Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисциплін «Управління інноваційними проектами»



Скачати 287.79 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір287.79 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра менеджменту інвестиційної діяльності

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсової роботи з дисциплін
«Управління інноваційними проектами»
та «Інноваційний менеджмент»
для студентів спеціальності 8.000014 «Управління інноваційною діяльністю»

Житомир
2015


Автори: Булуй О. Г. – в. о. завідувача кафедри менеджменту інвестиційної діяльності, к. е. н., доцент;

Левківська Л. М. – доцент кафедри менеджменту інвестиційної діяльності, к. е. н., доцент;

Швець Т. В. – доцент кафедри менеджменту інвестиційної діяльності, к. е. н., доцент.

Рецензенти: ______________ – Житомирського національного агроекологічного університету, д. е. н.;

___________ – доцент Житомирського державного технологічного університету, к. е. н.

Використання інформаційних систем і моделювання виробничих процесів у дипломному проектуванні: методичні вказівки [для економічних спеціальностей] / О. Г. Булуй, А. О. Ілляков. – Житомир: ЖНАЕУ, 2011. – 56 с.

Рекомендовано до друку методичною комісією факультету аграрного менеджменту ЖНАЕУ, протокол №6/4 від 15.02.2010 р. та вченою радою факультету аграрного менеджменту, протокол №7 від 25.02.2010 р.

ЗМІСТ


1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Згідно з навчальним планом підготовки магістрів спеціальності «Управління інноваційною діяльністю» студенти виконують курсову роботу з актуальних проблем інноваційного менеджменту, стратегічного управління, інноваційного розвитку та на основі глибокого вивчення чинного законодавства України з питань інвестиційно-інноваційної діяльності, спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з проблеми, яка вивчається, а також результатів проведених магістрантом власних досліджень.

Метою написання курсової роботи є розвиток та поглиблення знань та вмінь з базових нормативних управлінських дисциплін. Завдання курсової роботи полягають у дослідженні інноваційних процесів обраного підприємства чи певної галузі, їх оцінка, розробка власних рекомендацій щодо подальшого впровадження інновацій у дослідженій сфері, розробка проекту імплементації інновацій та визначення джерел фінансування.

Начальними завданнями є – вивчення інноваційних категорій, дослідження форми прояву інновацій в економічній та соціальних сферах, виявлення та вивчення змісту інноваційних програм, інноваційних проектів, дослідження потенційних джерел фінансування інноваційних процесів та методів фінансування інноваційних проектів, аналіз недоліків у реалізації та фінансуванні інноваційних проектів. До навчальний завдань належить також набуття умінь самостійно працювати з науковою монографічною та періодичною літературою; отримання необхідних за темою проекту статистичних даних, їх обробка та узагальнення; проведення критичного аналізу законодавчої та нормативної бази; уміння застосовувати економічні, статистичні, економіко-математичні та інші методи дослідження; формувати комплекс власних пропозицій щодо удосконалення інноваційної та фінансової діяльності; формулювання висновків відповідно до отриманих в результаті дослідження результатів.

Курсова робота дозволяє поглибити і систематизувати наукові знання студентів зі стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства, сучасного менеджменту, інноваційно-інвестиційної діяльності, набути досвіду самостійного дослідження та аналізу реальних економічних процесів. Виконуючи курсову роботу, студенти набувають також навичок самостійного пошуку і опрацювання наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів, державних законодавчих актів і програмних документів, статистичних і практичних матеріалів з відповідної теми, їх узагальнення, письмового викладу результатів проведеного дослідження та вміння пов’язувати їх із практикою.

Методичні вказівки розроблені для допомоги студентам у самостійній роботі над підготовкою, оформленням та захистом курсової роботи.

Виконуючи курсову роботу з дисциплін «Інноваційний менеджмент» та «Управління інноваційними проектами» слід пам’ятати, що вона є науково-дослідною працею, а її мета – аналіз та удосконалення управління інноваційно-активним підприємством.

2. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота з навчальних дисциплін «Інноваційний менеджмент» та «Управління інноваційними проектами» є документом з визначеною структурою та встановленими вимогами до змісту й оформлення. Під структурою курсової роботи слід розуміти склад та обсяг її структурних елементів (частин), які в роботі представляються у вигляді розділів та підрозділів (параграфів). Розуміння структури роботи важливе вже не етапі вибору теми та розроблення плану її написання. Структурно-логічну схему побудови курсової роботи представлено в табл. 1.

Структура курсової роботи включає такі послідовно розташовані обов’язкові елементи з зазначеним у дужках обсягом:


  • титульна сторінка (1 стор.);

  • зміст (1 стор.);

  • вступ (2 стор.);

  • розділ 1. Теоретична частина (10–12 стор.);

  • розділ 2. Практично-аналітична (12–15 стор.);

  • розділ 3. Рекомендаційна частина (12–15 стор.)

  • висновки та пропозиції (2–3 стор.);

  • список використаної літератури (обсяг у сторінках не нормується);

  • додатки (обсяг у сторінках не нормується).

Основними структурними елементами курсової роботи є вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки. Основна частина курсової роботи представлена, як правило трьома розділами: теоретичним, дослідницько-аналітичним і проектно-рекомендаційним.

Загальний обсяг курсової роботи, як правило, становить


40–45 сторінок друкованого тексту. Обсяг окремих зазначених вище частин курсової роботи повинен бути в межах встановлених нормативів. Обсяг списку використаної літератури та додатків не нормується і до загального обсягу курсової роботи не зараховується.

3. ВИБІР БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Курсова робота виконується на прикладі діючого сільськогосподарського підприємства чи підприємства переробної промисловості (переробка сільськогосподарської продукції). Тому важливим етапом роботи над курсовою є збір вихідних даних про підприємство, його організаційну структуру, структуру управління, стан інноваційної та інвестиційної діяльності, кінцеві результати діяльності тощо. Вибір підприємства студентом здійснюється самостійно.

4. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Перш ніж розпочати написання курсового проекту, студент повинен ознайомитися з основними вимогами до її виконання:

1. Актуальність теми. Досліджувана студентом проблема має бути важливою, практично цінною для підприємства чи галузі. Курсовий проект може претендувати на той чи інший ступінь актуальності тільки тоді, коли його тема відповідає сучасним потребам розвитку економіки, а питання, що розкриваються в роботі, важливі для розуміння суті і структури діяльності економіста.

2. Достатній теоретичний рівень. Ця вимога означає, що студент повинен розкрити обрану тему курсової роботи на сучасному рівні розвитку економічної науки, використовуючи такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні явища і події у практиці бізнесу з позиції сьогодення. Крім того, студент повинен достатньо повно розкрити основні поняття і терміни, що стосуються проблеми курсового проекту, включаючи у зміст матеріалу тільки об’єктивні факти і реальні практичні приклади.

3. Дослідницький характер. У курсовій роботі повинні міститися елементи дослідження:



  • вивчення достатньої кількості джерел (нормативних документів, книг, журнальних статей та інших розробок) вітчизняних і зарубіжних авторів;

  • систематизація та аналіз різних думок і підходів, формування власної точки зору на проблему, що досліджується;

  • порівняння теоретичних поглядів вчених і практичної діяльності вітчизняних і зарубіжних фірм, розробка висновків, рекомендацій.

4. Грамотність оформлення. Це важлива вимога до курсового проекту, що підвищить її якість. У роботі не повинно бути граматичних та стилістичних помилок. Необхідність дотримуватися правил цитування, оформлення зносок, списку використаної літератури. Крім того, виконання цієї вимоги виховує у студента культуру оформлення наукових праць, яка може знадобитися в майбутній практичній та науковій діяльності.

5. ВИМОГИ ДО СКЛАДОВИХ ЧАСТИН


КУРСОВОЇ РОБОТИ

Зміст окремих елементів курсової роботи повинен відповідати нормативним вимогам, що є переважно однаковими для всіх частин (структурних елементів) роботи. Однак існують певні закономірності подачі матеріалу в окремих розділах і параграфах.


Титульна сторінка

Титульна сторінка містить інформацію про профільне міністерство, навчальний заклад, у якому виконувалася робота, назву виду роботи (курсова роботи чи курсовий проект), дисципліну, з якої виконується курсова робота, назву теми, вихідні персональні дані про виконавця роботи (номер групи, назва спеціальності, назва факультету), прізвище та ініціали керівника його посаду, науковий ступінь, вчене звання.

Зразок титульного аркуша курсової роботи наведено в додатку А. Титульна сторінка не нумерується, проте враховується в загальній нумерації.
Зміст

Зміст буде відрізнятися від плану зазначенням з правого краю аркуша сторінок, на яких в роботі розташований початок відповідного розділу чи підрозділу (параграфа). Зміст подають після титульного аркуша з нової сторінки. Зміст роботи оформляється на одній сторінці. Назви та послідовність розділів і параграфів, а також номери сторінок їх початку у змісті та самій роботі повинні співпадати. Зміст включає:



  • вступ;

  • послідовний перелік усіх розділів і параграфів;

  • висновки;

  • список використаних джерел;

  • додатки.

Курсова робота не повинна містити не передбачених змістом розділів чи параграфів. Приклад формування змісту курсової роботи подано в додатку Б.
Вступ

Вступ є чітко структурованим розділом, у якому необхідно лаконічно й аргументовано:



  • обґрунтувати актуальність обраної теми курсової роботи з позиції сучасності; довести важливість і визначити позитивні наслідки розроблення цієї теми в теорії та практиці господарської діяльності підприємства;

  • встановити об’єкт дослідження та охарактеризувати його. Об’єкт дослідження − як правило економічна чи інноваційна діяльність підприємства, організації чи установи, на підставі аналізу якої виконується дослідження;

  • визначити предмет дослідження одним реченням. Предмет дослідження – це сторона об’єкта, що безпосередньо досліджується в роботі. Предмет відображено в назві курсової роботи. Зміст предмета становить проблема або коло питань, що досліджуються в курсовій роботі;

  • визначити кінцеву мету курсової роботи, яка формулюється одним реченням, у першій частині якого зазначається методологічний інструментарій дослідження, а в другій − його практична спрямованість (розроблення заходів з удосконалення предмета дослідження);

  • перелічити основні завдання дослідження в логічній послідовності їх реалізації відповідно до визначеної мети;

  • представити інформаційну базу дослідження. У ході розкриття цього пункту вступу необхідно зазначити, які науковці та наукові школи далекого чи близького зарубіжжя та вітчизняні займалися дотичними до обраної теми питаннями. Варто вказати інформаційну базу дослідження (нормативно-правові акти, статистична інформація, звіти про проведенні дослідження науковими організаціями, аналітичні огляди ринків інновацій, звіти про діяльність підприємства, матеріали наукових періодичних видань, звітні дані підприємства тощо);

  • коротко описати методи дослідження, що використовувалися в ході вирішення окремих завдань курсової роботи. У цьому пункті слід вказати, які загальнонаукові та конкретно наукові методи дослідження було використано та для вирішення яких саме конкретних завдань;

  • вказати, в чому конкретно полягає практична значущість результатів курсової роботи.


Розділ 1. Теоретичний

У цьому розділі формується теоретико-методологічний базис предмета дослідження. Подається бібліографічний аналіз літературних джерел, висвітлюються різні точки зору науковців з проблематики теми. Наводиться генезис базових понять і категорій, які формують уявлення про предмет і його складові. Здійснюється порівняльний аналіз існуючих методик щодо оцінки стану, властивостей і параметрів предмета дослідження. Розглядаються особливості нових розробок, передового досвіду та прикладів успішної практики, що сприяють підвищенню ефективності предмета та його складових. У параграфах теоретичного розділу слід розкривати найбільш суттєві теоретичні положення проблеми, які є результатом власного узагальнення автора роботи. Це повинні бути, перш за все, об’єктивні сторони економічних явищ: їх сутність і систематика, структура та види, форми і механізми реалізації. У кінці теоретичного та інших розділів необхідно подати загальний короткий висновок у вигляді власного узагальнення автора кількома реченнями без слова «Висновок». Наприклад: Таким чином, дослідивши сучасний стан ринку IT-інновацій …


Розділ 2. Дослідницько-аналітичний

Метою цього розділу є визначення сучасного економічного стану конкретного підприємства та середовища його функціонування. Розділ будується на матеріалах фактичної діяльності конкретного підприємства або організації. Збір статистичних та аналітичних матеріалів здійснюється відповідно до характеру питань, передбачених планом курсової роботи. Вибірка та аналіз статистичних даних проводяться, як правило, за останні 3–5 років. Обирати менший часовий період дослідження підприємства не варто.

Характеризуючи підприємство, необхідно подати відомості про повне та скорочене його найменування, форму власності, місце розташування, напрям господарювання, предмет діяльності, внутрішнє та зовнішнє середовище.

До характеристики господарської діяльності виробничого підприємства обов’язково потрібно включити такі питання: інформація про ринки функціонування, особливості внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, характеристика виробництва та реалізація продукції, особливості операційної діяльності підприємства, дані про склад і структуру основних фондів та оборотних засобів, аналіз кількісного та якісного складу працівників. На завершення слід подати аналіз фінансових результатів діяльності за останні 3–5 років. Студент повинен логічно та послідовно розкрити сутність, дати оцінку факторів впливу на господарську діяльність підприємства за плановими та фактичними показниками. Проведений аналіз дасть можливість виявити проблеми та напрацювати шляхи підвищення ефективності інноваційної та спорідненої діяльності підприємства, розробити відповідні рекомендації.

Важливим параграфом курсової роботи є оцінка й аналіз менеджменту підприємства. Тут необхідно охарактеризувати складові організаційно-економічного механізму управління на підприємстві. Ідентифікувати тип організаційної структури управління, визначити її переваги та недоліки. Зазначити напрями організаційної реструктуризації, встановлені за останні роки. Після цього необхідно проаналізувати підпорядкованість і координацію між підрозділами та службами підприємства, описати функції та завдання підрозділів, здійснити огляд методів управління та подати характеристику адміністративно-управлінського персоналу, а також оцінити якість його роботи тощо.

У третьому параграфі курсової роботи слід здійснити діагностику та подати власну оцінку сучасного стану інноваційної діяльності підприємства в цілому та поглиблений аналіз сучасного стану і ресурсів інноваційної діяльності щодо обраного предмета дослідження. Цей аналіз обов’язково повинен містити розрахунки, які в тексті групуються у відповідні таблиці. Аналізуючи інноваційну діяльність підприємства доцільно було б ілюструвати його побудовою таблиць, графіків, діаграм, динамічних рядів, розрахунками коефіцієнтів кореляції, що можна розглядати як вдале застосування знань зі статистики та економічного аналізу в розгляді питань управління інноваціями. Усі розрахунки повинні завершуватися аналітичним коментарем, що дає змогу оцінити й узагальнити основні результати проведеного аналізу. Результатом цієї роботи повинна бути ідентифікація та опис наявних на підприємстві проблем, що вимагають вирішення.


Розділ 3. Проектно-рекомендаційний

У цьому розділі автором курсової роботи проводиться узагальнена характеристика та порівняльний аналіз можливих шляхів і напрямів удосконалення предмета дослідження, здійснюється прогнозна оцінка запропонованих сценаріїв і перспектив його розвитку в умовах конкретного підприємства або його підрозділу. Після аналізу можливих альтернатив удосконалення предмета дослідження необхідно визначити найбільш доцільну альтернативу з точки зору позитивного ефекту. Потім в наступному параграфі подати схематично модель чи алгоритм реалізації обраного сценарію вдосконалення та описати їх. Реалізацію алгоритму слід здійснювати досить детально з обґрунтуванням та оптимізацією необхідних ресурсів для виконання його окремих етапів.

Закінчується основна частина курсової роботи питанням пошуку основних шляхів подолання проблем, що були виявлені в попередніх параграфах курсової роботи та кореспондуються з теоретичною та аналітичною частинами роботи. Це можуть бути відповідні заходи, окремі етапи подолання проблем, формування відповідної стратегії та тактики тощо, які представлені й обґрунтовані на основі проведених розрахунків. Слід перед вибором найкращої з можливих альтернатив удосконалення предмета визначити і за необхідності здійснити розрахунок критеріїв ефективності запропонованих заходів, обґрунтувати економічну доцільність їх реалізації.

Обов’язкова вимога до цього розділу – наявність пропозицій щодо удосконалення предмета на матеріалах конкретного підприємства та економічне обґрунтування доцільності їх упровадження шляхом проведення розрахунків та аналізу, узагальнення їх результатів. Обґрунтування повинні стосуватись аналізу предмета інноваційної діяльності, а не мати характер загальних теоретичних міркувань. Без наявності власного бачення алгоритму реалізації пропозиції та відсутності економічного обґрунтування управлінських рішень щодо удосконалення інноваційної діяльності автор курсової роботи не може претендувати на високу оцінку під час захисту. Якщо з певних причин неможливо отримати однозначні кількісні параметри величин, слід використовувати метод сценаріїв тощо.


Висновки

Висновки – це нові та важливі отримані автором факти та їх узагальнення, а не звіт про виконану роботу. Вони формуються на підставі узагальнень автора з окремих розділів. Основні результати проведеного дослідження подаються в стислій, чіткій і конкретній формі. Висновки повинні містити коротку характеристику сучасного стану предмета, результати кількісного та якісного аналізу процесів, які стосуються предмета дослідження, рішень щодо його удосконалення, алгоритмів реалізації покращень, прогнозів щодо розвитку та економічну оцінку необхідного ресурсного забезпечення й очікуваних ефектів позитивних змін стану предмета. Також у висновках мають знайти своє відображення теоретичні прогнози про тенденції розвитку об’єкта дослідження, результати експериментальних досліджень, вплив різних факторів на зміну стану предмета дослідження. У висновках відсутній порядковий перелік позицій, але обов’язково включається статистичне наповнення; не допускається представлення ілюстративного матеріалу в будь-якій формі. Не слід висновки формувати у вигляді окремих положень із наявністю стовпчикових переліків. Висновки, що стосуються окремих розділів і параграфів, повинні мати логічний зв’язок між собою. Результати виконання кожного визначеного у вступі курсової роботи завдання повинні бути відображені щонайменше в одному окремому смисловому блоці висновків.


Список використаних джерел

Список використаних джерел повинен містити перелік усіх джерел (підручників, монографій, наукових статей, нормативно-правових актів, статистичних щорічників тощо), які згадуються в роботі та матеріали яких були використані. Забороняється додавати до списку невикористані джерела або такі, що не є фаховими і мають позанауковий характер. Список джерел оформлюється згідно з вимогами стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Докладніше вимоги до оформлення розкрито на стор. __. Загальна кількість джерел повинна бути, як правило, не менше 25 і не більше 45. Перевагу слід надавати джерелам останніх 5–6 років видання. Переважати (близько 70%) повинні наукові статті у фахових виданнях і наукові монографії.


Додатки

Додатки є обов’язковим розділом курсової роботи, які наводяться в кінці роботи й оформляються згідно з вимогами. Додатками можуть бути великі таблиці, що займають понад 60% площі сторінки, річні та зведені баланси, аналітичні таблиці, таблиці звітних даних, графічні матеріали, схеми, розрахунки, ілюстрації, допоміжні матеріали тощо.

6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Курсова робота оформляється комп’ютерним способом на одному боці аркуша паперу формату А4 через 1,5 інтервалу з розрахунку не більше 30 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення. Текст роботи слід друкувати, дотримуючись таких розмірів полів: ліве – не менше 25 мм, верхнє і нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 15 мм. Шрифт – Times New Roman, 14 кегль, масштаб 100%, звичайний, абзац 1,25 см. Нумерація сторінок проставляється у верхньому правому куті аркуша однаковим з основним текстом шрифтом.

Робота починається з титульної сторінки, яка виконується за формою, поданою в додатку А (зразок титульної сторінки для студентів різних форм навчання) або формою, розміщеною в локальній мережі університету на WEB-сторінці кафедри.

Текст основної частини курсової роботи поділяється на розділи та підрозділи. Оформлення основного тексту не допускає наявність абзаців із 1–2 речень. Оптимальним вважається коли на одній сторінці розміщено 3–4 абзаци.

Кожний розділ курсової роботи має розпочинатися з нового аркуша. Структурні елементи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ» (за потреби), «ВСТУП», «РОЗДІЛ 1. … », «РОЗДІЛ 2. … », «РОЗДІЛ 3. … », «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ» «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДАДАТКИ» є заголовками структурних елементів. Заголовки структурних елементів і розділів слід розміщувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці. Заголовки підрозділів друкуються з абзацу маленькими літерами (крім першої великої), вирівнювання «по ширині». Відстань між заголовком підрозділів та попереднім текстом повинна бути два рядки, а наступним текстом – один рядок.

Розділи та підрозділи нумеруються арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2, 1.3.

Оформлення рисунків, таблиць, формул



Рисунки, таблиці розміщують після першого посилання на них у тексті, або не далі як на наступній сторінці. На рисунки та таблиці у тексті роблять посилання скороченням слів та порядковим номером – табл. 1.2 (друга таблиця першого розділу), рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). На всі таблиці та рисунки повинні бути посилання у тексті. У разі повторного посилання вказують слово «дивись» у скороченому вигляді – «див. табл. 1.3».

Таблиця. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею. Назва таблиці складається зі слова «Таблиця» з номером та безпосередньо назви таблиці. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці в межах розділу, розділених крапкою. В кінці крапка не ставиться. Назву таблиці і слово «Таблиця» починають з великої літери. Слово «Таблиця» та номер виділяється курсивом і вирівняється за правим краєм. З нової стрічки симетрично до тексту друкують безпосередньо назву таблиці та виділяють жирним. Таблиці будують та розміщуються так, щоб вони не переносились на іншу сторінку. Якщо таблиця займає більше однієї сторінки вона розбивається на менші або ж виноситься в додатки. В окремих випадках дозволяється перенести таблицю на іншу сторінку вказавши над другою частиною таблиці «Продовження таблиці 1.3» із зазначенням номера таблиці. Назва таблиці вирівнюється від центра та виділяється жирним. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. У таблиці використовують шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал – 1. Зразок оформлення таблиці наведено у табл. 1.1.

Таблиця 2.1

Показники інноваційного розвитку
галузі рослинництва ПП «Нива»


Показник

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2014 р. до
2012 р., %

Кількість новацій, впроваджених у виробництво

2

1

1

50,0

Кількість новацій на етапі розробки

3

2

2

66,0

Кількість інновацій на етапі впровадження

1

2

1

100,0

Частка витрат на інновації в загальній структурі витрат, %

7,0

3,7

2,5

35,7

Бюджет інноваційного розвитку, тис. грн

200,0

100,0

150,0

72,2

Джерело: дані планово-економічної служби підприємства
У разі необхідності в тексті чи до таблиць оформляють примітки, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані. Примітки нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток декілька на одному аркуші, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:

1. ...


2. ...
Якщо примітка одна, її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Рисунки. Рисунки (схеми, діаграми тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті роботи. Назву рисунка розміщують під ілюстрацією та друкують симетрично до тексту жирним шрифтом. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст, легенда). Легенду також можна розміщувати у правій частині рисунку. Графічний матеріал позначають словом «Рис.». Наприклад, «Рис. 1.1. Етапи розроблення стратегії інноваційного розвитку». У рисунках використовують шрифт Times New Roman, 12 кегль без будь-яких виділень.

Діаграми побудовані в Excel мають бути читабельними. Потрібно також уникати використання однотонних заливок. Зразки оформлення рисунків представлені на рис. 1.1 та рис. 1.2. Нумерація рисунків здійснюється у межах розділу курсової роботи і складається із номера розділу та порядкового номера рисунку у межах розділу.

Бажані показники розвитку

Порівняння

Існуючі показники розвитку

Розширення вузьких місць і формування інноваційної стратегії

Аналіз сильних та слабких сторін внутрішнього середовища

Аналіз та оцінка можливостей і загроз зовнішнього середовища

Аналіз та оцінка ефективності інноваційного проекту й адаптація підприємства до нових умов діяльності

Реалізація інноваційного проекту та оцінка досягнення інноваційних цілей


Рис. 1.1. Етапи розроблення стратегії інноваційного розвитку
Рис. 1.2. Структура осовних засобів ПП «Нива»
Формули. Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок. Їх слід нумерувати порядковою нумерацією у межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер зазначають на рівні формули або рівняння у круглих дужках, справа на рівні відповідної формули. Для виконання заданих умов (тобто розміщення номера формули справа, а самої формули в тому ж рядку від центра) слід виконати такі операції: 1 – створити формулу і її номер, 2 – задати позицію табуляції 8,25 см та увімкнути функцію «вирівняти текст від центра» та 16,5 см з функцією «вирівняти текст за правим краєм», 3– поставити курсор перед формулою, 4 – табулятором перемістити формулу в центр, 5 – поставити курсор між формулою та номером, 6 – табулятором перемістити номер вправо.

Якщо рівняння не вміщається в один рядок, його слід перенести після знаку рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (∙) .

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символа та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
Приклад.

Коефіцієнт адаптивності обладнання (Ка.об)

, (2.1)

де, Qун – кількість одиниць універсального обладнання, що є на підприємстві, з рівнем морального зносу нижче нормативно визначеного, шт.;

Qсп – кількість одиниць спеціального обладнання, здатного до швидкого переналагоджування (з широкою номенклатурою спеціальних пристосувань), що є на підприємстві, з рівнем морального зносу нижче нормативно визначеного, шт.;

Qзаг.об – загальна кількість обладнання на підприємстві, шт.
Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в курсовій роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в курсовій роботі.

Посилання у тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1–7]...».

Коли в тексті курсової роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:


Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [13, с. 29]».

Відповідний опис у переліку посилань:

13. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей : навч. посіб. / М. С. Дороніна. – К. : КМ Academia, 1998. – 192 c.

Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 1.2».

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед пропущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора дисертаційної праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) коли автор дисертаційної праці, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дисертації, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – М.Х.), (підкреслено мною. – М.Х.), (розбивка моя. – М.Х.).

Список використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків.

Список використаних джерел формується одним із таких способів:



  • у порядку появи посилань у тексті;

  • в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

  • у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна отримати з таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)», ДСТУ 3582–97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».

Оформлення додатків

Матеріал, що доповнює положення роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатки необхідно вказувати в порядку появи посилань на них у тексті.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність.

Кожний додаток слід починати з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

У разі потреби текст додатка можна поділити на розділи, підрозділи і пункти (наприклад, А 4.1. – пункт 4.1. додатку А). Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння необхідно нумерувати в межах кожного додатка (наприклад, рисунок Е.3, таблиця Б.2 (друга таблиця Додатка Б).


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ



    1. Перспективні напрями та шляхи розвитку інноваційного менеджменту сучасних підприємств.

    2. Механізм реалізації нововведень на підприємстві.

    3. Стратегічне управління інноваційними процесами на підприємстві.

    4. Формування інноваційної політики підприємства.

    5. Прогнозування інноваційного розвитку підприємств за умов ринкової економіки.

    6. Управління витратами в інноваційній діяльності підприємства.

    7. Управління якістю та конкурентоспроможністю нової продукції за сучасних умов.

    8. Управління ризиками в інноваційній діяльності підприємства.

    9. Оцінка ефективності інвестицій в інноваційний проект.

    10. Обґрунтування економічної ефективності інноваційного проекту підприємства.

    11. Логістична підтримка функціонування інноваційних підприємств.

    12. Інформаційна підтримка функціонування інноваційних підприємств.

    13. Інформаційна підтримка управління інноваційною діяльністю на підприємстві.

    14. Інноваційний потенціал підприємства та резерви його зростання.

    15. Управління конкурентоспроможністю інноваційного підприємства.

    16. Упровадження сучасних технологій управління персоналом на підприємстві.

    17. Упровадження сучасних технологій управління витратами на підприємстві.

    18. Упровадження сучасних технологій управління основними засобами на підприємстві.

    19. Управління стратегічним розвитком підприємства.

    20. Управління ринковою позицією підприємства.

    21. Дослідження системи стратегічного управління підприємством.

    22. Інформаційне забезпечення стратегічного управління на підприємстві.

    23. Інформаційна система стратегічного управління на підприємстві.

    24. Система інформаційного забезпечення інноваційного розвитку підприємства.

    25. Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності.

    26. Система якості в інноваційному розвитку підприємства.

    27. Система контролю прямих витрат підприємства в умовах започаткування інноваційної діяльності.

    28. Процеси планування та організації інноваційної діяльності підприємства.

    29. Маркетингова підтримка інноваційного розвитку підприємства.

    30. Бізнес-планування інноваційного розвитку підприємства.

    31. Інноваційний розвиток системи енергозбереження підприємства.

    32. Маркетингові стратегії реалізації інноваційних проектів підприємства.

    33. Процеси ресурсного забезпечення інноваційної діяльності підприємства.

    34. Система управління інноваційними проектами підприємства.

    35. Інтелектуальний капітал підприємства в умовах інноваційного розвитку.

    36. Організаційні структури управління інноваційною діяльністю підприємства.

    37. Управління активами і пасивами підприємства в умовах інноваційної діяльності.

    38. Формування інноваційного потенціалу підприємства.

    39. Конкурентоспроможність підприємства в умовах започаткування інноваційної діяльності.

    40. Мотивування працівників підприємства в умовах започаткування інноваційної діяльності.

    41. Оптимізація ризиків інноваційного розвитку підприємства.



    42. Розробка антикризових стратегій підприємства.

    43. Розробка інноваційних стратегій для підприємства.

    44. Розробка конкурентної стратегії підприємства.

    45. Розробка корпоративної стратегії для диверсифікованої компанії.

    46. Розробка ресурсних стратегій виробничого підприємства.

    47. Розробка системи управління якістю і конкурентоспроможністю продукції підприємства.

    48. Розробка стратегії використання людського потенціалу підприємства.

    49. Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

    50. Розробка стратегії маркетингу на основі аналізу конкурентоспроможності підприємства.

    51. Розробка стратегії реструктуризації підприємства.

    52. Розробка стратегії ресурсозбереження підприємства.

    53. Розробка стратегії розвитку виробничого підприємства.

    54. Розробка функціональних стратегій для виробничого підприємства.

    55. Стратегія виходу підприємства з кризового стану.

    56. Стратегія управління інноваційною фірмою.

    57. Стратегія як системний підхід до управління перспективним розвитком підприємства.

    58. Формування інвестиційних стратегій підприємства.

    59. Формування портфелю стратегій підприємства.

    60. Формування стратегії інновацій підприємства.

    61. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства.

    62. Стратегічне управління інноваційним розвитком галузі рослинництва.

    63. Стратегічне управління інноваційним розвитком галузі тваринництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ДОДАТКИ

Додаток А



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Факультет економіки та менеджменту

Кафедра менеджменту інвестиційної діяльності

КУРСОВА РОБОТА

на тему


Стратегічне управління інноваційним розвитком
галузі рослинництва (на прикладі ПП «Нива»
Житомирського району)



Виконав: студент 1 групи факультету економіки та менеджменту

спеціальність «Управління інноваційною діяльністю»



Перевірив:

________________________

Житомир
2015

Додаток Б



ЗРАЗОК ПЛАНУ

Тема: Стратегічне управління інноваційним розвитком галузі рослинництва (на прикладі ПП «Нива» Житомирського району)

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ



1.1. Значення інноваційної діяльності та роль проектного менеджменту в забезпеченні розвитку підприємств

1.2. Концептуальні засади активізації інноваційної діяльності та управління інноваційним розвитком сільськогосподарських підприємств

1.3. Особливості управління еко-інноваційними процесами в рослинництві

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА В ПП «НИВА»

2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2. Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку галузі рослинництва в ПП «Нива»

2.3. Стратегічне управління інноваційним розвитком галузі рослинництва в ПП «Нива»

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНОСТІ В ПП «НИВА»

3.1. Напрями удосконалення інноваційного розвитку галузі рослинництва в ПП «Нива»

3.2. Обґрунтування інноваційної ідеї та оцінка перспектив впровадження нової технології виробництва продукції

3.3. Розробка інноваційного проекту впровадження нової технології

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка