

V. Відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань

  1. Робота з підручником.

а) Пояснення написання слова ведмідь.

б) Творче списування за вправою 211, с. 98 підручника.



  • Розгляньте текст вправи. У ньому замість деяких слів – назв предметів використані малюнки.

  • Запишіть розповідь про ведмедя, заміняючи малюнки словами.

  • Про що ви дізналися із цього тексту?

ФІЗХВИЛИНКА

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій уклоніться

За щасливий день вчорашній.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

в) Словникова робота.



  • Назвіть усі дні тижня по порядку.

  • Запишіть їх. При потребі скористайтеся словами в рамках у підручнику на с. 98.

г) Усне виконання вправи 212, с. 99 підручника

VІ. Узагальнення та систематизація знань

  1. Творча робота.

Учитель.

Журавлик вам приніс конвертики, а в них лежать речення, які треба закінчити.





2. Вправа “Скринька народної мудрості”.

Діти, наш журавлик приніс вам скриньку, але трапилася пригода –розсипалася скринька народної мудрості. Вам треба буде її скласти.

(Кожен учень отримує конверт з прислів'ям. Аркуші, на яких надруковані прислів'я, розрізані на частини за кількістю слів. Діти складають з частин прислів1я і пояснюють його зміст).


  • За рідною землею і в небі скучно.

  • Рідна земля — мати, а чужа — мачуха.

  • Та земля мила, де мати родила.

  • У ріднім краю, як у раю.

  • У чужій сторонці не так світить і сонце.

  • Де рідний край, там і під ялиною рай.

  • За рідний край життя віддай.

  • За своїм краєм серце болить.

  • Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.

  • Дон Доном, а найкраще дома.

  • Всюди добре, а дома найліпше.

  • Жить – Вітчизні служить.

  • Добре тому, хто в своєму дому.

  • Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.

3. Самостійна робота.

Спишіть вірш. Підкресліть іменники.

Нам сонечко всміхається,

Цілує гай і сад.

У листя одягається

Зелений виноград.



(О. Журлива)

  1. Пояснювальний диктант.

Учитель. Діти, сьогодні диктант разом з вами писатиме і журавлик. Але він мало навчався в школі і тому багато граматичних правил не знає і просить у вас допомоги. Вам потрібно пояснити написання слів, пунктуаційних знаків, де виникають у журавлика питання. Домовилися? (Діти пояснюють правила написання початку речень, імен з великої літери, слів лижі, хлоп’ята, бадьорі).

Сонячний зимовий день. Юра і Йосип взяли лижі й пішли кататися. Хлоп'ята спускалися з крутої гори, їздили по рівному полю. Повернулися додому радісні, бадьорі. (24 слова)



VІІ. Підсумки уроку

  • Чи сподобався вам урок?

  • Що запам’яталося?

  • Які висновки ви для себе зробили?

  • Прийшов час прощатися з нашим гостем. Скажіть йому до побачення, до нових зустрічей, журавлику!

(Діти прощаються з журавликом).

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Виконати вправу 213, с. 99 підручника.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Дівакова І. І. Інтерактивні технології навчання у початкових класах – Тернопіль: Мандрівець, 2008.- 180 с.

2. Сапун Галина. Збірник диктантів і завдань для тематичного опитування з української мови в початкових класах. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001, 176 с.

3. Васильєва Л. А., Левченко Т. Г. Цікаві вправи та завдання на уроках української мови в 1-4 класах. Посібник для вчителів початкових класів. − К. „Спалах ЛТД”, 1999

4. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Метод. посібник. – К. : Освіта, 2006. – С. 184-186.

5. Варзацька Л. О. Рідна мова й мовлення. Розвивальне навчання в початкових класах: Методичний посібник для вчителів, студентів, методистів. – Кам’янець – Подільський: Абетка, 2001. – 228 с.

6. Одинцова Галина, Кодлюк Ярослава. Цікавинки на уроках рідної мови: Посібник для вчителя початкових класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 128 с.

7. Потапенко О.І., Потапенко Г.І. Методика викладання української мови. Практикум: Навчальний посібник для студентів педагогічних університетів спеціальності 02. 19. 00. „Українська мова і література”. – К.: Вища школа, 1992. – 126 с.

8. Буна Н.О., Головко З.Л.Додовідник: Українська мова в схемах і таблицях. Посібник для учнів 1-4 класів. – Тернопіль: Богдан, 1997. – 32 с.

9. Глазунова Л., Панченко А. Пізнавальні ігри – Шкільний світ. – 2004. - № 5. – С. 17-21.

10. Вірнієнко О.М. Диференційований підхід до навчання школярів рідної мови // Початкова школа. – 1991. – №3. – С. 16-18.

11. Космакова-Братушенко Т. Як викладати українську мову // Дивослово. 1997. – №8. – С. 59.



12. Чумак Т. Ігрові елементи на уроках мови // Дивослово. – 2001. – №7. – С. 44-46.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка