Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 році у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються



Сторінка7/9
Дата конвертації31.03.2016
Розмір2.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
§ о о

о ^ п: п: с; а.

§ о о


1,5

1,5


1,5 1,5

Вивчення географії у 2014/2015 навчальному році буде здійсню­ватися за збірниками програм:

  1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; видавництво «Перун», 2005, 2006;

  2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка; видавництво «Навчальна книга», 2005;

  3. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-матема­тичного та технологічного циклу. Географія України. Видавництво «Вікторія»; 2008;

  4. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 кла­си. Географія. Економіка. Рівень стандарту. Академічний рівень. Про­фільний рівень. - Київ, 2010.

Ще раз хочемо звернути увагу вчителів на виконання практичних робіт, які передбачені навчальною програмою. Орієнтація географіч­ної освіти на компетентнісний підхід робить акцент на практичну

складову шкільної дисципліни, оскільки її зміст лежить в основі фор­мування ключових компетентностей як освітніх результатів. Досяг­нення педагогічних цілей дозволяє акцентувати увагу в навчально­му процесі на діяльнісній частині його змісту, тобто посиленні уваги на формуванні вмінь школярів. Тому виконання практичних робіт є важливою і невід'ємною частиною навчального процесу. Практич­на частина програми складається з практичних робіт та навчальної практики й екскурсій:

  • 7 клас - 12 практичних робіт;

  • 8 клас - 7 практичних робіт;

  • 9 клас - 10 практичних робіт;

  • 10 клас - 4 практичні роботи (академічний рівень і рівень стан­дарту).

Оцінювання практичних робіт з географії здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання (фронтальне, групове, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково в окремих учнів. У кожному семестрі обов'язково оцінюється дві практичні роботи, які також визначає вчитель.

Практичні роботи оформляються в робочих зошитах. У навчаль­ному процесі можуть використовуватись робочі зошити або зошити для практичних робіт з друкованою основою (практикуми), які ма­ють відповідний гриф МОН або схвалені для використання у загаль­ноосвітніх навчальних закладах, якщо від дати надання схвалення чи грифа даному посібникові минуло не більше п'яти років.

Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8 та 9 кла­сах рекомендуємо завершувати викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) за програ­мами «Фізична географія своєї області» та «Економічна і соціальна географія своєї області». Завдяки такому підходу, спираючись на краєзнавчий принцип, вчитель дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості та наочно допомагає учневі у ви­вченні природи, населення і його господарської діяльності в рідно­му краї. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Для викладання таких курсів під­готовлено навчально-методичне забезпечення: бібліотека краєзнав­чих підручників, посібників та програм по кожному регіону, а також великий перелік програм і посібників, підготовлених і схвалених до використання предметною комісією з географії Науково-методичної ради з питань освіти МОН України для окремих регіонів країни, ра­йонів, а подекуди окремих міст і сіл. При викладанні географії свого

регіону можна також використовувати географічні атласи областей України «Моя мала батьківщина», створені колективом видавництва «МАПА-Київ».

Великого значення на уроках географії в школах має використан­ня друкованих та електронних картографічних посібників (атласів, контурних карт, глобусів, стінних карт та електронних картографіч­них засобів навчального призначення), що розроблені ДНВП «Карто­графія», ПАТ «Інститут передових технологій» і мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені для викорис­тання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Перелік посібників, які можуть бути використані при вивчені географії постійно оновлюється, друкується в щорічному інфор­маційному збірнику МОН України та розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки: (www.mon.gov.ua), веб-сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти: (www. iitzo.gov.ua).

Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та у підготовці до навчальних занять з географії вчителям надають дру­ковані видання: журнал «Географія та економіка в рідній школі» Міністерства освіти і науки України та газета «Краєзнавство. Гео­графія. Туризм».

Біологія

У 2014/2015 навчальному році вивчення біології у загальноосвіт­ніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими навчальними програмами:



6 класи - програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх на­вчальних закладів, затверджена наказом МОНмолодьспорту України від 6 червня 2012 р. № 664 //Навчальні програми для загальноосвіт­ніх навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5-9 класи. - К.: ВД «Освіта», 2013. - 64 с;

7-9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005. - 97 с;

8 9 класи з поглибленим вивченням біології програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів при­родничо-математичного та технологічного циклу. - К.: Вікторія, 2009. - 102 с;

10-11 класи - Програми для профільного навчання учнів за­гальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академіч­

ний рівень, профільний рівень. - Тернопіль: Мандрівець, 2011. -128 с;

У 10 11 класах з поглибленим вивченням біології: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закла­дів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. - Тер­нопіль: Мандрівець, 2011. - 128 с.

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та еко­логії, рекомендовані МОН України для використання у загальноос­вітніх навчальних закладах:

7-11 класи - Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. - Кам'янець-Подільській: Аксіома, 2009. - 246 с;

5-9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загально­освітніх навчальних закладів. Програми для збірника підготовлені педагогічними працівниками Хмельницької, Івано-Франківської, За­порізької, Київської, Херсонської, Черкаської, Миколаївської облас­тей. Зміст збірника включає такі програми.


  1. Екологічна абетка. 5-6 класи (Віркун В. О., Єршова О. Б.)

  1. Знайомство з екологією. 5-6 класи (Палюховська О. М., Гвара-дзе Л. А.)

  1. Екологія рослин. 7-8 класи (Мирна Л. А, Бітюк М. Ю., Віркун В. О.)

  2. Екологія (аутекологія) рослин 8(9) клас (Драган Г. І.)

  3. Екологія тварин. 7 клас (Паращук Н. А.)

  4. Екологія тварин. 7-8 класи (Чубса С.)

  5. Вода - це життя. 7-8 класи (Гільберт Т. Г, Мирна Л. А.)

  6. Екологія грунту. 7-8 класи (Віркун В. О., Біла М. С, Кашук Т. М.,

Щур о.м.)

  1. Екологія повітря. 7-8 класи (Мирна Л. А, Бітюк М. Ю., Віркун В. О.)




  1. Енергоресурси. 7-9 класи (Євсюченко Л. В.)

  2. Енергоспоживання та енергозбереження. 8 клас (Кудревич О. П.)

  3. Основи повноцінного харчування людини. 8 (9) клас (Бонда­ренко Л.)

  4. Екологія їжі. 8-9 класи (Калінська Н. Р.)

  5. Антропогенне забруднення навколишнього природного сере­довища. 8 клас (Бондаренко Л. Д.)

15. Екологія домашнього житла. 9 клас (Мельник О. А., Ко-
жан Н. О., Вапняр С.М.)

  1. Практична екологія. 9(10) клас. (Глазунова І. В., Глазунов М. М.)

  1. Магнітне поле і здоров'я людини. 9 клас (Шарко В. Д. Ліско-вич О. В.)

18. Людина в електромагнітному павутинні. 9 клас (Шарко В. Д.,
Куриленко Н. В.)

19. Фізика. Людина. Навколишнє середовище. 9 клас (Куч-


рук О.Д., Шарко В. Д.)

  1. Екологія рідного краю. 1-11 клас (колектив авторів Запоріжжя)

  2. Збереження біорізноманіття свого регіону. 7 клас (Бойко П. М.)

  3. Екологічні системи рідного краю. 7-8 класи (Мазаєва К. В., Сервалі Т. М.)

  4. Екологічні проблеми рідного краю. 6-8 класи (Луценко А. Г., Луценко Т.)

  5. Екологічне краєзнавство. 8-9 класи (Панич Н. Д.)

  6. Сільський зелений туризм. 8 клас (Зінкевич М. В., Лішинська У. І.)

  7. Сільський зелений туризм. 9 клас (Зінкевич М. В., Лішинська У. І.)

  8. Основи екології та природокористування 8-11 класи (Глущак Г. Я.)

  9. Екологічна культура 8 (9) клас (Шилкіна К. О.)

Зміст програм курсів за вибором і факультативів, як і кількість годин, що передбачена у програмах, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи ін­тереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Курс за вибором (факультатив), про­грама якого розрахована на 35 год і більше, може вивчатися упродовж двох років.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється від­повідно до Критеріїв оцінювання (наказ Міністерства № 329 від 13.04.2011 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304), які визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів, та орієнтовних ви­мог до оцінювання з предмета.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 6 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених на­казом Міністерства від 21.08.2013 р. № 1222 «Про затвердження орі­єнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 7-11 класів здійс­нюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затвердже­них наказом Міністерства від 30.08 2011 р. № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі лабораторні (практичні) роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання,

як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми.

З метою об'єктивного семестрового оцінювання, яке здійсню­ється на підставі тематичного оцінювання, доцільно використо­вувати різні форми для проведення перевірки навчальних досяг­нень з різних тем: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп'ютерне), тематична контрольна робота. Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення тематичної контрольної роботи з біології у кінці се­местру. Проведення семестрової контрольної роботи програмами з біології не передбачено.

Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати обов'язковим результатам навчання (державним ви­могам щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним програмою) й критеріям оцінювання. Завдання для перевірки на­вчальних досягнень мають спиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Обов'язковим елементом те­матичної контрольної роботи мають бути завдання з короткою та розгорнутою відповідями.

У 2014/2015 навчальному році вивчення предмета «Біологія» у 6 класі відбуватиметься за новою навчальною программою, укладеною відповідно до нової редакції Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Формування компетентностей - це складний, цілеспрямований процес.

Його доцільно розпочати з визначення компетентностей, які мо­жуть бути сформовані на уроках біології, а також установлення спів­відношення між ключовими і предметними компетентностями, які реалізуються в шкільному курсі біології. Наприклад, формування предметної компетентності щодо оволодіння прийомами роботи з текстами, табличними даними, схемами біологічного змісту, зобра­женнями біологічних об'єктів забезпечує формування ключової ін­формаційної компетентності.

Наступним кроком має бути аналіз навчальної програми з біології з метою визначення предметних компетентностей, які можуть бути сформовані під час вивчення певної теми, і системи пізнавальних дій учнів, які забезпечують їх формування. Учителю необхідно визначи­ти конкретні знання, уміння й здатності, що становлять компетент­ності і якими повинні оволодіти учні упродовж вивчення теми; віді­брати зміст, методи і засоби навчання, які забезпечать формування визначеної компетентності.

Для успішної реалізації компетентнісного підходу учителеві необхідно накопичити й систематизувати прийоми формування на­вчально-пізнавальних компетентностей, вміти проектувати навчаль­ні задачі, використовувати проблемно-пошуковий або дослідниць­кий метод, організовувати самостійну навчальну діяльність учнів, максимально використовувати краєзнавчий матеріал.

Важливим кроком у реалізації компетентнісного підходу в на­вчанні біології є використання змісту навчальної програми, її струк­турних компонентів.

У новій навчальній програмі з біології враховано вимоги до кон­струювання змісту освіти в сучасній школі, зокрема: універсальність, фундаментальність, практичну спрямованість, відповідність віковим особливостям учнів, міжнародному стандарту, досягненням біологіч­ної науки. Зміст програм порівняно з програмою 2005 р., позбавлений надмірної деталізації, особливо це стосується питань систематики, морфології, анатомії біологічних об'єктів, використання термінології; включає інформацію, необхідну для збереження здоров'я, прийняття рішень у повсякденному житті, формування стратегії поведінки су­часної людини; націлює на використання краєзнавчого матеріалу.

Програма реалізує всі компоненти змісту освіти:


  • інформаційний (знання про природу й способи пізнання природи);

  • операційний ( уміння: загальнонавчальні й спеціальні);

  • досвід творчої діяльності;

  • досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

Розкриємо місце компонентів змісту освіти у формуванні пред­метних компетентностей на уроках біології у 6 класі.

У сучасних умовах розвитку суспільства знання про природу за­лишаються одним із основних складників змісту біологічної освіти,

проте вони визнаються потрібними не самі по собі, а для формування здатності використання їх у різних навчальних та життєвих ситуаці­ях. Для розвитку предметних компетентностей необхідно зменшити число понять, що вивчаються, оскільки набуття досвіду діяльності потребує більше часу. З навчального змісту необхідно відібрати най­більш істотне і важливе для засвоєння, навколо якого розгортати­меться пізнавальна діяльність учня, формуватимуться уміння і набу-ватиметься досвід практичної діяльності.

Орієнтиром у відборі змісту, обов'язкового для засвоєння, є дер­жавні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки, представлені у правій частині навчальної програми. Змістова частина програми, а також зміст підручників можуть включати питання, які переви­щують ці вимоги. Такі питання передбачають формування у шести­класників певних уявлень про біологічні об'єкти/явища, необхідних для подальшого вивчення біології. Зокрема, це поняття про віруси, електронно-мікроскопічну будову клітини, класифікацію рослин, що включено до змісту навчального матеріалу, але не відображено у час­тині вимог програми.

Зміст програми передбачає поступове формування загальнобіоло-гічних понять. Так, у першій темі («Клітина») упродовж 10 навчаль­них годин передбачається засвоєння учнями таких понять і термінів: клітина, клітинна мембрана, цитоплазма, ядро, клітинна оболонка, органели, хлоропласти, мітохондрії, вакуоля, хромосоми. У другій темі («Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності») учитель розпочинає роботу з формування знань про типи живлення (авто­трофний, гетеротрофний), способи розмноження (статеве й неста­теве), еукаріотичні й прокаріотичні клітини; продовжує формувати знання про одно- та багатоклітинні організми, перші уявлення про які учні тримали в курсі природознавства.

Другий компонент змісту біологічної освіти - це оволодіння досві­дом здійснення відомих способів діяльності. Біологічні знання мають стати основою для формування в учнів загальнонавчальних та спеці­альних умінь, зокрема таких важливих, як уміння вести спостережен­ня та описувати їх, виконувати експеримент та оформляти результати біологічних досліджень, самостійно отримувати й переробляти інфор­мацію, аналізувати факти, процеси, явища, аналізувати текст, що міс­тить протиріччя, неоднозначні ідеї або зайву інформацію.

Досвід творчої діяльності має реалізуватись через проблемний характер вивчення матеріалу, виконання творчих завдань, де є про­блема, що потребує самостійного розв'язування.

Четвертий компонент - це ставлення учнів до дійсності. Зміст

цього досвіду становлять система норм ставлення до природи, до са­мого себе, до діяльності, уміння приймати самостійне рішення, дава­ти критичну оцінку на основі особистого досвіду і загальнолюдських цінностей, робити вибір тощо.

Учитель може застосовувати різні підходи до реалізації змісту навчальної програми, але переважати мають такі, що створять умо­ви для навчальної діяльності учнів (учіння) та формування здатності здобувати знання, вчитися, що є важливим за компетентнісного під­ходу до навчання.

Вивчення навчальної теми доцільно розпочинати не з повідо­млення готової інформації про об'єкти та процеси живої природи, а з організації сприймання учнями самих матеріальних або матеріалізо­ваних об'єктів і процесів живої природи. Учні повинні їх спостеріга­ти та відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв'язків, сутнісного значення цих компонентів. У результаті учіння школярі здобувають власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці самі об'єкти та процеси природи (засобами підруч­ника, додаткової літератури, слів учителя). Такий підхід до вивчення навчального матеріалу розвиває пізнавальний інтерес, збагачує інди­відуальний досвід учня й забезпечує діяльнісний підхід до навчання.

Можливості для самостійного вивчення учнями об'єктів живої природи створюються під час лабораторних досліджень та дослід­ницького практикуму, передбачених програмою.



Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології. Учні виконують їх на етапі вивчення нового ма­теріалу за завданнями, які пропонує учитель, з використанням на­туральних об'єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності - розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати біологічні об'єкти та власні спосте­реження, виділяти істотні ознаки біологічних об'єктів, виконувати малюнки біологічних об'єктів; формування навичок користування мікроскопом, розв'язування пізнавальних завдань тощо. Прийоми виконання лабораторних досліджень та оформлення їх результатів визначаються учителем з урахуванням вимог програми, вікових осо­бливостей та рівня сформованості навчальних умінь в учнів 6 класу.

Наприклад, результатом спостережень за допомогою мікроскопа за інфузоріями можуть бути усна розповідь, письмовий опис, відпо­віді на запитання. Виконання лабораторних досліджень фіксується в класному журналі на сторінці «Зміст уроку». Приклад запису: «Аме­ба, інфузорія - одноклітинні твариноподібні організми. Лабораторне

дослідження: спостереження інфузорій». Програмою не передбачено оцінювання лабораторних досліджень, оскільки їх мета - здобуття нових знань у процесі діяльності та формування спеціальних умінь.

Практичні роботи виконуються з метою формування практич­них умінь і навичок. На виконання практичної роботи виділяється окремий урок, який передбачає такі орієнтовні етапи: визначення мети і завдань уроку, пояснення вчителя (теоретичні аспекти теми практичної роботи), демонстрування учителем операції у цілому і окремих дій, пробне виконання операцій окремими учнями, спосте­реження іншими, виконання роботи всіма учнями, допомога вчителя тим, хто має проблеми, аналіз помилок, проговорювання вголос при­йомів виконання операцій та їх послідовності, тренувальні вправи із закріплення навичок й умінь. Виконавши практичну роботу, учні в зошитах оформляють звіт про роботу або підсумки. Виконання прак­тичних робіт оцінюється в усіх учнів, при цьому оцінюванню підля­гають перш за все практичні уміння, визначені метою роботи: уміння налаштовувати мікроскоп, виготовляти мікропрепарат, порівнювати, тобто знаходити спільні та відмінні ознаки біологічних об'єктів, умін­ня розрізняти отруйні гриби, визначати, які кімнатні рослини можна вирощувати в приміщенні з певними характеристиками середовища.

З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів у програмі запропоновано орієнтовні теми проектів, мета яких - формування уміння знаходити необхідну інформацію про живі організми в різних джерелах (у тому числі з використанням інформаційно-комунікацій­них технологій). Проекти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми. Форма представлення результатів проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виго­товлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проект може бути ко­лективним і виконуватись на уроці. Для захисту проектів може бути виділено окремий урок або частину відповідного за змістом уроку.

Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Учитель може аргумен­товано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів та дослідницько­го практикуму.

Інформатика

У 2014/2015 навчальному році учні 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів продовжать вивчення інформатики за про­грамою «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 кла­сів загальноосвітніх навчальних закладів» із розрахунку 1 годи­на на тиждень (ознайомитись з програмою можна на сайті МОН: www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_ річ^гат8/1349869088/

Відповідно до програми, розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Учителю надається право коригувати послідовність вивчення тем залежно від методичної концепції та конкретних на­вчальних ситуацій, від рівня підготовки учнів і сформованості у них предметної ІКТ-компетентності, вибудовуючи найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання. Водночас, у 6 класі не можна змінювати логічну послідовність теми «Поняття операційної системи» відносно всіх інших, оскільки для ви­вчення тем «Мультимедіа», «Текстовий процесор» та «Компчютерні мережі» необхідні сформовані поняття учнів про файлову систему та навички виконання операцій з файлами та папками.

Так само, як і у 5 класі, навчальний час, який відводиться на вивчен­ня курсу інформатики, рекомендується розподіляти таким чином:



  • 30% навчального часу відводиться на засвоєння теоретичних знань,

  • 70% навчального часу відводиться на формування практичних навичок роботи з сучасною комп'ютерною технікою та ІКТ

Під час вивчення курсу обов'язковим є проведення десяти прак­тичних робіт. Практичні роботи, вказані в програмі, є обов'язковими для оцінювання всіх учнів класу. Учитель може самостійно визначати форму проведення цих робіт (лабораторні роботи, практикуми, на­вчальні проекти, колективна робота в Інтернеті тощо). Зміст таких завдань треба добирати так, щоб тривалість їх виконання не переви­

щувала 20 хвилин (санітарні норми щодо тривалості безперервної ро­боти за комп'ютером учнів цієї вікової категорії).

В основу побудови змісту навчання й вимог до загальноосвітньої підготовки учнів з інформатики за Державним стандартом базо­вої і повної загальної середньої освіти покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання інфор­матики є сформовані (на основі здобутих знань, вмінь і навичок, досвіду навчальної та життєвої діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації) предметна ІКТ-компетентність та ключові компетентності, зокрема: інформаційно-комунікаційна, навчальна, комунікативна, математична, соціальна, громадянська, здоров'язбережувальна. Нагадуємо, що для вчителя компетентніс­ний підхід - це перехід від передачі знань до створення умов для активного пізнання та отримання дітьми практичного досвіду. Для учнів - перехід від пасивного засвоєння відомостей до її активно­го пошуку, освоєння, критичного осмислення та використання на практиці.

До найтиповіших методів формування компетентностей учнів, відносяться:



  • звернення до досвіду учнів;

  • відкрите обговорення нових знань;

  • розв'язування проблемних задач і обговорення проблемних си­туацій;

  • організація дискусій;

  • ігрова діяльність;

  • проектна діяльність.

Учитель, який здійснює компетентнісний підхід у навчанні пови­нен уміти:

  • виявляти повагу до учнів, до їхніх суджень та питань;

  • відчувати проблемність ситуацій, що вивчаються;

  • пов'язувати матеріал, що вивчається з повсякденним життям та інтересами учнів, враховуючи їхні вікові особливості;

  • закріплювати знання та вміння на практиці;

  • планувати уроки використовуючи різноманітні методи та форми навчання;

  • ставити мету та оцінювати її ступінь досягнення разом із учнями;

  • оцінювати досягнення учнів не тільки балами, а й змістовною характеристикою.

Під час вивчення теми «Алгоритми та їх виконавці» в учнів повин­но сформуватись уявлення про об'єкти, події, команди, виконавців, систему команд виконавців, алгоритми, використання алгоритмів у

повсякденному житті та навчальній діяльності учнів, форми подання алгоритмів, середовище виконання алгоритмів, базові алгоритмічні структури, сформуватися вміння складати алгоритми та подавати їх у різних формах, формально виконувати алгоритми з навчальної ді­яльності та побуту; складати і виконувати алгоритми у визначеному навчальному середовищі виконання алгоритму. Сформовані у 6 класі поняття та вміння будуть використані як базові при подальшому ви­вченні цієї теми у 7-9 класах.

Враховуючи вікові особливості учнів 6 класу, для формування практичних навичок, доцільним буде обрати навчальне середови­ще виконання алгоритмів Scratch, що його можна завантажити за посиланням: http://info.scratch.mit.edu/uk/Scratch_l.4_Download. Середовище Scratch є крос-платформним програмним забезпечен­ням, що підтримує україномовний інтерфейс та поширюється без­коштовно, а також взяте авторськими колективами за основу для висвітлення цієї теми у підручниках для учнів 6 класу. Вибір про­грамного середовища залишається на розсуд вчителя з врахуванням наявної комп'ютерної техніки та доречної для конкретного навчаль­ного закладу або класу траєкторії навчання.

При викладанні теми «Алгоритми та їх виконавці», окрім підруч­ника, доцільно використати навчальні посібники, наведені у Пере­ліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних по­сібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, у яких більш детально надано відомості з теми «Алгоритмізація і програмування», а також висвітлено особливості навчального середовища Scratch.

Вивчення теми «Поняття операційної системи» повинно сформу­вати в учнів поняття про призначення операційних систем, об'єкти операційної системи, призначення файлової системи, об'єкти файло­вої системи та їх властивості, про шлях до об'єкта файлової системи, повне ім'я об'єкта файлової системи, тип файлу, сформувати нави­чки виконання операцій над об'єктами файлової системи: створення, виділення, копіювання, перейменування, переміщення та вилучення об'єктів, виконання пошуку об'єктів файлової системи.

Сьогодні у розпорядженні сучасної людини досить великий ви­бір комп'ютерної техніки, різних операційних систем та програмного забезпечення. Найпопулярнішими з них є операційні системи сімей­ства Windows, Linux, Мас OS, а для мобільних пристроїв це опера­ційні системи Android та OS. У зв'язку з цим, рекомендується при викладанні цієї теми акцентувати увагу учнів на спільні властивості об'єктно-зорієнтованих сучасних операційних систем, тобто на наяв­

не поняття об'єкта, над яким можна виконувати певні дії та який має певні властивості.

Внесено деякі зміни та доповнення до програми «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

При вивченні теми «Поняття операційної системи» термін «ін­формаційний об'єкт» можна замінити на термін «інформаційна мо­дель об'єкта» та навести приклади.

У зв'язку з тим, що необхідно розвести поняття «об'єкти операційної системи» та «об'єкти файлової системи», до змісту теми внесено перелік об'єктів файлової системи, такі, як файли і папки, операції з якими ви­вчаються (наприклад, не вивчаються операції з дисками (із пристроями для зберігання даних, а точніше з їх носіями)), оскільки об'єкти файло­вої системи, як складової операційної системи, є і об'єктами операційної системи. При цьому слід пам'ятати, що не всі об'єкти операційної систе­ми є об'єктами файлової системи, наприклад, вікно.

До властивостей об'єктів файлової системи додано розмір файлів та ємність носіїв даних. Це обгрунтовано тим, що з цією інформацією учні будуть зустрічатися при роботі з файлами.

Під час вивчення теми «Мультимедіа в учнів 6 класу повинно сформуватися поняття про мультимедіа, об'єкти мультимедіа, га­лузі використання мультимедіа, мультимедійні пристрої та мульти­медійне програмне забезпечення, а також сформуватися навички копіювання об'єктів мультимедіа з фотокамер, мобільних пристроїв на комп'ютер, вміння переглядати та прослуховувати об'єкти муль­тимедіа на комп'ютері за допомогою програмних середовищ, вміння переглядати, змінювати значення властивостей графічних зображень та вміння виконувати основні операції над ними.

Програма з інформатики побудована за лінійно-концентричним принципом, то знання учнів з цього розділу будуть розширені у 8 класі під час вивчення теми «Опрацювання об'єктів мультимедіа».

Вивчення теми «Текстовий процесор» у 6 класі у вирішенні біль­шості завдань спирається на сформовані знання і навички учнів, що були отримані під час вивчення теми «Редактор презентацій» у 5 класі, а саме формує поняття учнів про текстовий документ та його об'єкти, текстовий процесор та його призначення, формує навички учнів створювати, відкривати, редагувати та зберігати документи в середовищі текстового процесора, форматувати текст, виділяти та ви­лучати, копіювати й переміщувати фрагменти тексту з використан­ням комбінацій клавіш, меню, вставляти графічні об'єкти в текстовий документ, знаходити й замінювати фрагменти тексту в автоматично­

му режимі, перевіряти правопис текстових документів та виправляти помилки в автоматичному режимі, роздруковувати текстовий доку­мент. У підручниках для учнів 6 класу даний розділ описаний у двох варіантах, при висвітленні особливостей роботи з текстовим проце­сором Microsoft Word та текстовим процесором LibreOffice.

У цьому розділі до програми вносяться такі зміни: додано до зміс­ту та до вимог «Перегляд текстового документа», додано до змісту: «Створення текстового документа», додано до вимог: «Описує прави­ла введення тексту, описує властивості абзаців та символів», «Описує поняття ключового слова», «Вміє форматувати документ», «Описує властивості графічного зображення в текстовому документі». Введено поняття «форматування за зразком». Замінено поняття «організаційні діаграми» на «схеми/діаграми», оскільки у MO Word 2007 і більш піз­ніх версіях, та в LibreOffice відсутнє поняття «організаційні діаграми».

Під час вивчення теми «Комп'ютерні мережі» в учнів повинно сформуватись уявлення про комп'ютерні мережі та їх призначен­ня, типи комп'ютерних мереж, глобальну мережу Інтернет, основні служби Інтернету, веб-сайт, веб-сторінку та її адресу, гіперпосилання, авторське право та Інтернет, вміння відкривати файли та папки на ін­ших комп'ютерах локальної мережі, копіювати та переміщувати дані між різними комп'ютерами мережі, відкривати у вікні браузера веб-сторінку із заданою адресою, створювати та редагувати список сайтів, обраних для швидкого перегляду, використовувати гіперпосилання для навігації веб-сторінками, зберігати зображення, веб-сторінки та їх фрагменти, використовувати пошукові системи для пошуку ін­формаційних матеріалів в Інтернеті, дотримуватися правил безпеч­ної роботи в Інтернеті при пошуку інформаційних матеріалів, ви­користовувати енциклопедії, словники та перекладачі, розміщені в Інтернеті, у своїй навчальній діяльності.

У цьому розділі у зміст програми додано поняття пошуко­вої системи. У результаті додано до вимог: «описує призначення комп'ютерних мереж, поняття мережної взаємодії», «описує поняття гіперпосилання, авторське право».

Наводимо особливості підручників з інформатики для 6 класів за­гальноосвітніх навчальних закладів.

«Інформатика. 6 клас» (автори П.В. Морзе, О.В.Барна, В.П. Вем-бер, О.Г. Кузьмінська, H.A. Саражинська), видавничий дім «Освіта»

Навчальний матеріал підручника структуровано згідно базової навчальної програми. Загальна кількість тем підручника відповідає кількості годин, передбачених програмою на вивчення курсу протя­гом року, теми згруповані відповідно до розділів чинної навчальної

програми. В межах кожної теми (уроку) передбачені різні види діяль­ності учнів, для кожного з яких виділена окрема рубрика.

Рубрика Обговорюємо містить запитання на перевірку та само­контроль навичок мислення базових рівнів: знання та розуміння. Ру­брики Обговорюємо та Працюємо в парах передбачають формуван­ня у дітей вміння спілкуватися та аргументувати свою думку на базі отриманих знань. Робота в парах передбачає обговорення запитань, які не носять репродуктивний характер, а демонструють вміння учнів застосовувати нові поняття, використовуючи в усному мовленні нові терміни, знаходити та доводити причинно-наслідкові зв'язки, вста­новлювати відповідності з міжпредметними, вербальними, схематич­ними і символічними моделями, дозволяють мати різні погляди на одне явище, об'єкт, процес, приклад тощо. Для реалізації особистісно зорієнтованого навчання зміст навчальних завдань диференційова­но за рівнем складності з відповідними позначками. Деякі завдан­ня передбачають використання вчителем різних прийомів та форм організації діяльності дітей для здійснення диференціації за рівнем креативності та за об'ємом, коли зміст завдання для всіх учнів є од­наковим, а робота диференціюється за ступенем самостійності учнів, за характером навчальних дій, за об'ємом пропонованого матеріалу відповідно до часових меж.

У рубриці Діємо містяться інструкції щодо виконання завдань при роботі з файлами, зокрема в середовищі виконання алгоритмів Scratch, програм для перегляду мультимедійних файлів та текстово­го процесора, які дозволяють кожній дитині в індивідуальному темпі опанувати основні вміння та навички. Навички дослідницької діяль­ності формуються завданнями рубрики Досліджуємо.

На матеріалі підручника в учнів поступово формується вміння ви­являти рівень обізнаності з теми вивчення та власні навчальні потреби, ставити пізнавальні задачі на початку уроку чи вивчення теми, реалізо­вувати заплановане та здійснювати саморефлексію. На початку кожної теми пропонується карта знань Ти дізнаєшся, а для узагальнення та рефлексії наприкінці теми передбачена рубрика Повторюємо, в якій наочно подано основний матеріал теми. Рубрика Словничок містить перелік нових термінів, які вводились в цій темі; в рубриці Оціни свої знання та вміння учням пропонуються твердження про знання і вмін­ня, яких вони мали набути протягом вивчення теми та пропонується оцінити свої знання та вміння. Твердження повністю відповідають ви­могам навчальної програми. Узагальнення матеріалу здійснюється за допомогою узагальнюючої оцінки знань та вмінь по матеріалу розділу та навчальних проектів у рубриці Узагальнюємо.

Особливістю уроків-практичних робіт (згідно програми їх де­сять) є наявність двох частин: теоретичної та практичної, які за­безпечують дотримання санітарно-гігієнічних умов використання комп'ютерів для учнів 6-го класу. У теоретичній частині пропону­ються завдання, кожне з яких має два варіанти. Кількість балів, що відповідає конкретному завданню, є індикатором його рівня склад­ності. Різнорівневі завдання містить і практична складова такого типу уроків.

У підручнику наведено Алфавітний покажчик та Глосарій основ­них термінів і понять.



Підручник «Інформатика. 6 клас» (авт. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.) Видавництво «Генеза»

Структура підручника цього авторського колективу для 6 класу аналогічна структурі відповідного підручника для 5 класу.

В основу викладення навчального матеріалу в підручнику покла­дено об'єктний і алгоритмічний підходи.

У 6 класі до понять об'єктів, властивостей об'єктів та їх значень додається вивчення поняття події. Саме в результаті настання певних подій змінюються значення тих чи інших властивостей об'єктів.

Важливим є те, щоб при вивченні всіх тем курсу 6 класу вчителі та учні визначали об'єкти, що вивчаються, їх властивості та події, які змінюють значення властивостей об'єктів.

Об'єктний і алгоритмічний підходи роблять можливим викорис­тання підручника у навчальних закладах з різними типами апаратних та програмних засобів. Платформонезалежний огляд об'єктів та їх властивостей формує цілісне уявлення про предмет вивчення. Струк­тура алгоритмів діяльності залишається схожою для різних версій програмного забезпечення, відрізняється лише у незначних деталях, і це дає можливість сформувати певну логіку у підходах до опанування різними версіями програмних засобів.

Викладення практичного матеріалу базується на використанні операційної системи Windows ХР та програм пакету Microsoft Office 2007. Вивчення практичної частини розділу «Алгоритмізація» базу­ється на вільно розповсюджуваному пакеті Scratch. Для забезпечен­ня можливостей роботи з підручником у навчальних закладах з різ­ною матеріальною базою та для надання можливостей самостійного виконання завдань на домашніх комп'ютерах введено рубрику «Для тих, хто працює з Windows 7».

Для надання можливості використання підручника у школах, де вже використовують або планують використовувати вільно розпо­всюджувані програмні продукти, до підручника включено окремий

розділ, присвячений вивченню теми «Текстовий процесор» з вико­ристанням пакету програм ЬіЬгеОґпсе.

Важливими на думку авторів є використання запитань для акту­алізації знань, наведених на початку кожного пункту. Учитель може обговорити з учнями відповіді на ці запитання на уроці безпосеред­ньо перед вивченням нового матеріалу, а може задати на попередньо­му уроці як домашнє завдання на повторення.

Наприкінці кожного пункту розміщено рубрику «Найважливіше у цьому пункті» з узагальненням навчального матеріалу, наведені запи­тання для самоконтролю, які розподілені за рівнями навчальних до­сягнень, тренувальні вправи та практичні завдання для формування основних складових предметної ІКТ-компетентності. Учитель може використати їх безпосередньо на уроці або як домашнє завдання.

Завдання, наведені після кожного пункту, диференційовані за рівнем складності. їх кількість дещо перевищує потрібну для ви­користання на уроках та вдома. Це дає змогу вчителю реалізову­вати індивідуальний підхід та диференціацію в навчанні, добирати для виконання ті завдання, які найкраще сприятимуть досягненню навчальних цілей уроку. Окремо виділені завдання, які автори ре­комендують для роботи вдома, завдання, що відносяться до додат­кового матеріалу або передбачені для опрацювання у парах або не­великих групах.

Підручник традиційно, крім основного матеріалу, містить рубри­ки: «Для тих, хто хоче знати більше», «Це цікаво знати».

Для методичної підтримки викладення навчання інформатики за даним підручником авторами створено веб-сайт «Інформатика для всіх», розміщений за адресою http://allinf.at.ua, на якому розміщено різноманітні методичні та дидактичні матеріали: календарне плану­вання курсу, файли-заготовки для виконання тренувальних вправ і практичних робіт, корисні посилання, інші матеріали.

Зазначаємо, що навчальні заклади, які обрали програму «Інфор­матика. 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибле­ним вивченням предметів природничо-математичного циклу» (2012 рік), продовжують у 6 класі навчання за цією програмою.

Варіативну складову навчального плану у 6 класі можна реалізу­вати обравши навчальну програму курсу за вибором «Сліпий метод друку» (лист ПТЗО від 21.10.2003 № 14.1/12-Г-604).

Для учнів 5 класу залишаються чинними інструктивно-методич­ні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5 кла­сах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисци­

плін в основній школі» ознайомитись з якими можна на сайті МОН за адресою http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations/, а для учнів 7-11 класів чинними залишають­ся рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 № 1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базо­вих дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17-22, 2012).

Окрему увагу звертаємо на те, що чинність навчальних програм слід перевіряти у переліку навчальних програм, підручників та на­вчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчаль­них закладах у 2014/2015 навчальному році.

Перед початком навчального року вчитель інформатики повинен обов'язково ознайомитись та використовувати у своїй діяльності Ін­структивно-методичні матеріали «Безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів», що містяться у листі МОН № 1/9-497 від 17.07.2013 «Про використання Інструк­тивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів».

Значну увагу слід приділити патріотичному вихованню. Для цьо­го, наприклад, слід обирати відповідні тексти для роботи з текстовим редактором, відповідні сайти для роботи у мережі Інтернет тощо.

Наводимо також перелік вільно поширюваного програмного за­безпечення та орієнтовні посилання для завантаження.

Офісний пакет «ООо4к^з», містить необхідний мінімум засобів для роботи в школі, україномовний та зрозумілий дітям інтерфейс. Офіційний сайт http://educoo.org/TelechargerOOo4Kids.php містить версії різними мовами та для різних операційних систем.

Ширші можливості може забезпечити офісний пакет ІіЬгеОІАсе. Офіційний сайт http://www.libreoffice.org/.

Операційну систему Лінукс можна завантажити на офіційних сай­тах Убунту (http://www.ubuntu.com/), Мінт (http://linuxmint.com/) та інших.

Звертаємо увагу, що у гімназіях, ліцеях, колегіумах змістове напо­внення технологічної освіти в 8-11 класах може спрямовуватись на вивчення інформаційних технологій (веб-дизайн, комп'ютерне моде­лювання, комп'ютерна графіка тощо).


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка