Методичні рекомендації на 2014-2015 навчальний рік. Освітня галузь «мистецтво»



Скачати 254.29 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір254.29 Kb.
Оксана ТОМЕЦЬКА,

методист кабінету виховної роботи, позашкільної освіти, захисту прав дитини, дисциплін художньо-естетичного циклу та фізичного виховання Рівненського ОІППО

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ НА 2014-2015 НАВЧАЛЬНИЙ РІК.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МИСТЕЦТВО» (предмети художньо-естетичного циклу)

Мистецьке навчання у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент пізнавальної компетентності школяра. Могутній пізнавальний і виховний потенціал мистецтва пов'язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси внутрішнього світу людини, її духовного життя. У 2014-2015 навчальному році з 1 вересня в основній школі продовжуватиметься поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін. Основною метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Навчальні предмети галузі «Мистецтво», до яких належать, насамперед, музичне, образотворче мистецтво, інтегрований курс «Мистецтво», художня культура та естетика, є предметами так званого культуротворчого циклу, їх об'єднує загальний принцип «культуротворення», проте кожен з них має власні специфічні риси та завдання.

Основна школа (5-9 клас)

В основній школі навчання мистецьких дисциплін у 5-6-х класах здійснюватиметься за новою програмою «Мистецтво» (авт. Масол Л. та ін.), створеною відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, та навчальними програмами «Мистецтво. 5-8 кл» (авт. Масол Л. та ін.), «Музичне мистецтво. 5-8 класи» (авт. Фільц Б. та ін.) та «Образотворче мистецтво. 5-7 класи» (авт. Бєлкіна Е. та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.).

У 9 класі навчальним предметом художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л. Масол, Н. Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.). Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1 -8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі.

Звертаємо увагу, керівників навчальних закладів області, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.2009 № 1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

Звертаємо увагу на те, що відповідно до нових Типових навчальних планів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 03.04.2012 № 409 та наказу Міністерства освіти і науки України № 657 від 29.05.2014 р., освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво» або інтегрованим курсом «Мистецтво», рішення про що приймає загальноосвітній навчальний заклад.

Також, нагадуємо, що відповідно до Типових навчальних планів для спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, із поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів із поглибленим вивченням окремих предметів (додатки № 3, 4, 5, 8 до наказу МОНмолодьспорту від 03.04.2012 р. № 409 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня») на вивчення предметів художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година, з інваріантної складової. Проте, з метою повної реалізації вимог освітньої галузі «Мистецтво» Державного стандарту базової і повної

•• •• • А

загальної середньої освіти рекомендуємо використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової навчального плану.

У 2014-2015 н. р. відповідно до наказу МОНмолодьспорту від 03.04.2012 № 409 за новими навчальними планами та програмами починають навчатися учні 6-х класів. Якщо у 5 класі було зроблено акцент на вивчення особливостей мови та видів різних мистецтв, то у 6 класі, згідно з програмою «Мистецтво» (авт. Масол Л. та ін.), в учнів є можливість усебічно ознайомитися з усіма основними жанрами музичного та образотворчого мистецтва (тема року - «Жанри мистецтва»). На цій ґрунтовній основі учням буде легше опановувати особливості художніх стилів, що вивчатимуться у майбутньому - у 8-9-х класах.

У царині музичного мистецтва шестикласники знайомитимуться з характерними ознаками жанрів камерно-вокальної та хорової музики (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення (І семестр) та жанрів камерно-інструментальної (прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.) і симфонічної музики (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.) (ІІ семестр); вчитимуться інтерпретувати образний зміст музичних творів та визначати їхню композиційну будову (форму), а також типи розвитку музики. Одним із основних видів діяльності на уроках музичного мистецтва є формування та розвиток вокально-хорових навичок учнів, тому у 6 класі велику увагу слід приділити вокально-хоровій роботі: виконанню одноголосних та багатоголосних (зокрема, двоголосних) творів, формуванню навичок співу в ансамблі, хорі.

З образотворчого мистецтва шестикласники познайомляться з характерними ознаками й різновидами жанрів цього виду мистецтва: анімалістичний, пейзаж, портрет (І семестр), історичний, міфологічний, релігійний, батальний, побутовий жанри, натюрморт (ІІ семестр), удосконалюватимуть вміння щодо інтерпретації образного змісту творів різних жанрів. У процесі художньо-практичної діяльності на уроках образотворчого мистецтва учні, використовуючи різноманітні художні техніки і матеріали, опановуватимуть закони лінійної і повітряної перспективи, композиції та кольорознавства; прийоми компонування елементів зображення у певному форматі; створюватимуть образи тварин, людей (площинні, об'ємні, у статиці та динаміці); вчитимуться передавати міміку, емоційні стани, жести людини; створюватимуть сюжетно-тематичні і декоративні композиції.

Зміст інтегрованого курсу «Мистецтво» побудовано за моделлю поліцентричної інтеграції мистецьких знань, що передбачає інтегрування домінантних змістових ліній - музичного та образотворчого мистецтва, які органічно поєднуються в єдиний тематичний цикл і збагачуються елементами хореографії, театру, кіно, які входять до культурологічної лінії державного освітнього стандарту. Таким чином зміст інтегрованого курсу реалізує усі змістові лінії освітньої галузі «Мистецтво» державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Жанрова палітра різних видів мистецтва у змісті інтегрованого курсу розкривається у контексті загальних світоглядних тем: «Образ людини у мистецьких жанрах» (І семестр), «Образи природи у мистецьких жанрах» (ІІ семестр).

У І семестрі учні опановуватимуть характерні ознаки камерно-вокальних і хорових жанрів (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, літургія та ін.) та жанрів образотворчого мистецтва (портрет, побутовий, історичний, міфологічний, релігійний, батальний). У ІІ семестрі шестикласники знайомитимуться з музичними жанрами камерно-інструментальної і симфонічної музики (прелюдія, ноктюрн, рондо, варіації, етюд-картина, соната, увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, симфонічна сюїта тощо) та особливостями жанрів образотворчого мистецтва - пейзажем, натюрмортом, анімалістичним. На уроках мистецтва учні вчитимуться використовувати набуті знання про жанри мистецтва у процесі інтерпретації художніх творів; розвиватимуть вокально- хорові навички (на уроках музичного мистецтва) та вдосконалюватимуть практичні навички у галузі образотворчого мистецтва (згідно з програмою).

Календарно-тематичні планування, які є одним з головних документів вчителя, для підготовки до уроків, що забезпечують реалізацію змісту і вимог навчальної програми можуть використовуватися та складатися у такий спосіб:


  • використання календарно-тематичних планів, складених і запропонованих авторами відповідно до змісту підручників, рекомендованих МОН України;

  • використання календарно-тематичних планів, створених творчими колективами, педагогічними об'єднаннями, особисто вчителем тощо на основі власного досвіду, творчих уподобань та наявної матеріально-технічної бази.

Календарно-тематичне планування, обране вчителем для роботи, має бути затверджене адміністрацією навчального закладу.

Впродовж навчання на уроках мистецьких дисциплін учні мають набувати досвід висловлювати оцінні судження щодо творів різних жанрів мистецтва, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо творів мистецтва з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі; проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовувати медіа-ресурси (радіо, телебачення тощо) у пошуковій діяльності.

Акцентуємо увагу педагогів області на тому, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 27.05.2014 р. № 648 «Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно- технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України» для підготовки до навчальних занять відповідно до пункту 2 «місцевим органам управління освітою в межах компетенції вжити додаткових заходів щодо припинення практики:

2.3. встановлення заборони педагогічним працівникам щодо використання будь-яких інформаційних, довідкових матеріалів, не заборонених законодавством України, при підготовці до навчальних занять та при здійсненні позакласних заходів;

2.5. примушування навчальних закладів та учасників навчально-виховного процесу до участі у різноманітних позапланових заходах (конкурсах, турнірах, змаганнях тощо) та збору звітності, рейтингового оцінювання за результатами їх проведення».

Проте варто пам'ятати також, що однією із умов виконання нового Державного стандарту та чинної програми Мистецтво для 5-9 класів провідними завданнями галузі є:



  • виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних ідеалів;

  • формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;

  • розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;

  • стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;

  • розвиток художніх здібностей, критичного мислення;

  • формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі у соціокультурному житті (що передбачає участь у різноманітних заходах загальноосвітнього закладу у тому числі і конкурсах та позакласній роботі з мистецького спрямування).

Для реалізації нової навчальної програми для учнів 6 класів створено і рекомендовано МОН такі підручники з мистецьких дисциплін:

  • «Мистецтво» авт. Масол Л., вид-во «Світоч»;

  • «Музичне мистецтво» авт. Аристова Л., Масол Л., вид-во «Сиция»;

  • «Музичне мистецтво» авт. Кондратова Л., вид-во «Навчальна книга - Богдан»;

  • «Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О., Масол Л., вид-во «Сиция»;

  • «Образотворче мистецтво» авт. Железняк С., Ламонова О., вид-во «Генеза».

У підручнику «Образотворче мистецтво. 6 клас» (авт. Калініченко О., Масол Л.) відповідно до програми детально висвітлено жанри образотворчого мистецтва та їх різновиди. Теоретичний матеріал широко доповнюється візуальним рядом: репродукціями художніх творів сучасності й давнини, шедеврів світового мистецтва вітчизняних і зарубіжних авторів, а також відповідними схемами до ілюстрацій.

За підручником «Образотворче мистецтво. 6 клас» (авт. Железняк С., Ламонова О.) учні продовжать знайомство з образотворчим мистецтвом і його жанрами; поглиблюватимуть знання про деякі художні техніки, секрети перспективи і колориту, про прийоми композиції, дізнаються про творчість нових славетних українських і світових митців.

Згідно з навчальною програмою підручник «Музичне мистецтво. 6 клас» (авт. Масол Л., Аристова Л.) присвячений розкриттю особливостей музичних жанрів і складається з 4 розділів. Підручник «Музичне мистецтво. 6 клас» (авт. Кондратова Л.) побудований за діалогічним принципом: його основу складають спілкування головних персонажів та збереження характерних структурних компонентів і традиційних рубрик, започаткованих у підручнику для 5 класу. Зміст підручника для 6 класу охоплює широкий спектр вокальних та інструментальних жанрів музичного мистецтва.

Виконання творчих проектів, передбачених програмою, хоча й не є обов'язковим, допоможе учням набути конкретних дослідницьких навичок і вмінь, а саме: застосовувати музичні знання для самореалізації, створювати домашню фонотеку, складати програми шкільних і позашкільних концертів, інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, та багато іншого, що може впроваджуватися вчителем не тільки на уроках, а й у позаурочному виховному середовищі.

Ретельний відбір у підручниках художньо-дидактичного матеріалу з опорою на шедеври українських і зарубіжних митців, приклади творчості народних майстрів; спрямування їхнього змісту на розвиток спеціальних художніх здібностей реалізують інформаційну і розвивальну функції підручника, як навчального видання. Важливою є виховна функція підручників, на реалізацію якої слід звертати безпосередню і систематичну увагу. Вона закладена у самому змісті творів мистецтва, завдяки чому потрібно здійснювати виховання гуманістичних цінностей і пріоритетів, важливих моральних якостей особистості - доброта, дружба, любов, повага до родини тощо. Використання у підручниках творів та характеристики творчості українських митців сприяє формуванню основ патріотичного виховання особистості. Адже місія мистецтва є дуже важливою у справі виховання патріотизму, гордості за землю, країну, в якій ми живемо, талановитих людей, які виходили з нашого народу або таланти яких розквітали на теренах нашої землі. І тому саме з цієї позиції вчителеві потрібно розкривати зміст творів українського мистецтва, адже нам є чим пишатися: мистецькі шедеври з'являлися не фрагментарно, а впродовж усього історичного і культурного розвитку.

Відповідно до програми підручник «Мистецтво. 6 клас» (авт. Масол Л.) складається з двох частин «Образ людини у мистецьких жанрах» і «Образи природи в мистецьких жанрах». У ньому детально висвітлено основні жанри музичного мистецтва (камерно-вокальні, хорові, камерно-інструментальні, симфонічні, музично-театральні) і основні жанри образотворчого мистецтва: портрет, історичний жанр і його різновиди (міфологічний, релігійний, батальний), побутовий жанр, пейзаж і його різновиди (сільський, міський, ландшафтний, марина тощо), натюрморт. Усі теоретичні теми проілюстровано відповідними творами для сприймання і аналізу-інтерпретації. У блоці «Музичне мистецтво» представлено пісні для співу, а у блоці «Образотворче мистецтво» - художньо-практичні завдання, які супроводжуються методичними малюнками (поетапне виконання композицій, варіанти-зразки або схеми побудови композицій) і порадами.



Необхідно пам'ятати, що завдання, наведені у підручниках, варіативні і передбачають особистісний вибір учнів та вчителя. Оновленою чинною програмою «Мистецтво. 5-9 класи» передбачено: «творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку. Оскільки предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Тому, головне надзавдання вчителя - створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість - в особистісній і соціокультурній діяльності.

Зважаючи на те, що серед вчителів області у галузі «Мистецтво» недостатньо фахівців, та з метою оптимізації навчального процесу, обласна авторська творча майстерня розробила педагогічні кейси «Образотворче мистецтво. 5 клас» та «Образотворче мистецтво. 6 клас» у яких представлені методичні та дидактичні матеріали до уроків образотворчого мистецтва: програма «Образотворче мистецтво» для загальноосвітніх навчальних закладів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із образотворчого мистецтва, календарно-тематичне планування уроків мистецтва у 5 та 6 класі, методичні рекомендації та інструментарій уроків, мультимедійні засоби навчання образотворчого мистецтва.

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів із дисциплін художньо-естетичного циклу у 5-8 класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Нагадуємо, що примусове виконання учнями письмових домашніх завдань, написання рефератів тощо є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності, недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніх завдань.

Основними і обов'язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 13.04.2011 р. № 329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5 -11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».



Письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва та образотворчого мистецтва не проводяться. Тематична атестація проводиться двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Тематичне оцінювання проводиться і виставляється на основі поточного. Деякі теми програм із музичного мистецтва розраховані на вивчення впродовж семестру. У такому випадку, з метою узагальнення вивченого та згідно «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. У випадку сумнівів у виставленні тематичної оцінки, можливе додаткове усне опитування або проведення моніторингу знань (запропонованих у збірниках для державної підсумкової атестації, це можуть бути - завдання на порівняння, узагальнення та систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз- інтерпетацію мистецьких творів, захист власних проектів).

Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета «Музичне мистецтво» мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування (наприклад, відтворити прослухану музику за допомогою елементарних музичних інструментів, рухів, голосу, придумати назву до музичного твору, продумати інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці, виконавський план пісні, проаналізувати звуки, створити імпровізацію (вокальну інструментальну, ритмічну, мелодичну) тощо). З предмета «Образотворче мистецтво» домашніми завданнями можуть бути спостереження за кольорами, формами, перспективними змінами в просторі, аналіз колориту, орнаментів, природних форм, фактури, текстури, характеру тощо; добір зразків зображень до теми (графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура, дизайн, фото); добір асоціативного ряду, тла, природних матеріалів тощо для майбутньої композиції, виконання проекту та ін.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ НА 2014-2015 НАВЧАЛЬНИЙ РІК ДЛЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «МИСТЕЦТВО» (ПРЕДМЕТ «ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА») Старша школа (10-11 клас)

Мистецьке навчання у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент пізнавальної компетентності школяра. Могутній пізнавальний і виховний потенціал мистецтва пов'язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси внутрішнього світу людини, її духовного життя. У 2014-2015 навчальному році з 1 вересня в старшій школі продовжуватиметься навчання відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та програми «Художня культура» (авт. Л. Масол, Н. Миропольська; вид. «Перун», 2005 р.). Основною метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Навчальний предмет галузі - «Художня культура», є предметом так званого культуротворчого циклу. Змістом предмету є логічне узагальнення вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1 -9 класах та пропедевтикою подальшого поглибленого вивчення мистецтва у старшій профільній школі.

Звертаємо увагу, керівників навчальних закладів області, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.2009 № 1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Із художньої культури у 2014-2015 навчальному році учні 10-11 класів відповідно до обраного профілю навчання опановуватимуть художню культуру за програмами рівня стандарт, академічного та профільного рівня (авт. Л. Масол, Н. Миропольська, що міститься в Збірнику програм для художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті МОН України (www.mon.gov.ua).

Нагадуємо, що примусове виконання учнями письмових домашніх завдань, написання рефератів тощо є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності, недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніх завдань. Навчання художньої культури має базуватися на положенні: «Головне - не кількість інформації та набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду». Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій - інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів. Крім того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів. Для цього слід зокрема у профільних класах посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів. Ознайомленню зі світом мистецьких професій (реставратора, мистецтвознавця, архітектора, картографа, дизайнера, критика тощо) допоможуть завдання типу: розробити дизайн власного кишенькового годинника; конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених французькими модельєрами, конкурс лібрето балету, відгуків (рецензій) на переглянутий фільм та ін. Безумовно, кожний педагог може самостійно розробити аналогічні зразки практичних завдань-випробувань.

Календарно-тематичні планування, які є одним з головних документів вчителя, для підготовки до уроків, що забезпечують виконання навчальної програми, можуть використовуватися та складатися у такий спосіб:



  • використання календарно-тематичних планів, складених і запропонованих авторами відповідно до змісту підручників, рекомендованих МОН України;

  • використання календарно-тематичних планів, створених творчими колективами, педагогічними об'єднаннями, особисто вчителем тощо на основі власного досвіду, творчих уподобань та наявної матеріально-технічної бази.

Календарно-тематичне планування обране вчителем для роботи має бути затверджене адміністрацією навчального закладу.

У 10 та 11 класах предмет «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у класах із профільним навчанням). У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) із поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться відповідно до рекомендацій МОН України. Підготовкою до успішного складання державної підсумкової атестації може бути системне застосування на уроках художньої культури типів завдань, запропонованих у збірниках для державної підсумкової атестації - завдання на порівняння, узагальнення і систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз- інтерпетацію мистецьких творів, створення міні-проектів.



Основними і обов'язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 13.04.2011 р. № 329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти». Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Звертаємо увагу на те, що письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва та образотворчого мистецтва не проводяться. Тематична атестація проводиться відповідно до «Інструкції з ведення класних журналів» та виставляється до журналу в окрему колонку без дати. Тематичне оцінювання проводиться і виставляється на основі поточного. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. У випадку сумнівів у виставленні тематичної оцінки, можливе додаткове усне опитування, або проведення моніторингу знань (запропонованих у збірниках для державної підсумкової атестації, це можуть бути - завдання на порівняння, узагальнення і систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз-інтерпетацію мистецьких творів, захист власних проектів).



Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично- творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів), добір асоціативного (візуального, музичного) ряду, підготовка сценарію позакласного заходу, упорядкування картотеки, підготувка до презентації, аналізування традиції, створення імпровізації (візуальної, вокальної, інструментальної, ритмічної, мелодичної), визначення ТОП-5,10.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, що друкується на початку кожного навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» та розміщується на сайтах МОН України (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Акцентуємо увагу педагогів області на тому, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 27.05.2014 р. № 648 року «Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України» для підготовки до навчальних занять відповідно до пункту 2 «місцевим органам управління освітою в межах компетенції вжити додаткових заходів щодо припинення практики: встановлення заборони педагогічним працівникам щодо використання будь-яких інформаційних, довідкових матеріалів, не заборонених законодавством України, при підготовці до навчальних занять та при здійсненні позакласних заходів».

Уроки предметів художньо-естетичного циклу - це уроки мистецтва, і тому найдоцільніше більшість із них будувати за методом емоційної (художньо - педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно- естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим.

Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо- педагогічних технологій - інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя є: зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.

Крім того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів. У профільних класах варто посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань із урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань», метою яких є реалізація та перевірка здібностей учнів.



Основними і обов'язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів. Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (наказ МОН України від 21.08.2013 р. № 1222).

ДОПРОФІЛЬНА ПІДГОТОВКА УЧНІВ ТА ПОГЛИБЛЕНЕ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ГАЛУЗІ «МИСТЕЦТВО» У 2014-2015 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо - естетичної освіти є її наскрізність та наступність.

Важливу роль у допрофільній підготовці відводиться факультативним курсам та курсам за вибором, що реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями впродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом.

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін - запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів і курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати та створення належних умов для їх опанування. Міністерством освіти і науки України сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів.

До збірника програм факультативних курсів та курсів за вибором музичного спрямування увійшли програми з навчання гри на бандурі, електронних музичних інструментах, програми з ритміки, хорового класу, основ культурології, театру, музичного краєзнавства та інші.

У збірнику програм художнього спрямування представлено програми з художньої праці, дизайну, графіки, креслення, українського народного мистецтва, історії образотворчого мистецтва, етикету тощо.

Для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю підготовлені збірники програм із профільних предметів (вид. «Ранок», 2009 р.). До збірника програм музичного профілю увійшли програми профільних предметів: музична грамота і сольфеджіо, хоровий та сольний спів, музична література, історія музичного мистецтва, музичний інструмент. Збірник програм художнього профілю складають програми з рисунку, живопису, композиції, комп'ютерна графіка, ліплення, художньої праці.

Профільні предмети реалізують цілі, завдання і зміст конкретного профілю. Вони належать до інваріантної складової навчального плану, тобто є обов'язковими для учнів, які навчаються в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів.

Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема, може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

Із новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує нові навчальні програми, інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітньої галузі «Мистецтво» в шкільному навчально-виховному процесі.



Результатом навчання учнів у школі в галузі художньо-естетичної освіті має стати не тільки система художніх знань і вмінь, на що традиційно спрямовувалась мистецька освіта попередніх десятиліть, а також система особистісних художньо-естетичних цінностей та компетентностей - важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними цінностями й власними світоглядними позиціями, естетичними смаками. Вектор освіти й виховання має спрямовуватись у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення в кінцевому рахунку творчої індивідуальності кожного учня.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка