Методичні рекомендації щодо використання нестандартних прийомів та методів у процесі вивчення математики Баришівка



Скачати 417.2 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір417.2 Kb.


Відділ освіти Баришівської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет Баришівської районної ради

Баришівський навчально-виховний комплекс

«гімназія - середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»


Предко Н.Д.


Методичні рекомендації

щодо використання нестандартних прийомів та методів у процесі вивчення математики

Баришівка

Рекомендовано науково-методичною радою

Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

(протокол № 3 від 07 квітня 2011 року)

Методичні рекомендації щодо використання нестандартних прийомів та методів у процесі вивчення математики.

Автор: Предко Наталія Дмитрівна, вчитель математики Баришівського НВК «гімназія – середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів».

Рецензент: Ліпчевський Леонід Володимирович, старший викладач кафедри педагогічної майстерності КОІПОПК.


Методичні рекомендації щодо використання нестандартних прийомів та методів у процесі вивчення математики забезпечують високу ефективність уроків шляхом впровадження різноманітних прийомів і форм організації навчальної діяльності учнів. Ці уроки забезпечують інтеграцію математики з іншими навчальними предметами, навчання учнів практичного застосування теоретичних знань, умінь і практичних навичок при розв’язуванні математичних завдань.

Предко Н.Д., 2011

РМК, 2011

Зміст


Вступ

Математика потрібна всім. Важко знайти таку галузь людської діяльності, де можна було б обійтися без математики : це і атомна енергетика, і космічні польоти, і створення квантових генераторів, і бурхливий розвиток комп'ютерної техніки, і розвиток економіки, прогрес в біології. Часом діапазон її практичного застосування збільшується. Тепер математику використовують у лінгвістиці, історії та інших науках.

Щоб успішно підготувати учнів до роботи в таких високотехнологічних і високонаукових сферах життєдіяльності, учитель математики повинен не тільки дати учням певний обсяг знань, а в першу чергу захопити їх вивченням математики через особистий орієнтований підхід до кожного учня, навчити здобувати і використовувати набуті знання самостійно, показати інтеграцію математики з іншими предметами, навчити систематизувати, прослідковувати практичне застосування набутих теоретичних знань, умінь та навичок.

Уроки математики в школі мають розвивати логічне мислення учнів, їх пізнавальних інтерес, просторову уяву, виховувати акуратність, увагу, культуру письма та усної мови, інтелектуальну чесність та правдивість, оскільки ця наука примушує підкорятися лише аргументам і фактам.

Відомо, що діти йдуть до школи за спілкуванням з друзями, з учителем. Найбільшу радість і задоволення вони отримують від роботи на уроці, що дозволяє відкрити себе і свої задатки, здібності, тощо. Очі дітей загоряються у той момент, коли вони розуміють, що їх навчають чогось значного, важливого в житті.

Досвід вчителів математики свідчить, що висока ефективність уроку спостерігається, якщо вчитель іде на урок не тільки зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором красивих задач і вмінням їх майстерно розв'язувати, а й з різноманітними цікавими способами і прийомами організації праці учнів.

Цікаво організовані уроки математики привчають учнів глибоко і всебічно продумувати розглядувані питання, давати на них чіткі відповіді, спостерігати, аналізувати свої думки, вміло оперувати навчальним матеріалом, самостійно здобувати знання.

Назважаючи на те що Національна доктрина розвитку освіти України XXI століття проголосила основним напрямком розвитку освіти її гуманізацію і гуманітаризацію, шкільні програми з математики з року в рік не скорочуються, а навпаки - охоплюють все більше коло питань, часу на вивчення програмового матеріалу стає з часом все менше. В той же час змінюється саме життя, зростає об'єм інформації.

Все це вимагає від сучасного вчителя поряд із пошуком шляхів покращення результативності традиційних форм організації і проведення уроків все ширше вводити в практику своєї роботи нетрадиційні форми і методи проведення занять з математики, або на повному занятті, або на якійсь певній його частині, або в позаурочний час.

Як зробити урок не тільки цікавим, а й захоплюючим, як перетворити його на годину приємного спілкування, хвилюючу мандрівку в світ «сухих» цифр та знаків, у таємниці людського серця та розуму? Ця думка постійно хвилювала і не давала спокою, спонукала до пошуку ефективних методів та способів, які б допомагали з найбільшою повнотою вести вихованців у чарівний світ математики. Кожний урок має бути неповторним за змістом і формою, наповнений творчістю та натхненною працею і вчителя, і учня.

Урок - чудовий пошук істини та щире спілкування. Кожна дитина повинна мати можливість свідомо засвоїти курс математики за середню школу, а глибші знання потрібні для тих, хто своє життя присвячує нації.

На уроках має бути цікаво.

Ще Паскаль сказав, що математика настільки серйозний предмет, що корисно не уникати можливості зробити його трохи цікавішим, використовуючи на уроках ігрові ситуації, задачі - жарти, веселі змагання, які зацікавлюють матеріалом, що вивчається.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ
При підготовці до уроку не треба зосереджувати головну увагу на форму проведення, зовнішнім проявам активності вчителя і учня. Головним повинно стати активізування пізнавальної активності учнів, вияв і розвиток їх творчих можливостей, відпрацювання вмінь і навичок в розв'язуванні вправ і задач певного типу або виду, в оволодінні новими математичними методами.

Застосування лекційної системи викладання теоретичного матеріалу вивільняє час для проведення уроків - практикумів. Підготовка вчителя до їх проведення розділяється на чотири етапи.



Перший етап підготовки вчителя до уроків будь - якого типу полягає в математичному і дидактичному аналізі теоретичного і практичного матеріалу - теореми. При аналізі можна виконати такі дії:

розв'язати всі задачі за темою із підручника, виділивши основні види задач. (Не сподіватися на посібники з готовими розв'язками);

встановити відповідність задачного матеріалу на вивченій теорії; виявити функції кожної задачі (дидактична, пізнавальна, розвивальна, практична);

виділити нові для учнів типи задач і вправ, приклади і методи їх розв'язування;

відібрати ключові задачі на застосування вивченої теорії; виділити задачі, які допускають декілька способів розв'язування;

Другий етап підготовки до уроків - практикумів полягає в тематичному плануванні. Всі уроки теми повинні бути взаємозв'язаними. Тому готуватись до кожного з них треба не ізольовано, а одночасно. При плануванні виробляється «загальна стратегія» її вивчення.

Звичайно, що кожен окремий урок в майбутньому буде розроблятись більш детально із врахуванням результатів попереднього уроку.



Третій етап полягає у відборі системи задач і вправ з орієнтацією на даний клас. Задачі, які вміщені у підручнику не завжди відповідають вимогам вчителя і учнів, тому їх треба шукати у додатковій літературі. В систему задач повинні входити задачі для сильної групи учнів, вимоги до яких повинні бути досить високими, щоб не « затормозите характерних для них високий темп психічного розвитку ». А також майже в кожному є група учнів, для яких навіть завдання з «обов'язкових результатів» по першості є заважкими.

Система повинна містити завдання з дидактичними, пізнавальними, розвиваючими, практичними функціями. В ній повинні бути завдання для організації колективної, групової і індивідуальної роботи. Необхідно відібрати задачі, які можна розв'язувати декількома способами, в тому числі на комплексне застосування теоретичного матеріалу.

Важливі задачі, які дозволяють вести творчий пошук розв'язання, навчати еврестичним прийомам.

Процес складання системи задач і вправ забирає найбільше робочого часу вчителя.



Четвертий етап - підготовка вчителя до окремого уроку. Це творчий процес, де найбільш повно розкривається індивідуальність вчителя і його педагогічна майстерність. Проведений попередній аналіз задачного матеріалу, продумане тематичне планування, система завдань по темі, аналіз результатів попереднього уроку, врахування рівня розвитку учнів даного класу є доброю основою для планування наступного уроку по розв'язанню задач.

Одним із ефективних шляхів розвитку в учнів зацікавленості в навчанні є гра. У процесі гри чудовий світ дитинства поєднується з прекрасним світом науки, до якого потрапляють учні. Ігри дуже добре поєднуються із « серйозним » навчанням, зацікавившись, діти не помічають, що навчаються, поповнюють свої знання, уміння і навички, розвивають увагу, мислення, самостійність.

У процесі гри реалізується зв'язок головної ролі вчителя й самостійності учнів, враховуються вікові та індивідуальні особливості учнів, виконуються принципи наочності, доступності результатів, оскільки навчальна гра забезпечує більш міцне

закріплення знань, дозволяє застосовувати їх на практиці, допомагає вчителю контролювати, а учням удосконалювати набуті знання, вміння та навички. Гра сприяє максимальній активізації навчально - пізнавальної діяльності, що є показником ефективності уроку та роботи вчителя. Інтерес та задоволення - надзвичайно важливі психологічні ефекти гри. Гра спочатку приваблює поставленою задачею, труднощами, котрі необхідно подолати, а потім - радість відкриття, відчуття подоланої перешкоди.

Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки:


  1. дидактичних (формування та застосування нових знань, умінь та навичок; розширення кругозору тощо);

  2. розвиваючих (розвиток пам'яті, мови, розумових процесів - аналізу, синтезу, співставлення і т.ін., творчих здібностей);

  3. виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності, волі, навичок співробітництва та ін.).

Будь - яка навчальна гра включає три основних етапи:

    1. Підготовчий етап.

    2. Етап проведення гри.

    3. Етап узагальнення та аналізу результатів.

Під час підготовчого етапу формулюється мета гри, обирається навчальний зміст гри, розробляється її план та сценарій, готується обладнання, проводиться інструктаж, розподіл ролей, консультації. Останнім етапом категорично не можна нехтувати, бо тоді гра перетвориться із навчального засобу в самоціль. На цьому етапі учитель повинен допомогти гравцям систематизувати результат гри (чого навчилися?), оцінити процес пізнавальної діяльності.

Навчальна гра може тривати від декількох хвилин до цілого уроку і використовуватися на різних його етапах ,а також у позакласній роботі.

Підготовка уроку - гри потребує значно більше часу, ніж підготовка до звичайного уроку. Але педагогічний результат такого заняття буде значно більшим. А винагородою за зусилля та затрачений на підготовку час стануться сяючі очі дітей, міцні знання, прагнення нових відкриттів та позитивний настрій і вчителя, і учнів.

До навчальних ігор, які можна використати на уроках математики можна віднести такі: «КВК», «Ерудит», «Брейн - Ринг», « Перший мільйон , «Вікторина», « Ділова Гра », « Конференція », « Дидактичний театр » та інші.



«Вікторина». Одна з ігрових форм проведення уроку, яка полягає у змаганні учнів у відповідях на запропоновані запитання (запитання добираються так, щоб тему, що вивчається, подати у зацікавлено - пізнавальному плані). Учні можуть бути поділені на команди або виступати індивідуально.

Основна мета «Вікторини» - в ігровій формі всебічно розглянути винесені на неї питання, дати можливість кожному учневі виявити активність, показати рівень своєї ерудиції.



«Дидактичний театр». Це така форма діяльності, за якої за допомогою театралізованих засобів відбувається вивчення, закріплення або повторення і узагальнення програмового матеріалу. Вона поєднує театральне мистецтво з педагогічним процесом (колективність, розподіл ролей, необхідність педагогічного керівництва).

«Ерудит». У грі беруть участь 6 учасників. Запитання першого завдання (6- 12 запитань за певною темою), які їм даються, оцінюються за 5-ти бальною системою. Якщо учасник гри не знає відповіді на запитання, йому може допомогти група підтримки, але тоді відповідь оцінюється за 3- бальною системою.

Після кожного конкурсу журі оголошує результати. Той з учасників, хто набрав найменшу кількість балів, вибуває з гри. Залишаються сильніші. Отже, у першому конкурсі беруть участь 6 школярів, у другому - 5, у третьому - 4, і т.д. Переможцю останнього конкурсу присвоюється звання «ерудит» і вручається головний приз, решта учасників також одержують заохочувальні призи.



«Конференція». Це форма навчання, що сприяє систематизації та поглибленню вивченого матеріалу, формує навички самостійної навчальної роботи, сприяє розвитку творчих здібностей учнів, створює передумови для са­мовиховання дітей, розвиває комунікативні якості учнів.

Підготовка до конференції проводиться заздалегідь під керівництвом учителя. Учні поділяються на групи. Кожній групі надається список літератури з певного питання. Вчитель виступає в ролі консультанта. Він знайомиться з повідомленнями, які підготували учні, проводить їх корекцію і редагування. Допомагає на основі повідомлень підготувати доповідь. Найчастіше конференцію проводять як завершальний етап вивчення розділу програми, бо тема конференції повинна охоплювати широкий спектр знань. Особливу увагу потрібно звернути на активність учнів. Кожна група сидить за окремим столом: оцінює кожного доповідача і ставить йому запитання. На підставі цих оцінок і змістовності питань по завершенні конференції вчитель оцінює учнів і робить висновки.

Нестандартні уроки потрібні бо вони активізують діяльність і учителя, і учнів, пробуджують їхні творчі сили, виховують зацікавленість вивченням предмета, несуть позитивну емоційну напругу, одним словом, підвищують ефективність навчального процесу.

Розв'язування вправ на всі дії з десятковими дробами.

Урок - гра «Останній герой», 5 клас.

Мета: виробляти в учнів уміння та навички розв'язувати вправи на всі дії з десятковими дробами; формувати вміння аналізувати відповіді однокласників, відстоювати власну точку зору; розвивати логічне мислення, культуру математичного мовлення, спостережливість, уважність, терпіння, вміння зосереджуватись; виховувати дисциплінованість, колективізм.

Тип уроку: урок - практикум.

Обладнання: індивідуальні картки - завдання, картинки на дошці, сигнальні картки.

ХІД УРОКУ

1. ЕТАП ОРІЄНТАЦІЇ

Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо продовжувати працювати з десятковими дробами. А чим саме ми будемо займатися на уроці, ви здогадаєтесь після виконання наступного завдання.

На дошці запис:



+, :, . , ?, -

Запитання

  1. Який із записаних знаків зайвий ? Закреслити його. (?)

  2. Яку загальну назву мають знаки, що залишилися ? (Знаки математичних дій)

  3. Як називають дії, що позначають перший і останній знаки ? (Дії першого ступеня)

  4. Як називають дії, що позначають другий і третій знаки ? (Дії другого ступеня)

  5. Чи всі із зазначених дій ви вмієте виконувати з десятковими дробами ?

  6. Як ви гадаєте, чим ми будемо займатися на уроці ?

На цьому уроці ми будемо розв'язувати вправи на всі дії з десятковими дробами.


    1. ЕТАП ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

Виконувати дії з десятковими дробами треба вміти для того, щоб розв'язувати практичні задачі в повсякденному житті, а також для подальшого вивчення математики та інших предметів: фізики, хімії, економіки тощо.

Для того, щоб добре виконувати дії з десятковими дробами, треба постійно тренуватися. Ці тренування допоможуть вам успішно скласти тематичне оцінювання у формі контрольної роботи, а в старших класах ці вміння знадобляться і на екзаменах.



    1. ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ

На сьогоднішньому уроці ми повторимо всі правила виконання дій з десятковими дробами; правила про порядок виконання дій у виразах без дужок і у виразах з дужками; розв'язуватимемо вправи на всі дії з десятковими дробами.

План уроку

2. Повторення правил:

а) виконання дій з десятковими дробами;

б) про порядок виконання дій.

2. Розв'язування вправ на всі дії з десятковими дробами.

Урок проведемо у формі гри «Останній герой». Під час гри ви потрапите на

безлюдний острів Десяткових Дробів. Змагатися будуть три племені: плем'я

Гострий розум, Блискавична думка і Великі математики.



Правша гри. Кожна команда повинна пройти через деякі випробування. У кожному змаганні за кожну правильну відповідь команда отримає приз, або «захисний татем», який принесе команді певну кількість балів. За неправильну відповідь команда не отримує жодного бала. За правильну відповідь із деяким запізненням можна отримати «татем» із меншою кількістю балів. За порушення дисципліни отримуєте «чорну мітку», за яку знімається певна кількість балів.

Кожен гравець має внести свій посильний внесок у перемогу племені. Ви повинні бути дисциплінованими , активними, уважними. Перемагає плем'я, яке набирає найбільшу кількість балів. По закінченні гри кожне плем'я зможе по - своєму розпорядитися цими балами: розподілити між членами команди (оцінивши), враховуючи вклад кожного в боротьбу за перемогу.

Плем'я - переможець називає «останнього героя», тобто учня, який, на думку племені, був найкращий і зробив найбільше для перемоги.

«Останній герой» отримує персональний 12 - бальний татем.

4. ЕТАП ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Цифровий диктант «Що ти візьмеш із собою на острів?»

Перед тим як вирушити на острів Десяткових Дробів, ви повинні взяти з собою все необхідне, а саме: правила, необхідні для того, щоб правильно виконувати дії з десятковими дробами.

Я зачитую частину правила, а ви повинні записати цифрою, коли ми це робимо.



      1. Під час множення десяткових дробів.

      2. Під час ділення.

      3. Під час додавання чи віднімання.

      4. Коли треба збільшити дріб у 10; 100; 1000 ... раз.

      5. Коли треба збільшити дріб у 0,1; 0,01; 0,001 ... раз.

      6. Коли треба зменшити дріб у 0,1; 0,01; 0,0001 ... раз.

      7. Коли треба зменшити дріб у 10; 100; 1000 ... раз. Якщо це треба робити у двох випадках, то ви ставите поряд дві цифри в порядку зростання.

Завдання «Коли треба»:

а) Підписувати дроби кома під комою, виконувати вказану дію і місце коми в результаті зберегти [3];

б) у діленому й дільнику перенести кому на стільки знаків, скільки їх у дільнику, виконати зазначену дію на натуральне число [2];

в) перенести кому зліва направо на один, два, три і т.д. знаки [4,6];

г) виконувати дію, не звертаючи уваги на кому, в добутку відокремити комою стільки знаків, скільки їх в обох множниках разом [1];

д) переносимо кому справа наліво на один, два, три і т.д. знаки [5,7]. По закінченні гри командам демонструється картка - контролер. Команди демонструють відповіді на планшеті.

3246 157

Команда, яка першою виконала завдання, отримує 12 балів та «бере із собою всі правила» на острів.

За кожну цифру, яка не співпала, знімається 1 бал. За правильно виконане завдання, але із запізненням, знімається 1 бал.

3. Математична розминка «Висадка на острів». Для успішної висадки на острів, необхідно виконати такі завдання: 1. Перевірити чи правильно вказано порядок виконання дій. Якщо є помилки, то виправити їх. 1 команда


П'ятий тур. Естафета «П'ять кроків до успіху». Хто швидше?

(Робота в групах. Ключове слово «успіх». Вісім учнів працюють за комп'ютерами — розв'язують тести.)



Шостий тур. «Цікавинки навчання»

1. Відгадайте кросворд. (Вісім учнів — за комп'ютерами, інші — у групах.) По горизонталі

1. Рівність, що має змінну. (Рівняння)

2. Учений, який відділив алгебру від математики й розглянув її як самостійніш предмет. (Аль-Хорезмі)

3. Один зі способів розкладання многочленів на множники. (Групування)

4. Множник, який можна винести за дужки. (Спільний)

5. Многочлен, що має два доданки. (Двочлен)

6. Наука, що вивчає розкладання многочленів на множники. (Алгебра)

7. Число, що задовольняє рівняння. (Корінь)



По вертикалі

8. Сума кількох одночленів. (Многочлен)



2. Розв'язування софізмів. (Учні виконують біля дошки.)

Сьомий тур. Підбиття підсумків

Наш урок завершується. Згадайте, які слова частіше зустрічались на уроці: «знаю» чи «вмію»? Спробуйте дати оцінку своєму емоційному настрою на уроці.

Наскільки вам було комфортно? Нехай допоможуть вам дати відповідь ці емблеми: «радість успіху», «набув певну суму знань», «не задоволений собою на окремих етапах уроку».

(Емблеми прикрашають дерево компетентності. Капітани команд визначають найактивніших учнів.)



Домашнє завдання

Повторити тему. Виконати самостійну роботу на с. 71, В-4, Гр. Б, № 880 (розв'язування кросворда); Гр. В (складання кросворда).

У ч и т е л ь. На початку уроку клас було розподілено на три команди конкурентів. Але наш урок підтверджує протилежну думку, ви — клас однодумців, які вміють застосовувати набуті знання, а це означає, що кожний із вас (як сьо­годні, так і в майбутньому) буде компетентним у певній галузі.

Спасибі за співпрацю на уроці.


ЗАХИСТ ДИПЛОМНИХ РОБІТ З ТЕМИ «МНОГОГРАННИКИ Й ТІЛА ОБЕРТАННЯ». УРОК-СЕМІНАР

Тема. Многогранники й тіла обертання.

Мета: виявити й оцінити знання, вміння і навички учнів з вивченої теми; стимулювати учнів до активного засвоєння знань на перед залікових уроках; формувати в учнів навички систематичної роботи, опрацювання додаткової методичної літератури та розв'язання задач; розвивати в учнів просторову уяву; використати знання учнів, здобуті на уроках історії, фізики, хімії; виховувати загальну культуру учнів.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань (урок-семінар).

Обладнання: піраміди, призми, паралелепіпеди, циліндри, конуси, кулі (моделі); моделі правильних многогранників (куб, тетраедр, додекаедр, ікосаедр); таблиця з питаннями до вікторини.

ХІД УРОКУ



  1. Вступне слово вчителя

  2. Вікторина

Кожний учень дає відповідь на запитання вікторини й отримує оцінку.

    1. Дати означення многогранника і навести приклади многогранників.

    2. Дати означення призми та назвати її основні властивості і (назвати види призм).

    3. Яка призма називається прямою, правильною ? Чому дорівнює площа бічної та повної поверхонь призми ( правильної і неправильної )?

    4. Чому дорівнює об'єм прямої призми; похилої призми?

    5. Дати означення піраміди й назвати її основні властивості.

    6. На яких уроках ви зустрічались з поняттям про піраміду і як відомий давньогрецький математик Фалес визначив висоту піраміди Хеопса?

    7. Чому дорівнює площа бічної і повної поверхні правильної і неправильної піраміди?

    8. Чому дорівнює об'єм правильної і неправильної піраміди (чим відрізняються формули)?

    9. Дати означення прямокутного паралелепіпеда, записати формули для обчислення площі бічної поверхні об'єму такого паралелепіпеда.

    10. Дати означення прямого паралелепіпеда, записати формули для обчислення площі бічної поверхні, площі повної поверхні й об'єму такого паралелепіпеда.

    11. Що можна сказати про діагоналі й точку перетину діагоналей прямого паралелепіпеда і чим вони відрізняються?

    12. Дати означення циліндра й назвати основні елементи, що визначають циліндр.

    13. Яка фігура в результаті обертання навколо однієї зі сторін утворює циліндр?

    14. Чим відрізняється осьовий переріз циліндра площиною і переріз циліндра площиною, паралельною до осі, і що в них спільного?

    15. Чому дорівнює площа бічної поверхні, повної поверхні циліндра і його об'єм?

    16. Якщо всі бічні ребра піраміди нахилені до основи під одним і тим самим кутом, то...

    17. Якщо всі бічні грані піраміди нахилені до основи під одним і тим самим кутом, то...

    18. Дати означення конуса і назвати всі основні елементи, що визначають конус.

    19. Яка фігура в результаті обертання навколо катета утворить конус?

    20. Що являє собою осьовий переріз конуса площиною і чому дорівнює його площа?

    21. Що являє собою переріз конуса площиною, що нахилена до основи під гострим кутом?

    22. Чому дорівнює площа бічної та повної поверхні конуса та його об'єм?




    1. Чим є осьовий переріз зрізаного конуса і чому дорівнює площа цього перерізу?

    2. Дати означення кулі. Чим є діаметральний переріз кулі площиною?

    3. Чим є переріз кулі площиною і як знайти відстань від центру кулі до перерізу?

    4. Чому дорівнює площа поверхні сфери і об'єм кулі? Дати означення площини дотичної до кулі.

    5. Як у кулю вписати циліндр і конус ?

    6. Як у кулю вписати піраміду й паралелепіпед?

    7. Як у кулю вписати піраміду трикутну і чотирикутну?

    8. Як у піраміду трикутну й чотирикутну вписати кулю?

    9. Яку призму вписати кулю?

    10. Як у циліндр вписати кулю?

    11. Як у призму вписати циліндр?

    12. Як у піраміду вписати конус?

    13. Як навколо призми описати циліндр?

    14. Як навколо піраміди описати конус?

    15. Назвати правильні многогранники й показати їх на моделі.

III. Захист « дипломних » робіт

На попередніх уроках геометрії я пропоную учням опрацювати теоретичний матеріал, щоб дати відповіді на запитання із Вікторини. Запитання вікторини вивішуються на стенді в класі за місяць до проведення відкритого уроку.

Крім цього, кожен учень отримує одну або дві диференційовані задачі, які оформляє і розв'язує на плакаті. Все це передує проведенню відкритого уроку за темою «Захист дипломних робіт "Многогранники і тіла обертання"».

На уроці кожен учень біля дошки захищає свою роботу, тобто ґрунтовно пояснює розв'язання одержаної задачі й дає відповіді на запитання учнів класу або запрошених на урок учителів математики. Такий урок проводиться спареним, щоб охопити всіх учнів класу.



Задачі на «10 » або «12 » балів

      1. У правильну чотирикутну піраміду вписано кулю радіуса R. Двогранний кут при основі піраміди дорівнює а. Визначте площу повної поверхні піраміди.

      2. Навколо правильної чотирикутної піраміди описано кулю. Бічні ребра піраміди утворюють з площиною основи кут а. Висота піраміди дорівнює h. Визначте об'єм кулі.

      3. Навколо правильної трикутної призми описано кулю. Радіус кулі, що проведений до вершини призми, утворює з її бічним ребром кут р. Визначте об'єм кулі, якщо бічне ребро призми дорівнює Ь.

      4. У піраміду, основою якої є рівнобічна трапеція з тупим кутом (3 вписано конус. Усі двогранні кути при основі піраміди дорівнюють а. Відстань від основи висоти піраміди до вершини даного кута трапеції дорівнює а. Визначте площу бічної поверхні конуса.

      5. Основою піраміди є прямокутний трикутник з гіпотенузою с, гострим кутом |3. Усі двогранні кути при основі піраміди дорівнюють а. Визначте об'єм конуса, вписаного в дану піраміду.

      6. В основі піраміди лежить прямокутник, діагональ якого утворює з більшою стороною кут а. Усі бічні ребра піраміди нахилені до основи під кутом (3. Відрізок, що сполучає середину більшої сторони прямокутника з основою піраміди, дорівнює т. Визначте об'єм конуса, описаного навколо даної піраміди.

      7. Основою прямої призми є рівнобедрений трикутник з кутом Р при вершині. Діагональ бічної грані, що містить основу цього трикутника, дорівнює а і нахилена до площини основи під кутом а. Визначте площу бічної поверхні циліндра, описаного навколо призми.

      8. Навколо конуса описано кулю. Твірна конуса утворює з площиною основи кут а. Висота конуса дорівнює Н. Знайдіть об'єм кулі.

      9. Основою прямої призми є ромб з гострим кутом а. Діагональ бічної грані призми дорівнює / та утворює з площиною кут (3. Визначте площу бічної поверхні циліндра, вписаного в дану призму.

      10. Через вершину конуса проведено площину, що перетинає його основу за хордою, що стягує дугу (3. Кут при вершині перерізу дорівнює а. Визначте площу перерізу, якщо площа бічної поверхні конуса дорівнює S.

Задачі на « 7 » або « 9 » балів

        1. Бічне ребро правильної трикутної піраміди дорівнює l нахилене до площини основи під кутом а. Визначте об'єм конуса, вписаного в піраміду.

        2. Об'єм правильної чотирикутної призми дорівнює V. Визначте об'єм циліндра, вписаного в призму.

        3. Навколо прямої трикутної призми описано циліндр. Основою призми є прямокутний трикутник. Діагональ бічної грані, що містить гіпотенузу, дорівнює b і утворює з площиною основи кут β. Визначте площу бічної поверхні циліндра.

        4. Вершиною конуса є центр верхньої грані куба, а його основою є коло, вписане в нижню грань. Об'єм конуса дорівнює 18π: см2. Знайдіть площу повної поверхні куба.

        5. Сторона основи правильної чотирикутної призми дорівнює 4см, а її висота - 6см. Знайдіть об'єм кулі, описаної навколо призми.

        6. Твірна конуса дорівнює l, кут при вершині його осьового перерізу а. Визначте об'єм кулі, описаної навколо конуса.

        7. У пряму чотирикутну призму, основою якої є ромб з діагоналями dl, d2, вписано кулю. Визначте радіус кулі.

        8. У циліндрі паралельно його осі проведено площину, що відтинає від кола основи дугу β, а площа утвореного перерізу дорівнює S. Визначте об'єм циліндра, якщо радіус його основи дорівнює r.

        9. Відрізок, що з'єднує центр верхньої основи циліндра з точкою кола нижньої основи, утворює з площиною кут а. Даний відрізок знаходиться від центра нижньої основи на відстані а. Визначте площину бічної поверхні циліндра.

        10. Конус перетнуто площиною, що паралельна площині основи і знаходиться від неї на відстані 2см. Площа утвореного перерізу дорівнює см2, а площа основи - 9 πсм2. Знайдіть висоту конуса.

Задачі на « 4 » або « 6 » балів

          1. Навколо циліндра з висотою 10см і радіусом 6см описано прямокутний паралелепіпед. Обчисліть об'єм паралелепіпеда.

          2. Навколо прямокутного паралелепіпеда зі сторонами 3 см, 4см та висотою 12см описано кулю. Обчисліть діаметр кулі.

          3. Сторона основи і висота правильної чотирикутної призми відповідно дорівнює а і h. Визначте об'єм циліндра описаного навколо призми.

          4. Сторона основи правильної піраміди дорівнює а. Бічна грань піраміди утворює з площиною основи кут а. Визначте площу бічної поверхні конуса, вписаного в піраміду.

          5. Навколо правильної чотирикутної призми, діагональ якої дорівнює а, а висота дорівнює h, описано кулю. Обчисліть діаметр кулі.

          6. У правильну трикутну призму зі стороною а і висотою h вписано циліндр. Визначте об'єм циліндра.

          7. У циліндр вписано куб, ребро якого дорівнює а. Визначте об'єм циліндра.

          8. Твірна конуса дорівнює m і утворює з висотою кут β. Визначте об'єм конуса.




          1. Діагональ осьового перерізу циліндра утворює з площиною основи кут а. Визначте бічну поверхню циліндра, якщо його діаметр дорівнює а.

          2. Апофема правильної чотирикутної піраміди дорівнює т, а її бічні грані нахилені до площини основи під кутом β. Визначте площу бічної поверхні піраміди.

IV. Підсумок уроку

Наприкінці уроку вчитель узагальнює всю виконану роботу, дає характеристику відповідей окремих учнів ( звичайно кращих ), повідомляє загальну оцінку за залік.

Учитель пропонує учням висловити свої думки щодо проведення таких уроків. Учні пропонують учителю проводити такі уроки щороку. Ці уроки сприяють значному підвищенню успішності учнів, розвитку їх творчих здібностей, самостійності в здобутті нових знань, а також допомагають у вихованні високих моральних якостей учнів.

V. Узагальнення математичних понять і теоретичних положень.

Два учня роблять повідомлення про зв'язок геометрії з історією. Найкращими і найбагатшими пірамідами є піраміди Хеопса і Тутанхамона. Висота піраміди Хеопса 147 метрів. Опрацювавши матеріал журналів « Вокруг света» та « Наука и жизнь », учні висловлюють гіпотезу, що такі піраміди могли побудувати люди високим рівнем цивілізації, можливо, такі піраміди могли побудувати прибульці з іншої планети ( з планети, що зникла, тобто з планети Фаетон ).



VI. Думка вчителя

Такі уроки охоплюють всіх учнів класу і дають можливість кожному учневі показати свої здібності.

Готуючись до таких уроків, учні опрацьовують багато цікавої і методичної літератури, розв'язують самостійно ( під контролем вчителя ) багато задач, що сприяє активному засвоєнню знань на попередніх уроках.

VII. Завдання додому

Повторити №18. Підготуватись до контрольної роботи. Розв'язати задачі №464, №467, №489, №491.



ВИВЕДЕННЯ ФОРМУЛИ КОРЕНІВ КВАДРАТНОГО РІВНЯННЯ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ. УРОК - КОНФЕРЕНЦІЯ

Тема: виведення формули коренів квадратного рівняння методом Н. Таргальї, методом М. В. Остроградського та побудова коренів квадратного рівняння за допомогою циркуля

Мета: розширити зміст навчального матеріалу, розвивати творчі здібності і вміння самостійно здобувати знання, активізувати пізнавальну діяльність, формувати навички колективної діяльності. Тип уроку: навчальна конференція. Обладнання: таблиці, портрети математиків, кодоскоп.

ХІД УРОКУ



Вступне слово вчителя про історію квадратних рівнянь

Квадратні рівняння вміли розв'язувати близько 2 тис. років до н. є. у Вавилоні за правилами, що по суті співпадають із сучасними. Проте з клинописних текстів не відомо, як дійшли до цих правил, до того ж вавілоняни не знали від'ємних чисел.

Вміли розв'язувати квадратні рівняння і в давній Індії, індійський учений Брахмагупта дав загальне правило розв'язування рівнянь





Умів розв'язувати квадратні рівняння у XVIII столітті і середньо-азійський математик Аль-Хорезмі. Трактат Аль-Хорезмі — це перша книга, що дійшла до наших часів, в якій подаються формули розв'язків квадратних рівнянь.

Є задачі, що призводять до квадратних рівнянь і у відомій «Арифметиці» грецького математика Діофанта.

Формули розв'язків квадратних рівнянь у Європі вперше були надруковані у 1202 році в книзі італійського математика Л. Фібоначчі «Книга абака».

Проте загальне правило розв'язання квадратних рівнянь, зведено до вигляду

при всіх можливих комбінаціях знаків, було сформульовано в Європі М. Штіфелем у 1544 році.

Виведення коренів квадратного рівняння загального вигляду зустрічається у Вієта, але він визнавав лише додатні числа. З XVII століття завдяки працям Декарта, Ньютона, Жирара розв'язування квадратних рівнянь набуває сучасного вигляду.

Після вступного слова вчителя до роботи приступають доповідачі від груп.

1 -й доповідач

Метод Н. Тартальї. Виведення формули коренів квадратного рівняння.

За допомогою кодоскопа проектується доведення, а доповідач пояснює хід доведення.

Цей метод винайшов Н. Тарталья, коли готувався до диспуту з Фіоре. Основна ідея методу у виборі підстановки






\








2-й доповідач

Історія життя Ніколо Тартальї

Справжнє прізвище вченого не Тарталья. а Ніколо Фонтана, У 1512 році у місто Брешія, де він проживав, увірвалися французькі загарбники, які нещадно грабували і вбивали мирних жителів. Маленький Ніколо був знайдений поруч з убитим батьком. Меч французького солдата зачепив і його, розсікши лице та язик. Матері вдалося врятувати синові життя, але вільно говорити він уже не міг. Мова була дуже нечіткою, тому й одержав прізвисько Тарталья, що італійською означає «заїка». Не зважаючи на важкі матеріальні умови, обдарований хлопчик уперто займався математикою. Нерідко, коли в нього не вистачало грошей на папір, він писав свої обчислення на стінах чи кам'яних плитах, чим викликав насмішки і глузування міщан. Проте скоро насмішки і глузування змінилися здивуванням та захопленням — Тарталья все частіше й частіше ставав пере­можцем математичних турнірів, причому перемагав не тільки однолітків, а й значно старших і досвідченіших математиків. Поступово він став першокласним ученим і вже в 1535 році займав кафедру математики у Веронському університеті.

У той час в Італії широко практикувались математичні поєдинки; на багатолюдних зборах противники пропонували один одному задачі. Перемагав той, хто розв'язував більше задач. Переможець одержував не тільки славу і грошову премію, але й можливість зайняти університетську кафедру. Змагання відбувалися в місті Болонья, що славилося своїм університетом. На цих змаганнях І місце посідала алгебра, яку називали «Великим мистецтвом», тому для учасників було важливим мати формули, невідомі для супротивника.



ax3 + bx2 + cx + d = 0
На початку XVI століття професор Болонського університету Спіціон дель

Ферро знайшов формулу для коренів рівняння х3 +рх =q. Цей розв'язок він три­мав у таємниці. І тільки перед смертю повідомив його своєму учневі Фіоре, який вирішив скористатися ним і викликав на поєдинок Тарталью. Одержавши виклик, Тарталья зрозумів, що Фіоре знає формулу для коренів рівняння х3 +px=q. Тому, готуючись до диспуту, він доклав великих зусиль, щоб розв'язати рівняння загального вигляду

Працюючи день і ніч, він розв'язав цю проблему. Основна ідея була у





підстановці



Диспут відбувся 20 лютого 1535 року. Тарталья за 2 години розв'язав усі 30 задач, запропоновані противником, у той час як Фіоре не розв'язав жодної задачі із запропонованих Тартальєю, і визнав себе переможцем. Після диспуту Тарталья став знаменитим у всій Італії, але він продовжував тримати в секреті знайдену формулу. Слава про Тарталью докотилась і до другого математика Д. Кардано, який шукав, але не міг знайти формулу коренів кубічного рівняння. У 1539 році він звернувся до Тартальї, щоб той повідомив йому формулу. Після того як Кар­дано дав «священну клятву», Тарталья відкрив свій секрет.


Яке ж було невдоволення Тартальї, коли у 1545 році він побачив у книзі Д. Кардано «Велике мистецтво» свій метод розв'язування кубічного рівняння. Тар- талья писав: «У мене віроломно украли найкращу прикрасу моєї власної праці з алгебри». Відбулася гостра довга полеміка між обома математиками, але формула й понині називається формулою Кардано. Ось вона:



4-й доповідач

Світоч української математики

М. В. Остроградський народився в с. Пашенне Кобеляцького повіту (нині Козельщанський район) Полтавської області в сім'ї поміщика-дворянина. Математична обдарованість хлопця виявилася в ранньому дитинстві: речі, що його оточували, він намагався вивчати насамперед з математичних характеристик. Його молодший брат згадував: «Він до того любив все вимірювати, що коли батько й мати йшли куди-небудь з ним, то намагались, щоб Мишко не помітив млина чи колодязя. Якщо він тільки помічав те чи інше, він з криком і сльозами просив зупинитися. У нього в кишені постійно лежав шнурок з камінчиком на кінні. Михайло опускав його в колодязь і, витягти звідти, протягував шнурок на землі та розраховував глибину колодязя». Коли Михайлові виповнилося 9 років, батько віддав його в пансіон при Полтавській гімназії — Будинок для виховання бідних дворян. У 1817 році Остроградського було зараховано студентом фізико-математичного факультету Харківського університету. По закінченні університету Остроградському, студенту-відміннику, було відмовлено у видачі диплома тільки через те, що він відмовився слухати лекції з богослов'я. Бажаючи продовжити заняття математикою, він вимушений виїхати в 1822 році в Париж, де був зарахований студентом Сорбонни. Тут Остроградський слухав лекції видатних математиків того часу: Коші, Фур'є, Ампера, Лапласа. Незабаром Остроградський звернув на себе увагу успіхами.

У 1826 році він представив академії наукову роботу «Про поширення хвиль у циліндричному басейні», де розв'язав затчу, за яку оголосила конкурс Паризька академія наук. Після шестирічного навчання Остроградський повернувся до Петербурга, де наукові кола зустріли молодого вченого з великою радістю. У 1830 році він став членом Петербурзької академії наук.

Наукові праці створили Остроградському загальну славу. Його ім'я стало широко відомим і за кордоном. Паризька академія наук обрала його своїм почесним членом-кореспондентом, він був обраний членом Туринської, Римської та Американської академій.

За свою сорокарічну діяльність Остроградський написав понад 50 праць з різних галузей математики, механіки, математичної фізики. Особливу увагу Михайло Ва­сильович приділяв роботам, які могли бути використані у практичній діяльності. Так, наприклад, щоб полегшити роботу з перевірки товарів, що постачаються в армію, М. В. Остроградський зайнявся математичним дослідженням присвяченим статистичним методам. На засіданнях академії він прочитав 86 доповідей.

У своїй педагогічній діяльності був провідником прогресивних ідей у вихованні та навчанні молоді. Він написав 10 підручників, з яких 5 — не були надруковані. Михайло Васильович був палким патріотом України: любив свій край, свій народ, українську культуру. Щороку року він приїжджав у Пашенну. Його улюбленим письменником був Т. Г. Шевченко, значну частину його творів Остроградський знав напам'ять. У своєму щоденнику Т. Т. Шевченко писав: «Великий математик прийняв мене у свої сердечні обійми як земляка, як близького друга після довгої розлуки. Спасибі йому».

Помер Михайло Васильович 1 січня 1862 року в Полтаві і був похований у родинному склепі.

На Полтавщині шанують пам'ять славетного математика. Його ім'ям названо вулицю в Полтаві, на якій знаходиться педагогічний університет, та обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників. Створено музеї в Полтавському державному педагогічному університеті імені В, Г. Короленка та

Хорошківській ЗОШ І—III ступенів Козельщанського району, впорядковано мо­гилу вченого у селі Пашенному. Щорічно проводяться Міжнародні читання пам'яті М. В. Остроградського, математичні змагання школярів імені видатного математика. Урочисто й широко відзначалось і 200-річчя з дня його народження.

ОСТРІВ СКАРБІВ. МАТЕМАТИКА. 6 КЛАС.

Тема: прямокутна система координат.

Мета: ознайомити учнів з поняттями «координатна площина», «вісь абсцис», «вісь ординат»; навчити учнів позначати, читати координати точки, знаходити положення точки за її координатами; розвивати вміння використо­вувати теоретичний матеріал на практиці, аналізувати, узагальнювати, робити висновки, застосовувати набуті знання під час оволодіння новим матеріалом; розвивати творчі здібності учнів, логічне мислення, уважність; залучати учнів до творчої діяльності на уроці; виховувати акуратність, працелюбність, старанність, культуру поведінки.

Методи: словесний, бесіда, виконання завдань, самостійна робота, творче завдання, математична гра, взаємоперевірка, робота з підручником та біля дошки.

Обладнання: кольорові олівці, ручки, лінійка, підручник, наочні матеріали, дошка.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань.

    1. Оголошення теми та мети уроку.

    2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. З координатною площиною ви вже стикались неодноразово.

Згадайте книжку Льюїса Керрола «Аліса у країні Задзеркалля». «...Але цікаво, на якій я широті і довготі? — продовжила Аліса.

Сказати правду, вона зовсім не мала поняття про те, що таке широта і довгота, але їй дуже подобались ці слова. Вони звучали так велично та красиво!»
Ви не раз бачили географічну карту і на уроках географії, і навіть, на уроці математики.

Географічна карта (карта світу, карта країни чи міста) вкрита сіткою тонких ліній. Це паралелі та меридіани. Горизонтальні лінії — це паралелі, вони показу­ють географічну широту в градусах (відстань у градусах даної точки від екватора). Вертикальні лінії на карті - це меридіани. Серед них вибрано початковий, ну­льовий меридіан. Цей меридіан проходить через Гринвіцьку обсерваторію в Англії.

Мабуть, кожен із вас грав у шашки та шахи. На дошці є горизонтальні й вертикальні лінії. Горизонтальні позначені числами, а вертикальні — буквами.

Згадайте гру «Морський бій», де також позначали кожну клітинку парою — буквою та числом.

Сьогодні ми з вами після вивчення теоретичного матеріалу здійснимо подорож на острів Скарбів.

А на уроці ви дізнаєтесь, що таке координатна площина, навчитеся працювати з нею.



Запитання до учнів

—Згадайте, що називається координатною прямою?

—Які елементи на прямій треба позначити, щоб вона стала координатною?

Як вказати положення точки на координатній прямій?

- Що називається координатою точки на прямій?

Ш. Вивчення нового матеріалу

Отже, визначати координати точки на прямій та позначати точку на прямій за її координатою ви вмієте.

Як же визначити положення точки на площині? Як відповісти на таке запитання (одиниця виміру — їм): —Яка відстань від вікна до стіни, що знаходиться ліворуч? —Яка відстань від підлоги до вікна?

—Яка відстань від електричної розетки до стіни, що знаходиться ліворуч? —Яка відстань від електричної розетки до підлоги? Ці відстані й визначають положення точки на площині. Отже, для того щоб вказати положення точки на площині, треба:


  • побудувати дві взаємно перпендикулярні прямі,

  • позначити початок відліку в точці перетину цих прямих,

  • вибрати одиницю виміру,

  • встановити напрямок.

Який напрямок зручно встановити на горизонтальному промені? А на вертикальному? (Усі істоти й рослини ростуть угору.)

Запам'ятайте: горизонтальний промінь — це промінь X, а вертикальний — це промінь Y.



ОХ і OY— це осі координат.

ОХ— це вісь абсцис, OY— це вісь ординат.

Запишіть у зошитах.

Давайте домовимося, що, як і в шахах, і під час гри у «Морський бій», будемо спочатку називати координату х, а потім координату у, і записувати (х; у).

Якщо треба записати положення точки Аз координатою (х;у), то записуємо так: JI(x;y).

У вас на партах є заготовлені аркуші із завданнями. Вони позначені буквами українського алфавіту. Будемо брати аркуші по черзі.

Візьмемо аркуш А. (Додаток А)

На ньому зображена координатна площина, позначено початок \ відліку та осі координат (вісь абсцис та вісь ординат).

Скажіть, на скільки частин розбивають площину осі координат?

Позначимо на координатній площині чверті.

Які числа будуть знаходитись на координатному промені від початку відліьсу за напрямком? на другій частині променя?

Отже, у першій чверті знаходяться координати х і у — додатні.

Позначте в куточку знаки (+; +-).

Для другої чверті — (-; +) і так далі.

Це означає, що коли є точка з додатною координатою х і від'ємною координатою у, то ми будемо її шукати у четвертій чверті координатної площини.

Залежно від того, що нам треба зобразити на координатній площині і якого розміру, ми маємо право самі встановлювати одиницю виміру (так само, як ми це робили на координатному промені).

Одиничні відрізки на кожній осі вибирають рівними за довжиною.

Візьмемо за одиницю виміру одну клітинку. Позначимо точку К(10;6) і В(6;10). Зверніть увагу на те, що це різні точки.

Позначте точки (2;6), (2; 10), (4; 10). З'єднайте їх по черзі. Позначте точки (- 2; 10), (-4;8),(-4;6), (-2;6), (-2;8). З'єднайте їх по черзі та останню точку з'єднайте з точкою (-4;8). Що ви дістали?

Позначте точки:

D(0;0), E(-2;-3), К (-4;-6), A(0;-6), P(4;-6),T(2;-3).

З'єднайте їх по черзі. Яку геометричну фігуру ви дістали?

І ще: якщо з букв, що позначають точки, скласти слово, не змінюючи їх послідовності, то ми прочитаємо ім'я відомого французького вченого-математика,

праці якого поклали початок одному з найважливіших методів дослідження - методу координат. Координатну площину ще називають декартовою системою координат. (Декарт: 1596-1650).

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Перевіримо, як ви запам'ятали правила позначення точок на координатній площині. Візьміть аркуші Б. (Додаток Б1 і Б2)

Спочатку подивіться уважно, чого не вистачає на координатній площині (не позначений початок відліку, осі координат та одиниця виміру). Візьмемо за одиницю виміру одну клітинку.

Завдання 1. Задано координати точок. Якщо ви правильно позначите на координатній площині вказані точки і послідовно їх з'єднаєте, то дістанете рисунок.

Рисунок 1

(5;1),(4;-2),(4;0),(2;-1), (1,5;-0,5),(2;l),(l;0),(l;l).(-3;l), (1;2),(1,5;3),(5;7),(5;1),(1,5;3).

(2;2).

Останню точку не з'єднуйте ні з якою іншою.

Рисунок 2

(0;2),(0;0),(1;3),(2;3),(3;2),

(3;0),(1;-1),(2;-1),(1;-3).

(0;-1),(-1;-3),(-2;-1),(-1;-1),

(-3;0),(-3;2),(-2;3),(-1;3),

(0;0).

Завдання 2. На координатній площині зображено будинок. Треба вказати координати точок основних елементів ( стіни, вікна, даху). ( Додаток В1)

Давайте з'ясуємо, чи готові ви до подорожі на острів Скарбів.

Запитання


  1. 3 чого складається координатна площина?

  2. Ім'ям якого вченого її назвали?

  3. Які необхідні елементи треба на ній позначити?

  4. Де, знаходяться точки з від'ємними координатами X та від'ємними координатами У?

Тепер ви готові до подорожі на острів Скарбів.

Гра «Острови Скарбів»

Я думаю, що ви всі читали книгу «Острів Скарбів» Роберта Льюїса Стівенсона. Згадаємо. Був собі такий капітан Флінт

Як відомо, капітан Флінт ховав свої скарби на різних островах.

На одному з островів у печері капітан Флінт сховав свої скарби. Вхід у печеру був дуже добре замаскований, і знайти його міг тільки старий пірат Бен Ган. Перед смертю Бен Ган вирішив залишити для нащадків шифрований лист — описання шляху, що веде до скарбу, та місця, де він схований.

Оскільки старий пірат отримав у свій час непогану освіту, він вирішив скористатися методом координат. Він узяв карту острова, накреслив на ній осі координат, вибрав одиницю виміру. До речі, зробив усе як слід.

У кожного на парті є ця карта острова. (На аркушах П і Г2)

Головні орієнтири він позначив координатами чотирьох дубів:

(2,5;3);(-5,5;1,5);(-3;-5,5);

(4,5; -4,5).

Позначте на карті П ці точки, за одиницю виміру візьміть одну клітинку.

Скарб знаходиться в точці перетину прямих, що з'єднують перше і третє, друге і четверте дерево. (-0,5;-1,5)

Ви знайшли скарб і можете витратити його на облаштування свого острова.

А тепер почніть заповнювати карту острова Скарбів. Позначте на своїй карті різні об'єкти (колодязь, вишка для спостережень, склад, пальмовий гай, домівка отамана та інше), опишіть їх положення за допомогою координат і повідомте ці координати сусіду по парті. Нехай він відновить вашу карту, а ви у свою чергу відновите його карту на додатку Г2. Потім ви порівняєте свою карту й сусідову. Чия карта буде цікавішою?

Для роботи можна використовувати кольорові олівці.

Кожному об'єкту дайте назву й запишіть її разом із координатами на аркуші із завданнями.

Тепер на вас чекає завдання цікаве і складне водночас.

Завдання 3. Як відомо, скарби Флінта були сховані на різних островах. При цьому для шифрування місця схову неодноразово використовувався метод координат.

На рисунку {додаток В2) зображена карта острова, на якій видно два орієнтири (два великі камені). Сучасні шукачі скарбів не мають справжньої карти, але їм відомо, що камені на цій карті мали координати >4(2; 1), і?(-8;2), а координати скарбу (-6;-6).

Знайдіть на карті місце, де знаходиться скарб.

V. Повідомлення домашнього завдання



Творче завдання. На аркуші в клітинку накресліть координатну площину. Накресліть рисунок на свій вибір, поруч з рисунком випишіть координати за порядком їх з'єднання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Бевз Т.П. Математика. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Т.П. Бевз, В.Г. Бевз - К.: Зодіак - ЕКО, 2005.
2. Істер О.С. Алгебра. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О.С. Істер - К: Освіта, 2007
3. Карпінська І.Й. Нестандартні уроки з математики / І.Й. Карпінська - Тернопіль: Підручники і посібники, 2000.
4. Коваленко В.Г. Дидактические игры на уроках математики / В.Г. Коваленко-М: Просвещение, 1990.
5. Маркова І.С. Математика після уроків. Задачі для підготовки та проведення шкільних олімпіад. Сценарії позакласних заходів / Упорядник І. С. Маркова - Харків: Вид.гр. Основа, 2004.
6. Мерзляк А.Г. Математика 6 клас. Книга для вчителя / А.Г. Мерзляк, В.Б. Полянський, М.С. Якір - Харків: Гімназія, 2008.
7. Мерзляк А.Г. Алгебра. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів / А.Г. Мерзляк, В.Б. Полянський, М.С. Якір - Харків: Гімназія, 2008.
8. Підласний І.П. Як підготувати ефективний урок / І. П. Підласний // Радянська школа - К: 1989.
9. Погорєлов О.В. Геометрія. Стереометрія. Підручник для 10-11 класів середньої школи / О.В. Погорєлов - К: Освіта, 2001.
10. Хабіб Р.А. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики / Р.А. Хабіб // Радянська школа - К: 1985.
11. Щербань П.М. Навчально - педагогічні ігри / П. М. Щербань - К: 1993.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка