Методичні рекомендації до складання програм навчальних дисциплін та робочих програм кредитних модулів ухвалено



Скачати 466.11 Kb.
Сторінка3/6
Дата конвертації14.04.2016
Розмір466.11 Kb.
1   2   3   4   5   6

5. Структура робочої програми кредитного модуля


Вимоги до структури, змісту і оформлення робочої програми кредитного модуля викладені у додатку Б.

У розділі «Опис кредитного модуля», в таблиці надається загальна інформацію щодо профілю підготовки фахівця, а саме – галузь знань, напрям підготовки, спеціальність та освітньо-кваліфікаційний рівень (згідно з робочим навчальним планом). У стовпчику «Загальні показники» зазначаються: назва дисципліни, до якої входить цей кредитний модуль (якщо дисципліна вивчається у декількох семестрах), кількість кредитів ECTS та розділів, вид індивідуального завдання (розрахункова, розрахунково-графічна або графічна роботи, домашня контрольна робота, реферат, переклад, аналітичний огляд), кількість модульних контрольних робіт (МКР), загальна кількість навчальних годин та кількість тижневих годин навантаження – аудиторних (у розрахунку на 18 тижнів) та СРС (у розрахунку 18 тижнів за наявності заліку, або 20 тижнів у разі екзамену). У стовпчику «Характеристика кредитного модуля» зазначається форма навчання (денна, заочна), статус кредитного модуля (нормативний, за вибором ВНЗ, за вибором студентів), цикл, до якого належить кредитний модуль (математичної, природничо-наукової підготовки, соціально-гуманітарної та економічної підготовки, професійно-практичної підготовки), згідно з робочим навчальним планом, рік підготовки та семестр (за робочим навчальним планом), розподіл навчальних годин за видами занять та СРС (у тому числі на виконання індивідуального завдання), а також вид (екзамен, залік, диференційований залік) та форма (усна, письмова, тестування, комбінована тощо) семестрового контролю.

У текстовій частині розділу «Опис кредитного модуля» визначається значення кредитного модуля у підготовці фахівця та місце (із зазначенням відповідного коду) в структурно-логічній схемі програми підготовки зі спеціальності (напряму) та зв’язок з іншими кредитними модулями робочого навчального плану (бажано з наведенням конкретних тем робочих програм цих кредитних модулів).

У розділі «Мета та завдання кредитного модуля» визначаються очікувані результати навчання. Мета визначається через систему здатностей (компетентностей), які має продемонструвати студент після засвоєння кредитного модуля. У разі багатокредитної навчальної дисципліни перелік компетентностей, що формуються певним кредитним модулем має бути лише певною частиною всіх компетентностей з навчальної дисципліни. Бажано користуватися формулою «компетентність» = «діяльність» + «об’єкт діяльності». Наприклад: «здатність використовувати методи математичного аналізу в інженерних розрахунках», «здатність розраховувати електричні кола…», «здатність аналізувати економічні (соціальні) процеси», «здатність проектувати технологічні процеси виготовлення…», «здатність продуктивно засвоювати навчальні дисципліни…» тощо.

Основні завдання кредитного модуля подаються через систему знань і умінь (також певної частини із завдань багатокредитної навчальної дисципліни) із зазначенням певного рівня їх сформованості, що дозволяє визначити необхідний рівень оволодіння навчальним матеріалом та забезпечує можливість розроблення валідних засобів діагностики.

У розділі «Структура кредитного модуля», у таблиці розкривається послідовність засвоєння змісту кредитного модуля за розділами та темами з визначенням розподілу аудиторного навчального часу за видами занять (кратне двом академічним годинам) та годин СРС. У залежності від запланованих видів занять необхідно залишати лише стовпчики з певними видами занять та конкретизувати – «практичні» або «семінарські» заняття («лабораторні» або «комп’ютерний практикум»).

У структурі розділів і тем необхідно зазначити місце відповідного індивідуального семестрового завдання із необхідною кількістю годин СРС, а також МКР із зазначенням аудиторних годин та СРС. Якщо певні теми змісту планується для самостійного вивчення, вони також зазначаються у таблиці із необхідною кількістю годин СРС. У таблиці також зазначається підготовка до екзамену (за наявності) – 36 (або 18) годин СРС, або складання заліку (за наявності) – 2 години (останнє практичне заняття) та 6 годин СРС для підготовки до заліку.

Баланс навчальних годин «Всього годин» має відповідати розподілу, що наданий у таблиці розділу «Опис кредитного модуля» і вихідним даним робочого навчального плану.

Далі, у розділах «Лекційні заняття», «Практичні (семінарські) заняття» та «Лабораторні заняття (комп’ютерний практикум)» (за наявності відповідних видів занять, зайві – вилучити) надаються основні завдання відповідних видів занять та у табличній формі – назви теми кожного заняття та перелік основних питань, дидактичні засоби, посилання на літературу із зазначенням сторінок та завдання на СРС.

У розділі «Самостійна робота» наводяться теми з переліком основних питань, що плануються для самостійного вивчення з відповідною кількістю годин СРС (ці години мають бути враховані у таблиці розділу «Структура кредитного модуля»).

У розділі «Індивідуальні завдання» визначаються основні цілі індивідуальних семестрових завдань (РР, РГР, ГР, рефератів, ДКР). Тематика індивідуальних завдань (вихідні дані) на поточний навчальний рік додається до робочої програми. Індивідуальні семестрові завдання мають бути забезпечені відповідними методичними рекомендаціями для студентів.

У розділі «Контрольні роботи» зазначаються основні цілі, перелік контрольних (МКР) робіт з розподілом їх на відповідні розділи (теми), місце і методика проведення контрольних робіт. Контрольні завдання для кожної контрольної роботи додаються до робочої програми. Якщо кредитний модуль має у своїй структурі кілька розділів, то контрольні заходи мають бути заплановані з кожного розділу.



Розділ «Рейтингова система оцінювання результатів навчання» містить опис РСО5, а саме, перелік контрольних заходів та їхні вагові бали, критерії оцінювання результатів навчання (опис – бали) та умови допуску до семестрової атестації. РСО можна надати у вигляді додатка до робочої програми.

У розділі «Методичні рекомендації» акумулюється досвід викладачів кафедри щодо проведення занять з кредитного модуля. Це, так звана, конкретна методика. У розділі доцільно надати рекомендації щодо забезпечення наочності та практичної спрямованості навчальних занять, застосування нових технологій нав­чання, використання методичних прийомів і засобів, рекомендації щодо методики проведення занять з певних тем тощо.



Розділ «Рекомендована література» складається з двох частин: базової і допоміжної літератури. Перелік літератури складається за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

До списку базової літератури включаються підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій, методичні вказівки до лабораторних і практичних занять, плани семінарських занять тощо. Базова література повинна мати відповідний гриф і бути доступною для студентів. Кількість примірників основної навчальної літератури має відповідати акредитаційним вимогам (1 прим. на 3-х студентів). Ці примірники мають бути у фонді НТБ (факультетської бібліотеки або у методичному кабінеті відповідної кафедри). Базова література може бути надана в електронному вигляді із забезпеченням вільного доступу студентів, наприклад у електронному кампусі університету.

Список допоміжної літератури призначений для більш поглибленого вивчення окремих розділів, тем або кредитного модуля в цілому.

У розділі «Інформаційні ресурси» надається перелік та адреси електронних ресурсів з кредитного модуля.

Робочі програми кредитних модулів – курсових проектів (робіт) мають певні особливості. Вимоги до структури, змісту і оформлення робочих програм кредитних модулів з курсових проектів (робіт) викладені у додатку В.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка