Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 році у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються



Сторінка1/9
Дата конвертації31.03.2016
Розмір2.43 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації, інститутам післядипломної педагогічної освіти, загальноосвітнім навчальним закладам

Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі
01/07/2014 № 1/9-343

Міністерство освіти і науки надсилає для практичного викорис­тання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 році у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються.

Просимо довести зазначену інформацію до відома керівників за­гальноосвітніх навчальних закладів та вчителів. Додатки.
Заступник міністра П. Б. Полянський
Додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 № 1/9-343
Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах

З-поміж новацій 2014/2015 навчального року такі: учні 6 класів, які вивчали дві іноземні мови у 5 класі - продовжують вивчення за бажанням. Триватиме, розпочате у 5 класі, вивчення інформатики; передбачено посилення використання здоров'язбережувальних тех­нологій; підвищена увага приділятиметься природничій та екологіч­ній освіті, оскільки розпочнеться вивчення двох природничих дис­циплін географії та біології - важливою пропедевтичною базою для цього стало вивчення природознавства у 5 класі.

У віковій психології діти 6 класу потрапляють у період молодшого підліткового віку (з 11 років). Тобто вік учнів 6 класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового або початком переходу від дитинства до юності.


Ранній підлітковий вік - найскладніший період у розвитку дити­ни. У цей час спостерігаються різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування особистості: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і соціальне дорослішання, дитина має підвищену збудливість, імпульсивність, на які накладається статевий потяг, часто неусвідомлений.

Важливою особливістю психіки дітей раннього підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів. Учні-підлітки уже можуть самостійно концентрувати увагу, розвивати пам'ять і мислен­ня, регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо.

Здатність сприйняття своєрідна: діти сприймають оточуючі їх предмети і явища неточно, тобто виділяють випадкові ознаки і осо­бливості, що з якихось причин привернули їхню увагу. Протягом навчання у 6 класі відбуваються кількісні та якісні зміни проце­су сприйняття. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприйняття та кількості сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Поступово в учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, відпо­відно до певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати взаємозв'язки між ними.

Ці особливості учнівської психіки треба враховувати у процесі на­вчання. Вже з перших уроків у 6 класі учням бажано пропонувати завдання на спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв'язків між декількома об'єктами тощо.

Пам'ять учнів у цей час має переважно наочно-образний характер. Учні краще запам'ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їх логічну змістову сутність. У пам'яті учнів цього віку зв'язки між окремими частинами явища, що вивчається, є нестійкими. Учні погано уявля­ють собі загальну структуру явища, його цілісність і взаємозв'язок компонентів. Запам'ятовування, зазвичай, носить механічний харак­тер, заснований на враженнях та багаторазовому повторенні. Тому процес відтворення виучуваного вирізняється неточністю, великою кількістю помилок, заучуваного недовго утримується в пам'яті. Віко­вий період 11-12 років характеризується переходом від механічної пам'яті до смислової, яка формується під впливом навчання і має ви­рішальне значення у здобутті знань. Учні вже починають робити пер­ші спроби, щоб запам'ятати доступний для них матеріал не дослівно, а осмислено.

Необхідно систематично, впродовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений навчальний матеріал. Необхідно пам'ятати і про до­слівне запам'ятовування й відтворення, яке є важливим засобом по­

повнення словникового запасу і формування культури мовлення, роз­витку довільної пам'яті та самоконтролю, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. З цією метою учням потрібно пропону­вати багато завдань і вправ, призначених для усного виконання.

В учнів 6 класів переважає мимовільна (короткотривала) увага, ди­тина легко відволікається на який-небудь подразник, активно реагує на все нове, яскраве і незвичайне. Зосередження уваги на одному і тому ж об'єкті важко дається учням у цьому віці і призводить до швидкої стомлюваності. Це звісно заважає процесу навчання. Всі ці чинники потрібно враховувати під час організації навчального процесу.

Усвідомлення учнями значущості навчального матеріалу та важ­ливості його засвоєння - умова стійкості довільної уваги. Наприкінці навчання у 6 класі обсяг і стійкість уваги дещо зростають. Учням мож­на пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного читання, складніші - (з більшою кількістю дій) задачі для розв'язування. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів бажано пропонувати їм самостійно складати завдання і ставити одноклас­никам запитання, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває пам'ять і увагу в учнів та потребує вивчення теоретичного матеріалу.

Щоб сформувати прийоми довільної уваги, доцільно поряд із зви­чайною діяльністю пропонувати учням завдання з її перевірки, а також завдання на складання плану діяльності та її контролю. Стійкість ува­ги посилюється, коли зміст діяльності викликає зацікавленість, коли в об'єктів, що вивчаються, постійно виявляються нові особливості.

Від стилю мислення багато в чому залежить успішність дитини у навчанні та подальшому житті. Тому навчальний процес має підтриму­вати довготривале мислення. З цією метою на уроках треба заохочува­ти учнів до роботи з підручником, систематично працювати над розви­тком усної і писемної мови школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань), пропонувати учням розв'язувати багато задач з логічним навантаженням, творчі завдання, пов'язані з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх ви­конання. У презентаціях бажано використовувати гіперпосилання.

Крім того, що відбуваються зміни в когнітивній сфері, у цьому віці змінюється й основна діяльність учнів. Якщо у початкових класах го­ловною діяльністю учнів була навчальна, то поступово в учнів 6 кла­су на перше місце виходить міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Навчання залишається важливим для дітей цієї вікової категорії, але пізнавальний інтерес

до навчання перебуває на стадії зацікавленості: легко виникає і легко згасає. Здебільшого він спрямований на процес навчання, а не на його зміст.

Навчальні труднощі молодших підлітків багато в чому залежать від емоційної сторони навчання, інтересу, заохочення, похвали вчи­теля чи їх відсутності. Якщо вчитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє і контролює результати їх на­вчальної діяльності, то підлітки втрачають інтерес до навчання. Тому на уроках у 6 класах варто приділяти значну увагу ігровим моментам.

Розглянуті вище психологічні особливості учнів-шестикласни-ків є загальними і найтиповішими для дітей даної вікової категорії. Учителю слід мати на увазі, що вікові закономірності завжди прояв­ляються через варіації індивідуальних якостей, які залежать від осо­бливостей організму конкретної людини та її психіки.

У шестикласників увиразнюються індивідуальні особливості, пов'язані з розвитком самостійного мислення, інтелектуальної актив­ності, творчого підходу до вирішення завдань. У цей період важливо, щоб учитель допоміг учню навчитися самостійно здобувати знання: користуватися додатковою літературою, довідниками, словниками, комп'ютером, Інтернетом.

У 2014/2015 навчальному році учні 6 класів загальноосвітніх на­вчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua.

Для учнів 5 класів чинними є рекомендації надані у листі Мініс­терства від 24.05.2013 р. № 1/9-368 «Про організацію навчально-ви­ховного процесу у 5 класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі»

При виборі навчального плану для учнів 5-6 класів необхідно користуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 р. № 664 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і нау­ки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409» та листом МОН від 11.06.2014 р. № 1/9-303 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року».

Директор департаменту

Ю. Г. Кононенко

Додаток 2 до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014р. № 1/9 - 343

Початкова школа

Організація навчання у 1, 2 і 3 класах у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та затвердженими наказом Міністерства від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних за­кладів», а саме:

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1-4 класи. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2012;

Учебные программы для общеобразовательных учебных заведе­ний с обучением на русском языке. 1-4 классы. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.

Відповідно до наказу Міністерства від 22.04. 2014 № 500 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових на­вчальних планів та навчальних програм для дошкільних та загаль­ноосвітніх навчальних закладів» відкореговано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкових класів.

У навчальній програмі з математики для учнів 1-го класу у темі «Додавання й віднімання чисел у межах 100 без переходу через роз­ряд» у державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів фразу «застосовує прийоми обчислення у межах 100 без переходу че­рез розряд» замінити на «має уявлення про спосіб додавання і відні­мання двоцифрових чисел без переходу через десяток й виконує від­повідні обчислення за зразком». Наголошуємо, що ця тема подається для ознайомлення, тому не є обов'язковою для вивчення та контролю.

У 2 класі тема «Арифметичні дії додавання й віднімання без пере­ходу через розряд» (стор.150) є обов'язковою до вивчення.

Під час її вивчення учні мають засвоїти такі випадки обчислення, як 45+20; 45-20; 45+2; 45-2; 45+22; 45-22.

Другокласники ознайомлюються з усіма таблицями множення та ділення одноцифрових чисел. Не варто вимагати від школярів засвоювати напам'ять результати множення чисел 6-9 і ділення на числа 6-9 під час обчислень. Для кращого засвоєння даних обчислень пропонуємо дозволити учням користуватись готовими таблицями.

У 3 класі, під час повторення теми «Таблиці множення і ділення» слід звернути увагу на повноцінне засвоєння таблиць множення і ділення.

У навчальній програмі «Літературне читання» (2-4 класи) у змістовій лінії «Коло читання» вказано, що перелік не тільки творів, а й авторів є рекомендованим і може бути змінений укладачами під­ручників та вчителями.

До змісту навчального матеріалу з природознавства в 3 класі у частині теми «Людини та її організм» внесено таке уточнення: «Не­рвова система й органи чуття».

У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, у навчальній програмі «Русский язык» у школах с українською мо­вою навчання для 1 класу у реченні «пересказывает данный образец, составляет предложения по опорным словам и объединяет их между собой» замінити слово «словам» на слово «картинкам».

Інформуємо, що вчителі можуть використовувати елементи на­вчальних програм 2006 р., які відповідають вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти.

Робочі навчальні плани для 1-3 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів розробляються на основі Типових навчальних планів по­чаткової школи, затверджених наказом Міністерства від 10.06.2011 р. № 572 «Про Типові навчальні плани початкової школи».

Відповідно до мови навчання у системі початкової загальної осві­ти зазначеним документом передбачено окремі варіанти Типових на­вчальних планів: для початкової школи з українською мовою навчан­ня; для початкової школи з українською мовою навчання з вивченням мови національної меншини; для початкової школи з навчанням мо­вою національної меншини; для спеціалізованої початкової школи з українською мовою навчання та з поглибленим вивченням іноземних мов; для спеціалізованої початкової школи з вивченням російської чи іншої мови національної меншини та з поглибленим вивченням іноземних мов; для спеціалізованої початкової школи з українською мовою навчання і поглибленим вивченням предметів музичного про­філю; для спеціалізованої початкової школи з українською мовою на­вчання і поглибленим вивченням предметів художнього профілю.

Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалі­зацією і інваріантної, і варіативної складових, що в обов'язковому по­рядку фінансуються з відповідних бюджетів.

У 2014/2015 навчальному році третьокласники розпочнуть вивча­ти новий навчальний предмет «Я у світі», який спрямовується на со­ціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і грома­дянське виховання. Серед головних завдань предмета - формування громадянської компетентності. При його вивченні педагогам необхід­но використовувати активні методи і форми навчання, що сприяють

формуванню критичного мислення, ініціативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, робити висновки, брати участь у громадському житті.

Найбільш ефективними для формування громадянської компе­тентності є колективні творчі справи; використання проектних, інтерактивних, інформаційно- комунікативних технологій.

Початкова школа виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам'яті, духовності, на­ціонального характеру. Все, що закладається учням у цей період на­вчання і виховання, визначає в подальшому успіх процесу формуван­ня особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті особистісні якості, а також знання, вміння і навички у початковій школі значною мірою визначають особливості практичної, громадської та професій­ної діяльності дорослої людини.

Навчальний предмет «Я у світі» розрахований на 35 годин у 3 кла­сі з розрахунку 1 година на тиждень.

У третьому класі продовжується вивчення предмета «Приро­дознавство», де особливу роль відіграють такі методи та прийоми навчальної діяльності школярів як спостереження, проведення не­складних дослідів, вимірювань, тому у навчальній програмі виділено рубрики «Практичні завдання», «Практичні роботи», «Міні-проек-ти» «Екскурсії», «Дослідницький практикум».

Тематика «Дослідницького практикуму» в 3 класі має виразну ком­петентнішу спрямованість і передбачає розв'язання таких завдань: «Як опріснити воду?», «Як змусити вітер працювати?», «Які корисні копа­лини є у моєму краї?», «Як зменшити втрати тепла у будинку?», «Як тварини дбають про своє потомство?», «Раціон здорового харчування», «Як визначити гостроту свого зору». Знаходження шляхів розв'язання окреслених завдань знадобляться школяреві у повсякденному житті, до­поможуть сформувати раціональну поведінку, здоровий спосіб життя.

Практичні завдання й практичні роботи - важлива й обов'язкова складова уроку природознавства. Після теоретичних питань розгля­даються прикладні відомості, структуровані навколо важливих проб­лем. Практичні роботи та завдання передбачають вивчення власти­востей тіл природи, їх будови, проведення спостережень, дослідів, розв'язання природничих та екологічних задач, здійснення порівняль­ного аналізу, складання схем, проведення міні-досліджень, дискусій, роботу з колекціями корисних копалин, зразками гербаріїв, інтернет-ресурсами, різними джерелами інформації. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

Загальновідомо, що за провідною освітньою метою практичні робо­ти поділяються на навчальні, підсумкові (перевірні) і творчі. Навчальні (тренувальні) роботи націлені на відпрацювання і вдосконалення наяв­них знань і вмінь, а також на формування нових. Кількість навчальних (тренувальних) практичних робіт визначається вчителем, виходячи з конкретних умов навчання: програми і підручника, рівня підготовки учнів класу з урахуванням рівнів підготовки окремих учнів, фактичного часу на навчання. Наприклад, до навчальних практичних робіт (згідно з навчальною програмою) доцільно віднести такі: «Перевірка власної постави», «Вимірювання частоти пульсу», «Робота зі зразками гербарі­їв квіткових рослин», «Ознайомлення з колекцією корисних копалин», «Позначення на контурній карті частин Світового океану». Оцінки за навчальні практичні роботи учитель ставить на власний розсуд.

Кількість, зміст, способи проведення та форми представлення ре­зультатів творчих практичних робіт не слід регламентувати. Потреба в таких роботах визначається вчителем і залежить від конкретних умов навчання, в тому числі рівня підготовки і пізнавальних інтересів учнів, традицій навчального закладу, забезпеченості навчальним об­ладнанням та сучасними засобами навчання. До творчих практичних робіт можна віднести «Дослідження розчинності речовин, що вико­ристовуються у побуті».

Практичні роботи можуть використовуватися як підсумкові (пе­ревірні) роботи для здійснення контролю засвоєння знань, умінь і навичок з предмета. Таку роль можуть відігравати практичні роботи: «Складання ланцюгів живлення», «Умови розвитку рослин», «Роз­множення кімнатних рослин».

У 3 класі навчальною програмою визначено проведення однієї обов'язкової екскурсії під час вивчення теми «Рослини, тварини і середовища їх існування». Але уроків-екскурсій, як форми занять у початковій школі, доречно проводити значно більше, вивчаючи при­родні компоненти живої і неживої природи. Залежно від того, що є предметом їх вивчення, екскурсії поділяють на предметні і комплек­сні. Запланована екскурсія «Ознайомлення з розмаїттям рослинного і тваринного світу рідного краю» є предметною, оскільки вона перед­бачає вивчення тільки рослинного і тваринного світу своєї місцевос­ті. Таку екскурсію можна вважати й екологічною, оскільки при її про­веденні даються не тільки назви рослин і тварин, за якими ведуться спостереження, а й виявляються зв'язки та єдність (угруповання), до яких вони належать. Під час екскурсії доцільно ознайомити учнів із правилами поведінки у природі, деякими прийомами їх використан­ня. В системі інших шкільних занять екскурсії поділяють на вступні,

поточні, підсумкові. Запропоновану екскурсію можна провести як вступну на першому уроці вивчення теми. її мета - отримати без­посереднє уявлення про рослинний і тваринний світ рідного краю з метою подальшого поглиблення отриманої інформації в умовах класних занять, при цьому витримується принцип «від живого спо­глядання до абстрактного мислення». Під час такої екскурсії можна зібрати матеріали (рослини, насіння, плоди, фотографії, малюнки) з метою їх подальшого використання на класних заняттях у ході ви­вчення відповідної теми. Такі екскурсії мають високу мотивацію, ви­кликають інтерес до вивчення живої природи.

Можуть бути й інші варіанти проведення цієї екскурсії - поточ­ний, під час вивчення теми, або підсумковий, який проводиться у кінці вивчення теми. Головна дидактична мета підсумкової екскур­сії - навчити дітей співвідносити отримані на уроках знання з про­цесами і явищами, які відбуваються в природі. На такій екскурсії до­цільно більше уваги приділяти вивченню зв'язків між компонентами природи, навчити дітей формулювати висновки природоохоронного характеру. Підсумкові екскурсії повинні мати чітко виражену приро­доохоронну спрямованість.

Значна увага приділяється використанню у навчальному процесі проектних технологій, впровадження яких спрямоване на стимулю­вання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирі­шення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практич­ній діяльності. Запропоновані у програмі проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.

У 3 класі учням пропонується реалізувати два проекти: дослід­ницький і творчий. Дослідницький проект підпорядковується логіці наукового дослідження: вибирається тема дослідження, визначаєть­ся проблема дослідження, об'єкт і предмет, висувається гіпотеза, яка перевіряється дослідницьким шляхом; обговорюються результати і формулюються висновки. Перед початком роботи над дослідниць­ким проектом «Виявлення пилу в повітрі та встановлення джерел його походження» учням доцільно повідомити, що існує багато спо­собів визначення пилу в повітрі, пригадати відомі їм із попередніх класів способи визначення чистоти повітря й ознайомити ще з одним із них. Варто також самостійно провести дослідження чистоти пові­тря на шкільному чи власному подвір'ї.

Тематику міні-проектів та запитань до природи учитель може змі­нювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо.

Реалізація всіх зазначених вище способів діяльності з природо­знавства забезпечить діяльнісний характер предмета та слугуватиме основою для перетворення навчальної інформації в практичні осо-бистісно значущі уміння.

Вивчення навчальних предметів у 1-4 класах загальноосвітніх на­вчальних закладів у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками та навчальними посібниками, зазначеними у Переліку навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих для використання в початкових класах загальноосвіт­ніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році, які розміщені на сайтах Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Наголошуємо, що вчителі, які працюватимуть з учнями 3 класу за новими підручниками, обов'язково мають бути ознайомлені з навчаль­но-методичною літературою для 3 класу до початку навчального року.

Особливості роботи за новими підручниками для учнів 3 класів

«Українська мова. З клас» (авт. Вашуленко М. С, Мельничай-ко О. І., Васильківська Н. А.)

Центральним у підручнику з української мови в 3 класі є розділ «Слово. Значення слова». Пропонуються принципово нові підходи до вивчення цього розділу порівняно із ще донедавна традиційним, формально-граматичним, коли слово переважно розглядали як час­тину мови. У результаті учні сприймали слово не як одиницю мов­лення, призначену для вираження думки, а як граматичну категорію, що, звичайно, не сприяло розвитку їхніх комунікативних умінь. Ста­виться завдання подолати цей однобічний підхід до вивчення сло­ва, розширивши коло лексико-граматичних і суто лексичних ознак, які допомагали б школярам сприймати слово у єдності його різних значень, у взаємозв'язках з іншими словами в словосполученні, ре­ченні, тексті, усвідомлювати відмінність між предметами і явищами навколишньої дійсності і словами, що їх позначають. Тут учні озна­йомлюються з явищами багатозначності слів, із прямим і переносним значенням слова, із синонімами й антонімами, виконують практичні завдання з найуживанішими омонімами (без уживання терміна). За­своєні теоретичні відомості щодо аналізу лексичного значення слова закріплюються і поглиблюються в подальшій роботі, зокрема в під­розділах «Будова слова» і «Частини мови».

Звертаємо увагу вчителів на важливе загальнонавчальне вміння молодших школярів користуватися в навчальній мовленнєвій діяль­ності різними словниками - орфографічним, перекладним, тлумачним, словником синонімів, антонімів та ін. З клас є перехідним етапом у

формуванні в учнів початкових класів навичок скоропису. Підручник пропонує зразки каліграфічних вправлянь практично до кожного уро­ку, їх місце у структурі уроку визначає вчитель. У другому семестрі, крім вправ, спрямованих на опанування каліграфічного письма, до­цільно також практикувати завдання на вироблення в учнів швидкості й ритмічності письма -навичок, надзвичайно важливих для поступо­вої підготовки молодших школярів до переходу в основну школу.



«Українська мова. З клас» (авт. Захарійчук М. Д., Мовчун А. І.)

Актуальним для підручника «Українська мова» для 3 класу зали­шаються текстоцентричні технології, в основу яких покладено текст. Розумінню прочитаного тексту сприяє відповідна словникова робота. Словникову роботу варто розглядати як сукупність систематичних вправ, спрямованих на засвоєння учнями лексичних, граматичних, вимовних і орфографічних норм літературної мови. З цією метою на сторінках підручника подається лексичне тлумачення слова під лого­типом «словник».

У підручнику введено у навчальний зміст уроки розвитку писем­ного мовлення, спрямування яких - формування умінь будувати пись­мові висловлювання. Зміст цих уроків підсилений текстами-зразками, предметними і сюжетними малюнками відповідно теми уроку.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка