Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей



Скачати 454.87 Kb.
Сторінка4/7
Дата конвертації14.09.2017
Розмір454.87 Kb.
1   2   3   4   5   6   7


Види ввічливості


  • коректність – підкреслено офіційна, чисто службова й дещо сухувата, холодна ввічливість;

  • шанобливість – ввічливість, яка підкреслює повагу до людини; найяскравіше виявляється у ставленні до старших жінок;

  • люб’язність – прагнення бути приємним і корисним; виявляється у дрібних послугах, уважності;

  • делікатність – ввічливість у поєднанні з особливою м’якістю й тонким розумінням внутрішнього стану й настрою інших людей.

Культура спілкування базується на принципі: ніщо не дає права бути неввічливим у розмові.

Маломовність і балакучість – крайнощі, яких слід уникати.

Маломовність людини найчастіше зумовлена вихованням, темпераментом, звичками.


Як уникнути маломовності?


  • Треба використовувати кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні, починаючи зі спілкування в колі найближчих друзів.

  • Перед тим, як почати говорити, варто кілька разів вдихнути і видихнути, а тоді почати говорити не поспішаючи.

  • Необхідно добре обдумати те, про що ви маєте говорити; слід прагнути сказати це якнайстисліше.

  • Слід намагатися говорити натхненно, щоб викликати зацікавлення слухачів.

    Балакучість

Балакучість – це теж вада спілкування. “Людина, яка багато говорить, врешті-решт скаже якусь дурницю” (О.Дюма).

Два типи балакучих людей:



Культура мовного спілкування – показник вихованості людини. Культура мови – це володіння нормами літературної мови, вміння користуватися всіма її засобами залежно від умов спілкування, мети і змісту висловлювання.

Як досягти високої мовної культури?



  • Перший крок: Як правильно? – засвоєння норм.

  • Другий крок: Як точніше? Як краще? Як доречніше? – залежно від ситуації спілкування; використання синонімії.

  • Третій крок: Як красивіше? – поповнення лексичного запасу; засвоєння афористичних фраз тощо.

Стиль ділового спілкування вимагає додержання таких правил:

  • вживання загальнозрозумілих слів у їхньому прямому значенні;

  • правильність та доречність вживання слів іншомовного походження;

  • обмежене вживання наукових термінів;

  • розшифрування рідковживаних абревіатур (для зовнішньої ділової кореспонденції);

  • недопустимість калькування російських моделей;

  • уникнення зайвих слів;

  • розрізнення значень близькозвучних слів (паронімів);

  • широке застосування синонімії.


Ділові контакти


Найважливіші етикетні формули (вітання, прощання, вибачення, прохання, подяка тощо) в українській літературній мові характеризуються великою різноманітністю, їхнє вживання зумовлене конкретною ситуацією спілкування.


привітання

Добрий ранок! Доброго ранку! Добрий день! Добридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Здоровенькі були! Доброго здоров'я! Моє шанування! Вітаю вас! Я рада (радий) вас вітати!

прощання

До зустрічі! До побачення! Щасливо! Дозвольте попрощатись! Дозвольте відкланятись! Бувайте здорові! На добраніч! Прощавайте! Щасливої дороги! Будьте щасливі! Я з вами не прощаюсь! Ми ще зустрінемось!

прохання

Будь ласка, будьте ласкаві, будьте люб'язні, прошу Вас..., чи не могли б Ви..., чи можу я Вас попросити..., маю до Вас прохання..., чи можу я звернутися до Вас із проханням..., дозвольте Вас попросити..., якщо Ваша ласка..., ласкаво просимо..., якщо Вам не важко..., не відмовте у проханні..., можливо, Ви мені допоможете.

вибачення

Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, я дуже жалкую, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, приношу своє вибачення, перепрошую, не гнівайтесь на мене, я не можу не вибачитись перед Вами, якщо можете, пробачте мені, пробачте, будь ласка.



Найважливіші правила знайомства:


  • молодшого за віком називають старшому;

  • нижчого за посадою відрекомендовують вищому;

  • новоприбулого називають тим, хто вже зібрався;

  • чоловіка відрекомендовують жінці (крім тих випадків, коли чоловік – це президент, член королівської родини чи церковний ієрарх);

  • у ділових стосунках найважливішу роль відіграє посада;

  • відрекомендовуючи незнайомих людей, необхідно називати їх так, як вони надалі звертатимуться один до одного;

  • у ділових стосунках варто не просто називати прізвище, ім’я, по батькові людини, а й сферу її діяльності чи інтересів. “Пан Михайло Василенко, директор фірми “Імідж”, яка спеціалізується на торгівлі офісною технікою, канцтоварами тощо”;

  • якщо хто-небудь, відрекомендовуючи вас, неправильно назвав прізвище чи назвав не той титул, звання, професію тощо, ви повинні негайно поправити його у ввічливій чи жартівливій формі.


Після того, як вас відрекомендували:


  • чоловік повинен злегка вклонитися, а якщо він сидить – встати;

  • жінка повинна кивнути головою – без поспіху, з гідністю, але без зарозумілості, дивлячись в очі тому, з ким її знайомлять. Жінка може при цьому сидіти, крім тих випадків, коли її рекомендують жінці, старшій за віком чи посадою, або якщо вона хоче виразити особливу прихильність до того, з ким її знайомлять;

  • для потискання руки першим простягає руку той, кому відрекомендували нового знайомого (жінка в разі знайомства з чоловіком; начальник простягає руку підлеглому; старший за віком молодшому). Жінка може не подавати руки чоловікові, але повинна відповісти рукостисканням на його простягнуту руку;

  • Формули ввічливості, які при цьому вживають:

  • “Дуже приємно”;

  • “Я рада (радий) Вас вітати”;

  • “Як ся маєте”.
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка