Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей



Скачати 454.87 Kb.
Сторінка5/7
Дата конвертації14.09.2017
Розмір454.87 Kb.
1   2   3   4   5   6   7


Форми спілкування людей у колективі


1. Бесіда

Бесіда – це один з основних видів діалогічного спілкування у риториці. Полягає в колективному обговоренні питання, яке відбувається під керівництвом оратора за активної участі всіх присутніх.


Рекомендації, яких потрібно дотримуватися під час бесіди:

  • не треба розмовляти надто голосно;

  • можна лише помірно жестикулювати;

  • обирати теми, які становлять спільний інтерес для співрозмовників;

  • правильно й максимально точно висловлюватися;

  • уважно і терпляче вислуховувати співрозмовника;

  • постійно стежити за реакцією співрозмовника;

  • не нав’язувати товариству власні теми;

  • стримувати свої почуття, не насміхатися із співрозмовника;

  • завжди пам’ятати про необхідність самоконтролю за інтонацією, тоном, позою, жестами, поглядом;

  • знати специфіку мовної поведінки народів, із представниками яких відбувається спілкування;

  • говорити щонайсильніше і якомога коротше;

  • обережно висловлювати сумніви, підозри, непогодження;

  • виявляти дружнє і доброзичливе ставлення до співрозмовників;

  • вживати якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до співрозмовника.

Позитивні якості бесіди: активність, розмовність, контактність, поінформованість.

Фактори, які можуть негативно вплинути на нормальне проведення бесіди: нетактовне обривання на півслові, невиправдане позбавлення можливості висловити свою думку, ігнорування або висміювання аргументів партнера, необґрунтовані підозри, голослівні твердження тощо.
2. Дискусія

Дискусія – публічне (і часто конфліктне) обговорення якоїсь проблеми. Оратор повинен вміти організувати і припинити дискусію в потрібний йому момент. Це обговорення спірного наукового, політичного, дипломатичного та іншого питання, доповіді, проблеми, книги на конференції, зборах, у пресі тощо з метою досягнення спільного рішення, згоди. Дискутивні методи риторики популярні у наукових закладах, під час громадських заходів, конференції, круглих столів.



Основні правила, які потрібно пам’ятати під час дискусії:

  • продумайте основний напрямок, головну мету ведення дискусії;

  • не бійтесь опонента і не думайте, що він сильніший за вас;

  • не будьте самовпевненими: не сподівайтеся, що протилежна сторона є слабшою за вас;

  • оцініть недоліки, а особливо позитивні якості опонента, рівень його професіоналізму, освіченості, культури, підступності його характеру, мотиви його вчинків та дій;

  • будьте готові вислухати будь-яку точку зору і навіть некоректний випад проти вас;

  • чим більшу повагу ви виявите до свого опонента, тим у вас більше можливостей перевести дискусію у конструктивне русло;

  • майте мудрість погодитись із вашим опонентом, якщо переконуєтесь, що він правий;

  • не намагайтесь нав’язати свою точку зору іншим, доки не вислухаєте своїх опонентів;

  • заперечуючи що-небудь, не просто говоріть “ні”, а надайте аргументи, чому ви це робите;

  • не давайте спровокувати себе на сварку, некоректну поведінку;

  • не намагайтеся перекричати свого опонента, а аргументовано переконайте його.


3. Телефонна розмова


Телефонна розмова – це один із видів усного мовлення. Це досить специфічний вид мовлення: оскільки співрозмовники не бачать один одного, тому не можуть передати інформацію через міміку, жести, вираз очей та обличчя. Службова телефонна розмова складається з таких компонентів:

  • момент встановлення зв'язку;

  • виклад справи;

  • заключні слова, знак, що розмову закінчено.

Якою може бути початкова фраза у службовій телефонній розмові?


Крім фраз Алло!”, Я слухаю!”, Слухаю!”, Вас слухають!, які вказують, що зв’язок між сторонами встановлено, можна використати ще й інші фрази: Бухгалтерія”, Секретаріат.

З чого повинен починати розмову той, хто телефонує?


Той, хто телефонує, повинен після привітання передусім назвати себе, відрекомендуватися, не чекаючи, що його впізнають: Вас турбує Петренко Василь Богданович. Вас турбують із підприємства “Алекс”, головний бухгалтер Слюсарчук Галина Степанівна.

Як потрібно діяти, якщо Ви помилились номером?


Треба попросити пробачення: “Пробачте, це помилка. Аналогічною повинна бути поведінка того, до кого зателефонували: не слід сердитися, ображати співрозмовника.

Які початкові фрази можна вважати ввічливими, коли Ви хочете розмовляти не з тим, хто взяв слухавку:


  • чи можна попросити…;

  • чи не могли б ви покликати…;

  • чи не можна покликати…;

  • вам не важко попросити…;

  • будь ласка, покличте…;

  • прошу покликати до телефону….

Кому повинна належати ініціатива закінчення розмови?


Зазвичай тому, хто зателефонував, але якщо співрозмовник значно старший за віком або службовим становищем, треба дати можливість закінчити розмову йому.

Наведіть формули закінчення телефонної розмови:


  • пробачте за турботу;

  • дякую за увагу;

  • дякую за дзвінок;

  • на все добре;

  • до побачення.

Якщо під час телефонної розмови зв’язок раптом перервався, хто повинен набрати номер ще раз?


Той, хто зателефонував.

Як заощадити час на телефонній розмові?


  • економте час на фазі першого контакту;

  • спочатку повідомте співрозмовника, про що йтиме мова;

  • не переривайтесь через інші дзвінки;

  • уникайте паралельних розмов з третіми особами;

  • уміло завершуйте розмову.

Які формулювання про неможливість покликати колегу до телефону не рекомендують застосовувати?


Не варто казати “у нього важлива розмова”, “він на важливій нараді”. Тоді абонент може образитися, що, мовляв, його розмова не є для вас важливою, отже, його не поважають.

Краще відповісти так:



  • Його зараз немає на місці.

  • Він пішов на обід.

  • Ми чекаємо його близько другої години.

  • Чи не могли б Ви зателефонувати трохи згодом (за годину), він, мабуть, уже буде на місці.
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка