Методичні рекомендації з підготовки до державних екзаменів



Сторінка9/11
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Предмет соціальної психології. Розуміння предмета соціальної психології протягом історії.

  • Методологічні основи соціально-психологічного дослідження.


  • Спостереження як метод соціально-психологічного дослідження.

  • Експеримент як метод соціально-психологічного дослідження.

  • Опитування як метод соціально-психологічного дослідження.

  • Тестування як метод соціально-психологічного дослідження.

  • Соціометричний метод дослідження.

  • Метод вивчення документів. Контент-аналіз.
  • Становлення соціально-психологічних ідей в надрах інших дисциплін.


  • Формування соціальної психології як самостійної описової дисципліни.

  • Соціально-психологічна концепція ХІХ ст. «Психологія народів».

  • Соціально-психологічна концепція ХІХ ст. «Психологія мас».

  • Соціально-психологічна концепція ХІХ ст. «Інстинктів соціальної поведінки».

  • Експериментальний етап розвитку соціальної психології.
  • Розвиток соціальної психології в колишньому Радянському Союзі та в Україні.


  • Поняття про спілкування. Головні підходи до виділення функцій спілкування.

  • Структура спілкування.

  • Розвиток спілкування в онтогенезі.

  • Спілкування як обмін інформацією.

  • Спілкування як взаємодія.

  • Структура взаємодії: позиції учасників взаємодії, ситуації взаємодії, стиль спілкування в процесі взаємодії.

  • Типи взаємодії.

  • Кооперація як вид взаємодії.

  • Конкуренція як вид взаємодії.

  • Засоби комунікації.

  • Вербальна комунікація.

  • Невербальна комунікація.

  • Бар’єри спілкування.

  • Поняття про соціальну перцепцію.

  • Механізми взаєморозуміння: ідентифікація, емпатія.

  • Механізми взаєморозуміння: рефлексія, атракція.

  • Ефекти міжособистісної перцепції.

  • Вплив установки на процес сприйняття іншої людини.

  • Точність міжособистісної перцепції.

  • Формування першого враження про людину.

  • Поняття про каузальну атрибуцію та її помилки.

  • Психологічні способи впливу в процесі спілкування.

  • Зараження як спосіб впливу. Паніка.

  • Навіювання як спосіб впливу.

  • Наслідування як спосіб впливу.

  • Мода як спосіб впливу.

  • Переконання як спосіб впливу.

  • Маніпулювання як спосіб впливу.

  • Проблема соціалізації індивіда.

  • Сфера соціалізації.

  • Механізми соціалізації.

  • Стадії соціалізації.

  • Статус особистості як показник становища у групі.

  • Позиція як інтегральна система вибіркових відносин особистості.

  • Соціальна роль як реалізація статусу і позиції особистості.

  • Установка як центральний елемент позиції особистості.

  • Структура соціальної установки.

  • Функції соціальної установки.

  • Поняття про групи. Головні ознаки групи.

  • Класифікація груп.

  • Головні характеристики великих соціальних груп.

  • Методи дослідження великих соціальних груп.

  • Психологічні особливості великих неорганізованих груп.

  • Психологічні особливості етнічних груп.

  • Психологічні особливості українського національного характеру.

  • Поняття про малу групу та її ознаки.

  • Історія досліджень малої соціальної групи.

  • Головні підходи до вивчення малої соціальної групи.

  • Соціометричний напрямок вивчення малих соціальних груп.

  • Соціологічний напрямок вивчення малих соціальних груп.

  • Школа «групової динаміки».

  • Класифікація малих соціальних груп.

  • Сім’я як мала соціальна група.

  • Соціально-психологічні особливості злочинних спільнот і груп.

  • Поняття про групову динаміку та її механізми.

  • Групові норми та нормоутворення. Поняття соціального контролю.

  • Утворення та розвиток малої групи.

  • Феномен групового тиску. Конформізм і конформність.

  • Нормативний та інформаційний соціальні впливи.

  • Вплив меншості на групу.

  • Експерименти С.Аша.

  • Експерименти С.Мілграма.

  • Концепція референтних груп особистості.

  • Групова згуртованість.

  • Міжособистісна сумісність.

  • Поняття про конфлікт. Способи реагування на конфлікт.

  • Індивідуальні та групові рішення.

  • Етапи прийняття групового рішення.

  • Аналіз якості групових рішень. Групові деформації.

  • Типи групових завдань. Методи обговорення, вирішення групових завдань.

  • Поняття про лідерство та керівництво.

  • Теорії походження лідерства.

  • Стилі лідерства та керівництва.

  • Предмет і завдання прикладної соціальної психології.


    РОЗДІЛ 3

    ЗАХИСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ
    3.1. Структура бакалаврської роботи
    Бакалаврська робота містить результати проведення психологічного теоретико-емпіричного дослідження з визначеної теми. Вона складається переважно з двох (трьох)2 розділів і має наступну орієнтовну структуру:
    ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ

    ЗМІСТ

    ВСТУП

    РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ

    1.1.Назва параграфа

    1.2.Назва параграфа

    І т.д.


    Висновки до розділу

    РОЗДІЛ 2. НАЗВА РОЗДІЛУ

    2.1.Назва параграфа

    2.2.Назва параграфа

    Висновки до розділу



    ВИСНОВКИ
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    ДОДАТКИ

    3.2. Етапи теоретико-емпіричного дослідження та результати роботи
    Проведення дослідження здійснюється поетапно та передбачає отримання на кожному з етапів результатів роботи, що представлено у таблиці:



    ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ




    1. Визначення теми та методологічного апарату дослідження (об’єкта, предмета, мети, завдань, методів, емпіричної бази).

    2. Орієнтовне визначення змісту роботи.




    1. Теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми. Підготовка І розділу роботи.




    1. Підготовка матеріалів для емпіричного дослідження. Організація емпіричного дослідження.




    1. Проведення емпіричного дослідження.





    1. Обробка емпіричних даних та їх аналіз. Підготовка П розділу роботи.




    1. Оформлення роботи





    РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ
    Вступ

    Зміст роботи

    Конспекти першоджерел.

    Список використаних джерел.

    І розділ роботи

    Методики (методи) дослідження.

    Матеріали для проведення

    емпіричного дослідження

    Дані емпіричного вивчення

    психічних явищ



    П розділ роботи


    Бакалаврська

    робота

    Отже, поетапне проведення дослідження передбачає підготовку матеріалів до кожного структурного компонента бакалаврської роботи. Наведемо загальні вимоги до її змістового наповнення.


    3.3. Вимоги до змістового наповнення бакалаврської роботи
    Титульний аркуш роботи оформляється відповідно до визначених вимог – див. Додаток А.

    Зміст подається на початку роботи. У своєму переліку він містить вступ, найменування та номери усіх розділів, параграфів, підпараграфів, висновки до розділів та загальні висновки, список використаних джерел, додатки.

    Вступ містить обгрунтування актуальності теми, визначення мети, завдань,гіпотези, об’єкта, предмета, методів дослідження, емпіричної бази.

    Мета складається з вказівки кінцевого результату дослідження (на що в цілому воно спрямовується), його об’єкта (чи предмета) та шляху досягнення кінцевого результату.

    Завдання відображають поетапність дослідження проблеми і слугують досягненню поставленої мети.

    Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

    Предмет міститься в межах об’єкта, тобто є часткове від нього. Саме предмет визначає тему дослідження.

    Методи дослідження визначаються відповідно до визначених об’єкта, предмета та поставлених завдань. Наводяться загальнонаукові (теоретичні та емпіричні) та конкретнонаукові методи, конкретні методики психологічного дослідження, методи обробки емпіричних даних. При цьому методи та методики дослідження вказуються відповідно до поставлених завдань («Для розв’язання першого завдання використовувались…») та досліджуваних явищ («Для вивчення тривожності використовувалась методика…»).

    В емпіричній базі вказується, де проводилось дослідження, яка категорія осіб вивчалася, у якій кількості, дається характеристика вибірки.

    Розділи (параграфи, підпараграфи, пункти) складають основну частину роботи. Кожний розділ починається з нової сторінки та завершується висновками, а основна частина в цілому – загальними висновками.



    Розділ І є теоретичним, він містить результати теоретичного вивчення проблеми. У формі аналізу літературних джерел з обов’язковим посиланням на їх авторів (і відповідні джерела зі Списку використаних джерел, наприклад [5] ) послідовно розкривається суть проблеми, аспекти та питання її вивчення, з’ясовуються основні поняття, їх суть, висвітлюються та аналізуються існуючі дослідження з проблеми. Завершується розділ формулюванням висновків щодо суті виявленого. При цьому послідовно формулюються висновки щодо змісту розглянутих у параграфах питань, розкривається зміст ключових понять.

    Розділ П присвячений емпіричному дослідженню проблеми, що має констатуючий характер (отримання даних щодо наявних проявів психічного у досліджуваних). У другому розділі, у першому параграфі, визначаються завдання емпіричної частини дослідження, по можливості - концептуальні засади дослідження та обгрунтовується методика дослідження (визначаються досліджувані явища, їх суть, параметри вивчення, обґрунтовується їх розуміння), представляється методика дослідження.

    Визначена для всього емпіричного етапу дослідження методика містить опис організації проведення дослідної роботи, сукупності методів, конкретних методик отримання емпіричних даних. В цілому її зміст відповідає на питання: яким чином, завдяки чому та у якій послідовності проводилось вивчення досліджуваного явища? У методиці послідовно, відповідно до завдань, необхідності вивчення певних явищ, представляється кожний використаний метод та конкретна психологічна методика. При цьому визначається мета їх використання, назва, джерело, матеріали та обладнання, суть та процедура проведення, фіксації та обробки емпіричних даних).



    Другий параграф другого розділу присвячений висвітленню результатів дослідження та їх аналізу. У ньому наводяться отримані кількісні дані щодо досліджуваного явища, які в узагальненому вигляді можуть представлятися у вигляді таблиць, рисунків (графіків, діаграм, процентільних кривих тощо). Як правило, первинні (сирі) емпіричні дані наводяться у додатках. Кількісні дані можуть підлягати подальшій кількісній їх обробці (кореляційний, факторний аналіз тощо). Усі отримані кількісні дані підлягають якісному аналізу. Завершується розділ висновками щодо результатів вивчення кожного досліджуваного явища та теми загалом.

    Ш розділ (не є обов’язковим), як правило, присвячений формуючому етапу дослідження, який передбачає цілеспрямований вплив з метою досягнення певних змін у прояву чи становленні досліджуваного явища у людини. У першому параграфі розділу Ш, після визначення завдань цього етапу, обгрунтовується та представляється методика впливу на досліджуваних з урахуванням суті досліджуваного явища, основних напрямків та показників ефективності впливу, особливостей прояву цього явища у досліджуваних. Зазначається про визначення контрольної та експериментальної групи, про проведення зрізів даних до і після проведення формуючого впливу. У другому параграфі висвітлюються результати формуючого етапу дослідження на основі порівняння даних в обох групах до і після проведення формуючого впливу, проводиться аналіз отриманих результатів. Позитивні результати формуючого експерименту (позитивні зміни даних в експериментальній групі досліджуваних) є підставою для висновку про ефективність запровадженої методики впливу на об’єкт. Розділ завершується висновками, які стосуються суті розробленої та використаної методики впливу та основних його результатів.

    У кінці основної частини роботи наводяться загальні висновки, які узагальнено представляють найважливіші результати дослідження на всіх етапах (які в цілому складаються з висновків до кожного розділу).



    Список використаних джерел має містити в своєму переліку лише ті, що були використані при аналізі проблеми. Для бакалаврських робіт їх кількість становить не менше 60. У списку використаних джерел мають міститися ті, що відносяться як до класичних, так і сучасних.
    Отримані в результаті проведеного дослідження матеріали представляються за вимогами оформлення наукової роботи.
    3.4. Правила оформлення бакалаврської роботи
    Оформлення роботи є важливим елементом її виконання, а також фактором, який враховується при її оцінюванні під час рецензування та захисту. Кваліфікаційна робота пишеться українською мовою. Загальний обсяг бакалаврської роботи становить 60-70 стор. друкованого тексту (без «СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» і «ДОДАТКІВ»). Обсяг вступу – до 5 стор., обсяг загальних висновків – до 3 сторінок.

    Роботу друкують на комп’ютері, дотримуючись таких вимог: шрифт Times New Roman, розмір 14 кеглів, інтервал 1,5; поля – зліва – 30 мм, справа – 10 мм, зверху та знизу – 20 мм.

    Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ (і його назва), ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкують великими літерами по центру. Заголовки параграфів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують також маленькими літерами з абзацного відступу, але в розбивку в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

    Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2-3 інтервали.

    Кожну із зазначених структурних частин роботи починають з нової сторінки.

    Усі сторінки роботи підлягають суцільній нумерації. Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації, але на ньому номер сторінки не проставляється. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті .

    Такі структурні частини роботи, як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, не мають порядкового номера. Номер розділу у тексті ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Параграфи (підрозділи) нумерують у межах розділу: наприклад, 2.3. Потім у тому ж рядку наводиться заголовок параграфа. Пункти нумерують у межах параграфа: 1.3.2. Пункти можуть не мати заголовка.

    Ілюстрації (рис.) і таблиці подаються після тексту, де вони згадані вперше чи на наступній сторінці. Наведені ілюстрації та таблиці обов’язково аналізуються.

    Ілюстрації позначаються словом “Рис.” і нумеруються у межах розділу (номер складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад: Рис.2.5.). Номер ілюстрації, її назву розміщують під ілюстрацією.

    Таблиці, відповідно, позначають: Таблиця 1.2. і розміщують у правому куті над назвою таблиці, яка подається по центру. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку, вказують: Продовж. табл. 1.2.

    При написанні роботи студент має посилатися на джерела, матеріали або результати з яких наводяться. Посилання в тексті на джерела зазначаються їх порядковим номером у списку використаних джерел, який позначається у квадратних дужках, наприклад [5-7]. Коли наводяться у тексті цитата чи якісь конкретні дані з джерела, то вказується відповідна сторінка, наприклад: [5, с.257].

    Список використаних джерел подається в алфавітному порядку та оформляється відповідно до вимог, що знаходить відображення у зразках (див.Додаток Б). Джерела в списку вказуються мовою оригіналу.


    Наведемо фрагменти прикладу змістового наповнення основних структурних компонентів бакалаврської роботи з урахуванням основних вимог до її оформлення.

    3.5.Фрагменти прикладу змістового наповнення структурних компонентів бакалаврської роботи


    1.Титульний аркуш
    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

    КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ

  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


    База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка