Методичні рекомендації класному керівникові, щодо організації профільного навчання і допрофільної підготовки в 9-х класах



Скачати 222.85 Kb.
Дата конвертації01.04.2016
Розмір222.85 Kb.
Методичні рекомендації класному керівникові, щодо організації профільного навчання і допрофільної підготовки в 9-х класах

Допрофільна підготовка повинна починатися зі спланованих дій з інформування учнів та їхніх батьків про освітні можливості територіально доступної їм освітньої мережі. Школярі та їхні батьки повинні отримати відомості про різні навчальні заклади загальної, професійної освіти, де учні зможуть продовжити освіту після базової школи. Доцільно проводити шкільні,міжшкільні олімпіади, дні відкритих дверей, видавати інформаційні матеріали, які знайомлять учнів із специфікою вимог і особливостями профільного навчання в різних освітніх закладах району.



Слід передбачити здійснення ряду заздалегідь спланованих заходів, спрямованих на вирішення поставлених завдань. По суті, інформаційна робота повинна стати «змістовною подорожжю» для учнів по освітній території, для чого необхідно спланувати відповідний маршрут, форми, дати, конкретні домовленості про час і форми заходів з керівниками освітніх установ. Частина часу, ймовірно кілька годин в цілому, слід буде передбачити на внутрішкільну (урочну або лекційно-семінарську) складову інформаційної роботи, коли необхідно буде відповідати на запитання учнів, узагальнювати отриману ними інформацію та ін. Пропонуємо методичні рекомендації класному керівникові, щодо організації профільного навчання і допрофільної підготовки в 9-х класах.

Функції класних керівників:

  • Організація процесу інформування учнів і батьків про створювані системи профільного навчання;

  • Координація діяльності педагогів, що працюють з учнями 9-х класів;

  • Організація учнів до участі в різних заходах по збору інформації для «портфоліо»; Консультування учнів з питань вибору профілю навчання;

  • Аналіз та оцінка результатів.

Виходячи з перерахованих вище функцій, визначимо діяльність класних керівників з допрофільной підготовки учнів.

Основні напрямки роботи класного керівника:

  • Інформаційна робота з учнями та їхніми батьками. Інформування батьків про діяльність освітнього закладу з допрофільного і профільного навчання (суть експерименту, навчальний план, перелік навчальних курсів за вибором, можливість навчання у профільних класах). Надання дітям і батькам відомостей про різні установи загальної, професійної освіти, де учні зможуть продовжити освіту після основної школи (розповсюдження «освітньої мапи» міста, району,області). Організація «подорожі по« освітній мапі ».

  • Профільна орієнтація, спрямована на надання учням психолого-педагогічної підтримки в проектуванні варіантів продовження навчання у профільних і непрофільних класах старшої школи, в установах професійної освіти. Співпраця класних керівників з фахівцями служби зайнятості, психологом і батьками учнів підвищить ефективність професійної орієнтації дев'ятикласників.

  • Психолого-педагогічна діагностика. Діагностика інтересів, здібностей, освітнього запиту школярів з урахуванням думки їхніх батьків і педагогів здійснюється за допомогою анкетування, тестування, співбесід, проведення фокус-груп, інших методів, спільно з психологом.

  • Аналіз та оцінка результатів допрофільной підготовки в класі. Зразковими критеріями готовності учнів 9-х класів до вибору профілю навчання в старшій школі можуть виступати:

  • вираженість ціннісних орієнтацій, які пов'язані з профілем навчання і відповідними йому напрямками післяшкільної освіти;

  • представленість індивідуально вираженої цілі профільного навчання;

  • інформаційна підготовленість щодо значущості профільного навчання для подальшого продовження освіти, життєвого, соціального та професійного самовизначення;

  • наявність досвіду з освоєння навчального матеріалу, освоєння компетенцій, затребуваних у профільному навчанні;

  • результати проходження школярами етапів профільної орієнтації повинні бути сформовані у вигляді резюме документа ( «щоденник вибору профілю», «мапа вибору профілю» тощо). (див. таблицю).


Зміст діяльності класного керівника

на етапі допрофільної підготовки

Этап

Зміст

діяльності



Можливі форми і методи

К-ть годин

Примітки

У межах навчального плану

Позашкільна робота

Пропедевтичний(«хочу»)

  1. . Інформування батьків про створення системи профільної підготовки, про діяльність освітнього закладу по допрофільному та профільному навчанню.

  2. . Інформування учнів про створення системи профільної підготовки, про цілі і зміст допрофільного навчання.

3. Попередня діагностика школярів з урахуванням думки їхніх батьків.

4.Консультації для школярів з оформлення та ведення підсумкового документа з профільної орієнтації.




- Класні батьківські збори «Значення допрофільної підготовки для вибору профілю та місця навчання в 10 класі»;

- Презентація курсів за вибором (елективних курсів допрофільної підготовки);

- Оформлення стенду «Профільне навчання і допрофільна підготовка», тощо.

- Заняття, передбачені навчальним планом (реальні і віртуальні екскурсії, перегляд відеофільмів, самостійна робота з джерелами інформації, відвідування «Днів відкритих дверей» та ін);

- Презентація курсів за вибором;

- Класні години за планом класного керівника;

- Анкетування батьків;

- Анкетування учнів для виявлення їхніх інтересів, здібностей, освітнього запиту

Заняття, передбачені навчальним планом з ведення та оформлення «щоденників вибору профілю» «мапи вибору профілю» тощо


4

2

2



1


1

1

1



2

1


Батьківські збори є логічним продовженням загальношкільного зібрання присвяченого профільному навчанню.

Робота ведеться з використанням «освітньої мапи» міста,району.

Спільно зі шкільним психологом.


Основний («можу»)

1. Інформування батьків і учнів про особливості підсумкової атестації випускників основної школи.

2. Профільна орієнтація учнів



- Батьківські збори: «Портфоліо або папка індивідуальних досягнень»;

- Заняття, передбачені навчальним планом;

- Індивідуальні консультації для учнів та їхніх батьків;

- Консультування учнів з питання вибору профілю навчання (у межах навчального плану);

- Заняття, передбачені навчальним планом (з активізації діяльності учнів по збору Інформації для «портфоліо»);

- Класні години за планом класного керівника.



1

2

2




1

2


Для класних керівників 9-х класів з 201..-201.н.р.

Спільно зі шкільним психологом.



Завершальний

1. Діагностика «на виході», повторне використання діагностичних матеріалів (або окремих їхніх елементів), які були використані на пропедевтичному етапі.

2. Аналіз та оцінка результатів допрофільної підготовки




- Анкетування батьків;

- Анкетування учнів для виявлення їхніх інтересів, схильностей, здібностей, освітнього запиту (на заняттях передбачених навчальним планом);

- Організація дня «занурення» у проблему (у межах навчального плану);

- Організація роботи з «матрицями»(«схемами») альтернативного вибору для учнів їх батьків і вчителів;

- Загальні збори класу, присвячені підсумкам допрофільної підготовки.


1

5

1




1

1

1




Спільно зі шкільним психологом.

Якщо це передбачено навчальним планом освітнього закладу по профільній підготовці.



Годин за рік

21

12




Методичні рекомендації упровадження

допрофільної підготовки учнів

Відповідно до Концепції профільного навчання допрофільна підготовка здійснюється у 8 - 9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння усвідомленому вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі.

Методичні рекомендації спрямовані на допомогу в/організації допрофільної підготовки вчителям, психологам, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів і місцевих органів управління освітою.
Структура допрофільної підготовки і форми її реалізації
Основними складовими допрофільної підготовки є вивчення окремих предметів на диференційованій основі, курси за вибором, інформаційна робота, профільна орієнтація.
Курси за вибором у складі допрофільної підготовки
Основна мета курсів за вибором - сприяти самовизначенню школяра щодо профілю навчання. При виборі й розробленні курсів за вибором необхідно враховувати такі вимоги до них: варіативний характер, достатня (надлишкова) кількість (для забезпечення учнів можливості реального вибору), короткотривалість - 8 - 16 годин (дасть можливість школяру протягом навчального року змінити, у разі потреби, декілька курсів за вибором), завершеність, оригінальний зміст.

Набір курсів за вибором слід визначити наприкінці навчання в 7 класі на основі опитування, анкетування, співбесіди тощо. Зміст курсів за вибором допрофільної підготовки не повинен дублювати зміст предметів, містити не лише інформацію, що розширює знання з навчальних предметів, але й знайомить учнів із способами діяльності, необхідними для успішного опанування програмового матеріалу з того чи іншого профілю навчання. Власне, курси за вибором повинні допомогти учням реально оцінити свої можливості і зорієнтувати їх на подальший вибір профілю навчання. Для формування інтересу і позитивної мотивації до обрання того чи іншого профілю навчання через опанування нових аспектів змісту і складніших способів діяльності, зміст курсів за вибором допрофільної підготовки має містити цікавий пізнавальний і розвивальний матеріал і матеріал, що виходить за рамки навчальної програми. При виборі курсу вчитель має передбачати результативність навчання учнів.


Умовно курси за вибором можна розділити на два види:

а) предметні (або предметно-зорієнтовані), б) міжпредметні (або орієнтаційні).

Предметні курси є пропедевтичними стосовно профільних загальноосвітніх предметів підвищеного рівня і дають можливість учневі реалізувати свої здібності та інтереси до обраної освітньої галузі, пересвідчитися у власній готовності засвоювати предмети цієї галузі в старшій школі на рівні профільного навчання. Зміст і форма організації предметних курсів мають бути спрямовані на поглиблене вивчення окремих тем.
Міжпредметні курси допомагають школярам зорієнтуватися в сучасному світі професій, познайомитися зі специфікою різних видів діяльності. Ці курси за вибором можна організовувати у вигляді навчальних модулів і проводити протягом місяця або семестру.

Форми навчання у процесі вивчення курсів за вибором можуть бути як академічними (урок, практикум, лекція, семінар тощо) так і орієнтованими на інноваційні педагогічні технології (комунікативні методи, групові, дослідницька діяльність, метод проектів, розробка індивідуальних навчальних планів тощо).


Інформаційна робота як складова допрофільної підготовки

Інформаційна робота - це організоване ознайомлення учнів 8 - 9 (особливо 9) класів, а також їхніх батьків з освітніми закладами регіону чи міста для можливого продовження освіти після закінчення основної школи, вивчення умов прийому, особливостей організації навчально-виховного процесу, освітніх програм, відвідування "днів відкритих дверей" у вищих навчальних закладах тощо. У кожній області, районі слід створити "освітню карту" з детальною інформацією про всі загальноосвітні навчальні заклади, установи додаткової освіти, інші організації на території району, мікрорайону, на базі яких буде здійснюватися допрофільна підготовка і профільне навчання.


Профільна орієнтація як складова допрофільної підготовки
Профільна орієнтація зорієнтована на виявлення психолого-педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.

Підготовка учнів до ситуацій вибору профілю навчання здійснюється в три етапи: пропедевтичний, основний, завершальний.

На першому (пропедевтичному) етапі необхідно з'ясувати освітні запити учнів, які закінчують 7 клас. Цей етап включає: попередню діагностику освітнього запиту учнів з урахуванням думки їхніх батьків, основних мотивів подальшого вибору, інтересів і нахилів. У результаті такої роботи з'являється можливість диференціювати учнів відповідно до їхніх потреб у різних варіантах допрофільної підготовки.
Другий (основний) етап (для восьмикласників) включає: навчання способів вибору профілю; організацію психолого-педагогічної діагностики щодо нахилу до того чи іншого напряму освітньої діяльності в умовах профільного навчання; виявлення основних проблем у виборі профілю навчання.
Третій (завершальний) етап (для дев'ятикласників) передбачає: виявлення відповідності між можливостями школяра і вимогами профілю навчання, що обирається; оцінку і самооцінку готовності школяра до ухвалення рішення про вибір профілю навчання в старшій школі;співвіднесення аргументів "за і проти" зробленого вибору профілю навчання за участі самого учня, його батьків і вчителів.

Формами реалізації допрофільної підготовки є: активні та інтерактивні уроки (інтелектуально-творчі ігри, діалог, дискусія, екскурсія - залучення учнів до відвідування станцій технічної творчості, юних натуралістів тощо), практикуми, лабораторні роботи курси за вибором, лабораторні заняття, майстерні, творчі проекти, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі, факультативи, предметні гуртки, секції, виставки, конкурси, наукові товариства учнів. Мала академія наук (МАН), науково-практичні конференції, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо. Доцільно застосовувати змагання, імітаційне моделювання, трибуну лідера, дослідницьке проектування, винахідництво тощо. Це сприяє прискоренню самовизначення учня, розкриттю його природних здібностей, прояву ініціативи, розвитку творчості, орієнтації на певну сферу професійної діяльності.


Роботу з допрофільної підготовки доцільно організовувати за кількома напрямами, завдання і зміст яких наведено в поданій таблиці.
Завдання і зміст основних напрямків допрофільної підготовки

Зміст та організація допрофільної підготовки


Основні принципи допрофільної підготовки
Допрофільна підготовка учнів 8 - 9 класів основної школи буде успішною за умови дотримання педагогами таких основних принципів:
1) особистісно-орієнтована спрямованість усіх складових підготовки;

2) варіативність і свобода вибору учнями курсів за вибором (завдяки цим принципам має відбутися самовизначення учнів, формування їхньої особистої відповідальності за зроблений вибір; учні повинні мати можливість відвідувати курси за вибором з різних профілів навчання);

3) поглиблення і розширення змісту освіти;

4) забезпечення умов для самореалізації і усвідомлення старшими підлітками своєї індивідуальності;

5) індивідуалізація навчально-виховного процесу (нечисленні групи, індивідуальні навчальні плани);

6) активність школярів (самовизначення щодо майбутнього профілю навчання відбуватиметься через конкретні проби евристичного характеру);

7) відкритість системи допрофільної підготовки (проведення атестації і комплектування профільних класів незалежними експертами).
Моделі допрофільної підготовки
Допрофільна підготовка у 8 - 9 класах здійснюється за тими ж основними напрямами і відповідними до них профілями, що передбачає профільне навчання в 10 - 12 класах(*): природничо-математичний (фізико-математичний, математичний, агрохімічний, фізико-хімічний, фізичний, біолого-хімічний, біолого-фізичний, біолого-географічний, біотехнологічний, хіміко-технологічний, екологічний); суспільно-гуманітарний (історичний, правовий, філософський, економічний); філологічний (української філології, іноземної філології, історико-філологічний); технологічний (технологічний, інформаційно-технологічний); художньо-естетичний (художньо-естетичний); спортивний (спортивний).
---------------

(*) - Наказ МОН України N 35 від 07.05.2007 "Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 N 132 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи".


У разі потреби загальноосвітні навчальні заклади можуть у межах визначених профілів навчання укладати робочі навчальні плани з іншими профілями: хіміко-біологічним, економіко-географічним, правовим тощо. За неможливості чи відсутності потреб в організації профільного навчання і відповідно допрофільної підготовки використовується загальноосвітній варіант навчального плану, складений відповідно до академічного рівня змісту освіти, - універсальний. У ньому навчальний час розподілено. рівномірно між базовими загальноосвітніми навчальними предметами, при цьому дещо розширено вивчення окремих навчальних предметів, доповнено інваріантну складову типових навчальних планів додатковими

предметами, курсами за вибором, факультативами. Навчальні предмети і курси за вибором визначаються загальноосвітніми навчальними закладами в межах гранично допустимого навчального навантаження на учня з урахуванням інтересів і потреб учнів та рівня забезпеченості навчального закладу.


Допрофільна підготовка здійснюється за рахунок варіативної складової змісту освіти Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів 8 - 9 класів.

Оптимальний обсяг підготовки учнів має становити не менше 35 - 70 навчальних годин на рік.


Орієнтовна структура навчального плану допрофільної підготовки

Для організації допрофільної підготовки і переходу до профільного навчання органам управління освітою спільно з органами місцевого самоуправління рекомендується провести таку підготовчу роботу:


- визначити кількість навчальних закладів, в яких здійснюватиметься допрофільна підготовка учнів 8 - 9-х класів (загальноосвітні навчальні заклади, гімназії, ліцеї, коледжі, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, позашкільні навчальні заклади, вищі навчальні заклади тощо);

- організувати інформаційну роботу в загальноосвітніх навчальних закладах та серед батьків;

- проаналізувати можливі варіанти взаємодії навчальних закладів (школа-школа, школа-гімназія, школа-ліцей, школа-коледж, школа-міжшкільний навчально-виробничий комбінат, школа-вищий навчальний заклад тощо), включаючи академічні, організаційні, економічні аспекти взаємодії.
Організаційні моделі здійснення допрофільної підготовки
Необхідно розробити організаційні моделі допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів у різних варіантах: в однопрофільних і багатопрофільних школах; профільних школах інтернатного типу; навчально-виховних комплексах (НВК); міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (МНВК); школах у поєднанні з ПТНЗ; профільних загальноосвітніх школах разом із ресурсним центром для використання іншими закладами мікрорайону (шкільного округу, регіону) тощо.

Пропонуємо три організаційні моделі до профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів:


Допрофільна підготовка в межах одного загальноосвітнього навчального закладу
Переваги цієї моделі в організаційній простоті, учні гарантовано отримують запланований зміст освіти в рамках визначеного навчального часу на одній території. Ця модель допускає тісніший зв'язок усіх напрямів допрофільної підготовки, а саме: інформаційної роботи, курсів за вибором, психолого-педагогічного супроводу допрофільної підготовки. Недолік моделі - при нечисленному складі учнів мала ймовірність вибору того чи іншого курсу за вибором, а також недостатність кадрового і матеріально-технічного ресурсів.
Допрофільна підготовка в рамках мережі загальноосвітніх навчальних закладів
У рамках цієї моделі курси за вибором пропонуються закладами різних типів і видів, що розташовані на одній компактній території (у малому містечку або в мікрорайоні великого міста). Учням надається можливість вибрати курс із запропонованого переліку.

Перевага цієї моделі - підвищення варіативності освітніх програм, збільшення можливостей вибору для учня. Крім того, учні не тільки засвоюють навчальну програму курсу за вибором, але й знайомляться із закладом (установою), що їх зацікавив. Ризик застосування такої моделі - організаційна складність, у тому числі в забезпеченні фінансування навчально-виховного процесу. Ускладнюється також організація психолого-педагогічного супроводу в частині моніторингу засвоєння учнями курсів за вибором.


Умови реалізації допрофільної підготовки
Успішність реалізації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів передбачає:
- створення відповідної нормативно-правової бази (підготовка концепції допрофільної підготовки, положення про курси за вибором, інструктивних листів, наказів щодо організації окремих аспектів допрофільної підготовки, запровадження портфоліо тощо);

- навчально-методичне забезпечення допрофільної підготовки (створення навчальних програм курсів за вибором, орієнтовних навчальних планів для деяких можливих профілів навчання, підручників, навчальних і методичних посібників, методик, засобів навчання);

- створення психологічного супроводу допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів (проведення діагностики з виявлення нахилів, спрямованості і мотивації учнів до певного профілю навчання, того чи іншого виду діяльності; моніторинг успіхів школярів у процесі освоєння курсів за вибором; індивідуальні консультації, групові тренінги тощо);

- підготовка і перепідготовка педагогів основної школи до роботи в умовах допрофільної підготовки (директорів, заступників директорів, класних керівників, учителів, соціальних педагогів і шкільних психологів);

- розроблення механізму фінансування допрофільної підготовки.

На етапі допрофільної підготовки важливо створити умови для випробування учня в навчальній діяльності різних видів. Вона має здійснюватися на діагностичній основі і виявляти не лише професійні орієнтації учнів, схильності в різних галузях знань, а й формувати інтереси, потреби, самомотивоване самостійне навчання як усвідомлену навчальну діяльність. Ці форми мають широко використовуватися у старшій школі.

На цьому етапі важливим стане своєчасне оцінювання комплексу індивідуальних особливостей підлітка з урахуванням його готовності до успішного навчання за певним профілем навчання; запобігання дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов'язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо, щоб учень усвідомив себе суб'єктом вибору профілю навчання.

Допрофільна підготовка потребує психологічного супроводження, соціологічних вимірювань, накопичення бази бажаного у зіставленні з можливим.





Приложение 1

Анкета для учащихся 8-х классов

Дорогой друг!

Предлагаем тебе ответить на вопросы этой анкеты. Это займет только несколько минут.

Заполнить анкету несложно. Внимательно прочитай каждый вопрос и обозначай кружочком тот вариант ответа, который тебе больше подходит.

Обрати внимание: этот опрос не является проверкой твоих знаний. В анкете не следует указывать твою фамилию и имя.

Благодарим тебя за ответы на вопросы.

1. Какие курсы по выбору ты бы хотел изучить?

Отметь в анкете все названия выбранных курсов.

(Предлагается примерный перечень курсов по выбору)

2. Готов ли ты для изучения курсов по выбору посещать другие общеобразовательные учебные заведения? Укажи нужный ответ.

2.1. Да, если курс мне интересен.

2.2. Да, но если это недалеко от дома.

2.3. Да, но только в той школе, где я смогу затем получить профильную подготовку.

2.4. Да, если не будет никаких других возможностей.

2.5. Нет, предпочитаю учиться только в своей школе

3. Какая методика изучения курсов по выбору была бы для тебя наиболее желательна?

3.1. Уроки, традиционные учебные занятия.

3.2. Подготовка и защита проектов, рефератов, курсовых работ и т.д.

3.3. Проведение исследований, опытов, экспериментов.

3.4. Обучение практической деятельности на предприятиях и в различных организациях.

3.5. Индивидуальные консультации с учителями, психологом.

3.6. Тренинги.

3.7. Укажи свой вариант.

4. Предполагаемое профильное направление. Отметь все возможные варианты.

(Предлагается перечень профильных направлений).


Приложение 2

Анкеты для учащихся 9-х классов

«Круг интересов»

Дорогой друг!

Предлагаем тебе ответить на вопросы этой анкеты. Это займет только несколько минут.

Заполнить анкету несложно. Внимательно прочитай каждый вопрос и выбери тот вариант ответа, который тебе больше подходит.

Обрати внимание: этот опрос не является проверкой твоих знаний.

Благодарим тебя за ответы на вопросы.

Дата заполнения анкеты ________________________________________

Класс: _______________________________________________________________

1. Назови одну из профессий в каждой из таких сфер:

профессия, в которой объектом труда являются люди____________________;

профессия, в которой объектом труда является природа__________________;

профессия, в которой объектом труда является знаковая система___________________;

профессия, в которой объектом труда является техника___________________;

профессия, в которой объектом труда является художественный образ_____________________.

Представь, что ты имеешь наилучшие условия для выбора профессии в какой-нибудь из перечисленных сфер. Какую сферу из пункта 1 ты бы выбрал? Обведи соответствующий пункт.

Назови учебные предметы (2-3), знания которых необходимы для успешного овладения профессией, которую ты хотел бы выбрать? ___________________________

Если у тебя уже есть решение окончательного выбора соответствующей профессии, то насколько это решение окончательное? Оцени по пятибалльной шкале:

не определился

определился окончательно

Есть ли у тебя родственники или друзья, которые работают по выбранной тобой профессии?

да

нет


Есть ли у тебя друзья, которые твердо решили выбрать ту же профессию, что и ты?

да


нет

Какую профессию ты решил выбрать? ____________________________

Что привлекает тебя в в ней? Обведи соответствующий пункт или сделай дополнительную запись:

условия труда;

процесс трудовой деятельности;

высокая заработная плата;

интенсивный труд, новые впечатления;

спокойный труд;

повышенная ответственность;

самостоятельное принятие решений;

возникновение сложных или даже небезопасных ситуаций;

контакт с людьми;

возможность творческой деятельности;

частые командировки, поездки;

возможность что-нибудь сделать своими руками;

труд на свежем воздухе;

самостоятельность в работе;

перспективность (профессиональный рост, повышение по службе);

приближенность к месту проживания.

«Изучение профессиональных намерений»

Ф.И. О: _____________________________________________________

Дата заполнения анкеты _______________________________________

Класс: _______________________________________________________________

Профессия родителей: _________________________________________

(при необходимости изучить степень влияния родителей на выбор учащихся).

Отвечая на тесты, подчеркни, что, на твой взгляд, является правильным лично для тебя, допиши то, чего не хватает:

Из отраслей знаний меня интересует больше всего:

естественно-научная;

общественно-научная;

техническая;

искусство;

нет соответствующих интересов.

2. В свободное время люблю заниматься:

чтением;

рисованием;

вязанием;

шитьем;

моделированием;

музыкой;

математикой.

3. После уроков в школе посещаю:

спецкурсы;

факультативы;

спортивные секции;

секции МАН;

кружок кройки и шитья;

художественный музей;

подготовительные курсы при институтах.

После окончания школы хотел (ла) бы выбрать профессию __________________________________________________________________

Она мне очень нравится, потому что __________________________________________________________________

6. После окончания 9-го класса собираюсь продолжить обучение в __________________________ (профессионально-техническом училище, техникуме (колледже), профильном (общеобразовательном) классе.

Приложение 3

Перечень психодиагностических методик для изучения профессиональной направленности и определения личностной характеристики учащихся с целью комплектования профильных классов, определения курсов по выбору, спецкурсов, факультативов. *

(для практических психологов)

Дифференциально-диагностический опросник (ДДО).

Карта интересов.

Самооценка и уровень притязаний.

Построение личностного профиля (16-факторный опросник).

Исследование познавательных интересов в связи с задачами профориентации.

Оценка коммуникативных и организаторских склонностей в процессе первичной профконсультации.

Патохарактерологический диагностический опросник (ПДО).

Карта самооценивания склонностей.

Тест Равенна.

Методика определения лингвистической компетентности Андреевской.

Методика ТИП.

Тесты на вербально-логическое мышление.

«Корректурная проба».

Шкала самооценивания личностной тревожности Спилбергера.

Диагностика состояния агрессии у подростков Баса-Дарки.

Диагностика межличностных отношений Т. Лири.

Социометрические диагностики.

Методика экспресс-диагностики характерологических особенностей (опросник Айзенка).

Методика незаконченных предложений.

Тесты на выявление типа акцентуаций (опросник Леонгарда-Шмишека, МПДО, ПДО).

Определение свойств нервной системы по психомоторным показателям (темпинг-тест).

Диагностика интеллекта по Векслеру.

Тест механической понятливости.

Методика диагностики личности с помощью психогеометрического теста С. Деллингер.

Методика экспресс-диагностики свойств нервной системы по психомоторным показателям Е.П. Ильина.

Методика экспресс-диагностики характерологических особенностей личности Т.В. Мотолина.

Методика диагностики типа поведенческой активности Л.И. Вассермана и Н.В. Гуменюка.

Методика определения нервно-психической неустойчивости, риска дезадаптации в стрессе (прогноз).

МНЛ-АМ А.Г. Маклакова и С.В. Чернянина. Система «Человек-человек».

Методика диагностики оценки самоконтроля в общении М. Снайдера.

КОС-2.

Методика диагностики «помех» в установлении эмоциональных контактов В.В. Бойко.

Рисуночный тест «Деловые ситуации» Н.Г. Хитровой.

Методика диагностики личности на мотивацию к успеху Т. Элерса.

Методика диагностики степени готовности к риску Шуберта.

Методика диагностики самооценки мотивации одобрения Д. Марлоу и Д. Крауна.

Методика «Ценностной ориентации» М. Рокича.

Методика диагностики социально-психологических установок личности в мотивационно-потребностной сфере О.Ф. Потемкиной.

Методика «Определение предпочтительного типа будущей профессии» Е.А. Климова.

Анкета выявления интересов учащихся (Е.И. Сибиль, модификация методики Голомштока).

Мотивационный тест Хекхаузена.

Индивидуально-типологический опросник Собчик.



Диагностика интеллекта по Кеттеллу.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка