Методичні рекомендації щодо впровадження інформаційно-освітньої протиалкогольної програми для учнів 7 класу та їх батьків «Сімейна розмова»



Сторінка3/3
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.64 Mb.
1   2   3

Тема 2. Фактори ризику щодо появи алкогольних проблем у дитини (особистісні та соціальні)


Мета заняття: усвідомлення батьками своєї ролі у зменшенні факторів ризику щодо появи алкогольних проблем у їхніх дітей.

Завдання заняття: надати можливість батькам встановити наявність та ступінь сімейного фактору ризику щодо появи алкогольних проблем у їхніх дітей шляхом анкетування; визначити зміст понять “соціальні та особистісні фактори ризику”; звернути увагу батьків на головний особистісний фактор ризику – хибні уявлення дітей/підлітків про психоактивні речовини та наслідки їх вживання.

Методичні матеріали: щоденник для батьків «Сімейна розмова»

Наочні матеріали: плакат із назвою програми для батьків та з епіграфом до неї.

Обладнання: дошка або фліпчарт, маркери та папір формату А3 (на дві групи), папір формату А4 та олівці/ручки (за потреби).


ЕТАПИ

ЗМІСТ

ЧАС

Вправа на активізацію уваги

Вправа “Уявний предмет”

Ведучий: – Давайте трішки пограємо. Необхідно по колу передати предмет, який я вам запропоную, використовуючи при цьому пантоміму. В кінці кожен називає предмет, який на його думку він передавав. А я потім скажу, чия відповідь була вірною.

Примітка: ведучий може передати, наприклад, печену картоплю або мишеня, або маленьку папугу.

2 хв.

Актуалізація теми

Ведучий: – Що ми маємо на увазі, коли говоримо про «фактор ризику»?

Стояти під деревом під час грози – це фактор ризику, адже можна отримати удар блискавкою. Але не кожен, хто це робить, буде нею вражений. Деколи вона вражає і тих, хто цього не робить. Але ми знаємо, що стоячи під деревом під час грози, ми ризикуємо значно більше, аніж сидячи вдома. Для появи наркотичних проблем також потрібні фактори ризику. Чим більше їх в наявності, тим більший ризик того, що дитина буде мати проблеми з психоактивними речовинами.

Сьогодні ми згадаємо усі можливі фактори ризику, але акцент зробимо саме на сімейних.


1 хв.

Оцінка рівня інформованості

Ведучий: – Заповніть, будь ласка, анкету№3 «Фактор ризику». У вас є 3 хв. для заповнення анкети.

Можливі питання батьків:

“Якщо за результатами анкети виходить, що у нас взагалі ризик відсутній, чи означає це, що нам можна не хвилюватися за дитину?”



Відповідь: «Ризик існує завжди. Зверніть увагу, що питання даної анкети стосуються тільки сім’ї. Родинний захист – це безперечно дуже важливий фактор щодо формування світогляду дитини. Але є ще і її особистісний захист. Важливо розуміти, що ми лише можемо знизити ризик та підтримувати фактори захисту від появи негативних проблем у дитини».


3 хв.

Тематичний блок



Ведучий розподіляє групу на дві мікрогрупи, дає папір та маркери.

Завдання для роботи в групах:

1 група ― Записати соціальні фактори ризику щодо вживання алкоголю. 2 група ― Записати особистісні фактори ризику щодо вживання алкоголю.

Відповіді учасників

Коментар ведучого: – Більш детальну інформацію щодо соціальних факторів ризику ви зможете прочитати в інформаційному листку. Серед особистісних ризиків головне місце займають так звані «хибні уявлення» щодо алкоголю та наркотиків або міфи про них, які і підштовхують підлітка до небезпечних дій. Наведіть приклади (методом “мозкового штурму” ведучий записує відповіді учасників на дошці).

Ведучий доповнює:

  • «якщо ти нас поважаєш, ти вип’єш»

  • «заради приємних відчуттів один разок можна …»

  • «для заспокоєння нервів найкращі ліки – це сигарети та алкоголь»

  • «щоб не бути «білою вороною», краще випити, покурити, тощо…»

  • «усі щось приймають»

  • «я не такий, я завжди зможу зупинитися...»

  • «мене ніхто не розуміє,.. не любить…» тощо

Коментар ведучого: ― Ви можете скласти разом з дитиною свій список хибних уявлень про алкоголь та його вживання, виходячи із наявності знань вашої дитини та її віку. Якщо на кожне з цих тверджень ми наведемо дитині аргументи щодо їх хибності та запропонуємо корисне знання – це значно знизить ризик появи наркотичних та алкогольних проблем. Відсутність таких навичок, як відстоювання своєї позиції, здатність критично мислити, впевнено відмовляти, приймати рішення, поважати себе та ефективно долати стрес, також є особистісними факторами ризику. Як допомогти дитині сформувати такий особистісний захист ― це тема наших наступних зустрічей.

Отже, ми не можемо змінити суспільство, поставити на контроль телебачення, не випускати дітей з дому. Але ми маємо найцінніший механізм захисту від таких проблем – це позитивні родинні стосунки. На наступних зустрічах поговоримо про сімейні фактори захисту від наркотичних проблем, яких значно менше, але вони значно сильніші. А саме про те, що ми можемо зробити для профілактики вживання психоактивних речовин нашими дітьми.




20 хв.

Підсумок

Ведучий: – Надзвичайно важливо цікавитися життям власної дитини, знати її інтереси, захоплення, погляди. Зверніть увагу на анкету №4 «Наскільки добре я знаю свою дитину». Пропоную вам заповнити цю анкету вдома. Використовуючи анкету ви можете зіграти з дитиною в гру, в якій в якості «експерта» буде виступати ваша дитина. Інструкцію до гри читайте в щоденнику. Для підвищення власної компетентності з питань, які ми сьогодні розглядали пропоную прочитати вам інформацію:

Особливості дітей підліткового віку з 11-ти до 17-ти років.

Основні фактори ризику появи наркотичних та алкогольних проблем у дітей та підлітків (ведучий роздає інформаційні листки)


1хв.

Інформаційні листки для батьків до заняття 2

Особливості дітей підліткового віку


Ранній підлітковий вік складний і для батьків дітей, оскільки діти знаходять свою особисту незалежність в опорі батькам. У сім'ї підліток починає прагнути до самотності, ізоляції, присікає спроби батьків «лізти в душу», уникає навіть дотиків. Підліток будує мережу власних відносин, він прагне до групи однолітків. Думка групи стає найважливішим мірилом. Саме у групі тепер він вчиться розділяти групові норми, опановує нові соціальні ролі та майстерність спілкування. Вірність друзям стає основною цінністю його особистості. Заради друзів він може навіть обманювати, і ця брехня – для зберігання спокою батьків, яких він любить. Заради того, щоб бути прийнятим групою, підліток може, цілком усвідомлюючи небезпечні наслідки, чинити «як усі» – наприклад, пити пиво, курити марихуану, пробувати екстазі, заспокоюючи себе поширеними міфами, що «травичка – не наркотик», «один раз спробувати – це безпечно». Для того, щоб виглядати дорослим, він може відчайдушно демонструвати одноліткам не найкраще «доросле» – палити і вживати алкоголь. Цікавість до зміни свого тіла, до можливостей свого організму також може підштовхнути підлітка до небезпечних експериментів з психоактивними речовинами. Підлітковий вік – це вік пошуку відповіді на питання: який я, що я можу? Це вік гострої потреби звільнитися від опіки батьків. Протистояння батьків лише погіршує ситуацію.

Підлітковий вік в сучасній психологічній літературі оцінюється як один з критичних періодів розвитку. Він пов’язаний з кардинальними перетвореннями у сфері свідомості, діяльності, системі взаємостосунків індивіда. Почуття дорослості, претензії підлітка на нові права поширюються на всю сферу стосунків з дорослими, що чітко проявляється в причинах конфліктів з ними. Протест і непокора підлітка є засобом, за допомогою якого він хоче досягти зміни типу стосунків з дорослими. Тобто на початку підліткового періоду в зв’язку з проявом у підлітка уявлення про себе як уже не дитину і потребі у визнанні його дорослості оточуючими виникає цілком нова проблема – проблема рівноправності.

Отже, створення спільності в житті дорослого і підлітка, розширення сфери їх співробітництва і змістових контактів як основи переходу до нового типу стосунків є важливою проблемою у вихованні дітей цього віку і необхідною та обов’язковою умовою розгортання процесу научіння підлітка бути дорослим. Поступово вводити підлітка у світ дорослого повинні безпосередні вихователі – батьки і вчителі. Якщо цього не робити, то підліток знайде способи проникнути в цей світ без допомоги дорослих. Їх небажання або невміння зрозуміти нові прагнення підлітка штовхає його в середовище товаришів. Спілкування з товаришами є особливою школою розвитку соціально-моральної дорослості підлітка, і сила впливу ровесників прямо пропорційна ступеню незадоволеності підлітка спілкуванням з дорослими.

Основні фактори ризику появи наркотичних та алкогольних проблем у дітей та підлітків


СОЦІАЛЬНІ

Алкогольні та наркотичні проблеми у близьких родичів

Наявність алкогольних проблем у близьких родичів підвищує ризик появи алкогольних або наркотичних проблем у дитини. Передусім це зумовлено тим, що батьки або інші родичі несвідомо, шляхом власної поведінки та ставлення до вживання алкоголю або наркотиків, формують так званий «сценарій поведінки» дитини в майбутньому.



Проблеми організації та управління сім’єю

Щоб правильно поводитися, дітям потрібно мати чітку та зрозумілу інформацію – інструкцію від батьків про прийнятну та неприйнятну поведінку. Дітей необхідно навчити основних вмінь і навичок, а також забезпечити змістовною підтримкою та винагородою за добру поведінку так само, як і змістовним, але справедливим покаранням за неприйнятну поведінку. Якщо батьки не докладають зусиль до нагляду за поведінкою дитини, тоді будь-яка система винагород і покарань для дитини стає менш значимою. Такі діти ризикують мати проблеми з психоактивними речовинами.



Залучання до використання атрибутів вживання

Поведінка батьків та їхнє ставлення до психоактивних речовин впливає на поведінку та ставлення до цих речовин їхніх дітей. Особливо, коли батьки залучають дітей до своїх справ, пов’язаних із вживанням. Наприклад, прохання принести пиво, купити алкоголь, підпалити цигарку, змішати коктейль. Такі діти бачать себе майбутніми користувачами таких речей. Прихильне ставлення до вживання психоактивних речовин, батьківський дозвіл на помірне вживання алкоголю дітьми, навіть під наглядом, призводить до збільшення ризику вживання дітьми марихуани, а також робить вживання алкоголю для них абсолютно звичайною справою.



Друзі, які вживають наркотики або алкоголь

Це сильний фактор ризику вживання психоактивних речовин, особливо, у підлітковому віці, він може визначати поведінку навіть за відсутності інших факторів.



Деструктивний стиль виховання

Надмірний контроль або повна його відсутність, жорстоке поводження, відсутність ефективного спілкування з дитиною або потурання усім її примхам, значно збільшують ризик вживання психоактивних речовин.



Ігнорування потреб дитини батьками

Незадоволення таких потреб, як увага, повага, спілкування може привести дитину до пошуку задовольнити ці потреби поза родиною та сім’єю, наприклад, в колі друзів, які вживають психоактивну речовину.



Наявність «зайвих грошей»

Ризик щодо вживання психоактивної речовини збільшує наявність у підлітка чималенької суми кишенькових грошей за умови, якщо батьки не спілкуються з дитиною на тему, «що таке гроші, яка їм ціна, наслідки витрат, вміння користуватися грошима…».



ОСОБИСТІСНІ

Рання антисоціальна поведінка дитини

Цей фактор притаманний дітям, які з дитячого садка до першого-другого класу школи мали випадки агресивного реагування на події, особливо, коли це поєднується із відчуженістю та сором’язливістю. Майже 40% таких дітей схильні до правопорушень або вживання психоактивної речовини. Зовсім не обов’язково, що це станеться, але якщо не робити нічого, ризик збільшується.



Академічне відставання у середній школі

Академічне відставання може бути спричинене різними факторами: дитині нудно в школі, відсутність інтересу до навчання, брак зв’язку між учителем та учнем. Діти, які не встигають з навчанням у 4, 5, 6 класах, мають більший ризик зловживання психоактивними речовинами.



Відсутність зв’язку зі школою

Учні 4-7 класів, які втратили інтерес до школи та навчання, перебувають під впливом більшого ризику виникнення наркотичних проблем.



Відчуженість, схильність до бунтарства

Деякі діти сповідують позицію «мені все одно» щодо школи чи домівки. Такі діти не прив’язані до родини чи соціальної установи і тому більш схильні до впливу однолітків, які вживають психоактивну речовину.



Ранній досвід першого вживання психоактивної речовини

Фактом є те, що невживання психоактивних речовин до 21 року значно знижує ризик наркотичних проблем. Дитячий організм не здатний справлятися з алкоголем, внаслідок чого можуть з’явитися проблеми з фізичним та психічним розвитком дитини. Ранній досвід вживання алкоголю та наркотиків значно підвищує ризик появи хімічної залежності.



Наявність хибних уявлень щодо вживання психоактивних речовин

Ризик вживання алкоголю та наркотиків тісно пов’язаний із наявністю певних міфів або хибних уявлень про наслідки їх вживання. Наприклад, «один разок спробую, не сподобається більше не буду…» або «пиво – це не алкоголь, можна пити скільки хочеш…».



Проблеми у спілкуванні

Як правило, проблеми у спілкуванні пов’язані із невпевненістю в собі, сором’язливістю, невмінням відстоювати власні позиції. Відсутність корисних життєвих навичок та вмінь збільшує ризик вживання психоактивних речовин.



Нещасливе кохання

Старший підлітковий вік ― це, як правило, вік першого кохання, першого розчарування. Відсутність навички самоконтролю, критичного мислення, самоповаги збільшує ризик вживання психоактивних речовин.



БІОЛОГІЧНІ

Генетична схильність

Низька кількість алкогольдегідрогенази в організмі свідчить про можливий ризик появи проблем із вживанням алкоголю. Якщо батько або мати страждають на алкогольну залежність, дитині варто пояснити, чому їй не можна вживати алкоголь, а у дорослому житті, якщо і вживати, то невеликі дози.



Фізіологічні особливості організму

Ризик появи проблем з алкоголем підвищений, якщо людина має невеликий зріст та маленьку вагу, якщо це жінка, дитина або підліток.



Тема 3. Фактори захисту від алкогольних проблем у підлітків


Мета заняття: усвідомлення батьками важливого значення розвитку особистісного захисту у їхньої дитини; усвідомлення значимості встановленого ними стилю виховання, який може бути або фактором захисту для формування здорової поведінки дитини, або фактором ризику для появи у неї деструктивних форм поведінки.

Завдання заняття: надати можливість батькам визначити рівень розвитку навичок, корисних для особистісного захисту у їхньої дитини; надати можливість батькам оцінити власний стиль виховання; інформувати батьків про основні фактори захисту (соціальні та особистісні), про родинний захист та позиції батьків щодо виховання дитини.

Методичні матеріали: щоденник для батьків «Сімейна розмова»

Наочні матеріали: плакат із назвою програми для батьків та з епіграфом до неї.

Обладнання: дошка або фліпчарт, маркери та папір формату А3 (на дві групи), олівці або ручки (за потреби), та папір формату А4 для кожного учасника.

ЕТАПИ

ЗМІСТ

ЧАС

Вправа на активізацію уваги

Вправа “Знайди свою пару...”

Ведучий: – Пропоную налаштуватися на роботу в групі. Необхідно створити пару за допомогою міміки та погляду. Ніяких рухів, жестів, звуків та слів. Тільки погляд. Якщо вибір виявився взаємний – чудово, якщо ж ні, тоді та людина, яку обрали, говорить нам з ким, на її думку, створила пару вона і т.д. Якщо створилася пара, ми переходимо до наступного учасника по колу. Отже, на створення пари я даю вам 3 хв. В кінці ми побачимо скільки пар у нас співпало.

5 хв.

Актуалізація теми

Ведучий: – Емоційний контакт з дитиною важливий у будь-якому віці. Проте, коли діти маленькі, цей контакт здійснюється мимоволі. У підлітковий період, коли наш нащадок прагне до самостійності і хоче позбутися опіки, підтримувати емоційний контакт стає набагато важче. Але потреба його зростає. У спілкуванні з дитиною є важливі правила, які стають простими, якщо входять у звичку. Якщо контакт з дитиною порушується, їх дотримуватися важче, але все одно ― без них не можна. Це ті норми взаємин, пам'ятаючи про які, ми знаємо про дитину все, не стежачи за нею спеціально, відпускаючи дитину в компанію, не допитуючи її про тих, хто з нею був, помічаючи, що з дитиною не все гаразд раніше, ніж вона поскаржиться. Про існування емоційного контакту батьків з дитиною нам говорить відповідний стиль виховання батьків. Який у свою чергу може виступати як фактором захисту для дитини, так і фактором ризику щодо появи певних особистісних проблем у неї, які можуть призвести до вживання психоактивних речовин.

Коли дитина потрапляє у ситуацію небезпеки або ризику, коли поряд немає батьків, і вона повинна самостійно приймати рішення, на допомогу приходять корисні навички та вміння, а саме: ефективне спілкування, самоконтроль, критичне мислення, протистояння соціальному тиску, прийняття рішення, самоповага та впевненість в собі (ведучий записує ці навички на дошці). Це є особистісний захист від наркотичних та алкогольних проблем. Він формується за умови наявності сімейних факторів захисту.

Іншими словами сімейний захист – це сприятливий ґрунт, для вирощування «корисних навичок та вмінь» дитини, для формування її особистісного захисту. Дитині потрібно лише скористатися ними в слушні моменти свого життя.


3 хв.

Оцінка рівня інформованості

Ведучий: – Заповніть, будь ласка, анкету №5 «Корисні навички» Для заповнення анкети - 4 хв.

Можливі питання батьків:

“Яка мета даної анкети?”



Відповідь: “Дана анкета висвітлює питання, що відносяться до розвитку у дитини навичок впевненості в собі та самоповаги”, що формує особистісний захист дитини в ризикових ситуаціях в житті.

4 хв.

Тематичний блок

Ведучий роздає кожному учаснику інформаційний листок «Типологія батьківських позицій»


Самостійна робота:

Ведучий:― Прочитайте, будь ласка, інформаційний листок «Типологія батьківських позицій».

Проаналізуйте власний стиль виховання та визначте до якого типу він відноситься. Результат самооцінки ви не проголошуєте. Час на виконання завдання – 5 хв.



Коментар ведучого: ― Отже, ви зробили свої висновки щодо стилю виховання. Авторитетна позиція виховання – це адекватне та здорове спілкування “батьки-діти”. Ризик полягає в тому, що дитина, яка виховувалась в умовах відторгнення, жорстокості, надмірної опіки, контролю та байдужості, більш схильна до вживання наркотиків та алкоголю.

Тематична вправа

Ведучий розділяє групу на дві підгрупи, дає маркери та папір на кожну групу.



Завдання для роботи в групах:

1 група ― Запишіть соціальні фактори захисту від наркотичних та алкогольних проблем дитини?

2 група ― Запишіть особистісні фактори захисту від наркотичних та алкогольних проблем дитини?

Відповіді учасників

Ведучий доповнює учасників, дописуючи відповіді на їх робочий папір.



Коментар ведучого: ― Більш детальну інформацію щодо факторів захисту ви зможете прочитати в інформаційному листку. А зараз давайте поставимо плюс навпроти тих факторів, які пов’язані із діями батьків?

Відповіді учасників

Коментар ведучого: ― Отже, як бачимо, наявність усіх факторів захисту так чи інакше залежить від компетентності батьків з питань профілактики негативних явищ у дитини. Одним з основних захистів дитини від наркотичних та алкогольних проблем виступає авторитетний стиль виховання, а точніше така позиція батьків до дитини, як «прийняття та любов». Я хочу ще раз підкреслити, що найважливішим фактором захисту від появи наркотичних та алкогольних проблем у підлітка, виступає «Сімейний захист».

Тематична вправа

Ведучий розділяє групу на три підгрупи, дає маркери та папір на кожну групу.



Завдання для роботи в групах (змагання):

Ведучий: - Запишіть різні можливі варіанти розвитку самоповаги у дитини. По черзі учасник з кожної команди називає один прийом. Ведучий записує відповіді на дошці. Виграє та команда, яка назвала більшу кількість прийомів.

Примітка: Ведучий доповнює список, використовуючи інформаційний листок «Прийоми формування самоповаги у моєї дитини» .

20 хв.

Підсумок

Ведучий: – Важливо моделювати різні ситуації в родині, в яких дитина має можливість розвинути власну впевненість, навички відмови. Пропоную вам скористатися підказками щодо цього в рубриці Тренуємось вдома, тема№3. Для підвищення власної компетентності з питань, які ми сьогодні розглядали пропоную прочитати вам інформацію:

Типологія батьківських позицій.

Сімейний захист. Прийоми формування самоповаги у моєї дитини (ведучий роздає інформаційні листки)


1хв.



Інформаційний листок: «Прийоми формування самоповаги у моєї дитини»


  • Підтримувати успіхи дитини, хвалити навіть за незначні її досягнення.

  • Стимулювати дитину брати участь у шкільній та позашкільній діяльності, але не вимагати завжди бути кращою.

  • Висловлювати підтримку, якщо дитина у розпачі.

  • Допомагати дитині вибирати та ставити перед собою реальні цілі.

  • Виправляти та оцінювати вчинок чи поведінку, а не особистість дитини.

  • Надати можливість дитині відповідати за будь-яку домашню роботу, але так, щоб вона відчула себе частиною команди.

  • Робити щось разом з дитиною, адже вона дуже цінує час, який проводить з батьками

Інформаційні листки для батьків до заняття 3

Типологія батьківських позицій


В кожній родині об'єктивно складається визначена, далеко не завжди усвідомлена нею система виховання. Основні складнощі у спілкуванні, конфлікти виникають через батьківський контроль за поведінкою, навчанням дитини, вибором друзів тощо. Крайні, найнесприятливіші для розвитку дитини випадки – жорсткий, тотальний контроль при авторитарному вихованні і майже повна відсутність контролю, коли дитина виявляється надана сама собі, бездоглядна.


Авторитарний

Здатність задовольняти потреби дитини – низька. Рівень вимог до дитини – високий.



Авторитетний

Здатність задовольняти потреби дитини – висока. Рівень вимог до дитини – високий.



Індиферентний (байдужий)

Здатність задовольняти потреби дитини – низька. Рівень вимог до дитини – низький.



Дозволений

Здатність задовольняти потреби дитини – висока. Рівень вимог до дитини – низький.




Авторитарний

Батьки, зрозуміло, можуть і повинні висувати вимоги до своєї дитини, виходячи з цілей виховання, норм моралі, конкретних ситуацій, в яких необхідно приймати педагогічно й етично виправдані рішення. Проте ті з них, які віддають перевагу наказам та насильству, стикаються з опором дитини, яка відповідає на тиск, примушення, погрози своїми контрзаходами: лицемірством, обманом, спалахами грубості, а іноді відвертою ненавистю. Але навіть, якщо опір виявляється зломленим, разом з ним виявляються зломленими і багато цінних якостей особистості: самостійність, відчуття власної гідності, ініціативність, віра в себе і в свої можливості. Безоглядна авторитарність батьків, ігнорування інтересів і думок дитини, систематичне позбавлення права голосу при вирішенні її питань ― є гарантією серйозних невдач формування здорової особистості.



Дозволений

Це система відносин, за якої батьки, забезпечуючи задоволення всіх потреб дитини, захищають її від яких-небудь турбот, зусиль і труднощів, приймаючи їх на себе. Питання про активне формування особистості відходить на другий план. Батьки, по суті, блокують процес серйозної підготовки їхніх дітей до зіткнення з реальністю за порогом рідного будинку. Саме ці діти виявляються більш непристосованими до життя в колективі. За даними психологічних спостережень саме ця категорія підлітків дає найбільше число зривів в перехідному віці. Якраз ці діти, яким здавалося б нема на що скаржитися, починають повставати проти надмірної батьківської опіки. Якщо диктат припускає насильство, наказ, жорсткий авторитаризм, то опіка – турботу, огорожу від труднощів. Проте результат багато в чому співпадає: у дітей відсутні самостійність, ініціатива, впевненість, вони так або інакше усунені від рішення життєвих проблем.



Індиферентний (байдужий)

Дана позиція характеризується низьким рівнем вимогливості та слабкою реакцією на запити та потреби дитини, віддаючи перевагу іншим справам. Часто таких дітей виховують дідусі та бабусі – і це в найкращому випадку.



Авторитетний

Демократія передбачає співпрацю усіх членів родини. Для дитини встановлені правила, рамки, межі. Батьки послідовні щодо своїх вимог та контролю. Потреби дитини важливіші, ніж суворе дотримання правил. Дитина в такій сім’ї має можливість відчути себе особистістю, яка має право на власну думку, на самостійні рішення, які поважають. Дитину в такій сім’ї цінують, розуміють та люблять.


Сімейний захист


Батькам варто:

Розмовляти з дитиною. У кожної людини є потреба говорити з тими, хто її оточує, та слухати, що вони говорять. Це необхідно і дітям, і батькам. Якщо спілкування не відбувається, наростає непорозуміння, і ми віддаляємося один від одного. Тоді наша дитина задовольняє потребу у спілкуванні та увазі за межами родини. А це великий ризик того, що таке спілкування виявиться деструктивним для неї.

Вислуховувати її. Здатність слухати ― ключ до ефективного спілкування. Це не так просто, як може здатися на перший погляд. Якщо людина уміє слухати, видно, що їй цікаво, вона прагне зрозуміти, що їй говорять, вона прагне дізнатися про відчуття, про погляди своєї дитини, не вступаючи з нею в суперечку. Наша дитина хоче, щоб її слухали, а значить вона вимагає поваги до себе. Якщо дитина помітить, що ми байдужі, вона знайде когось, хто вислухає її та висловить їй свою повагу, але, наприклад, вживаючи при цьому алкогольний напій чи марихуану.

Розповідати дитині про себе. Дітям часто важко уявити, що ми теж були молодими. Треба не боятися говорити дитині про своє дитинство, молодість, про власні помилки. Але це не привід для повчальних історій на кшталт: "Коли я був у твоєму віці...". Якщо ми можемо поділитися з дитиною своїми невдачами, проблемами, вона швидше побачить в нас не тільки батьків, але й друзів, з яким можна поділитися своїми переживаннями. Задовольнити потребу дитини у самовдосконаленні можна привчаючи її до думки, що проблеми можна обговорювати.

Вміти поставити себе на місце дитини. Дитині часто здається, що з тими проблемами, з якими їй довелося зіткнутися, ніхто раніше не стикався. Добре, якщо у неї не буде сумнівів, що ми розуміємо, що з нею відбувається. Зовсім не обов'язково мати на все готову відповідь або повчальну історію. Треба лише подивитися на світ її очима, пригадати, як, можливо, наші батьки критикували нашу зачіску, музичні захоплення, які вони не розділяли з нами, і пригадати, що ми при цьому відчували. Варто дати дитині зрозуміти, що ми її розуміємо.

Бути поряд. Ми, звичайно, не зможемо завжди бути разом. Ми працюємо, нам потрібно відпочивати, і діти розуміють це. Але важливо, щоб дитина знала, що у нас для неї завжди знайдеться час, щоб поговорити, разом відпочити, або просто побути поруч. Таким чином, ми задовольняємо потребу дитини в ніжності, любові та увазі.

Бути твердими та послідовними. Твердість ― не означає прояв агресії та беззаперечного підпорядкування. Це означає, що дітям відомі наші погляди на життя. Важливо ставите перед дитиною вимоги, які вона може виконати. Якщо ми послідовні, то дитина ніколи не зможе дорікнути нам, що ми вчинили нечесно. Вона знатиме, чого від нас чекати.

Намагатися підтримувати самостійність дитини. Важливо проводити час з дитиною і розмовляти з нею. Але не менш важливо задовольняти потребу дитини у свободі та незалежності. Вона буде менш схильна до вживання психоактивних речовин, якщо буде мати можливість самостійно знаходити вихід із складної ситуації, вирішувати куди піти навчатися, з ким зустрічатися та чим захоплюватися. В даному випадку ми виступаємо лише у якості “страховки ”.

Спілкуватися з друзями своєї дитини. У більшості випадків перші спроби наркотичної речовини відбувається під впливом друзів. Необхідно переконатися в тому, що ми знаємо, з ким дружить наша дитина, спілкуватися з її друзями. Хай вони приходять до дому. Ми повинні знати, де вони збираються.

Пам'ятати про унікальність своєї дитини. У кожної людини є сильні та слабкі сторони. У кожної дитини є здібності, навіть якщо здається, що це не так. Треба допомогти дитині повірити в себе, знайти те, що у неї виходить найкраще. Якщо вона повірить, що на щось здатна в житті, то спрямує зусилля на досягнення своїх цілей. Задоволення потреби щодо реалізації власного потенціалу дитини допоможе значно знизити ризик появи алкогольних та наркотичних проблем.

Тема 4. Ефективне спілкування зі своєю дитиною


Мета заняття: усвідомлення батьками, що найважливішим фактором захисту від наркотичних та алкогольних проблем у своєї дитини є спілкування з нею.

Завдання заняття: надати можливість батькам проаналізувати власний рівень ефективного спілкування з дитиною, інформування щодо головних складових ефективного діалогу з дитиною (що, коли, як говорити); навчання батьків навичкам діалогу з дитиною про алкоголь.

Методичні матеріали: щоденник для батьків «Сімейна розмова»

Наочні матеріали: плакат із назвою програми для батьків та з епіграфом до неї, плакат “Ефективний діалог”, плакат “Умови для ефективного спілкування”.

Обладнання: дошка або фліпчарт, олівці або ручки (за потреби), маркери та папір формату А3 (на дві групи).


ЕТАПИ

ЗМІСТ

ЧАС

Вправа на активізацію уваги

Вправа “Разом з дитиною я люблю…”

Ведучий: – Пропоную зараз кожному по колу продовжити фразу ”разом зі своєю дитиною я люблю…”.

5 хв.

Актуалізація теми

Ведучий: – Спілкування з дитиною на різні теми – це прояв цікавості нею, а також потужний механізм захисту від багатьох проблем. Підлітковий вік сам по собі є ризиком вживання алкоголю та наркотиків, експериментування з ними, перший сексуальний досвід. Тому варто знати що означає ефективно спілкуватися з нею у підлітковому віці. Кожна дитина ― особлива і потребує індивідуального підходу. Спілкування з дитиною може мати різні форми, різні цілі та різні результати. Іноді ми не розуміємо, чому дитина не бажає з нами спілкуватися, чому вона слухає, але не чує наше повідомлення до неї. Бувають випадки, коли батьки підлітка, який потрапив у лікарню з отруєнням після вживання алкоголю, говорять: “Ми ж неодноразово розмовляли з ним на тему вживання алкоголю, говорили йому про наслідки, просили не пити тощо” Чому так трапилось? Сьогодні ми поговоримо про ефективність діалогу з дитиною. Тому що саме ефективне спілкування, зокрема діалог, є важливим фактором захисту від появи наркотичних та алкогольних проблем.

1 хв.

Оцінка рівня інформованості

Ведучий: – Заповніть, будь ласка, анкету№6 «Спілкування зі своєю дитиною». У вас є 2 хв. для заповнення анкети.

3 хв.

Тематичний блок



Ведучий зачитує плакат:

- Ефективний діалог з дитиною чи підлітком на тему вживання небезпечних речовин залежить від трьох факторів:



  • Що говорити

  • Як говорити

  • Коли говорити

Ведучий розподіляє групу на дві мікрогрупи, дає учасникам маркери та папір формату А3.

Завдання для роботи в групах:

1 група – Що, на вашу думку, допомагає ефективному спілкуванню з дитиною?

2 група – Що, на вашу думку, заважає ефективному спілкуванню з дитиною?

Відповіді учасників

Коментар ведучого на перше питання.: ― В щоденнику, в темі 4 ви знайдете інформацію щодо ефективних прийомів діалогу з дитиною та помилок батьків під час спілкування з нею. Зауважу, що часто ми не зважаємо на свої помилки, але вони, як «сніжний ком», накопичуються і настає мить, коли дитина взагалі зачиняє двері у власний світ і спілкування з нею переходить на рівень: гроші – їжа – одяг.

Коментар ведучого на друге питання: Якщо батьки розуміють потребу дитини у спілкуванні з ними, вони обов’язково знайдуть час, місце і потрібні слова. Але бувають випадки, коли ми не знаємо чи не впевнені щодо правильності інформації на специфічні теми для спілкування з дитиною. Наприклад, питання про статеві стосунки, алкоголь, наркотики та ВІЛ/СНІД. Ефективний діалог з дитиною на тему алкоголю потребує певних знань та вмінь. Пропоную прочитати інформацію в щоденнику як саме варто розмовляти з дитиною про алкоголь.

Завдання для “мозкового штурму”:

- Які моменти (ситуації), на ваш погляд, є слушними для спілкування з дитиною на тему вживання алкоголю? (ведучий записує відповіді учасників на дошці)



Коментар ведучого: – Отже, можна відокремити декілька ситуацій, які влаштовують всіх учасників цього спілкування. Головне, щоб ці моменти були неформальні, ненав’язливі. Ситуація на зразок «Так, сідай і слухай!» не є ефективною. Слушний момент може бути на сімейному відпочинку, під час дії, яка виконується разом з дитиною, під час перегляду телепередачі, коли показують сцени з вживанням алкоголю, тютюну, наркотиків, коли ваша дитина розповідає про когось, хто зловживає алкоголем, коли сама дитина запитує щось про це, тощо. Важливо враховувати певні умови для ефективного спілкування з дитиною, а саме (читає плакат):

  • місце спілкування

  • час спілкування

  • ситуація, в якій відбувається спілкування

  • доступна мова спілкування

  • вік дитини.

Ніхто, крім нас, не знає нашу дитину краще, за умови, якщо ми з нею спілкуємося і проводимо достатньо часу разом, тому тільки ми знаємо, на якій інформації слід зробити наголос, а яку сказати мимохідь. Важливо, щоб ця інформація була сказана вчасно, уміло та правдиво. Профілактика алкогольних проблем у підлітка базується не тільки на розмові про наслідки вживання алкоголю, а й на темах, не менш важливих для формування стійкої позиції щодо підтримки власного здоров’я, іміджу, власних поглядів на життя, дружбу, кохання тощо.


25 хв.

Підсумок

Ведучий: – Для тренування щодо ефективного спілкування ви можете обрати теми в рубриці «Тренуємось вдома», тема№4, які надані в ваших щоденниках для спілкування з підлітком та запропонувати своїй дитині самій обрати тему для спілкування з вами. Для підвищення власної компетентності з питань, які ми сьогодні розглядали пропоную прочитати вам інформацію:

Прийоми ефективного спілкування зі своєю дитиною


Що не варто робити батькам під час спілкування зі своєю дитиною. Розмова про алкоголь (ведучий роздає інформаційні листки)

1хв.

Інформаційні листки для батьків до заняття 4

Прийоми ефективного спілкування зі своєю дитиною



Відкласти справи заради розмови з дитиною:

Під час спілкування з дитиною не варто займатися іншими справами. Дитина може подумати, що вона для вас не така цікава, як, наприклад, комп’ютер.



Розмова на рівні зросту дитини:

Під час розмови надзвичайно важливо знаходитися на рівні дитини, наприклад сісти разом на диван або дорослому присісти. Це необхідно для встановлення зорового та емоційного контакту.



«Відображене вислуховування»:

демонструйте дитині, що чуєте її (наприклад, словами «угу», «так», «а далі», «що-що»...)

дозвольте дитині проявити власні почуття

доведіть дитині, що правильно зрозуміли її повідомлення



Мова тіла:

Уважно слідкуйте за «мовою тіла» дитини, яка підкаже, як почувається дитина, розмовляючи з вами.



Підтримка та похвала:

Прояви підтримки можуть бути не тільки на словах, але й у вигляді усмішки, обіймів, погляду тощо.



Тон голосу:

Обирайте правильний тон голосу, розмовляючи на делікатні інтимні для дитини, теми.



Емоційне включення:

Під час розмови проявляйте власні почуття щодо теми, яку ви обговорюєте.



Робіть паузу:

Під час розмови дайте можливість дитині подумати, просто помовчати, не вимагайте негайної відповіді.


Що не варто робити батькам під час спілкування зі своєю дитиною


  • Ігнорувати («Почекай, не до тебе зараз…»)

  • Віддавати накази («Замовкни! Негайно зроби це!...»)

  • Погрожувати («Ще раз це повториться, я тебе…»)

  • Читати мораль, повчати («Ти повинен…»)

  • Давати відразу готові рішення («А ти зроби ось так… А я в твої роки….»)

  • Критикувати, ображати («Знову зробив все не так… Незграба, плакса, дубина…»)

  • Наводити свої здогадки («Я знаю, що все це через… Мабуть, знов ти…»)

  • Проводити розслідування («Де був,… з ким,… що робили,… чого мовчиш…»)

  • Залякувати під час бесіди

  • Нагадувати минулі провини

  • Наводити у приклад інших дітей

  • Говорити, що це погано, не пояснюючи чому

  • Вести монолог, а не діалог

Ефективне спілкування з підлітком


Фахівці виділяють п’ять найпоширеніших характеристик ролі батьків у проблемних ситуаціях:

  • «слідчий» ― тільки запитання

  • «священик» ― тільки повчання та поради

  • «прокурор» ― тільки звинувачення

  • «директор» ― тільки накази та вказівки

- «психолог» ― веде діалог, виявляє бажання вислухати, спокійний, говорить тільки те, що сам відчуває, бачить і хотів би змінити, бажає почути, що хотів би підліток.

Розмова про алкоголь

Під час спілкування з дитиною варто:

  • запитати спочатку чи знає дитина, що таке алкоголь

  • розказати дитині чому ви вживаєте (не вживаєте) алкоголь

  • в доступній для дитини формі пояснити чому алкоголь – це небезпечна речовина для дитини

  • володіти достовірною інформацією

  • вести діалог, а не повчати

  • дати можливість дитині самій поміркувати над тим, що вживання алкоголю небезпечне

  • запропонувати альтернативу, а не критикувати спосіб життя та світогляд дитини

  • переглянути родинні правила щодо вживання алкоголю, можливо, щось змінити, але обов’язково показати дитині, що правила в родині виконуються (якщо їх досі немає, встановити)

Якщо ви не знаєте як відповісти дитині на задане нею питання, варто сказати:

«Я не знаю про,.. але якщо знаєш ти, мені було б цікаво послухати… Давай дізнаємось про це разом... А як ти вважаєш?.. тощо».



Коли починати говорити про алкоголь?

Про алкоголь можна розмовляти з дитиною, починаючи з 5-ти річного віку. З 9 років варто детально розповідати про наслідки вживання алкоголю, про альтернативні способи проведення вільного часу, про справжню дружбу, шляхи завоювання поваги, способи подолання неприємних емоцій та почуттів без вживання алкоголю.


Відповіді на особливі питання батьків


Ведучий має можливість ознайомитися з питаннями батьків, що можуть виникнути у них під час проходження програмного курсу. Ведучий має можливість скористатися рекомендованими відповідями на них, що подаються нижче.

Питання: «Інколи я випиваю, чи можу я очікувати від дитини протилежних форм поведінки?»

Відповідь: “Можете, якщо ви будете пояснювати дитині, чому вживання алкоголю є більшим ризиком для дітей, аніж для дорослих. Є певні дослідження, які вказують на небезпеку вживання алкоголю, марихуани для дітей до 15 років. Тіло дитини перебуває у стані розвитку. Крім того, це протизаконно. ”

Питання: «Чи не краще дозволити дитині зараз спробувати алкоголь під моїм контролем, ніж потім, коли вона підросте і невідомо в яку ситуацію потрапить»?

Відповідь: “Загальновідомо, що діти ризикують значно більше бути втягнутими в алкогольні проблеми, якщо вживали алкоголь до 15-річного віку, навіть під наглядом батьків.”

Є певні рекомендації щодо поводження з алкоголем в сім’ї:

  • Доки дитина маленька, її краще взагалі позбавити участі в святковому застіллі дорослих. Питання алкоголю поки що не актуальне для дитини, тому краще дозволити їй займатися більш цікавими для неї справами. Не слід також привчати дитину до так званих атрибутів вживання алкоголю – наприклад, цокання келихом, навіть з водою чи соком, під час тосту. Коли дитина вже підліток, повинна бути гарантія, що нікому з присутніх за столом не спаде на думку запропонувати неповнолітньому випити.

  • Батьки мають дотримуватися правила – ніколи не вмовляти гостей «випити, якщо вони не п’ють, чи випити ще». Краще взагалі не акцентувати увагу на алкоголі, щоб останній сприймався нейтрально, на рівні з іншими стравами та напоями.

  • Корисно кілька разів на рік влаштовувати безалкогольні свята. Готувати їх слід ретельно, щоб і дорослим і дітям було цікаво. Це дає змогу батькам продемонструвати, що відсутність алкоголю анітрохи не знижує настрою.”

Питання: «Як я можу застерегти свою дитину від вживання психоактивної речовини, що може бути спричинене нудьгою чи цікавістю?»

Відповідь: “Стимулюйте участь вашої дитини у позашкільній діяльності, у спорті, музиці, не примушуючи її завжди бути кращим і перемагати. Особливі дії не потрібні, коли дитина чимось зайнята та цікавиться. Інший спосіб – робити щось разом з дитиною. Досвід вказує на те, що діти надзвичайно цінують час, який проводять з батьками.”

Питання: «Якщо дитина росте в родині, в якій один з батьків має алкогольну залежність. Чи буде дитина також мати проблеми із вживанням алкоголю?»

Відповідь: «Під час розмови з дитиною ви можете відповісти так, наприклад: «Алкогольна залежність твоєї мами не означає обов’язкові проблеми зі вживанням алкоголю у тебе в майбутньому. Але тобі варто бути дуже обережною: чим пізніше ти спробуєш алкоголь, тим краще. Важливо, щоб до цього часу у тебе з’явилося багато цікавих занять, розваг, цінних для тебе речей, щоб ти вміла долати свій поганий настрій безпечними ефективними способами, тоді алкогольна залежність тобі не загрожує.»»

Питання: «Що означає поняття «показувати приклад щодо вживання психоактивних речовин»»?

Відповідь: «Це дуже важка справа, але надзвичайно важлива. Адже, алкоголь, тютюн, ліки ― є звичайним атрибутом, хоча може викликати проблеми (наприклад, алкогольна залежність). Всі ці речовини легальні, але те, як ми їх вживаємо, яке місце вони посідають у нашому житті, – це і є приклад для наших дітей».



1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка