Методичні рекомендації Розробив: кер гуртків «Технічний дизайн», «Повітряні змії»



Скачати 208.87 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір208.87 Kb.


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький обласний центр технічної творчості



Проведення екскурсій в гуртках позашкільних навчально-виховних закладів

(методичні рекомендації)

Розробив: кер.гуртків

«Технічний дизайн», «Повітряні змії»

Дячек А.М

м. Вінниця 2012


Зміст

Вступ ………………………………………………………………....…………3

1. Організація і проведення екскурсій ………………….…………………….4

2. Рекомендації щодо проведення екскурсій для учнів 1-2 класів на підприємство …………………………………………………………………...6

3. Рекомендації щодо проведення екскурсій для учнів 1-2 класів до бібліотеки……………………………………………………………………...10

4. Рекомендації щодо проведення екскурсій для учнів 3 класів до музею..15

Висновки………………………………………………………………………23

Література ……………………….……………………………………………24




Вступ

Екскурсія – особливий вид навчальних занять, який проводиться за межами учбової кімнати для безпосереднього сприйняття і спостереження учнями об’єктів та явищ, пов’язаних з вивченням програмового матеріалу.

Даний вид роботи спрямований на задоволення пізнавальних потреб гуртківців, їх фізичний та інтелектуальний розвиток, зміцнення здоров’я, уміння помічати цікаве, незвичне. Екскурсії також мають велике виховне значення, так як сприяють вихованню таких якостей особистості, як вдумливість, інтерес та любов до природи, кмітливість, уміння бачити прекрасне у навколишньому світі, старанність, самостійність тощо. Вони розширюють кругозір дітей, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички та вміння – орієнтування у просторі, визначення видів ґрунтів, рослин, тварин, формують уявлення про їх життя, живлення, значення тощо.

Екскурсії сприяють:

– розвитку пізнавальних здібностей учнів, уваги, спостережливості, мислення, моторики, творчої уяви;

– вихованню таких якостей особистості, як уважність, спостережливість, кмітливість, інтерес та любов до природи, уміння бачити і розуміти прекрасне;

– виробленню навичок самостійної роботи тощо.

В даній методичній роботі надані рекомендації щодо проведення екскурсій з дітьми 1-3 класів в позашкільній освіті.



1. Організація і проведення екскурсій
Заняття-екскурсія може бути комбінованим, вступним, узагальнюючим. В ньому домінуючий спосіб пізнавальної діяльності – безпосереднє сприймання об’єктів природи, їх взаємозв’язків.

За навчальним матеріалом екскурсії розрізняють: літературні, математичні, історичні, краєзнавчі, природничі тощо; за місцем проведення: у природу, на виробництво, у музей, у зоопарк, екологічною стежкою, до пам’ятника, тощо.

Екскурсія може проводитися на початку роботи за темою програми. Її мета – викликати інтерес в дітей до вивчення матеріалу, сприяти накопичення фактичного матеріалу, що буде необхідний для наступної роботи. Така екскурсія створює необхідні для гуртківців передумови для свідомого оволодіння навчальним матеріалом і певне налаштування щодо вивчення того чи іншого питання. Так, перед вивченням теми «Людина. Дизайн. Середовище», що вивчається в гуртку «Технічний дизайн», можна провести екскурсію до будівель, які мають архітектурну цінність, де діти зможуть поспостерігати за зовнішнім виглядом та особливостями споруди, визначити в якому стилі вона побудована.

Мета екскурсії, організованої у процесі вивчення тої чи іншої теми, – сприяти частковій перевірці рівня засвоєння знань, накопичення фактичного матеріалу для її подальшого вивчення.

Екскурсія також може проводитися після опрацювання відповідної теми. Її мета – закріпити здобуті на уроці знання, удосконалити уміння і навички, узагальнити вивчений матеріал, підвести підсумок. Такі заняття дозволяють керівникові гуртка встановити більш дієвий та безпосередній зв’язок навчання з життям, учити використовувати набуті знання на практиці. Для того, щоб екскурсія досягла успіху, вона повинна бути ретельно підготовлена і методично правильно спланована та проведена.

Під час підготовки до екскурсії, керівник гуртка чітко визначає її мету (навчальну, розвивальну, виховну), об’єм і зміст матеріалу, який потрібно опрацювати, знайомиться з місцем її проведення. У процесі знайомства з місцевістю слід визначити маршрут, місця зупинок, об’єкти для спостережень та практичної роботи. Слід звернути увагу і на те, з якого місця і на якій відстані краще розглядати визначений об’єкт.

Підсумки екскурсій можна оформити у вигляді творчих звітів, альбомів, зошитів спостережень та досліджень, колекцій, малюнків, творів, оповідань тощо.

До проведення екскурсій ставляться такі вимоги:



  • чітко визначити навчальну, виховну і розвиваючу мету;

  • при виборі місця проведення екскурсії врахувати естетичну

  • значимість об’єктів, з якими будуть знайомитися гуртківці;

  • психологічно налаштувати гуртківців до навчальної, дослідницької діяльності;

  • продумати групові та індивідуальні завдання, що включатимуть елементи спостережень, досліджень та практичної роботи;

  • проводити дидактичні ігри;

  • використовувати можливості знайомства учнів з відповідними професіями;

  • звертати уваги на проблеми екології та шукати шляхи вирішення природоохоронних проблем;

  • зібрати екскурсійний матеріал; зробити схеми, ескізи; сфотографувати об’єкти; оформити звіт у вигляді творчих письмових робіт, гербарію, малюнків, альбомів тощо.


2. Рекомендації щодо проведення екскурсій для учнів 1-2 класів на підприємстві
Навчально-виховний процес у позашкільній освіті потрібно здійснювати через розкриття перед дітьми книги життя, живих яскравих сторінок навколишнього світу. Здійснювати це можна через екскурсії, походи. Саме так дитина стає активною особистістю, сама перегортає сторінки цієї книжки, відчуває себе шукачем і відкривачем.

Навчання – це насамперед живі людські сосунки між педагогом і дітьми. Саме заняття-екскурсії сприяють формуванню особистості молодшого школяра, згуртовуванню молодого шкільного колективу, реалізації його потенціалу.



Рисунок 1 – Приклад проведення екскурії на тему «Вінниця – моє місто»
Заняття-екскурсії мають проводитися не хаотично, а мати під собою основу. Так, наприклад, працювати над темою «Вінниця – це моє місто!», можна за такою схемою (Рис. 1 ):

Варто використовувати інноваційний підхід до проведення екскурсій, переосмислюючи цільові орієнтації, а також характер взаємодії педагога і гуртківців під час екскурсій. Метою екскурсії має бути не отримання конкретних знань, а формування у дітей прагнення до саморозвитку.

В ролі екскурсовода виступає керівник гуртка, відповідаючи на запитання учнів. Та педагог, не повинен поспішати з відповіддю. Цим він спонукає дітей до фіксації цього запитання, до визначення способу, за допомогою якого вони можуть знайти відповідь.

Рисунок 2 – Приклад підведення підсумків екскурсії
Разом з тим, керівник гуртка, повинен вчити дітей аналізувати, зпівставляти, робити узагальнення, висновки.

Особливе значення слід приділити емоційному настрою екскурсії, сприяючи виникненню у дитини почуття власної причетності до результатів своєї діяльності.

Результати екскурсій обговорюються на наступному занятті за схемою, яка зображена на рисунку 2.
План-конспект проведення екскурсії на підприємства, де працюють батьки гуртківців.
Екскурсія на хлібозавод
Тема: Хліб усьому голова

Мета: розширити знання дітей додатковою інформацією про хлібобулочні вироби, пов′язаною з матеріалом, що вивчається;

Виховувати почуття гордості за своє місто, позитивне ставлення до праці і шанобливе ставлення до хліба.



Тип заняття: заняття - екскурсія.
Хід екскурсії
І. Підготовка гуртківців до екскурсії

Повідомлення теми та мети екскурсії

Повторення правил дорожнього руху

Проведення інструктажу з правил техніки безпеки під час перебування на території хлібзаводу



ІІ. Проведення екскурсії.

На прохідній повинен зустрічати представник хлібзаводу. Керівник гуртка підтримує спілкування з гуртківцями за допомогою бесіди-розповіді.



Бесіда-розповідь

Діти дізнаються від керівника гуртка, що на території хлібзаводу робітники працюють у формі (брюки, блузи, хустинки чи ковпаки). Той, водночас задає питання, чому саме в них така форма

– Виявляється, хліб з давніх-давен посідав найпочесніше місце в житті людини. І щоб потрапити на стіл, пройшов довгий шлях, був продуктом праці багатьох людей різних професій. Хто може назвати ці професії?

(Хлібороб, комбайнер, агроном тощо.)

– Так, дати країні якомога більше зерна – основне завдання працівників в сільському господарстві. Потрібно багато чого знати, уміти, а ще більше зробити, щоб земля нам віддячила щедрим врожаєм. І працівники хлібзаводу шанують працю своїх колег і роблять все можливе, щоб свято ставитись до борошна. Отриманого із золотавої пшениці, вирощеної матінкою-землею.

Робітники заводу впевнені, що з поваги до хліба починається сама людина, адже це свята повага до праці людської, до самої людини



Машини на службі у людей

Ми потрапляємо у незнайомий світ сучасних пекарів. Ніхто зараз не може назвати імені тієї великої людини, яка винайшла пекарську справу: хто вперше змолов зерно, вимолотивши колосся, а потім спік із тіста у гарячій печі запашний, духмяний хлібчик. А вже сьогодні ось що ви можете побачити. Як багато людей працює тут! І кожен виконує свою роботу спокійно, врівноважено. Справжніми помічниками людини є машини.



Тістомішалка (велика металева чаша накривається автоматичною кришкою, через отвір у кришці рукавом надходить борошно).
Борошно беру відмінне,

Із пшениці біле-біле,

Молочка туди доллю,

Пишне тісто замішу,

І поставлю його в діжку,

Підросту нехай хоч трішки.


  • Чия мама замішує тісто так само?

А робітникам хлібзаводу треба нагодувати ціле місто та не забути і про села, розташовані поблизу. От і допомагає їм тістомішалка.

Далі, представник хлібозаводу повинен показати весь процес виготовлення хліба, як працює підйомник металевої діжі, конвеєр доставки випеченого хліба і т. д.


ІІІ. Підсумок екскурсії

  • Де ми з вами побували?

  • Що найбільше запам′яталося?

  • Як треба ставитися до хліба?

Пам′ятайте щирі і мудрі слова: «Не кидай хліб, бо він святий!», «Хліб – всьому голова».

3. Рекомендації щодо проведення екскурсій для учнів 1-2 класів до бібліотеки
План-конспект заняття-екскурсії до бібліотеки
Тема: «Де живе книга?»

Мета: Ознайомити учнів зі шкільною бібліотекою, виховувати любов до книги, вміння її берегти. Викликати бажання стати активними  читачами й помічниками бібліотекаря.

Тип заняття: заняття - екскурсія.
Хід екскурсії
І. Підготовка гуртківців до екскурсії

Повідомлення теми та мети екскурсії


ІІ. Проведення екскурсії.

Керівник гуртка:

– Бібліотека – це справжнє «книжкове місто»: тут є свої вулиці й площі, палаци і будинки, є й свої мешканці. Ці мешканці – звичайні книги.

У кожної книжки є свій «дім», а у «дому» – адреса. Вона написана на ось такому поличковому розподільнику. Це може бути літера – і тоді ми знаємо, що тут «живуть» книжки, назви яких починаються на цю букву, або такою буквою починається прізвище письменника, що написав дану книжку, в такому разі нам стає зрозуміло, що тут живуть книжки, написані цим письменником.

А буває, що книжки живуть не тільки на прости книжкових полицях, а й у справжніх палацах – на так званих книжкових виставках. На книжкових виставках, бібліотекарі завжди виставляють найкращі книги.

Давайте згадаємо ваші перші улюблені книжки, побачимо як ви знаєте казки та загадки:

1. Назвіть хто це:

Я по коробу метений,

На яйцях спечений, –

Як од баби втік та от діда втік,

Так і од тебе втечу! (Колобок.)

2. На сонечко я схожий,

І сонечко люблю,

До нього повертаю

Голівоньку свою. (Соняшник.)

3. В якій казці і хто варив таку смачну страву: «Узяв і м′яса, й картоплі, й буряків – усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечик з вузькою шийкою та й каже: – Призволяйся, люба приятелько, не соромся!» (Журавель з казки «Лисичка і Журавель».)

4. Навколо нас в′ється, а в руки не дається. (Вітер)

5. В яких звірів перетворювався Людоїд на прохання Кота: (Лев та маленька Мишка.)

6. Не кущ а з листочками.

Не зошит, а зшита.

Не людина, а говорить . (Книга)

7. Як звати героя української казки, якому скрутної години допомогла гусеня? (Івасик-Телесик)

8. З якої казки ця пісенька:

– Котику-братику!

Несе мене Лиска за кленові ліси,

За крутії гори, за бистрії води –

Порятуй мене! («Лисичка, Котик і Півник»)

9. Куди впали стріли старших братів Івана-царенка? (В інше царство, в княжий двір).

10. Хто це така:

«За три копи куплена,

Півбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть». (Коза-дереза)


Ви вже багато книжок прочитали, але є ще дуже багато невідомих, які чекають на вас, чекають, коли ви станете дорослішими та й прочитаєте їх. Гортаючи сторінки книжок, ви мандруєте чарівними країнами, де живуть Буратіно, Чиполіно, Незнайко і його друзі та багато інших героїв.

Якщо ви любите веселі та смішні історії, прочитайте Носова, Ліндгрен.

Разом із книгою ви побуваєте на морському дні, де серед коралів і морських зірок живе цар; попливете за Русалочкою; підніметесь до зірок у ракеті, помандруєте лісами, озерами і горами.

Ставши читачами бібліотеки, ви будете брати їх додому, а прочитавши їх – обов′язково повертати в бібліотеку. У книжковому світі, вам допоможе бібліотекар. Перед тим як брати книгу, вам треба запам′ятати правила поводження з книжкою та правила користування бібліотекою.



Правила поводження книгою

  1. Беріть книгу чистими руками;

  2. Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки;

  3. Не кладіть у книгу олівців, від цього вона рветься;

  4. Не читайте книги під час споживання їжі;

  5. Щоб книга чи підручник служили вам довше, обгорніть їх.

Запам′ятали ви ці правила, діти?

А ось правила користування бібліотекою, які теж треба знати:

1. Вибрані книги можна тримати вдома не більше ніж 30 днів;

2. Якщо в тебе змінилась адреса, повідом бібліотекаря;

3. Прочитати журнали або книги, які є в бібліотеці в одному примірнику і тому не видаються додому ( наведіть приклад), можна в читальному залі.

4. В читальному залі треба поводити себе спокійно, не порушувати дисципліну, не розмовляти по телефону.

В давнину в сучасному вигляді книжки не було. Люди писали на плоскому камінні, стінах печер, а згодом на глиняних табличках. Розмочували глину, робили з неї невелику пластину і на мокрій поверхні писали спеціальною паличкою. Потім табличку сушили на сонці або випалювали на вогні, щоб вона не кришилася. Та хіба в такий спосіб багато напишеш! До того ж книжки х глини були дуже важкі.

Деякі народи використовували для письма листя папірусу – болотяної рослини, яка росте в далекій Африці. А декому слугували для цього дерев′яні дощечки. На них металевими писалами видряпували букви.

Згодом людина навчилась робити книжки х пергаменту – тонкої телячої шкіри. Вони були легкі і зручні, але дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібно було наготувати шкурок із цілої череди телят.

Справжній папір навчилися робити близько двох тисяч років тому. Перші книжки на ньому писали, а не друкували. Це була не легка і дуже клопітка робота.

Зовсім нове життя почалося у книжки, коли винайшли друкарський верстат. Понад 400 років в старовинному українському місті Острозі було надруковано перший «Буквар». Минув ще якийсь час – і друкована книжка стала постійним нашим супутником, щирим другом і порадником.

Ось і добігла до кінця наша екскурсія до бібліотеки. Будьте активними читачами і бережіть книгу!



ІІІ. Підсумок екскурсії

  • Де ми з вами побували?

  • Як треба ставитися до книги?

  • Що найбільше запам′яталося?

  • Які правила користування книгою ви знаєте?

  • Які правила користування бібліотекою вам запам′ятались найбільше?

  • Яка ваша найулюбленіша книга?



4. Рекомендації щодо проведення екскурсій для учнів 3-х класів до музею

Різноманітність прийомів і методів проведення екскурсій: екскурсійні методи - способи роботи викладача і учнів на екскурсії, за допомогою яких досягається краще засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками, формується світогляд учнів, розвиваються їх здібності до подальшого самостійного придбання та творчого застосування знань. Екскурсійні методи, як правило, не застосовуються окремо: вони переходять один в інший. Кожен метод розрахований на активне сприйняття учнями екскурсійного матеріалу. Їх активна самостійна робота займає важливе місце при застосуванні будь-якого екскурсійного методу. Спробуємо виділити основні риси екскурсійних методів та прийомів.



Розстановка групи. Необхідно розставити групу так, щоб гуртківцям були видні об'єкти і сам екскурсовод. Викладач повинен стежити за тим, щоб, по-перше, все їм показуване змогли спостерігати учні, по друге, викладач повинен бачити не тільки об'єкт, але й дітей. Така побудова має форму півкола.

Слово і жест на екскурсії. Об'єкт під час екскурсії показується викладачем - екскурсоводом за допомогою слова і жеста. Слово педагога проявляється у всіх формах, які взаємопов'язані і переходять одна в іншу. Це призводить до різноманіття інтонацій, тону, темпу мови, жвавості. Причому, чим більша група, тим чіткіше треба вести виклад матеріалу. Жест сприяє більш конкретному, спрямованому і точному показу об'єкта. Жестом підкреслюються особливості об'єкта. На екскурсії недопустима невизначена жестикуляція.

Прийом локалізації. Вимагає показу історичної події, картини життя, явища в тій локальній (місцевій) обстановці, в якій вони протікали. Важливо пов'язувати локалізуючий момент з попереднім і наступним моментами, щоб в учнів створювалася цілісна картина події.

Прийом локалізації вимагає жвавості, емоційності уявлень. Бажано, щоб локалізація подій, картини життя супроводжувалася демонстрацією наочних посібників: карт, схем, фотографій або картин (репродукцій). Прийом демонстрації експозиційного матеріалу широко застосовується викладачем в музеї, виставці. Демонстрація звичайно припускає наявність порівняно великої кількості матеріалу для спостереження, як правило, багатопланового за своїм змістом, пов'язаного єдиною підтемою. Це дозволяє викладачеві зосередити увагу учнів на істотні сторони історичного явища, події. Метод розповіді. За допомогою слова викладач не тільки аналізує об'єкт, спонукає учнів до його спостереження, а й розповідає відомості, які не можна побачити в ході екскурсії. Слово стає найважливішим джерелом знань. Повідомлення відомостей здійснюється за допомогою розповіді і бесіди. На історичних екскурсіях зміст подій бажано давати у формі їх відтворення в уявленні учнів. Необхідно оживляти картину минулого або будь - якої історичної події, передавати динаміку розвитку, пов'язувати відтворення подій безпосередньо з об'єктом. На екскурсії допустимо зачитувати уривки з історичних документів, художніх і мемуарних творів. Документи повідомляють знання про епоху, передають її своєрідність і колорит. Метод бесіди. Бесіда передбачає запитання і відповіді викладача і учнів. При правильній її постановці забезпечується активна розумова діяльність учнів. Ставлячи питання, які спонукають до цілеспрямованого спостереження об'єктів, осмислення повідомлень, і домагаючись продуманих відповідей, викладач - екскурсовод підводить учнів до формування узагальнень історичних фактів і формування понять. Метод бесіди дозволяє викладачеві дізнатися, наскільки добре учні сприймають зміст екскурсії.

Музей — місце, де зустрічаються сьогодення і минуле. Коли проходиш по його залах, то відчуваєш, як дух часів, що пішли, наповнює тебе.

Тут можна робити замітки, годинами розглядати дивовижні експонати, а можна просто мріяти, уявляючи себе то скіфом, то солдатом Північної війни, то бійцем, що ставить прапор над рейхстагом. Екскурсія в краєзнавчому музеї починається з експонатів доісторичної епохи. Це знаряддя праці первісної людини, витвори найдавнішого мистецтва, зброя і багато чого іншого. Тут можна відчути гордість за наших предків, що жили багато століть назад і які уміли облаштовувати свій побут з такою ретельністю і вправністю. Сучасні експозиції радують око. У всьому своєму різноманітті представлені шедеври народних ремесел, роботи фотохудожників, скульпторів, живописців — всіх тих, кого повною мірою можна назвати творцями історії. Принаймні тієї частини, яка не пов'язана з насильством і смертю. Значну цінність становить собою експозиція, що постійно діє, «Велика Вітчизняна війна». Саме на тему «Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни», розроблене заняття-екскурсія до музею.



Підготовка екскурсії до музею:

  • тема екскурсії повинна бути включена в перспективно - тематичне планування предмета, з чітким визначенням мети її проведення;

  • підготовка учнів до екскурсії: учням за кілька днів до проведення екскурсії повідомляється тема, мета, місце та умови проведення екскурсії. Необхідно провести з ними інструктаж про необхідність дотримання правил дорожнього руху і поведінки в музеї;

  • під керівництвом педагога здійснюється підготовка екскурсоводів з учнів, які без зайвої опіки і регламентації тактовно спрямовують їх діяльність. Оптимальним є варіант підготовки початківців екскурсоводів тих учнів, які цікавляться предметом, допитливих, з творчим складом розуму, сумлінних і відповідальних. Рекомендовано їм вивчити відповідну літературу, разом з педагогом в позаурочний час попрацювати з експонатами музею. Матеріал з історії рідного краю вивчають, з урахуванням рекомендацій педагога, готують самостійно. Необхідно познайомити юних екскурсоводів до вимог, які слід виконувати при підготовці і проведенні екскурсії. Бажано щоб участь взяли декілька гуртківців. Кожен з них готує порівняно невелику її частину цього заняття. Екскурсія тоді виходить живою, різноманітною. Тільки після кропіткої попередньої роботи юних екскурсоводів, викладача з вивчення матеріалу і вмілого керівництва в стадії підготовки, можна розраховувати на успіх.

План-конспект проведення екскурсії до музею
Тема: «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни» Мета: – навчальна ознайомити учнів з учасниками та героями Великої Вітчизняної війни, з побутом населення області воєнного часу, ознайомити учнів з історією рідного краю. – розвиваюча – продовжити роботу над формуванням в учнів пам'яті, мислення, уяви;

виховна – в ході знайомства з експонатами музею сприяти формуванню в учнів почуття патріотизму, любові до свого рідного краю; залучаючи додатковий краєзнавчий матеріал, виховувати любов до предмету.



Тип заняття: заняття - екскурсія.
Хід екскурсії
І. Підготовка гуртківців до екскурсії

Повідомлення теми та мети екскурсії



Повторення правил дорожнього руху та поведінки в музеї

ІІ. Проведення екскурсії.

Друзі! Сьогодні проводимо незвичайне заняття, заняття - екскурсію: «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни». Вивчати цю тему ми з Вами будемо в краєзнавчому музеї, в якому зібраний цінний матеріал, що розкриває одну з героїчних сторінок славного минулого нашої Батьківщини. Провести заняття мені допоможуть ваші товариші по групі, які виступають в ролі початківців екскурсоводів. Запрошую всіх Вас взяти активну участь при знайомстві з експонатами музею Отже, почнемо. Коли почалася Велика Вітчизняна війна? (22 червня 1941 року). Експозиція періоду Великої Вітчизняної війни побудована за історико-хронологічним принципом. Матеріали відображають мобілізацію всіх сил радянського народу на відсіч фашистської агресії, оборонні бої на території України, зокрема Вінницької області, в липні 1941 року. Згідно з довоєнними планами радянського Головнокомандування Вінниччина входила в смугу дій Південно-Західного фронту. Державний кордон, довжина якого в межах округу(фронту) досягла 940 км, прикривався силами 5, 6, 12 і 26 армій, якими командували відповідно генерал-майор М.І. Потапов, генерал-лейтенант І.М. Музиченко, генерал-майор П.Г. Понєдєлін і генерал-лейтенант Ф.Я. Костенко. В залі відвідувачі музею можуть ознайомитись з документами перших місяців війни, особистими речами бійців та офіцерів Червоної армії, які мужньо обороняли нашу землю. З 9-го по 19 липня 1941 року озброєним, загартованим і досвідченим в європейських боях, кращим частинам гітлерівського вермахту довелось долати опір недоукомплектованих, мало озброєних, залишених без систематичного поповнення і боєпостачання частин і з'єднань 6,12,26 радянських армій на вінницькій землі. У нерівних боях в трагічному липні 1941 року, прориваючи лінію оточення, радянські воїни зірвали німецькі плани блискавичної війни. Тимчасова окупація Вінниччини фашистськими загарбниками продовжувалась 2 роки і 8 місяців, протягом яких на території області діяв жорстокий фашистський режим. Територію області було розділено на 2 частини: північна увійшла до німецької зони окупації, а південна - до румунської, так званої Трансністрії. За цей час в таборах і гестапівських застінках розстріляно і закатовано більше 165 тисяч мирних жителів і військовополонених, більше 74 тисяч хлопців і дівчат вивезено до Німеччини. Увагу глядачів привертають матеріали, що розповідають про страждання народу під гнітом окупантів, листи з фашистської неволі, речі в'язнів концтаборів. Окремий розділ експозиції присвячено мужній боротьбі місцевого населення проти окупаційного ре­жиму в підпіллі та партизанських загонах. Вінницьке підпілля характеризують матеріали про діяльність підпільного центру під керівництвом Героя Радянського Союзу І.В. Бевза і підпільної молодіжної організації П.П. Мельника. В експозиції - особисті речі Героя Радянського Союзу підпільниці Л.С. Ратушної, а також І.Войцехівського, І.Бутенка, В.Шерстунова, Ю.Курія, В.Семенця. За роки Великої Вітчизняної війни на Вінниччині діяло 6 партизанських з'єднань, 10 загонів, 17 окремих партизанських груп загальною чисельністю 19 тисяч осіб. Вони знищили 24 тисячі окупантів, пустили під укіс 265 ешелонів ворога, знищили велику кількість ворожої техніки. До уваги відвідувачів - особисті речі командирів партизанських загонів А.Г.Кондратюка, М.І.Владимирова. Неабияку зацікавленість викликає зброя періоду Великої Вітчизняної війни (гвинтівка Мосіна, пістолет-кулемет Судаєва, протитанкова рушниця тощо), інтер'єр партизанської землянки, саморобна партизанська зброя, листівки періоду окупації. Окремий розділ в експозиції складають матеріали, що розповідають про Праведників миру - наших земляків, які в роки Великої Вітчизняної війни рятували єврейське населення від знищення. В русі Опору на території країн Західної Європи брали участь вінничани: Герой Радянського Союзу, Національний Герой Франції В.В. Порик, С.А. Яловий, Г.Томченкота ін. Визволення Вінницької області вели війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Ф.Ватутіна в ході Житомирсько-Бердичевської наступальної операції. Безпосередньо Вінницю звільняла 38 армія під командуванням генерал-полковника К.С. Москаленка, плащ і документи якого представлені в експозиції. До уваги відвідувачів - особисті речі почесного громадянина міста Вінниця, генерал-майора П.Г. Арабея - командира 241-ї стрілецької дивізії, яка в складі 38-ї армії брала участь у звільненні Вінниці від фашистських загарбників. Наказами Верховного Головнокомандуючого 11 військовим частинам було присвоєно почесні звання "Вінницьких", 4 - "Жмеринських", 4 - "Вапнярських". У боях за визволення області тисячі радянських воїнів проявили справжній героїзм і відвагу: 87 бійцям було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, сотні воїнів нагороджено орденами і медалями. Великий вклад у перемогу над фашистськими загарбниками внесли наші земляки: 125 вінничан удостоєні звання Героя Радянського Союзу (з них І.Н. Бойко цього звання удостоєний двічі), 42 вінничани - повні кавалери ордена Слави.

(Далі працівник музею, ознайомлює дітей з експонатами, документами, речами, які мають характерну причетність до Великої Вітчизняної війни)

ІІІ. Підсумок екскурсії

  • Де ми сьогодні побували? Яка тема нашої екскурсії?

  • Назвіть дату, коли розпочалась ІІ Велика Вітчизняна війна

  • Скільки тривала окупація нашого краю?

  • Назвіть прізвища героїв, які внесли великий вклад у перемогу над фашистськими загарбниками.


Висновки

Ефективність будь-якої екскурсії багато в чому залежить від техніки її проведення, зв'язку між методикою і технікою ведення. До техніки ведення екскурсії пред'являється ряд вимог. До їх числа входять: правильна розстановка групи; дотримання часу, відведеного на екскурсію в цілому і розкриття окремих підтем; відповіді на питання екскурсантів і т.д.

Методична розробка розкриває навчально-виховне значення екскурсій в освітньому процесі позашкільної освіти. Проведення екскурсій дозволяє організувати спостереження і вивчення різноманітних цікавих тем. Також, варто використовувати інноваційний підхід до проведення екскурсій, переосмислюючи цільові орієнтації, а також характер взаємодії педагога і гуртківців під час екскурсій. Метою екскурсії має бути не отримання конкретних знань, а формування у дітей прагнення до саморозвитку.

В даній методичній розробці представлені рекомендації та плани-конспекти щодо проведення екскурсій на хлібзавод, до бібліотеки та музею, які можуть стати помічниками для керівників гуртків в позашкільній освіті і не тільки.



Рекомендації запропоновано щодо проведення екскурсій з дітьми 1-3 класів

Література


  1. Довкілля: Хрестоматія. Для початк. кл. загальноосвіт. навч. закладів / Упоряд. О.А. Біда. − К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 1999. − 368 с.

  2. Кондратюк О. Навчальні екскурсії для молодших школярів / Упоряд. О.Кондратюк. –К. Шк. світ, 2007. – 128 с. – (Б-ка «Шк.. світи»).

  3. Технология оформления педагогического опыта. Методическое пособие, М. 2003.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка