Методичні рекомендації мон україни щодо вивчення



Скачати 399.1 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації17.04.2016
Розмір399.1 Kb.
1   2   3

Підручники з української літератури для п'ятого класу супроводжуються навчально-методичними комплектами, які допоможуть учителеві краще зорієнтуватися в дидактичних концепціях, на які ці зразки навчальної літератури спираються, ефективніше налагодити роботу за ними й дібрати найбільш відповідні їм методики. Наприклад, підручник з української літератури авторки Р. В. Мовчан вийшов у світ із хрестоматією для додаткового читання, яка містить біографічні матеріали про письменників та зразки їхньої творчості (Допитливому читачеві: Хрестоматія з української літератури для додаткового читання у 5-му класі загальноосвітніх навчальних закладів./ Упорядник Р. В. Мовчан. - К.: Генеза, 2005. - 352 с.), та книжкою для вчителя, у якій зібрано ряд методолого-методичних матеріалів та добірки літературознавчого характеру (Мовчан Р. В. Українська література: Книга для вчителя. - К.: Генеза, 2005. - 248 с.). Повний навчально-методичний комплект пропонується й до підручника з української літератури Л. П. Шабельникової: Українська література: Книга для додаткового читання в 5 класі/ Упорядник Л. П. Шабельникова. - К.: Грамота, 2005. - 320 с.; Воєвода З. Я. Українська література. 5 клас: Книга для вчителя. - К.: Грамота, 2005. - 224 с.; Шабельникова Л. П. Українська література. Тематичне оцінювання. 5 клас. Зошит. - К.: Грамота, 2005. - 104 с.

Учитель-словесник може звертатися й до методичної літератури, яка допомагає організувати ефективне вивчення української літератури за кожним із підручників, тобто посібників універсального змісту й методичних систем. Зразком такої літератури може слугувати посібник для вчителя відомого фахівця з методики української мови та літератури Г. К. Дмитренко (Г. К. Дмитренко. Уроки української літератури в 5 класі. - К.: Національний підручник, 2005. - 240 с.). Посібник розроблено за чинною програмою з літератури, він чітко структурується за її розділами й містить систему запитань для роботи над біографічним матеріалом і текстами, творчі, пошукові, ігрові, тестові завдання, запитання для перевірки знань та вмінь учнів. Представлено в підручнику також і конспекти уроків розвитку зв'язного мовлення та позакласного читання.

Перелік основної науково-методичної літератури, яку можна рекомендувати вчителеві-словеснику, що працюватиме в п'ятому класі, зосереджений у бібліографічному покажчику «Перехід загальноосвітньої школи на 12-річну систему навчання» (див.: Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2006. - № 1. - С.137-143; Дивослово. - 2006. - № 4. - С.60-61 та ін.). У покажчику наведено дані про джерела, у яких друкувалися програми з української літератури, подано бібліографічні довідки про підручники, які використовуватимуться в навчальному процесі, описано склад навчально-методичних комплектів до них, названо найцікавіші методичні матеріали, що друкувалися у фаховій пресі. До початку нового навчального року буде підготовлено повніший варіант цього покажчика та аналогічний матеріал на допомогу вчителеві, що працюватиме в шостому класі.

Підручникове забезпечення вивчення курсу української літератури в шостому класі на сьогодні вже розроблено й нині завершується його підготовка до друку. У 2006-2007 році це будуть підручники таких авторів: Авраменко О. М., Шабельникова Л. П. (видавництво «Грамота»), Мовчан Р. В. (видавництво «Генеза»).

Так само, як і торік, ці підручники матимуть повне навчально-методичне забезпечення у вигляді цілісного комплекту (хрестоматія для додаткового читання, книга для вчителя, зошит для тематичного оцінювання та ін.).

Вагомим доповненням до комплексу навчально-методичної літератури з україністики, схваленим Міністерством освіти і науки України до використання при вивченні української літератури, слугуватимуть серії тематичних антологій та видання із серії «Шкільна бібліотека», підготовлені до друку видавництвом «Грамота» («Відлуння десятиліть», «Далекі зірниці», «Таємниці віків», «Світанок Вітчизни», «Спадщина поколінь», «Великий Каменяр», «Чудові пересмішники», «Віщий гомін», «Перлини духовності», «Шляхи сподівань», твори М. Хвильового, В. Винниченка, А. Кащенка, Гр. Тютюнника, Б. Антоненка-Давидовича та ін.). Велику практичну цінність мають і можуть ефективно використовуватися при вивченні української літератури й книжкові серії, підготовлені іншими видавництвами України («Освіта», «БАО» та ін.).

Найповніша інформація про навчально-методичну літературу, схвалену Міністерством освіти і науки України до використання при вивченні української літератури в наступному навчальному році, міститься в «Переліку програм, основної й додаткової літератури, що рекомендовані МОН України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах», який друкуватиметься в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

На допомогу вчителеві української літератури підготовлено збірник довідкових матеріалів «Книга вчителя української літератури» (Х.: Торсінг плюс, 2006), у якому містяться чинні нормативно-правові акти вищих органів влади України, Міністерства освіти і науки України в галузі загальної середньої освіти, що регулюють вивчення цього предмета, методичні матеріали, що сприяють ефективному налагодженню його викладання.

Значною допомогою для вчителя-словесника щодо підтримання на належному рівні професіоналізму, зорієнтованості в головних тенденціях розвитку сучасної методики вивчення предметів філологічного циклу, вироблення та вдосконалення власного педагогічного стилю стане використання в процесі підготовки до професійної діяльності матеріалів фахової преси: видань Міністерства освіти і науки України (журнали «Дивослово», «Бібліотечка «Дивослова», «Українська мова та література в середніх школах, ліцеях, гімназіях та колегіумах», газета «Методичні діалоги»), видань, які виходять друком за сприяння міністерства (газети «Українська мова та література», «Українська мова та література. Бібліотечка», «Вивчаємо українську мову та літературу»), журналів Національної академії наук України («Слово і час») та Академії педагогічних наук України («Українська мова та література в школі», «Українська література в школі») та провідних закладів вищої освіти («Урок української»). Значне збагачення інформаційного тла уроку вчитель зможе забезпечити, звернувшись також до популярних літературних часописів («Дніпро», «Київ», «Вітчизна», «Бористен» та ін.).

В умовах впровадження незалежного зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів, головною формою якого є тестування, слід пожвавити використання при вивченні української літератури тестових технологій, що допомагають об'єктивно визначати рівень знань школярів з літератури, сформованість у них відповідних умінь і навичок. Переваги тестування над іншими формами контролю навчальних досягнень учнів полягають у тому, що за їхньою допомогою знімається емоційне напруження школярів, характерне для проведення контрольних робіт, рівень володіння теоретичним та фактичним матеріалом перевіряється швидше, ніж при використанні традиційних методичних форм, самий процес перевірки великою мірою об'єктивізується та спрощується у своїй процедурі.

На сьогодні універсальної, стандартизованої моделі тестування з української літератури, яка б допомогла всебічно й об'єктивно оцінити навчальні досягнення школярів, поки що не розроблено, тому вчителі можуть використовувати якісні розробки тестових завдань, які друкуються у фахових виданнях словесників або виходять окремими збірниками, що мають схвалення науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України. Можливим є й використання вчителями-словесниками самостійно розроблених тестових зразків за умови, що ці завдання відповідають головним вимогам до методичних матеріалів такого типу.

Тестові завдання з української літератури, як і з будь-якого іншого предмета шкільного курсу, мають свою специфіку. Відповідно до призначення їх можна поділити на кілька різновидів: 1. Тести, що перевіряють засвоєння життя та творчості письменника. 2. Тести, що перевіряють знання тексту літературного твору. 3. Тести, що перевіряють уміння комплексно або частково, за одним із аспектів аналізувати літературний твір. 4. Тести, що перевіряють засвоєння літературознавчої теорії.

Тести двох перших різновидів покликані перевірити рівень засвоєння фактологічного матеріалу й не можуть уважатися визначальними в остаточному оцінюванні навчальних досягнень учнів; тести третього різновиду спонукають школярів до активного мислення, потужної інтелектуальної роботи, дають змогу виявити не тільки знання учнями тексту, але і його розуміння, й тому можуть використовуватися при тематичному оцінюванні; тести останнього різновиду покликані визначити засвоєння школярами основ теорії літератури й теж не є визначальними в оцінюванні школярів, а тільки в комплексі з іншими завданнями сприяють виробленню у них чіткої настанови на постійну, систематичну працю.

З точки зору форми тестові завдання з літератури можуть пропонувати кілька варіантів відповіді, з яких учневі слід вибрати правильну, можуть пропонувати провести паралелі між літературними явищами та поняттями, встановити певні зв'язки між ними, а також визначати зайві або пропущені елементи в представлених переліках тощо.

Кількість варіантів відповіді на тестове запитання, із яких учневі треба вибрати правильну, може бути різною й встановлюватися з урахуванням віку школярів: для учнів середньої школи таку кількість бажано обмежити трьома-чотирма варіантами, для старшокласників - чотирма-п'ятьма. Також слід враховувати, що мислення учнів середньої школи, як правило, конкретне й не надто активно спирається на оперування абстрактними поняттями, тож завдання для них слід добирати саме такого типу - якнайбільш конкретні, а саме: перевірка знання та розуміння тексту художнього твору, освоєності в теоретичному матеріалі, певною мірою - вміння застосовувати інформацію в практичній діяльності. Натомість старшокласники вже можуть оперувати абстрактними категоріями, здійснювати аналіз літературних явищ і понять, їх зіставлення й порівняння, встановлення зв'язків між ними та їх розчленування за певними показниками.

Найоптимальнішою і найефективнішою формою тестування є використання його роздрукованих варіантів, яке унеможливлює помилки, що трапляються при сприйнятті завдань на слух, і сприяє осмисленому сприйняттю запитання та усвідомленому визначенню відповіді на нього. Важливою передумовою якісного використання тестових завдань є також їх варіювання, яке передбачає звернення до кількох різновидів того самого завдання та убезпечує від списування між самими учнями.

Кількість тестів має пропорційно узгоджуватися з системою оцінювання за балами, тобто можливим є використання двадцяти чотирьох, дванадцяти, шести, чотирьох та іншої кількості тестових завдань, що даватиме змогу легко й точно оцінити роботу школярів. Тестові завдання треба використовувати не тільки на уроках контролю знань і вмінь школярів, але й під час вивчення та закріплення нового матеріалу, що буде гарним тренінгом для школярів, призвичаюватиме їх до виконання завдань такого типу. Також кожному вчителеві слід усвідомити, що навіть в умовах цілковитого переходу національної освітньої системи на незалежне зовнішнє оцінювання навчальних досягнень школярів актуальними для вивчення української літератури залишаються всі напрями роботи з літературної освіти молодих поколінь, тож згортати ці напрями або послаблювати їх інтенсивність ніяк не можна. Самостійний текстуальний аналіз художнього твору за однією чи кількома методами, осмислення літературних зразків школярами, формулювання власної оцінки виучуваних творів, характеристика їхніх змістових та мовно-стильових особливостей не можуть відсуватися на задній план, а повинні підпорядковувати собі всі інші дидактичні модуси, зокрема й тестування як форму контролю навчальних досягнень школярів з української літератури.

Для якісного впровадження в шкільну практику тестування як методичної форми обов'язковим є його систематичність, вписаність у загальну структуру уроку і продуманість методів його використання протягом усього навчального року, причому не тільки при проведенні тематичної атестації, а й під час вивчення нового матеріалу, на освоєння учнями алгоритмів виконання тестових завдань різних тематичних типів, рівня складності та структури, неодмінне здійснення аналізу результатів тестування, з'ясування типових помилок, яких припускаються учні, та визначення шляхів їх усунення. Тільки такий підхід до впровадження тестових технологій сприятиме якісному освоєнню їх сучасною школою.

В умовах розвитку інформаційних навчальних технологій слід інтенсивніше використовувати комп'ютерні програми та інші технічні засоби з української літератури, які сприяють зацікавленню школярів вивченням цього предмета, роблять урок методично змістовнішим та розмаїтішим, дають більше можливостей для самостійної роботи учнів, економлять час учителя, який відводиться на підготовку до заняття. Такі програми слід добирати з урахуванням технічної забезпеченості школи, зорієнтованості учнів у технічних засобах навчання. Нині на методичному ринку України пропонується чимало технічних засобів, які значно розширюють можливості подання навчального матеріалу, посилюють мотивацію навчальної діяльності, активно залучають учнів до вивчення українського письменства, розширюють коло завдань, які можуть бути вирішені в навчальному процесі. Тож сучасному вчителеві української мови та літератури слід постійно розвивати власну техніко-технологічну культуру, аби його праця була ефективною, відповідною вимогам часу, а його вихованці могли якісно працювати з використанням найновіших навчальних засобів.

Серед інших технічних засобів навчання особливу увагу слід звернути на продукцію, підготовлену видавничими структурами Всеукраїнського товариства «Просвіта». Ця продукція відзначається високим рівнем розробки, універсальністю й багатством представленого в ній матеріалу, легкістю й приступністю у використанні. Це насамперед компакт-диски та аудіокасети «Етнічна музика України» (14 частин), де зібрано зразки автентичного фольклору з різних куточків України і які збагатять інформаційне тло уроків вивчення української усної народної творчості; «Перлини української культури» (5 частин), де охоплено кращі надбання українського образотворчого та музичного мистецтва, представлено найвизначніші пам'ятки архітектури та історії України; компакт-диск «Т. Шевченко. Кобзар», який містить багатий тематичний матеріал із життя та творчості видатного поета й митця, у різноманітних формах знайомить школярів із його спадщиною; компакт-диски «Українські народні казки», серія навчально-ігрових програм «Дитяча колекція», комп'ютерні ігри україністичної тематики тощо. Надаються до ефективного використання при вивченні української літератури в загальноосвітній школі й матеріали інших розробників (наприклад, Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України та фірми «Квазар-Мікро Техно» тощо). Активніше слід використовувати й можливості інтернету, де представлено чимало сайтів, наповнених зразками класичної та сучасної української літератури (див., наприклад: www.pysar.net - «Бібліотека Кошового писаря» - класична українська література, www.poetryclub.com.ua - «Клуб поезії» - сучасна поезія, poetry.uazone.net - «Поетика» - українська поезія та переклади та ін.). Яскраво забарвити інформаційне тло уроків української літератури, забезпечити вивчення художнього твору в щонайширшому мистецькому контексті шляхом використання ілюстративного матеріалу та ознайомити школярів із найціннішими здобутками класичної та сучасної національної культури можна за допомогою сайтів культурологічного наповнення (див., наприклад: www.museum-ks.kiev.ua - Музей культурної спадщини; kobzar.info/memories/museums - Музеї Тараса Григоровича Шевченка та багато інших). Цікавий літературно-критичний матеріал та тексти художніх творів учитель-словесник може знайти на сайтах популярних фахових часописів (див.: www.book-courier.com.ua - «Книжковий кур'єр»; www.krytyka.kiev.ua - «Критика. Рецензії. Есе. Огляди» та ін.).



Підсумовуючи, слід зазначити, що українська література як навчальний предмет має колосальний розвитковий потенціал, комплексно впливає на становлення та подальший розвиток особистості дитини, її психо-емоційної сфери, інтелектуальних здібностей, морально-етичних та естетичних поглядів, духовних запитів. Тож саме вивчення цього стратегічно важливого предмета має вибудовуватися з урахуванням цих його потенційних можливостей, із якнайповнішим залученням його особистісно-творчих ресурсів та сугестивної сили.
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка