Методичні рекомендації педагогам щодо самоосвіти з питання профілактики суїцидальної поведінки підлітків Тему самогубства може



Скачати 92.71 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір92.71 Kb.

Методичні рекомендації педагогам щодо самоосвіти з питання профілактики суїцидальної поведінки підлітків


Тему самогубства може віднести до списку тем, яку більшість батьків намагається уникнути в обговоренні зі своїми дітьми. Також обійти цю тему у виховній роботі намагається педагогічна громада. Головна причина цього - страх викликати нездорову цікавість до суїциду. Тому більшість дорослих, зважаючи на свою неготовність обговорювати суїцидальну тематику, у виховній роботі її уникають. Дійсно, підтримування інтересу до процесуальних або “позитивних” сторін суїциду є негуманним та непедагогічним. Проте із зростанням кількості самогубств серед підлітків в останні роки (щорічно в середньому 80 дітей, молодших чотирнадцяти років та понад тисячу підлітків у віці 14-17 вкорочують собі віку) зростає потреба в розумінні педагогами цього явища. Суїцидальні фактори, можливі ознаки суїцидальних намірів, психологічна підтримка потенційних самогубців – ці знання поступово виходять за межі психіатрії і є необхідними в роботі практичного психолога та педагогів навчальних закладів.

Психологічна просвіта педагогів та батьків є одним з основних напрямків первинної профілактики суїциду, яка полягає в поширенні знань про особливості виникнення і перебігу суїцидальної поведінки, про способи самодопомоги при виникненні аутоагресивних проявів, про роботу соціальних служб та телефонів довіри.

Вторинна профілактика полягає в роботі з суб'єктами, які здійснювали спробу самогубства, щоб уникнути рецидивів у них суїидальної поведінки.

Вторинна профілактика здійснюються спеціалістами: психіатрами (лікування психічних розладів, що сприяють виникненню суїцидальної поведінки) та психологами (заходи для зміни особистісних установок на аутоагресивну активність, на підвищення рівня психологічної захищеності, на формування антисуїцидальних бар'єрів).

Первинна профілактика має на меті запобігти спробам скоєння суїциду і здіснюється шляхом проведення інформаційно-навчальних заходів.

Приклади психологічних занять для психологів з формування навичок протидії стресу можна знайти на сайті Славутицького міського методичного центру в розділі «Психологічна служба» - «Методична скарбничка».

Також обговорення суїцидальної тематики можливо на педагогічних годинах. У тому ж розділі сайту наявна розробка інформаційного заходу та буклет для педагогів та батьків із цієї тематики.

Ознайомлення педагогів із основними поняттями суїцидології є обов’язковим, проте недостатнім заходом. Ця тема потребує самоосвіти, глибшого її осмислення самим педагогом. Тому ми пропонуємо педагогам огляд джерел, які допоможуть вивчити це питання на науковому рівні (книги, статті) або пережити його на емоційному рівні (художня література, кіно). Також відповідно віку та психологічним особливостям можна рекомендувати деякі джерела учням.

Проблема суїциду, його причин та морально-психологічної оцінки з найдавніших часів цікавила людей.

У давньоєгипетських джерелах можна знайти вислови про толерантне ставлення до самогубства людини, що почуває себе самотньою в оточуючому її світі.

У японській культурі самогубство у вигляді розрізання живота вважалось виходом із ситуації, коли честь самурая була зганьблена або коли йому погрожував полон.

У індійській культурі смерть рахувалася не гріхом, а «звільненням» від ланцюга безкінечних перероджень (закону карми).

В ісламі і християнстві самогубство вважалося одним з найтяжчих (смертних) гріхів і розглядалося в якості злочину проти Бога. У середньовічній Західній Європі труп самовбивці виносили звичайно не через двері, а в пролам, зроблений у стіні або викидали у вікно. Ховати самовбивць було прийнято вночі і без релігійних церемоній. На Русі самогубців ховали окремо від інших.

Першим вченим, хто став науково досліджувати феномен суїциду, був французький соціолог Еміль Дюркгейм. У своїй праці «Самогубство» (1897 р.), він стверджував, що причини самогубства варто шукати зовні самовбивці, аналізуючи насамперед зовнішні (соціальні) обставини. Він вважав, що самогубства не мають прямого причинно-наслідкового зв’язку з нервово-психічними розладами, як це вважалось раніше.

На терені російської імперії проблеми самогубства вивчали соціолог Пятерим Сорокін, який вважав основними їх причинами такі соціальні явища як подражання, рівень культури, голод та безробіття.

Про самогубство як результат кризи віри в революційній Росії писав християнський філософ Микола Бердяєв.

Ознайомитися з першоджерелом можна зайшовши на ці сторінки:

- Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический етюд [Електронний ресурс] / Эмиль Дюркгейм // Библиотека Гумер [сайт]. – Режим доступу : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Durkgeim/index.php - Назва з екрана.

- Сорокин П. Самоубийство, как общественное явление [Електронний ресурс] / Пятерим Сорокин // Библиотека Гумер [сайт]. – Режим доступу : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Sorokin/suicid.php- Назва з екрана.

- Бердяев Н. О самоубийстве [Електронний ресурс] / Николай Бердяев // Библиотека Якова Кротова [сайт]. – Режим доступу : http://krotov.info/library/02_b/berdyaev/1931_027.html- Назва з екрана.

Науковість цих праць безперечна. Проте більш доступними для розуміння є сучасні джерела. Основним україномовним джерелом для психологів та педагогів є праця Валентина Рибалки “Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій проблемної особистості” (Київ, “Шкільний світ”, 2009), в якій розкирваються чинники виникнення суїцидальної поведінки, виявлення суїцидальних тенденцій в учнівської молоді, методи їх психологічної профілактики та корекції, а також перспективи створення державної системи попередження суїциду. Книга наявна в бібліотеці міського методичного центру. Також її можна замовити на сайті видавництва “Шкільний світ”:



http://www.osvitaua.com/ps/books/962?back=%2Fps%2Fbooks%3Fmax%3D20%26available%3Dfalse%26offset%3D20

Також в бібліотеці наявні наступні статті з проблематики:



  • Дроздов О.Ю., Скок М.А. Суїцидальна поведінка як вид ауто агресії /

О.Ю. Дроздов, М.А. Скок // Практична психологія та соціальна робота. – 2010. - № 2. – С.63-66.

  • Рибалка В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій в

учнівської молоді / Валентин Рибалка // Практична психологія та соціальна робота. - 2007. - № 10. – С.42-52; - № 11. – С.28-43.

  • Рибалка В. Загальні рекомендації для профілактики суїцидальної

поведінки молоді / Валентин Рибалка // Психолог. – 2009. - № 13. – С.38-40.

  • Сабат Н. Профілактика суїцидальної поведінки серед підлітків / Н. Сабат

// Соціальний педагог. – 2007. - № 11. – С.35-37.

  • Скрипникова О. Профілактика суїцидальної поведінки в учнів з

особливими потребами / Олена Скрипникова // Психолог. – 2008. - № 36. – С.8-10.

Популярним серед практичниї психологів є ведення власних сторінок в інтернеті, на яких розміщуються статті та рекомендації з тих питань, які цікавлять клієнтів. Моніторинг статей можна здійснити в будь-якій пошуковій системі. Почати вивчення теми можна з наступних джерел:

- Акименко Ю. Суицидальное поведение и его профилактика [Електронний ресурс] / Юрий Акименко // Соціально-психологічний центр м. Славутич [сайт]. – Режим доступу : http://slavspc.at.ua/publ/statti/diti/suicidalnoe_povedenie_i_ego_profilaktika/12-1-0-94 - Назва з екрана.

- Вроно Е. Что такое суицид и как с ним бороться [Електронний ресурс] / Елена Вроно // Психологический навигатор [сайт]. – Режим доступу : http://www.psynavigator.ru/articles.php?code=33 - Назва з екрана.



  • Курпатов А. Суицид [Електронний ресурс] / Андрей Курпатов //

Доктор Андрей Курпатов [сайт]. – Режим доступу : http://www.kurpatov.ru/page37.html - Назва з екрана.

  • Нарицын Н. Суицид. Самоубийство. Психотерапевт для тех, кто

хочет знать больше [Електронний ресурс] / Николай Нарицын // Доктор Нарицын [сайт]. – Режим доступу : http://www.naritsyn.ru/suicide.htm - Назва з екрана.

З метою привернення уваги влади та громади до проблеми суїциду створена Міжнародна асоціація з попередження самогубств, за ініціативою якої щорічно 10 вересня відмічається Всесвітній день попередження самогубств.

У багатьох державах доведення до самогубства карається законом. В українському законодавстві це питання розглядається в ст. 120 Кримінального кодексу України. Інформацію про правовий бік проблеми можна прочитати в обзорній статті про самогубства у “ВікіпедіЯ. Вільна енциклопедія”.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Суїцид

Також тут приводяться приклади відомих масових самогубств:



  • самоспалення старовірів в XVII—XVIII століттях;

  • масове харакірі японців (число тих, хто покінчив з життям у різних джерелах варіюється від 35000 до 200000) після підписання капітуляції в 1945 році;

  • інтернет-клуби самогубців з'явилися ще наприкінці 90-х років і одержали поширення практично по всьому світу. Японія стала лідером серед країн групового суїциду через Інтернет;

  • секта «Гілка Давидова» (самоспалення 87 осіб) в 1993 році;

  • секта «Heaven's Gate» (39 членів культу взяли фенобарбітал, надівши собі на голову після цього пластикові пакети, в результаті чого задихнулися уві сні) в 1997 році.

Як бачимо, культова залежність є одним з факторів суїцидальної поведінки. Для опрацьовання цієї проблеми рекомендуємо книгу Олени Ліщинської “Культова психічна залежність особистості” (наявна в бібліотеці ММЦ або на сайті видання «Шкільний світ» http://www.osvitaua.com/ps/books/666?back=%2Fps%2Fbooks%3Fmax%3D20%26available%3Dfalse%26offset%3D40)

З появою інтернету ми стали усвідомлювати його небезпеки для дітей, зокрема ризики потрапити на сайти, які можуть розбещувати чи спонукати до протиправних дій.

Проте в мережі є сайти, створені для психологічної підтримки потенційних суїцидентів, зокрема «Избери жизнь. Сайт о преодолении суицида» http://www.nosuicid.ru/. Ресурс містить історії реальних людей, які намагалися вкоротити собі віку, та їх шляхи подолання життєвої кризи. Для тих, хто вважає суїцид «красивим» способом піти з життя, в окремому розділі наявні описи та фото того, що трапляється з тілами самогубців після смерті. Також подані поради психологів щодо взаємодії з самогубцями, зокрема в екстремальних ситуаціях.

Суїцидальна тема здавна цікавить митців. Більше того, саме творчі люди, зокрема письменники, становлять групу високого суїцидального ризику. Цей феномен аналізує в своїй книзі «Писатель и самоубийство» сучасний письменник Григорій Чхартишвілі (псевдонім Борис Акунін). Знайти її можна тут:



http://www.erlib.com/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%A7%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%88%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B8_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/0/

В світовій літературній скарбниці наявні художні твори присвячені суто самогубству. Наприклад твір Паоло Коельо «Вероника решает умереть» розповідає про дівчину, яка, втративши сенс життя, вирішила покінчити з собою. Чим закінчилася невдала спроба і що надихнуло дівчину жити, читач дізнається, прочитавши роман. Завантажити його можна тут:



http://lib.ru/KOELXO/veronika.txt

Не оминає суїцидальну тематику і кіно. Отримавший багато міжнародних нагород фільм «Часы» представляє розповідь про життя трьох жінок. Одну з них, англійську письменницю Вірджінію Вульф, долають думки про самогубство. Написаний нею роман пов'язаний з долями інших героїнь, одна з яких живе в 50-і роки 20-го століття, друга – в наш час. Тема суїциду присутня в усіх трьох історіях, але пов'язує героїнь не тільки це.Alpha


Подивитися фільм он-лайн можна тут:

http://my-hit.ru/film/4432/online

Легшим для сприймання підлітків є короткометражні фільми та музичні кліпи. Обговорюючи тему сенсу життя зі старшокласниками, можна продемонструвати відеоролики наукового або художнього змісту. Наприклад, можна запропонувати музичний кліп Ніка Вуйчича – хлопця, який народився без кінцівок. Після спроби самогубства він віднайшов сенс життя і ділиться ним з іншими:



http://www.youtube.com/watch?v=ecrsrzQ4V_M

Втрата сенсу життя є духовною кризою в житті людини, яка наважується не самогубство. Допомогти їй подолати цю кризу мають близькі люди. Проте безпорадність або байдужість оточуючих може погіршити негативний стан суїцидента. Тому якщо Вам стало відомо про суїцидальні наміри вашого учня, зверніться за професійною допомогою – психолога, священика тощо.


Ганна Колесова,

методист міського методичного центру


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка