Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 році у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються



Сторінка6/9
Дата конвертації31.03.2016
Розмір2.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Іноземні мови

Вивчення іноземних мов у 2014/2015 навчальному році буде здій­снюватись за декількома навчальними програмами а саме:

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх на­вчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 1-4 класи», Видавничий дім «Освіта», 2012;

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх на­вчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10-11 класи», Київ, 2010;

«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 5-6 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 7-9 класи», «Перун», 2005;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іно­земна мова 5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р;

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність)

вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом тематичного контр­олю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та пред­ставлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираже­ною кореляцією між класами.

Робочі навчальні плани на 2014/2015 навчальний рік складаються згідно листа Міністерства від 11.06.14 р. №1/9-303:

для 1-3 класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від


  1. №572;

для 4 класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682;

для 5-6 класів - за Типовими навчальними планами загальноос­вітніх навчальних закладів II ступеня затвердженими наказом МОН­молодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664;

для 7-9 класів - за Типовими навчальними планами загальноос­вітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

для 10-11 класів - за Типовими навчальними планами загально­освітніх навчальних закладів III ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

для спеціалізованих шкіл (класів), з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-6 класи - за Типо­вими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від


  1. № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додаток 8); 7-9 класи - за Типовими навчальни­ми планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи - за Типо­вими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням інозем­них мов: 1-3 класи - за Типовими навчальними планами початко­вої школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (додатки 4-5); 4 клас - за Типовим навчаль­

ним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими нака­зом МОН України від 13.03.2006 № 182 чи Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682 (додаток 4); 5-6 класи рівень за Типовими на­вчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України 29.05.2014 № 664 (додаток 3); 7-9 класи - за Типовим навчальним планом спе­ціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182; 10-11 класи - за Типовими навчальними пла­нами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затверджени­ми наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 19);

для білінгвальних класів: 5-6 класи рівень за Типовими навчальни­ми планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня затвер­дженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664; 7-9 класи - за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626; 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердже­ними наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесени­ми наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 20);

Як і в минулі роки інваріанта складова типового навчального пла­ну основної школи (1-11 класи) забезпечує реалізацію змісту іншо­мовної освіти на рівні Державного стандарту.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім на­вчальним закладом у межах гранично допустимого навчального на­вантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Звертаємо увагу на нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня (Наказ Міністерства від 29.05.2014 № 664), згідно яких навчальний заклад з 1 вересня отримує право вибору щодо вивчення другої іноземної мови.

Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймаються, залежно від умов для такого вивчення, навчальним закладом.

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літера­тури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через "Інформаційний збірник Міністерства освіти

і науки України". Із зазначеним переліком можна буде ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua Для учнів 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов підготовлені нові під­ручники та навчально-методичні комплекти. Навчальний зміст під­ручників укладено відповідно до програми і представлено розділами, що відповідають тематиці ситуативного спілкування.

Структура кожного підручника є чіткою і послідовною, вона ві­дображає специфіку предмету іноземна мова, яка полягає у тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності навчання різних видів мовленнєвої ді­яльності: говоріння, аудіювання, читання, письма.



Англійська мова:

Англійська мова, 6 клас, авт. Карп'юк О.Д. (вид. "Лібра Терра", 2014);

Англійська мова, 6 клас, авт. Несвіт A.M. (вид. "Генеза", 2014); Німецька мова:

Німецька мова, 6 клас, авт. Горбач Л.В., Савченко Л.П., Сидорен­ко М.М,. (вид. "Грамота", 2014);

Німецька мова, 6 клас, авт. Сотнікова СЛ., Гоголева Г.В., (вид. "Ра­нок", 2014);

Французька мова:

Французька мова, 6 клас, авт. Клименко Ю.М., (вид. "Генеза", 2014); Іспанська мова:

Іспанська мова, 6 клас, авт. Редько В.Г, (вид. "Генеза", 2014.) Викладання другої іноземної мови в цьому навчальному році буде здійснюватись за підручниками: Англійська мова:

Англійська мова, 6(2) клас, авт. Пахомова Т.Г, (вид. "Методика", 2014);



Німецька мова:

Німецька мова 6(2), клас, авт. Сотникова СЛ., Білоусова Т.Ф., (вид. "Ранок", 2014);

Німецька мова 6(2), клас, авт. Сидоренко М.М., Палій O.A., (вид. "Ранок", 2014);

Французька мова:

Французька мова, 6(2) клас, авт. Клименко Ю.М., (вид. "Методи­ка", 2014);



Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування навчаль­ного процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою

й стандартом, що регламентує його вимоги до обов'язкового мініму­му змісту й рівню підготовки випускників. Ці вимоги містять у собі знання фонетики, лексики, фразеології, граматики.

Зміст навчання іноземної мови містить у собі 4 види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо і читання. Для виявлення рівня володіння кожним видом розроблені відповідні критерії.

Ці види діяльності є основою для реалізації системи контролю над ходом й якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови. Учень із самого початку навчання повинен знати, як буде оцінювати­ся його робота, які вимоги в навчанні будуть до нього пред'являтися. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості своїх знань.

Основною ланкою в системі контролю у загальноосвітніх навчаль­них закладах є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів його оволодіння та здійснення корегування щодо застосову­ваних технологій навчання.

Основна функція поточного контролю - навчальна. Питання, за­вдання, тести спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й по­вторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднува­ти із фронтальною роботою групи.

Наступною ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння на­вчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й під­твердження результатів поточних балів, отриманих учнями раніше. Семестровий контроль проводиться двічі на рік.

Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми ви­вченого матеріалу, розробляються викладачем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до на­вчання.

Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування.

Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (1-4 кла­

си) вчитель виправляє помилки і пише згори правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити, в яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.

В 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.

В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи але з таким розрахунком щоб один раз в місяць перевірялись роботи всіх учнів.

Словники перевіряються один раз в семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.

Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «За­писи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов част­ково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою ви­вчення предмета».

Зошити та словники підписуються мовою, яка вивчається.

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, за­тверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1 класу клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іно­земної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет - клас чи­сельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.

Самооцінювання є невід'ємним умінням сучасної людини в про­цесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки до­сягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Євро­пейське мовне портфоліо.

Загальноєвропейські рівні володіння мовою є базовими для Єв­ропейського мовного портфоліо. Вони забезпечують основу для учнівського самооцінювання та слугують матеріалом для постанов­ки навчальних цілей. Шкали для самооцінювання відповідно до рівнів мовленнєвих умінь є центральними для структури і функцій Європейського мовного портфоліо. Таким чином, використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні учні не тільки знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володін­ня мовою, але й на практиці вчаться працювати з ними - з одного боку, займаючись плануванням власної навчальної діяльності із ви­значенням конкретних цілей за допомогою дескрипторів в оціночних шкалах, з другого - займаючись самооцінюванням, яке є результатом

ефективної учнівської рефлексії власного процесу навчання мови. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощуєть­ся процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загаль­ноєвропейських рівневих стандартів.

Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фо­кусуватися на трьох аспектах. Перший - це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навча­ються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують ін­дивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання - це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект -це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи самооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які вико­ристовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони почи­нають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).

Нині розроблено український варіант Європейського мовного портфоліо, що проходить апробацію у п'яти регіонах України (Харків, Одеса, Донецьк, Чернівці, Тернопіль) та підготовлено і видруковано методичний посібник «Європейське Мовне Портфоліо: Методичний посібник. - Тернопіль: Лібра Терра,2008.». Більш детально ознайоми­тися з основними положеннями щодо використання Європейського мовного портфоліо можна на сайтах: www.coe.int/portfolio; www.cilt. org.uk/elp.htm; www.nacell.org.uk/elp.htm; www.eelp.gap.it; www.eu-ropeestaalportfolio.nl

Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зро­бити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допо­магаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооціню­вання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.

З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитись із основними положен­нями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.int; www. britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev.



Предмети суспільно-гуманітарного спрямування

Події євромайданної революції показали правильність послідов­ної та цілеспрямованої праці учительського загалу в ідеологічній та історіософській сферах протягом останніх двох десятиліть. Ставка на формування нової української людини з ціннісними характеристи­ками громадянина Україна і європейця дали можливість врятувати Україну від повзучого процесу денаціоналізації, втрати державної не­залежності та відкочування в сферу впливу іншої держави, яка реані­мує неосталінізм.

Революційні зміни у листопаді 2013 - березні 2014 р. продемон­стрували готовність молодого покоління відстоювати національні цінності, українську державність, орієнтацію на фундаментальні орієнтири світової цивілізації супроти замшелих традицій совка, компартійної тиранії, рабської психології підданних.

Завдяки базовим цивілізаційним цінностям, які пропагувалися в тому числі і українською шкільною історичною освітою, вдалося змі­нити ментальний код молодого покоління української нації, остаточ­но розмежувати світ диктаторських цінностей євразійства і загаль­нолюдських цінностей Європи. Події Майдану наочно переконливо довели, що національна модель викладання минулого зовсім не су­перечить загальноцивілізаційним цінностям. Вона може і повинна доповнюватися ідеями особистої свободи людини, її права обирати своє майбутнє в незалежності від диктату держави. Вона засвідчила виховння української молодої людині в ідеях толерантності і поваги до інших національних спільнот і релігійних конфесій, бажання до­лучитися до сім'ї народів, які творять спільний європейський дім.

Події, які пережив народ України упродовж 2013-2014 рр. ще раз засвідчили, що проголошена у 1991 р. державна незалежність потре­бує постійного захисту і глибокого розуміння, оцінки того, що від­бувається навколо нас. Усі ми вкотре переконуємося у зростанні ролі гуманітарного знання, складовою якого є шкільна історія та комплекс суспільних дисциплін, що вивчається в сучасній загальноосвітній школі. Очевидним є факт, що в сучасних умовах суспільствознавча освіта виступає своєрідною серцевиною моральності, патріотичності, правової культури і поведінки, формування честі і гідності у молодо­го покоління.

Історія

Вивчення історії в загальноосвітніх навчальних закладах розпо­чинається з пропедевтичного курсу «Вступ до історії України». Цей курс має сформувати у п'ятикласників загальне початкове уявлення

про історію України як складову європейської історії, її розвиток, що має свої витоки, окремі періоди, видатних діячів. Останні суспільно-політичні події в Україні наочно підтверджують, що у навчанні історії такий складник як «зміст» посідає не менш важливе значення, ніж система загальношкільних та предметних умінь і навичок (компе-тентностей). Звертаємо увагу на те, що Міністерство освіти і науки скасувало лист «Про використання навчальної літератури» (№ 1/9­607 від 05 вересня 2013 року). Ліквідація вищезгаданого припису до­зволяє підійти до організації навчання у 5 класі на альтернативних засадах. Оскільки пропедевтичний курс історії є самостійним курсом і не пов'язаний структурно з курсами історії, що вивчають з 6 класу, навчання в 5 класі може здійснюватися за такими варіантами.

У 2014/2015 навчальному році на чисельні прохання вчителів країни будуть чинними одночасно дві програми для учнів 5 класів. Це «Історія України. Вступ до історії» (К., Перун. 2005) та «Історія України (Вступ до історії) (К., Видавничий дім «Освіта». 2013). Від­повідно вчителі, які працюватимуть за програмою 2005 р. можуть ко­ристуватись підручниками, що вийшли друком у 2010 році: «Вступ до історії України», автори Власов В., Данилевська О. та «Вступ до історії України», автор Мисан В.

Вчителі, які оберуть програму 2013 р. користуються відповід­но підручниками, що вийшли друком у 2013 році: «Історія України (Вступ до історії), автора Власова В., видавництво «Генеза» та авторів Пометун О., Костюк І., Малієнко Ю., видавництво «Освіта».

Чинною для учнів 6 класів є програма «Інтегрований курс. («Всесвітня історія. Історія України»,(Київ. Видавничий дім «Осві­та». 2013).

Учні 7-9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всес­вітня історія. 5-9 класи», К., Перун. 2005. Для 10-11 класів академічно­го рівня та рівня стандарту чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» (140 го­дин на рік, 4 години на тиждень), (К., Поліграфкнига, 2010).

При цьому акцентуємо увагу на деяких змінах, що відбулись в програмі з історії України для 10-11 класів.



  • до теми «Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні (1929-1938 рр.)» додається «Голодомор 1932-1933 років -геноцид українського народу»;

  • до теми «Україна в роки другої світової війни (1939 1945 рр.). Велика Вітчизняна війна (1941 1945 рр.)» додається «Проголошен­ня Акту відновлення Української Держави ЗО червня 1941 р.»;

до теми «Україна в перші повоєнні роки 45 початок 50-х рр.)»

додається «Національно-визвольний рух 1944-1954 рр.»

до теми «Україна в умовах політичної та економічної лібера­лізації суспільства (середина 50-х середина 60-х рр.)» додається «Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах 1953­1954 рр. XX з'їзд КПРС і початок лібералізації». Програму доповне­но персоналіями Л. Лук'яненко, І. Кандиба, А. Горська, В. Чорновіл, І. Дзюба та ін.

Вивчаючи теми, пов'язані з Голодомором, учитель має керува­тись Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 50, ст. 504 ), де вказується на те, що «Голодомор визнається актом геноциду Укра­їнського народу як наслідок зумисних дій тоталітарного репресивно­го сталінського режиму, спрямованих на масове знищення частини українського та інших народів колишнього СРСР». (Детальніше про зміни до Програм читайте у наступному номері «Інформаційного збірника та коментарів МОН України»).

Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня іс­торія. 10-11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)» Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень). Для класів істо­ричного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії, що розрахова­на на 3 тижневі години (105 годин на рік), (К., Поліграфкнига. 2010 рік).

Усі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства та над­руковані у фахових виданнях.

У структурі шкільної історичної освіти, що склалася за роки не­залежності, у шостому класі традиційно викладається курс історії Стародавнього світу, що є першим систематичним курсом історії у середній школі, на матеріалі якого починається формування основ системних історичних знань, ціннісних орієнтацій, особистісних пе­реконань, у ширшому значенні - основ гуманітарної культури учнів.

Курс має інтегрований характер - давня історія України вивчаєть­ся як складова всесвітньої історії та охоплює широкі хронологічні межі: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської ім­перії. Під час його вивчення в учнів має сформуватись розуміння ци-вілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Єв­ропи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств.

У процесі планування уроків варто звернути увагу на те, що за но­вою програмою у деяких темах подається нова послідовність вивчен­ня навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови. Матеріал курсу зосереджений навколо таких

змістових ліній, як «людина - природа», «людина - влада», «людина -світ уявлень та ідей». Учні 6 класу вперше ознайомлюються не лише із системним поглядом на час і простір як невід'ємними складовими іс­торичного процесу, а й починають опановувати складні обов'язкові по­няття: «влада», «держава», «релігія», «тип господарства», «суспільний устрій», «культура», «цивілізація» тощо, вміщеними у лівій колонці програми. Вчителю необхідно надавати учням можливість дізнаватися більше про історичні факти, що визначають епоху, є основними, най­суттєвішими та створюють узагальнену картину минулого, формувати у них розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв'язків, розуміння руху суспільства та історичного прогресу.

Також за допомогою певних методичних прийомів варто вихову­вати в учнів належність до західної цивілізації, розуміння здобутків Стародавнього світу у створенні всесвітньої культури, зацікавити їх історичною спадщиною людства в цілому й України, зокрема, і під­вести до усвідомлення того, що головні зразки культури перших циві­лізацій продовжують жити самостійним життям у наступних епохах, і лежать у підвалинах сучасної культури, літератури, релігії, наукових знань сучасних народів світу.

У 6 класі, порівняно із пропедевтичним курсом історії 5 класу, зрос­тають вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів стосовно вмінь локалізувати історичні події у часі та просторі, використовува­ти підручник як джерело знань, застосовувати історичні поняття для пояснення минулого, висловлювати ставлення до діяльності зазначе­них історичних діячів, отримувати інформацію з адаптованих історич­них джерел. Зміст практичних занять у 6 класі уможливлює розвиток предметних умінь, сприяє формуванню ключових елементів історич­ної компетентності відповідно до вікових особливостей учнів.

З метою реалізації вимог компетентнісного підходу у новій на­вчальній програмі з всесвітньої історії та історії України (6 клас) як окрему структурну складову також уведено спеціальні уроки - прак­тичні заняття. У відповідності до вікових можливостей учнів та історичного контексту, практичні заняття мають сприяти відпрацю­ванню шестикласниками умінь і навичок аналізу історичних джерел різного виду, розумінню учнями важливості таких категорій, як іс­торичний час і простір, зміни і безперервність, причини і наслідки, значущість подій та процесів, культурна різноманітність. Практичні заняття дають учням можливість ознайомитися з різними інтерпре­таціями подій історії Стародавнього світу, зрозуміти важливість ви­значення власної позиції щодо запропонованих на уроці питань та її обгрунтування. Практичні заняття є не тільки способом вивчення

нового матеріалу на основі самостійного опрацювання шестикласни­ками історичних джерел, але й і важливим засобом формування пред­метної компетентності учнів, тобто їх хронологічної, просторової, ін­формаційної, логічно-мовленнєвої та аксіологічної компетенцій.

Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів з допомогою вчителя над окремими питаннями теми з використанням різноманіт­них джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні дже­рела - як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і за­вдання, Інтернет-ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам'ятки, оглянуті учнями). Практичні заняття передбачають використання на уроці історичних документів, насамперед наведених у підручнику. Адже ці джерела історії сприяють конкретизації історичного матеріа­лу, наповнюють зміст картинністю, яскравістю, образністю.

Під час практичного заняття вчитель виступає як консультант у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу у відповідності до пізнавальних можливостей шестикласників. Матері­али до практичних занять та методичні рекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів представлені у підручниках. Питання щодо порядку проведення практичних занять та оцінювання їх ре­зультатів залишається у компетенції учителя.

Уроки узагальнення до окремих розділів та урок узагальнення до курсу мають на меті допомогти учням систематизувати вивчене, від-рефлексувати процес навчання і повернутись до найскладніших мо­ментів теми, курсу, піднести розуміння навчального матеріалу на но­вий рівень, використати міжкурсові та міжпредметні зв'язки. Під час таких уроків акцент має бути також перенесений на вміння учнів. Кож­на наступна тема має відзначатися вищим рівнем сформованості вмінь. Особливості організації навчально-виховного процесу

Форми та методи навчання історії в 6 класі, а також зміст історич­ної освіти повинні узгоджуватися з віковими особливостями учнів. Організовуючи роботу на уроках, учитель має віддавати перевагу розвивальним прийомам, уникати лекцій, конспектувань, рефератів та фронтальних зрізів знань.

Принципове значення для організації навчання історії в 6 класі мають активні та інтерактивні методи. Передумовою активного на­вчання є чергування різних форм діяльності учнів. Наприклад, пра­цюючи з текстом, учні можуть шукати відповідь на запитання, до­бирати коментарі до ілюстрацій, складати план, порівнювати текст з ілюстраціями та картами, знаходити нові слова та витлумачувати їх насамперед слідуючи інструкціям підручника.

Обов'язковою умовою успішного навчання історії у шостому кла­сі є різноманітна самостійна робота учнів. Обов'язковим також для дітей цієї вікової категорії є актуалізація знань і життєвих уявлень учнів, повторення та закріплення вивченого на уроці. Тож плануючи урок, треба обов'язково передбачити час на ці етапи, скориставшись відповідними завданнями підручника.

В основу підручників закладена ідея активного залучення учнів до пізнання історії Стародавнього світу на всіх етапах уроку, що спри­ятиме розумінню шестикласниками основних фактів цього періоду історії. Авторами передбачена робота з документами, що забезпечу­ватиме набуття учнями важливих первинних дослідницьких нави­чок роботи з доступними джерелами знань, зокрема, адаптованими уривками з історичних творів, ілюстраціями, картами тощо. Водно­час висвітлення основних понять курсу, складних історичних явищ оптимально поєднує науковість і доступність.

У 6 класі історія України і всесвітня історія вивчаються як єди­ний інтегрований курс. Тому в класному журналі для записів відво­диться одна сторінка. Запис робиться таким чином: Історія України. Всесвітня історія. (Інтегрований курс). Відводити дві різні сторінки та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно.

Важливим є використання у навчанні школярів картографічних посібників - атласів, контурних та настінних карт. Вони допома­гають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв'язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої іс­торичної події.

«Регламентована навчальною програмою година узагальнення/


тематичного оцінювання використовується для проведення або уро-
ку узагальнення і систематизації, або уроку контролю (і корекції)
навчальних досягнень учнів. Урок узагальнення і систематизації або
урок контролю (і корекції) проводяться із пропонуванням усних,
письмових або комбінованих видів завдань. На правій сторінці жур-
налу робиться відповідний до типу уроку запис: або «Урок узагаль-
нення і систематизації із теми " "», або «Урок контролю

(і корекції) навчальних досягнень учнів із теми " "». На

уроці узагальнення і систематизації пізнавальна діяльність учнів (усіх або вибірково) оцінюється на розсуд учителя. На уроці контр­олю (і корекції) навчальних досягнень учнів оцінюється пізнавальна діяльність усіх присутніх шестикласників. Оцінка за урок контролю є визначальною під час виставлення бала за тему». Називаючи урок тематичного оцінювання уроком контролю і корекції, вказуємо тип

заняття, що відповідає загальноприйнятим у педагогіці підходам, має таке ж змістове наповнення тематичного оцінювання, але водночас не суперечить Інструкції.

Запис практичних занять здійснюється відповідно до формулю­вання у програмах. Наприклад, «Практичне заняття. Міфи та релігія Стародавнього Єгипту».

Мета навчання історії в школі передбачає: «формувати в учнів самоідентичність та почуття власної гідності на основі осмис­лення соціального і морального досвіду минулих поколінь, ро­зуміння історії і культури України в контексті загального іс­торичного процесу». Для реалізації визначеної мети варто окрім традиційних засобів навчання (шкільних підручників та посібників) використовувати комплекс сучасних джерел, що містять наукову, ви­вірену та апробовану інформацію, яка базується на базових принци­пах формування змісту шкільної історії.

Інформуємо також, що міністерство рекомендує серед інших кур­сів вивчати курс за вибором «Культура добросусідства» (автори Ара-джионі М. А., Смірнов О. К.), що сприяє поглибленню знань учнів з питань багатокультурності, історії, географії, культури та традицій народів рідного краю. Курс має позитивний вплив на розвиток між-культурної освіти, виховної роботи, профілактику ксенофобії й зни­ження конфліктного потенціалу в освітньому середовищі.

Правознавство

У 2014/2015 навчальному році учні 9 класів навчатимуться за про­грамою «Правознавство. Практичний курс».

«Правознавство» як базовий курс у старшій школі має на меті формування в учнів системного уявлення про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин та вміння вико­ристовувати його у практичному житті.

Для 10 класів всіх профілів (окрім правового) на вивчення право­знавства відводиться 35 годин на рік (1 год. на тиждень), а для право­вого профілю - 3 години на тиждень. Чинними є програми, що ви­йшли друком у 2010 році (Київ. Поліграфкнига. 2010).

При вивченні курсу «Правознавство» у 2014/2015 навчальному році слід враховувати новели вітчизняної правової системи. Зокре­ма, на їх зміст впливає зміна основоположних конституційних за­сад організації суспільного і державного ладу в Україні у зв'язку із прийняттям 21.02.2014 року Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» (№ 742-\ЧІ), яким віднов­лено дію окремих положень Конституції України з такими змінами,

внесеними законами України від 08.12.2004 року № 2222-ГУ, від 01.02.2011 року № 2952-УІ, від 19.09.2013 року № 586-УІІ.

Нові конституційно-правові реалії мають важливе значення при вивченні учнями усіх розділів правознавства: теорії держави і права, конституційного права, основ публічного і приватного права України.

Враховуючи ухвалені рішення Верховної Ради України, необхідно назвати закони України, що приведені у відповідність із чинними конституційно-правовими нормами: «Про визнання таким, що втратив чинність», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» від 23.02.2014 року (№ 763-УП), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань судоустрою та статусу суддів» від 23.02.2014 року (№ 769-УІІ), «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 року (№ 794-УІІ), «Про внесення змін до Закону України „Про центральні органи виконавчої влади" щодо приведення його у відповідність із Консти­туцією України» від 27.02.2014 року (№ 795-УІІ), «Про внесення змін до Закону України „Про місцеві державні адміністрації" щодо приведення його у відповідність із Конституцією України» від 27.02.2014 року (№ 796-УІІ), «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 року (876-УІІ).

У 2014/2015 навчальному році необхідно продовжувати методичну роботу із огляду законодавчих змін до галузевих кодексів та базових законів України, оскільки парламентом України постійно здійснюється робота із удосконалення правового регулювання пріоритетних сфер суспільних відносин.

Особливу увагу необхідно звертати на процеси конституційних змін, що започатковані Президентом України та викладені у президентському Проекті змін до Конституції України.

При вивченні тем, присвячених конституційному та територіальному устрою України, правам та свободам людини і громадянина, важливим є роз'яснення учням правового статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Зокрема, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також

всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Тимчасова окупація Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя не визнані ООН, іншими міжнародними організаціями та світовим співтовариством; Верховна Рада України прийняла 15.04.2014 року Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Відповідно до цього Закону підтверджується правовий статус Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як невід'ємної частини території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Цим Законом визначено сутність тимчасово окупованої території, врегульовано правові відносини щодо правового режиму тимчасово окупованої території, діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування на цій території, обмежень свободи пересування, гарантій права власності на нерухоме майно, обмежень (заборони) економічної діяльності на тимчасово окупованій території, встановлено відповідальність за діяльність, яка є колабораційною, шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в за­гальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей предмет щорічно викладався в школі одним вчителем. До проведення уроків з правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції. їх знання і досвід практичної роботи не тільки сприятимуть поповненню знань учнів із правових дисциплін, а й сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.
Громадянська освіта. Філософія

У 10-11 класах велике значення мають філософсько-світоглядні курси.

Продовжується вивчення курсів «Людина і світ», котрий відіграє неабияку роль у формуванні свідомого громадянина України та кур­су «Філософія».

Чинними є програми ««Людина і світ. 11 клас», «Філософія. 10­11 класи» (Київ. Поліграфкнига. 2010 рік).



Курси морально-духовного спрямування

Відповідно до Типових навчальних планів (Додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням укра­їнською мовою і вивченням етики чи курсів духовно-морального спря­мування у 2014/2015 навчальному році у 5 класі відновлюється, а у 6 класі продовжується вивчення предмета «Етика» або курсів духовно-морального спрямування. Для шкіл, що користуються іншими Типо­вими планами ці курси можуть вивчатись за рахунок варіативної скла­дової. Натепер міністерством рекомендовано кілька програм. «Етика» (Київ, «Перун», 2005), «Розмаїття релігій і культур світу», «Християн­ська етика в українській культурі», «Біблійна історія та християнська етика», «Основи християнської етики», «Етика: духовні засади».

Актуальність вивчення цих предметів обумовлена не тільки істот­ними змінами в ціннісних орієнтирах українського суспільства, що спостерігаються нині, а й загальним зростанням ролі моралі в житті людства в інформаційному суспільстві часів глобалізації.

Викладання основ християнської етики та інших предметів духо­вно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закла­дах можливе лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. Підготовка вчителів християнської етики здійснюється в навчальних закладах або на курсах підвищення ква­ліфікації педагогічних кадрів у Національному університеті «Ост­розька академія», Українському католицькому університеті, при об­ласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підви­щення якості викладання можуть бути створені районні (міські) ме­тодичні об'єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо.

Зміст курсів духовно-морального спрямування не може нести катехізацію, неприпустимим є також нав'язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.

Предмети духовно-морального спрямування слід викладати у тіс­

ній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.

Згідно Інструкції з ведення ділової документації у загальноос­вітніх навчальних закладах І-ІII ступенів (наказ Міносвіти і науки від 23.06.2000 № 240) календарне планування навчального матері­алу здійснюється учителем безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, виготовленими на основі навчальних програм. На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугу­вати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України. Під час розроблення календарних планів вчитель може на власний розсуд використовувати резервні години - плану­вати проведення лабораторних, практичних, контрольних робіт, се­мінарів, засідань «круглих столів» тощо.

Учнівські зошити з предметів суспільно-гуманітарного циклу пе­реглядаються учителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись в журнал. При виставлен­ні тематичних оцінок вчитель на власний розсуд може враховувати або ні оцінку за ведення зошита.

На запити багатьох колег вважаємо за необхідне ще раз зупини­тися на вимогах до календарно-тематичного планування із історії, правознавства, громадянської освіти та предметів філософсько-сві­тоглядного циклу.

Календарно-тематичне планування - це розподіл у часі окремих уроків із врахуванням кількості годин, що визначаються програмою на кожну тему, кількості тижневих годин (визначених навчальним планом) і розкладу занять.

Планування розробляється вчителем на кожний клас у відповід­ності з навчальною програмою та вимогами Державного освітнього стандарту. У разі викладання предмета у кількох класах (паралелі) дозволяється загальне планування для класів паралелі.

Ступінь розроблення календарно-тематичного планування є кри­терієм професіоналізму вчителя. Тому у плані вчитель визначає по­слідовність вивчення окремих питань теми, відбирає зміст, продумує систему уроків навчання, повторення, закріплення і форми контролю.

Календарно-тематичний план учителя має включати такі розділи:

1. титульний аркуш, де зазначено найменування освітнього за­кладу; назву документа (календарно-тематичне планування); назву предмета (повинна відповідати назві предмета в робочому плані на­

вчального закладу); навчальний рік; клас (класи); прізвище, ім'я та по батькові вчителя.


  1. На титульному аркуші повинні бути записи: «Розглянуто на засіданні предметної кафедри вчителів (методичного об'єднання) -протокол № ... від ...»; «Погоджено: заступник директора із навчаль­но-виховної роботи»; «Затверджено: директор навчального закладу: (дата затвердження)».

  2. Навчально-методичне забезпечення навчального плану включає наступні відомості: річна кількість годин; кількість годин на тиждень згідно з програмою; планова кількість самостійних (практичних) ро­біт; реквізити програми; навчально-методичні комплекси.

  3. Календарно-тематичне планування повинно обов'язково вклю­чати номер і дату проведення уроку, зміст (тему) уроку, примітку.

  4. Графа «Зміст (тема) уроку» включає: загальні назви теми; кіль­кість годин, відведених на вивчення даної теми; теми кожного уроку; контроль по завершенню вивчення даної теми.

  5. У графі «Примітка» можуть міститися помітки, зроблені вчите­лем у процесі роботи з даним тематичним плануванням (використан­ня додаткової літератури, зміст індивідуальних завдань для учнів, які відстають у навчанні, різноманітні форми роботи на уроках, індивіду­альна діяльність, яка планується, необхідне обладнання, тип провід­ної діяльності учнів на уроці, види уроків тощо).

  6. Зміст плану навчального курсу повинен відповідати змісту про­грами, за якою ведеться навчання.

Вчителі мають право користуватися планами на друкованій осно­ві, а не писати їх «від руки», допустимою є також календаризація у програмах.

Також вчителі можуть користуватися друкованими посібниками з календарно-тематичного планування за умови, що вони відповідають навчальним програмам і оформлені згідно викладених вимог.



Математика

6 класи загальноосвітніх навчальних закладів продовжать на­вчання за новою програмою «Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» - К.: Видавни­чий дім «Освіта», 2013 та розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.Ua/ua//activity/education/56/generar зесопсіагу-сіисайоп/есіисай опа1_рк^гаіш/1349869088/). За Типови­ми навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, за­твердженими наказом МОНмолодьспорту від 03.04.2012 № 409, на вивчення математики у 6 класі відводиться 4 години на тиждень.

В основу побудови змісту й організації процесу навчання матема­тики в 6 класі покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компе­тентності учнів. їх сутнісний опис подано в програмі у розділі «Дер­жавні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».

Курс математики 6 класу передбачає розвиток і поглиблення знань учнів про числа і дії над ними, числові й буквені вирази, величини та їх вимірювання, рівняння, числові нерівності, а також уявлень про окремі геометричні фігури на площині і в просторі. Понятійний апарат, обчис­лювальні алгоритми, графічні уміння і навички, що мають бути сформо­вані на цьому ступені вивчення курсу, є тим підґрунтям, що забезпечує успішне вивчення в наступних класах алгебри і геометрії, а також інших навчальних предметів, де застосовуються математичні знання.

Основу курсу становить розвиток поняття числа та формування міцних обчислювальних і графічних навичок. У 6 класі продовжуєть­ся поступове розширення множини натуральних чисел до множини раціональних чисел шляхом послідовного введення дробів (звичай­них і десяткових), а також від'ємних чисел разом із формуванням культури усних, письмових, інструментальних обчислень.

Важливе значення для підготовки учнів до систематичного ви­вчення алгебри, геометрії та інших предметів мають початкові відо­мості про метод координат, які дістають учні 6 класу: зображення чисел на координатній прямій, прямокутна система координат на площині, виконання відповідних побудов, побудова і аналіз окремих графіків залежностей між величинами.

Суттєве місце у вивченні курсу посідають текстові задачі, осно­вними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Під час розв'язування текстових задач учні також вчаться використовувати математичні моделі. Розв'язування таких задач супроводжує вивчен­ня всіх тем, передбачених програмою.

Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про планіметричні (коло, круг, сектор) і стереометричні (циліндр, конус, куля) фігури.

Вивчення геометричних фігур має передбачати використання на­очних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, виконання побудов і сприяти виробленню вмінь виділяти форму і розміри як основні властивості геометричних фігур. Закріплення по­нять супроводжується їх класифікацією (кутів, трикутників, взаєм­ного розміщення прямих на площині). Властивості геометричних фігур спочатку обґрунтовуються дослідно-індуктивно, потім застосо­

вуються в конкретних ситуаціях, що сприяє виробленню в учнів умінь доказово міркувати.

Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і ал­гебраїчним — числові характеристики (довжина, площа, об'єм) гео­метричних фігур. Узагальнюються знання учнів про одиниці вимірю­вання довжини, площі, об'єму і вміння переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються у вивченні предметів природничого циклу і в трудовому навчанні.

У навчання математики в 6 класі вводяться елементи теорії ймо­вірностей. В учнів формуються початкові відомості про множину, її елементи. На прикладах пояснюються поняття випадкової події та ймовірності її появи.

Важливим є формування в учнів умінь подавати дані у вигляді таблиць, графіків і діаграм різних типів та на основі їхнього аналізу робити відповідні висновки.

Вивчення математики у 6 класі здійснюється з переважанням ін­дуктивних міркувань в основному на наочно-інтуїтивному рівні із залученням практичного досвіду учнів і прикладів із довкілля. Відбу­вається поступове збільшення теоретичного матеріалу, який вимагає обгрунтування тверджень, що вивчаються. Це готує учнів до ширшо­го використання дедуктивних методів на наступному етапі вивчення математики.

У цьому році навчальні заклади будуть забезпечені такими під­ручниками з математики: «Математика. 6 клас» (авт. Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С), «Математика. 6 клас» (авт. Тарасенко-ва Н. А., Богатирьова І. М., Коломієць О. М., Сердюк 3. О.), «Мате­матика. 6 клас» (авт. Істер О. С). Далі детальніше про кожний з них.



Підручник «Математика. 6 клас», автори А.Г. Мерзляк, В.Б. По­лонський, М.С. Якір,видавництво «Гімназія»,2014.

Зміст підручника грунтується на таких концептуальних засадах:



  • наступність до курсу математики 5 класу;

  • доступність у поєднанні з науковістю;

  • пропедевтичність по відношенню до систематичних курсів алге­бри і геометрії 7 класу;

  • прикладна спрямованість.

Автори підручника ставили за мету реалізацію низки важливих і традиційно складних дидактичних і загальнопедагогічних задач.

  • Формування необхідних навчальних компетенцій.

  • Розвиток логічного, евристичного, алгоритмічного мислення дитини.

  • Сприяння всебічному розвитку дитини.

• Формування стійкого інтересу до навчання, зокрема до вивчен­ня математики.

• Набуття необхідних життєвих компетентностей. Підручник складається з чотирьох параграфів, що відповідають

чотирьом основним темам, які вивчають у 6 класі: § 1. Подільність натуральних чисел. § 2. Звичайні дроби § 3. Відношення і пропорції § 4. Раціональні числа і дії з ними

Параграфи поділено на пункти загальним числом 46. Зміст кож­ного пункту присвячено певній темі навчальної програми.

Текст підручника написано доступною мовою, що дає змогу учневі в разі потреби самостійно опановувати навчальний матеріал. Цьому сприяє наявність прикладів розв'язання типових задач, структурне та ілюстративне оформлення.

Численний і різноманітний дидактичний матеріал дає змогу вчи­телю організовувати роботу з групами учнів із різним рівним підго­товки та реалізовувати індивідуальний підхід у навчанні. Дидактич­ний матеріал до кожного пункту за допомогою спеціальної символіки розподілено за рівнями складності відповідно до рівнів навчальних досягнень учнів, від найпростіших до задач підвищеної складності, позначених значком «*», які не є обов'язковими для розв'язування і призначені для роботи з обдарованими учнями. Як правило, сусід­ні вправи - це пари аналогічних задач, використання яких допомо­же вчителю організувати закріплення методів розв'язування типо­вих задач при виконанні домашньої роботи. У розділі «Дружимо з комп'ютером» наведено понад 50 додаткових завдань до дидактично­го матеріалу підручника, спрямованих на формування в учнів алго­ритмічного мислення і навичок застосування комп'ютера.

У багатьох задачах фігурують конкретні статистичні дані, пред­ставлено реальні побутові ситуації, використовується інформація з українознавства.

Структуровано і систематизовано роботу із закріплення знань. У кожному пункті наведено питання, які призначені для самоперевірки засвоєння теоретичного матеріалу, які також можна використовувати для контролю знань. Після кожного пункту подано групу задач на по­вторення; після кожного параграфу — завдання в тестовій формі. За­вершує підручник розділ «Вправи для повторення за курс 6 класу».

Розвитку інтересу до предмета сприятимуть задачі логічного ха­рактеру під рубрикою «Задача від Мудрої Сови», що містяться в кож­ному пункті, та оповідання з рубрики «Коли зроблено уроки», при­

свячені історії розвитку розділів математики, що вивчаються.



Підручник «Математика. 6 клас» (авт. ТарасенковаН.А., Богатирьо-ва І. М., Коломіець О. М., Сердюк 3. О.), Видавничий дім «Освіта», 2014.

У структурі підручника 5 розділів («Подільність натуральних чи­сел», «Звичайні дроби та дії з ними», «Відношення і пропорції», «Ра­ціональні числа та дії з ними», «Вирази і рівняння»), вступне слово до учнів, завдання для повторення вивченого наприкінці навчально­го року, відповіді, предметний покажчик. Кожен розділ розпочина­ється переліком передбачуваних пізнавальних результатів у рубриці «У розділі дізнайтесь ...», а завершується рубрикою «Перевірте, як засвоїли матеріал розділу», який містить контрольні запитання уза-гальнювального характеру і тестові завдання.

Розділи підручника поділено на параграфи. У кожному парагра­фі міститься: основний навчальний матеріал; додаткові відомості у рубриці «Дізнайтеся більше»; запитання для повторення вивченого в межах параграфа у рубриці «Пригадайте головне»; система задач чотирьох рівнів складності (рубрика «Розв'яжіть задачі»), яка за­вершується окремими блоками завдань «Застосуйте на практиці» та «Задачі на повторення».

Навчальний текст, як правило, розгортається за таким планом: ак­туалізація попереднього досвіду учнів або аналіз малюнка чи життє­вої ситуації; міркування (або задача), що приводять до нового понят­тя, факту, способу діяльності; формулювання, яке треба запам'ятати; проблемне запитання із відповіддю; як коротко записати нові позна­чення; вказівка «Зверніть увагу»; типова задача; узагальнення спо­собу розв'язування типової задачі (чи вказівка на особливості, які варто усвідомити). У побудові міркувань здебільшого використову­ється спосіб «від конкретного до загального», широко застосовують­ся аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняння, зокрема прийом зіставлення і протиставлення. Важлива роль відводиться ві­зуальній опорі для успішного здійснення учнями розумових дій.

Зміст підручника та апарат організації його засвоєння спрямовані також на творчий розвиток учнів, мотивацію навчання, стимулюван­ня пізнавального інтересу, забезпечення успішної самостійної роботи учнів. Розв'язання більшості типових сюжетних задач подано алгебра­їчним способом. Задачі для різних видів класної й позакласної роботи, в тому числі практичного спрямування, подано після кожного парагра­фа, вони мають наскрізну нумерацію. Спеціальною піктограмою «Бу­диночок» позначено задачі, які рекомендуються для домашньої роботи.

Підручник добре ілюстрований. Кольорові фотографії та ілюстра­ції несуть добре продумане дидактичне навантаження і полегшують

сприймання та розуміння учнями нового навчального матеріалу. Ко­жен малюнок відображає певний математичний зміст, в тому числі й художня композиція першої сторінки кожного розділу.

Підручник «Математика. 6 клас».(авт. Істер О.С), видавництво «Генеза»2014.

Підручник складається з чотирьох розділів, назви й зміст яких від­повідають програмі. Кожен з них починається короткою мотивацією його вивчення. Розділи складаються з параграфів, яких у підручнику 54. Підручник дозволить не тільки засвоїти програму з математики для 6-го класу, а й буде сприяти розвитку мислення, творчих здібнос­тей учнів, їх інтересу до навчання взагалі, і математики зокрема.

Лаконічне, але в той самий час повне пояснення теоретичного матеріалу, проілюстроване необхідною кількістю прикладів і задач. Підручник містить біля 1600 вправ, які диференційовано за 4 рів­нями складності, виділено вправи підвищеної складності та задачі рубрики «Цікаві задачі для учнів не ледачих». У більшості пара­графів кількість вправ подано з деяким перебільшенням. Це, разом з диференціацією вправ, дозволить вчителеві вибирати вправи для класних (номери цих вправ подано чорним кольором) та домашніх робіт (номери цих вправ подано синім кольором) з урахуванням різ­ного рівня розвитку учнів. Підручник містить структурні елементи, які спрямовані на широкі можливості самоосвіти учнів та контролю з боку батьків, зокрема завдання для перевірки знань теми у формі те­матичної контрольної роботи. Підручник містить достатню кількість вправ пропедевтичного характеру, що сприятимуть вивченню курсів алгебри і геометрії у 7-9 класах.

Значну увагу слід приділити патріотичному вихованню, розпові­дям про видатних українських математиків, вибору задач з відповід­ним формулюванням тощо.

Для учнів 5 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 24.05.13 № 1/9­368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5 класах за­гальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі» ознайомитись з якими можна на сайті МОН (http:// www.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations/), а для учнів 7-11 класів чинними залишаються рекомендації, що міс­тяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року № 1/9-426 "Щодо ін­структивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін" (Інфор­маційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).

Географія

Учні шостих класів розпочинають вивчення географії - нового для них предмета за навчальною програмою Географія. 6-9 класи. -К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. Програма також розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua/ иа//ас1ІУІ1у/ес1исаПоп/56^епегаГ8есопсіагу-сіиса1іоп/есіиса1іопа1_ рі^гатз/1349869088/). Зміст програми здійснює перехід від пропе­девтичного курсу «Природознавство» до систематичних курсів гео­графії та водночас стає основою для їх подальшого вивчення.

Основними завданнями курсу «Загальна географія» є знайомство з географією як наукою, з процесами, що відбуваються в оболонках земної кулі як складових географічної оболонки, формування знань про існуючі в природі взаємозв'язки й закономірності та особистісно-значущих вмінь щодо роботи з планом, картою, визначення місцепо­ложення географічних об'єктів.

Зміст курсу включає в себе «Вступ» та чотири розділи: «Розвиток географічних знань про Землю», «Земля на плані і карті», «Оболонки Землі», «Планета людей». Порівняно з навчальною програмою 2005 року зміст розділів і тем зазнав якісних змін. Зокрема, в результаті застосування географічного принципу до аналізу подорожей та від­криттів теми «Епоха Великих географічних відкриттів» та «Географія Нового часу» об'єднано в одну тему «Відкриття нових земель та на­вколосвітні подорожі», тему «Географічна оболонка» замінено темою «Природні комплекси», розділи «Земля - планета людей» і «Людина та географічна оболонка» об'єднано в розділ «Планета людей».

Отже, початковий курс географії є основою системи природничо-географічної освіти і розглядає такі наріжні питання: відомості про гео­графічні подорожі та дослідження Землі, топографічний план та осо­бливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про сфери Землі (літо-, гідро-, атмо-, біосферу та географічну оболонку), про методи їх дослідження, планетарні закономірності, про основні компоненти при­родного комплексу та взаємозв'язки між ними, про кількість і рух насе­лення земної кулі, його расовий склад, положення України та окремих держав на політичній карті світу та про вплив людини на природу.

Знання про літосферу, гідросферу, атмосферу і біосферу підводять учнів до поняття про географічну оболонку та прояв у ній певних за­кономірностей.

Перед вчителем географії поставлені цілі, для досягнення яких йому необхідно розв'язувати наступні навчально-методичні завдання:

- розвивати пізнавальний інтерес учнів до об'єктів і процесів на­вколишнього світу;



  • навчити встановлювати зв'язки в системі географічних знань й на цій основі формувати навчально-пізнавальну, інформаційну, кар­тографічну та комунікативну компетенції;

  • залучати учнів до практичної діяльності щодо застосування отриманих географічних знань і вмінь у повсякденному житті.

Дуже важливо з перших уроків вивчення предмета в 6 класі по­казати практичне значення географії в житті людини, підкреслюючи, що сьогодні одним із головних завдань фізичної географії є передба­чення тих змін у природі, які можуть відбутися в результаті стихій­них лих та нераціональної господарської діяльності людини.

Для організації діяльнісного підходу та формування предметних і практичних компетентностей учнів у 6 класі пропонується виконан­ня 9 практичних робіт, 4 з яких оцінюються обов'язково, решта - на вибір учителя. Практичні роботи передбачають роботу з контурни­ми картами та картами атласу, розв'язування географічних задач, побудову графіків і діаграм, дослідження компонентів природи та їх взаємозв'язків на прикладі одного з природних комплексів своєї місцевості, тобто на основі використання місцевого краєзнавчого ма­теріалу. Працюючи з джерелами картографічної інформації, учні по­винні засвоїти певну географічну номенклатуру, що передбачена про­грамою та навчитися наносити її на контурну карту, дотримуючись загальноприйнятих вимог. У процесі розв'язування географічних за­дач, побудові графіків і діаграм значну роль у засвоєнні навчального матеріалу на цьому етапі відіграє математика. Вона включає в себе поняття про масштаб, про градус, про кути і вимірювання їх тран­спортиром, про додатні і від'ємні числа, відсотки, проміле, середнє арифметичне. Знання з математики готують учнів до робіт на місце­вості по вимірюванню відстаней, крутості схилів, визначенні азиму­тів. Спираючись на математичні знання, учні легше засвоять поняття про масштаб, абсолютну висоту, зуміють обчислити середні багато­річні дані на підставі спостережень за елементами погоди, зможуть зрозуміти матеріал про відносну та абсолютну вологість та солоність води у Світовому океані.

Крім практичних робіт, програмою з географії для 6-го класу ре­комендується проведення досліджень як елементу творчої діяльності школярів. Цей вид роботи проводиться під керівництвом учителя, який визначає основну мету досліджень, та за активної участі членів родини учня. Дослідження проводяться за вибором і бажанням учня і оцінюється відповідно як творча робота. Форму виконання і подачі роботи вчитель рекомендує, а учень обирає довільно (міні-проекти, есе, презентації тощо)

Дослідження, як один з нових складниківів у навчальній програ­мі з географії, передбачає планомірну і систематичну роботу вчителя щодо розвитку в учнів дослідницьких умінь. Враховуючи, що рушій­ною силою будь-якої дослідницької діяльності є цікавість, слід на­самперед створити на уроці географії умови, які б спонукали учнів до зацікавленості у виконанні дослідницьких завдань. Крім того, за­стосування досліджень як навчальної технології сприятиме форму­ванню мотивації шестикласників до вивчення географії, активізації їх пізнавальної діяльності.

Основними завданнями організації досліджень у процесі вивчен­ня географії у 6 класі є:


  • ознайомити шестикласників з основними прийомами дослід­ницької роботи, як - от: аналіз, синтез, порівняння, співставлення, аргументованість (доказовість) та ін.;

  • вчити учнів застосовувати прийоми дослідження під час озна­йомлення з географічними явищами, процесами у відповідних темах навчальної програми;

  • максимально спиратися на індивідуальний життєвий дослід­ницький досвід шестикласників;

  • розвивати індивідуальні дослідницькі вміння та творчі можли­вості кожної дитини, формуючи тим самим їхній попередній науко­во-дослідницький досвід;

  • допомагати кожному учню пізнати себе, розкрити свої здібності, самореалізуватися в процесі дослідницької роботи.

Формування в учнів 6 класу дослідницьких умінь відбувається поетапно з постійним підвищенням ступеня їх самостійності, посту­пово перетворюючи їх на активних учасників та співавторів дослід­ницьких ідей.

Запропоновані в навчальній програмі теми та проблеми дослі­дження можуть виконуватися як під час уроку, так й у позаурочний час, зокрема як індивідуальне (домашнє) завдання, а також у поза­шкільній роботі, наприклад, під час екскурсій чи проведення спосте­режень, гуртковій роботі. Будь-яка із запропонованих проблем дослі­дження може стати й головною проблемою уроку чи його фрагменту з відповідної теми. На уроках чи у позаурочний час, де проводиться дослідження, варто використовувати різні форми його проведення: колективну, групову, парну чи індивідуальну.

Підготовка завдань дослідницького характеру потребуватиме від учителя більших розумових зусиль і витрат часу, аби ця робота не пе­ретворилася лише на скачування учнями інформації з Інтернету. Тому слід наголошувати школярам, що пошук, накопичення та опрацюван­

ня зібраної інформації згідно з проблемою дослідження є дуже важ­ливими, для того аби в проблемі, що досліджується, досягти певного результату. Також учителю варто звертати увагу учнів й на те, якими методами (прийомами) цю інформацію краще опрацювати, як корек­тно сформулювати мету, визначити об'єкт і предмет дослідження, яким чином краще оформити результати. Можна з шестикласниками гово­рити й про те, що дослідження бувають як суто теоретичними, так й практичними (прикладними), та пояснити різницю між ними.

Очікуваним результатом проведення передбачених програмою досліджень є передусім оптимальне засвоєння учнями навчального матеріалу (географічних фактів, понять, закономірностей), розвиток зазначених вище дослідницьких умінь та розвиток особистості учня (його пізнавальної активності, креативності, цікавості, наполегли­вості у розв'язанні поставлених завдань, охайності в оформленні ре­зультатів роботи тощо). Важливим моментом повинна стати публіч­ність результатів проведених досліджень, їх обговорення на уроках, на спеціально організованих виставках, у шкільній пресі та процес їх оцінювання.

Отже, оцінювання навчальних досягнень учнів з географії в ці­лому здійснюється з урахуванням їх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Крите­рієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, узагальню­вати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати в життєвих ситуаціях, самостійно здобувати знання.

До використання у 6 класі Міністерством рекомендовано три під­ручники:


  1. «Географія» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бойко В.М., Міхелі С.В.), «СИЦИЯ», 2014;

  2. «Географія» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.), «Ґенеза», 2014;

  3. «Географія» підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Гільберт Т.Г., Паламарчук Л.Б.), «Грамота», 2014.

Підручники відзначаються певною новизною у формуванні ціліс­ної системи географічних знань, що пояснюється специфічним харак­тером використання авторами своїх підходів та моделей підручника.

Для учнів 7-11 класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Ін­формаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, моло­ді та спорту України №17-22, 2012 р.). З повним текстом інструктив­

но-методичних матеріалів можна також ознайомитися на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua) та Інститу­ту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Вивчення географії в 2014/2015 навчальному році у загальноос­вітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типо­вих навчальних планів, затверджених наказами Міністерства осві­ти і науки (від 05.02.2009 №66 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових навчаль­них планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи», від 27.08.2010 №834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня» та від 29.05.2014 №664 «Про внесення змін до наказу МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня»). Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення гео­графії в основній і старшій школі:



10 клас

11 клас



о ^ п: п: с; а.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка