Методичні рекомендації мон україни щодо вивчення



Скачати 399.1 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації17.04.2016
Розмір399.1 Kb.
1   2   3




Вивчення української літератури в 7-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів із українською мовою навчання здійснюватиметься за однією з двох чинних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:
Українська література: 5-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання./ Укладачі Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, О. А. Камінчук, М. П. Бондар, М. М. Сулима, В. І. Сулима; керівник авторського колективу М. Г. Жулинський. - К.: Генеза, 2002. - 136 с.;
Українська література: 5-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання./ Укладачі О. М. Бандура, Н. Й. Волошина. - К.: Шкільний світ, 2002.

Орієнтовно навчальні години, що відводяться на вивчення курсу української літератури в одинадцятирічній загальноосвітній школі, можна розподілити так:



Клас

Загальна кількість навчальних годин

Текстуальне вивчення творів

Розвиток зв'язного мовлення

Позакласне читання

Виразне читання

Тематичне оцінювання

усно

письмово

7

70

48

4

4

4

4

6

8

70

48

4

4

4

4

6

9

70

52

4

4

2

2

6

10

70

52

2

4

4

2

6

11

70

52

2

4

4

2

6




Оцінювання результатів навчання української літератури здійснюється за «Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з літератури (українська, зарубіжна, літератури національних меншин)» (див.: Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2001. - № 15-16. - С. 8-10.; Дивослово. - 2001. - № 8.-С.21-22.). Можуть використовуватися також і «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів», друковані в складі програми з української літератури для дванадцятирічної школи (згадане видання. - С. 11.). Нині готується новий, доопрацьований варіант цих критеріїв, який враховуватиме зміни в освітній системі, перегляд її засадничих принципів, переосмислення завдань літературної освіти школярів, які припали на період, що пройшов від часу їх опублікування.

Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української мови та літератури й зарубіжної літератури міститься у відповідному методичному листі Міністерства освіти і науки України №1/9-301 від 28.04.2006 року. У цьому листі, зокрема, зосереджено найважливішу інформацію про види письмових робіт з української літератури, кількість тематичних контрольних робіт, контрольних творів, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета, їх перевірку й технологічні аспекти оцінювання тощо.

До нового навчального року буде розроблено та оприлюднено також методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень школярів з української літератури та їх оформлення в класному журналі; ці рекомендації друкуватимуться у фаховій пресі словесників.

В умовах поступового переходу старшої школи на основу профільного навчання актуально звучить проблема якісної розробки системи вивчення української літератури як профільного предмета та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій.

Попереднє фахове орієнтування школярів 5-7 класів із предметів філологічного циклу має здійснюватися за рахунок, по-перше, активного використання варіативної частини Типового навчального плану, а по-друге, шляхом упровадження в навчальний процес системи додаткової роботи школярів з літератури (гурткова робота, проведення факультативних занять, здійснення наукових досліджень, реалізація проектів літературної тематики, проведення фольклорної та літературно-краєзнавчої практики тощо).

У 8-9 класах ступінь використання варіативної складової навчального плану має значно зрости за рахунок впровадження факультативних курсів, що зміцнюватимуть загальнофілологічну та літературознавчу підготовку школярів, озброюватимуть їх фаховою термінологією та методикою здійснення літературознавчого дослідження. Велику роль у процесі професійної зорієнтованості школярів цього віку, у набутті ними чіткіших уявлень про майбутній фах, його специфіку та професіограму спеціаліста з цього фаху, у закладенні основ найголовніших фахових навичок відіграє й керована та спрямовувана вчителем самостійна робота школярів (науково-дослідницька діяльність, опрацювання додаткової літератури, підготовка проектів, участь у різнорівневих змаганнях тощо).



Згідно з Типовими навчальними планами для профільного навчання на ІІІ ступені загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 306 від 20 травня 2003 року, на вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах має відводитися така кількість годин:

Профіль

10

11

Універсальний

2

2

Філологічний

2 (+1)

2 (+1)

Спортивний

1,5

1,5

Фізико-математичний

1,5

1,5

Природничий

1,5

1,5

Технологічний

1,5

1,5

Суспільно-гуманітарний

2

2

Художньо-естетичний

2

2,5




Вивчення української літератури в профільних класах старшої школи здійснюється за такими програмами: у класах філологічного профілю (2 (+1) години на тиждень) - за програмою «Українська література. 10-11 класи: Навчальна програма для середньої загальноосвітньої школи з гуманітарним профілем./ Укладачі Г. Ф. Семенюк, В. І. Цимбалюк» (див.: Книга вчителя української мови та літератури. - Х.: Торсінг плюс, 2005. С.191-267.). Ці ж програми можуть використовуватися в гімназіях та ліцеях, де рівень підготовки та навчальні можливості школярів вищі порівняно із загальноосвітніми навчальними закладами, є змога виділити на вивчення української літератури більше навчальних годин і вчителі за рівнем свого професіоналізму зможуть забезпечити вивчення предмета на належно високому рівні (хоча самі класи визначаються як такі, що мають універсальний профіль);
у класах природничо-математичного профілю (1,5 години на тиждень у складі інтегрованого курсу «Література», який передбачає відведення на нього трьох навчальних годин на тиждень і пропорційне комбінування із зарубіжною літературою) - за програмою «Українська література: 10-11 класи. Програма для класів фізико-математичного, природничого, технологічного та спортивного профілів загальноосвітніх навчальних закладів із українською та російською мовою навчання./ Укладачі Р. В. Мовчан, В. Л. Федоренко» або за програмою «Українська література. 10-11 класи: Навчальна програма для середньої загальноосвітньої школи природничо-математичного профілю. / Укладачі Г. Ф. Семенюк, В. І. Цимбалюк» (див.: Книга вчителя української мови та літератури. - Х.: Торсінг плюс, 2005. - С.268-310.). Для збільшення кількості навчальних годин (у загальному підсумку до двох) на вивчення української літератури в класах цього профілю може використовуватися ресурс варіативної частини Типового навчального плану, в такому разі вивчення курсу української літератури в класах цього типу здійснюватиметься за програмами, призначеними для універсального профілю;
у класах художньо-естетичного профілю (2 години на тиждень у 10 класі, 2,5 години на тиждень в 11 класі) за програмою «Українська література: 10-11 класи. Програма для класів художньо-естетичного профілю з українською мовою навчання/ Укладачі Р. В. Мовчан, В. Л. Федоренко».

На сьогодні, на жаль, поки що відсутня цілісна концепція вивчення української літератури як профільного предмета, проте головні її складники та напрями реалізації визначити, безперечно, можна. Вивчення української літератури як профільного предмета передбачає розширення обріїв філологічного та загальногуманітарного мислення школярів, озброєння їх методикою здійснення аналізу художнього твору за складнішими (порівняно з класами універсального профілю) схемами, вивчення літературних явищ у щонайширшому світоглядно-філософському та культурологічному контексті доби, в зіставленні з типологічно спорідненими явищами світової та національної культури, зі світовим літературним процесом.

Глибшим також при профільному вивченні курсу української літератури є й освоєння школярами теорії літератури, поетики, стилістики та ін. Більша кількість годин на вивчення предмета має пропорційно спрямовуватися на всі складники й напрями літературної освіти школярів (життєписи письменників, текстуальне вивчення творів, розвиток зв'язного мовлення, позакласне читання, виразне читання, літературу рідного краю й ін.).

За умов профільного навчання зростає також можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або поглиблюючи методу його вивчення. Також у системі профільної освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються її форми.

В умовах переорієнтування освітньої системи на розвиток особистісної сфери школяра, обов'язкового врахування в моделюванні курсу освоєння ним основ наук його здібностей, можливостей, потреб і запитів, посиленні спрямованості навчально-виховного процесу на плекання творчих здібностей і обдарувань учнівської молоді, створення умов для якнайповнішої реалізації творчого потенціалу талановитих вихованців значно зростає роль і вага роботи вчителя української літератури з філологічно обдарованими школярами. Головні засади, принципи, форми й методи організації та проведення роботи з філологічно обдарованою учнівською молоддю визначатимуться й характеризуватимуться у відповідних методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України, які буде надрукувано до початку нового навчального року у фаховій пресі.

Систему філологічної освіти як профільної має забезпечувати також впровадження в практику вивчення спецкурсів (курсів профільного доповнення) та курсів за вибором (факультативних курсів). Курси другого різновиду можуть пропонуватися не тільки учням класів філологічного профілю, але й профілів нефілологічних та негуманітарних, курси першого різновиду призначені для класів філологічного профілю, причому вивчатися можуть не тільки в класах зі спеціалізацією української філології, але й у класах зі спеціалізацією іноземної філології та комбінованими спеціалізаціями. Програми таких курсів розроблено з урахуванням актуальних завдань філологічної освіти молодих поколінь та профільної підготовки учнів середньої школи, сучасного стану літературознавства та супровідних і допоміжних дисциплін, потреб і запитів школярів, кола їхніх зацікавлень та інтересів, а також узвичаєних форм підготовки фахівців філологічної спеціалізації. Серед інших спецкурсів найперше слід згадати такі:


- спецкурс «Основи теорії літератури» (10-11 класи; автор Н. В. Невінчана) покликаний забезпечити засвоєння школярами головних категорій і понять літературознавства, концептуального осмислення ними суті, змісту, форми, функцій явищ художньої літератури та літературознавчих понять, вироблення вмінь аналізувати й характеризувати художній твір зі змістового й формального погляду, підготувати їх до теоретичного сприймання, осмислення, оцінювання й відображення явищ літератури, осягнення літературного процесу як цілісного потоку подій та явищ.
- спецкурс «Українська фольклористика» (10-11 класи; автори М. К. Дми-тренко, Г. К. Дмитренко, Ю. М. Шутенко) спрямований на ознайомлення школярів із історією становлення та розвитку системи жанрів української усної народної творчості, змістовими й художніми особливостями фольклорних творів українців, на вироблення в них умінь і навичок аналізувати фольклорний твір у єдності його змісту й форми, відстежувати зв'язки між фольклором різних народів, а також розширюватиме поінформованість школярів щодо історії української фольклористики як науки, її інструментарію та найголовніших набутків.
- спецкурс «Прикладна поетика» (10-11 класи; автор О. Медведєва) сприятиме виробленню у школярів умінь аналізувати форму зразків художньої літератури, давати цілісну розгорнуту характеристику літературним творам з точки зору їхньої поетики, стилістики, а також збагачуватиме їхній літературознавчий інструментарій.
- спецкурс «Історія української літературної думки» (10-11 класи; автор Н. В. Невінчана) сприятиме глибшому осягненню школярами історії становлення та розвитку українського літературознавства, знайомитиме їх із найвидатнішими літературознавцями України, зміцнюватиме зорієнтованість в методиці літературознавчого дослідження.

Факультативні курси (курси за вибором) покликані комплексно зміцнювати літературознавчу підготовку учнів класів філологічного профілю, розширювати коло їхніх зацікавлень, побільшувати їхню зорієнтованість на предмети філологічного циклу, а учням нефілологічних профілів компенсувати нестачу гуманітарної підготовки. Міністерство освіти і науки України рекомендуватиме до використання в навчальному процесі програми таких факультативних курсів:


- курс за вибором «Сучасна українська література» (10-11 класи; автори В. І. Пахаренко, О. І. Месевря) вводитиме школярів у світ національного письменства останніх десятиліть, знайомитиме їх із чільними постатями українського постмодернізму та їхніми найяскравішими здобутками, формуватиме розуміння головних тенденцій сучасного літературного процесу в Україні, поглиблюватиме навички комплексного аналізу сучасного літературного твору;
- курс за вибором «Поезія як рід літератури» (10-11 класи; автор Л. Перенчук) знайомитиме школярів із системою віршування в українській літературній традиції та особливостями форми поетичного твору, сприятиме виробленню в них умінь здійснювати різноаспектний аналіз поетичного твору;
- курс за вибором «Сонет в історії української та світової літератури» (10 клас; автор В. Л. Федоренко) сприятиме глибшому ознайомленню школярів із сонетом, особливостями його змісту й форми, історією цього популярного поетичного жанру у світовому та українському письменстві, на прикладі найцікавіших зразків знайомитиме з вершинними здобутками цього жанру;
- курс за вибором «Українська усна народна творчість» (7-11 класи; автори М. К. Дмитренко, Г. К. Дмитренко, Ю. М. Шутенко) вводитиме школярів у світ національного фольклору, знайомитиме з особливостями цього різновиду художньої творчості, ідейно-художнім багатством кращих фольклорних зразків;
- курс за вибором «Література української діаспори» (9-11 класи; автор Л. В. Ку-ценко) знайомитиме школярів із українським літературними процесом поза межами нашої землі, його етапами, кращими літературними надбаннями українців із різних країн світу, чільними представниками діаспорної прози, поезії, драматургії;
- курс за вибором «Українська гумористична література» (9 клас; автор О. В. Ящук) сприятиме кращій зорієнтованості школярів у становленні та розвитку гумористично-сатиричної традиції в українському письменстві, ідейно-художніх особливостях українського гумору, творчості його найцікавіших представників;
- курс за вибором «Празька поетична школа» (автор Л. В. Куценко) знайомитиме старшокласників (10-11 класи) із таким унікальним явищем в історії національної культури, як творчість поетів «Празької школи», їхніми життєвими та творчими долями, головними тематичними напрямами їхньої поезії, складниками та особливостями їхнього поетичного світу;
- курс за вибором «Українська драматургія ІІ половини ХІХ - початку ХХ ст.» (автор Л. В. Куценко), розрахований на вивчення в 10 класі протягом року (часовий формат - 1 година) та покликаний глибше ознайомити школярів із вершинними здобутками національної драматургії часів її найбільшого розквіту, пов'язаних із діяльністю представників «театру корифеїв», особливостями змісту та форми їхніх утворів;
- курс за вибором «Українська література постмодерну» (автор В. М. Москальчук), пропонований для вивчення протягом двох років (10-11 класи) і розрахований на 35 годин за рік (1 година на тиждень), знайомитиме старшокласників із сучасним українським письменством (від 70-х років до сьогодення), світоглядними, художніми та стильовими орієнтирами літераторів нашого часу, специфікою постмодерного світосприйняття, специфіку змісту та форми його виявів, прищеплюватиме вміння аналізувати літературні явища цього періоду із застосуванням найновіших методик.

Деякі факультативні курси та спецкурси мають повне навчально-методичне забезпечення (див., наприклад: Невінчана Н. В. Теорія літератури в школі: У двох частинах. - К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2004.). Деякі програми забезпечуються також науковою літературою та посібниками хрестоматійного типу. Наприклад, учителі, які працюватимуть за програмами факультативних курсів з українського фольклору, підготовленими М. К. Дмитренком, Г. К. Дмитренко та Ю. М. Шутенко, зможуть використати монографії їхніх авторів (Дмитренко М. К. Українська фольклористика: історія, теорія, практика. - К.: Редакція часопису «Народознавство», 2001. - 576с.; Дмитренко М.К. Українська фольклористика ІІ половини ХІХ ст. - К.: Сталь, 2004. -384 с. та ін.) та впорядковані ними фольклорні збірки (Українські приказки та прислів'я. - К., 2000; Анекдоти про сімейне життя. - К., 2002; Народні байки. - К., 2003; Народні загадки. - К., 2001; Українські народні казки. - К., 2004; Ігрові веснянки. - К., 2005; Народний сонник. - К., 2005 та ін.). Для більшості з факультативних і спеціальних курсів навчально-методичне забезпечення розробляється й готується до друку, оскільки тільки з належним супроводом вивчення того чи іншого факультативного курсу буде ефективним, а працю вчителя й учня буде поставлено на високому рівні.

Повний комплект програм спецкурсів та факультативних курсів, які забезпечуватимуть вивчення української літератури як профільного предмета і на сьогодні мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, готується до друку у видавництвах «Педагогічна преса» та «Шкільний світ». Маючи змогу вибрати з цілого ряду пропонованих програм профільного доповнення курсу української літератури, вчитель-словесник матиме можливість узгоджувати додаткову роботу щодо набуття дітьми попередніх уявлень про свій майбутній фах із власними професійними можливостями, із можливостями та інтересами самих учнів.

Названими спецкурсами та факультативами комплект програм для профільного вивчення української літератури, підготовлений Міністерством освіти і науки України, не вичерпується, слід сподіватися, що й програми інших подібних курсів сприятимуть піднесенню рівня літературної освіти школярів. На регіональному рівні можуть використовуватися програми, авторами яких є досвідчені, висококваліфіковані вчителі, працівники методичних служб, науковці. Перед використанням у навчальному процесі області, району чи міста ці програми мають пройти належну фахову оцінку та можуть бути затверджені відповідними кафедрами обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська література вивчатиметься за програмою: Українська література: 6-12 класи. Програми для вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання / Автори Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, О. А. Камінчук, М. П. Бондар, М. М. Сулима, В. Л. Федоренко./ Програми для вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів: гуманітарні предмети. - К.: Педагогічна преса, 2006.

Вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах має належне навчально-методичне забезпечення. Добираючи підручникову літературу для налагодження вивчення предмета, учитель-словесник має орієнтуватися на її відповідність власним методичним поглядам, сучасному станові літературознавчої та методичної науки, навчальним можливостям дітей та конкретним завданням їхнього всебічного розвитку.

Вивчення української літератури в п'ятому класі наступного навчального року здійснюватиметься за одним із підручників:Мовчан Р. В. Українська література: Підручник для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Генеза, 2005. - 240 с.;Шабельникова Л.П. Українська література: Підручник для 5-го класу. - К.: Грамота, 2005. - 296 с.; Цимбалюк В. І., Потіха В. В. Українська література: Підручник для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Навчальна книга, 2005. - 288 с.

Кожен із цих підручників відповідає чинній програмі, спирається на самобутню дидактичну концепцію, відповідає вимогам до навчальної літератури такого типу, вибудовується відповідно до оновленого розуміння мети й сутності літературної освіти молодих поколінь, враховує сучасний стан літературознавчої та методичної науки. Ці підручники можуть використовуватися в навчальних закладах різних типів і в учнівських колективах із різним ступенем літературної підготовки. Система завдань і запитань, пропонована в підручниках, оптимально узгоджується з віковими особливостями сприйняття учнями художньої літератури, враховує запити, потреби й досвід сучасного школяра, пробуджує його самостійну думку, спонукає до творчості. Ілюстративний матеріал, дібраний для підручників, зацікавлюватиме дітей вивченням літератури, сприятиме глибшому осягненню ними виучуваного матеріалу.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка