Методичні рекомендації щодо забезпечення готовності дитини до школи Адресовано вихователям та методистам дошкільних закладів, батькам



Сторінка4/6
Дата конвертації06.04.2016
Розмір1.06 Mb.
1   2   3   4   5   6

Хід заняття

I. Виступ учителя.

Письмом шестирічні діти оволодівають повільніше, ніж семирічні першокласники. Адже це вимагає певної фізичної готовності, а у шестирічної дитини ще відсутня точна і тонка координація рухів, необхідних при письмі, погано розвинені дрібні м'язи кисті рук, та й хребет ще досить слабкий.

На першому етапі важливий розвиток рухів руки, їх координація із зором. Тут помічниками є не тільки спеціальні вправи, але й такі, які ніби до письма прямого стосунку не мають, але сприяють підготовці руки до письма (застібування і розстібування ґудзиків, з'єднання деталей конструктора і т. д.).

Суттєву допомогу у підготовці руки і очей до письма надають також заняття образотворчою діяльністю.

Практика показує, що діти 6—7 років нерідко мають незадовільний рівень розвитку дрібної і великої моторики. Вони не спроможні проводити достатньо чіткі й прямі лінії при змальовуванні зразків фігур, накресленні друкованих літер, не вміють точно вирізати по контуру із паперу, у них погана координація рухів під час бігу, стрибків, загальна рухова неспритність і незграбність.

Причини недостатнього розвитку моторики різні й багатогранні. Але серед них можна виділити найбільш розповсюджені, які відображають загальні умови розвитку і виховання сучасних дітей: ослаблення організму і зниження показників загального фізичного розвитку; соціальні фактори (останнім часом навіть діти, які відвідували дитячий садок, іноді мають катастрофічно низький рівень сформованості навичок дрібної моторики (малювання, вирізування із паперу та ін.), оскільки цьому аспекту перестали приділяти належну увагу); повна втрата культури дитячих вуличних ігор (молодші школярі майже не грають у рухливі колективні ігри, хоча одним із призначень цих ігор якраз є саме вдосконалення рухових навичок).

Розвитку моторики дітей слід приділяти особливу увагу, оскільки розвиток рухового апарату виступає важливою умовою загального психічного розвитку.

II. Пальчикові ігри та вправи.
(Практична робота з учителем).

Забавлянка пальчиками допомагає дитині орієнтуватися у частинах свого тіла, зокрема, руки. Малюк навчається розрізняти один-кілька предметі?, узгоджувати дрібні рухи руки, привчається до праці. Пальчикові ігри та вправи викликають у дітей пожвавлення, позитивні емоції, здійснюють тонізуючий вплив на функціональний стан мозку, сприяють розвиткові мовлення.



«Бублички».

Почергово торкатися своїм великим пальцем кожного наступного пальця, утворюючи у такий спосіб «бубличок».



«Хатинка».

Долоні обох рук з міцно стуленими пальцями з'єднати внутрішнім боком, потім розвести їх, лишаючи пальці обох рук притиснутими пучками один одного. Так утворюється «хатинка».



«Віяло».

Руки дитини з міцно стуленими пальцями тримають перед грудьми долонями догори. Потім пальці поволі розводять якнайдалі один від одного, утворюючи «віяло»; обмахують обличчя, ніби спекотно.



«М'яч».

Пучками розчепірених і зігнутих пальців правої руки дитини торкаються пучка пальців лівої руки, утворюючи «м'яч». У такому положенні тримають пальці, рахуючи до п'яти, щоб від напруження вони не втомилися.



«Тіньовий театр».

Дорослий сідає з малюком так, щоб тінь від джерела світла падала на стіну, або на аркуш білого паперу, який слугує екраном. Складає з пальців різноманітні фігури, від яких утворюється жива тінь.



«Зайчик».

Великий палець торкається стулених пучок мізинного та безіменного, а вказівний та середній пальці навперемінно рухаються. На екрані з'являється тінь зайчика, який перебирає вушками.



«Політ птаха».

Прямі пальці обох рук стулені. П'ясть правої руки дитини кладуть похило на п'ясть лівої. Одночасно підніманням та опусканням п'ястей імітують змахування пташиних крил.



III. Робота з тістом.

(Предметно-практична діяльність вихователя з батьками).

1. Одночасно скоордшюваніеть дій обох рук.

Мама замішує тісто. Потім пропонує дитині й самій місити, показуючи їй, як треба правильно тиснути кулачками, як перевертати тісто руками, натискати, щоб вимісити. Шматочок тіста розкачується на дошці поздовжніми рухами обох рук, щоб утворилася качалочка завдовжки 15 см. Дорослий стежить, щоб вона була рівномірною по товщині, нагадує дитині, що слід рівномірно синхронно натискати обома руками з однаковою силою.



2. Вироблення окоміру.

Виконуючи цю вправу, дитина вчиться оперувати різальними інструментами (ножем, стекою) ведучою рукою. Качалочку розрізають на однакові шматочки ножем чи стекою. Дитина спочатку спостерігає за цим, а потім її навчають притримувати тісто лівою рукою (якщо вона праворука) або правою (якщо ліворука); правильно тримати ніж, натискати ним, щоб розрізати качалочку. Розвиткові окоміру допомагає використання зразка певної довжини.



3. Ліплення коржа.

Вправа розрахована на синхронну скоординовану діяльність обох рук. Водночас малюк вчиться користуватися качалкою. Йому пояснюють, що треба підготувати тісто для пиріжків. Беруть один із відрізаних шматочків, умокують його з обох зрізів у борошно, щоб тісто не липло до дошки та до качалки, й починають розкачувати. Під час розкачування тіста качалкою працюють обидві руки; відбувається одночасна синхронна координація рухів та масаж.



4. Ліплення пирога.

Відрізаний шматочок тіста кладуть на ліву долоню, а праву долоню притискають до лівої. Обома руками намагаються тиснути на тісто, щоб розплескати його, — виходить круглий коржик-заготовка. Посередині кладуть начинку, беруть у долоні й притискають краї. Потім тримають виріб у одній руці, а великим та вказівним пальцями ведучої руки зліплюють краї «пирога».



5. Ліплення вареників.

Качалочку з тіста ріжуть на менші шматочки. Розкачавши качалкою шматочок-вареницю, кладуть посередині начинку й великим та вказівним пальцями зліплюють краї. Дитину навчають також працювати трьома пальцями: великим, вказівним та середнім.



6. Ліплення бубликів.

Розкачують долонями тонку качалочку завдовжки до 10 см. Міцно з'єднавши її кінці, отримують бублик.



7. Ліплення квітки.

З трьох-чотирьох маленьких бубличків складають квітку. Пелюстки розплющують долонею; стебельце виготовляють з довгої качалки.



IV. Робота у парах.

1. З дрібними предметами.

Використовується все те, з чим дитина здатна маніпулювати самостійно: мозаїка, ґудзики, природний матеріал (насіння квасолі, соняшника, кукурудзи, жолуді, листя дерев, крилатки клена тощо).

Робота з таким матеріалом тренує пальці, розвиває зорову, образну пам'ять, координацію дрібних рухів п'ясті руки та пальців. Відбирання квасолин за різними ознаками: за кольором, за формою, за величиною. Виготовлення композиції із квасолі. Основу для виробу — картон, розмазати пластилі­ном. Потім викладати за зразком різні геометричні фігури, починаючи з найлегшої — прямокутника. Поступово завдання ускладнюється: викласти вазу з квітами, фігурки тварин, казкові персонажі та сюжети.

2. Робота з ножицями.

Для зміцнення пальців ведучої руки знадобляться ножиці (слід обов'язково пояснити правила безпеки при користуванні ними). Головне у роботі з ножицями та папером забезпечувати координацію рухів пальців та п'ясті руки, синхронну роботу обох рук, оскільки треба притримувати папір однією рукою, а ведучою різати ножицями. Одночасно дитина навчається слухати іі розуміти вказівку дорослого, виконувати завдання за зразком і звіряти з ним свою роботу.

Різання паперу. Розріжте по згину з дотриманням точної лінії його.

Складання. Складіть із паперових смужок за зразком ялинку, будиночок тощо.

Вирізування геометричних фігур та складання з них простих орнаментів.

Гра «Дерево підсумків».

На аркушах рожевого кольору напишіть свої позитивні враження від заняття, а на аркушах синього — побажання щодо покращення нашої роботи або те, що вам сьогодні не сподобалося і чому.

Не обов'язково брати і рожевий, і синій аркуші. Ви можете скористатися (за бажанням) тільки одним кольором. Після того, як ви опишете власні враження, підійдіть, будь ласка, до малюнка дерева і наклейте свої аркуші на нього.



Спільне заняття з вчителем, вихователем, психологом та лікарем

Тема. Останнє «вільне» літо.

Мета. За допомогою тесту оцінити підготовленість дитини до школи, дати практичні поради батькам щодо правил занять з дітьми для розвитая тонкої моторики руки, для розвитку самоконтролю, для збагачення словникового запасу, правильної звуковимови. Ознайомити з умовами, якії зроблять останнє «вільне» літо дітей щасливим.

Хід заняття

І. Слово вчителя.

Останнє «вільне» літо дошкільників по-особливому тривожне для батьків. Адже дитина йде у перший клас. Деякі батьки прагнуть виконати за це літо програму гімназії чи першого класу. Чи не краще переконатися, що дитина володіє достатньою психологічною зрілістю, щоб навчатися у школі.

Що таке шкільна зрілість (чи психологічна готовність до школи)? Виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний. Про це вам розповість психолог.

II. Виступ психолога.

Інтелектуальна зрілість для віку 6—7 років — це вміння виділяти фігуру із літа, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв'язки між явищами і подіями, логічно запам'ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації.

Емоційна зрілість — це ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу.

Соціальна зрілість — це потреба у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячої групи, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя.

Отже, без цього необхідного рівня розвитку дитина не може успішно навчатися у школі.

Слід пам'ятати, що не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. До шкільного віку діти мають різний багаж досвіду: знання, уміння, навички, звички. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати, і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.



III. Робота над тестом.

Для того, щоб ви могли оцінити підготовленість дитини до школи, і інтонуємо невеликий тест.



Чи готова дитина до школи?

  1. Чи хоче ваша дитина йти до школи?

  2. Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й авчатися буде цікаво?

  1. Чи може ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

  2. Чи ваша дитина у присутності знайомих анітрохи не соромиться?

  3. Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із 5 речень?

  4. Чи може розповісти напам'ять кілька віршів?

  5. Чи вміє вона відмінювати іменники за числами?

  6. Чи легко дається дитині заучування віршів, скоромовок, лічилок на­пам'ять?

  7. Чи вміє рахувати до 10 і назад?

  1. Чи може вона розв'язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

  2. Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?

  3. Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

  4. Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм?

  5. Чи може вона зібрати пазли з 5 частин за хвилину?

  6. Чи знає дитина мазни диких і свійських тварин?

  7. Чи може вона узагалі.питати поняття (наприклад, назви одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

17. Чи любить ваша дитина самостійно працювати: малювати, збирати
мозаїку тощо?

18. Чи може вона розуміти і точно викопувати словесні інструкції?


Якщо позитивних відповідей:

15—18 — дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати.

10—14 — ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли «ні», підкажуть, над чим іще потрібне попрацювати.

9 і менше — почитайте спеціальну літературу, постарайтесі. приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.



IV. Правила проведення занять з дітьми.

(Практичні поради).

Дитина не народжується першокласником. Готовність до школи — це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, дідусем, старшим братом чи сестрою з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини. Але запам'ятайте кілька правил:


  • Заняття з дитиною мають бути обопільно добровільними.

  • їх тривалість не має перевищувати 35 хвилин.

  • Не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена.

  • Постарайтеся, щоб заняття мали регулярний характер. Корисно використовувати загальнорозвиваючі вправи для зміцнення сприймання, пам'яті, уваги, тонкої моторики руки.

V. Практична робота батьків у парах.

— Виразно повторюйте слова.

— Перекажіть почутий текст своїми словами.

— Запам'ятайте і відтворіть предмети, їх кількість і розташування.



  • Порівняйте два предмети: що у них спільного і відмінного.

  • Запам'ятайте послідовність цифр.

  • Порівняйте два майже однакові малюнки.

  • Розучіть вірш, скоромовку.

VI. Інсценізація ігор (проводить вихователь)

«Пташка»

(Пізнавальна гра для розвитку самоконтролю).

Перед початком гри ведучий ознайомлює дітей (у даному випадку батьків) з різними породами дерев, може показати їх на картинці, розповісти, де вони ростуть. До початку гри всі обирають для себе фант, іграшку чи будь-яку дрібну річ. Гравці сідають у коло й обирають збирача фантів. Він сідає у середину кола і всім іншим гравцям дає назви дерев (дуб, клен, липа). Кожен має запам'ятати свою назву.

Збирач фантів говорить: «Прилетіла пташка і сіла на дуб». «Дуб» має відповісти: «На дубі не була, полетіла на ялину». «Ялина» викликає інше дерево тощо. Хто проґавить, віддає фант. Наприкінці гри фанти відіграються.

Необхідно уважно стежити за перебігом гри і швидко відповідати. Підказувати не можна.



«На одну букву»

(Гра для збагачення словникового запасу).

Сидячи колом, учасники вибирають букву, починаючи з якої усі присутні мають по черзі перелічити предмети, ЩО знаходяться у цій кімнаті. Припустимо, усі придумують слова на букву «с» і починають говорити навперебій: стілець, стіл, стіна, степи... Виграє той, хто сказав останнє слово.



VII. Виступ логопеда.

Найбільш поширеним видом мовного недоліку у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку є неправильна вимова звуків, особливо важких приголосних: с-з, ш-ж-ч-щ, л-р. У цьому віці неправильна вимова звуків це природний етап і з віком вона минає, але за певних умов може закріпитися у стійкий мовний дефект.

Щоб запобігти такій ваді, батьки і дорослі повинні правильно розмовляти з дітьми. Речі називати чітко своїми назвами, не «сюсюкати».

У формі гри з маленькими дітьми імітуйте звуки тварин, голос труби, гуркіт мотора, як їде трактор. Артикуляційний апарат дитини тісно пов'язаний з дрібною моторикою руки. Розвиваючи дрібну моторику руки, ви розвиваєте артикуляційний апарат, тим самим попереджуючи у майбутньому вади звуковимови. Для цього потрібно заохочувати дитину ліпити з пластиліну, особливо дрібні деталі; складати конструктор з дрібних деталей: на нитку нанизувати бісер, надівати спочатку великий, а потім все дрібніший; перебирати зерно; складати мозаїку; малювати.

Також велику роль відіграє пальчикова гімнастика: у наших пальцях знаходяться всі нервові закінчення, які подають імпульси до кори головного мозку, де знаходяться мовні центри. Тому дуже корисно виконувати такі вправи з дітьми. Ось наприклад:

1. Ми долоньки розітрем

І зігрієм пальчики,

Будем плескати руками,

Як маленькі зайчики.

2. П'ять братів, п'ять зайців,

П'ять завзятих молодців.

Це не в лісі сірі зайці,

А це просто твої пальці.

3. Розтирати кожен пальчик круговими рухами і промовляти:

Цей пальчик — твій татусь.

Це — твоя матуся.

Цей пальчик — це дідусь.

Це — твоя бабуся.

А це пальчик — це я.

Оце вся моя сім'я.

Щоб виявити, які звуки дитина вимовляє невірно, можна зробити перевірку за алфавітом на малюнках, з «Розрізної абетки», «Абетки на і кубиках». Ті звуки, які дитина вимовляє неправильно, записати, а потім працювати з нею, щоб вона бачила, як дорослі складають губи, язик і намагалася наслідувати їх. Але насамперед потрібно стежити за своєю звуковимовою, а потім вчити дитину.

Якщо малюк навчиться правильно вимовляти звук, це потрібно закріпити у скоромовках, чистомовках, віршиках, казках, у розмовній мові. Багато потрібно спілкуватися з дітьми. А при потребі звертайтеся на консультацію до логопеда.

Кожному учаснику вихователь роздає пам'ятку.

Додаток 4.З



Ваша дитина йде до школи

(комплекс тестів)



Як перевірити ступінь готовності дитини до школи

Готовність до засвоєння навчальних предметів



Стан готовності до читання:

І. Ви прочитали дитині казку чи оповідання. Попросіть переказати.

1). Якщо дитина переказує близько до тексту-6 балів.

2). Переказує скорочено, основний зміст - 5 балів.

3) Переказує надто скорочено, з вашою допомогою - 4 бали.

ІІ Розповідь за малюнком. Запропонуйте дитині розглянути ілюстрацію у книжці або репродукцію картини художника.

1) Якщо дитина спочатку розглянула, подумала, а потім розповіла про сюжет, визначаючи і головну думку, і деталі, і загальний настрій - 6 балів. 2). Схематична розповідь - 5 балів, 3). Перечислює, що зображено-4 бали. Стан читання. 1). Якщо дитина читає словами - 6 балів. 2) Читає по складах - 5 балів, 3). Читає по буквах - 4 бали.



Готовність до математики:

  1. Лічба до 10 і у зворотному порядку від будь-якого числа (від 1-го, 3-х 5 і т.д.) - 2 бали.

  2. Уміння розкласти число на менші (складові): наприклад, 7-це 6 і 1; 5 і 2; 4 і 3; 3 і 4; 2 і 5; 1 і 6-2 бали.

  3. Знайти сусідів кожного числа: у числа 5 менший сусід 4, а більший - 6 - 2 бали.

  4. Уміння лічити по порядку - перший, другий - 2 бали.

  5. Уміня розв'язувати задачі на додаваня і віднімання - 2 бали.

  6. Уміння самостійно складати задачі - 3 бали.


Цікаві питання- задачі

  • Ти і я да ми з тобою. Скільки нас всього? (2)

  • Як за допомогою однієї палички можна утворити на столі трикутник?

  • Скільки кінців має палиця? (Два) Дві з половиною? (6)

  • Як за допомогою 2 паличок можна утворити на столі квадрат?

  • Якщо курка стоїть на одній нозі, то вона важить 2 кг. Скільки буде важити курка, коли стане
    на обидві ноги?

  • Росло 4 берези. На кожній березі - по 4 великих гілки. На кожній великій - по 4 маленьких.
    На кожній маленькій - по 4 яблука. Скільки яблук росло?

  • На столі лежало 4 груші. Одну з них розділили на 2 частини. Скільки груш на столі?

  • На дереві сиділо 4 пташки: 2 ворони, решта - горобці. Скільки горобців?

  • У бабусі Одарки - внучка Марійка, киця - Минка, собачка - Сніжинка. Скільки у бабусі внуків?

  • Горіло 7 свічок. 2 свічки потушили. Скільки свічок горить?

  • Хто стає вищим, коли сідає? (Собака)

  • Скільки очей у морського їжака, якщо у нього на три ока більше, ніж у звичайного, лісового?

  • Довжина стрибка у зайця 3 м. Скількома стрибками він подолає відстань 9 м?

  • Прудка жаба стрибками долає 6 м. Яка довжина її стрибка?

  • Хто кращий стрибун - заєць чи жаба?

  • Лисиці курка сниться. Курці сниться лисиця. Кому з них солодше спиться?

  • У кого голова важча за все тіло? (У молотка)

  • І вдень іде, й вночі іде, а з місця й кроку не ступне. (Годинник)

  • На якому боці спить заєць? (На хутровому)

  • Від чого ворона чорна? (Від дзьоба до хвоста)

  • Скільки горобець зробить кроків за 7 років? (Жодного, тому що він стрибає)

ПРОВЕДІТЬ ТЕСТУВАННЯ

МИСЛЕННЯ

Порівняння предметів з пам'яті

Малому пропонують такі пари уявлень: 1) муха і метелик; 2) будинок і хатинка; 3) стіл і стільці; 4) книжка і зошит; 5) вода і молоко; 6) сокира і молоток; 7) фортепіано і скрипка; 8) пустощі і бійка; 9) лоскотати і гладити; 10) місто і село. Щоб він зосередився на завданні, нехай уявить те, що треба буде порівняти. Запитайте його, наприклад: "Ти бачив муху? А метелика?"

Після короткої бесіди про кожну пару слів запропонуйте порівняння їх: "Чи схожі між собою муха і метелик? А може, ні? Чим же вони схожі? А чим відрізняються одне від одного?" Відповіді краще записувати (можна й на магнітофон), щоб потім проаналізувати.

Отже, скільки пар слів дитина вдало порівняла? Що для неї легше: шукати відмінність чи подібність?

Якщо порівняння здійснене правильно, виділені ознаки подібності і відмінності, то за одну проаналізовану пару слів виставляйте 5 балів. Логічне мислення

Математичний розвиток має на меті розвинути логічне мислення дитини. Не завжди запропоноване дитині завдання легко математично вирішується - треба підібрати "ключик" до його рішення і не боятися помилитися. Може статися, що буде аж дві відповіді, і обидві правильні.

Подані нижче контрольні вправи можна використати для перевірки дітей до навчання у школі.


  1. Вирізати з кольорового паперу моделі геометричних фігур (круги, трикутники) так, щоб фігур
    одного виду було на одну більше, ніж іншого. Як не перелічуючи визначити, чи порівну їх? (Викласти попарно).

  2. Дітям дають дві коробочки: одна порожня, а в другій - 8 кульок. Як перекласти кульки з однієї коробочки у другу, щоб в обох було кульок порівну?

  3. Закінчити думку: "У місті дерев менше, а будинків ..."; "У лісі грибів менше, а дерев ..."; "У качки пір'я більше, а у каченяти ..."; "У струмочку води менше, а у річці ..."; "У дитячому садку дітей більше, а дорослих ..."

  4. По доріжці йдуть мама й донька. Хто зробить більше кроків? Хто менше? Чому?

  5. Загадки про геометричні фігури:

Він у сторони протяг Має він вершину,

Рівненькі відрізки, Має і основу,

Поміж яких у нього А якщо покотиться,

4 кути-ріжки. То по колу знову.


(Квадрат, прямокутник). (Конус).

ПАМ'ЯТЬ

Слухова пам'ять

Прочитайте дитині сім слів, наприклад: гора, голка, троянда, кіт, годинник, пальто, вікно. Через 5 хвилин запропонуйте повторити їх. Зазначте, скільки слів вона пригадала, назвіть ті, які випустила.

Далі нехай повторить ці слова вже через годину. Зафіксуйте, скільки з них забуто. Знову скажіть слова, які не вдалося пригадати.

Запропонуйте пригадати всі слова через 2-3 години. Зазначте, скільки названо без підказок.



Висновки: названо 6-7 слів - результати добрі; 4-5 - задовільні; менше - результати незадовільні. Але при цьому слід враховувати стан здоров'я дитини, її настрій, міру втоми тощо.

Один із прийомів розвитку пам'яті: організуйте гру, в якій один із персонажів має запам'ятати пароль, що складається з семи зовсім не пов'язаних між собою слів. Через 5 хвилин пароль треба відтворити; потім його треба буде пригадати ввечері.





Зорова пам'ять

Покажіть дитині по черзі 10 картинок, на кожній з яких зображений один знайомий їй предмет. Картинку демонструйте 5-6 секунд. Показавши всі, попросіть назвати предмети, які дитина запам'ятала (порядок не має значення). Чи є повтори. Чи назвалися предмети, які ви не показували? Скільки всього картинок пригадала дитина?

Покажіть ті, які вона забула. Запропонуйте ще раз пригадати всі картинки через 10 хвилин. Знову зафіксуйте помилки.

Далі нехай дитина пригадає картинки через годину. Скільки предметів вона назве без вашої допомоги?



Висновки: названо 8-10 предметів - результати добрі; 5-7 - задовільні; менше - незадовільні.

Протягом дня не варто проводити більше ніж одне дослідження, якщо дитина сама не виявила активного бажання продовжувати роботу. Через день-два вправу треба повторити, замінивши попередню серію картинок на аналогічну. Не поспішайте зауважувати дитині, що в неї погана пам'ять.

Якщо порівняння неповне, виділені тільки ознаки подібності або ознаки відмінності, - виставляйте 4 бали. Якщо порівняння здійснюється за випадковими, неістотними ознаками (наприклад: "Молоток і сокира лежать у коробці"; "Молоко і воду не можна пити з холодильника", а головні ознаки дитина не називає, виставляйте 3 бали.

Якщо дитина не відповідає на запитання, чим подібні і чим відмінні предмети, виставляйте 2 бали.

Якщо відчуваєте труднощі не тільки з порівнянням, а й з уявленням змісту кожного слова окремо, -виставляйте 1 бал.

Висновки: добрі результати - від 39 до 50 балів; середні - від 27-38 балів; погані - від 10 до 26 балів.

Комплексні тести

для діагностики готовності дитини

до школи

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка