Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 році у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються



Сторінка8/9
Дата конвертації31.03.2016
Розмір2.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Фізична культура

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчаль­них закладів у 2014/2015 навчальному році на вивчення предмету «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:



  • 1 - 4 класи - 3 години на тиждень;

  • 5 - 6 класи - 3 години на тиждень;

  • 7 класи - 2,5 години на тиждень (у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання, з вивченням російської чи іншої мови національних меншин та в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання, з вивченням двох іноземних мов - 2 год.);

  • 8 - 9 класах - 3 години на тиждень;

  • 10 - 11 класах - 2 години на тиждень;

  • 10 - 11 класах спортивного та військово-спортивного профілів - 5 годин на тиждень.

Години з фізичної культури не враховуються при визначенні гра­нично допустимого навантаження учнів.

При складанні розкладу занять на навчальний рік слід враховува­ти місцеві кліматичні умови, матеріальну базу навчального закладу освіти, кадрове забезпечення вчителями фізичної культури тощо.

Вивчення навчального предмета «Фізична культура» у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за навчальними програмами, які рекомендовані Міністерством:


  • 1-3 класи - «Фізична культура для загальноосвітніх навчаль­них закладів. 1-4 класи»;

  • 4 класи - «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи;

  • 5-6 класи - «Фізична культура. 5- 9 класи»;

  • 7-11 класи - «Фізична культура для загальноосвітніх навчаль­них закладів. 5-11 класи»;

  • «Фізична культура для спеціальної медичної групи. 1-4 класи»;

  • «Фізична культура для спеціальної медичної групи. 5-9 класи»;

  • «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. Спортивний профіль. 10-11 класи».

Предметом навчання у початковій школі в галузі фізичного ви­ховання є рухова активність із загальноосвітньою спрямованістю.

Навчальний матеріал у програмі для 1-4 класів розподілений не за видами спорту, а за «школами», до яких увійшли вправи, об'єднані за способами рухової діяльності. Програма робить акцент на розвит­ку навичок мислення, міжособистісних відносин, творчої співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу і покликана сприяти

системним реформам національної освіти, процесам її інтеграції до європейського та всесвітнього освітнього простору.

Оцінювання учнів початкової школи здійснюється вербально.

Програми з фізичної культури для 5-11 класів характеризуються спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передба­чає планування навчального матеріалу відповідно до віково-гендер-них особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічного забез­печення навчального процесу (спортивний зал, спортивні пришкільні майданчики, стадіон, басейн тощо), кадрового забезпечення. Матеріал програм з фізичної культури спрямований на вирішення виховних, освітніх та оздоровчих завдань на уроках фізичної культури.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» у 5-11 класах загальноосвітній навчальний заклад формує самостійно з варіатив­них модулів. При цьому обов'язковим є включення засобів теоретич­ної і загальнофізичної підготовки, передбачених програмою для цьо­го класу до кожного варіативного модуля.

На заняттях з фізичної культури рекомендуємо здійснювати осо-бистісно орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та інди­відуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуван­ням їхніх потреб і нахилів, навчити учнів «слухати» й «оцінювати» свій фізичний стан, добирати і використовувати різноманітні засоби свого фізичного вдосконалення, а вчителям відійти від надто узагаль­нених, «розмитих» завдань навчання.

Оцінювання і перевірка знань, рухових умінь і навичок, техніки виконання фізичних вправ, навчальних нормативів і вимог навчаль­ної програми є важливою складовою частиною навчально-виховного процесу. При оцінюванні вчитель фізичної культури має враховува­ти рівень досягнень учня, зважаючи на те, що основними функціями оцінювання є контролююча, навчальна, діагностична і виховна.

Під час оцінювання рекомендуємо:


  • здійснювати індивідуальний підхід, тобто створювати для учня такі умови, які відповідають особливостям його розвитку, рівню фі­зичної підготовленості, стану здоров'я;

  • конкретизувати завдання, визначене змістом даного уроку, за яке учня буде оцінено;

  • застосовувати гласність оцінки (своєчасно інформувати учня про оцінку з коротким аналізом виконання ним рухової дії);

  • враховувати: особисті досягнення учнів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаган­нях усіх рівнів.

Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 №518/674 учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.

Для учнів основної медичної групи фізична підготовка проводить­ся в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.

Учні, які за станом здоров'я віднесені до підготовчої медичної гру­пи, відвідують обов'язкові уроки фізичної культури. Заняття прово­дяться за загальною програмою фізичної культури, але з можливою затримкою складання відповідних нормативів. Оцінювання учнів - за теоретико-методичні знання та техніку виконання вправ. На за­няттях у фізкультурно-оздоровчих групах загальної фізичної підго­товки рекомендовані прогулянки, ігри й спортивні розваги. Участь у змаганнях - за додатковим дозволом лікаря.

Учні, які за станом здоров'я віднесені до спеціальної медичної гру­пи, відвідують обов'язкові уроки фізичної культури, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.

Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені, повинні бути обов'язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустимі навантаження для тих учнів, які за станом здоров'я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює вчитель фізичної культури.

Залікові навчальні нормативи складають тільки учні основної ме­дичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров'я.

Оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здій­снення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.

Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку.

В розкладі навчальних занять не рекомендується здвоювати уро­ки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль. Рішення про неможливість проведення занять з фізичної культури на відкритому повітрі у зв'язку з несприятливими погодними умовами виносять учителі фізичної культури (наказ МОН від 01.06.2010 № 521).

Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на від­критому повітрі, за умови, якщо температура повітря не нижча:



  • 8°С для 1-2 класів;

  • 8°С - 1ГС для 3-4 класів;

  • 12°С для 5-7 класів;

- 12°С - 15°С для 8-11 класів.

При проведенні занять з фізичної культури слід дотримуватись «Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізич­ної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» (На­каз МОН України від 01.06.2010 № 521, зареєстрований в Міністер­стві юстиції України 9 серпня 2010 № 651/17946).

Вивчення предмета у 10 - 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється окремо для дівчат і юнаків. Класи поділяють­ся на групи згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. № 128 (додаток 2). При наявності можливостей уроки фізичної культури в 5 - 9 класах також варто проводити для хлопців та дівчат окремо.

При забезпеченні належного організаційно-методичного прове­дення уроку, особистісно зорієнтованого навчання, індивідуально-до­зованого навантаження, дотримання дисципліни, стану спортивного обладнання та інвентарю переважна кількість травм може бути по­переджена. На уроках фізичної культури, спортивно-масових заходах необхідно систематично здійснювати візуальний контроль за самопо­чуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та інвента­рю.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках на­вчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах Міністерства (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Захист Вітчизни

Одним із обов'язкових елементів державності країни, атрибутом її самостійності, суверенітету є Збройні Сили. Вони виконують одну з найголовніших функцій держави - захисну.

Готовність Збройних Сил України до виконання своїх функцій значною мірою залежить від їх особового складу, зокрема підготов­леності юнаків і молоді до проходження строкової військової служби. Як зазначається у Конституції та законі України «Про загальний вій­ськовий обов'язок і військову службу», - строкова військова служба є почесним обов'язком кожного громадянина України чоловічої ста­ті. Ефективне та якісне виконання молоддю цього громадянського обв'язку можливе лише за наявності в неї початкових знань, умінь та навичок із загальновійськових дисциплін. Така вимога зумовлена суттєвою специфікою військової служби - граничною напруженістю усіх систем організму молодої людини, максимальним проявом пси­

хофізіологічних і фізичних якостей та здібностей, суворою регламен­тацією життєдіяльності військовослужбовця, специфічністю його взаємовідносин з колегами та військовим колективом.

Ці та інші вимоги продиктовані Державним стандартом базо­вої і повної загальної середньої освіти та розкриті в навчальній програмі «Захист Вітчизни» (http://www.mon.gov.ua/ua/activity/ education/56/692/educational_programs/1349869542/), за якою у 2014/2015 навчальному році у навчальних закладах системи загаль­ної середньої освіти учні 10-11 класів вивчатимуть предмет.

Головною метою вивчення предмета «Захист Вітчизни» є розви­ток особистості учнів, формування їхньої готовності до захисту Віт­чизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Відповідно до мети сформовано завдання предмета:


  • підготовка молоді до захисту життя і здоров'я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;

  • підготовка молоді до служби у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов'язку в запасі.

На основі визначених головної мети і завдань та відповідно Дер­жавного стандарту предмет вивчається за трьома змістовими лініями:

  • основи військової справи та військово-патріотичне виховання;

  • основи попередження і захисту у надзвичайних ситуаціях;

  • основи медичних знань, надання першої допомоги.

Особливої актуальності набувають ці завдання саме сьогодні. Ар­мія потребує підготовленого резерву, і сучасна школа може забезпе­чити виконання цього завдання, адже на заняттях з даного навчально­го предмета сто відсотків допризовної молоді отримують початкову військову підготовку, формують почуття патріотичної свідомості та національної гідності.

Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 № 834, зі змінами, що внесені наказом Мініс­терства освіти і науки від 29.05.2014 № 657, на вивчення предмета у 2014/2015 навчальному році передбачено:



  • у класах з військово-спортивним профільним навчанням - 2 год на тиждень;

- у класах всіх інших напрямів - 1,5 год на тиждень. Кількість годин може бути збільшена за рахунок варіативної скла­дової навчального плану.

Навчальний предмет «Захист Вітчизни» є обов'язковим і вклю­чається до інваріантної частини навчального плану та викладається

протягом трьох періодів - у 10-11 класах та під час навчально-по­льових зборів (занять у лікувально-оздоровчому закладі). З метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів на­прикінці навчального року проводяться навчально-польові заняття (збори), у тому числі, з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-оздоров­чих таборів, базових навчальних закладів, центрів допризовної під­готовки тощо. їх організація і проведення планується керівником навчального закладу відповідно до діючих вимог. Навчально-по­льові заняття можна проводити поетапно (в міру вивчення тем або розділів), у кінці першого семестру та навчального року, за рахунок літньої практики. Програма для проведення навчально-польових зборів не залежить від потижневого навантаження і розрахована на 18 навчальних годин.

З метою більш ефективної організації навчально-польових зборів, пропонуємо визначити школи, на базі яких проводитимуться занят­тя, залучивши до них учнів з інших шкіл, об'єднавши їх у навчальні взводи й відділення.

Практичне закріплення теоретичного матеріалу з розділу «Осно­ви цивільного захисту» також передбачається під час проведення Дня цивільної оборони (цивільного захисту) в загальноосвітніх на­вчальних закладах.

Стрільба з автомата та малокаліберної гвинтівки проводиться на відповідно обладнаних стрільбищах і в тирах за планами військових комісаріатів на підставі наказів, погоджених з начальником гарнізону (командиром військової частини, начальником вищого навчального за­кладу), органом управління освітою і керівником навчального закладу.

Вивчення предмета «Захист Вітчизни» проводиться окремо для юнаків та дівчат (відповідно до листа-роз'яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002 № 1/9-444). Поділ класу на групи здій­снюють згідно з наказом Міністерства освіти і науки України «Про за­твердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел, садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загаль­ноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поді­лу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» від 20.02.2002 № 128 (додаток 2).

Як виняток, дівчата можуть навчатися за програмою для групи юнаків за умови їх бажання, згоди батьків та відповідно до рішення педагогічної ради навчального закладу. Юнаки, які за станом здоров'я

або релігійними переконаннями не можуть вивчати основи військо­вої справи, рішенням педагогічної ради навчального закладу вивча­ють предмет за програмою для групи дівчат. Навчальний предмет при цьому в обох випадках носить назву «Захист Вітчизни».

Урок, як основна організаційна форма предмета «Захист Вітчиз­ни», в усіх загальноосвітніх навчальних закладах починається з ши­кування, виконання гімну України, перевірки готовності класу до уроку і тренування за тематикою уроку протягом 3-5 хв.

Зміст програмового матеріалу залежно від матеріальної бази, ре­гіональних особливостей тощо може бути змінений на 20 відсотків. Послідовність вивчення тем, вчитель може коригувати самостійно.

При оцінюванні навчальних досягнень з предмета «Захист Віт­чизни» вчителем оцінюються: якість знань, умінь та навичок учнів; нормативні показники, контрольні вправи (нормативні показники та вправи подано у навчальній програмі). Якість виконання нормативів визначає рівень індивідуальної підготовки учнів. Протягом навчаль­ного року відпрацьовуються всі індивідуальні нормативи.

Під час складання контрольних вправ з прикладної фізичної під­готовки потрібно врахувати деякі особливості, спрямовані на убез­печення учнів від нещасних випадків, а саме:


  1. контрольні вправи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров'я;

  1. перевіряється безпечність місця занять та справність інвентарю;

3) обов'язково забезпечується присутність медичного працівника;
40 проводяться розминки.

При здачі заліків та нормативів також мають ураховуватися фізіо­логічні особливості та релігійні погляди учнів.

Важливими умовами успішності занять з предмета є висока дисци­пліна, організованість, відповідальність учнів. На заняттях стосунки між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримуються на зразок взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних Сил України.

Для активізації військово-патріотичного виховання у загальноос­вітніх навчальних закладах рекомендується вести гурткову роботу від­повідного напряму. При проведенні такої роботи необхідно керуватися Концепцією допризовної підготовки і військово-патріотичного вихо­вання молоді, навчальною програмою «Захист Вітчизни», угодою про співробітництво між обласним департаментом (управлінням) освіти і науки та обласним військовим комісаріатом про спільну діяльність з питань військово-патріотичного виховання учнівської молоді.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством

до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках на­вчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах Міністерства (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua). Та­кож, для підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періо­дичні видання такі, як наприклад, журнали «Основи Захисту Вітчизни», «Оборонний вісник», «Фізичне виховання в рідній школі» та інші.



Трудове навчання (технологія). Креслення

Характерною особливістю сучасного трудового навчання є форму­вання таких загальнолюдських цінностей, які сприяють розвитку гармо­нійної особистості та допоможуть стати успішним при виборі свого жит­тєвого шляху, а не лише навчання учнів конкретних трудових операцій.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання цього року передбачено:


  • у 5 - 8 класах - 2 год на тиждень;

  • у 7 - 8 класах - 2 год на тиждень;

  • у 9 класах - 1 год на тиждень;

  • у 10 - 11 класах (незалежно від профілю) - 1 год на тиждень;

  • у 10 - 11 класах технологічного профілю - 6 год на тиждень. Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета

«Трудове навчання» в усіх класах може збільшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації.

У 2014/2015 навчальному році трудове навчання у 5 - 9 класах буде вивчатися за двома навчальними програмами:



  • у 5 - 6 класах продовжується впровадження «Програми з трудо­вого навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи»;

  • учні 7-9 класів продовжать працювати за програмою «Трудове навчання. 5-9 класи (нова редакція)»).

Нова навчальна програма з трудового навчання, яка впроваджу­ється в 5 - 6 класах, спрямована на досягнення головної мети тру­дового навчання в середній школі, а саме: формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологіч-ного, інформаційного суспільства.

Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

Сучасне трудове навчання базується на практичній діяльності учнів. Кожен урок повинен мати практичну спрямованість. Зміст

практичних робіт визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засво­єння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не ви­ключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього мо­дуля, або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі мо­жуть бути поодинокими.

Завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативнос­ті, програма дає можливість планувати навчальний матеріал відповід­но до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів. Вона містить обов'язкову для вивчення складову та варіативну складову.

Обов'язкова для вивчення складова обирається школою із запро­понованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів.

Для 5 класу пропонується на вибір два блоки:

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП.

Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією.

Для 6 класу пропонуються такі блоки:



Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового мета­лу та дроту.

Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів. Обидва блоки містять чотири розділи:

  • Основи матеріалознавства.

  • Технологія виготовлення виробів.

  • Основи техніки, технологій і проектування.

  • Технологія побутової діяльності.

Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні озна­йомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть вико­ристовувати в роботі під час освоєння обраного блоку.

Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосуваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб.

Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними технологіями та процесами. У цьому розділі також передбачено вивчення основ проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіа­тивних модулів. Вивчення теми «Основи проектної діяльності» мож­ливе за двома варіантами:


  1. останньою темою обов'язкової для вивчення складової, після якої одразу планується вивчення варіативних модулів;

  2. під час освоєння варіативних модулів.

Для набуття учнями корисних навичок під час навчального проце­су програмою передбачено розділ «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що кожна його тема може вивчатися в будь-який час, не порушуючи при цьому календарний план. Це може бути після закінчення розділу, блоку чи модуля; пе­ред закінченням чи на початку четверті, семестру, навчального року; у випадках, коли учні з тих чи інших причин не можуть виконати за­плановану роботу.

Порядок вивчення розділів і тем обов'язкової для вивчення скла­дової визначено навчальною програмою.

Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального про­цесу, бажання учнів, регіональних традицій. Варіативні модулі, які пропонуються для вивчення у 5 - 6 класах:


  1. Технологія виготовлення народної ляльки.

  2. Технологія виготовлення м'якої іграшки.

  3. Технологія виготовлення виробів, оздоблених об'ємною аплікацією.

  4. Технологія виготовлення вишитих виробів.

  5. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).

  6. Технологія приготування страв.

  7. Технологія плетіння з бісеру.

  8. Технологія виготовлення виробів із бісеру на дротяній основі.

  9. Технологія писанкарства.




  1. Технологія виконання електротехнічних робіт.

  2. Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням.

  3. Технологія виготовлення виробів із тонкого листового металу.

  4. Технологія виготовлення виробів із дроту.

  5. Технологія виконання аплікації із природних матеріалів.

  6. Технологія виготовлення дерев'яної іграшки.

  7. Технологія виготовлення виробів із деревини та деревних ма­теріалів (способом ажурного випилювання).

  8. Технологія виготовлення сувенірів із деревних матеріалів.

  9. Технологія виготовлення виробів способом металопластики.

  10. Технологія виготовлення макетів споруд із деревини та дерев­них матеріалів.

  11. Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними.

  12. Технологія догляду за тваринами.

22. Технологія оздоблення виробу елементами геометричного різьблення.

Із зазначеного переліку для кожного класу треба обрати по 2 варі­ативні модулі, на освоєння яких відводиться по 20 годин навчального часу. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розро­бленими програмами до них. Будь-який варіативний модуль для 5-6 класів можна обрати лише один раз у 5 чи в 6 класі.

Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок ма­теріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5-6 класів ви­конується в робочих зошитах.

Резерв часу, передбачений програмою, учитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.



Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блоку обов'язко­вої для вивчення складової програми мас бути виріб, а будь-якого варіа­тивного модуля - проект.

Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звер­тати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробни­чої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Реалізація змісту трудового навчання в 7 - 9 класах забезпечується навчальною програмою «Трудове навчання. 5-9 класи» (нова редак­ція) за загальною редакцією В. М. Мадзігона, яка має гриф «Затвер­джено Міністерством освіти і науки» (від 27.08.2010 р. № 1/11-8205). Програма з варіативними модулями розміщена на офіційному сайті Міністерства www.mon.gov.ua.

Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіантами програми:



  • для хлопців;

  • для дівчат;

  • для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат.

Навчальна програма, за якою навчатимуться учні 7-9 класів, по­будована за модульною системою. Вона складається з інваріантних (обов'язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.

Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєн­ня окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно полови­ну навчального часу. Інваріантний модуль вивчається у 7 - 8 класах у першому півріччі.

Варіативні модулі обирає вчитель відповідно до матеріально-тех­нічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій напо-внюваності класів та бажання учнів. Розроблено перелік варіативних модулів для 7-9 класів. Варіативні модулі розраховані на 16 годин

кожен. їх вивчення відбувається за окремо розробленими програмами.

Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, що закла­дені у зміст базового модуля є:


  • проектування виробів;

  • конструкційні матеріали;

  • основи техніки і технологій.

На засвоєння навчального матеріалу, передбаченого базовим мо­дулем, не відводиться окремих годин. Він вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на початку навчального року варто спланувати перелік та послідовність вивчення варіатив­них модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбаче­ний базовим модулем.

Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має від­буватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки Укра­їни від 20.02.02 р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на тендерній осно­ві, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з пара­лельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану.

З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 класу впроваджується допрофільне навчання. У 8 - 9 класах учні повинні глибше ознайомитися з різними профілями та напрямами навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.

Курси за вибором дають змогу учням не тільки оволодіти техно­логією вибору, а й апробувати різний зміст з метою самовизначення.

Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчаль­ним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар'єри» для учнів 10-11 класів. Зазначені курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 і навіть 70 год. Про­грами курсів надруковано на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання».

Головна мета курсу «Людина і світ професій» — підготовка учнів 8-9 класів до вибору профілю навчання у старшій школі. Мета курсу реалізуєть­ся у процесі виконання комплексу навчальних і виховних завдань.

Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка