Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»



Сторінка1/4
Дата конвертації01.05.2016
Розмір0.72 Mb.
  1   2   3   4


ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………3

Розділ 1. Тема, мета, і основні завдання курсу……………………….7

Розділ 2. Основна частина. Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» ………………………10

Розділ 3. Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета» …………………………………………………………………22

Висновки…………………………………………………………………75

Додатки. …………………………………………………………………77

Словник використаних термінів……………………………………….82

Список використаної літератури………………………………………83

Рецензія спеціаліста. …………………………………………………...84



Вступ

Людство дедалі більш усвідомлює необхідність перетворення свого життя на безпечне здорове й радісне. Нагальною проблемою XXI століття є формування такого способу життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної катастрофи, що нависла над людством. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні імперативи – зобов’язання кожної людини і людства в цілому. Загалом ідеться про таку систему цінностей. Складову культурного світобачення, яка залежала б від таких факторів, як економічні сплески чи занепади, зміна політичної влади тощо, у якій би захисті збереження природи вважались такою ж святістю як і саме життя.

Саме на таких засадах сформувалось поняття стійкий або сталий розвиток. Уперше поняття сталого розвитку було сформульовано у Доповіді Міжнародної комісії з питань екології та розвитку ООН. Поняття сталого розвитку трактувалось в цьому документі достатньо просто і конкретно: такий розвиток, який задовольняє потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольнити свої власні потреби. Необхідно зазначити, що поняття «сталий розвиток» не збігається з економічно стабільним розвитком, і не є тотожним екологічно безпечному (екорозвитку). Мова не йде тільки про забезпечення прогресу економіки та ресурси для неї або тільки про збереження природи. Поняття сталого розвитку виражає досить просту ідею: необхідно досягнути гармонії між людьми і між і суспільством і природою.

Визначальні чинники сталого розвитку:


  1. В екологічній сфері. Визначення меж. В яких має розвиватись цивілізація. Охорона й раціональне використання ресурсів, зокрема прісної води, морів, океанів, а також землі. Повітряного басейну; збереження біологічного

різноманіття; боротьба з винищенням лісів; видалення відходів. Збереження

екосистем для підтримання життя як невід’ємної складової сталого розвитку людського потенціалу.



  1. В економічній сфері. Повне перетворення ринкової системи. Переоцінка економічною теорією ролі екологічного фактору в економічному розвитку, визначення нових пріоритетів. Відмова від тупикових сучасних моделей економічного розвитку та споживання. Поступове скорочення негативного впливу на природу техногенного типу економіки. Перехід на позицію «людина як ціль економічного зростання, а не його засіб».

  2. У соціальній сфері. Розвиток демократії, дотримання прав людини, вирішення питання бідності, етнічних та демографічних проблем; подолання негативного впливу глобальних екологічних проблем на людський розвиток. Застосування показника якості життя як сукупності критеріїв сталого розвитку, серед яких, зокрема, тривалість життя, стан здоров’я людини;

  3. відповідність стану навколишнього середовища нормативам; рівень доходів, зайнятості, знань і освітніх навиків населення; реалізація прав людини тощо.

Для забезпечення сталого розвитку – чи не найважливішого завдання, що будь-коли стояло перед людством, - особливі надії покладаються на освіту. Це питання постійно обговорюється на ріні глав держав і урядів, у рамках міжнародних і міжурядових, неурядових і організацій протягом останнього

десятиріччя. Проте найбільш чітко про необхідність міжнародних угод і дій в царині освіти було заявлено на всесвітньому саміті зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 1992 р.). У прийнятій на форумі заяві наголошувалось:



«Освіта для сталого розвитку має заохочувати формування у людей почуття особистої і колективної відповідальності, а отже, і зміни в поведінці, якщо вони необхідні»

Основні засади світової стратегії сталого розвитку освіти:

  • освіта здійснюється протягом всього життя людини та є невід’ємною частиною процесу загальної освіти;

  • вона не повинна обмежуватись системою формальної освіти;

  • у межах формальної освіти на всіх рівнях бажано поступово досягти міждисциплінарності;

  • виховувати свідомих членів суспільства на розумінні взаємозв’язку і взаємозалежності людини і природи. Усвідомленні необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища;

  • забезпечити поширення знань, умінь і навичок для прийняття рішень.

Ідучи в ногу зі світовим співтовариством, Україна задекларувала свою орієнтацію на стратегію сталого розвитку. Очевидно, що розвиток освіти для сталого розвитку потребує нових педагогічних моделей, нової педагогічної культури та мислення, нового педагогічного змісту.

Слід зауважити, що від початку цей напрям в освіті розвивається як такий, основним завданням якого є формування в учнів моделей поведінки, звичок, стилю життя, що відповідають потребам сталого розвитку людства. Це освіта не ПРО сталий розвиток, а ДЛЯ сталого розвитку. Тож учні мають не тільки ЗНАТИ, наприклад, про необхідність економити папір для збереження дерев і можливість його вторинної переробки, а й ДОПИСУВАТИ до кінця свої зошити та ВІДНОСИТИ паперові відходи до пунктів прийому макулатури.

Таким чином, поняття сталий розвиток можна розуміти як стратегію виживання і безперервного прогресу цивілізації і країни в умовах збереження навколишнього середовища.

Запропоновані орієнтовані уроки-зустрічі побудовані на принципах «Освіти для

стійкого розвитку в дії та основі життєвих навичок і розраховані на допомогу

вчителям початкових класів у викладанні курсу за вибором «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета»



Розділ 1. Тема, мета, і основні завдання курсу

«Уроків для стійкого розвитку. Моя щаслива планета» у 3-4 класах

    1. Провідна ідея курсу полягає у реалізації в навчально-виховному процесі основних принципів стійкого розвитку-досягнення у звичках, поведінці та стилі повсякденного життя учнів, змін, спрямованих на раціональне ставлення до використання ресурсів планети, їх свідоме заощадження.

    2. МЕТА курсу полягає у формуванні в учнів сталих екологічно врівноважених звичок і способу повсякденного життя. Ця мета досягається шляхом реалізації завдань:

  • Актуалізувати та сформувати знання й уявлення учнів про стійкий розвиток та шляхи його досягнення, про причетність кожного до проблем ресурсозбереження, навколишнього середовища і долі планети;

  • Формувати в учнів емоційно-ціннісне ставлення до проблем розвитку людської цивілізації як до особистісно важливих, а також здатності й бажання свідомо діяти для збереження довкілля і досягнення стабільного розвитку суспільства.

Методологічні засади курсу ґрунтуються на поєднанні діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів у поєднані з ідеями педагогіки «емпауермент», а саме:

  • Зміст навчання розроблено відповідно до актуальних і доступних для розуміння школярів початкової школи проблем ресурсозбереження і стабільної життєдіяльності;

  • Навчально-пізнавальний процес побудовано на засадах полісуб’єктної взаємодії постійного зворотнього зв’язку ;

  • Найважливішою складовою навчання є самостимулювання і суспільно значущих цілей власної діяльності та їх реалізації, надання учням свободи вибору форм і способів цієї діяльності;

  • Навчально-пізнавальну діяльність учнів зосереджено на особистому ставленні і рішеннях учня щодо власного стилю життя і поведінки, які змінюються у контексті планетарних потреб людства;

  • У побудові курсу передбачено системність та циклічну повторюваність у реалізації змісту, як у межах кожної теми, так і програми в цілому;

  • Як на уроках, так і у позаурочний час передбачається системна організація активної пошуково-дослідницької діяльності школярів;

  • Характерною особливістю змісту є міждисциплінарність, пов’язана із глобальністю і всебічністю стійкого розвитку як явища.

МЕТА курсу – сприяти забезпеченню стійкого розвитку особистості учня, його родини, країни та всього людства через зміну власної поведінки та способу життя.

1.3. Завданнями курсу є створення умов для:



  • Засвоєння учнями знань про стійкий розвиток та шляхи його досягнення для свідомого вибору способу власного життя;

  • Усвідомлення учнями необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища та життя суспільства;



  • Організація дій учнів і вироблення моделей поведінки, що відповідають потребам стійкого розвитку;

  • Формування у них ставлення до проблем стійкого розвитку як особистісного важливих, пов’язаних із власною системою цінностей, а також бажання діяти у цьому напрямі.

Зміст курсу сприяє розвитку у молодших школярів ключових компентентностей:

  • Громадянської, зокрема здатності критично мислити, брати участь в обговоренні, аргументувати думку,приймати рішення та виявляти громадську позицію у ситуаціях, пов’язаних із питаннями стійкого розвитку, використовувати моделі поведінки, які задовольняють спільні інтереси особистості та громадян;

  • Соціальної – здатності активно слухати інших, ефективно спілкуватись і співпрацювати зокрема в парі та малій групі, відповідати за результати спільної діяльності;

  • Уміння вчителя – здатності міркувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, самостійно шукати інформацію з різних джерел, проводити нескладні самостійні дослідження щодо використання ресурсів та їх збереження сім’ї, громаді, місті, селі, регіоні, країні в цілому, набувати досвід самоорганізації, навчальної рефлексії;

  • загальнокультурної - здатності застосовувати методи самовиховання, зорієнтовані на систему індивідуальних і загальнолюдських цінностей, для розроблення і реалізації моделей екологічно доцільної та ресурсозберігаючої поведінки.

Розділ 2. Основна частина

Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку

«Моя щаслива планета»

Курс «Моя щаслива планета» призначений для реалізації варіативної складової навчального плану. Заняття доцільно проводити протягом навчального року раз на два тижні.

Курс має сталу структуру: вступна частина ( 2 уроки), тематичні блоки (по 4 зустрічі у кожному); заключна частина (урок і свято).

Зміст курсу охоплює такі тематичні блоки:



3 клас

  • Вода (скорочення витрат води, зменшення її забруднення);

  • Сміття (скорочення відходів. їх вторинне використання);

  • Енергія (раціональне споживання енергії)

4 клас

  • Стосунки (гармонізація стосунків з оточуючими);

  • Рослини (піклування про рослини);

  • Покупки (зменшення кількості непотрібних покупок)

На початку проводять два вступні уроки, на яких учні ознайомлюються з метою і завданнями курсу. основними поняттями та способами роботи. А також створюють групи і визначають лідерів тем.

Робота над кожним із тематичних блоків курсу розгортається на чотирьох зустрічах і здійснюється відповідними методами.



Перша зустріч – мотиваційно-організаційна. Її завдання – введення учнів в тему. Формування у них стійкої мотивації до навчання. Для цього

використовують різні способи і прийоми мотивування, насамперед спеціальну форму навчального дослідження учнів – кількісний і якісний аудит.



Друга зустріч –практична. На цьому уроці, працюючи у групах, учні ознайомлюються зі шляхами розвідання поставленої на першому уроці проблеми, обирають дії щодо власного способу життя, які реалізуються у позаурочний час.

Третя зустріч – також практична і проходить у формі екскурсії. У процесі ознайомлення зі станом проблеми у довкіллі учні роблять висновки щодо правильності обраних дій. Збагачують чуттєве й логічне пізнання дійсності та власний соціальний досвід.

Четверта зустріч – підсумкова за темою. Відбувається у формі підсумкової рефлексії учнів та навчального проекту. учні об’єднуються у групи для виготовлення творчого продукту з метою ознайомлення громадськості з результатами своєї діяльності, популяризації екологічно свідомих звичок і стилю життя.

Курс закінчується заключною темою «Новий стиль мого життя», у межах якої проводиться узагальнювальний урок «Мої плани та обіцянки» і свято «День діяльності у грі, складають обіцянку, демонструють батькам, учням інших класів та представникам громади свої досягнення.

Курс «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета» передбачає системне використання таких інтерактивних методів навчання, як робота учнів у малих групах і парах, уявний мікрофон, обговорення у загальному ключі, мозковий штурм та ін. Основними формами організації навчання є урок, екскурсія, дослідницька позакласна робота, навчальний проект, свято.

Особливими компонентами курсу «Моя щаслива планета» є дії для стійкого розвитку, аудити, екскурсії і навчальні проекти.

Відповідно до педагогіки емпауерменту в межах кожної теми учням пропонується обрати та виконати дії для стійкого розвитку. Вони є провідними

чинниками формування екологічно доцільної поведінки та стилю життя. Виконання цих дій сприяє розвитку в учнів ставлення до проблеми стійкого розвитку, як до особістісно важливих, пов’язаних із власною системою цінностей, сприяє їх здатності і бажанню діяти у цьому напрямі:

Пропоновані в курсі дії виконуються вдома, у школі та навколишньому середовищі для:


  • Розумного споживання енергії та води;

  • Зменшення марних витрат сировини;

  • Зменшення кількості відходів;

  • Збільшення частини екологічних продуктів у покупках;

  • Покращення стосунків між людьми;

  • Створення морального і психологічного клімату в колективі;

  • Зміцнення власного здоров’я.

Дітям надається свобода у виборі дій; учитель спрямовує школярів на вибір посильних дій, але не наполягає на своїй позиції.

2.1. Організація роботи над аудитами

Аудит – це своєрідне дослідження особистого стилю життя дитини та її родини, ще аналізування набутого досвіду за допомогою запитань. Аудит є способом входження в тему, ініціювання дискусії, учнівського обговорення.

Розрізняють якісний і кількісний аудити. Якісний аудит передбачає низку важливих запитань, які стосуються однієї проблеми. Вони передбачають відповіді «так», або «ні». У процесі кількісного аудиту учень обирає одне з чисел від 1 до 5, оцінюючи свій рівень виконання певних дій.

Це допомагає школярам переосмислити свої повсякденні звички шляхом математичних підрахунків

Показники вимірювань обговорюються членами команди або малої групи. Одержані висновки дозволяють усвідомити свій вплив на навколишнє середовище.

Під час проведення аудиту варто звернути увагу дітей на чесність їхніх відповідей, оскільки результати аудитів одного учня не порівнюється з результатами інших і не оцінюється у шкільних балах. Аудит проводиться після кожної зустрічі. (додаток 2).

2.2. Організація і проведення екскурсії

Під час проведення екскурсії робота з матеріалом тематичних блоків здійснюється у безпосередньому спілкуванні школярів з об’єктами довкілля. Основним методом навчально-пізнавальної діяльності учнів на екскурсії виступає спостереження за об’єктами і явищами навколишнього світу, а також за взаємозв’язками і залежностями між ними.

Методика організації та проведення екскурсії здійснюються з урахуванням особливостей конкретного середовища та об’єкта , який досліджується.

У процесі підготовки до екскурсії учитель має здійснити такі крони:



  • Визначити її мету;

  • Розробити і вивчити маршрут (він має бути безпечним для здоров’я учнів);

  • Скласти перелік завдань, внести їх до бланку спостереження (блокнота,опитувальника, маршрутного листа тощо);

  • Провести інструктаж учнів (ознайомити із завданнями, повторити правила безпеки поведінки);

  • Домовитися з учнями про певну форму звіту (виставка малюнків, фотовиставка, газета, слайдові презентація тощо);

  • Дібрати необхідне спорядження і обладнання;

  • Внести відповідні записи до класного журналу.

Під час екскурсії учні спостерігають за об’єктами, з’ясовують відповідні на зазначені у бланку запитання та коротко занотовують дані:

Допоміжним під час дослідження певного об’єкта можуть бути такі запитання:



  • Як використовується певний об’єкт? Як він виконує свої функції?

  • Що на цей об’єкт впливає добре, а що – погано?

  • Як змінити негативний вплив?

  • Що можна змінити, аби покращити об’єкт?

  • Яке минуле у об’єкта? Звідки він походить?

  • Як цей об’єкт змінювався з часом? Як би зміг змінитися у майбутньому?

  • Чим наш об’єкт схожий чи відрізняється від інших?

Презентація результатів спостереження відбувається наступної зустрічі, а також під час проведення свята «День Землі».

2.3. Організація роботи над навчальними проектами.

Навчальний проект організовується з метою залучення учнів до перетворювальної діяльності, яка передбачає формування проблеми й мети, планування змісту, з’ясування засобів і способів, одержання продукту діяльності. Робота над навчальним проектом у межах курсу сприяє формуванню в школярів ціннісного ставлення до природних ресурсів, набуттю досвіду самостійності у вирішенні життєвих проблем. Вона забезпечує зв'язок між уроками для стійкого розвитку і предметами інваріативної частини.

У процесі роботи над навчальним проектом створюються умови для узагальнення учнями одержаних фактів, поєднання їх із власним життєвим досвідом і на цій основі – висування власних ідей, щодо можливих шляхів розв’язання проблеми пов’язаної з популяризацією екологічно доцільного стилю життя.

Ця форма організації навчально-пізнавальної діяльності володіє значним освітнім потенціалом. В учнів формується уміння організувати себе та свою

12

діяльність, що відображається у цілеспрямованості, обґрунтованій мотивації, плануванні діяльності, самостійності у прийнятті рішень, відповідальності за справу та критичності в оцінці результату.



Участь школярів у навчальному проекті буде усвідомленою та продуктивною, якщо у процесі роботи вони знайдуть відповіді на такі запитання:

  1. Чому це важливо особисто для мене? (мотивація діяльності).

  2. Навіщо я буду працювати над проектом (мета діяльності).

  3. Що я зможу зробити, щоб реалізувати ідею проекту? (Завдання діяльності).

  4. Як я буду це робити? (Способи діяльності).

  5. Що мені буде потрібно для роботи? (Засоби діяльності).

  6. Що я отримаю у результаті? (Результат діяльності).

Планування змісту та ходу навчального проекту здійснюється за такими етапами:

  1. Етап. Організація проекту (висувається мета, конкректизуються завдання).

  2. Етап. Планування проекту (визначаються шляхи розв’язання проблеми, формуються творчі групи, визначається продукт діяльності і форма, його презентації).

  3. Етап. Реалізація проекту (узагальнюються одержані на попередніх зустрічах матеріали, виконується робота згідно із складеним планом, оформлюється результат.).

  4. Етап. Підсумок проекту (презентація результатів роботи, рефлексія).

Цей курс запрошує учнів побачити майбутнє таким, якого вони прагнуть. Цей образ спонукає їх до дії з наближення цього майбутнього. Учні діють не через страх перед наслідками екологічних проблем, а через бажання жити в кращому світі.

Бажання діяти далі на користь довкілля виникає на основі інформації про значення попередніх дій та їх наочних результатів.

В процесі такого навчання роль вчителя змінюється. Він виступає організатором дій учнів. Він надихає учнів, підбадьорює і скеровує їхні зусилля. Процес навчання відбувається майже цілком самостійно. Учні самі обирають спосіб діяльності, виконують обрані дії, обговорюють їх, приймаючи самостійні рішення. Вчитель лише створює умови для безпечного і ефективного протікання процесу навчання.

Його завданням є також розвиток в учнів критичного мислення. Постановка перед учнями питань спонукає їх до пошуку відповіді – здобування знань. Маючи знання, отриманні самостійно, вони більш готові до нових викликів і наступних дій.

Вчитель має вміти слухати учня, чути його і не оцінювати його особисті зміни. Все, що робить вчитель – це запрошення. Важливим є також демонстрація вчителем моделей поведінки, орієнтованої на розвиток.

Таким чином підхід цього курсу, заснований на педагогіці empowerment (підсилення можливості діяти) може бути представлений такою схемою

Рис.1 модель навчання в педагогіці «emnayepment»

Додаток 3.



«Наскрізне навчання»

Характерною особливістю реалізації курсу є інтеграція змісту тематичних блоків із змістом предметів інваріативної частини навчального плану.



Клас

Тема курсу

Тема предмету інваріантивної частини

3

Вода

Без води немає життя («Я і Україна. Природознавство»)

Вода має бути чистою («Я і Україна. Природознавство»)



3

Сміття

Охорона грунтів («Я і Україна. Природознавство»)

Господарча діяльність людей («Я і Україна. Громадянська освіта»)





















3

Енергія

Сонячне світло і тепло. («Я і Україна. Природознавство»).

Безпека вдома («Основи здоров’я»)

Електрика в побуті («Основи здоров’я )


4

Стосунки

Людське «Я» («Я і Україна. Громадянська освіта»).

Доброчинність («Я і Україна. Громадянська освіта).

Людина серед людей («Я і Україна. Громадянська освіта»)


4

Рослини

Охорона природи в Україні («Я і Україна. Природознавство»).

Рослинництво в рідному краї («Я і Україна. Природознавство»).



4

Покупки

Безпека в побуті («Основи здоров’я»).

2.4. Особливості діяльності вчителя

Діяльність вчителя й учня на уроках курсу має свої особливості. Передусім вона базується на інтенсивний та взаємоприйнятій співпраці.

Потенціал змісту курсу щодо розвитку навчально-пізнавальної самостійності молодших школярів забезпечується виконанням учителем особливих функцій, а саме:


  • ентузіаста (долучає учнів до діяльності, підвищує їхню мотивацію, підтримує, заохочує, спрямовує до реалізації поставленої мети);

  • пораднина (допомагає учням знайти оптимальний напрям діяльності відповідно до інших психологічних, соціальних, пізнавальних потреб);

  • носія інформація (володіє знаннями та вміннями в кількох галузях, надає індивідуальні та групові консультації);

  • Керівника (організовує діяльність учнів, створює для неї відповідні умови, забезпечує необхідними ресурсами, підтримує контакт з батьками);

  • координатора (допомагає учням виконувати роботу відповідно за плановому, сприяє налагодженню контактів між усіма учасниками екокоманди, підтримує зворотній зв'язок );

  • експерта (аналізує процес і результати виконаного).

Найважливішим для педагога є передбачення цілісного процесу діяльності учнів, прогнозування її результатів. Тому спочатку вчителеві самому варто знайти відповіді на низку запитань, а саме:

  1. Для чого організовується діяльність?

  2. Які дії мають бути опановані учнями?

  3. Як буде використовуватись одержаний досвід?

  4. Чи зрозумілою для учнів буде висунута проблема? Чи буде вона доступною для вирішення? Чи зацікавить дітей?

  5. Яких методичних та організаційних вимог дотримуватись для реалізації задуму?

  6. Якою міро кожен із членів й екогрупи зможе реалізувати себе в обраній темі?

  7. Які знання й уміння потрібні учням для роботи? Якими новими уміннями і навичками вони оволодіють у процесі діяльності?

  8. Що необхідно підготувати до початку кожного заняття?

  9. Яким чином залучити до спільної праці батьків та інших членів громади? Коли педагог висуває перед учнями проблему, то має донести до їхньої свідомості по-перше, важливість розв’язання завдань уроків для стійкого розвитку в конкретній ситуації, по-друге допомогти усвідомити власну зацікавленість та виявити готовність брати участь у спільній роботі. Цьому сприяє створення позитивно налаштованої, емоційно забарвленої атмосфери, що стимулюватиме дітей до активної взаємодії. Учитель дає зрозуміти, що відповідний результат можна одержати за умов оперативності, узгодженості дій, цілеспрямованості, активності, дослідницького підходу до діяльності.

2.5. Портфоліо як засіб фіксації досягнень учнів

Фіксація досягнень учнів налаштовується не на репродуковану учнем інформацію, а на створений ним самостійний продукт, що має суб’єктну і суспільну значущість. Таким чином зумовлюється пріоритетність самоконтролю і само оцінювання учнями результатів власної діяльності.

Одним із ефективних з засобів фіксації учнем своїх досягненях виступає порт- фоліо. Це колекція робіт, яка демонструє зусилля кожного учня, його прогрес і досягнення в освоєнні дій.

Доцільність створення порт фоліо зумовлюється властивістю відображати динаміку розвитку особистості учня по відношенню до виявлених результатів; його ставлення до змісту діяльності; результати самореалізації. Індивідуальні можливості, здатності й інтереси; рівень рефлексії і само оцінювання учням власних дій. Таким чином, у процесі створення порт фоліо стимулюється суб’єктна активність молодшого школяра.

Порт фоліо укладається довільно. Це може бути звичайна папка-скорозшивач, у яку складаються матеріали, одержані у процесі опрацювання тематичного блоку (інформаційні тексти, результати аудитів, матеріали екскурсій, навчальних проектів, малюнки, фото тощо).

Важливо, щоб зміст папки відобразив успіхи у діяльності учнів.

До структури порт фоліо. Зокрема можуть входити такі розділи «Мій портрет (само презентація)»; «Скарбничка (інформація)»; «Творчий доробок (робочі матеріали)»; «Досягнення (матеріали які підтверджують успіхи учнів) тощо.

Вчителю слід пам’ятати також, що на перший план висувається не естетичність і зовнішня привабливість, а їхня практична цінність для учня.

Уроки курсу побудовані за методикою інтерактивного навчання. На них учнів навчають умінню будувати власне життя місцевої громади із урахуванням потреб сталого розвитку суспільства. Діти отримують практичні навички відповідального ставлення до ресурсів, зокрема води, енергії, а також власного здоров’я, людських стосунків.

О СО Б Л И В О С Т І

Ι. Зустріч – мотиваційно-організаційна

Ι Ι і Ι Ι Ι зустрічі – практичні

Ι V. Зустріч – підсумкова


Заняття-зустріч



Вступна частина




Основна

частина





Підсумкове заняття


Розділ 3.

Система уроків-зустрічей за інноваційною програмою у 3 класі



Уроки-зустрічі у 3 класі

Тема: Що робить нашу Землю щасливою.

Мета: познайомити учнів і продемонструвати підручник «Моя щаслива планета»; формувати поняття природних ресурсів на планеті Земля, створити дружню атмосферу для відпрацювання навичок роботи в парі. Формувати в учнів уміння аналізувати та робити висновки. Викликати інтерес до розумного використання природних багатств. Виховувати почуття любові до рідної землі, відповідальне ставлення до збереження довкілля.

Обладнання: ілюстрації; фотографії краєвидів природи; макет мікрофона, підручник, зошит; аркуші паперу (А-4).

Хід уроку.

Ι . Організаційний момент.

Учитель

Доброго ранку, сонечко ясне!



Доброго ранку, земле прекрасна!

Доброго ранку, дерева квітучі!

Доброго ранку, квіти пахучі!

Доброго ранку, птахи голо сливі

Доброго ранку, діти щасливі!

Ι Ι . Вступне слово вчителя.

Всією душею, всім своїм серденьком

Люблю тебе, рідний край, земелько рідненька.

І вас люблю, гори, ліси та гайочки,

І вас, ріки повноводні, маленькі струмочки.

Бо в тих ріках і струмочках – в чистий тій водиці

Бачу тебе, рідний краю, дорога землице!

Ти мене годуєш, як свою дитину,

Тому люблю тебе, земле, рідну Україну!



  • немає мабуть в світі людини, яка б не любила свою рідну землю, свій рідний край. Ми дійсно любимо її родючу землю, води Чорного моря, зелені верховини гір, широкі степи, дрімучі ліси, тихі озера та швидкоплинні ріки.

  • Помилуйтеся красою природи, що зображена на репродукціях, фотографіях.

  • Людина приходить у світі і отримує усе це безкоштовно, всі ці багатства, неоціненні дари: землю, води, багатства надр, гори і ліси, квіти і щедрі плоди землі, що годують нас.

  • Ми сьогодні познайомимося з новим курсом – предметом «Моя щаслива планета», на якому ми будемо практично вчитися заощаджувати природні ресурси, раціонально їх використовувати. Ми шукатимемо відповіді на питання:

  1. Чому на тілі Землі з’явилися страшні рани і шрами?

  2. навіщо Земля намагалася привернути увагу людей до своїх проблем?

  3. з якою метою екологи почали захищати Землю?

Ι Ι Ι. Робота над новим матеріалом.

1. Повідомлення теми уроку.

- Чи можете ви дати відповідь на це питання

«Що робить нашу Землю щасливою?»

2. Знайомство з підручником с.7.

3. Практична робота. Робота в парах.

- Разом з сусідом по парті поміркуйте, які природні ресурси потрібні

людині для задоволення життєвих потреб? Складіть невеличкий перелік

таких потреб.


  • Як людина забезпечує ці потреби?

  • Які можливості для їх задоволення дарує тобі наша планета Земля?

  • Які, на твою думку, потреби є у Землі? (Відповіді дітей0).

Висновок: напевно ви зрозуміли, що людині для щасливого життя потрібні синє небо, чисте повітря, різноманіття рослин, кришталеві джерела і річки – щаслива і задоволена планета.

  • уявіть, як виглядає щаслива планета Земля і намалюйте її.

  1. Р у х а н к а «Гусениця»

  2. Презентація малюнків.

IV. Робота з підручником.

  • Прочитайте текст та склади 2-3 запитання до нього, починаючи зі слів: «Чому?» « ? », «Навіщо ?», «З якою метою?», «Якими були наслідки?», «Що буде якщо…?». (с.7-8).



  1. Практична робота. Робота в парах

  • Разом із сусідом по парті оберіть і відмітьте знаком «М» ті дії людей, що роблять планету щасливою. Порівняйте свої відповіді з відповідями товариша по парті. (с. 9). Таблиця.

  • Намалюйте малюнок «Як виглядає щаслива планета?» (вивішую малюнки на дошці).

  1. Підсумок уроку.

  • Закінчіть ці рішення:

  • Щоб повернути обличчю планети посмішку, я хочу «..

  • Для цього я можу «…

  • Які почуття ви відчували під час роботи?

  • Які враження у вас виникли?

  1. Домашнє завдання.

- Запишіть у зошит продовження речень із попереднього завдання. Поділіться з батьками одержаного на уроці інформацією, покажіть малюнки.

Тема: До доброї справи долучаємось разом.

Мета: розробити правила роботи в групі; виявити очікування. Формувати в учнів уміння аналізувати та робити висновки; вчити планувати власну діяльність. Сприяти формуванню навичок ощадливого використання води, паперу та енергії у побуті.

Обладнання: підручник, аркуші паперу, зошити, ручка.

Хід уроку.

I. Організація класу.

Мені зірка відкрила секрет

І на вушко шепнула здаля –

Є на світі багато планет,

Та найкраща планета – Земля.

II. Актуалізація опорних знань.

Один, два, три, чотири, п’ять,

Разом будемо працювати.

Про ресурси пильно дбати,

І Землі допомагати!

- Що ви очікуєте від цього уроку?

- Перш, ніж почнемо спільно працювати, ми ознайомимося з правилами

роботи в малих групах.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми будемо працювати в малих групах.

1. Скласти правила роботи в групі.

- Яких би правил ви хотіли дотримуватись під час роботи в групах, щоб

наша робота була продуктивною? (Правила записуємо на дошці).

2. Робота в групах.

Об’єднання учнів 3-4 групи (Небо, Земля, Вода).


  • Прочитаємо рекомендації на с. 11, як працювати в групі. Чи збігаються вони з вашими?

3.Робота з підручником (с.11) Учні читають правила на с. 12.

4.Обговорення в групах пропозиції, які діти висловлювали у домашньому завданні, аби повернути посмішку обличчю планети.

- Почитайте зі слів:

Щоб повернути обличчю планети

посмішку, наша група хоче …

Для цього ми разом можемо …

(Читають з дошки).

IV. Робота над новим матеріалом.

Починаючи допомагати планеті, ми разом дослідимо власні повсякденні звички. Ми зараз будемо відповідати на запитання опитувальника. Ви навчитеся виконувати дослідження власного способу життя – аудити.

1. Практична робота з підручником ( с. 12-13).

- Працюючи самостійно, відповідайте на запитання чесно і не витрачайте

багато часу на роздуми. Ваші відповіді не оцінюються і не порівнюються з

відповідями інших учнів. (Записи діти роблять у зошиті).


  1. Фізкульхвилинка.

  2. Обговорення результатів аудиту.

  • Що було для вас цікавим у цій роботі?

  • Що було новим для вас?

  • Як вам працювалося?

  • Що здалося найбільш важливим?

V. Домашнє завдання.

- Подумайте, з ким разом із улюблених героїв книжок, мультиків чи ігор ти міг би допомагати планеті. Намалюй цього героя.



  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка