Методичні рекомендації до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах



Скачати 361.55 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації26.04.2016
Розмір361.55 Kb.
  1   2
Український інститут національної пам’яті

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах


70-ї річниці завершення Другої світової війни

Вступ.

Історична довідка.

Мета проведення заходів у загальноосвітніх  і професійно-технічних навчальних закладах.

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення.

Орієнтовна тематика заходів.

Перелік художніх і документальних фільмів, присвячених подіям Другої світової війни.

Творчість українських письменників і поетів, яка розкриває події та наслідки війни.

Добірка українських пісень про мужність, патріотизм українців і трагедію війни.

Корисні інтернет-посилання.

Символіка, яку рекомендовано до використання у заходах.
Вступ

2 вересня 1945 року після 6 років запеклих боїв, які від травня 1945 року перемістилися з Європи на Далекий Схід, офіційно закінчилася Друга світова війна – підписано Акт капітуляції Японії.

Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в її перебіг і завершення війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

З метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначної ролі у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловлення поваги всім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України, цього року Україна на державному рівні 2 вересня відзначає 70 років від дня завершення Другої світової війни (Указ Президента України від 24 березня 2015 року №169 “Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом та 70-ї річниці завершення Другої світової війни”; Постанова Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року №184-VІІІ “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році”). Відповідно до постанови, у середніх і вищих навчальних закладах освіти повинні пройти відповідні заходи, присвячені відзначенню річниці цієї події.
Історична довідка

У період Другої світової війни Український народ зазнав великих втрат від воєнних дій, окупаційного режиму нацистської Німеччини та комуністичного тоталітарного режиму.

Напередодні війни “українське питання” було розмінною картою в руках європейських держав. Українці на Закарпатті були першим народом у міжвоєнній Європі, який не змирився з анексією, а ще в березні 1939 р. зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав.

Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни разом із Німеччиною став Радянський Союз.

З осені 1939 р. 120 тис. українців брали участь у двобої з Вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, у запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.

З червня 1941 р. після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50% бійців.

На території України відбулися перші великі битви на східному фронті Другої світової війни – танкова битва у “трикутнику” Луцьк – Рівне – Броди, оборона Києва, Одеси, Севастополя. До кінця 1941 р. в німецькому полоні опинилося більше 1млн 300 тис. українців. В Україні в 1941–1942 рр. були утворені великі оточення – “котли” – під Уманню, Києвом, Мелітополем, Керчю та Харковом. З січня 1943 р. до жовтня 1944 р. Червона Армія здійснила в Україні 13 наступальних і дві оборонні операції. Загальна кількість осіб, мобілізованих з України за роки війни до радянських Збройних Сил перевищує 6 млн. бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тис.), США (до 80 тис.), Канади (до 45 тис.), Франції (до 5 тис.). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (до 250 тис.), Румунії (до 24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.). Для українців воєнні дії не припинилися 8 травня, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 р.

4 серпня 1945 р. радянський уряд денонсував пакт про ненапад з Японією, підписаний 13 квітня 1941 р. До серпня 1945 р. радянським керівництвом було проведено цілу низку організаційних заходів з метою здійснення операції з ліквідації Квантунської армії. Одночасно з Головним командуванням радянських військ на Далекому Сході було створено три фронти: Забайкальський, І-й Далекосхідний та ІІ-й Далекосхідний, в лавах яких нараховувалося близько 1 млн 750 тис. чоловік особового складу, з яких близько 400 тис. – призвані з території України. З травня по серпень 1945 р. з України було мобілізовано понад 27 тис. осіб. Решта українців, які входили до складу трьох фронтів (близько 373 тис.) – передислоковані протягом червня–липня з європейського театру бойових дій.

Вночі з 8 на 9 серпня 1945 р. радянські війська силою трьох фронтів атакували японську армію в Маньчжурії. 10 серпня 1945 р. уряд цієї країни ухвалив рішення щодо беззастережної капітуляції. 2 вересня 1945 р. на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. До моменту капітуляції радянська армія втратила понад 13 тис. осіб, з яких понад 3 тис. – призвані з території України.

Серед величезних втрат України у Другій світовій війни найтяжчими були демографічні. Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі. Демографічні зміни такого характеру відбулися внаслідок взаємодії багатьох факторів, зокрема: мобілізації значної частини чоловічого населення та їх масової загибелі; депортацій 1939–1941 та 1943–1945 років; загибелі мирного населення на теренах воєнних дій воюючих сторін; евакуації у тилові регіони СРСР на початку війни; масового знищення нацистськими окупантами значної кількості військовополонених та цивільного населення; депортацій працездатного населення на примусові роботи до Німеччини; жорстокого протистояння сил Руху Опору в німецькому тилу; високої смертності під час окупації від голоду та хвороб; значного зменшення народжуваності тощо.

Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939 –1945 років наразі оцінюються у 8–10 млн осіб. За підрахунками вчених, Галичина втратила 22% населення, Волинь і Полісся – 12%, Центральна, Південна та Східна Україна – 30%. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років. Разом із тим, Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. З України практично зникли такі національні меншини як німці, кримські татари, українські євреї. Натомість, кількість росіян із довоєнних 4 млн зросла за перше повоєнне десятиліття до 7 млн осіб.

Унаслідок війни змінився також етнічний баланс населення українських міст. У містах Сходу та Півдня України посилився й укріпився російський елемент, натомість, у містах і містечках Центральної України українці стали домінуючим етносом після винищення нацистами євреїв, а на Західній Україні українці замінили в містах репатрійованих поляків, румунів, чехів, угорців і знищених євреїв.

Суперечливими є статистичні дані щодо матеріальних збитків України в наслідок Другої світової війни. Зокрема, за твердженнями науковців, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тис. сіл, спалено близько 320 тис. господарств.

Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45% від збитку усього СРСР. З метою створення могутнього військово-промислового потенціалу на сході СРСР під гаслом “Все для фронту! Все для перемоги!” більшовиками з України було вивезено 550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, МТС, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності, виїхало майже 3,5 млн. жителів республіки – кваліфікованих робітників і спеціалістів, науковців, творчої інтелігенції, які віддали свої трудові й інтелектуальні зусилля в розвиток воєнного й економічного потенціалу СРСР.

Після завершення Другої світової війни в результаті угод, заключних за підсумками роботи низки міжнародних конференцій, була зруйнована попередня Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин і сформована нова – Ялтинсько-Потсдамська, яка заклала основи біполярності світу.



Позитивним надбанням для України по завершенню Другої світової війни стало надання їй статусу співзасновниці ООН, що було визнанням внеску Українського народу у перемогу над нацизмом і зміцнення миру в усьому світі. Україна в числі перших підписала Статут i ввійшла в групу з 51 держави-засновниці ООН. Перебуваючи у складі Радянського Союзу, Україна де-юре мала в ООН власне представництво на рівні незалежної країни. Проте, де-факто діяльність Української РСР в ООН була обмежена рамками проведення єдиної радянської зовнішньої політики. Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес міжнародного визнання її незалежності в 1991 році.

Гітлерівський нацизм і сталінський комунізм однаково жорстоко відбилися на долі України. Драматизм українського народу тих років полягає в тому, що, вигнавши нацизм з Європи, Україна не стала незалежною, бо на її теренах запанував не менш жорстокий тоталітарний режим.

Підсумки війни на десятки років наперед визначили складні та суперечливі соціально-економічні процеси, відчутно вплинули на психологію післявоєнних поколінь людей, наслідки яких відчутні й сьогодні. І справа не тільки у тому, що минула війна не розв’язала низки складних проблем, які перейшли з довоєнної та воєнної епох у повоєнну, а й у тому, що вона зав’язала нові заплутані вузли у відносинах між країнами і народами, підготувала мінні поля майже піввікової “холодної війни”, одним із фронтів якої була Україна.
Мета проведення заходів, присвячених 70-й річниці завершення Другої світової війни, у ракурсі подій минувшини й сьогодення:


  • висвітлити для широкого учнівського загалу наслідки війни та трагедію бездержавності Українського народу;

  • наголосити на внеску України в перемогу Об’єднаних Націй над нацистською Німеччиною та її союзниками;

  • звернути увагу на участь українців у арміях і військових формуваннях інших країн;

  • акцентувати на участі України в повоєнному облаштуванні світу;

  • зауважити на визнанні України світом як повноправного представника світового співтовариства та суб’єкту міжнародного права;

  • сприяти формуванню кожного учня/учениці  як особистості, що усвідомлює свою належність до Українського народу, сприймає війну як складний суспільно-політичний процес, протистояння між країнами, народами, поглядами, але завжди – як лихо, руйнівний процес, що дорого коштує кожному громадянину й руйнує економіку, культури держав і долі пересічних людей.


Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

У виборі календарної дати проведення заходів рекомендуємо 2 вересня, що пов’язане з підписанням Акту про беззастережну капітуляцію Японії у 1945 р. Також ці методичні рекомендації можуть бути використані до вивчення теми “Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.)”.

Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходу, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів; забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені 70-й річниці завершення Другої світової війни, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та / або на рівні класу.
Рекомендовані форми проведення:


  • Лекція з подальшим обговоренням.

  • Екскурсія.

  • Урок-презентація.

  • Круглий стіл, семінар.

  • Відео-урок з обговоренням.

  • Похід у театр / кінотеатр.

Можливі місця проведення:

  • Загальноосвітні навчальні заходи (актова зала, клас тощо).

  • Краєзнавчі, історичні музеї, музеї зброї і техніки.

  • Меморіальні комплекси.

  • Могили невідомих воїнів.

  • Театр / кінотеатр.

Прийоми роботи з визначеними формами проведення заходу:

  • Розповідь учителя (має бути інформаційна, емоційна, ціннісно-патріотична насиченість матеріалу).

  • Залучення фото-, аудіо-, відеоматеріалів, використання мап, відповідних і доречних художніх творів з метою створення емоційного фону, більш яскравого та чіткого засвоєння матеріалу, особистісного сприйняття й “проживання” болі війни.

  • Підготовка учнями презентацій з цієї проблематики.


Орієнтовна тематика заходів.

Підкреслюючи, що заходи, присвячені 70-й річниці завершення Другої світової війни, у 2015 році в загальноосвітніх навчальних закладах проходитимуть під гаслом “1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”, рекомендуємо під час підготовки матеріалу та вибору форми заходу приділити особливу увагу таким питанням: визначення наслідків Другої світової війни для України; внесок українців у перемогу Об’єднаних націй, при чому говорити як про вояків Радянської армії, так і УПА, етнічних українців у складі інших армій (американської, британської, канадської, польської, французької тощо); поновлення державотворчих процесів і самоідентифікації українців під час Другої світової війни; військові злочини часів Другої світової війни; Україна – співзасновниця ООН. У зв’язку з цим пропонуємо орієнтовну тематику для заходів:



  • “Прагнення до свободи – вчора, патріотизм і нездоланність – сьогодні, гідна Україна – завтра”.

  • “Нездоланність українців – гідність держави”.

  • “Історії героїв війни: “Ми боролись за українську землю”.

  • “Мужність і відвага крізь покоління”.

  • “Порозуміння заради майбутнього України”.

  • “Український патріотизм проти тоталітарних систем”.

  • “Кривава ціна миру”.

  • “Нам заповідана мужність”.

  • “Об’єднані Нації у боротьбі за спільну перемогу”.

  • “Мир – спільне надбання”.

  • “Післявоєнний світ. Втрачені можливості”.

  • “Злочин і кара”.

  • “Ніколи знову. До 70-х роковин застосування ядерної зброї’.



Перелік художніх і документальних фільмів, присвячених Другій світовій війні.

Під час підготовки до заходу можуть використовуватися як художні, так і документальні відеоматеріали. Залучення історичного кіно (повнометражний показ або демонстрація фрагментів шляхом монтування) надасть емоційну наповненість і наочність заходу. Пропонуємо  добірку таких відеоматеріалів.



Назва картини

Рік випуску

Країна

Режисер, автор

Художні фільми, які відображають перебіг подій Другої світової війни

на Західному фронті

“Брати по зброї”

2001

США

Девід Франкель

“Великий диктатор”

1940

США

Чарльз Чаплін

“Врятувати рядового Райана”

1998

США

Стівен Спілберг

“Лють”

2014

США

Девід Ейєр

“Міст надто далеко”

1977

США, Велика Британія

Річард Аттенборо

“Молоді леви”

1958

США

Едвард Дмитрик

“Нюрнберг”

2000

США, Канада

Ів Сімоно

“Паттон”

1970

США

Франклін Джей Шеффнера

“Святі і солдати. Бортове кредо”

2003

США

Райан Літтл

“Червона троянда Нормандії”

2011

США

Тіно Струкманн

Художні фільми, які відображають перебіг подій Другої світової війни

на радянсько-німецькому фронті

“Батальйони просять вогню”

1985

СРСР

В. Чеботарьов

“Бункер” *

2004

Німеччина, Італія, Австрія

Олівер Хіршбігель

“У бій ідуть тільки “старі”

1973

СРСР

Л. Биков

“Життя і доля”

2012

Росія

С.Урсуляк

“На війні як на війні”

1968

СРСР

В. Тригобович

“Незламна”

2015

Україна, РФ

С. Мокрицький

“Сталінград” *

1992

Німеччина

Йозеф Вільсмайєр

“Марш мільйонів” *

2007

Німеччина

Кай Вессель

Художні фільми, які відображають перебіг подій Другої світової війни

на Тихому океані

“Енола Гей: Людина, місія, атомна бомба”

1980

США

Девід Лоуелл Річ

“За тих, кого ми любимо”

2007

Японія

Тако Сіндзьо

“Листи з Іводзіми”

2006

США

Клінт Іствуд

“Мідвей”

1976

США

Джек Смайт

“Перл Харбор”

2001

США

Майкл Бей

“Прапори наших батьків”

2006

США

Клінт Іствуд

“Ті, що говорять з вітром”

2002

США

Джон Ву

“Тонка червона лінія”

1998

США

Терренс Малік

“Тора! Тора! Тора!”

1970

США, Японія

Річард Флейшер,

Кіндзі Фукасаку



“Хіросіма: море сліз”

2005

Японія

Фукузава Кацу

Художні фільми, які розповідають про долю військовополонених

у Другій світовій війні

“Велика втеча”

1963

США

Джон Стьорджес

“Втеча до перемоги”

1981

США

Джон Хьюстон

“Війна Харта”

2002

США

Грегорі Хобліт

“Катинь”*

2007

Польща

Анджей Вайда

“Міст через річку Квай”

1957

США

Девід Лінн

“Незламний”

2015

США

Анджеліна Джолі

“ТойХтоПройшовКрізьВогонь”

2012

Україна, ПЦ “Інсайтмедіа”

М.Іллєнко

“Щасливого Рідзва, містер Лоуренс”

1983

Велика Британія, Японія

Нагіса Осіма

Художні фільми, які розповідають про Голокост

у європейських країнах під час Другої світової війни

“Без долі” *

2005

Німеччина, Велика Британія, Угорщина

Лайош Колтаї

“Книжкова злодійка” *

2014

США, Німеччина

Брайан Персівал

“Життя прекрасне” *

1997

Італія

Роберто Беніньї

“Облава” *

2010

Франція

Розлін Бош

“Піаніст” *

2002

Франція

Роман Поланскі

“Сіра зона” *

2001

США

Тім Блейк Нельсон

“Список Шиндлера” *

1993

США

Стівен Спілберг

“Чорна книга” *

2006

Нідерланди

Пол Верховен

“Шоа” *

1985

Франція

Клод Ланцман

Художні фільми, які розповідають про Голокост

в Україні під час Другої світової війни

“Бабин Яр” *

2002

Україна

М. Засєєв-Руденко

“Бабин Яр” *

2003

Німеччина, Білорусь

Джеф Кенью

“Владика Андрей”

2008

Україна

О. Янчук

“Дамський кравець”

1990

СРСР

Леонід Горовець

Художні фільми, які розповідають про Рух Опору

проти нацистських та японських окупантів під час Другої світової війни

“Битва на Неретві”

1969

Югославія, США

Велько Булаїч

“Виклик”

2008

США

Едвард Цвік

“Втеча з Собібору” *

1987

США

Джек Голд

“Місто 44”

2014

Польща

Ян Комаса

“Операція “Валькірія”

2008

США, Німеччина

Браян Сінгер

“Полум’я і Цитрон”

2008

Данія, Німеччина

Оле Кристіан Мадсен

“Послання”

2009

Китай

Чень Ко-фу

“Тріумф духа”

1989

США

Роберт М. Янг

“Тріумфальна арка” *

1985

Велика Британія

Варіс Хусейн

Художні фільми, які розповідають про долю дітей

у Другій світовій війні

“Академія смерті” *

2004

Німеччина

Деніс Ганзель

“Бійня номер п’ять” *

1972

США

Джордж Рой Хілл

“До побачення, діти”

1987

Франція, Німеччина

Луї Маль

“Імперія Сонця”

1987

США

Стівен Спілберг

“Корчак”

1990

Польща

Анжей Вайда

“Хлопчик у смугастій піжамі”

2008

Великобританія, США

Марк Хєрман

Художні фільми, які розповідають про боротьбу УПА

в роки Другої світової війни та перші післявоєнні роки

“Вишневі ночі”

1994

Україна

А. Мікульський

“Далекий постріл”

2005

Україна

В.Шалига

“Нескорений”

2000

Україна

О.Янчук

“Один – в полі воїн”

2003

Україна

Г. Вірста, О. Мосійчук
  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка