Методичні рекомендації щодо проведення заходів із нагоди 30-ї річниці аварії на Чорнобильській аес та вшанування ліквідаторів наслідків аварії



Скачати 469.86 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації01.05.2016
Розмір469.86 Kb.
  1   2   3


Додаток 1 до листа

КВНЗ «Харківська академія

неперервної освіти»

від _05.10.2015_№ _844_


Методичні рекомендації щодо проведення заходів із нагоди 30-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС та вшанування ліквідаторів наслідків аварії
Сіваченко І.Г., Зайцева О.А., Лелеко В.Г., Федченко С.Г.,

Харківська академія неперервної освіти
26 квітня 2016 року виповнюється 30 років від дня найбільшої техногенної катастрофи в історії людства – аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). З нагоди 30-ї річниці аварії на ЧАЕС та з метою вшанування ліквідаторів наслідків катастрофи рекомендуємо провести у загальноосвітніх навчальних закладах області уроки пам’яті та тематичні виховні заходи напередодні 14 грудня 2015 року та 26 квітня 2016 року.
Інформаційний блок

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа ХХ століття – аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС), розташованої у м. Прип’ять Київської області.

Наслідки цієї події набули характеру екологічної катастрофи планетарного масштабу, змінивши життя десятків мільйонів людей в Україні та в сусідніх країнах. Серед причин аварії визначаються використання застарілого (недосконалого) типу реактора, порушення технологічної дисципліни, допущення помилок під час проведення технологічного експерименту, домінування при прийнятті рішень політичних факторів над економічними, екологічними, моральними, ігнорування союзним центром прав та інтересів Української РСР.

Збитки від катастрофи важко підрахувати, адже неможливо оцінити шкоду, завдану здоров’ю людей, втрати від радіоактивного забруднення довкілля, орних земель, джерел водопостачання, втрату рідних домівок. Унаслідок аварії радіацією забруднено понад 54 тис. кв. км території, постраждало понад 3,4 млн людей, з яких 1,5 млн – діти. Радіаційна пляма накрила понад 1000 українських міст і сіл, а на карті України з’явилась 30-кілометрова «зона відчуження».

Поступове з’ясування масштабів та наслідків аварії, трагедія почала усвідомлюватися людством як планетарна катастрофа. Уряд України достроково припинив роботу ЧАЕС. Над зруйнованим четвертим енергоблоком була споруджена захисна залізобетонна споруда – об’єкт «Укриття», який ще називають саркофагом. Але комплекс науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт показав, що він не є екологічно безпечною системою, тому сьогодні крім будівництва надійного об’єкту «Укриття-2», залишаються гострими такі проблеми: утилізація радіоактивних відходів та відпрацьованого палива, реабілітація забруднених земель, розчищення меліоративних каналів, питання соціального захисту «чорнобильців», створення інформаційно-аналітичної системи потенційно-небезпечних об’єктів у зоні відчуження тощо.

Слово «Чорнобиль» перетворилось на зрозумілий для всіх образ-символ, що ілюструє глибину кризи в тій чи іншій сфері: «духовний Чорнобиль», «інформаційний Чорнобиль», «економічний Чорнобиль». А всього 30 років тому все було інакше...

Чорнобиль – невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. Весною воно потопало у свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати родинами. Їхали сюди, щоб набратися здоров’я, подихати цілющим повітрям. Здавалося, що красу цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить.

26 квітня – День національної жалоби. Страшні наслідки Чорнобильської трагедії: смерті, хвороби, безлюдна пустеля навколо станції. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя. Пам’ять – це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам’яті, що не даватимуть забути про трагедію.

У календарі знаменних та пам’ятних дат України існує день 14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Саме в цей день – 14 грудня 1986 року – через 7 місяців після трагедії було офіційно повідомлено про завершення будівництва вищеназваного об’єкту «Укриття» над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС. Це була перша перемога над наслідками жахливої аварії.

Тематика уроків та виховних заходів має бути присвячена мужності пожежних, військових, героїзму простих громадян. Провідною ідеєю уроків має бути любов до України, самовідданість і патріотизм громадян, їх активна громадянська позиція та особиста відповідальність за долю суспільства, держави.

Під час занять доцільно використовувати міжпредметні зв’язки, спираючись при цьому на знання учнів з природознавства, біології, географії, хімії, фізики, основ здоров’я.


Зміст уроків

Відповідно до чинних програм на уроках біології при вивченні теми «Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика» (7-й клас) вчителям слід відзначити, що аварія призвела до забруднення більше 145 тис. кв. км території України, Білорусі та Російської Федерації. Внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждало біля 5 млн. людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тис. населених пунктів України, Білорусі та Росії. З них в Україні – 2218 селищ та міст із населенням приблизно 2,4 млн. людей. Чорнобильська аварія призвела до безпрецедентного опромінення населення. Наслідки Чорнобильської катастрофи відчули на собі також Швеція, Норвегія, Польща, Великобританія та інші країни.

При вивченні систем органів людини (8-й клас) можна розглянути питання впливу радіації на певну систему органів.

При вивченні тем «Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій.», «Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування» (9-й та 11-й класи) слід звернути увагу на те, що іонізуюче випромінювання викликає переважно хромосомні перебудови, які супроводжуються різкими змінами структури і функції організму. Більшість їх шкідлива. Медико-демографічна ситуація на радіоактивно забруднених територіях продовжує формуватися в умовах триваючої в Україні демографічної кризи. З 1991 року смертність населення стала перевищувати народжуваність. У радіоактивно забруднених областях ці негативні зміни відбулися на рік раніше й більш виразно.

На уроках хімії при вивченні теми «Радіоактивні та стабільні ізотопи» (8-й клас) вчителям слід розглянути шляхи потрапляння радіоактивних ізотопів в атмосферу, воду і їжу, негативний вплив радіоактивного випромінювання на організм людини, методи захисту від радіації.

На уроках фізики при вивченні тем розділів «Атомне ядро. Ядерна енергетика» (9-й клас), «Атомна і ядерна фізика» (11-й клас) вчителям слід приділити увагу проблемам Чорнобильської трагедії, безпечного використання ядерної енергії, а також дії радіоактивних випромінювань на людину та методам захисту від радіації.



Форми вивчення екологічного матеріалу: повідомлення вчителя або учнів; перегляд відеоматеріалу про аварію на Чорнобильській АЕС, розв’язування завдань із використанням ізотопного складу елементів; обговорення синтезу нових елементів шляхом ядерних реакцій тощо. повідомлення вчителя або учнів; розв’язування завдань з екологічним змістом; навчальні ігри з обговорення екологічних проблем; наукові проекти та науково-практичні конференції тощо.

Орієнтовні питання на таких заняттях: «Які заходи зі зменшення впливу радіації на живі організми ви можете запропонувати?», «Назвіть способи проникнення радіоактивного випромінювання в організм людини», «Чим небезпечні ізотопи Цезію та Стронцію?», «Чи є на Землі місця, де немає природного радіоактивного фону?», «Які з радіонуклідів, що містилися у викидах з пошкодженого атомного реактора Чорнобильської АЕС, найбільш небезпечні для здоров’я?», «Як радіоактивність впливає на людину і наскільки вона шкідлива або корисна?», «Які існують методи захисту від радіації?», «Використання атомної енергії в мирних цілях», «Чи небезпечні АЕС?», «Атомно-енергетичний комплекс України».

Під час уроків учні мають дійти висновку, що планетарні масштаби наслідків аварії на Чорнобильській АЕС свідчать про загальнолюдську необхідність вироблення алгоритму поведінки в надзвичайних ситуаціях, що уможливлюється тільки за умов спільних зусиль фізиків і хіміків та при відповідному рівні розвитку науки й екологічного мислення людини.

Для підготовки достовірної інформації до таких уроків доцільно звертатися до сайтів Українського ядерного товариства (на якому розміщено інформацію про компанії та підприємства, що входять до складу ядерно-енергетичного комплексу України, актуальні статті та матеріали про функціонування ядерної галузі України та інших країн, Інтернет-ресурси по ядерній тематиці): httр://www.ukrns.odessa.net/ та Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» (ДСП ЧАЕС): http://www.chnpp.gov.ua/.

Варто організувати екскурсію до Національного музею «Чорнобиль», розташованого в м. Києві. Під час екскурсії учні зможуть ознайомитися з експонатами виставки – розсекреченими документами, картами, фотографіями, пам’ятками народної культури українського Полісся, які зібрані в Чорнобильській «зоні відчуження». Тут можна побачити унікальні відеоматеріали, комп’ютерні програми про катастрофу та її наслідки, діючу трьохфазову діораму «Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії», діючий макет енергоблоку ЧАЕС, які розширюють хронологічні та тематичні рамки музею, підсилюють достовірність існуючої експозиції. Ознайомитися з просвітницькими програмами та графіком роботи можна на сайті музею: http://chornobylmuseum.kiev.ua/ .

Крім того, рекомендуємо провести зустрічі школярів із представниками Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, науковцями Харківського інституту теоретичної фізики ім. О.І. Ахієзера ННЦ «ХФТІ», фізичного та фізико-технічного факультетів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Форми виховної діяльності та їх тематика можуть бути такими:


  • єдиний урок пам’яті в 5-11 класах на тему «Чорнобильські дзвони»;

  • уроки-зустрічі та засідання «круглих столів» з учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС «Ціна помилки», «Чорнобиль – це наш нестерпний біль»;

  • відвідуванням могил загиблих ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС;

  • акції пам’яті біля обелісків та пам’ятних знаків;

  • відвідування волонтерськими загонами сімей загиблих ліквідаторів;

  • екскурсії до музеїв;

  • радіолінійки «Мужність і біль Чорнобиля»;

  • конкурс есе «Безсмертна пам’ять Чорнобиля»;

  • оформлення стіннівок «Спогади про Чорнобиль»;

  • перегляди документальних фільмів «Чорнобиль», «Чорнобиль 25 років після трагедії», «За хвилину до катастрофи», «Дзвони Чорнобиля».

Доречно організувати виховні справи, бесіди, вечори-спогади, вечори-реквієми за темами:

«Земля, обпалена Чорнобилем» (2 – 4 класи);

«Безсмертна пам’ять про героїв» (5 – 7 класи);

«Весна, отруєна страхом» (8 – 9 класи);

«Під знаком Чорнобиля» (10 – 11 класи);

«Чорнобиль: втрачене місто» (10 – 11 класи);

«Чорнобильська «зона» – то рідна моя сторона» (10 – 11 класи).

У навчальних закладах слід організувати тематичні виставки книг «Чорнобиль. Його уроків людство не забуде», виставки малюнків «Чорнобиль очима дітей», «Природа хоче порятунку».


Організація уроків та виховних заходів

Під час проведення уроків мужності доцільно організовувати зустрічі з ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС, їх сім’ями. Тисячі громадян військових та мирних професій стали на захист свого народу від нової – радіаційної – загрози у далекому вже 1986 році. Ціною власного здоров’я і, навіть, життя вони локалізували аварію на Чорнобильській АЕС, а потім ліквідували її наслідки. Таких людей багато в кожному селі, районі, місті. Про них та їх громадянську мужність не можна забувати.

Уперше в мирний час ми стикнулися з поняттям «переселенці». Разом із державою на допомогу вимушеним переселенцям із чорнобильської зони прийшли прості люди. На цей урок варто запросити свідків тих подій. Це допоможе учням краще пізнати людей, які проживають поруч, адже і серед них є «звичайні» герої.

Музеї та музейні кімнати багатьох навчальних закладів Харківщини давно містять експонати, що відображають долі людей, понівечені катастрофою, людей, які втратили свої домівки, затишок рідної оселі, здоров’я і навіть життя. Варто не лише використовувати наявні експонати шкільного музею, а й поповнювати експозицію новими фото- і відеоматеріалами, листами і документами, здійснювати пошукову роботу. Це дасть школярам можливість відчути свою причетність до історії рідного краю, сприятиме формуванню громадянської позиції та відповідальності.

Під час цих заходів доцільно оголосити хвилину мовчання з метою вшанування пам’яті загиблих пожежних та ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

Формуванню емоційно-ціннісного ставлення учнів до подій 30-річної давнини сприятиме використання музичних та літературних творів, сучасних театральних постановок. Виступи творчих колективів, театральні постановки, благодійні акції та соціальні проекти, спрямовані на формування активної громадянської позиції, особистої відповідальності за долю держави, дієвого патріотизму, милосердя й любові до людей, стануть відповіддю українських школярів тисячам патріотів, які не вагаючись захистили рідну землю від поширення радіаційної загрози.

Важливим є оформлення класної кімнати, місця проведення заходу. Варто використовувати державну символіку – Прапор, Герб, Гімн України; карти України, Європи, Харківської області, району, міста; ілюстрації краєвидів України та Харківщини; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців, відомих людей рідного краю, ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС; тексти художніх творів; світлини тощо.
Урахування вікових особливостей учнів

З метою якісної підготовки і проведення виховних заходів, педагогам слід ураховувати вікові особливості учнів.

Так, молодші школярі мають незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і водночас пластичність до морально-етичних впливів, імпульсивність. Передумовою формування громадянської позиції у дітей цієї вікової категорії є здатність молодшого школяра пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого об’єднання, як учня, жителя міста чи села; виховання любові до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи.

Учні молодшого шкільного віку чутливі, вразливі і емоційно чуйні. Вони сприймають перш за все те, що викликає безпосередній емоційний відгук, емоційне відношення; наочне, яскраве, живе сприймається найкраще. У них наявне бажання активно виступати на сцені і презентувати свої творчі роботи.

Оскільки у дітей молодшого шкільного віку домінує образне мислення, то найбільш продуктивними є такі форми виховної діяльності: гра-драматизація, інсценування, екскурсія, усний журнал, уявна подорож, виставка малюнків, добродійна акція, театральна вистава тощо.

На підготовчому етапі до проведення уроку мужності варто запропонувати школярам такі види діяльності, як виготовлення сувенірів та малюнків, екскурсія до історичного, місцевого або шкільного музею, меморіальних комплексів, пам’ятників тощо.

Під час заходу діти мають дізнатися, що 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа ХХ століття, про місцезнаходження АЕС, звідки походить її назва, про перших рятівників-пожежників та наслідки Чорнобильської трагедії. Доцільно зачитати уривки з творів Євгена Гуцала «Зозуля», «Чорнобильська дівчина Калина», Зої Гудченко «Невигадана Історія», Ліни Костенко «Кощій Безсмертний зону стереже...», Віолети Дворецької «Чорнобилець».

На завершення зустрічі діти можуть вручити запрошеним гостям квіти, сувеніри, виготовлені власними руками, листи-подяки від учнів або освітньої установи.

У підлітковому віці зростає цінність дружби з однолітками, відбувається емансипація від безпосереднього впливу дорослих, розширюється сфера соціального спілкування, засвоюються суспільні цінності, формуються соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення до людей як регулятор поведінки. Рекомендованими формами роботи під час проведення таких уроків в основній школі є відверта розмова, вікторина, керована дискусія, колективна творча справа (КТС), захист проектів, колективне спілкування, тематична екскурсія, спартакіада, турнір, колаж, пошукова робота, ярмарок поробок і сувенірів тощо.

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до себе, соціального та природного середовища є відповідальність та дієвість. Разом із тим збільшується кількість виконуваних старшокласником соціальних ролей, зростають вимоги до відповідальності за дії та вчинки, формуються мотиви самовизначення, вдосконалюється вміння керуватися свідомо поставленою метою, зростає роль самостійних форм діяльності, формується громадянська активність.

Ураховуючи вікові особливості учнів старшої школи, ефективними формами роботи будуть дискусія, дебати, відверта розмова, етичний тренінг, зустріч, турнір ораторів, моделювання етичних ситуацій, презентація, круглий стіл, фоторепортаж, презентація-захист, тематичний діалог, захист проектів, тематична екскурсія тощо.

Година роздумів «Чорна спадщина Чорнобиля» перенесе підлітків у ті часи, коли їх батьки були майже такого самого віку, як вони сьогодні. Учні мають усвідомити поняття «глобальна катастрофа», «радіоактивне забруднення», «екологічні біженці», «ліквідатори». Доцільно провести зі старшокласниками інтерактивний урок про вплив радіації на людину, під час якого розглянути такі питання: джерела природної та штучної радіації; види іонізуючого випромінювання та його проникна здатність; дози опромінення та одиниці їх виміру; вплив радіації на живий організм.


Позакласна та позашкільна робота

У позаурочний час варто запропонувати учням прочитати книги відповідної тематики, художні твори про Чорнобиль:



  • Драч І. Чорнобильська мадонна / І. Драч // Анатомія близкавки / І. Драч. – Х., 2002.– С.304-334. Поема про аварію на Чорнобильській АЕС.

  • Гуцало Є. Діти Чорнобиля / Є. Гуцало; Худож. оформ. Т. Семенової.– К.: Соняшник, 1995.– 104 с.: ілюстр. Розповіді про трагічне життя дітей, які постраждали внаслідок катастрофи.

  • Ковалевская Л. Длинные руки беды: Рассказы / Л. Ковалевская; Худож. О. Набока.– К.: Вэсэлка, 1989.– 55 с.: ил. Оповідання української журналістки про трагедію на Чорнобильській станції.

  • Луків М. [Добірка віршів про аварію на ЧАЕС] // Сади цвітуть під небесами / М. Луків. – К., 1998. – С.16-19.

  • Матвієнко В. Монолог у дорозі з Чорнобиля. Пекло / В. Матвієнко // Люблю я свою Україну / В. Матвієнко.– К., 1997.– С.20-23. Вірші про Чорнобиль.

  • Мельник Н. Рідні береги: Поезії та оповідання / Н. Мельник.– К.: Хрещатик, 1994.– 43с. Вірші, оповідання про Чорнобиль.

  • Павленко Л. Невидима смерть / Л. Павленко // Сліди не старіють / Л.. Павленко.– К., 1991.– С.255-287. Повість розповідає про трагічні події Чорнобильської аварії.

  • Яворивский В. Мария с полынью в конце столетья / В. Яворивский // Полынь / В. Яворивский. – М., 1989.– С.5-219. Роман написаний на основі кореспондентської роботи автора в тридцятикілометровій зоні під час аварії.

Спілкування з книгою спонукатиме до роздумів, формування власних поглядів, критичного мислення, і зрештою, сприятиме духовному розвиткові підростаючої особистості, що вкрай сьогодні важливо.

Розповідаючи дітям про Чорнобиль, педагогу треба уникати нещирого пафосу, говорити слід про історії звичайних людей, сімей, які живуть поруч із нами. На зміну загальним фразам і оцінкам має прийти обґрунтований науковий аналіз трагедії, глибоке переживання подій, що вже стали історією, усвідомлення справжніх цінностей сьогоднішнього і прийдешніх поколінь – людського життя, здоров’я, родинного затишку, природи рідного краю та вселюдського дому – планети Земля.

Сучасне суспільство як ніколи відчуває потребу в моральній активності кожної особистості, здатної до прояву таких чеснот, як відповідальність, чесність, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, доброзичливість, готовність допомогти іншим. Показником моральної вихованості особистості є цілісність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

Саме тому великого виховного значення набуває спілкування з волонтерами і небайдужими людьми, які приходять на допомогу в скрутні часи. Такі зустрічі дозволяють учням разом із дорослими (батьками, учителями) набути справжнього позитивного досвіду щодо активної реалізації власної громадянської позиції.


Очікувані результати

Тематичні уроки та виховні заходи з нагоди 30-ї річниці аварії на ЧАЕС мають формувати в учнів ціннісне ставлення до Землі, людей, самого себе. Вони мають сприяти усвідомленню того, що Земля – наш єдиний спільний дім, відповідальність за нього лежить на кожному з нас.

Осмислюючи сьогодні проблему людини в умовах глобальних загроз її існуванню, слід пам’ятати слова В. Кременя про те, що «вихід із цієї ситуації полягає в переході до нової парадигми розвитку, коли не технології, не економіка, а людина в її новій якості стане метою і смислом прогресу. Так виникає і стверджується людиноцентризм – нова стратегія поступу суспільства, в основі якої – не накопичення матеріальних благ і цінностей, а орієнтація на цінності духовні, на знання, культуру, науку, без яких життя втрачає сенс і перспективу».
Список джерел інформації


  1. Бех І.Д. Виховання особистості: [підручник] / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2008. – 848 с.

  2. Гіркий присмак Чорнобиля: Методично-бібліографічні матеріали /ОУНБ ім. В.Короленка. – Чернігів, 2006. – 28 с.

  3. Иллеш А.В. Репортаж из Чернобыля [Текст]: записки очевидцев, комментарии, размышления / А.В. Иллеш, А.Е. Пральников. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Мысль, 1988. – 170 с.

  4. Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю. Короля. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 448 с.

  5. Кремень В.Г. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору / В.Г. Кремень. – К.: Педагогічна думка. – 2008. – 424 с.

  6. Мужність і біль Чорнобиля: Методичні матеріали. – Чернігів, 2006

  7. Обрин С. Чорнобиль не має минулого часу / С. Обрин // Позакласний час. – 2005. – №5-6. – С. 41-44.

  8. Третяк О.П. Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших школярів. Частина І / О.П. Третяк. – Х : Вид. група «Основа», 2013. – 159 с.

  9. Чернобыльский репортаж [Текст]: фотоальбом. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Планета, 1989. – 152 с. : фотоілюстр.

  10. http://www.newsru.ua/press/26apr2012/czornobyl.html

  11. http://kremenchuk.biz/2011/geroi-chernobylcy/

  12. http://www.teacherjournal.com.ua/attachments/2635_Чорнобиль.doc

  13. http://www.bbc.com/ukrainian/science/2013/04/130426_chornobyl_reaction_ko

  14. http://www.shevkyivlib.org.ua/derzhavni-zakupivli/258-storinkamy-istorii-den-chornoblskoyi-tragedii.html


Ректор Л.Д. Покроєва

Вольянська,

Остапенко,

Назарко,


Зайцева,

Лелеко,


Федченко,

Сіваченко, 731-50-52

Додаток 2 до листа

КВНЗ «Харківська академія

неперервної освіти»

від __________ № _____


Інформаційний матеріал для підготовки до уроків
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка